«Дотаційний» скандал із відстрочкою у 9 місяців
«Дотаційний» скандал із відстрочкою у 9 місяців

Сьогодні аграрний комітет парламенту розгляне проект бюджету на 2018 рік – законопроект. Серед основних новацій  — збільшення фінансування АПК  — з 5,5 млрд грн до 6,3 млрд грн,  а якщо врахують запропоновані агросектором ще два джерела – то 8,3 млрд грн. Попри такий «щедрий» подарунок уряду, аграрії налаштовані скептично. Причин кілька, але більшість впирається у те, що левова частка 4 млрд грн бюджетних дотацій (як свідчать результати 9 місяців 2017 року) пішла не фермерам, а великим агрохолдингам. Щоби виправити ситуацію, експерти та учасники ринку пропонують змінити механізм їхнього розподілу. AgroPolit.com розібрався у ситуації з  дотаціями,  зібравши всі «за» і «проти» в учасників ринку.

Читати до теми: Бюджет 2018 — про шанси для АПК та села  

Як раніше повідомляв AgroPolit.com, у 2018 році 38 з 6,3 млрд грн на розвиток фермерських господарств віддадуть  1 млрд грн, 2 млрд грн – на бюджетні дотації, майже 1 млрд грн – на здешевлення вітчизняної сільськогосподарської техніки та ще 2,3 млрд грн уряд планує направити на розвиток та підтримку тваринництва. Але вже сьогодні в аграрному комітеті Ради тривають розмови про те, щоб змінити цільове спрямування 2,3 млрд грн на тваринництво,  віддавши  2 млрд грн на бюджетні дотації.  До того ж, за словами першого заступника аграрного міністра Максима Мартинюка, ніхто не збирається змінювати сам механізм дотацій. Втім, якщо  цього не зробити,  переконують  учасники ринку, то гроші знову опиняться у кількох компаній.

Як усе починалося

У зв’язку зі скасуванням на вимогу МВФ спецрежиму ПДВ, у 2017 році уряд розпочав пряму підтримку сектору під назвою  — «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі». Вона  розрахована на 5 років (2017 —2021).  Сума дотацій — 1% від виробленої ними продукції протягом 5 років. На 2017 рік бюджетом передбачено 4 млрд грн на галузі, які формують найбільшу додану вартість продукції, а саме: тваринництво, виробництво молока, садівництво, виноградарство, овочівництво, ягідництво тощо. За розрахунками голови податкового комітету Верховної Ради Ніни Южаніної, щомісяця аграрії отримуватимуть у сумі 333 млн грн.

«Оскільки необхідність надання фінансової підтримки низці галузей аграрної економіки дійсно потрібна, наприклад, таким, як виробництво молока, м’яса, ягід, овочів, а також садівництву та виноградарству, було розроблено іншу, альтернативну систему держпідтримки, котра, сподіваємося, спрацює ефективно й зупинить негативний спад у цих секторах», — пояснював у блозі на AgroPolit.com необхідність запровадження нового механізму народний депутат Іван Мірошніченко.

Із 4 млрд грн, які цього року виділили на дотації, половину коштів парламент вирішив спрямувати на підтримку птахівників. Таке рішення Ніна Южаніна обґрунтувала логікою механізму нарахування, згідно з якою сума дотацій залежить від суми сплаченого ПДВ: «Якщо на внутрішньому ринку в цей період будуть більше працювати виробники курятини, якщо вони будуть платити левову частину податків і отримувати певний відсоток із того, що сплачують, то що тут поганого? Що поганого в тому, що ми підтримуємо власного виробника?».

Читати до теми: Оприлюднено піврічні результати запровадження дотацій 

Пізніше Южаніна пояснювала, що таке рішення прийняли депутати аграрного комітету після консультацій із представниками уряду та профільних асоціацій аграріїв. Вона також додала, що насправді сума, яку отримають птахівники, може бути меншою.

Це рішення напрацював аграрний комітет, і депутати з різних фракцій із ним погодилися. Наша роль була тільки в тому, що ми повинні його підтримати,  — деталізувала вона.  — Так-от: дотації, про які ви говорите, 4 млрд грн, які будуть розподілені так, щоб не більш як 50% забрали саме птахівники, — це гроші, які вони заплатять в бюджет. Отримають вони набагато менше, ніж заплатять».

Додай сюди й тезу про те, що  була обіцянка  встановити обмеження 50% від суми (і не більше) на птахівничу галузь, але цього по  факту не сталося .

Однією з основних переваг запровадженого у 2017 році механізму нарахування дотацій є «автоматичність». Таким чином, дотації нараховуються автоматично на наступний календарний місяць після подання податкової декларації із зазначенням сум сплаченого ПДВ до бюджету. Після цього, без перевірки податкової, буде проводитися автоматичне перерахування сум бюджетної підтримки за фактично сплаченими сумами ПДВ до бюджету за реалізації даної продукції.

Тож із «автоматом» питань не було  —  він працює. Питання в учасників ринку викликало інше — його умови, які призвели до перекосів серед списку отримувачів. Так, майже половину всіх дотацій за І півріччя 2017 року отримав холдинг МХП. На рахунки компанії Юрія Косюка казначейство перерахувало 890 млн грн.

Як пояснив сам Косюк, що більше податків сплачує підприємство  — то більше має й держпідтримки.

А як має бути? Нікому не давати? Чи написати в законі «дати дотацію всім, крім Косюка»? Так потрібно було написати закон? А як тоді бути з рівними умовами для бізнесу?»,  — обурився власник МХП.

На його переконання, дотації є коштами підприємства, які воно раніше сплатило до бюджету, а тепер частину отримало назад на розвиток. «Дивіться, це не дотації. Це не ті гроші, які в когось забрали. Це ПДВ, який компанія заплатила у бюджет. Частину того, що ти заплатив, ти маєш право повернути. І якщо заплатив багато, то й отримуєш багато»,  — зазначив Косюк.

Аналогічну позицію висловив прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Він пояснив, що порядок розподілу дотацій виписаний таким чином, що держдопомога надається тому агровиробникові, який більше сплачує податків у бюджет.

Читати до теми: Ляшко та Гройсман посперечалися в парламенті через дотації для АПК 

Обоє  вони праві — законодавчо все зроблено блискуче.  Як  кажуть, не докопаєшся. Адже зручний для окремих виробників механізм розподілу коштів виписали у стінах Ради за сприяння аграрного лобі. Про це в пік бюджетного процесу не говорив хіба що тільки ледачий.

Перші гроші  — з затримкою

Рішення про нарахування аграріям державних дотацій Мінагрополітики прийняло ще в грудні 2016 року. Із 1 січня 2017 р., згідно з законом про бюджет, аграрії могли розраховувати на виплату дотацій. Втім, процес затягнувся спочатку до кінця лютого, а перші гроші с/г виробники отримали лише у квітні.

Така ситуація виникла через відсутність механізму розподілу дотацій, який мали затвердити Кабінет Міністрів та Міністерство фінансів. Лише 8 лютого КМУ прийняв постанову №83 «Про порядок розподілу бюджетної дотації для розвитку с/г товаровиробників та стимулювання виробництва с/г продукції у 2017 році».

Читати до теми: Аграрії можуть спати спокійно — дотації будуть! 

Однак, бракувало ще двох документів, щоб запустити механізм виплати дотацій. Обидва — на затвердженні Мінфіну. Останній 28 лютого своїм наказом №275 затвердив форму податкової декларації зі сплати ПДВ і доповнення до неї, форму заяви про внесення сільгосптоваровиробника до реєстру одержувачів бюджетної дотації та форму заяви про зняття з реєстрації.

Вже у лютому був перелік усіх необхідних документів, який давав аграріям право записатися до списку отримувачів дотацій. Однак не вистачало найголовнішого  — Порядку ведення та форми Реєстру отримувачів бюджетної дотації, які мав затвердити Кабмін»,  — зазначила в коментарі AgroPolit.com директор Української аграрної конфедерації Марія Дідух.

Зі скрипом Мінфін затвердив порядок лише 22 березня, що дало можливість розблокувати процес нарахування дотацій. Саме з цієї дати аграрії отримали можливість подання документів для внесення в Реєстр отримувачів бюджетної дотації. За фактом, перші виплати за лютий вони змогли отримати лише в середині квітня.

Механізм розподілу дотацій

Фото взято з:bank-explorer.ru

Відповідний порядок містив формальні вимоги до аграріїв, які хотіли стати отримувачами бюджетних дотацій. Зокрема, висувалися такі умови: він є платником ПДВ; здійснює види діяльності, визначені п. 161.3 Закону №1877; питома вага вартості сільгосптоварів становить не менше 75% вартості всіх товарів, поставлених ним протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Податковий кодекс встановлює, що бюджетні дотації надаватимуться лише на дотаційні види діяльності  — з розрахунку сплаченого ПДВ. Наприклад, якщо фермер сплатив 100 грн ПДВ, він отримає 100 грн дотацій. Втім, фактично, через застосування механізму, передбаченого в постанові уряду №179 «Про затвердження Порядку ведення та форми Реєстру отримувачів бюджетної дотації, а також порядку надання відповідної інформації державною фіскальною службою та Державною казначейською службою», аграрії, які займаються дотаційними та недотаційними видами діяльності, наприклад, вирощування зернових на корми, отримують у рази менше. Це пояснюється тим, що, згідно з нормативами ДФСУ, дотація  — це сума «дотаційного» ПДВ, помножена на загальну суму сплаченого ПДВ. У результаті, суму «дотаційного» ПДВ множать на 0,5 і господарство отримує вдвічі менше коштів. За даними Всеукраїнської аграрної ради, через застосування цього механізму, у лютому підприємства-члени ВАР отримали вдесятеро меншу суму дотацій, а в травні  — втричі меншу.

Курс на новий порядок

Враховуючи невтішний цьогорічний досвід, аграрії продовжують наполягати на необхідності перегляду чинного порядку.

В Асоціації тваринників України (АТУ) в опублікованій заяві зазначили, що основною проблемою чинної системи дотацій є «нарахування не в повному обсязі бюджетної дотації для виробників, котрі одночасно займаються як дотаційною, так і недотаційною діяльністю».

Голова АТУ Ірина Паламар підкреслила, що схема виплати дотацій є зручною лише для ДФСУ та Держказначейства, оскільки ПДВ від дотаційної та недотаційної діяльності додаються і бюджетна дотація вираховується від загального ПДВ.

Це полегшує адміністрування ПДВ, яке обраховується в автоматичному режимі. Та, за фактом, підприємець недоотримує велику суму коштів. Таким чином, підприємству стає невигідно займатися дотаційною діяльністю»,  — наголосила вона.

Крім цього, в асоціації також звертають увагу на проблему несвоєчасного повернення коштів через нестачу бюджетного фінансування.

Читати до теми: Депутати пропонують переглянути механізм бюджетних дотацій

Раніше з вимогою переглянути механізм нарахування дотацій звернулася також Всеукраїнська аграрна рада. На думку  її експертів, проблема з нарахуванням дотацій виникла через використання фіскальною службою формули розрахунку, яка не відповідає нормам Закону «Про державну підтримку сільського господарства України».

Формула ДФСУ передбачає, що база нарахування дотацій визначається множенням сплаченої суми ПДВ на частку дотованих видів діяльності в реалізації підприємства. Та оскільки тваринницькі підприємства вкрай рідко можуть обійтися без власної кормової бази і потребують ведення ще й рослинницької діяльності, база нарахування дотацій зменшується. Водночас, за законом, база нарахування дотацій — це різниця податкових зобов'язань і податкового кредиту, котрі виникли у зв'язку зі здійсненням пільгових видів діяльності»,— зазначається у заяві ВАР.

Представники Аграрного союзу України (АСУ), у свою чергу, підтримують розширення дотаційних видів діяльності та напрямків розвитку. Зокрема, голова АСУ Геннадій Новіков вважає, що держава повинна підтримувати розвиток матеріальної інфраструктури АПК, а керівник аналітичного центру АСУ Лариса Старікова наголошує на необхідності запровадження дотацій для підтримки впровадження системи НАССР у фермерських господарствах, особливо, тваринницької і молочної спеціалізації.

Асоціація фермерів та приватних землевласників України пропонує розширити список дотаційних галузей АПК насінництвом і вирощуванням племінних тварин, оскільки, на думку її представників, це матиме мультиплікаційний ефект і значно посилить економічний потенціал галузі.

Серед основних пропозицій, які ще висувають аграрії, — розмежування дотаційної та недотаційної діяльності в податковій декларації на 2 додатки. На думку ініціаторів, у такому разі бюджетна дотація нараховуватиметься за кожним видом діяльності, що забезпечить справедливе відшкодування ПДВ.

Раніше голова Податкового комітету Громадської ради при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі Ольга Богданова відзначала, що система дотацій у 2017 році — пробна, тому перед 2018 роком потрібно її протестувати і внести необхідні зміни. «Нам потрібно буде боротися за те, щоб вносити зміни в порядки, механізми та алгоритми  — боротися за свої права. На мою думку, система дотацій почне нормально функціонувати з 2018 року»,  — наголошує вона.

Як виправити ситуацію?

Внаслідок некоректності механізму розподілу дотацій, за оцінками науковців Інституту аграрної економіки, конкурентні переваги отримали птахівничі підприємства й тепличні комбінати. Перші відзначаються ритмічністю відвантаження продукції протягом року, а другі  — реалізують свою продукцію переважно у першій половині року.

У першому півріччі, за даними Інституту аграрної економіки, птахівники отримали левову частку всіх дотацій: 56,3% у березні, 66,9% у квітні та 57,8% у травні. «За результатами п’яти виплат бюджетних дотацій частка птахівничих підприємств у загальній сумі виплачених дотацій сукупно становить майже 56%. Швидше за все, за результатами року частка птахівничих підприємств сукупно перевищить встановлений ліміт у 50% — внаслідок методичної помилки за нарахування дотації»,  — зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики ННЦ «Інститут аграрної економіки» к.е.н. Леонід Тулуш.

Окрім цього, окремі виробники отримали значно більше за інших. Один із них  — МХП  — у загальній сумі бюджетних дотацій за результатами п’яти виплат отримав 19,3%, а в сумі дотацій серед птахівників — 34,5%. На думку Леоніда Тулуша, це ставить у дуже невигідне становище виробників, які виробляють і продають свою продукцію переважно у другій половині року, наприклад, цукровики. «За такого підходу частка сільгосппідприємств — суб’єктів бюджетної фінансової підтримки в режимі «квазіакумуляції» ПДВ, які здійснюють реалізацію продукції переважно у другій половині року, буде меншою від запланованої. Оскільки значення коефіцієнта пропорційності у другій половині року буде значно нижчим за відповідний показник у першому півріччі», — уточнив кандидат економічних наук.

Експерти одностайно критикують чинний нині порядок розподілу коштів, який, на їхню думку, потрібно змінювати, адже далі буде лише гірше.

Однозначно потрібно змінювати, тому що, по-перше, підзаконні акти суперечать нормам закону щодо розподілу цієї дотації, по-друге, більшість дотацій отримали все ж птахівники, і не було обмежень щодо виплати саме до цього напрямку», — каже Ольга Богданова.

Про проблему невідповідності постанови і закону аграрії заявили одразу після її прийняття. За словами заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Михайла Соколова, ВАР спільно з іншими асоціаціями 5 разів відправляли листа з пропозицією змінити механізм нарахування.

Коли ми це побачили, вони (представники асоціацій птахівників.  — Авт.) підписували разом із нами всі звернення, вказуючи на те, що така проблема існує. Їх було п’ятеро. Але нічого не змінилося»,— резюмує Соколов. Він наполягає, що експерти та бізнес критикували порядок ще на початку року, однак до них не дослухалися. «Про те, що механізм дотацій, який прописаний у підзаконних актах, недосконалий і не відповідає закону, всі аграрії, включно з птахівниками, заявили ще в березні. Ми ще тоді почали казати «Хлопці, ви приймаєте не те, що потрібно». На жаль, нас не почули і все, що виплачується з березня, відповідає цьому порядку, але суперечить закону. Тож нашим чиновникам увесь цей час було наплювати»,  — каже експерт.

Ольга Богданова додає, що, згідно з постановою, дотації розподіляються шляхом визначення коефіцієнту, а сума сплаченого ПДВ помножується на частку в податкових зобов’язаннях дотаційних обсягів. Виглядає це наступним чином: «Наприклад, у вас є 100 грн податкових зобов’язань, з них 60  — за дотаційною діяльністю, а 40 — не за дотаційною. Сума, сплачена до бюджету, помножується на ці 60%».

Виробники опиняються ніби скутими по руках і ногах — вони не можуть інвестувати в устаткування, розвиток та модернізацію виробництва, адже такі інвестиції вплинуть на суму податкового кредиту і, відповідно, зменшиться сума дотацій.

Михайло Соколов погоджується, що основна проблема саме в порядку, який порушує закон. У ВАР пояснили, що, попри вимогу закону, чинний порядок передбачає, що базою нарахування дотацій є ПДВ до сплати, помножений на частку дотаційних видів продукції у загальній реалізації. Майже всі тваринницькі підприємства в Україні самостійно вирощують сільськогосподарські культури для забезпечення кормом ВРХ і зниження витрат. У результаті в першому півріччі рослинництво генерувало значний податковий кредит, через що аграрії, які займаються свинарством та молочним скотарством, майже не отримували дотацій. За словами Соколова, дотації мають вираховуватися двома способами: або пропорційно до об’єму податкових обов’язків під дотаційні види діяльності  — фактично, пропорційно виручці, або пропорційно до різниці між податковими обов’язками і податковим кредитом за дотаційними видами діяльності, виключно. «Замість цього був ініційований інший підхід, у рамках якого беруться всі податкові зобов’язання за всіма діяльностями й увесь кредит»,  — говорить Соколов. Ситуацію птахівників представник ВАР пояснює тим, що рослинницька складова бізнесу виведена в окрему юридичну особу.

В ексклюзивному коментарі AgroPolit.com народний депутат Андрій Вадатурський зазначив, що розглядає дотації категорично неправильним способом підтримки агросектору. «По-перше, неправильна  сама ідея,  — каже депутат.  — Навіщо дотувати успішні господарства? Добре, зробили помилку чи успішне лобі, але насправді який ефект для України?».

На роздоріжжі

Фото взято з: bitnovosti.com

Наразі пропонується два основні шляхи виходу з «глухого кута». По-перше, потрібно обмежити можливі суми дотацій. Пропонується, що пов’язані особи однієї групи зможуть отримати не більш ніж 150 млн грн в рік. По-друге, дотації розподілятимуться виходячи з нарахованих податкових зобов’язань за дотаційною діяльністю. Не сума, сплачена до бюджету, а нараховані зобов’язання. Податковий кредит не впливатиме на суму дотації.

Голова парламентського комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк (Радикальна партія) у коментарі AgroPolit.com заявив, що нинішній механізм дотацій підтримує сильних виробників, тоді як потрібно спрямувати дотації на розвиток фермерських та особистих селянських господарств. Крім того, за його словами, потрібно насамперед надавати підтримку тваринницьким господарствам. Пропозиція радикалів виглядає наступним чином:

Цей пакет законопроектів про запровадження аграрно-сировинного збору — це спеціальний бюджетний платіж, який має сплачуватися експортерами необробленої аграрної сировини, тобто, експортуєш зерно, кукурудзу, інші сировинні товари  — то сплачуй 3% до спецфонду бюджету. Це понад 7 млрд грн, які можна реально спрямувати на підтримку розвитку с/г, причому, саме тваринництва».

На думку Галасюка, такий підхід — найоптимальніший, адже гроші зі спецфонду автоматично нараховуватимуться фермерським господарствам без щорічного узгодження бюджету. «Не має бути підтримка зосереджена на найсильніших галузях і компаніях. Треба підтримувати мале фермерство, першочергово — тваринництво,  — наголошує Галасюк і додає:  — Справедлива й гарантована на рівні закону модель наповнення, щоб не шукати їх кожного року, а автоматично наповнювати спецфонд із сировинного експорту».

Андрій Вадатурський пропонує свою модель підтримки агросектору  — зменшення ставок кредитів, що, на його думку, оживить банківський сектор, дасть можливість фермерам вийти з тіні та працювати «набіло» з чистою кредитною історією.

На думку нардепа  з бюджетного комітету Олега Медуниці, замість великих підприємств та експортерів, уряд має підтримувати фермерів та нішеві напрямки. «Нам потрібно допомагати тим, кого треба поставити на ноги  — фермерам, тим, хто хоче обробляти власний пай, посадити сад, хто вирощує овочі»,  — вважає він.  

Тож що на виході отримає в бюджеті «локомотив» української економіки? І чи отримають «вугілля» всі, від малого до великого? Дискусія на аграрному, а далі — й бюджетному комітеті  розставить багато  крапок над «і». 

Олександр Ярощук для AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

2 жовтня 2017
Механізм розподілу дотацій планують змінити
Асоціація виробників молока (АВМ) 28 вересня ініціювала робочу групу на тему «Удосконалення політики розвитку молочної галузі та формування...
1 жовтня 2017
Найбільший агрохолдинг України контролює менше 1% всіх сільгоспземель, — АМКУ
Дослідження формування та зростання земельних банків агрокомпаній — один із нових напрямків роботи Антимонопольного комітету. Про це в...
30 вересня 2017
З використанням режиму квазіакумуляції ПДВ 30 сільгосппідприємств отримали понад 70% бюджетних дотацій
Розподіл бюджетної дотації в рамках програми 2801580 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» за напрямом «Бюджетна...
21 серпня 2017
Косюкова Ряба «наклювала» найбільше бюджетних дотацій
За січень—червень 2017 року із державного бюджету було виділено 1,91 млрд гривень на дотації для аграрних підприємств. Про це свідчать дані...
7 квітня 2017
Аграрії можуть спати спокійно – дотації будуть!
У березні аграрії здійняли галас: де обіцяні державою гроші й коли вони будуть? AgroPolit.com розбирався, хто винен у затримці бюджетних дотацій...
24 січня 2017
Олександр Жукотанський: Я не лобіст Юрія Косюка в Федерації
AgroPolit.com писав, що до лав управлінців Федерації роботодавців України (ФРУ) приєднався один sз ТОП-менеджерів аграрного олігарха Юрія Косюка....
8 серпня 2017
Алгоритм отримання бюджетних дотацій для аграріїв
Міністерство аграрної політики та продовольства України запустило відеоролик-інструкцію для аграріїв, які прагнуть розвивати свій бізнес. У відео...
24 лютого 2017
Податковий триптих: спецрежим, дотація та відшкодування ПДВ
Законодавчі зміни, прийняті наприкінці 2016 року, значною мірою зачепили й сільськогосподарських товаровиробників. Я б виділив три важливих моменти....