Андрій Богданець: Не можна допустити, аби великі агрохолдинги отримали у 2021 році мільярди з аграрної держпідтримки
Андрій Богданець: Не можна допустити, аби великі агрохолдинги отримали у 2021 році мільярди з аграрної держпідтримки

У парламенті триває обговорення законопроєкту №4000 «Про держбюджет на 2021 рік». У ньому – закладені кошти на розвиток АПК у вигляді держпідтримки, яка поки що менша за 1% ВВП та становить 4 млрд грн. Є позиція, що цю суму можна збільшити вдвічі, якщо продати деякі держпідприємства, такий крок не лише забезпечить дотації, а й дозволить повернути паї тим, хто не зміг вчасно їх отримати. Як відстоюватимуть аграрні інтереси в бюджеті на 2021 рік та які ще законодавчі ініціативи на виході? Про це в інтерв’ю AgroPolit.com розповів голова депутатського об’єднання «Депутатська аграрна рада», депутат «Слуги народу»  Андрій Богданець:

AgroPolit.com: Чому Ви та ваші колеги вирішили створити міжфракційне депутатське об’єднання «Депутатська аграрна рада» та які його основні завдання? Як добираєте учасників до групи?

Андрій Богданець: В агросекторі необхідно вирішувати низку дуже різних питань, які важко розв’язати виключно у межах комітету аграрної та земельної політики, тому ідея створення міжфракційного депутатського об’єднання «Депутатська аграрна рада» виникла природно йі закономірно. Тому вирішили залучити до роботи депутатів з інших комітетів, які є досвідченими фахівцями та можуть принести неабияку користь у нашій роботі. Ми поставили перед собою амбітні завдання – розвиток парламентської ініціативи щодо підтримки реформ і стимулювання росту агропромислового комплексу як провідної галузі економіки, посилення ролі українського агропромислового комплексу в політичній системі споживчої безпеки, сприяння інтеграційним процесам «від поля до столу», підтримку українським виробникам, як у країні так і на міжнародній арені. Тому кожен член нашого об’єднання, незалежно від того, членом якого комітету є, надаватиме допомогу для досягнення наших цілей.

Ми ініціюватимемо відновлення державної підтримку для агросектору на рівні не менше 1% від ВВП».

AgroPolit.com: Ви заявили, що аграріям у проекті бюджету-2021 Мінфін показав «дулю», заклавши фактично вдвічі меншу суму від передбаченої Бюджетним кодексом, як пропонуєте виправити ситуацію, коли аграріїв «доять», а взамін на держпідтримку дають сльози?

Андрій Богданець: По-перше, є необхідність змінити норму Бюджетного кодексу України, за яким підтримка АПК становить не більш як 1% від ВВП. Таку ситуацію потрібно виправляти шляхом змін до Бюджетного кодексу: ми ініціюватимемо відновлення державної підтримку для агросектору на рівні не менше 1% від ВВП. І вже на 2021 рік держпідтримку  встановити на рівні 1%. Це дозволить реалізовувати наявні програми та запроваджувати нові.  Без цих коштів про розвиток АПК не може бути й мови.

Читати до теми: Аграрний комітет ухвалив правки до законопроєкту про держбюджет 2021 зі збільшенням дотацій АПК до 8,4 млрд грн

Основний фокус держпідтримки агросектору на 2021 рік має бути спрямований на малих і середніх виробників...».

AgroPolit.com: Яку суму необхідно закласти на 2021 рік для АПК та як її розподілити?

Андрій Богданець: Для запровадження нових програм на 2021 рік необхідно близько 8,4 млрд грн. Це дозволить запустити дуже важливі програми, зокрема, здешевлення страхових платежів за договорами страхування сільськогосподарських культур від ризиків загибелі,  фінансову підтримку громадян для закупівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, адже у нас відкривається ринок землі. Також ми не повинні забувати про програми підтримки фермерів. Основний фокус держпідтримки агросектору на 2021 рік має бути направлений на малих і середніх виробників, які дійсно потребують цієї допомоги. Саме на них слід спрямувати увагу. Минулими роками всі спостерігали, як великі агрохолдинги отримували держпідтримку на мільярди гривень. Не можна допустити, аби великі агрохолдинги отримали у 2021 році мільярди з аграрної держпідтримки. Повторення такої ситуації не можна допустити.

1-2% ВВП на держпідтримку АПК, забезпечить зростання ВВП Україна на 5-6%. На рік!».

AgroPolit.com: Який економічний ефект для країни може дати збільшення держпідтримки АПК?

Андрій Богданець: За різними даними фахівців, 1-2% ВВП на держпідтримку АПК, забезпечить зростання ВВП Україна на 5-6% на рік! За 2019 рік саме агросектор завів до країни біля 40% валютних надходжень.

Днями на засіданні підкомітету (аграрного комітету) з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі ми вирішили звернутися до колег з бюджетного комітету та спільно ініціювати збільшення держпідтримки АПК до 8,4 млрд грн. Ми запропонували розділити цю суму  видатки на такі напрями:

  • фінансова підтримка заходів в АПК (страхування та кредитування) 2,25 млрд грн,
  • підтримка виробництва нішевих культур, як гречка, просо, овес, жито 295 млн грн,
  • підтримка фермерства 727 млн грн,
  • розвиток садівництва, виноградарства, хмелярства – 414 млн грн,
  • виробництво картоплі — 160 млн грн,
  • підтримка тваринництва – 3,63 млрд грн,
  • компенсація вартості сільськогосподарської техніки – 957 млн грн.

Виділення видатків та їхнє збільшення за напрямками держпідтримки аграріїв пропонуємо здійснити за рахунок надходжень від приватизації підприємств агропромислового комплексу, зокрема за рахунок приватизації підприємств спиртової галузі та інших кроків.

 

 

Ми будемо проводити зустрічі з фермерами, щоб чітко розуміти, яка для них допомога буде дійсно дієвою, а не задекларованою на папері».

AgroPolit.com: Про які суми компенсації для агросектору нині йдеться, і хто їх першочергово має отримати?

Андрій Богданець: У цьому році фермери постраждали від несприятливих погодних умов, які призвели до катастрофічних наслідки. Самогубство фермера через фінансові проблеми – це дуже серйозний сигнал для держави. Мінекономіки прогнозувало виділити компенсацію у розмірі 5 тис. грн. за га, проте на сьогодні цей проєкт не запрацював, алгоритм дій не розроблений. За таких обставин дуже важливо запровадити програму агрострахування сільськогосподарських культур від ризиків загибелі. Та, як я неодноразово зазначав, змістити фокус держпідтримки з великих товаровиробників та перенаправити кошти на постраждалих від посухи аграріїв. Ми будемо проводити зустрічі з фермерами, щоб чітко розуміти, яка для них допомога буде дійсно дієвою, а не задекларованою на папері.

Виплати з резервного фонду

AgroPolit.com: Можливо, варто піти далі та внести зміни до чинного закону, аби компенсувати збитки фермерам на безповоротній основі, враховуючи, що резервний фонд на сьогодні може це робити тільки на поворотній основі?

Андрій Богданець: Звичайно, за таких умов не можна припустити, щоб фермер потрапив у боргову яму. Тому, після проведення консультацій нами буде напрацьовано оптимальний план для допомоги. Адже компенсація з резервного фонду передбачає надання допомоги, яку необхідно буде повертати. Понад те, така процедура дуже складна й довготривала, тому малоефективна.

Читати до теми: Аграрний комітет ухвалив правки до законопроєкту про держбюджет 2021 зі збільшенням дотацій АПК до 8,4 млрд грн

Наша країна може перетворитися на полігон для випробування потенційно небезпечних речовин».

AgroPolit.com: Парламент готується до розгляду законопроєкту №2289. Ви заявляли, що проти його ухвалення, чому?

Андрій Богданець: Чинним законом передбачено, що підставою для ввезення в Україну та застосування пестицидів та агрохімікатів є їхня державна реєстрація у країні виробника або у країні, до якої їх ввозять після такої реєстрації. Тобто, на сьогодні Закон України гарантує, що пестициди, які ввозять до України у вигляді дослідних партій, а також їхні якісні характеристики є визнаними, адже вони зареєстровані у країні їхнього виробника. Натомість, законопроектом 2289 передбачено виключення цієї норми. Відтак, необачне рішення може призвести до того, що на територію України будуть ввозити пестициди та агрохімікати, які є невизнаними ні в Україні, ні в країні, у якій їх виробляють.  Як наслідок, наша країна може перетворитись на полігон для випробування потенційно небезпечних речовин. Бо відбудеться ввезення та застосування до України пестицидів та агрохімікатів, які не пройшли державну реєстрацію у країні виробника з різних причин, враховуючи їхній шкідливий вплив.  Це може мати катастрофічні наслідки для екології та здоров’я наших громадян. Жодна розвинута країна не дозволяє ввезення таких речовин без реєстрації.

AgroPolit.com: Опозиція намагається відмотати ухвалення закону «Про ринок землі с/г призначення» у КСУ. Яка ваша позиція: земельна реформа у прийнятому вигляді – зло чи добро для країни, та чи варто її переписувати?

Андрій Богданець: Насправді парламент дуже серйозно підійшов до питання запуску ринку землі. Вказаний закон розглядався під різними кутами, було вислухано безліч фахівців, проведені парламентські слухання, дуже ретельно розглянуті усі пропозиції та правки. Я не бачу підстав вважати це злом для країни. Питання мораторію давно неактуальне. Кожен власник має на свій розсуд розпоряджатися своєю земельною ділянкою, отримувати ринкову орендну плату. І ми постійно говоримо про інвестиції. Проте їх не буде за наявності мораторію. У законопроекті міститься максимальна кількість запобіжників від зловживань. Я переконаний: час покаже, що це рішення було правильним.

Для повноцінного відкриття ринку землі необхідно закінчити процес інвентаризації».

AgroPolit.com: Як Ви оцінюєте готовність країни до відкриття ринку? Дайте вашу оцінку коштів, які потрібні на запуск земельного кредитування у перші роки?

Андрій Богданець: Передовсім, для повноцінного відкриття ринку землі необхідно закінчити процес інвентаризації. Сьогодні ця робота активно триває. Строки закінчення робіт змістилися, але треба зважати на важку ситуацію з пандемією. Завершити інвентаризацію планують до кінця жовтня 2020 року. Надалі, необхідно запровадити програму фінансової підтримки громадян та фермерів для закупівлі земельних ділянок с/г призначення шляхом здешевлення кредитів під заставу земельної ділянки. Проте, аналізуючи проєкт Закону України «Про Державний бюджет 2021», стає зрозумілим, що кошти на це не виділено.  Ми наполягаємо на тому, щоб переглянули суми для підтримки АПК і фіксування на рівні 1% на 2021 рік, це є визначальним для розвитку та запуску таких важливих процесів, як відкриття ринку землі. За підрахунками Мінекономіки, фінансова підтримка громадян для закупівлі земельних ділянок шляхом здешевлення кредитів на 2021-2023 роки має становити 1,5 млрд грн.

Про зниження ставки експортного ПДВ

AgroPolit.com: Щоби полегшити аграріям життя, ваші колеги пропонують ухвалити законопроєкт №3656 «Про зниження експортної ставки ПДВ з 20% до 14%». Які наслідки для сектору матиме така ініціатива? Чи правда, що від неї виграють великі переробники наприклад, зернових та олійних, а от заплатять за неї з власної кишені дрібні, тобто фермери?

Андрій Богданець: На перший погляд зниження ставки – це добре. Але якщо розібратися, хто від цього в «шоколаді», то бачимо, знову ж таки, великих виробників (переробники та агрохолдинги, які активно експортують агросировину чи продукцію). Зниження ставки експортного ПДВ автоматично посилює конкурентоспроможність великих компаній експортерів зернових та олійних, бо їхня продукція автоматично здешевлюється на певний відсоток на міжнародному ринку. Але ж ми розуміємо, якщо щось обрізати, то хтось за це має заплатити у підсумку. Хто? Заплатить традиційно дрібний виробник (передусім, фермер), у якого ці великі компанії закуповують сировину для переробки (наприклад, ріпак, соняшник). Тож виграють переробники соняшнику, ріпаку, які й надалі зароблятимуть собі капітали за рахунок дрібних. Вони активно цим користуються, бо у дрібного виробника немає змоги напряму виходити зі своєю продукцією на зовнішні ринки (бракує досвіду, малі товарні партії та інші бар’єри). Крім того, якщо ви уважно вчитаєтеся у текст законопроєкту, то побачите, що ПДВ зобов'язання пропонується зменшити с/г підприємствам на етапі реалізації агропродукції, тобто за експорту. Але ж ставка у 20% ПДВ у закупці матеріально-технічних ресурсів для виробника залишається. Розумієте: нам пропонують знизити ставку на стадії експорту, але на етапі первинної реалізації продукції вона незмінна. Автори законопроєкту про це чомусь мовчать.

Не забуваймо також про те, що різноманітність ставок ПДВ на практиці означає розширення сфери для махінацій з ПДВ (із кодами товарів, щоб можна було побільше їх реалізувати за заниженою ставкою і, таким чином, зменшити своє податкове навантаження). Складається враження, що автори законопроекту  №3656 «Про зниження експортної ставки ПДВ з 20% до 14%» служать не українському народу й аграріям, а аграрним олігархам, які сьогодні заробляють на експорті та переробці зернових та олійних. Ця ініціатива із серії словесних «покращень», які ми вже спостерігали. Останнє таке «покращення» у виконанні лобістів великих агрохолдингів ми бачили на прикладі так званих «соєво-ріпакових правок». Тільки завдяки згуртованості аграрної спільноти та дрібних виробників вдалося забрати волохату руку «лобістів» із кишені дрібних виробників. Відчуваю, що ситуація може повторитися.

Абсурдність цієї ініціативи у законопроекті  №3656 «Про зниження експортної ставки ПДВ з 20% до 14%» вже побачили тваринники і б’ють на сполох. Наприклад, у «Союзі молочних підприємств України» кажуть, що зниження ставки ПДВ на поставки молока виробнику з 20% до 14% призведе до зростання собівартості реалізованої молочної продукції на 3%, або до втрати втрата 70% прибутку тих же переробників! Яка їхня мотивація? Господарство продає переробнику молоко з меншою ставкою ПДВ – 14%. Але покажіть мені того товаровиробника, який знизить ціну на 6% з ПДВ? Тож ціна молока, яке заходить на переробку, зростає на 6%. Зростання сировини призводить до збільшення собівартості продукції в залежності від виду продукції на 3-5%. Розрахункова втрата прибутку до оподаткування — фактично 70%. Адже у переробників прибуток становить 5%. Втрата 3% — це втрата 70% прибутку. Отака арифметика і наслідки цієї ініціативи для галузі тваринництва.

Читати до теми: Україна може повністю задовольнити попит ЄС у продукції олійних культур, – експерт

AgroPolit.com: Нещодавно вас призначили головою комісії з приватизації спиртової галузі. Яким бачите план приватизації галузі та якими ваші дії будуть на цій посаді?

Андрій Богданець: Я, як голова робочої групи з розробки пропозицій щодо поетапної приватизації спиртової галузі, найближчим часом планую провести зміни у складі комісії. Йдеться про склад цієї комісії – він зміниться й оновиться. На цій посаді я планую здійснити два першочергових завдання. Перше – ситуація на заводах ДП «Укрспирт» є дуже важкою, оскільки багато років поспіль невмілим керуванням ці заводи доводили до банкрутства. Ми силами комісії хочемо привести це до ладу – передати спиртзаводи до Фонду держмайна, щоб потім їх приватизовували за ринковою вартістю, а бюджет країни наповнювався. Це також дасть можливість створити додаткові робочі місця. Адже власники не будуть зацікавлені у занепаді свого бізнесу. Саме тому я виступаю за якнайшвидшу приватизацію спиртзаводів. Першочергове завдання цієї комісії – вивчити економічну складову роботи усіх державних спиртзаводів з виробництва харчового спирту. Для цього, зокрема, плануємо викликати директорів цих підприємств для вивчення ситуації щодо рентабельності заводів. Робота буде відбуватися нон-стоп. Друге завдання – перевірити, як відбувається контроль видачі ліцензій бізнесу, який хоче виробляти спирт. Це ті завдання, які необхідно виконати вже зараз, адже проблемні питання будуть виникати постійно.

Приватизація держпідприємств

AgroPolit.com: Зараз у країні пригальмувався процес передачі ДП на приватизацію, особливо це помітно на прикладі агропідприємств. Серед причин – невизначений статус держземель під цими ДП. Як Ви оцінюєте приватизаційні процеси в країні та чи не виникає потреба їх перезавантажити?

Андрій Богданець: Дійсно, одна з болючих проблем з агропідприємствами – статус земельних ділянок. Десятиліттями не вирішувалась вказана проблема. Як я зазначав, необхідно провести належну інвентаризацію та чітко визначити кількість земель, які перебувають у власності або користуванні ДП. Також нашим комітетом подано до ВРУ законопроєкт 3012-2 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення права працівників державних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій на одержання земельної частки (паю)». 13 липня 2020 року за нього проголосували у першому читанні. Цим законопроектом внесли зміни щодо порядку приватизації земель державних с\г підприємств, установ, організацій. Зокрема, приватизація здійснюється на підставі рішення органу виконавчої влади, який здійснює розпорядження землями такого підприємства, у випадках приватизації цих підприємств, ліквідації, прийняття рішення про приватизацію земель або частини без ліквідації або приватизації юридичної особи. Це стосується лише земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств. Приватизації підлягають такі землі, як сільськогосподарські угіддя, несільськогосподарські угіддя, на яких розташовані споруди, окрім заболочених земель, родовищ корисних копалин, полезахисні лісові смуги, господарськими шляхами, та такими, що не можуть перебувати у приватній власності.

AgroPolit.com: Цей законопроєкт відстоює тих пайовиків, які не змогли отримати свої паї…

Андрій Богданець: Законопроєкт передбачає, що землі передаються у приватну власність працівникам державного сільськогосподарського підприємства, установи, організації, а також пенсіонерам із їх числа з виділенням кожному з них земельного паю. З цих же земель на отримання паю мають право працівники державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної територіальної громади, а також пенсіонери з їх числа. На такі цілі передбачено до 40 % від загальної площі сільськогосподарських угідь, що підлягають приватизації. Також безоплатно передаються у власність учасникам бойових дій для ведення особистого селянського господарства, це до 20% від загальної площі сільськогосподарських угідь, що підлягають приватизації, ще 40% землі – передаються в оренду на земельних торгах. Окремо прописані умови щодо ліквідації підприємств. Ми намагаємося процес приватизації викласти у законі максимально зрозуміло задля уникнення зловживань.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

6 жовтня 2020
Щоб фермери не потрапили у боргову яму, потрібно змінити підхід до використання резервного фонду
Щоб фермери не потрапили у боргову яму, потрібно змінити підхід до використання резервного фонду. Про це заявив депутат «Слуги...
30 вересня 2020
У МЕРТ озвучили проміжні результати подання заявок на держпідтримку
Сьогодні, 30 вересня, на нараді за участю заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та представників...
26 вересня 2020
У парламенті готуються повернути агросектору понад 1% аграрного ВВП на рік
До Бюджетного кодексу необхідно внести та закріпити норму про те, що щорічний обсяг коштів державного бюджету України на АПК має становити не...

Вибір редакції

15 жовтня 2020
Указ президента Володимира Зеленського про передачу державних сільськогосподарських земель об’єднаним територіальним громадам
Текст указу президента Володимира Зеленського про передачу державних сільськогосподарських  земель об’єднаним територіальним...
14 жовтня 2020
Представники тваринництва поставили уряду чіткі вимоги для розвитку галузі
Представники молочної галузі звернулися до уряду з проханням відреагувати на спад виробництва та зниження поголів'я худоби та здійснити ряд заходів...
7 жовтня 2020
Молочна галузь на межі колапсу, або Як зберегти тваринництво та захистити внутрішній ринок від експансії молочного імпорту?
Представники молочної галузі презентували концепцію розвитку молочного тваринництва на наступні 10 років. Її обговорення відбулося під...