Агросектор у піке – причини падіння виробництва сільськогосподарської продукції в Україні
Агросектор у піке – причини падіння виробництва сільськогосподарської продукції в Україні

Виробництво сільськогосподарської продукції в Україні падає: за період із січня по серпень 2020 року воно скоротилося на 9,9%, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Така ж ситуація спостерігається загалом в усіх галузях економіки. Це підтверджує наступна статистика: за офіційними даними, зовнішньоторговельний оборот товарів і послуг у І півріччі 2020 року зменшився на 11,4% (на $7 млрд) у порівнянні з показниками І півріччя 2019 року і становить $54,2 млрд.

У 2019 році в Україні обсяги виробництва сільськогосподарської продукції в господарствах усіх категорій зростали на 1,1%, порівняно з аналогічним показником 2018 року, але за першу половину 2020 року ми вже втратили це зростання і у багатьох з нас виникають сумніви у тому, що падіння вдасться зупинити.

AgroPolit.com дізнався прогнози експертів про долю українського виробництва сільгосппродукції на другу половину поточного року та загальну тенденцію у найближчій перспективі. 

Варто зазначити, що ми також спостерігаємо цьогорічне падіння експортних показників – це наслідки падіння виробництва саме у 2020 році, адже до цього попередні роки демонстрували стабільне зростання показників експорту, яке відбулося завдяки рекордним врожаям зернових. Експорт товарів і послуг за підсумками І півріччя 2020 року зменшився на 7,1% (на $2,1 млрд) у порівнянні з показниками І півріччя 2019 року та становив $27,6 млрд.  Детальніше прочитати про обсяги й динаміку виробництва продукції АПК ви можете у матеріалі: Ціни на зернові — підсумки попереднього маркетингового року та прогнози на 2020-2021

Експорт падає і зростання не передбачається

Нагадаємо, за 2017 рік загальний експорт продукції становив $43,3 млрд, що на 19% більше, ніж за 2016 рік. А за результатами 2018 року загальний експорт продукції з України становив $47,3 млрд, що на 9,2% більше порівняно з 2017 роком. За результатами 2018-го було реалізовано за кордон агропродовольчої продукції на $18,6 млрд. Таким чином, за останні 10 років експорт агропродовольчої продукції з України зріс удвічі. Однак у 2020 році ми бачимо спад і списати його на коронавірус та зменшення інтенсивності міжнародної торгівлі не вийде.

За останніх 5 років частка продукції АПК у структурі експортної виручки України зросла з 31% у 2014 році до 39,3% у 2018-му. Проте варто зазначити, що основу аграрного експорту все ще становить експорт сировини, а саме продукція рослинного походження – пшениця, кукурудза, ячмінь та соєві боби. Частка цієї продукції в структурі — близько 55% і, як пояснюють фахівці, вірогідність хорошого врожаю дуже залежить від природних факторів.

Переважно падіння експортних показників фахівці пояснюють несприятливими погодними умовами. Експорт продукції АПК та харчової промисловості зменшився у 2020 році на $115,5 млн (на 1,1%), у тому числі:

  • жири та олія тваринного або рослинного походження – на $560,9 млн (на 23,5%);
  • тютюн – на $35,9 млн (на 20,6%);
  • залишки і відходи харчової промисловості – на $20,4 млн (на 2,6%);
  • продукти із зернових культур – на $12,7 млн дол. (на 10,4%);
  • різні харчові продукти – на $11,4 млн (на 16,7%).

Читайте до теми: Держпродспоживслужба – перезавантаження: як зберегти експорт та систему безпеки контролю продукції в Україні

І хоча показник 1,1 % – це ніби й небагато, та якщо зважати на той факт, що найбільша питома вага в українському експорті належить продукції АПК, то цей факт змушує задуматися, адже в умовах бюджетного голоду втрата такого ресурсу не віщує нічого доброго.

 Найбільша питома вага в українському експорті належить:

  • продукції АПК та харчової промисловості (44,8%);
  • продукції металургійного комплексу (19,8%);
  • продукції машинобудування (10,7%);
  • мінеральним продуктам (10,5%).

Тож питання, як керівництво держави і профільне міністерство бачить подальший розвиток галузі та що буде зроблено для стабілізації ситуації з експортом, залишається актуальним.

Коментарі експертів

Олена Нероба, менеджер з розвитку бізнесу компанії Maxigrain

"Посуха змусила багатьох аграріїв задуматися про страхування посівів. Досі в Україні страхувалася невелика площа земель – близько 1 млн га"

Виробництво падає через низку факторів. З одного боку – посуха і фізична відсутність зерна під укладені контракти. З іншого – зовнішня кон'юнктура, зокрема, високий попит з боку Китаю, який масово пилососить зерно. У них покращилася ситуація щодо АЧС і вони закуповують сировину на корми і в Держрезерв. Але штука така, що у нас дефіцит кукурудзи, а у світі з цією культурою все нормально.

За урожаєм пшениці ми виходимо на середні за останніх 5 років результати, проблем щодо цієї культури немає. Але пшениці нового врожаю вже залишилося тільки 3,5 млн т – інше вже експортовано або законтрактовано і чекає на човен. Чому ж зростання? Зараз серед багатьох країн, зокрема небагатих, ми бачимо високий зріст на низькопротеїнову та фуражну пшеницю. А ми якраз один із топових виробників такого зерна. Ці країни в останні тижні масово оголошують тендери на закупівлю пшениці. Через те, що у нас її мало залишилося, всі розуміють, що скоро пшениця закінчиться, і поспішають контрактувати. Ось і росте ціна.

Посуха змусила багатьох аграріїв задуматися про страхування посівів. Досі в Україні страхувалася невелика площа земель – близько 1 млн га.

Читайте до теми: Поради уряду: як вирішити проблему посухи – агрострахування, зменшення ставки ПДВ, пільгова «нічна» електроенергія

Юрій Лупенко, директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН 

"На ситуацію досить сильно вплинули природні умови, вони були набагато гірші за торішні"

Цього року на ситуацію досить сильно вплинули природні умови, вони були набагато гірші за торішні. Власне, це й стало першопричиною зменшення виробництва зернових у першій половині 2020 року. Також варто зважати на той факт, що продукція тваринного походження не в змозі компенсувати втрати зернових. Тут варто згадати і про зменшення поголів'я ВРХ, і про збільшення імпорту молочної продукції. Тож за таких умов у другій половині 2020 року навряд чи можна очікувати позитивної динаміки у виробництві: втрат від кліматичних факторів вже не зміниш, як і посівних площ та відповідних культур. Єдине, що може допомогти у цій ситуації – це мінімізація втрат під час збору того врожаю, який виріс. Крім того, минулий рік був рекордним за показниками врожайності, а рекордні показники завжди важче утримувати, ніж навіть досягати.

Це падіння не можна назвати критичним, хоча більшість ключових показників пов'язані з обсягом зернових, а це основний продукт аграрного виробництва та експорту. Однак порівнювати досягнення чи провали АПК краще за річними показниками, а не за перші 6 місяців, адже в залежності від тих самих погодних умов в різні роки по різному починаються збори врожаю, що впливає на проміжні показники. Більш-менш точні розрахунки продемонструють дані за рік або хоча б за перші 9 місяців, однак тенденції можна визначити і вони, як я вже казав, швидше за все залишається незмінними. А це означає, що падіння виробництва продукції АПК негативно позначиться на економічних показниках країни, зокрема на експорті та ВВП.

Читайте до теми: Невиконання форвардних контрактів – вирок фермерам чи шлях до діалогу з трейдерами?

Іван Мірошніченко, голова ради ГО «Бізнес-Варта», народний депутат 8-го скликання 

"Поки що в переробній галузі я не бачу позитивних трендів на зміну ситуації в короткочасній перспективі"


Насамперед, варто зважати на збитки від кліматичних факторів. Якщо говорити про переробну галузь, втрати сталися через зменшення попиту, а зменшення попиту – це втрата грошей. Якщо взяти, наприклад, крупи, хліб, борошно – це все падає вниз і виробники відчувають на собі негативні зміни, адже порушуються звичні ланцюги від постачання до переробки. Поки що в переробній галузі я не бачу позитивних трендів на зміну ситуації в короткочасній перспективі. Позитивні зміни залежать від відповіді на просте запитання – скільки коштів держава готова виділити на допомогу тим, хто цього року втратив все? Йдеться, переважно, про Південь України. Якщо грошей мало, то державі потрібно бодай допомогти цим людям посіятися наново, якщо знайдеться більше, то можна говорити про ширшу програму допомоги постраждалим аграрним підприємствам. Все залежить від наявного ресурсу.

Якщо розглядати питання спаду виробництва та відновлення показників більш глобально, треба прибирати причину, а не наслідки, і виходити з реальних можливостей, а не примарних бажань. Мова про реалізацію програми зрошення, про реальну підтримку переробки та інше. Саме тому потрібно дивитися на бюджетні програми.

Потрібно дивитися, як будуть вирішуватися дотичні питання, пов'язані, наприклад, з ринком землі; як буде фінансуватися страхування аграріїв. Потрібно обов'язково знайти кошти на покриття програми зі страхування, адже у наступному році буде багато бажаючих страхувати врожай, більше, нуж цього року. До того ж, не можна скидати з рахунку фактори коронавірусу, демографічні та соціальні показники в середині країни, тому, я поки що не бачу тенденції до покращення. Наприклад, якщо брати сільгоспмашинобудування, сьогодні наявні кошти будуть направлені на відшкодування збитків, а не на оновлення техніки, тож про розвиток галузі вже не йдеться, звісно, якщо не буде спеціальної програми.

Читайте до теми: Білоруський фактор на українських АЗС – чи варто очікувати стрибка цін на пальне

Леонід Козаченко, президент Української аграрної конфедерації, народний депутат України 8-го скликання

"Проблемним питанням є страхування виробництва в аграрній галузі"

Першопричина – важкі кліматичні умови. Це зіграло негативну роль в падінні виробництва, насамперед, зернових, бобових та олійних культур. Якщо брати зернові та бобові культури, ми очікуємо в цьому році, приблизно на 8 млн т менше виробництво. Друга причина падіння – це скорочення поголів'я худоби. Головним фактором у цьому питанні є брак фінансових ресурсів та відсутність довгострокового кредитування, яке б могло посприяти створенню нових потужностей з вирощування худоби та переробки продукції, тощо.

На перший погляд, вирішення лише другого питання цілком залежить від дій влади, але, аналізуючи проблему кліматичних змін, ми можемо побачити, що й першій проблемі можна було запобігти, якби вчасно були відновлені чи побудовані системи зрошення. Адже про актуальність цього питання науковці та аграрії кажуть вже не один рік поспіль. Якщо порівнювати сьогодення з періодом до 90-х років, коли ще не було помічено стільки негативних кліматичних факторів, тоді у нас було в три з половиною рази більше площ під зрошуванням. Знову ж, таки, тут також потрібно запускати програму середньо- і довгострокового кредитування на 5-10 років. Таких інструментів у нас поки що немає.

Також проблемним питанням є страхування виробництва в аграрній галузі. Збитки, які зараз понесли фермери, створили великі проблеми на майбутнє. До речі, постраждали не тільки фермери, а й трейдери, адже було підписано багато форвардних контрактів, за якими трейдери дали оборотні кошти фермерам під майбутній врожай, але через втрати (особливо на Одещині) їх також чекають збитки. Страхових виплат аграрії не отримали, банки їх перекредитувати не можуть, держава не допомагає.

Висновок: потрібно дуже серйозно поставитися до аграрної політики, яка сьогодні імплементується в нашій державі, а головним джерелом цих імплементацій має бути Міністерство аграрної політики, якого немає до сьогоднішнього дня. Президент Зеленський, прем'єр-міністр Шмигаль декілька раз робили заяви про відновлення міністерства. Вони казали, що міністерство запрацює якщо не до кінця року, то на початку наступного року обов'язково. Але в бюджеті коштів на відновлення структури не передбачено на наступний рік, а міністр економіки та торгівлі сказав про те, що відновлювати міністерство, мабуть, недоцільно.

Я знаю, що понад 30 аграрних асоціацій звернулися до президента, прем'єр-міністра та голови Верховної Ради з питаннями:

1. Чому не відновлено Мінагрополітики?

2. Чому нічого не робиться для того, щоб зменшити втрати аграрної галузі в країні, де АПК виступає основним стабілізатором економіки і наповнювачем бюджету валютою?

Чекаємо на відповіді.

Читайте до теми: Китай – потужний бізнес-партнер чи загроза для України

Володимир Лапа, колишній голова Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів

"Продовжується скорочення поголів'я тварин і, очевидно, якщо ситуація не буде скоригована, Україна на декілька років може перетворитися з експортера молочної продукції на імпортера"

Варто пам'ятати, що у попередні роки ми спостерігали рекордні врожаї зернових, але цього року низка несприятливих факторів скорегувала ситуацію в бік негативного сценарію. Результати ми можемо бачити у показниках експорту за першу половину 2020 року. Наприклад, врожай кукурудзи зараз оцінюється в межах до 31 млн т, хоча очікувалося 38-39 млн т. Щодо пшениці також знизилися показники до 25,5 млн т. Звісно, що зменшення експорту конвертується у відповідні валютні надходження. Тому, хоча це й не очікувана ситуація, але вона і не дивує, оскільки не кожного року варто сподіватися на рекордний врожай.

Що стосується тваринництва, стосовно м'яса птиці – динаміка більш-менш відповідає торішній. Хоча в І кварталі був провал, пов'язаний зі спалахом пташиного грипу і низка країн ввела обмеження на експорт цієї продукції, зараз динаміка відновлюється. А от із ВРХ ситуація набагато гірша, адже продовжується скорочення поголів'я тварин і, очевидно, якщо ситуація не буде скоригована, Україна на декілька років може перетворитися з експортера молочної продукції на імпортера. Наприклад, вже цього року ми можемо спостерігати велику кількість сирів та інших видів молочної продукції з Польщі, які опинилися на полицях українських магазинів. І це відбувалося навіть тоді, коли гривня щодо долара була 24/1. Цей негативний тренд зберігається, і я навіть не впевнений, що відновлення Мінагрополітики, у тому вигляді, як воно було, пішло б на користь ситуації.

Варто не забувати, що у нас в країні проблеми у низці галузей виникли не тільки через відсутність профільного аграрного міністерства, адже також постраждали системи комунікації на обласному та районному рівні. Хоча ключове питання залишається незмінним – як держава збирається керувати цим сектором? Звісно, можна це все робити за допомогою соціальних мереж, але багато речей через соціальні мережі донести неможливо. Повторю, якщо повертатися до того функціоналу й ефективності роботи Мінагро, який був років зо два тому, то постає питання чи взагалі потрібно те міністерство відновлювати. Але, якщо говорити про системний розвиток сільського господарства України: розробка якісної програми державної підтримки, розвиток систем іригації, розвиток підприємств з високою доданою вартістю та інше, увага профільного міністерства до вирішення цих питань, м'яко кажучи, нам не завадить.

Мій прогноз на другу половину 2020 року в частині виробництва продукції АПК: підстав для покращення ситуації я не бачу. Врожай зернових вже майже зібрано, що стосується продукції тваринного походження – ситуація також навряд чи зміниться, принаймні позитивні тенденції поки що відсутні.

Олександр Артюшин, старший консультант з питань агрострахування Мюнхенського перестрахувального товариства

"Страховим компаніям доводиться на першому етапі переборювати стартовий опір аграріїв, які обпеклися раніше"

Така ситуація пояснюється зокрема недосконалістю агрострахувальних продуктів, які свого часу запускалися. В результаті частина аграріїв отримала негативний досвід. Але зараз на ринку достатньо ефективних агрострахових програм. Проте страховим компаніям доводиться на першому етапі переборювати стартовий опір аграріїв, які обпеклися раніше.

Недовіра до агрострахування мала місце і в інших регіонах світу, зокрема, у Східній та Західній Європі, Південній Азії. Але в останні роки в таких країнах, як Індія, Китай, Туреччина, обсяги страхових програм виросли в десятки і навіть сотні разів.

Віталій Хворостяний, журналіст AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

6 жовтня 2020
В Україні склалася катастрофічна ситуація в молочному скотарстві – виробництво впало до 6,5 млн т
В Україні склалася катастрофічна ситуація в молочному скотарстві. Про це під час проведення «Всеукраїнського молочного форуму-2020»...
21 вересня 2020
Сільгоспвиробництво в Україні цього року впало майже на 10%
Виробництво сільськогосподарської продукції в Україні в січні-серпні 2020 року скоротилося на 9,8%, у порівнянні з аналогічним періодом минулого...
27 липня 2020
Переробка зернових дозволить наростити виробництво протеїну, — Мінекономіки
Україна дуже багато експортує зернових, але краще б переробляла. Про це в ефірі телеканалу «112 Україна» сказав міністр розвитку...

Вибір редакції

20 листопада 2020
Агросектор і бюджет 2021 рік – повернути 1% аграрного ВВП та змінити пріоритети фінансування  
Народний депутат «Слуга народу», голова підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового...
23 листопада 2020
 Зниження експортної ставки ПДВ до 14%: що приховано від аграріїв за лаштунками законопроекту 3656
Депутати Верховної Ради на засіданні 17 листопада поточного року прийняли за основу до другого читання законопроєкт №3656 «Про внесення змін до...
25 листопада 2020
Зміна підходу до розрахунку нормативної грошової оцінки землі  – що зміниться для аграріїв та власників паїв?
Кабінет Міністрів України пропонує затвердити нову уніфіковану методику нормативної грошової оцінки (НГО) земельних ділянок. Відповідний проєкт...