Держпродспоживслужба: рік без керівника та на порозі реорганізації
Держпродспоживслужба без керівника

Конкурс на голову Держпродспоживслужби затягнувся майже на рік, від  24 жовтня 2019 року. Тоді до фіналу потрапили 4 кандидати – Ігор КузінСергій ГлущенкоГеннадій ГадзовськийГеннадій Супіханов. Попри те, що кандидатів на посаду було чимало і навіть відбувалися співбесіди, єдину особу, яка очолить структуру та яку можна буде питати про вектор розвитку, не знайшли. У липні 2020 року знову говорили про можливе призначення голови служби та кандидатів на першу посаду. Проте й тоді призначення не відбулося. Уряд тим часом видав розпорядження, що голову призначать без конкурсу. Але й це не допомогло – прийшов вересень, але голови немає. Тепер про майбутнє служби відомо з чуток, від неї пропонували відділити функції санітарного нагляду, а ще хотіли поділити функції з МОЗ, лунала пропозиція і про її повну ліквідацію. Як бачить сектор і профільні експерти ситуацію щодо Держпродспоживслужби України, поцікавився AgroPolit.com.

Геннадій Супіханов, кандидат на посаду керівника Держпродспоживслужби

Служба є – політики розвитку немає

З обережним оптимізмом сприймаємо інформацію щодо недоторканості Держпродспоживслужби зі збереженням її повного функціоналу, включаючи здійснення санітарно-епідеміологічного контролю. Водночас, уже вкотре, хочеться звернути увагу на те, що Держпродспоживслужба реалізує політику у сферах своєї компетенції! А от формуванню політики, яку має провадити Держпродспоживслужба, останнім часом приділяється занадто мало уваги!

Перед призначенням очільника роботу СЕС слід окреслити законодавчо

Передусім це, безумовно, стосується санепідбезпеки населення. Вкотре наголошую, а варто було б уже багатьом державним діячами волати про це несамовито, що у нас відсутня нормативно-правова база діяльності СЕС у принципі! А якщо й говорити про якусь ефективність, чи то пак неефективність роботи Держпроду у цій царині, то лише після прийняття нового Закону України про санітарно-епідеміологічне благополуття та повного комплекту підзаконних актів до нього! Це чітко визначило б повноваження служби та, зрештою, розв'язало б перманентний конфлікт між ДПСС і МОЗ! Тож, панове урядовці, формуйте політику! А потім, за результатами її реалізації, робіть висновки «таке чи не таке»! Це – питання 1! Це основа! Ось куди потрібно спрямувати усю полум'яну енергію державного менеджменту! Замість завершення формування ДПСС у частині санепіднагляду, створення законодавчої бази, і «від плінтуса» підзаконної, нормативно-правової, та, зрештою, замість розуміння тотальної відсутності кадрового резерву та його підготовки, вони продовжують шукати того, на чию голову перекладеться повний провал у цьому ковідфайті.  

Читайте до теми: Геннадій Супіханов – про прихід в агро, роботу в двох державних кар’єрах та похід на конкурс голови Держпродспоживслужби

Вадим Чагаровський, голова Ради директорів «Спілки молочних підприємств України»

Реорганізація – це необхідність додаткових перемовин із партнерами у ЄС

Ця служба створювалася на підставі базової моделі, яка діє у Європейському Союзі. Дієвість та ефективність цієї моделі доведена уже за останні чотири роки тим, що сьогодні здійснюється експорт до 156 країн світу. І реорганізація цього органу для багатьох країн буде великою несподіванкою. Міжнародні ветеринарні сертифікати продукції тваринного походження треба буде знову розробляти й узгоджувати з відповідними органами багатьох країн. Це призупинить експорт на півтора, два, три роки з України.

Крім того, треба зрозуміти, що безпечність харчових продуктів – це не контроль готового продукту на показники безпеки, це моніторинг і контроль усього ланцюжка, створення системи простежування від сировини до готової продукції. Чи готове Міністерство охорони здоров’я, чи є відповідні фахівці у них? Відповідь однозначна – ні, не готове, фахівців немає. Сьогодні Держпродспоживслужба займається реорганізацією системи видачі експлуатаційних дозволів на виробничі потужності, це дуже велика робота.

Читайте до теми: Завдання для нового голови Держпродспоживслужби: боротьба з фальсифікатом, оновлення СЕС, зближення з ЄС та вихід на нові ринки

Леонід Козаченко, президент Української аграрної конфедерації. Народний депутат України 8-го скликання

Через розлад у службі підприємства рахують збитки

Сказати важко, від чого більше постраждала галузь – чи від того, що немає Міністерства аграрної політики, чи що немає Держпродспоживслужби. Бо й одне, й інше негативно позначиться на роботі аграрного сектору. Тому що служба відповідальна за контроль та сертифікацію. А якщо це відбувається у режимі, який передбачений, то виникає багато проблем, пов’язаних із корупцією, фінансовими втратами  підприємств. Це накопичує безліч різних проблем, які потім зупиняють розвиток аграрного сектору. Держпродспоживслужбу тільки у 2016 році почали реформовувати, у 2017-му вона почала працювати у новому форматі. Зараз перевертати знову все з ніг на голову без чіткої стратегії і бачення, як це має бути, і чому саме так, а не іншим чином – це неправильно й дуже ризиковано.

Лікувати людей, корів і свиней одночасно – не справа МОЗ

Дана проблематика є актуальною у період розвитку такої хвороби, як коронавірус. Ця державна служба теж причетна до належної роботи, яка б унеможливлювала поширення цієї хвороби, контролювала ситуацію. А цього не вистачає. Тому рішення треба приймати, у жодному разі не таким чином, як аграрне міністерство було реформовано, коли взяли його і ліквідували, або тепер вирішили передати під Міністерство охорони здоров’я службу, щоб лікувати людей, корів і свиней. Ветеринарна служба простіше буде діяти при Міністерстві аграрної політики, санітарний контроль буде кращим і все. Тому  давайте так зробимо. Є різні функціонали – лікування і робота з бізнесом.

Службу не варто створювати у турборежимі…

Щодо керівника Дерпродспоживслужби, якого ніяк не можуть призначити: якщо є фаховий склад менеджерів, є заступники, які мають досвід і репутатцію – вони могли б тимчасово виконувати функцію керівника, брати участь у важливих зустрічах на міжнародному рівні та тримати «у тонусі» весь процес, щоб він відповідав вимогам, які має Євросоюз, і таким представництвом визнавав нас як професійного учасника процесу. Ці всі термінові рішення у парламенті без стратегії узгодженої та затвердженої на всіх рівнях призведе до більших негативних наслідків. Тому необхідно сісти й узгодити стратегію розвитку, сформувати усі відповідні органи влади. Державна служба, як вона є, не була ідеальною, але вже сформована і визнана нашими сусідами-країнами, Європейським Союзом. Були відповідні фахівці, які навчились та могли б представляти країну на належному рівні. А зараз ми говоримо, що служби взагалі не буде, будемо реформувати й побачимо, що буде за тиждень. Звучало так, що як буде потреба – за хвилину призначимо керівника. Немає різниці, хто – спортсмен, військовослужбовець чи співак її очолить, головне, аби був молодий і знав 3-4 іноземні мови...

Читайте до теми: Недописана експортна стратегія: як Україні використати аграрний потенціал і не втратити ринки Китаю, ЄС, США, Канади та Ізраїлю

Сергій Карпенко, виконавчий директор Союзу птахівників України

Реорганізація не на руку бізнесу

За час створення служби та її діяльності впродовж п’яти років ми досягли найбільшого зростання експорту нашої продукції, орієнтовано утричі. Як ви знаєте, доступ до ринків інших країн передбачає спочатку оцінку системи контролю за безпечністю продукції харчування, потім – підписання міжнародних сертифікатів. Реорганізація Держпродспоживслужби містить значні ризики, що ми втратимо наш експорт через переоцінку системи контролю і, відповідно, необхідно буде перепідписувати міжнародні сертифікати з тими країнами, які ми вже маємо підписані. Тому Асоціація «Союз птахівників України» проти будь-якої реорганізації Держпродспоживслужби, та навіть коми у назві цієї організації.

Читайте до теми: Міністерство охорони здоров’я пропонує «розчленувати» Держпродспоживслужбу, щоби стати куратором Санітарно-епідеміологічної служби

Ганна Лавренюк, віце-президентка Асоціації виробників молока

Поділ служби суперечить Угоді про асоціацію

Відповідно до угоди з ЄС, Україна зобов’язалася запровадити низку синхронізаційних організаційних кроків з європейським законодавством. Серед головних вимог було створення єдиного компетентного органу, який би контролював безпеку на всьому ланцюжку від лану до столу. І цим органом стала Держпродспоживслужба. На сьогодні, здійснюючи кроки з реорганізації цієї служби, ми взагалі сумніваємось у виконанні нами, як країною, умов Угоди про асоціацію.

Читайте до теми: Ліквідація Держпродспоживслужби та передача Санітарно-епідеміологічної служби Мінохорони здоров’я – оцінки ринку

Оксана Юрченко, президентка Асоціації свинарів України

Нестабільність – ворог ефективності

Бізнес хоче стабільності. Однак реформування, коли створювалася Держпродспоживслужба, теж не минуло безболісно. Тому, якщо через кожних кілька років абсолютно змінювати систему, бізнес не може розвиватися у таких умовах. Для того, щоб він розвивався, має бути стабільність, має бути ефективність. Як для експорту, так і для та внутрішнього контролю, зокрема, для галузі свинарства внутрішній спокій  надзвичайно важливий.

Читайте до теми: Ринок м'яса та м'ясопродуктів в Україні за 2017-2019 роки

Тамара Підберезняк, голова Фумігаційної асоціації України

Служба є – роботи не видно

Служба не працює, хоч як ми не намагалися. Я просила влаштувати нараду т. в. о. керівника Держпродспоживслужби Ольгу Шевченко, вона її проводила, сиділи всі у масках на тій нараді, але жодного питання не вирішили. Хоча я ставила питання роботи деяких підрозділів, говорила, що вони не працюють зовсім, ніби самоліквідувалися. І нічого не було почуто, жодних висновків не зроблено. Але ми з цього зрозуміли, що служба у підвішеному стані. Ці місяці, коли діють ті, хто виконує обов’язки, вона й не працювала практично.

Санітарна діяльність просідає

Зараз у нас СOVID. Є санітарний підрозділ, але ми самі боремося, не маючи ані настанов, ані протоколів. Хотілося б з цими людьми попрацювати, з’ясувати  позиції. Адже у нас на Держпродспоживслужбу дуже великі покладали надії. Коли ліквідовували Санітарно-епідеміологічну службу, ми думали, що хоч частково, але її функції замінить Держпродспоживслужба. Та ні, цього не відбулося. Жодних контактів у нас немає з санітарним підрозділом – навіть це неможливо. Ми зверталися до начальниці Управління держнагляду за дотриманням санітарного законодавства Алли Григоренко, але чиновницькі відмовки, нічого нам не вдалося. Тому вся профілактична робота з дезінфекції тримається на підприємницькій ініціативі. Кожного дня проводимо нараду з людьми. Сьогодні, наприклад, із водоканалами, бо як виявилось, СOVID через воду також передається. Ми шукаємо ефективні методи, ефективні дезінфектанти. Хоч і хотілося б разом працювати з державними органами, це підсилило би наші намагання. Але цього не відбувається – закриті, незрозумілі, на шпагаті. Забули про цю Держспоживслужбу і чекаємо на зміни.

Читайте до теми: Аграрний експорт-2020: молоко, м'ясо, овочі, зернові, нішеві культури та добрива

У службі без очільника з’являються тіньові схеми

У нас стільки є дезінфектантів лівих – тіньових! Хто їх перевіряє і які висновки, ми не знаємо. З громадською спілкою «Медконтроль» не налагоджені зв’язки. Хоча у нас намагання були дуже серйозні. Всіх ми просили про співпрацю, але також розуміли, що служба у стані реорганізації – чутки ж різні ходять, її навіть планували на ліквідацію – Кабмін про це говорив. І тому ми так терпляче чекаємо, поки будуть зміни, бо вони необхідні. Хочемо працювати спільно, щоб не було самодіяльності. Що немає гідних на керівника – я знаю із півсотні людей на голову служби: уже й конкурс був, і цих людей визначили, а через якість процедури не відбулося призначення. А люди є, і вони готові працювати. Немає політичної волі можновладців. Вони не бачать шляху розвитку цього органу, дуже важливого на сьогодні.

Читайте до теми: 18 аграрних законів нового парламенту: держпідтримка, земля, соєві правки та карантин

Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради

Боротись із коронавірусом за рахунок бізнесу – неправильно

Люди розуміють, що з 2014 року на Держпродспоживслужбу було покладено великі функціональні обв’язки, враховуючи сертифікацію насіння, техніки, посадкового матеріалу. Багато хто з середнього бізнесу вже починає виходити на прямий експорт. Нині, якщо входити у нову систему, коли вони не розуміють, на кого перекладатимуться ці функції, більше того, у нинішніх природних умовах, коли велика кількість малого та середнього бізнесу зазнали значних втрат – це ставить під сумнів будь-яку фінансову складову і цінність роботи малого й середнього аграрного бізнесу. Тому ці реформи не на часі однозначно. А якщо ми хочемо посилити якийсь контроль задля боротьби з коронавірусом, то це не має відбуватися за рахунок аграрних підприємств.

Читайте до теми: Як мінімізувати негативні наслідки для українського АПК у 2020 році: посуха, карантин, світові ціни

Володимир Лапа, колишній голова Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів

Керівнику у статусі т. в. о. важко бути менеджером служби

Система побудована непогано, великих провалів немає. Це означає, що процеси у самій службі відбулися більш-менш нормально і т. в. о. голови служби теж на своєму місці. Але якщо говорити, що є функції служби у частині контролю щодо коронавірусу, також є речі, які стосуються міжнародної торгівлі – зокрема, блокування транзиту через Російську Федерацію, і загалом питання щодо здорового і нездорового протекціонізму – це сучасний тренд. І менеджерувати такі складні процеси у статусі т. в. о. надзвичайно важко. Нажаль, можна прогнозувати, що кількість проблем – це конкретні втрати для українського бізнесу, які повинні вдвічі більше заплатити за транзит. Тому кількість таких проблем буде наростати. Якщо, звичайно, комусь розумному не прийде до голови, що така служба рік без керівника – це не зовсім нормально.

Внаслідок блокування транзиту через РФ, про яке згадувалось вище, як кажуть представники бізнесу – це обійшлося вдвічі дорожче. Бо вдвічі збільшуються витрати на доставку через інші країни. Це питання статусу й готовності приймати політичні рішення. На міжнародній арені сприймають людей, які формально й неформально сильні. Сам статус т. в. о. проблемний сам по собі. На співбесіду на посаду голови багато людей записуються. Я не вірю, що не можна знайти достойну людину.

У санітарного нагляду бракує важелів для контролю

Щодо функцій СЕС, служба навряд може замінити поліцію. Бо якщо говорити про дотримання маскового режиму або подібні речі, то цим займається поліція. Найбільше представництво у них – цілодобовий режим роботи. Жоден центральний чи інший орган цього контролю не може забезпечити – основна роль там. Але певна допоміжна роль у закладах харчування тощо у служби мала би бути. Такі речі варто було переводити у нормальну легальну площину. Наприклад, зараз МОЗ – чому б не затвердити форму щодо COVID у вигляді санітарних форм і правил, чому б не розробити під них уніфіковану форму акту й не дати можливості реально контролювати. Мені здається, що відбувається підміна термінів – замість того, щоб забезпечити реальний контроль, хтось десь під столом намагається органи контролю перетягнути, і думає, що від цього щось зміниться. Ці люди не готові або це провокація. Якщо нам потрібна слабка служба – ок.

Читайте до теми: Володимир Лапа: Уряд має ввімкнути режим максимально сприяння для аграрного експорту

У чому стратегія розвитку – невідомо

Перша позиція, що ми взагалі до кінця не розуміємо, у чому полягає стратегія. Бо йдуть різноспрямовані сигнали, то про створення нової СЕС на базі Держпродспоживслужби, то про створення окремого органу державної влади. І, чесно кажучи, дуже складно оцінювати ці ініціативи, коли вони не структуровані, чітко не оформлені, не окреслені. Мені здається, що це неправильний підхід до формування державної політики у цій сфері.  Друге зауваження, як вже колишнього керівника служби – мені здається, що ті пропозиції, які ми тут у Києві обговорюємо на бруківці, люди з високими посадами, не дуже високими посадами, вони взагалі мало знаються на тих реаліях, які відбуваються на місцях. Скажімо, у Держпродспоживслужбі на районному рівні працює близько 10-12 осіб, в залежності від району, якщо ми говоримо про 450 районів по 10 людей – це 4500 людей. А в районі працює 1000 і більше суб’єктів у харчовій промисловості, й у декілька разів більше господарюючих суб’єктів. Вони обслуговують людей, які є об’єктами ризику з огляду на епідеміологічну безпеку. Уявіть собі, скільки треба ресурсів, часу для того, щоб ці, умовно кажучи, 10-12 людей проконтролювали всі ці господарюючі суб’єкти. Якщо ми говоримо про те, що зараз будь-яка служба може через здійснення державного контролю навести порядок, лад із коронавірусом, то це ілюзії. Вони не мають нічого спільного з реальністю. Ніде у світі лікарі у білих халатах не здійснюють державний контроль.

Читайте до теми: Володимир Лапа: Іноді складно зрозуміти чого більше – продукції чи льоду

Іван Фурсенко, перший заступник керівника Всеукраїнської асоціації громад

Функції Держпродспоживслужби варто розділити

План щодо реформування, як я його уявляю, трохи відповідає тим намірам, які декларував уряд. Однак декларували досить слабко. Серед іншого – викривлена санітарно-епідеміологічна служба. Тепер потрібно розділяти на 3 частини функції Держпродспоживслужби. Що стосується охорони здоров’я, віддавати Міністерству охорони здоров’я Cанепідемслужбу, що стосується життя і здоров’я тварин – залишати у Мінагрополітики, а що стосується захисту прав споживачів –  окремо має бути інспекція контролю за цінами, а контроль якості послуг має залишатися у Мінеоконміки, але в окремій структурі. Тоді ми максимально будемо відповідати європейським практикам, коли немає такого об’єднання, і кожну з них ми будемо розширювати штабно, щоб боротися з тими викликами, які можуть з’являтися час від часу в Україні.

Читайте до теми: Коронавірус-2020 та харчова безпека: чи буде Україна з продовольством, а бізнес із гривнею

Заступник міністра економрозвитку став негласним керівником служби

Щодо відсутності голови служби, то завжди виконувач обов’язків не робить у тому обсязі свою роботу, у якому виконує голова. Бо підлеглі сприймають його не як голову, а як тимчасового виконувача обов’язків. Наступна проблема: координатор у міністерстві ніби затягує на себе всі повноваження. А оскільки Мінекономрозвитку є координатором Держпродспоживслужби, то профільний заступник міністра є тіньовим керівником. Він не бере відповідальності у свої руки. Зараз діє закон про призначення керівників в умовах коронавірусу, тому можна без конкурсу і без нічого призначати осіб категорії А, тому відсутність призначення свідчить, що бракує кадрів і немає людей, які можуть очолити відомство. Що стосується аграріїв – за цей рік, коли не було кому керувати, могло б статися розширення договорів для аграріїв, розширення можливостей експорту до третіх країн. Завжди функціонал Держпродспоживслужби полягає на стандартизації відповідних норм, підписання спільних договорів, постачання продукції до тієї чи іншої країни. Враховуючи, що немає локомотива, ніхто цим не займається.

Оксана Тупальська, AgroPolit.com.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

24 вересня 2020
Держпродспоживслужба – перезавантаження: як зберегти експорт та систему безпеки контролю продукції в Україні
Якби мене запитали, як пояснити одним реченням людині, котра не стикалась із Держпродспоживслужбою, яку місію виконує ця структура, я б сказала:...
14 вересня 2020
В уряду та парламенту вимагають розробити план розвитку та закони про Держпродспоживслужбу
В уряду та парламенту вимагає розробити план розвитку Держпродспоживслужби та законодавство, яке обумовлює його роботу кандидат на першу посаду в...
8 вересня 2020
У Держпродспоживслужбі відреагували на заборону Росією транзиту продуктів тваринництва з України
Відповідно до повідомлень засобів масової інформації, з 04.09.2020 р. Россільгоспнаглядом запроваджено обмеження на транзит через територію...

Вибір редакції

15 жовтня 2020
Указ президента Володимира Зеленського про передачу державних сільськогосподарських земель об’єднаним територіальним громадам
Текст указу президента Володимира Зеленського про передачу державних сільськогосподарських  земель об’єднаним територіальним...
14 жовтня 2020
Представники тваринництва поставили уряду чіткі вимоги для розвитку галузі
Представники молочної галузі звернулися до уряду з проханням відреагувати на спад виробництва та зниження поголів'я худоби та здійснити ряд заходів...
7 жовтня 2020
Молочна галузь на межі колапсу, або Як зберегти тваринництво та захистити внутрішній ринок від експансії молочного імпорту?
Представники молочної галузі презентували концепцію розвитку молочного тваринництва на наступні 10 років. Її обговорення відбулося під...