На кожну гривню, яку виділила держава, НААН заробляє 2 грн
На кожну гривню, яку виділила держава, НААН заробляє 2 грн

Чим живе та що відбувається з аграрною наукою в Україні? Чи виправдовує себе підтримка закладів НААН? Якими розробками в рослинництві та тваринництві може похвалитися? Про це та багато іншого читайте в інтерв’ю з президентом Національної академії аграрних наук (НААН) Ярославом Гадзало на сайті «Politeka Online». AgroPolit.com подає його повністю без змін.

AgroPolit.com: Як розвивається наука в аграрній галузі? Наскільки НААН сучасна та чи не є вона збитковим держпідприємством?

Ярослав Гадзало: Понад 80% підприємств, які працюють у системі НААН, за результатами роботи останніх 3 років виявилися прибутковими. Збитковими є ті підприємства, котрі залишилися банкротами. Це державні підприємства, в основному – сільськогосподарського напрямку. Вони колись дісталися у спадок. На кожну гривню, яку виділила держава (395 млн грн за 2017 р.), ми заробляємо 2 грн. Так ми заробили понад 820 млн грн.

Завдяки Інституту картоплярства та науковцям з Ізраїлю, у нас розроблено систему запуску дронів, які локально визначають появу хвороби на картоплі... Дрон вилітає на поле та локально обробляє насадження картоплі, щоб не вносити великі дози отрутохімікатів

AgroPolit.com: За рахунок чого?

Ярослав Гадзало: За рахунок впровадження нових сортів, гібридів, реалізації насіння, племінного молодняку, посадкового елітного матеріалу для фермерів малих та великих с/г підприємств. Сьогодні окремі держави, такі, як Південна Корея, де мені нещодавно вдалося побувати, дійсно потужно займаються IT-технологіями. Там працює 1500 молодих українців. Сьогодні у нас досліджують аналіз космічної аерозйомки, якості ґрунтів. Завдяки Інституту картоплярства та науковцям з Ізраїлю, у нас розроблено систему запуску дронів, які локально визначають появу хвороби на картоплі, інший фіксує все на карту. Дрон вилітає на поле та локально обробляє насадження картоплі, щоб не вносити великі дози отрутохімікатів. Також у нас працюють лабораторії: ДНК-технологій та на генному рівні. Це для того, щоби прискорити створення нових сортів та гібридів, а не затягувати процеси, як колись, користуючись методом відбору чи іншими методами.

Читати до теми: Підготовлено 300 інноваційних розробок для розвитку вітчизняного агросектору — НААН.

AgroPolit.com: Всі ми боїмося генетично модифікованих організмів (ГМО). Чи правильно це?

Ярослав Гадзало: Ми говоримо про генну інженерію, це не обов’язково означає ГМО. Робота із продукування сортів: морозостійких, стійких до посухи чи жаростійких – це робота з генами в одному виді рослин. Наприклад, з озимою пшеницею чи ярим ячменем. А от ГМО – це вже привнесення інших генів рослин.

Якби у нас не оподатковували наукові установи, як це роблять в багатьох європейських країнах, то ми могли б придбати зовсім інше обладнання, інші лабораторії і працювати так, як це роблять світові наукові центри

AgroPolit.com: Ви сказали що на кожній гривні заробляєте 2 грн. Чи можна направляти ці гроші на нові дослідження та ноу-хау?

Ярослав Гадзало: Нам виділяють бюджетні кошти, вони спрямовуються на виконання державних наукових програм. Ці кошти дають певний прибуток, але ми сплачуємо податки. Сьогодні в обробітку НААН – 364 тис га землі. За 2017 рік ми заплатили 968 млн грн податків. Якби у нас не оподатковували наукові установи, як це роблять у багатьох європейських країнах, то було б набагато легше працювати. Ми могли б придбати зовсім інше обладнання, інші лабораторії і працювати так, як це роблять світові наукові центри, котрі поставляють на український ринок насіннєві матеріали, засоби захисту рослин (ЗЗР) та інше. Вони постачають нам і ГМО, а нам, як найбільшій аграрній державі в Європі, це не потрібно. Україна здатна виробляти с/г продукцію в достатньому обсязі навіть за ризикованих змін клімату.

Читати до теми: Підприємства НААН віддають в казну вдвічі більше коштів, аніж отримують на розвиток.

Наш полігон працює, цього року на ньому висіяли 1300 сортів і гібридів вітчизняної селекції... В основному це сорти НААН, які використовують наші с/г виробники, фермери та приватні власники землі

AgroPolit.com: Нещодавно Ви відкрили новий інноваційний центр. Для чого він створений та чи є вже якісь результати роботи?

Ярослав Гадзало: У світі є багато методів популяризації здобутків діяльності наукових установ. Проводяться виставки, ярмарки, продаж; для тварин це вигонки, реалізація та демонстрація племінного молодняку. Наш полігон також працює, вже 6-7 років. Цього року на ньому висіяли 1300 сортів і гібридів вітчизняної селекції. В основному це сорти НААН, які використовують наші с/г виробники, фермери та приватні власники землі. Сорти адаптовані до умов вирощування. Для зони степу: Херсонської області, частини Миколаївської, Одеської та Кіровоградської областей, то сорти повинні бути посухостійкими. Для зони лісостепу чи полісся важливо, щоб вони були морозостійкими. Сорти, представлені на полігоні, високоврожайні та адаптовані до таких умов. Якщо подивитися зведення, то зараз на півдні України (це зона степу) почалися жнива, і найвищий врожай зібрали озимого ячменю, хоча в травні була посуха. Врожай зібрали господарства Одеської області, а не Миколаївської чи Кіровоградської. Тому що саме там працює селекційно-генетичний інститут, потужний центр, котрий налічує 320 робітників. Колись він був єдиним у СРСР селекційно-генетичним центром. На той час там працювало 3200 людей. Там є прекрасні селекціонери та здобутки. За дотримання технологій з 1 га збирають врожай понад 100 ц ячменю. У разі посухи врожайність по області – 38,8 ц/га, тоді як у наших господарствах – понад 40 ц/га. Ті, хто тісно співпрацює з господарствами, збирають приблизно 70 ц з 1 га озимого ячменю.

AgroPolit.com: Наскільки критичними є втрати України через анексію Криму, адже там налічувалося багато с/г земель? Як змінився український експорт у зв’язку з цим?

Ярослав Гадзало: Звісно, ми втратили багато. Там був досить потужний інтелектуальний центр, Національний інститут винограду і вина, Нікітський ботанічний сад – це також система НААН. Частину сортів гібридів винограду та інших культур, вироблених селекціонерами нашої НААН ми забрали, іншу та досі забираємо назад. Звичайно ми його повернемо, адже й Північно-Кримський канал будувався Україною, були закладені величезні кошти. Сьогодні колекції поступово закладаються: в Інституті виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова в Одесі, у наших науково-дослідних установах та в Інституті садівництва НААН. Ми повертаємо сорти і гібриди, які були зареєстровані за нашою академією. Прийде час, повернеться Крим – і ми далі будемо працювати.

Читати до теми: Реінтеграцію сільського господарства Криму потрібно починати, не чекаючи деокупації.

AgroPolit.com: Чи сприяє винограду наш клімат, щоб досягнути якості кримського вина?

Ярослав Гадзало: Сьогодні йдуть процеси глобальної зміни клімату. Якщо слідкувати за температурою повітря ще з лютого, то спостерігаємо, що Крим, Одеса, Херсон мають практично однаковий температурний режим. Навіть український Гідрометцентр цього року прогнозував, що в червні-липні на 1,5 градуса тепліше по всій території України, ніж за останні 30 років. Зона степу на півдні України така ж, як на території Криму. Є можливості для зрошування, адже працює Каховський та інші канали. Ми вважаємо, що особливої різниці немає. Можливо, клімат у Криму для сільського господарства трішки м’якіший – за рахунок моря, повітря. Але я б не сказав, що у нас не можна вирощувати ту ж саму продукцію.

Треба дотримуватися певних правил та норм щодо використання ґрунтів... Вони можуть не лише зношуватися, а й не сприймати ту кількість використання ЗЗР, які переходять у ґрунтові води й опиняються в річках та озерах

AgroPolit.com: Минулого року Ваші колеги зверталися до керівництва країни з тим, щоби врятувати українські ґрунти. В чому полягає проблема з ґрунтами та чи вдалося її вирішити?

Ярослав Гадзало: Ця проблема глобальна. Вона турбує не лише науковців та аграрників, а й усе світове товариство. Всі розуміють, що треба дотримуватися певних правил та норм щодо використання ґрунтів. Вони можуть не лише зношуватися, а й не сприймати ту кількість використання ЗЗР, які переходять у ґрунтові води й опиняються в річках та озерах. Останніми роками розорюються ті землі, які не мали б: схили крутизною 20-30 градусів, заплави річок тощо. Руйнуються меліоративні системи, які закладалися десятками років та мали б служити тисячу років. Такі проблеми існують. Триває вивітрювання ґрунтів, через низьку кількість поголів’я ВРХ і тварин в цілому не вноситься органіка. У цій ситуації використовують велику кількість мінеральних добрив, хоча не в таких кількостях, як до 1990-х років. Це все негативно впливає на ґрунт. Там де немає лісосмуги (на півдні України), її обов’язково потрібно поновити, бо ґрунти видуваються, здуваються та вивітрюються. Нижній шар ґрунту є не таким якісним, оскільки там менший відсоток гумусу. Тому шкода завдається величезна.

Читати до теми: В Україні – 15 млн га забруднених і малопродуктивних грунтів.

Нашим сільгоспвиробникам слід дослухатися до науки, як це робиться у цивілізованих країнах... Є сидеральні культури, які потрібно вносити в сівозміну

AgroPolit.com: Ви кажете, що до 1990-х використовували більше добрив. Це пов’язано з фінансуванням аграрного сектору?

Ярослав Гадзало: До 1990 року та декілька років після розвалу СРСР щільність поголів'я ВРХ, свиней та інших тварин, якими виробляється органіка, була набагато більшою. Сьогодні ми маємо 2 млн корів, з них 400 тис. у суспільному секторі, решта – в приватному. Раніше було близько 10 млн корів та в 10 більше свиней, ніж є зараз. Це не катастрофа, але є над чим працювати. Нашим сільгоспвиробникам слід дослухатися до науки, як це робиться у цивілізованих країнах. Є сидеральні культури, які потрібно вносити в сівозміну, наприклад бобові. Соняшник і кукурудза – культури вибагливі до поживного режиму. Для них потрібно вносити велику кількість добрив або органіки. У нас не ухвалено закон, який би змушував дотримуватися цих норм. Також не прийнято закон про сівозміни. Наприклад, бобові культури – горох, соя та інші, збагачують ґрунт до 1 ц і більше рухомим азотом. Бізнесмени повинні думати не тільки про сьогоднішній день, а й про майбутнє нашої держави та майбутні покоління.

AgroPolit.com: Україна експортує багато соняшнику...

Ярослав Гадзало: Соняшнику мало, тому що є ввізне мито, експортують багато олії. Це добре, але в структурі сівозміни є перенасичення соняшнику. Потрібно більше використовувати бобові культури – як сидерати. До речі, соя не поступається в ціні соняшнику, проте ефективно вписується у систему сівозміни.

Читати до теми: В Україні стрімко падає ціна на соняшник.

Увесь світ різними шляхами підтримує с/г господарство... На наступний рік нам потрібно удосконалити способи використання коштів на покращення родючості ґрунтів та на розкислення

AgroPolit.com: Чи є державні програми, які б давали пільги підприємцям та заохочували їх збагачувати землі?

Ярослав Гадзало: Саме в цьому році Верховна Рада України затвердила рішення про державну підтримку с/г виробництва. В бюджеті закладено 6,4 млрд грн на підтримку фермерства, тваринництва, садівництва та інших сфер. Це перший крок, але дуже важливий. Практично увесь світ різними шляхами підтримує с/г господарство. На наступний рік нам потрібно удосконалити способи використання коштів на покращення родючості ґрунтів та на розкислення. Існує така рослина кущ польовий, вона росте на чорноземах та є індикатором кислотності. Якщо нормально вирощувати с/г культури, з урахуванням культурозміни, то чорнозем має кислотність 6-8, а якщо є цей кущ – отже, ґрунти надто кислі. Для нейтралізації кислотності потрібно застосовувати вапнування. Колись така програма потужно працювала. Всі кошти, що надходили при відрахуванні від продажу землі та земельного податку (близько 10 млрд грн в 1990-1991 рр.), йшли на покращення родючості ґрунтів. Відбувалося розкислення, гіпсування та вапнування ґрунтів, утримувався баланс гумусу, виплачувалися кошти тим, хто висіював сидеральні культури. Сьогодні вся Європа їх висіває. Після збирання врожаю під зиму сіють сидерати. Це збагачує землі, тоді внесені ЗЗР нейтралізуються швидше та не забруднюють ґрунт, води та повітря.

AgroPolit.com: Кілька тижнів тому з Одещини надійшла інформація, що зафіксували вірус африканської чуми (АЧС). Чи є загроза нової епідемії?

Ярослав Гадзало: Це не новина, адже в більшості областей України протягом 2017 року з’являється цей вірус захворювання свиней. Сьогодні немає препаратів, які б лікували тварин. Але організаційні, профілактичні заходи, обмеження розповсюдження живих свиней, перевезення, контроль – це найважливіше, що потрібно робити. Це не страшно, просто нашим виробникам потрібно бути дисциплінованішими та слідкувати за дотриманням всіх параметрів зооветеринарних норм, тоді цієї біди не буде. В деяких областях України взагалі не зафіксовано АЧС.

Читати до теми: За останні 5 років в Україні зареєстровано понад 300 випадків АЧС.

Ще 10-15 років тому Україна була благополучною щодо цих захворювань. А зараз потрібно працювати, дотримуватися всіх норм, та, звісно, небажане перевезення на ту територію, де була виявлена АЧС. Треба провести цілу низку профілактичних заходів, для того, щоб не повторилася ситуація, як в Одеській області.

AgroPolit.com: Існує багато думок, а яке Ваше ставлення щодо ринкового обігу земель?

Ярослав Гадзало: Потрібно, щоб цей процес ішов спокійно. В Конституції написано – приватна власність. Ми повинні розуміти, законодавство треба виписати так, щоб ми знали: землею може володіти тільки громадянин України, тільки той, хто має відповідну освіту та може на ній працювати. Треба брати європейську чи іншу модель, яка могла б ефективно діяти. Розуміти, скільки землі потрібно для того, щоб дрібний чи великий фермер могли б утримати 200-300 чи 2 тис. поголів’я худоби чи інших тварин. Цей процес неминучий. Поки існують заборони, за підрахунками спеціалістів, 5-6 млн га земель уже перебувають у приватній власності. Якщо в свій час українці, які виїхали в Бразилію, Канаду та інші країни, відродили там сільське господарство, то чому вони не можуть зробити його в себе?

Читати до теми: Названо дві умови запуску вільного ринку сільськогосподарської землі.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com, Лілія Половинко

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus