«Бригада Плугатарів Порошенка» – аналіз аграрної «політики» БПП у парламенті
«Бригада Плугатарів Порошенка»: аналіз аграрної «політики» БПП у парламенті

«Блок Петра Порошенка» й АПК – чи допомогла ця політсила аграріям міцніше стати на ноги? AgroPolit.com продовжує цикл публікацій з аналізом партійних агрообіцянок основних політгравців Ради. Після «Батьківщини» ми роздивилися, що ж обіцяла та зробила по факту пропрезидентська сила. З її  «високим» керманичем, як кажуть,  у всіх починаннях їй були і карти в руки.

АГРАРНА «РАТЬ» ПРЕЗИДЕНТА В ПАРЛАМЕНТІ

У сфері стратегічних інтересів найвпливовішої фракції Верховної Ради  – БПП – завжди був агросектор. Політсила має неабияке представництво у комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин. Це два заступники голови (посада очільника комітету, нині вакантна) – Олександр Бакуменко  (до обрання в парламент він був головою ради директорів Асоціації «Союз птахівників України», гендиректор  Асоціації  «Союз кормовиробників України») та  Григорій Заболотний (свого часу – вінницький друг Президента, професор Вінницького державного аграрного університету, екс-голова Вінницької облради). Троє представників БПП  очолюють галузеві підкомітети: Леонід Козаченко (з питань економічної та фінансової політики в агропромисловому комплексі, колишній президент «Українська аграрна конфедерація»), Сергій Хлань (з питань ціноутворення та розвитку зовнішньоекономічної діяльності в агропромисловому комплексі, а до виборів – керівник приватного сільськогосподарського підприємства  «Деметра») та Петро Юрчишин (з питань харчової промисловості і торгівлі агропромисловими товарами, екс-директор агропромислового науково-виробничого підприємства «Візит»). Ще один нардеп, який обирався від БПП (нині – позафракційний), Валентин Дідич – очолює підкомітет з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу, інновацій та з питань базових галузей в агропромисловому комплексі.

 Фото взято з: mlmmaximum.blogspot.com   

Серед членів агрокомітету також є рядові представники пропрезидентського блоку – Аркадій Корнацький (голова громадської організації «Селянський фронт»), Анатолій Кузьменко (до виборів – генеральний  директор ТОВ «УкрАгроКом»),  Микола Кучер (екс-директор Департаменту виробництва продукції рослинництва і тваринництва ПАТ «Миронівський хлібопродукт»),  Олексій Мушак (до депутатства – приватний підприємець), Федір Негой (власник низки агроактивів, очільник Херсонської обласної громадської організації «Асоціація сільськогосподарських виробників Таврії»),  Вадим Нестеренко  (колись – голова правління Товариства «Орільський об’єднаний елеватор»), Микола  Люшняк (екс-гендиректор ТОВ «Золотники Агро»), Андрій Вадатурський (голова наглядової ради ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «НІБУЛОН»), Валерій Давиденко (екс-радник дирекції з розвитку перспективних програм ЗАТ «Інститут інноваційного провайдингу Української академії аграрних наук»), Олег Дмитренко  (до перемоги на виборах – керівник одного з провідних агровиробників Чернігівщини ТОВ «Батьківщина»), Андрій Кіт (екс-заступник директора  ТОВ «Млин Агро», заступник директора ТОВ «Підгірці», заступник директора ПП «Агрофірма «Лугове», заступник директора ТОВ «Буське сорто-насінницьке підприємство»)…

Додайте до цього ще понад десяток членів БПП, які не входять до складу профільного комітету, але напряму або через родичів та бізнес-партнерів пов’язані з агробізнесом, а також «зацікавлених» посадовців Адміністрації глави держави, то, виходить: у складі пропрезидентської сили - ціла армія потенційних лобістів сільськогосподарської галузі (фактично – більш ніж півсотні «багнетів»). «Не «Рошеном» єдиним» живе бізнес-імперія Президента. Інтерес його структур до агроактивів останнім  часом суттєво зріс. Якщо раніше йшлося, здебільшого, про підприємства цукрової галузі та вирощування технічних культур, необхідних для виробництва «кондитерки», то тепер це й переробні комплекси в інших галузях, агрологістики  і, звісно ж, неабиякий «земельний банк». Тож підтримувати сільське господарство країни політикам із фракції БПП – як-то кажуть, сам Бог велів.  Головне – спрямувати увесь цей потенціал «на добру справу» – захист інтересів українського сільгоспвиробника та вітчизняного агропромислового комплексу як одного з рушіїв економіки держави, а не вузькопрофільних чи приватних інтересів окремих лобістів. А яка ж ситуація насправді? Чиї інтереси у сфері АПК відстоює фракція БПП, назву якої,  перелицювавши на «сільськогосподарський лад»,  можна розшифрувати як «Бригада Порошенківських Плугатарів», або «Бригада Плугатарів Порошенка»?

Земельна імпотенція

Одна з ключових аграрних тез – вільний ринок землі та скасування земельного мораторію.  Президент  і представники його найближчого оточення  з року в рік декларують: земля в Україні має бути товаром. І водночас обіцяють унеможливити потрапляння сільськогосподарських наділів до іноземців та запобігти надмірній концентрації угідь в руках «занадто спритних» співвітчизників. Ось лише кілька цитат:  

«Земельний ринок і приватизація, це не те, що просить чи на що тисне Президент, — цього не буде. Земельний ринок і приватизація – це два найшвидших і найнадійніших способи швидко залучити в Україну достойний обсяг інвестицій», – наголосив гарант Петро Порошенко торік у вересні у щорічному посланні до Верховної Ради.  До того ж він згадав про досвід держав Балтії, зокрема, Естонії, де у приватні руки віддали не лише землю, а й порти, телекомунікації, авіацію та навіть залізницю. Далі – цитата:

У Польщі з 8,5 тис. державних підприємств у руках держави залишилося 41. До речі, й землю у них не скупили іноземці, попри те, що жителі цих країн можуть легко купувати чи продавати сільгоспугіддя. Українці зараз цього права позбавлені. Мільйони людей формально володіють землею, але за них вирішили, що вони не здатні нею розпоряджатися і запровадили абсолютно неконституційний мораторій. Чому ми тоді дозволяємо людям продавати квартири? Теж хтось їх може всі скупити. Як державний діяч  під час ухвалення рішень я маю зважати на громадську думку. І наразі, на жаль, її сформували популісти. Я не збираюся витискувати із Верховної Ради земельну реформу, не буду цього робити. Але прошу ухвалити, хоча б усно, в умі та серці, політичне рішення на її користь. Ухвалити такі закони, які хоча би знімуть фобії, наявні на цю тему в суспільстві і серед народних депутатів; які врахують всі застереження, виставлять всі запобіжники, встановлять мінімальну ціну, захистять селянина, сформують прозору позицію в реєстрі для реєстрації, але дадуть свободу українському селянину. І прошу назвати, точніше, ви самі визначіться і назвіть чітку дату старту, нехай навіть це буде й не сьогодні...».

Читати до теми: У Раді розпочали розгляд 9 варіантів зняття земельного мораторію (онлайн-трансляція) – оновлюється

Йому вторить глава уряду, член команди гаранта з часів мерства у Вінниці Володимир Гройсман: «Передбачене меморандумом із МВФ скасування мораторію (на продаж землі, – Авт.) можливе, якщо буде виключена можливість скуповування земель іноземцями». Він особливо наголосив на необхідності створення запобіжників від скуповування української землі іноземцями. «Я не підтримаю земельної реформи, яка може бути використана великими агрохолдингами або іноземцями», – каже в інтерв’ю телеканалу «112 Україна» прем'єр-міністр. Гройсман вважає, що скасувати мораторій можна лише тоді, коли буде визначено механізм захисту власників землі та створено «сучасні та якісні умови обігу земель».

Мова про те, що ми можемо створити модель ринку земель, яка дозволятиме лише фізичним особам – українцям продавати землю, яка їм належить. І в цьому питанні поставити крапку», – заявив прем'єр.

Він додав, що право володіти землею має першочергово перейти до невеликих фермерських господарств.

Один із центрових агродепутатів президентської політсили Леонід Козаченко прогнозує, що ніщо не завадить впровадженню вільного продажу земель сільськогосподарського призначення в Україні вже починаючи із 1 січня 2019 року.  Водночас депутат запевнив, що у Верховній Раді вже є більшість, яка готова підтримати земельну реформу. Разом із тим Козаченко визнав, що для того, щоби підготувати необхідну нормативну базу для ринку сільськогосподарських земель, потрібно вирішити низку ключових питань: бути чи не бути мораторію на продаж землі іноземцям, максимальний розмір ділянки, яка може перебувати в руках однієї особи, як зробити землю предметом іпотеки, хто контролюватиме торгівлю землею – об’єднання фермерів (як у Німеччині), Держгеокадастр чи територіальні громади.

Читати до теми: Земельна реформа на одному розвороті

«Мотором» законодавчого зняття мораторію в парламентських стінах можна назвати нардепа з БПП Олексія Мушака.  Під час розгляду у сесійній  залі парламенту законопроекту про продовження дії мораторію ще на рік, саме він, зазвичай, подає два альтернативні документи, аби не робити цього. Саме він ініціював збір підписів від імені 55 депутатів у лютому 2017-го та передав до Конституційного Суду подання щодо визнання мораторію неконституційним. Він – найактивніший критик ухваленого у лютому вже цього року рішення КСУ відмовити у відкритті відповідного конституційного провадження. На його думку, КС постійно залишає незмінним своє рішення, бо в його основі – політичні мотиви і традиційне небажання щось змінювати в країні. Саме Мушак повторно зареєстрував земельний законопроект Тимошенко 2008 року і цим публічно «драконить» лідерку червоно-сердечних, адже вона хотіла це зробити на посаді прем’єра.

ДОВІДКА: Варто нагадати, що вперше мораторій було введено Верховною Радою в січні 2001 року. Ініціатор рішення — народний депутат Анатолій Матвієнко. Закон передбачав, що мораторій діятиме короткостроково — до прийняття закону про обіг земель с/г призначення або відповідної норми в Земельному кодексі. Пізніше, в тому ж 2001 році, парламент прийняв Земельний кодекс, однак у ньому не йшлося про скасування мораторію, навпаки, закон продовжив його дію до кінця 2005 року. Після цього дію мораторію продовжували ще 8 разів: у 2004, 2006, 2008, 2010, 2011, 2012, 2015 і востаннє у 2016 році — до 1 січня 2018 року.

Отже, здавалося б, думка членів фракції БПП щодо «основного земельного питання» має бути одностайною… Утім, на практиці виявляється, що політику Президента в питанні ринку землі підтримують лише окремі депутати. Решті – «начхати», або навпаки – значно ближчий «свій інтерес» чи інтерес своїх безпосередніх «патронів». Адже не секрет, що фракцію БПП «тримають у своїх щупальцях» одразу кілька груп впливу. І щоб там не говорив Президент, кожен із «ляльководів» користується власним інтересом, що й позначається на ухвалених рішеннях. Приміром, під час останнього голосування щодо «земельного» питання (7 грудня 2017-го, законопроект «Про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель», яким дію мораторію продовжено до 1 січня 2019 року), більш ніж чверть із 236 голосів «за» забезпечили саме  представники фракції БПП  (65 народних обранців). «Проти» – лише 21 представник «президентської раті». Окрім Олексія Мушака продовження мораторію не підтримали Сергій Алєксєєв,  Ігор Артюшенко, Володимир Ар’єв,  Ольга Бєлькова, Дмитро Білоцерківець, Андрій Вадатурський,  Іван Винник, Руслан Демчак,  Світлана Заліщук,  Павло Кишкар, Михайло Кобцев, Микола  Лаврик, Марія Матіос,  Віктор Пинзеник,  Павло Різаненко, Максим Саврасов, Юрій Соловей, Сергій Хлань, Олександр Черненко і Григорій Шверк. Також заради справедливості варто зазначити, що частина членів фракції БПП участі  в голосуванні не брали.  Тим не менш, про злагоджену позицію фракції щодо цієї дражливої для суспільства проблеми, вочевидь, не йдеться. Такий же «різнобій» помічаємо і в поглядах   «бе-пе-пешників) на інші важливі для аграрної сфери питання… Тож ефективності у земельному питанні (відкриття ринку) – zero!

СПЕЦРЕЖИМ ДЛЯ АПК – СВІДОМО «ПРОСПАЛИ»

Фото взято з: skidkaest.ru

З 1 січня 2017 року АПК втратив право на спецрежим.  І це тоді як у коаліційній угоді чорним по білому депутати клялися зробити це не раніше 1 січня 2018 року,  а до 1 червня 2017 року «коаліціанти» мали напрацювати нову систему оподаткування,  яка б стимулювала  розвиток сільськогосподарського виробництва. Обіцянку щодо скасування спецрежиму оподаткування аграріїв члени парламентської коаліції, як-то кажуть, «виконали й перевиконали»: дію преференцій скасували навіть на рік раніше від плану. Так, за законопроект №5132 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень в 2017 році» голоси «за» віддало 235 нардепів (фракція БПП – майже у повному складі).  Тож спецрежим сплати податку на додану вартість (ПДВ) для аграріїв скасували із 1 січня 2017-го, а  не з 2018-го. За оцінками експертів, підтримка АПК скоротиться у 50 разів у випадку відміни спецрежиму ПДВ.

Дивитися інфографіку до теми: Сума ПДВ на спецрахунках агробізнесу за 2011-2016 роки

Спішка зі скасуванням спецрежиму сталася тому, що депутати, Президент та уряд не змогли відстояти єдиний безкорупційний механізм держпідтримки для агросектору в розмові з  МВФ, який вимагав бездефіцитного бюджету і збільшення доходів казни.  Не зайшли нічого кращого,  як зекономити на аграріях.  Хто забув, нагадаємо, що сектор втратив мільярди доходів, а натомість отримав гарантовану підтримку з бюджету в сумі 1% від ВВП протягом 5 років. Щоправда, частково ситуацію з підтримкою таки вдалося урівноважити: агрохолдинги отримали переважну частину втрачених коштів від спецрежиму за рахунок повернення експортного  ПДВ (цю норму поновили 2016 року), а дрібні виробники – пряму дотацію з  бюджету. Втім, на практиці механізм розподілу дотацій піддається суттєвій критиці.

Читати до теми: Дотації роздору – як Мінагрополітики підкилимно ділить 6,3 млрд грн для агросектору.

      СКАСУВАННЯ ПДВ НА ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ: «+» ПЕРЕРОБЦІ ЧИ ЗАШМОРГ НА ШИЯХ АГРАРІЇВ?

Фото взято з: news.dtkt.ua

Третє «агродосягнення» за участі депутатів БПП – соєво-ріпакові обмеження,  які можуть завдати  дрібним та середнім виробникам значного удару. AgroPolit.com уже писав про історію й розвиток цього конфлікту у матеріалі тут.

Читати до теми: «18 млрд грн на кону, або Чи відправить парламент дрібних виробників сої та ріпаку в глибокий фінансовий нокаут?».

8 грудня 2017 року парламент разом із бюджетом голосує зміни в Податковий кодекс України (ПКУ) – законопроект  №6776-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році». Все б нічого, але їхній текст роздають у залі за 2 години до голосування і більшість нардепів просто не бачить закладеного «тихого удару» по дрібних аграріях, який натомість збільшує прибутки великих переробних компаній. Із подачі голови парламентського комітету з податкових та митних питань Ніни Южаніної (її вважають людиною Петра Порошенка) на голосування в зал із другого разу повертається кабальна правка №180 цього закону, яка «з 1 березня 2018 року запроваджує звільнення від оподаткування ПДВ операції з вивезення у митному режимі експорту технічних культур» – соняшнику, ріпаку і сої. Як пояснили тоді AgroPolit.com депутати, таке скасування експортного ПДВ на соняшник, ріпак і сою групі «Хомутинніка», якого пов’язують із лобіюванням інтересів «Кернела» (Хомутиннік володіє 7% акцій цього агрохолдингу), пообіцяли прем’єр і Президент в обмін на голосування депутатів його групи за зміни до Бюджетного  кодексу. Пізніше правдивість такого сценарію публічно підтвердив нардеп із «Батьківщини» Вадим  Івченко, котрий заявив:

Жодної пропозиції в Податковому комітеті без Президента не проходить».

Першим бити на сполох про закладені в ПК збитки для дрібних аграріїв став народний депутат від «Самопомочі» Іван Мірошніченко. «Суть правок 180 і 182 — за експорту олійних і технічних культур (соняшник, ріпак та соя) з України не буде повертатися ПДВ. Це та дискримінаційна норма, яка спостерігалася раніше, коли не було повернення ПДВ на зернову групу. Щоб її повернути, боротьба тривала довго. Навіщо? Адже через це зросла внутрішня ціна для товаровиробників на ці сільгоспкультури. Проголосовані поправки зруйнували весь позитив для аграріїв. Бо вже із завтрашнього дня буде знижено закупівельну ціну для товаровиробників переробниками, а також – експортерами. Причина проста – держава не повертатиме їм ПДВ. Тобто, у кишені фермерів утворилася «дірка» на 10 млрд грн щорічно», – пояснив наслідки такого кроку Мірошніченко, яким  першим побачив закладені в ПК збитки для дрібних аграріїв і почав бити на сполох  у стінах Ради.  

Дивитися до теми інфографіку: Результати голосування аграрних депутатів за збитки на 10 млрд грн для дрібних виробників – детальний список

А що ж депутати БПП: де була  їхня пильність, коли аграріїв позбавляли прибутків? Як кажуть, аналіз результатів голосування за №6776-д – це «картина маслом». «Так» змінам до Податкового кодексу, які заклали щорічні багатомільярдні «збитки» для АПК сказали 68 (!!!!) зі 136 депутатів БППшників, майже половина. Питання є? Цікаво, що у перші дні після цього голосування представники політсил у публічних заявах здебільшого засудили таке рішення. І тут дався взнаки уже згаданий притаманний діяльності фракції парадокс – на словах одне, на ділі – інше…

Щоправда,  як пояснив згодом Леонід Козаченко, «процедурно в Раді (як саме – читайте вище. – Авт.) було зроблено все так, 99% депутатів не знали, що голосують проти відшкодування ПДВ при експорті сої та ріпаку». «Фактично за 15 хвилин до голосування депутати отримали 500 сторінок тексту, який не мали змоги прочитати», – доповнив його інший впливовий представник БПП,  заступник голови парламентського комітету з питань аграрної політики і земельних відносин Олександр Бакуменко. За його словами,  норму щодо скасування спецрежиму ПДВ було ухвалено  без обговорення з профільними аграрними асоціаціями, до того ж, із порушеннями регламенту.
Хоча публічно гарант робив вигляд, що він навпаки з аграріями. Так, заступник керівника Адміністрації глави держави Віталій Ковальчук запевняв після голосування, мовляв, «Президент поділяє стурбованість аграріїв» щодо цього питання, він навіть звернув увагу депутатів на невідповідність таких рішень зобов'язанням, узятим Україною під час вступу до Світової організації торгівлі та за підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Хороша міна при поганій грі?

Хоч як би там було, але під натиском аграріїв Раді зі скрипом вдалося частково відмотати своє рішення – експортний ПДВ виробникам соняшників повернули, а сої та ріпаку – підвісили  в повітрі (наразі в парламенті тривають підкилимні ігри, щоб таки лишити без грошей дрібних виробників). Якщо  це станеться, то обмеження щодо невідшкодування експортного ПДВ для сої будуть вже з 1 вересня 2018 року, а ріпаку – з січня 2020-го.  

СЛОВА, БЛА-БЛА: 400 «АГРАРНИХ» ЗАКОНІВ – В ІДЕАЛІ, ОДИНИЦІ – НА ВИХОДІ

Фото взято з: m.wendangwang.com

В офіційних документах, під якими підписувався БПП, багато ідейно-правильних для АПК речей. Але далі слів справа чомусь не заходить. «Слід забезпечити доступ української продукції на світові ринки. Аграрна галузь може стати точкою прориву для української економіки», – це цитата із передвиборчої програми «Жити по-новому», з якою БПП йшов на вибори у 2014 році. У документі також міститься низка сентенцій щодо підтримки бідної людини, скасування перепон для діяльності бізнесу, розширення експортних можливостей вітчизняної економіки.

Ще більше хороших слів про «світле майбутнє» української аграрної галузі знаходимо  у тексті Угоди про коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна». «Райдужні» перспективи АПК розписані там аж на чотирьох сторінках! Серед пріоритетів – «забезпечення ефективного землекористування і захист інтересів власників земельних ділянок (хто забув про право розпоряджатися землею – читайте вище), запровадження ефективної системи підтримки вітчизняних сільськогосподарських виробників (читайте вище про вклад), передусім сімейних фермерських господарств, підвищення добробуту селян, кардинальні зміни підходів до кредитування аграріїв. А ще –  впровадження дієвої системи страхування  сільгоспвиробників від ризиків втрати продукції,  сприяння просуванню вітчизняних виробників на зовнішні ринки… Та багато інших «красивих» цілей. А чому б і ні? Папір усе стерпить! Хто там пам’ятає ту передвиборчу програму! А «поля» Коаліційної угоди ж не потрібно ні засівати, ні підживлювати…  От і маємо результат – ухвалені на підтримку АПК законодавчі акти можна перелічити на пальцях. А якісних документів, до яких ніхто не мав би претензій,  які б реально покращували ситуацію в галузі, а не поліпшували життя одних за рахунок інших, – іще менше... Звісно,  апелювати тільки до депутатів БПП і казати, що  це цілком їхня «заслуга» не  можна, бо  в Раді 450 депутатів. Але як зможе решта втілювати у життя ці ідеї, якщо найпотужніша (І ПРОПРЕЗИДЕНТСЬКА) фракція так і не змогла оживити кілька ключових агроідей, обіцяних її лідерами? 

Безперечно, завдяки діяльності у парламенті й поза ним таких впливових фахівців аграрної сфери, як Леонід Козаченко, Олександр Бакуменко, Олексій Мушак, Валерій Давиденко, Микола Кучер, позиції фракції БПП в обговоренні найактуальніших для вітчизняного АПК проблем залишаються доволі сильними. До цих людей прислухаються, з  ними радяться, їхні ініціативи підтримують. І все ж складається  враження, що цілісного підходу до реформування та подальшого розвитку сільськогосподарської галузі президентська політсила так і не виробила – чи через велику кількість парламентаріїв, які входять до складу фракції, чи через існування різних центрів впливу, чи з огляду на конфлікт інтересів основних аграрних лобістів. Іноді представники фракції подають на розгляд парламенту «сирі» законопроекти. Іноді один одному суперечать документи,  підготовлені нардепами від БПП і урядом (або урядом і Президентом).  У результаті – жоден із проектів не  набирає необхідної кількості голосів, їх знімають із розгляду,  і важливе для аграріїв питання, якого ці документи стосувалися, на невизначений термін «зависає»… 

«В Україні потрібно ухвалити понад 400 законів для того, щоб забезпечити відповідність вітчизняного АПК європейським вимогам», – про це на організованому Інститутом Горшеніна засіданні фахівців за «круглим столом»  повідомив представник БПП  Леонід Козаченко. «А ми зробили на цьому шляху трохи більше 30% необхідних кроків. За десятиліття. Якщо ми ледь пройшли 30% шляху за 10 років, то решту шляху доведеться пройти за всі 30. Ми повинні прискорити цей процес», - констатував він. Нардеп вважає, що удосконалювати українські закони в аграрній сфері слід,  орієнтуючись на європейське законодавство. Зокрема, вітчизняний АПК потребує норм, які б сприяли збільшенню  виробництва валової продукції і поглибленню переробки. У той же час депутат наголосив на зваженому підході до адаптування українських законів до європейських норм, навівши приклад Литви.

У литовському парламенті швидше від усіх країн Східної Європи адаптували законодавство – зробили це менш ніж за рік. Діяли без обговорення – просто перекладаючи з англійської мови та голосуючи. І виправляти допущені помилки згодом  було дуже складно. Поляки пройшли цей шлях за 4 роки й отримали набагато кращий результат», – наголосив Козаченко.

Натомість українські парламентарії у цьому питанні поки що не те що не поспішають, а й,  здебільшого,  «топчуться на місці».  Зробити важливий крок уперед дозволило б ухвалення Верховною Радою законопроекту «Про основні засади державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку» (зареєстрований 21 березня 2018 року). Серед авторів законодавчої ініціативи – і 14 представники фракції БПП: Олександр Бакуменко,  Петро Юрчишин, Олексій Мушак, Микола  Кучер,  Сергій Хлань, Микола Люшняк, Григорій Заболотний, Федір Негой, Андрій  Вадатурський, Андрій  Кіт, Анатолій  Кузьменко, Вадим Нестеренко, Леонід  Козаченко, Валерій Давиденко. Запропонована документом стратегія визначає 10 пріоритетів державної аграрної політики відповідно до євроінтеграційних зобов’язань України: продовольча безпека, підтримка малих виробників, агроінновації,  захист довкілля, лісове господарство, зайнятість населення, конкурентоспроможність, земельні питання, туристична привабливість, підвищення якості життя. У пояснювальній записці до документа сказано, що в Україні відсутній системоутворюючий нормативно-правовий акт, який би визначав засади та пріоритети розвитку аграрної політики та політики сільського розвитку, адже Закон «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року» фактично перестав діяти. Запропонований документ пропонує це зробити на базі євроінтеграційних зобов'язань України та в рамках СОТ.  Але це все, як-то кажуть,  теоретична частина, а практично виглядає так, що  із розглядом  самого документа (мова,  нагадаю,  про рамковий закон) парламентарії, вочевидь, не поспішають. Адже (випадково чи ні) законопроект зареєстрували у Раді якраз наступного дня після того, як народні обранці нарешті затвердили порядок денний восьмої сесії. Тож до переліку документів, призначених для розгляду на нинішній сесії, він «автоматично» не потрапив. Цікаво й те, що, як свідчить «карта проходження проекту», за його обговорення іще навіть не бралися члени профільного комітету, значний вплив на роботу якого,  нагадаю, мають члени президентської фракції...  Що заважає аграрним депутатам зараз довести на ділі, що «Блок Петра Порошенка» таки дбає про інтереси АПК і «БПП порожняк не гонить»?

Чому така неспішність спостерігається у БППшників щодо аграрних обіцянок, а слова часто розходяться  з реальними справами? Доступно пояснює політолог Микола Давидюк: «У тому,  що члени президентської фракції не завжди голосують так, як того хоче (чи публічно заявляє, що хоче) глава держави – іноді навіть не підтримуючи законопроекти, внесені особисто Петром Порошенком, навряд чи варто шукати ознаки внутрішньопартійної демократії». На його думку, «БПП – типова «латифундистська» партія, яка сформована з груп впливу сильних регіональних представників. Кожен із магнатів, довкола яких діють ці осередки, має свої інтереси: сільськогосподарські, промислові, торгові, енергетичні. І це суттєво позначається фактично на кожному голосуванні». «Немонолітність» БПП – це також вплив об’єктивних обставин, за яких фракція формувалася нашвидкуруч, тому серед її членів багато представників, котрих особисто  не висував  Президент,  через що можуть виникати розбіжності,  заперечення і, навіть, непогодження.

До того ж Президент завжди намагався нав’язувати  свою думку бути політичним лідером, іноді вдаючись до своєрідних трюків  – як-от, у випадку із прем’єром, нібито погоджуючись за потреби відправити його у відставку. За таких обставин навіть опозиціонери не беруться активно критикувати главу уряду, розуміючи, що на дострокових виборах можуть втратити свої електоральні позиції», – підсумовує він.  

Отже, робимо висновок: якби Президент справді хотів досягти цілей, які задекларовані у передвиборній програмі БПП та в Коаліційній угоді, він міг би «натиснути» і на своїх «послідовників»,  і на партнерів по коаліції,  і на парламентські групи, з якими БПП звик домовлятися (торгуватися) під час голосування за інші важливі питання. Тож, певно, не завжди хоче. І тут ми вкотре стикаємося зі звичною для України ситуацією, коли слова та справи політиків розходяться…

Владислав Радійчук, Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

2 березня 2018
Депутат від БПП подав у парламенті 42 законопроекти – аналіз
Сайт AgroPolit.com проаналізував діяльність депутата «БПП» (округ №208 (Чернігівська область), члена комітету парламенту з питань...
19 грудня 2017
Працівники держпідприємства «Пасічна» просять Порошенка та Парубія захистити їхнє підприємство від зазіхань нардепа з БПП
Працівники ДП «Пасічна» (входять до НВЦ «Соя» НААН) звернулися з відкритим листом до Президента України, голови Верховної...
3 серпня 2017
БПП блокує призначення голів парламентських комітетів
Пропрезидентська партія (БПП) гальмує процедуру призначення керівників ряду голів парламентських комітетів. Таку думку висловив  керівник...
31 травня 2017
Депутат від БПП радить «набити шишки» з держземлями перед відкриттям ринку землі
Продажу всіх земель сільськогосподарського призначення мають передувати земельні торги державними угіддями. Про це в ефірі телеканалу Рада заявив...
8 жовтня 2018
«Аграрні зусилля» фракції «Самопоміч» – ККД доволі високий
«Самопоміч» таки піде із самостійним кандидатом на чергові президентські вибори, які відбудуться у березні 2019 року. На посаду гаранта,...
17 лютого 2016
Андрій Вадатурський: Я пішов із посади голови Миколаївської парторганізації БПП не для того, щоб змінити партію
Минулого тижня у Миколаївській партійній організації «Блоку Петра Порошенка» відбулася важлива та несподівана кадрова ротація. Партія з...
25 січня 2016
Леонід Козаченко: Золоту «акцію» сьогодні треба шукати не в аграрному комітеті, а в БПП…
Хіба ревуть «воли», як «ясла» повні? На питання, підняте ще півтора століття тому українським літературним класиком Панасом...
6 липня 2018
Григорій Заболотний іде: чи стане друг Президента кадровим детонатором в аграрному комітеті?
Друг Президента, аксакал його вінницької команди, депутат БПП Григорій Заболотний написав заяву про складання із себе повноважень заступника голови...
30 травня 2017
Ринок землі, або Як не перетворитись на територію без майбутнього
У той час, коли в країні  найвищий рівень корупції, тінізації та рейдерства в земельних відносинах, а аграрна політика протягом багатьох років...