Битва за вільний ринок землі: земельна децентарлізація, ціна гектару, протидія рейдерству та кредити
Битва за вільний ринок землі: земельна децентарлізація, ціна гектару, протидія рейдерству та кредити

З 1 липня 2021 року скасовується мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення. Однак, все одно, з липня 2021-го до 1 січня 2024 року діятимуть обмеження на купівлю землі – не більше 100 га в одні руки. До 2024 року купувати землю зможуть лише фізичні особи. Юридичним особам купувати землю забороняється.

До запуску земельного ринку залишається близько 4 місяців. AgroPolit.com вирішив з'ясувати, яке підводне каміння загрожує кораблю земельної реформи, а також проаналізував динаміку впровадження законотворчих ініціатив, без яких запуск земельного ринку видається проблематичним.

Варто пам'ятати, що скасування мораторію не гарантує цивілізованого запуску ринку земель сільгосппризначення. Сам закон №552–ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» несе рамочний характер і лише окреслює загальні риси земельної реформи. Тож…

Закон про ринок землі – що в імені твоєму?

Фінальний варіант прийнятого у другому читанні земельного закону виглядає так (враховані поправки Президента Володимира Зеленського від 28 березня 2020 року):

1. Запуск ринку землі – з липня 2021 року (у порівнянні з попередніми варіантами відкладається на рік);

2. Право придбання землі одразу після відкриття ринку отримують українці, а через два роки – з 2024 року – юридичні особи.

3. Комунальні та державні землі не дозволяється продавати. Державні землі передадуть у розпорядження громад і вони зможуть лише здавати їх в оренду, але не продавати. Аналогічно буде з тими землями, які залишаться у держави.

4. Граничні розміри володіння землею для фізичних осіб – до 100 га, для юридичних осіб (з 2024 року) – 10 тис. га.

ПРИ ЦЬОМУ: Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина не може перевищувати десяти тисяч гектарів. Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності юридичної особи (крім банків) не може перевищувати загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності усіх її учасників (членів, акціонерів), але не більше десяти тисяч гектарів. При цьому, якщо громадянину належить право власності на частку у статутному (складеному) капіталі, у пайовому фонді юридичної особи або на лише окремі акції, паї, для цілей цієї статті вважається, що такому громадянину, крім земельних ділянок, що належать йому на праві власності, також належить право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею, що дорівнює площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності юридичної особи, учасником (членом, акціонером) якої він є, помноженої на розмір частки такого громадянина, вираженої у відсотках, у статутному (складеному) капіталі, пайовому фонді цієї юридичної особи.

5) право власності на земельні ділянки можуть набувати банки в порядку звернення стягнення на них як предмет застави. Такі земельні ділянки мають бути відчужені банками на торгах протягом 2 років з дня набуття права власності. 

6) юрособи, засновниками або кінцевими бенефіціарами яких є особи, які не є громадянами України, можуть набувати право власності на землю сільгосппризначення з дня, та за умови схвалення цього на референдумі.

7) Взагалі забороняється право власності на земельні ділянки (навіть у випадку схвалення допуску іноземців на референдумі):

  • юрособам, учасниками або бенефіціарами яких є іноземці — на землі державної та комунальної власності, а також — на землі, виділені
  • власникам паїв, і які розташовані ближче 50 км. від держкордону України (крім держкордону, який проходить морем);
  • юрособам, учасниками або кінцевими бенефіціарами яких є громадяни РФ;
  • особам, які належали або належать до терористичних організацій;
  • юрособам, учасниками або бенефіціарами яких є іноземні держави;
  • юрособам, де неможливо встановити кінцевого бенефіціара;
  • юрособам, бенефіціари яких зареєстровані в офшорних зонах;
  • фізичним та юр особам, щодо яких застосовані санкції;
  • юр особам, зареєстрованим у державах, включених до списку тих, які не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.

8) Розрахунки, пов’язані зі сплатою ціни земельних ділянок, проводяться у безготівковій формі.

9) Не допускатиметься набуття права власності за відплатними договорами у разі відсутності документів, які підтверджують джерела походження коштів або інших активів, за рахунок яких набувається таке право.

Референдум та Конституційний суд – загроза ринку землі

Варто зауважити, що компромісна редакція закону №552–ІХ про ринок землі влаштовує далеко не всіх: комусь мало землі, яку можна продавати в одні руки; комусь здаються ненадійними запобіжні заходи, які мають вберегти українську землю від іноземців; а когось не влаштовує сам принцип продажу землі приватним особам.

І хоча закон про відкриття ринку землі с/г призначення було прийнято, але ситуація може змінитися докорінним чином через набрання сили ще одним законом – 3612 «Про народовладдя через всеукраїнський референдум».

За прийняття цього закону у січні 2021 року проголосували 255 нардепів. 

Таким чином Верховна Рада дає «зелене світло» для проведення референдуму щодо відкриття ринку землі.

Ключові норми законопроекту: 

  • розблоковує ключове право громадян вирішувати важливі питання в державі через офіційне
  • висловлення своєї позиції на референдумі (не мітингами єдиними)
  • рішення референдуму не потребують затвердження жодним органом влади, і діють з моменту проголошення його результатів; 
  • процес виглядає так: 300+ повнолітніх проводять збори громадян, де обирають ініціативну групу із 60+ осіб, які формулюють питання і збирають 3 мільйони підписів за проведення референдуму у не менш як 2/3 областях України (ст. 72 Конституції);
  • детально встановлені запобіжники (загрози територіальній цілісності, державному суверенітету, національній безпеці, порушення прав людини, питання правосуддя чи прокуратури, податки, бюджет та амністія);
  • кожна партія може долучитись до організації референдуму, але вона має визначитись, вона «прихильник» або «опонент» питання референдуму;
  • заборона проводити референдум одночасно з будь-якими виборами (як державними так і місцевими);
    Конституційний Суд може перевіряти питання референдуму на конституційність.

Нагадаємо, вимога проведення референдуму щодо відкриття ринку землі – це одна з ключових позицій противників закону №552-ІХ. І їх можна зрозуміти, адже, наприклад, за результатами опитування Соціологічної групи «Рейтинг», проведеного серед населення України від 18 років і старше, методом особистого формалізованого інтерв'ю (face-to-face) в період з 28 вересня по 1 жовтня 2020 року, категорично «проти» відкриття ринку землі виступає до 73% опитаних респондентів (доволі символічний показник, зважаючи на результати останніх президентських виборів).

Як стверджують автори опитування, ставлення до цього над важливого для України питання не має регіональних чи електоральних розбіжностей. На півдні нашої країни 74% виступає проти ринку землі, на заході – 72%, в центрі – 73% і на сході — 76%.

Запровадження обігу земель не підтримують у всіх вікових категоріях. Так, серед аудиторії 18-35 років 65% опитуваних висловилися проти продажу чорноземів (26% — за, 9% –  не визначилися). Респонденти віком 36-50 років ще категоричніші –  серед цієї групи проти ринку землі виступають 73%. А у віковій категорії 51+ противників запровадження обігу чорноземів вже 80%.

Однак, існують й альтернативні показники. Наприклад, Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне опитування протягом 30 листопада –14 грудня 2018 року. За їхніми оцінками ситуація виглядає більш оптимістично: 66,3% українців виступає за вільне розпорядження своїм майном (в тому числі, й право продавати землю власниками паїв), 17,1% – проти, а 16,6% – не визначилися.

Не залишилася осторонь цього питання і редакція AgroPolit.com. Спільно з громадським рухом (ГР) «Кріпак» у 2019 році було проведене наше власне опитування і ми з'ясували, що за зняття мораторію виступає лише 10 рад по  всій Україні, було розіслано 2166 запитів та отримано 733 відповідей. За зняття мораторію віддали голоси 10 рад, проти — 375, утрималися — 348. Детальніше ці результати можите подивитися в розрізі регіонів на «Карта громад: земельний мораторій» та у матеріалі «Fata Morgana — марево про землю. Результати «референдуму» серед громад про зняття мораторію».

Тож, як ми бачимо, українське суспільство не має одностайної позиції у питанні запровадження вільного обігу землі сільськогосподарського призначення. Представники вищої ланки керівництва країни також це розуміють. Наприклад, перший заступник голови Верховної Ради Руслан Стефанчук припускає можливість скасування закону про продаж земель сільськогосподарського призначення шляхом проведення Всеукраїнського референдуму.

Коли нардепа запитали, чи буде рішення обов'язковим до виконання, якщо українці висловляться проти продажу землі, Стефанчук відповів ствердно.

Рішення референдуму обов'язкове для кожного органу державної влади. Крапка», – наголосив перший заступник спікера парламенту.

Не варто забувати, що окрім референдуму ми маємо ще одне суперечливе питання – з Конституційним Судом.

Нагадаємо, закон про ринок землі, та й загалом земельна реформа з подачі Конституційного Суду України може стати на паузу практично не розпочавшись. Судді скористалися відповідною підставою – поданням від представників Батьківщини та ОПЗЖ щодо неконституційності закону про відкритий ринок с/г землі 552-IX.

За даними AgroPolit.com, рішення суду щодо ринку землі є продовженням скандалу з відміною е-декларування.

Сьогодні є два варіанти розвитку подій: перший — реформу ніхто не відміняє і вона запускається по плану; другий — КСУ, таки, ухвалює рішення (або про часткову зміну реформи, або про її відміну у такому вигляді).  

Детальніше про долю майбутнього ринку землі та земельної реформи в цілому, читайте у матеріалі: Конституційний Суд проти ринку землі, або політичні баталії на економічному полі.

Поки що питання референдуму та вирішення проблем із Конституційним Судом знаходиться в режимі «рушниці на стіні», яка поки що висить без руху, але у будь-який момент може вистрілити, хоча нардепи та законотворці висловлюються оптимістично щодо строків, та загального успіху втілення у життя земельного ринку.

Як прокоментував ситуацію для AgroPolit.com один з авторів закону про ринок землі, голова аграрного комітету Микола Сольський, на його думку, Верховна Рада налаштована конструктивно працювати у прийнятті всіх необхідних для вчасного відкриття ринку питаннях, а його особистий прогноз щодо запланованого запуску ринку наразі оптимістичний.

Ми в комітеті опрацювали низку важливих законопроектів, які найближчим часом будуть винесені до зали Верховної Ради. Мова йде про законопроекти: №2194 –«Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин»; № 2195 – «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) через електронні аукціони»; закон про реорганізацію Держгеокадастру та низку інших важливих законів. Тож сьогодні у роботі комітету та Ради нічого специфічного чи втаємниченого немає, що недоступне для широкого загалу. Я позитивно оцінюю динаміку прийняття важливих законів і не бачу наразі пересторог, які б загрожували вчасному запуску ринку сільськогосподарських земель», – заявив Микола Сольський.

Закони для запуску ринку землі

Як вже було сказано раніше, сам закон 552-ІХ – це лише рамочний документ, який визначає загальні межі та низку положень земельної реформи. Ключові позиції земельної реформи та, власне, майбутнього земельного ринку містять інші закони, частина з яких вже прийнята, а частина готується до голосування.

Як прокоментував для AgroPolit.com ситуацію заступник Голови Ради Асоціації «Земельна спілка України» Андрій Мартин, для нормального запуску земельного ринку потрібно прийняти ще низку технічних законів.

Потрібно щоб Міністерство юстиції зробило функціонал для нотаріусів, за допомогою якого, вони б змогли порівнювати дані різних реєстрів і відстежувати концентрацію землі в одних руках. Це потрібно для того, щоб мати змогу швидко дізнатися чи не перебільшить концентрація земель у руках майбутнього покупця дозволеного законодавством ліміту. Це технічне рішення, яке потрібно запровадити до запуску ринку. Також будемо сподіватися, що невдовзі будуть прийняті законопроекти №2194 та №2195. Якщо ці законопроекти, окрім вже прийнятих, запрацюють, можна сміливо стверджувати, що більша частина законодавчих ініціатив, які необхідні для запуску ринку с/г земель вже готова. А в технічній частині – запуск ведеться, часу до запуску цілком достатньо», – заявив Андрій Мартин.

Нагадаємо, що на початку 2021 року Верховна Рада вже прийняла три важливих законопроєкти: 

0850 – Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об'єкта нерухомості); 

3318 – Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин.

3987 – Про внесення змін до деяких законів України щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про державний кордон України; 

Залишилося прийняти ще сім законів, п'ять з яких вже проголосовані у першому читанні.

Більш детально про це можна прочитати у матеріалі: Сім аграрних законопроєктів у новому році: агрострахування, дерегуляція земельних відносин, пестициди, земельна реформа, електронні аукціони, державні землі і реформа Держгеокадастру.

Антирейдерські кроки

29 січня 2021 року під час виступу на пресконференції «Дорожня карта земельної реформи в Україні. Розвиток економіки», яку організувало Міністерство аграрної політики та продовольства України, очільник цієї структури – міністр аграрної політики України Роман Лещенко анонсував ухвалення пакету земельних законів, антирейдерського закону та відкриття даних Держгеокадастру, які мають захистити українських аграріїв від рейдерських атак. Він зазначив, що у 2015-2018 роках досить часто здійснювалися протиправні дії у реєстрі майнових прав і рейдерство процвітало на території України.

Ми на ці речі зреагували антирейдерським законом. Ми так само провели дуже серйозну роботу в частині провадження сучасних електронних сервісів», – заявив Лещенко.

Він також наголосив, що велику роль у протидії рейдерству зіграло відкриття даних Держгеокадастру. За останній період в публічній кадастровій карті України відображаються відомості про об'єкти державного земельного кадастру, дуже велика кількість відомостей щодо земельних ділянок.

Держгеокадастр на виконання антирейдерського закону активно проводить зміни. В тому числі, що стосується відомостей до 2012 року, які перебували на паперових носіях», – зауважив міністр.

Роман Лещенко наголосив, що найбільша кількість правопорушень в сфері безоплатної приватизації землі здійснювалася в період функціонування саме паперової форми, в той час коли був неконтрольований процес виділення земельних ділянок.

Автоматизований обмін даними між Державним земельним кадастром та іншими державними реєстрами практично був відсутній. В процесі реалізації і здійснення аудиту в середині 2020 року ми були шоковані, бо фактично не було нормального обміну даних щодо земельних ділянок навіть між Міністерством юстиції та Держземкадастром. В Україні створилася ситуація, коли по факту один і той самий громадянин міг декілька разів скористатися правом безоплатної приватизації, і система обміну даними не сигналізувала, що ця особа зловживає своїм правом», – розповів урядовець.

Лещенко сказав, що великі надії покладає на закон про національну інфраструктуру геопросторових даних, який дозволяє сформувати великий портал даних про земельні, водні, лісові ресурси, корисні копалини, про власників землі.

«Ми вже напрацювали відповідний геопортал, і він буде представлений українському суспільству на початку лютого. Це буде революція в системі земельних відносин», – запевнив Лещенко.

Як повідомляв AgroPolit.com, 5 грудня 2019 року Верховна Рада ухвалила закон № 340–ІХ «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству», закон № 554–ІХ «Про національну інфраструктуру геопросторових даних» – 13 квітня 2020 року.

Нормативна грошова оцінка

У зв’язку з наближенням початку вільного обігу земель сільськогосподарського призначення, а точніше до вже існуючого на відкритий ринок потраплять земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва приватної форми власності (фактично – паї), логічно набуває актуальності питання ринкової (обігової) вартості таких наділів.

Як прокоментував ситуацію в матеріалі AgroPolit.com кандидат наук з державного управління у галузі регулювання земельних відносин Вадим Чувпило, однозначної відповіді на це питання не має жоден експерт і прогнозувати, яким чином проявить себе механізм ціноутворення на такий товар з урахуванням внутрішніх економічних чинників в Україні, надзвичайно складно.

За його словами, відповідно до даних Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, близько 7 млн українців (19%) мають земельні паї з середнім розміром близько 4,2 га, загальною площею близько 30 млн га, що становить 73% всіх земель сільськогосподарського призначення в Україні.

Рано чи пізно кожен власник такого наділу, навіть не маючи наміру продати, замислиться над тим, якою ж є реальна вартість його ділянки, адже капіталізація власного майна необхідна не лише для продажу, а і для таких нескладних побутових ситуацій, як кредитування, позики або ж інвестиції. Законодавче підґрунтя для формування реальної ціни на землю в нашій державі далеке від досконалості, більше того, воно фактично жодним чином не передбачає ніяких гарантій зростання вартості чи утворення певного «курсу», – заявив Чувпило.

Вадим Чувпило зауважив, що станом на 01.01.2021 року в Україні середня нормативно-грошова вартість 1 га земель сільськогосподарського призначення (ріллі) становить 27,5 тис. грн (менше ніж $1 тис.), нескладно дійти висновку, що цей показник абсолютно «відірваний» навіть від теоретично можливої ринкової вартості.

Зрозуміло, що ціна продажу земель матиме всі перспективи для зростання, і ніхто не змушений за безцінь продавати власне майно, але забезпечити чесний і прозорий ринок земель – однозначно першочергове завдання органів державної влади. Варіант із перерахунком нормативно-грошової вартості 1 га земель сільськогосподарського призначення (фактично чергового проведення всеукраїнської нормативно-грошової оцінки) та приведення її до реального ринкового показника, дещо виправив би ситуацію, але навіть якщо влада зініціює такий процес сьогодні, то до 1 липня 2021 року це нічого не змінить, адже діяти така оцінка зможе лише з 1 січня 2022 року», – заявив Вадим Чувпило.

У свою чергу, голова аграрного комітету Микола Сольський також звернув увагу на цю проблему, коментуючи законодавчі ініціативи Верховної Ради. Він зауважив, що проектом №2195 передбачається для земель державної та комунальної власності, що стартова ціна буде не меншою від нормативної грошової оцінки земель (НГО), яка зараз становить близько 30 тис. грн.

На його думку, ця ціна буде рости, оскільки в Україні є тенденція до щорічного зростання НГО. До того ж, деяке збільшення ціни спричинить й відкриття ринку землі:

Без ринку землі динаміка росту ціни була б десь 5-10% на рік, з ринком – ще плюс 10%», – припустив Сольський. Також на вартість землі будуть впливати й інші фактори, такі, наприклад, як динаміка цін на пшеницю. Автор законопроектів затвердив, що ціни на землю однозначно зростатимуть, оскільки зараз українська земля є недооціненою», – впевнений голова аграрного комітету ВР Микола Сольський.

На думку Вадима Чувпила, одним із механізмів, який би став запорукою утворення реальної ринкової вартості земель, може бути встановлення на перехідний період (наприклад, до 1 січня 2030 року або до проведення чергової нормативно-грошової оцінки) норм, за якими продаж земельної ділянки можливий лише у випадку, якщо її вартість за 1 га, згідно з договором купівлі-продажу, є не меншою ніж вартість 1 га землі з відповідними економічними показниками та проведеною експертною оцінкою, проданої раніше ділянки. Для цього необхідно у реєстрі речових прав створити функціонал, за допомогою якого нотаріус матиме можливість бачити «найбільшу ціну, за якою було вчинено правочин», і купівлю-продаж здійснювати під наглядом відповідно уповноваженого органу з першочерговим правом викупу за державою.

Для старту такого механізму державі (у тому числі органам місцевого самоврядування) необхідно або фінансово забезпечити своє право викупу і самій купувати ділянки у громадян, які бажають продати свої наділи, або ж винести на ринок власну пропозицію з-поміж земель державної чи комунальної власності і встановити реальну їх вартість з урахуванням висновків експертів та погоджень окремих відомств, а також за результатами проведених аукціонів з продажу. В обох випадках необхідно зберегти право купівлі-продажу на визначений період виключно для фізичних осіб – громадян України та органів державної влади чи місцевого самоврядування.

У контексті вище запропонованого підходу достатньо складових для формування низки комбінацій, які могли б утворити комфортний та практичний «місток» для переходу ринку землі на чергову сходинку еволюції. Але, на превеликий жаль, поки що ці ідеї просуваються лише на рівні публікацій та ініціатив», – заявив Вадим Чувпило.

Варто зауважити, що популяризатори вільного ринку землі неодноразово наводили аргументи на користь від цього процесу. Один із ключових аргументів – це генерація додаткових надходженнь та розбудова ресурсної бази для економічного росту фермерських господарств. Також, на думку експертів, запуск ринку землі пожвавить фінансування агропромислових підприємств в Україні з боку кредитно-фінансових установ, хоча це зростання кредитної активності буде поступовим. Однак сьогодні ті фермери, які могли б стати гравцями на ринку землі, намагаються оговтатися після потрясінь? які їм приніс 2020 рік і не факт, що вони встигнуть це зробити до 1 липня.

«Всі ці ризики провокує і соціально-економічна напруга у суспільстві. Село без перебільшення знаходиться на межі виживання, і навіть якщо людина в силу обставин змушена буде продати свій наділ, «стартова цінова пропозиція» буде невтішною, і по суті продаж за заниженою ціною земельного паю жодним чином не покращить матеріальне становище такого продавця», – невтішно констатує факти кандидат наук з державного управління у галузі регулювання земельних відносин Вадим Чувпило.

Вищезазначене свідчить лише про одне: нинішнє законодавство однозначно потребує змін та доповнень і робити це необхідно до 1 липня 2021 року, адже шляхом нескладних маніпуляцій ситуацією для себе скористаються різного роду ділки, які наразі мають можливість скуповувати людські паї.

Як повідомив експерт Аналітичної платформи EasyBusiness Дмитро Ливч, їх розрахунки вказують на суттєве збільшення вартості землі у майбутньому.

Наші розрахунки показують, що протягом наступних 10 років ціна на землю може зрости до $4−4,5 тис. за 1 га в порівнянні з показником нормативної грошової оцінки, який становить в середньому $1−1,2 тис. за 1 га», — сказав він.

Крім того, Ливч зазначив, що також буде рости вартість оренди зем ділянок і продуктивність агросектору загалом. При цьому він вважає, що запуск повністю лібералізованого ринку землі в Україні міг би принести близько $50−85 млрд сукупного приросту ВВП в наступні 10 років після реформи.

Однак, якщо в майбутньому щось можливо і зміниться в кращий бік, ціни на старті земельної реформи залишаться на рівні $1 тис.

Кредити під заставу земельної ділянки

І на останок, найблючіше питання − кредитування під заставу земельної ділянки.

Держава планує закласти на компенсацію відсотків по земельній іпотеці до 500 млн грн. Про це в ході онлайн медіа бранча «Інсайт земельної реформи. Які питання на порядку денному?» розповідав заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Тарас Висоцький.

На першому етапі впровадження ринку землі з 1 липня 2021 року його учасниками будуть виключно фізичні особи. Відповідно, вони зможуть продавати землю і брати кредити на її купівлю — тобто користуватися земельною іпотекою», — зазначає Висоцький.

Він додав, що у міністерства є напрацьована модель, яка передбачає компенсувати відсотки при покупці землі виключно в обсязі до 20 га.

Ми підтримуємо сімейні фермерські господарства, а згідно із законодавством, їх площа повинна не перевищувати саме 20 га. Відповідно за такими кредитами буде закладена компенсація кредитної ставки», — пояснює Висоцький.

Однак, вже закінчується другий місяць нового року, а від представників профільних міністерств та фінансових організацій, які можуть долучитися до процесу кредитування аграріїв, щось нічого не чутно. Звісно, хтось із фермерів встиг закумулювати суму, необхідну для викупу омріяних га, але переважна більшість лише розводить руками, коли їх запитують про гроші на купівлю землі.

Варто зауважити, що існує ще один варіант виходу зі скрутного становища, в якому опинилися аграрії. Цей варіант продемонстрував генеральний директор ТОВ «Земля і воля» Леонід Яковишин. Він підняв виплати за оренду паю до 18 % за умови, що протягом наступних 20 років пайщик не надумає продавати землю.

Хворостяний Віталій, журналіст AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

30 березня 2021
Вартість 1 га сільськогосподарської землі після відкриття ринку – прогнози 
Якою буде вартість 1 га сільськогосподарської землі після запуску ринку землі з 1 липня 2021 року? Це запитання наразі ставлять власники паїв....
15 лютого 2021
Експерт озвучив основні міфи про ринок землі в Україні
В Україні 1 липня 2021 року відкриється ринок землі. В країні побутує ряд міфів щодо запуску земельної реформи. Про це у facebook  написав...
12 лютого 2021
Ринок землі активізує кредитування агропідприємств, — НБУ
Запуск ринку землі пожвавить фінансування агропромислових підприємств в Україні з боку кредитно-фінансових установ, але зростання кредитної...

Вибір редакції

22 липня 2021
Закон №1601-ІХ про страхування сільськогосподарської продукції – вирішення проблеми фермерів чи чергова декларація намірів?
Президент Володимир Зеленський підписав закон 1601-ІХ (реєстраційний номер законопроєкту №5104) «Про внесення змін до Податкового кодексу...
30 червня 2021
Чи загрожує ринок землі створенням «феодальних князівств», або поля маркіза де Карабаса
Заступник голови «Центру розвитку земельних правовідносин в Україні» Анатолій Шумський розповів про те, чи загрожує ринок землі...
1 липня 2021
Ринок землі — правила продажу та купівлі сільськогосподарської землі в Україні
На старті обігу земель сільськогосподарського призначення AgroPolit.com підготував дайджест матеріалів, які стануть у нагоді всім учасникам...