«Аграрні зусилля» фракції «Самопоміч» – ККД доволі високий
«Аграрні зусилля» фракції «Самопоміч» – ККД доволі високий

«Самопоміч» таки піде із самостійним кандидатом на чергові президентські вибори, які відбудуться у березні 2019 року. На посаду гаранта, як і очікувалося, претендує Андрій Садовий – засновник політсили. Чи зміниться політичний курс, зважаючи на події,  які останнім часом роздирали політичну силу зсередини – стане  зрозуміло за кілька місяців: кандидатам доведеться відкрити програмні карти. Тим часом AgroPolit.com продовжує аналізувати вже зроблене політичними партіями у Раді. Ми проаналізували зроблене БПП, «Батьківщиною», «Народним фронтом», «Радикальною партією». Яскравих моментів у всіх вищеназваних політсил для АПК було небагато, а в окремих – навіть обмаль. Як показав аналіз «Самопомочі»,  попри новоспеченість  цієї політсили, її здобутки на аграрній ниві суттєві й визначаються присутністю в її лавах окремих важковаговиків, та й загалом залежністю командної гри у принципових для АПК питаннях.

Головна її відмінність від решти політсил уже названих – фактична відсутність притаманного майже всім українським політикам дисбалансу у співвідношенні «слова та справи». Порівнянні, приміром, зі співмірною за кількістю депутатських «багнетів» фракцією «радикалів», «аграрних» гасел і меседжів із вуст лідерів «Самопомочі» лунало небагато. Те ж стосується і програмних документів. Певно, тому, що на момент попередніх виборів політсила більше орієнтувалася на представників інтелігенції і, так би мовити, «міський електорат». А коли доходило до справи, відстоювати інтереси селян у багатьох випадках допомагала саме     принципова позиція «Самопомочі»… Конкретніше – далі.  

ТЕОРІЯ….

У програмі Об’єднання «Cамопоміч» немає окремого розділу, присвяченого цілям політсили в аграрній сфері. Утім, відповідна тематика «червоною ниткою» проходить через увесь документ. Ось лише деякі витримки:

  • формування сучасного українського села як архетипової цінності та одного з основних джерел ідентичності. Розвиток екологічного землеробства, садівництва та тваринництва...;
  • щоб українці не покидали Україну та свої родини у пошуках кращого життя, держава повинна втілювати політику Національного економічного прагматизму, яка перетворить нас із «економічної колонії» на державу з високотехнологічною економікою. «Самопоміч» відстоюватиме звільнення малого та середнього бізнесу від кріпацтва фінансово-промислових груп;
  • експорт продуктів харчування, а не лише агросировини, та становлення України як світового еталону якості у цій галузі;
  • перетворення землі сільськогосподарського призначення на актив українського селянина, щоб він міг залучати інвестиції та розвивати своє господарство.

Натомість детальніше про стратегію «Самопомочі» у цій сфері йдеться  у програмних документах регіональних осередків Всеукраїнського об’єднання. Як, приміром, у Програмі Київської обласної організації політсили.

«Підтримка та розвиток фермерських господарств, а особливо «сімейних». Залучення інвестицій для розвитку агропідприємництва. Надання пріоритету фермерським господарствам за проведення тендерних закупівель коштом обласного бюджету. Запровадження програми часткової компенсації відсоткової ставки для фермерських господарств. Заборона вирубування захисних лісосмуг», – сказано в ній про одне з ключових завдань в АПК для регіону.

Приблизно такі ж завдання ставлять перед собою активісти з інших регіональних організацій та осередків «Самопомочі».

… І ПРАКТИКА: В АГРАРНОМУ КОМІТЕТІ ОДИН «БАГНЕТ»

А що ж роблять представники політсили для  втілення цих завдань на практиці? Із 25 членів фракції «Самопоміч» лише один входить до профільного комітету ВР – з питань аграрної політики та земельних відносин. Це – Іван Мірошніченко. Саме  він ініціює у комітеті від  фракції аграрні законопроекти та підіймає гарячі питання для сектору. А їх було чимало, особливо за останній рік.

Івана Мірошніченка називають одним із «сірих аграрних кардиналів» ринку, який працює  в АПК близько 20 років (починав із зернового бізнесу, був радником міністра аграрного політики та продовольства, позаштатним радником глави уряду). Кажуть, що колишній міністр агрополітики Олексій Павленко, якого свого часу призначили в уряд Яценюка за квотою «Самопомочі» та якого політсила згодом відкликала, був його креатурою… Щоправда, сам Мірошніченко в інтерв’ю  AgroPolit.com це спростовує. 

Читати до теми: Іван Мірошніченко – аграрний «кардинал».

Чим запам’яталася  його робота для аграріїв?

По-перше, він першим помітив соєво-ріпакові правки у бюджетну ніч 2017 року і заявив про  це. Потім протягом кількох місяців був одним із небагатьох депутатів, які допомагали аграріям відмотати назад крамольні правки й застрахувати їх від щорічних мільярдних збитків. Історію цього питання читайте у матеріалі тут.

Читати до теми: Фермери проти олігархів. На чиєму боці буде влада в «олійних війнах»?

«Коли забирають експортне ПДВ у цієї галузі, то це війна десятків тисяч виробників із (лобістськими, – ред.) бізнес-групами. У фермерів забирали гроші, вони перекривали дороги. 16 мільярдів гривень забрали у виробника! Тому я та інші фракції підтримали дрібних аграріїв. Був навіть розкол в агрокомітеті й парламенті із цього приводу. Багато людей підтримали аграріїв, і я пишаюся тим, що був автором закону та одним із лідерів процесу з відстоювання повернення ПДВ для виробника й аграрної галузі загалом», – так він  прокоментував раніше AgroPolit.com свою позицію у цьому питанні. До речі, саме представник Самопомочі» публічно виступив із зверненням до Президента Петра Порошенка, який три місяці «затягував» із підписанням закону, котрий скасовував соєво-ріпакові збитки для аграріїв.

Читати до теми: 18 млрд грн на кону, або Чи відправить парламент дрібних виробників сої та ріпаку в глибокий фінансовий нокаут?

Складно сказати,  чи це звернення так подіяло на Президента, чи  справдилася мудрість про «краплю, яка камінь точить» (адже із закликами невідкладно підписати документ до гаранта  масово зверталися галузеві асоціації, фермерські об’єднання, вітчизняні та зарубіжні експерти), але вже за тиждень глава держави поставив підпис під документом.

Друге питання – рейдерство. Саме він одним із перших аграрних депутатів Ради минулого року допомагав нейтралізувати  конфлікт між ТОВ «Нива-2010», рейдерами та селянами. Пізніше було звернення від бізнесу зупинити хвилю рейдерства в Україні, яке Мірошніченко зачитав на Одеському форумі й пізніше передав керівництву держави. А згодом він  виступив одним із засновників громадської платформи по боротьбі  з рейдерством - «Бізнес-Варта» (перша назва – «Самооборона підприємців», яке сьогодні надає постраждалим підприємцям допомогу у боротьбі  з рейдерами, а також готує законодавчі ініціативи для закриття білих плям у законах (наприклад, №8121). При цьому Мірошніченко є постійним учасником та об’єктивним критиком Антирейдерської міжвідомчої урядової комісії, на яку подає виявлені ГО випадки рейдерства,  депутатські звернення на правоохоронні органи у різних справах силового захоплення бізнесу та презентує законодавчі ініціативи з цих питань. А також – організовує антирейдерські форуми.

Читати до теми: «Гра в імітацію» продовжується. Коли вже урядова антирейдерська комісія продемонструє результати?

Є низка інших аграрних питань, які підіймає в Раді депутат. Парламентський портфель у Івана Мірошніченка виглядає так: він автор більш ніж 130 законопроектів, 46 з яких вже розглянув і підготовив до голосування в сесійній залі профільний комітет. 18 стали законами.  Серед них, зокрема, такі:

1460-1 (від 24 грудня 2014 року) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо приведення законодавства у сфері насінництва та розсадництва у відповідність до європейських та міжнародних вимог);

1484  (від 16 грудня 2014 року) «Про внесення змін до деяких законів України з питань ідентифікації та реєстрації тварин»;

1599 (23 грудня 2014 р.) «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств»;

2558а  (від 31 серпня 2015 р.) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції в агропромисловому комплексі»;

2655 (17 квітня 2015 року) «Про внесення змін до Закону України «Про карантин рослин" (щодо зменшення адміністративного навантаження)»;

2920  (20 травня 2015 р.) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення мінімального строку оренди земельних ділянок сільгосппризначення, на яких проводиться гідротехнічна меліорація»;

3006 (1 вересня 2015 р.)  «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо правової долі земельних ділянок, власники яких померли»;

3404 (5 листопада 2015 р.) «Про внесення змін до розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель»;

5448 (від 30 березня 2018 року)  «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції»;

6049 (від 26 грудня 2017 р.) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні»;

6673 (6 липня 2016 року) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання проведення деяких фітосанітарних процедур».

Мірошніченко брав  активну участь у підготовці низки важливих документів до другого читання, вносячи правки і пропозиції.  Приміром, при розгляді проекту закону «Про внесення змін до Закону України «Про молоко та молочні продукти» та інших законодавчих актів щодо посилення заходів боротьби з фальсифікацією молочних продуктів» (друге читання 2 червня 2015 року) були враховані усі поправки (21), подані парламентарієм від «Самопомочі».   Також під час голосування в сесійній залі колеги підтримали усі пропозиції (26) при розгляді у другому читанні законопроекту
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо приведення законодавства України у сфері насінництва та розсадництва у відповідність до європейських та міжнародних вимог)» (6 жовтня 2015 р.). Також є низка не аграрних правок: у законопроект «Про електронні довірчі послуги), Про приватизацію державного майна, Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях і Про національну безпеку України.  

«ЛАКМУСОВІ» ГОЛОСУВАННЯ

Що ж до голосувань фракції «Самопоміч» за так би мовити «лакмусові» аграрні законопроекти, то маємо, як-то кажуть, таку картину: 7 грудня 2017-го, коли парламентарії ухвалювали рішення про  продовження дії мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення, документ підтримали лише 9 членів фракції. «Проти» – 11 представників (зокрема, й Іван Мірошніченко). Двоє представників «Самопомочі»  під час голосування були відсутні в сесійній залі.

Читати до теми: У Раді розпочали розгляд 9 варіантів зняття земельного мораторію (онлайн-трансляція) – оновлюється

Згадані вже «соєво-ріпакові правки» того ж таки 7 грудня 2017-го проголосував лише один представник «Самопомочі» – Тетяна Острікова. Решта ж змогли розібратися у «підводних течіях» запропонованого «податковим» комітетом парламенту законопроекту щодо  змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році (№6776-д).

Доволі активними представники «Самопомочі» були й у так званий «аграрний» день у Верховній Раді (10 липня 2018 року),  коли на розгляд парламентаріїв було винесено 11 законопроектів, які стосуються сільського господарства. За кожен із важливих для українських аграріїв документів «Самопоміч» дала мінімум 15 голосів.

Читати до теми: Аграрний день: у Раді ухвалили низку важливих законопроектів

Наразі ця політсила переживає черговий етап оновлення. Сподіватимемося, в результаті пертурбацій їй вдасться зберегти і кадровий, і законотворчий  потенціал, і прагматичний підхід до розв’язання будь-яких актуальних для країни проблем – незалежно від того, «звідки вітер віє», чим часто грішать інші наші політики. І звісно ж, електоральний запас міцності, який дозволив би не лише зберегти, а й посилити присутність «Самопомочі» у майбутньому парламенті. Поки що більшість рейтингів прогнозують потрапляння Об’єднання до Верховної Ради 9-го скликання. Окрім того, на відміну від багатьох інших «парламентських небожителів», ця політсила має порівняно невисокі показники недовіри…

Тож,  незалежно від того,  в якому форматі об’єднання «Самопоміч» піде на наступні вибори – у нинішньому складі чи в оновленому, самостійно чи у блоці з іншими прагматичними проукраїнськими силами, воно вже має за плечима своєрідний «андеграунд» добрих справ і важливих (може, не завжди  популярних, але так необхідних країні) рішень. Зокрема, в аграрній сфері. Адже упродовж останніх півтора року політсила та її представники були в авангарді справжнього українського аграрного лобі, яке відстоює інтереси не окремих холдингів і груп впливу, а усієї  сільськогосподарської  галузі країни.

Владислав Радійчук для AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

23 серпня 2018
У «Самопомочі» розповіли, чи підуть на парламентські та президентські вибори
У 2019 році «Самопоміч» візьме участь як у президентських, так і парламентських виборах. Про це у екслюзивному матеріалі AgroPolit.com...
3 серпня 2018
«Самопоміч» підписала меморандум з чотирьома аграрними асоціаціями про спільні дії в АПК
Об’єднання «Самопоміч» та ряд аграрних асоціацій (ВАР, УАК, «Аграрний союз України», ВАФ) підписали меморандум про...
23 квітня 2018
Через вибори п’ятий транш від МВФ може стати останнім
П'ятий транш у розмірі $1,9 млрд від МВФ може стати останнім для України до 2020 року у зв’язку з проведенням виборів. Про це пише УНІАН з...
11 жовтня 2018
Петро Охотін: Може відбутися спроба відстояти вільний ринок землі Петром Порошенком
Хто кому «Рабинович» сьогодні на українській політичній ниві? Таке питання все гучніше лунає, бо список претендентів на "президентську...
27 квітня 2018
«Бригада Плугатарів Порошенка» – аналіз аграрної «політики» БПП у парламенті
«Блок Петра Порошенка» й АПК – чи допомогла ця політсила аграріям міцніше стати на ноги? AgroPolit.com продовжує цикл публікацій з...
17 лютого 2016
Як «Батьківщина» та «Самопоміч» «танцюють» коаліцію, або чи залишиться в уряді міністри-технократи?
Вчорашній день у парламенті розставив багато крапок над «і» у кількох важливих питання. Таємне стало очевидним. Тож про висновки...