Дотації роздору – як Мінагрополітики підкилимно ділить 6,3 млрд грн для агросектору

Мінагрополітики та МЕРТ завершують вносити зміни у механізми розподілу бюджетних коштів для агросектору. Нагадаємо, вже другий рік аграрії живуть за новою схемою фінансування: спецрежим ПДВ замінили 1% ВВП, що в перерахунку на «живі» гроші цього року складає 6,3 млрд грн (у 2017 році – 5,5 млрд грн). Для тих хто забув, – резерви для сектору від спецрежиму складали майже 25 млрд грн щороку!

Тож аграрна цифра у бюджеті нова, а проблеми – ті ж самі, що були: збережено всі застарілі механізми, котрі й раніше гальмували будь-який ефективний розвиток, або лише слугували інструментами для розвитку компаній, що й без усяких дотацій прекрасно почували себе через належність олігархам. До того ж, як з’ясувалося, аграрну спільноту не дуже то й запрошували до обговорення механізмів розподілу коштів. На останньому засіданні громадської ради аграрії звинуватили керівництво аграрного відомства у тому, що воно фактично усунуло їх від розподілу і вимагали прийняти їхні правки (як це було — дивіться нижче у відео з наради). Натомість Мінагрополітики на своєму офіційному сайті подало зовсім іншу «картинку» засідання ради — «у Багдаді все спокійно» і механізми підтримали (радимо в. о. аграрного міністра та його заступникам уважно переглянути відео, щоб переконатися, що все було з точністю до навпаки). Та про це далі.

То що ж за начинка у аграрного пирога на цей рік? AgroPolit.com розпитував експертів та учасників ринку. Більшість із них одностайні в думці: за нині запропонованих механізмів державної підтримки досягнення озвучених чиновниками райдужних перспектив – справа абсолютно нереальна.

6,3 млрд грн «під лупою»

Фото взято з: pxhere.com

Ще 7 лютого 2018 року уряд під час засідання затвердив програми державної підтримки сільського господарства на 2018 рік і зміни до них. Загалом на бюджетну дотацію передбачили 6,3 млрд грн. У 2017 році на бюджетну підтримку було передбачено 5,5 млрд грн, у 2016 році – всього 400 млн грн. З першою чернеткою аграрного бюджету на 2018 рік можна ознайомитися у матеріалі «Дотації «в мішку» — деталі нових порядків розподілу 6,3 млрд грн для АПК від уряду».

Читати до теми: Аграрний бюджет-2017: «віджатися» і стати ефективнішим чи «померти»?

Цього року найбільша сума виділяється на потреби тваринництва – 4 млрд грн: 500 млн грн – компенсація утримання корів молочного напряму (1,5 тис грн на голову – по 750 грн раз на півроку), 700 млн грн – утримання молодняку ВРХ (до 12 місяців) (від 300 грн до 2,5 тис грн на голову), ще 300 млн грн – на 50% компенсації вартості племінного високопродуктивного поголів’я, а також біологічного матеріалу й ембріонів. Зазначимо, що компенсація за біологічний матеріал ембріони на потреби свинарства, ряди якого, як відомо, значно порідшали через чуму свиней, не передбачена! «Через чуму свиней люди бояться завозити живих свиней, віддають перевагу спермопродукції. В результаті: для великої рогатої худоби передбачено здешевлення сперми, для свинарів — не буде», — скаржиться на мінагрівську хибу в розмові з AgroPolit.com генеральний директор «Тваринпром» Сергій Гнатюк.

Уряд також передбачив із 4-х млрд грн 2,5 млрд грн на 25% компенсацію тваринникам тіла кредиту, залученого на будівництво та реконструкцію комплексів у галузі свинарства, птахівництва та ВРХ, (котрий має формувати ефективну ставку на рівні 3%). Також вирішили відшкодовувати 30% вартості введених в експлуатацію тваринницьких комплексів, побудованих без залучення кредитних коштів. До 3% будуть здешевлюватися кредитні ресурси, залучені на проекти із розвитку аквакультури, вівчарства, козівництва.

Читати до теми: Механізм розподілу дотацій для тваринників від уряду

На розвиток фермерських господарств передбачено 1 млрд грн. На участь у програмі можуть розраховувати:

• фермерські господарства с земельним банком до 500 га і чистим доходом за останній (перед отриманням дотації) рік до 15 млн грн.
• с/г обслуговуючому кооперативу (із не менш як 20 учасниками, у власності та користуванні кожного – не менше 100 га земель с/г призначення), у якого за останній рік обсяг реалізації продукції не перевищує 30 млн грн.

Читати до теми: Фермерам не варто спати спокійно – деталі механізму розподілу «мільярда» на дотації

Для цієї категорії сільгоспвиробників передбачено: здешевлення кредитів 1,5% облікової ставки НБУ, 100% компенсація вартості насіння (максимально 20 тис. грн), 90% вартості дорадчих послуг і 15% — додаткова компенсація вартості сільгосптехніки.  

На розвиток садівництва й виноградарства уряд передбачив 300 млн грн – 80% від цієї суми буде спрямовано на компенсацію вартості саджанців.

На компенсацію вартості сільськогосподарської техніки — 1 млрд грн. При цьому програма поширюватиметься на с/г техніку та елеваторне обладнання (раніше елеваторників не включали до цього переліку — це новинка КМУ) з часткою локалізації від 40 до 60% місцевої локалізації виробництва. Так, для тракторів вона має становити не менш як 40%. Крім того, наразі обговорюється і пропозиція щодо збільшення частки компенсації за придбання техніки з 20 до 25%. Очікуванні результати у влади від цього більш ніж райдужні: чекають, що відбудеться здешевлення придбання 5050 одиниць вітчизняної сільгосптехніки. Відзначимо, ключове слово тут – вітчизняної. «Утім, щоби стимулювати попит на вітчизняну техніку, необхідно покращувати саме рівень її виробництва та, відповідно, якість, впроваджуючи і реалізуючи інноваційні рішення», — натомість говорить координатор комітету техніки «Асоціації Український клуб аграрної техніки» Олег Нестеров. Експерт також нагадав, що зокрема, у 2017 році запуск програми компенсації вартості вітчизняної техніки відбувся із запізненням. З позитиву: у цьому році, за його словами, список техніки було розширено, а суму її вартості збільшено до 945 млн грн.

Читати до теми: Аграріям України виділять майже 1 млрд грн як компенсацію вартості техніки

Також уряд очікує на збільшення частки фермерських господарств у виробництві валової продукції АПК з 6 до 10%. Прогнозує значне зростання поголів’я ВРХ у сільськогосподарських підприємствах – аж на 11%, свиней – на 18%, овець – на 6%. Водночас очікує зросту середньої продуктивності молочного ВРХ із 4 тис літрів/рік до 7-9 тис літрів/рік. Чекає на закладку 3100 га нових садів, ягідників та виноградників.

Звісно, більшість із цих райдужних декларацій так і залишаться паперовими деклараціями, упевнені учасники ринку, і ось чому.

За дотацію половину треба віддати чиновнику?

Фото взято з: dniprograd.org

Звісно, сума передбачена на розвиток фермерства – чималенька. Це у 25 раз більше, ніж було передбачено в минулому році, а в порівнянні з позаминулим роком — у 40 раз більше, сказав президент «Асоціації фермерів приватних землевласників» Іван Томич.

Натомість, за його словами, ми бачимо ризик у тому механізмі, за яким здійснюватиметься розподіл коштів.

Державна підтримка не має розподілятися за участі чиновників – ані комісіями, ані процедурами проходження чиновницькими коридорами. Фермер має отримувати підтримку не виходячи з дому, автоматично», — каже Томич. За його словами, розподілення держпідтримки за участі чиновників містить великі корупційні ризики: «З чиновниками треба ділитися. І досі навіть доходило до абсурду: вони вимагали віддавати понад половину. І тому за деякими програмами складалася така ситуація, що люди вже відмовлялися від підтримки, бо треба виходити, треба віддати (хабарами), а в кінцевому варіанті до тебе ще й прийде перевірка — і все заберуть. Так, що ще й треба буде доплатити. І це реалії сьогодення».

Ще одна умова, щоби не викинути гроші на вітер, за словами президента «Асоціації фермерів приватних землевласників», — своєчасне виділення коштів. «Хоча б першу частину було виділено не пізніше першого кварталу: якщо ж це буде, як у нас буває, восени, то оптимістичних результатів, зрозуміло, не варто чекати», — сказав Томич.

Читати до теми: Іноземних інвесторів відштовхують від України корупція та рейдерство

Нагадаємо, що ситуація із затримкою виплат мала місце в минулому році. Рішення про нарахування аграріям державних дотацій Мінагрополітики прийняло ще в грудні 2016 року. Із 1 січня 2017 року, згідно з законом про бюджет, аграрії могли розраховувати на виплату дотацій. Втім, процес затягнувся спочатку до кінця лютого, а перші гроші с/г виробники отримали лише у квітні. Така ситуація виникла через відсутність механізму розподілу дотацій, який мали затвердити Кабінет Міністрів та Міністерство фінансів. Лише 8 лютого КМУ прийняв постанову №83 «Про порядок розподілу бюджетної дотації для розвитку с/г товаровиробників та стимулювання виробництва с/г продукції у 2017 році. Зі скрипом Мінфін затвердив порядок лише 22 березня, що дало можливість розблокувати процес нарахування дотацій. Саме з цієї дати аграрії отримали можливість подання документів для внесення в Реєстр отримувачів бюджетної дотації. За фактом, перші виплати за лютий вони змогли отримати лише в середині квітня.

Дивитися до теми графіку: Аналіз фермерських та особистих селянських господарств України

І якщо щодо строків виділення коштів ще жевріє надія на певні зміни, то в частині розподілу коштів чиновниками її вже немає. Читаємо «Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки розвитку фермерських господарств»: «Рішення щодо часткової компенсації вартості закупленого у суб’єктів насінництва та розсадництва насіння сільськогосподарських рослин вітчизняної селекції, також, щодо часткової компенсації витрат, пов’язаних з отриманням дорадчих послуг та узагальнення інформації стосовно необхідних обсягів бюджетних коштів, утворюються регіональні комісії, склад яких затверджують структурні підрозділи облдержадміністрацій. До складу комісій входять представники структурних підрозділів ОДА, які забезпечують функції з питань агропромислового розвитку, фінансових органів, територіальних органів ДФС, міжрегіональних територіальних органів Держаудитслужби, обласних представництв ВГО «Асоціація фермерів та приватних землевласників», Українського державного фонду підтримки фермерських господарств. Очолюють комісії керівники структурних підрозділів облдержадміністрацій, котрі забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку. У разі, якщо такі комісії не створені, документи подаються у комісії, створені Мінагрополітики. Отже, як бачимо, за виключенням представників громадськості єдині самі чиновники. Тож у документі з механізмом розподілу бюджетних дотацій, який є у розпорядженні видання, випливає, що розрекламований першим заступником міністра аграрної політики та продовольства Максимом Мартинюком (а вже півроку як в. о. аграрного міністра) принцип про мінімізацію впливу людського фактору на розподіл цих грошей – не відбувся! Чи це таке «тонке» розуміння зменшення впливу людського фактору на цей процес? Питання ще є? Чекаємо прозорого розподілу коштів.

Така ж сама ситуація із виплатою дотацій за утримання корів: «Розпорядники бюджетних коштів утворюють комісії та затверджують їх склад». В учасників ринку чимало нарікань і щодо того, що компенсації за кредитами мають багато обмежень і щодо цільового призначення та розміру і щодо вимог до валюти: лише в гривні.

Також проблемою є вимога здійснювати програми тільки через державні банки. А підприємства не завжди працюють із державними банками. А якщо комерційний – то міністерство не приймає документи на компенсацію. Господарства ж розкидані по всій території України і їм не завжди зручно дістатися філії державного банку», — зазначив Гнатюк. За його словами, «на будівництво ферм, ніхто з наших підприємств не брав ні копійки, тому що тих потужностей, які є, достатньо, потрібно лише створити умови, щоб на цих потужностях були тварини і напрям було вигідно розвивати».

Дивитися до теми графіку: Сума ПДВ на спецрахунках агробізнесу за 2011-2016 роки

Аграрії не особливо вірять чиновникам. Щодо структури цих дотацій, вони теж погано розуміють, чому заклали ті чи інші норми.

Так голова Плодоовочевої асоціації Федір Рибалко пропонував замість виділення грошей на закладку нових садів та ягідників виділяти гроші тим, хто продукцію експортує поза межі СНД, за умови, що самі її виростили. Адже у нас вже надлишок цих товарів на ринку, а от із експортом проблеми. Така дотація була б автоматичною та безкорупційною, і стимулювала б не збільшення пропозиції невідомо яких товарів, а збільшення експорту та виробництва саме якісних товарів, бо за межі СНД можна експортувати лише продукцію високої якості. Отже, був би стимул інвестицій у найкращі сорти, в крапельне зрошення, сховища, сортування тощо. Але така пропозиція навіть не розглядалася. Адже тут вплив чиновників одразу падає до нуля. А вони цього не хочуть», — розповів без диктофону один з учасників ринку про те, як тривав розподіл дотацій.

Чи врятують дотації тваринництво від спаду?

Фото взято з: dr.ck.ua

Визнаємо, попри всі гарно розпіарені урядові ініціативи з держпідтримки тваринництва, негативну тенденцію зниження поголів’я подолати не вийшло. Зокрема, якщо поголів’я ВРХ у 2014 році складало 1,41 млн голів, то вже в 2017 році число скоротилося до 1,17 млн голів. 2017 рік став роком, у якому було досягнуто історичного мінімуму за обсягами виробництва яловичини та поголів’я ВРХ. Надої молока в минулому році скоротилися на 0,5% — до 10,3 млн т. Єдине, що втішає, відбулося це за рахунок домогосподарств.

Читати до теми: Дотації на ВРХ помітно зменшились

Сільськогосподарські підприємства вже три роки поспіль збільшують виробництво молока. Цей процес у категорії відбувається виключно за рахунок суттєвого збільшення продуктивності корів. У минулому році виробництво молока в крупнотоварному секторі збільшилось на 2,1% — до 2,76 млн т, і це за скорочення кількості корів на 3,7%. Тобто, навіть середня продуктивність корів у сільськогосподарських підприємствах вже перевищила рівень у 6 т. Водночас ціла низка господарств, які раніше нормально інвестували в розвиток, вже довели надої на корову до 8 т за рік і їхній менеджмент вважає, що це ще далеко не межа можливостей», — розповів AgroPolit.com директор аналітичного агентства «ІНФАГРО» Василь Вінтоняк.

Відзначимо, якщо дивитися в масштабах цілої країни, то результати також не виглядають оптимістично. За всіх успіхів великих молочнотоварних ферм, обсяг якісного молока, яке б відповідало вимогам стандарту «екстра», поки що не перевищує 10% від усього обсягу ринку. І цього достатньо, щоб судити про масштаби і розмах успіхів.

Щоправда, як кажуть експерти, державна підтримка не має особливого стосунку навіть і до того невеличкого позитиву, якого вже досягнуто в молочному напрямку.

Державної підтримки молочного тваринництва в Україні до недавнього часу, можна сказати, фактично не було. Певна річ, існували певні програми щодо компенсації будівництва і реконструкції ферм, придбання племінної худоби, але ці програми дуже погано фінансувалися і найчастіше ними змогли скористатися тільки одиниці», — каже Вінтоняк. За його словами, куди більш дієвою була можливість користуватися пільговим режимом у сплаті ПДВ (до 2016 року сільськогосподарські підприємства не сплачували цей податок в бюджет від реалізації продукції тваринництва). І нинішні успіхи є нічим іншим як інерцією — результати тих інвестицій, які були зроблені, поки спецрежим діяв. У 2017 році пільги було скасовано, розповів експерт.

Дивитися до теми графіку: Сума податків, сплачених АПК за 2004-2016 роки

В Асоціації тваринників України підрахували, що зупинка компенсації ПДВ для виробників молока призвела до зростання періоду окупності інвестпроектів до 6-8 років, зниження ліквідності наявних підприємств галузі на 10%, скорочення поголів’я, призупинення нарощування та оновлення поголів’я за рахунок високопродуктивних тварин, завезених з-за кордону. У виробників свинини через відміну пільги по ПДВ ліквідність підприємств знизилася на 8-15%. Окупність інвестпроектів зросла до 4-6 років, а поголів’я скоротилося на 8-15%. Наразі поголів’я свиней скоротилося з 3,43 млн голів до 3,37 млн голів. Щоправда, не можна не відзначити, що скорочувати поголів’я свиней добре «допомагала» АЧС, яка й нині вирує в Україні. «Господарства почали скидати поголів’я, закривати комплекси, аби не ризикувати. Зокрема, така ситуація, тому що досі господарствам не повертають кошти за спалених (через АЧС) свиней», — розповів Гнатюк.

За словами голови Асоціації «Тваринпром», якщо до 2016 року м’ясний напрямок в Україні активно розвивався, то після — пішов униз. «Були тільки плюси, ми нічого не мінусували, а от із 2016 року пішли вниз. І до негативних чинників ще додалася африканська чума. У 2015 році виробили 550 тис. т свинини, а вже в 2016 році об’єм виробництва скоротився до 540 тис. т», — повідомив Гнатюк. До того ж, за його словами, державної дотації на свиней в цьому році передбачено занадто мало, щоби якось вплинути на цю негативну ситуацію: «Запропонований рівень дотацій абсолютно недостатній».

Понад те, як уже писав AgroPolit.com, після того, як відбулася презентація проекту держпідтримки і тваринники почали говорити про те, що їхню думку не врахували, на Громадській раді Мінагро їм дали всього 4 дні на внесення своїх пропозицій. «До обговорення напрямків держдотацій нас запрошували, але ні до чого не прислухалися, не врахували жодних пропозицій. З нами формально побалакали, а залишили так, як від початку самі планували», — каже Сергій Гнатюк. Він розповів, що «Тваринпром» подавав пропозиції про те, що здешевлення не може бути однаковим для свинки і для кнурця. Господарства несуть різні затрати на їхнє вирощування. Виростити кнура значно дорожче, ніж свинку. «До нас не дослухалися, передбачили одну й ту ж саму суму і на свинку, і на кнурця», — сказав Гнатюк. Також, «Тваринпром» наполягав на компенсації за біологічний матеріал (спермопродукція), ембріони на потреби свинарства. Надію на те, що це буде прийнято, в Асоціації вже втратили.

Дивитися до теми графіку: Дотації та їхні наслідки для тваринництва

Не побачили позицію Асоціації тваринників України, тому вони ініціювали зібрання цієї громадської ради, а пізніше звернулися із відкритим листом на ім’я прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з проханням урахувати 7 пропозиції від тваринників. Зокрема, вони просять спростити погодження проектної документації на будівництво та реконструкцію тваринницьких ферм і комплексів при отриманні через комісії в областях часткового відшкодування вартості понесених витрат, завершених у поточному році етапів будівництва та реконструкції. «На жаль, за кредитами виробникам свинини буде досить складно отримати компенсацію будівництва чи реконструкції тваринницьких ферм і комплексів (альтернативний механізм підтримки за новим Порядком), оскільки банки через проблему з АЧС вважають проекти з свинарства ризиковими, не бажають їх кредитувати, а страхові компанії — страхувати за ними ризики», — сказано у листі на ім’я прем’єра від АТУ. Також пропонують ввести компенсацію відсотків за кредитами на обігові кошти діяльності наявних підприємств промислового свинарства та скотарства (не лише для вівчарства, козівництва, бджільництва, звірівництва, кролівництва, шовківництва, аквакультури). Ще одна ініціатива від «Асоціації тваринників» — передбачити бюджетну дотацію для виробників свинини, щонайменше у розмірі 2 грн на кілограм свинини як часткову підтримку відміненої квазіакумуляції ПДВ.

Як відбувалася громадська рада — можете переглянути на відео. Нагадаємо, що Мінагрополітики розпіарило у себе на сайті інформацію, що всі запропоновані ним програми підтримали. А з відео ми бачимо, що про це мови немає, а навпаки — лунає шквальна критика і град зауважень до заступника агарного міністра Олени Ковальової.

Аграрії кажуть, що пільга по ПДВ була значно кращою системою підтримки, адже вона не потребувала витрат на адміністрування та була повністю прозорою й не корупційною. Акумулюючи ПДВ, господарства могли мати 6,5 тис. грн на голову корови, а за часткової компенсації утримання — лише 1,5 тис грн. Виплата при ПДВ на кг живої ваги для свинарства складала 6 грн, а при дотації знизилася до 2 грн, підрахували в «Асоціації тваринників України». З іншого боку, вона створювала певну проблему для уряду: викривляла саму сутність ПДВ як податку.

Українські сади рідіють

Немає особливого оптимізму і щодо ситуації із садівництвом. «Останні три роки садівникам доводилося активно відстоювати свої права, адже галузь три роки тому одночасно втратила державну підтримку та основний ринок збуту (РФ ввела ембарго на поставку сільськогосподарської продукції українського виробництва). Щодо змін обсягу виробництва фруктів і ягід, поки що не можна говорити про сталу тенденцію росту. 2017 рік показав, що через брак технологій захисту від заморозків погодні примхи можуть завдати значного негативного впливу на обсяг та якість врожаю. Те ж саме стосується і захисту від граду та буревіїв. В цілому, середній врожай фруктів і ягід в останні роки був на рівні 2 млн тонн. Виняток – минулорічний врожай, що був на 43% нижчим», — сказав AgroPolit.com голова Асоціації «Укрсадпром» Дмитро Крошка.

Дивитися до теми графіку: Садівництво України в цифрах 1995-2016 роки

Він зазначив, що основною тенденцією нині є не так збільшення площ, як оновлення наявних насаджень за сучасними технологіями. Державну підтримку садівники взагалі особливо не відчули. З 2013 року держава заборгувала за бюджетною програмою 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними» 255 млн грн: «І гроші ці виробники не отримали саме тоді, коли втратили основний ринок збуту – Росію». Крім того, уряд взагалі скасував цільову підтримку галузі. Тож одним із основних завдань Асоціації з часу її створення було повернення кредитної заборгованості та відновлення державної підтримки галузі.

Найбільше запитань викликала державна дотація, оскільки промислові господарства галузі отримували її лише 3 місяці, коли відбувалася реалізація урожаю. А за листопад та грудень було виплачено 0. І це попри передбачені в Державному бюджеті кошти. Чому дотація за листопад і грудень досі не виплачена, ми зараз намагаємося з'ясувати», — сказав Крошка.

Серед негативних явищ Крошка відзначив поширення на садівництво і ягідництво повної ставки ПДВ. Не сприяло покращенню ситуації в галузі й те, що Мінагропрод проігнорував ініціативу Асоціації створити спеціальну комісію з оцінки збитків, нанесених весняними заморозками, яку, до речі, підтримали народні депутати профільного комітету ВР України. «Втім, уже в жовтні, після масових судових позовів про стягнення заборгованості, Кабмін ухвалив рішення про погашення кредиторської заборгованості. І до кінця 2017 року держава розрахувалася з усіма садівничими господарствами», — уточнив він.

Читати до теми: «Кислий присмак» українського садівництва — проблеми та реалії галузі

Найгіршим, за словами голови Асоціації, для садівників також була відміна спецрежиму ПДВ. «Якщо в Україні вирощувалося 2 млн т фруктів і ягід, за реалізації яких нараховувалось близько 4 млрд грн ПДВ, яке виробники могли використати на власний розвиток, то сьогодні ми маємо цільової підтримки всього 300 млн грн. І це враховуючи, що така цільова програма підтримка існувала й раніше. Отже, можна констатувати, що нові зміни негативно позначаться на фінансовому стані підприємств галузі», — сказав AgroPolit.com Дмитро Крошка. Як зазначалося, у бюджеті на 2018 рік передбачено вже 300 млн грн на розвиток садівництва та виноградарства. Очікується, що ці кошти будуть спрямовані на компенсацію до 80% вартості саджанців та фінансування розвитку інфраструктури галузі. «Порядок використання передбачений постановою уряду №587, до якого ми наразі очікуємо внесення змін і його удосконалення», — повідомили в Асоціації «Укрсадпром».

Зазначимо, що експерти також звертають увагу і на те, що з дотаціями нинішнього року може бути все й не так просто через заперечення, які можуть виникнути з боку СOT. «Україні й нашим чиновникам доведеться пояснювати СОТ, чому ж ми витрачаємо більше, ніж обіцяли», — зазначає на сторінці у Facebook експерт Київської школи економіки Олег Нів’євський. Він пише, що Україна зобов’язалась витрачати на АПК не більше, ніж 3 млрд грн на рік.

Тож чекаємо офіційного представлення Кабміном кінцевих порядків дотацій.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com