Аграрний бюджет-2017 «віджатися» і стати ефективнішим чи «померти»?

Цього тижня депутати мають зробити останній ривок і затвердити головний кошторис крани на 2017 рік. З точки зору агросектору, даний процес стане «екзаменом» для депутатів. Ще б пак, потрібно затвердити кілька революційних ініціатив аграрного міністра Тараса Кутового: принципово нову модель оподаткування АПК (прямі бюджетні дотації), зміну фокусу бюджетної підтримки у бік фермерів та закріплення на 5 років щорічної фінансової підтримки для сектору в розмірі не менше 1% ВВП! Цим дискусіям передували тривалі обговорення скасування спецрежиму ПДВ для АПК під тиском МВФ. Наразі всі учасники цього процесу начебто «за». Тож слово тепер за парламентом. Напередодні голосування за бюджет-2017 AgroPolit.com поцікавився, чого ж чекає агросектор від таких змін.

Читати до теми: Бюджетна ніч: як депутати голосували за «пакет щастя» (ОНОВЛЮЄТЬСЯ)

4 млрд грн на дотації — перемога тваринництва

У проекті закону №5000 «Про Державний бюджет України на 2017 рік»  вказано, що державна підтримка для аграріїв на наступний рік становитиме 5,5 млрд грн, тобто — 1% від ВВП всієї країни. Голова парламентського підкомітету з питань харчової промисловості та торгівлі агропромисловими товарами, власник агропромислового науково-виробничого підприємства «Візит» (спеціалізується на молочному тваринництві) Петро Юрчишин вважає закладені у бюджеті норми «перемогою для АПК».

Зміни, внесені до бюджету на 2017 рік, мають на меті підтримку аграрного сектору. Всім завжди буде мало, хотітиметься більше, але за все потрібно дякувати… Нараховуватися кошти будуть на основі зданої декларації та додатків до неї. Кошти направлять на машинобудівну галузь, на молочну, м’ясну. Тобто на ті види продукції, які потребують дотації», — пояснив він.

Нагадаємо, що за попередніми домовленостями з депутатами та Мінфіном, 4 млрд грн (із 5,5 млрд грн) надійдуть на пряму підтримку АПК у вигляді дотацій на:

 — тваринництво (виробники м’яса птиці та яйця, свинарство, ВРХ)

 — овочівництво

 — садівництво

 — виноградарство

 — ягідництво

 — переробку молокопродуктів (сиру, згущене молоко, сметана).

Логіка цієї дотації наступна: її отримають ті виробники, які збувають продукцію на внутрішньому ринку, або частка експорту у загальній структурі продажів незначна. Відтак вони не отримують компенсацію ПДВ при експорті, тому втрата спецрежиму ПДВ для них була б ударом. Однак така дотація згладжує такий удар. Через це вони й не отримують повернення експортного ПДВ, на відміну від рослинників.

Виділені державою кошти (4 млрд грн) розподілятимуться рівними частинами на 12 місяців й у відсотковому співвідношенні ділитимуться пропорційно між компаніями-заявниками, залежно від того, скільки кожна компанія заплатить внутрішнього ПДВ у бюджет. Тобто, що більше ти заплатив у бюджет, то більше ти можеш отримати дотації натомість", пояснив раніше на зустрічі з журналістами міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Кутовий. Нагадаємо, що саме він ініціював закладення у бюджеті на 2017 рік 1% ВВП (5,5 млрд грн) та продовження цієї норми ще на 5 років.

На думку опитаних депутатів, такі дотації по суті нівелюють збитки для тваринництва, яке й зазнає найбільших втрат від втрати спецрежиму. Петро Юрчишин пояснює, щоб відновити поголів’я тварин, «відданих під ніж», потрібно мінімум 5 років.

Тому я хотів, щоб кошти були направлені на ту чи іншу племінну справу… Якщо ми й надалі будемо скорочувати молочне стадо, то у нас залишиться тільки запах молока. На мій погляд, левову частку коштів потрібно відправити на відновлення молочного напрямку», — говорить нардеп.

Депутат наголосив, що тваринництво у даному випадку налаштовано на пріоритетність держдопомоги, і воно її отримає. «Держпідтримка перекриє для нього втрати від скасування спецрежиму ПДВ. Можливо, не у повній мірі, але ті, котрі продають на внутрішній ринок, цю допомогу відчують. Виробники ж, які експортували свою продукцію за кордон, нічого не втратять, бо вже отримують повернення ПДВ — 20% від експорту», — підсумував у коментарі виданню Юрчишин.

 1,5 млрд грн — на програми розвитку

Ще 1,5 млрд грн, які залишилися із виділених 5,5 млрд, підуть на програми розвитку АПК. Серед найімовірніших варіантів розглядають — на компенсацію придбання сільськогосподарської техніки (переважно вітчизняного виробництва) та на програми кредитування (аграрне страхування та запуск Фонду гарантування кредитів АПК). «500 млн грн (10% від 5,5 млрд — 1% ВВП) мають виділити на розвиток машинобудування. Кошти відшкодовуватимуться орієнтовно через програму компенсації вартості сільськогосподарської техніки для українських виробників», — пояснив міністр аграрної політики і продовольства України Тарас Кутовий. На його думку, ці програми повинні позитивно позначитися на роботі галузі. Українці врешті почнуть купувати українське, тобто підтримуватимуть вітчизняного виробника. А програми кредитування дозволять фермерами створювати кредитну історію.

Депутати тримають «у рукаві» ще 1 млрд грн

Окрім 5,5 млрд грн, про які йде мова, аграріям може перепасти ще 0,7 чи 1 млрд грн. Зараз депутати ініціюють цю норму в законопроекті №5132 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році". Якщо документ приймуть, то аграрний бюджет-2017 зросте до 6,2 або 6,5 млрд грн. Джерело наповнення депутати пропонують наступне — збільшення коефіцієнту для розрахунку нормативної грошової оцінки, наприклад, для оренди він збільшиться із 0,81% до 0,95%.

Окремо виділяємо державні гарантії у бюджеті на проекти у сільському господарстві — в сумі 1 млрд грн. Міністерство аграрної політики та продовольства просить парламент включити ці гарантії у бюджет. Після першого читання проекту закону «Про Державний бюджет України на 2017 рік» №5000 ці кошти є, тепер залишилося дочекатися другого читання та наявності політичної сили волі депутатів, щоб зберегти для галузі потрібні зміни!

1% ВВП на фінансову підтримку на 5 років

Втім, цього року депутати можуть одним махом вирішити не лише «поточні» бюджетні питання галузі. Якщо парламент ухвалить законопроект №5131 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо удосконалення складання та виконання бюджетів)», то держпідтримку АПК у обсязі 1% від ВВП закріплять на 5 років. У такому разі аграрії зможуть спати спокійно, адже «мінімалка» для них буде на «п’ятирічку». Залишиться лише прописати адекватні та прозорі механізми розподілу коштів у рамках виділених бюджетом сум.

Рослинництво — «в шоколаді»

Щодо компаній, які займаються рослинництвом, то від скасування спецрежиму вони не постраждають. Таку думку в ексклюзивному коментарі AgroPolit.com висловив народний депутат Олексій Мушак. Він вважає, що рослинники мають щонайменше три приховані переваги, порівняно з іноземними конкурентами, але не завжди про це пам’ятають.

По-перше, українські рослинники платять за оренду землі у декілька разів менше, ніж, до прикладу, польські. По-друге, є таке поняття, як «фіксований податок», який насправді дає позитивні результати. В чому? Подивіться, скільки аграрії отримали прибутку за 2015 рік — 50 млрд грн. Фіксованого податку в державну казну вони сплатили 5—6 млрд грн. Якби вони платили податок на основі загальної ставки, то ця сума була б удвічі більшою. По-третє, давайте не забувати, що коли обробляються поля, то там є «мертва» спадщина, власники паїв, яких не можна знайти, дороги між ділянками, котрих немає, та, відповідно, за них ніхто нічого не платить. Це 10—15% такого собі «прихованого резерву», який є у холдингів і у фермерів, але про нього чомусь ніхто не згадує. Усі ці три моменти, про які я кажу, стосуються усіх аграріїв. От наші люблять скаржитися, що польський фермер отримує дотацію в розмірі 200 євро на гектар. Нехай для початку порахують, скільки, відповідно до європейських норм, вони б мали платити у казну. Тому не потрібно розказувати, що держава когось загнобила», — вважає він.

На думку Мушака, повернення експортного ПДВ рослинникам покращить і внутрішню закупівельну ціну, від чого виграють фермери.

"Повернення експортного ПДВ — це хороша історія, бо вона підняла ціну на внутрішньому ринку. І, по суті, перекрила втрату від скасування спецрежиму. В Україні експортом займається не так багато рослинників. За рахунок того, що з’явилося відшкодування ПДВ, ціна на внутрішньому ринку піднялася, за різними оцінками, від 10 до 15%. Тому всі, хто займається рослинництвом, так чи інакше, але від цього виграють», — називає ще один аргумент, чому рослинникам не варто скаржитися, народний депутат.

Згоден з ним і його колега по аграрному комітету Петро Юрчишин. 

Країна експортує 35 млн тонн зерна. Цьогоріч зібрали понад 60 млн тонн, тому маємо все, щоб забезпечити продовольчу безпеку України і спокійне життя холдингам, які займаються рослинництвом. Адже на експорт теж є що відправити», — пояснює Юрчишин.

Держпідтримка — дрібним фермерам

Фішка бюджету-2017 в тім, що фокус держпідтримки обіцяють змістити у бік дрібних виробників. Тарас Кутовий наполягає на тому, що це мають бути фермери.

Економіка будь-якої країни зміцнюватиметься, якщо кількість дрібних виробників у загальній структурі ВВП зростатиме. Іншими словами: що більше фермерів, то краще почуватиметься кожен із нас. Окрім того, я чудово розумію, чим живуть ці люди, які в них проблеми та який дефіцит уваги в них накопичився за всі 25 років незалежності», — пояснив міністр аграрної політики і продовольства Тарас Кутовий свою точку зору в інтерв’ю Kurkul.com. 

Опитані AgroPolit.com експерти вважають, що загалом — це правильна позиція, бо дозволить малим фермерам стати великими. У них буде підтримка, а отже з’являться і виробничі можливості.

Фермер сьогодні, перш за все, повинен мати можливості. Ніхто не хоче працювати з малим фермером, який не має потужностей. Однак відшкодування від держави для фермерів принесе більш позитивний результат, якщо вони згрупуються. Адже об’єднанням аграріїв є сенс давати можливість брати участь у будівництві нових елеваторів і бути їхніми власниками. Я постійно виступаю за об’єднання аграріїв. Адже 5—10 аграріїв разом матимуть більші потужності та виробничий потенціал», — переконаний народний депутат, член комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Андрій Вадатурський.

Він також вважає, що фермери, — це взагалі єдина група аграріїв, якій потрібно надавати державну підтримку/

«Фермери — це фактично основна група, якій треба надавати допомогу з держбюджету. Тут я підтримую Тараса Кутового. Гроші, які заклали в бюджет, варто потратити на компенсацію і ставки. Якщо цей варіант не пройде, — компенсацію з гектара. Розрахувати все, до прикладу, на 100 гектарів: скільки треба грошей, людей тощо. Якщо 4 млрд грн не витрачаються, то ставимо верхню межу. Або беремо 50 млн грн, як річний легальний дохід через банки. І тоді ми зможемо витратити ці гроші на компенсацію малим фермерам». Щодо агрохолдингів і їх підтримки за бюджетний кошт, то Вадатурський категоричний: «Середнім агрохолдингам допомагати вже не треба. Їх узагалі не треба чіпати, нехай стають великими. У холдингів все гаразд, у них є прибуток. Яка допомога їм потрібна ще? Середнім і великим просто не треба заважати. За спільною системою податків вони спокійно можуть працювати. Компанія, з якої я прийшов, (НІБУЛОН. — Авт.) працює за загальною системою оподаткування уже 25 років, і все нормально».

Якщо Рада проголосує бюджет у такому вигляді, як домовлено зараз, то фермери отримають і свій фонд кредитування. Його появу нещодавно анонсував аграрний міністр Тарас Кутовий.

У чому його суть? Фермерам, які не зможуть взяти в банку позику через відсутність першого внеску та застави, буде надано фінансову допомогу.

Якщо він (фермер) хоче взяти 200 тис. грн, щоб побудувати невелику сушку, то Фонд гарантує перший внесок у розмірі 100 тис. грн, і фермер отримує кредит», — пояснює міністр.

Коли фермер побудує сушку, передасть її в банк під заставу. Так гроші повернуться назад у фонд і це дасть можливість кредитувати наступного виробника. У випадку, якщо фермер збанкрутує, фонд виплатить банку гарантію.

На плаву чи за бортом?

«Спецрежим дав усьому АПК можливість піднятися. Але податкові пільги не можуть діяти протягом 20 років. Це надзвичайно довго. Тоді це вже буде не підтримка, а модель бізнесу, яка не може успішно будуватися на державній підтримці», — говорить про вибір держави, продиктований МВФ, Олексій Мушак.

Народний депутат Петро Юрчишин додає, що «уперше в бюджеті закладено революційну норму — 1% коштів ВВП на аграрний сектор». «Якщо цей бюджет затвердять, то підтримка аграріям набуде систематичного характеру. Нарешті галузь відчує підтримку від держави, і досить сильно», — пояснює він важливість затвердження такої бюджетної схеми.

Систему оподаткування дійсно потрібно було міняти, кажуть депутати. Добре, що в Кутового, як профільного міністра, та загалом уряду знайшлася політична сила воля собі у цьому зізнатися і почати вирішувати проблему. Що пропонується на виході? Попри те, що, за вимогою МВФ, спецрежим довелося скасувати, аграрна галузь краху не зазнає. Схоже, що міністру аграрної політики та продовольства Тарасові Кутовому, за підтримки аграрного крила Ради, вдалося переконати Мінфін та МВФ, внісши свій варіант податкових змін та низку революційних норм для галузі. Так, державна підтримка становитиме 5,5 млрд грн, або 1% від ВВП країни (в перспективі — на 5 років), рослинники отримають повернення ПДВ при експорті, а тваринники — пряму державну підтримку (дотації) у розмірі 4 млрд грн, фокус підтримки з великих агрохолдингів зміниться на дрібних фермерів (хоча дискусії щодо доцільності фінансування птахопрому тривають) і повертається програма часткової компенсації вартості сільгосптехніки. Відповідь — за депутатами, м’яч на їхньому боці (законопроекти №5131 та №5132 і бюджет в цілому — №5000). За даними AgroPolit.com, сьогодні зранку має відбутися засідання бюджетного комітету, де розглядатимуть ці питання, а в середу — фінальне голосування за бюджет у комітеті та винесення в сесійну залу на четвер.

Тетяна Крисюк, для AgroPolit.com