Володимир Лапа: Іноді складно зрозуміти чого більше – продукції чи льоду
Володимир Лапа: Іноді складно зрозуміти чого більше – продукції чи льоду

Реформа системи контролю безпечності харчової продукції в Україні поступово завершується. Після 4 років перехідного періоду та 3 років мораторію на перевірки, Держпродспоживслужба (новий орган, який зібрав докупи служби з контролю, в тому числі фітосанітарного та санітарно-епідеміологічного) отримала можливість розпочати перевіряти підприємства, частина з яких минулого року мала перейти на НАССР. Такий тривалий період невизначеності породив безліч проблем: небезпечну харчову продукцію, проблеми з АЧС та загибеллю бджіл тощо. Про роботу Держпродспоживслужби у нових умовах, законодавчі зміни, проблеми з АЧС та загибеллю бджіл, відкриття експортних ринків і плани на майбутнє AgroPolit.com розпитав голову Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Володимира Лапу.

AgroPolit.com: Що змінилося після 4 квітня, коли набув чинності новий закон про державний контроль?

Володимир Лапа: Підстави для позапланових перевірок не змінилися. Останні здійснюються після обґрунтованої скарги споживача, який має зазначити у скарзі свої ПІБ, адресу, назву господарюючого суб’єкту, який є предметом оскарження, його адресу, суть скарги, поставити дату і підпис, і додати підтверджуючі документи, наприклад чеки. Обов’язково має бути документ, який доведе зв’язок із цим суб’єктом. Це зменшує можливості для маніпулювання скаргами споживачів, коли організовувалися масові хвилі скарг і таким чином здійснювався тиск на бізнес.

Законодавчі підстави для проведення перевірок не змінилися, але зазнала змін процедура. Раніше ми повинні були погоджувати перевірки з Мінагрополітики, зараз такого обов’язку немає. Раніше ми виходили на перевірку через декілька тижнів, зараз декілька днів. Нам стало простіше, але це збільшує навантаження, тому що доводиться працювати більш інтенсивно. Нам ще є куди рухатися, тому що з досвіду європейських країн перевірка за скаргою споживачів здійснюється день у день або на наступний день.

AgroPolit.com: Що заважає виходити на перевірки оперативніше?

Володимир Лапа: Питання бюрократії, тому що це направлення, погодження, друк документів. Якщо ти приходиш на перевірку і в тебе у пакеті документів не вистачає одного папірця, будь-який юрист скаже «до побачення».

Ми впроваджуємо зараз спеціальну інспекційну систему, де буде повністю реєстр операторів ринку і де буде можливість автоматично друкувати всі документи і фіксувати результати, і якщо треба робити припис, накладати штрафи, буде перевірка виконання припису – простежуваність усього процесу. Повною мірою система запрацює ближче до кінця нинішнього року, поки що ми її відпрацьовуємо у пілотному режимі.

Також новий закон дає можливість при здійсненні перевірок проводити відеофіксацію як нам, так і господарюючому суб’єкту. Це важлива норма, тому що ми зацікавлені в прозорості роботи, що дозволить зменшити корупційні ризики.

AgroPolit.com: Що з плановими перевірками?

Володимир Лапа: У цій частині закон дає можливість запроваджувати більш ризикоорієнтований контроль, тому що зараз критерії ризику достатньо грубі: перевірка суб’єкта високого ступеня ризику здійснюється 1 раз на 2 роки, середнього – 1 раз на 3 роки, низького – 1 раз на 5 років. Відповідно до європейського досвіду високоризиковані суб’єкти перевіряються 1 раз на 3 або 6 місяців.

AgroPolit.com: Яка система з квітня діє в Україні?

Володимир Лапа: Закон про державний контроль набув чинності 4 квітня, а інший закон передбачає, що ми повинні опублікувати план перевірок до 1 грудня. Зрозуміло, що 4-го квітня заднім числом опублікувати план перевірок ми не можемо, тому в цій частині норми закону запрацюють повною мірою з наступного року.

Читати до теми: ТОП-5 тез голови Держпродспоживслужби Володимира Лапи про систему контролю в Україні

Зараз іде перехідний період, але я хочу нагадати, що минулого року у частині безпечності харчової продукції та ветеринарії взагалі діяв мораторій. Це перший рік, коли сфера безпечності, ветеринарії, карантинного захисту рослин і санітарно-епідеміологічний блок виведені з-під дії мораторію на додаток до сфери захисту споживачів, на яку мораторій не поширювався. Тому за всіма напрямками перевірки відбуваються.

Поки що від господарюючих суб’єктів кількість скарг на дії наших територіальних органів невелика – за ці три місяці у нас було лише 2 чи 3 скарги. Виглядає так, що ми плавно, еволюційно увійшли у державний контроль після мораторію, а в наступному році ми будемо працювати за новими критеріями ризику, які відповідають європейським підходам, і засновані на бальній системі відповідно до реальних факторів ризику.

З 20 вересня 2018 року НАССР має бути на підприємствах, які працюють з харчовими продуктами

AgroPolit.com: Скільки перевірок ви здійснюєте?

Володимир Лапа: За рік у сфері безпечності у нас 1500, тому за кілька місяців лише декілька сотень. Це лише планові перевірки. Позапланових приблизно так само.

AgroPolit.com: Куди звертатися споживачеві?

Володимир Лапа: Форма скарги у нас розміщена на сайті. Її можна використовувати, щоб коректно заповнити скаргу, тому що є непоодинокі випадки коли не вистачає тієї чи іншої інформації, тому ми звертаємося до споживачів, щоб вони додали інформацію чи уточнили певні звернення. У першу чергу, потрібно правильно заповнювати скаргу. Також на сайті є перелік територіальних органів, куди можна направити скаргу. Зараз обговорюємо можливість взаємодії щодо приймання скарг у центрах надання адміністративних послуг.

Читати до теми: Два роки дедлайну — що потрібно зробити АПК для переходу на систему HACCP

AgroPolit.com: Які результати впровадження НАССР?

Володимир Лапа: Закон «Про безпечність та якість харчових продуктів» передбачає поетапне запровадження системи. У нас 3 роки був перехідний період. У минулому році він закінчився для великих підприємств, які виробляють необроблену продукцію тваринного походження. На них НАССР уже має працювати. Мається на увазі не сертифікація, а впровадження у процеси виробництва. Це достатньо ліберальна норма, яка дозволяє не отримувати сертифікат, тому що це затратна процедура, натомість контролюючий орган мусить бути переконаний, що НАССР працює. Для тих підприємств, де він почав діяти у минулому році це не новина, тому що у переважній більшості вони здійснювали реалізацію продукції не лише в Україні, а й закордоном. Тому левова частка з них мали НАССР до дедлайну.

З 20 вересня 2018 року НАССР має бути на підприємствах, які працюють з харчовими продуктами у складі яких відсутні необроблені інгредієнти тваринного походження, крім малих потужностей. Тут більше викликів, тому що навіть на великих підприємствах відсутній нормально працюючий НАССР. Питання не в тому, щоб сказати, що він працює, це певні процедури, складнощі. Наприклад, на одному з підприємств, яке експортує осетрову ікру в ЄС, всі процеси (проходження сировини, температура, результати) записуються у 40 журналів. До вересня ще є час щоб впровадити НАССР. Тим більше, що на переважній більшості таких підприємств є менеджери з якості. Але там де немає чи недостатньо кваліфікації, бізнесу потрібно працювати із консультантами.

Якщо процеси не налагоджені, це означатиме, що НАССР немає. У такому разі є ризик потрапляння небезпечної продукції.

Читати до теми: У пошуках безпеки – аграрний комітет і НААН підготували «мапу» харчової безпеки України

AgroPolit.com: Чи завершили ми процес формування нового законодавства у сфері роботи Держпродспоживслужби, чи ще є білі плями?

Володимир Лапа: Ми практично завершуємо формування базового законодавства. Це закон про безпечність окремих показників якості, схвалений у 2014 році, закон про державний контроль, схвалений у минулому році, закон про безпечність і гігієну кормів, схвалений у грудні 2017 року, але набуває чинності 1 січня 2020 року, і в першому читанні Верховна Рада схвалила закон про інформацію для споживачів щодо властивостей харчових продуктів. На рівні базового законодавства ми закриваємо левову частку позицій, які стосуються безпечності харчової продукції. Ще будуть певні законодавчі зміни, пов’язані з ветеринарною медициною, карантином і захистом рослин, які також спрямовані на імплементацію європейських норм. Але в частині безпечності ми виходимо на формування більш-менш цілісного законодавчого поля. Але ключова зміна в тому, що держава більше не буде наглядачем. Це не функція держави! Відповідальність за безпечність харчової продукції покладена на бізнес. Для більшості операторів ринку харчової продукції запроваджена спрощена форма реєстрації: заява на реєстрацію. Якщо коректно заповнені усі реквізити, через 10 днів бізнес уже зареєстрований. Підприємство може починати працювати, але повинне дотримуватися обов’язкових приписів законодавства.

Навіть формальні вимоги не дотримуються (бізнесом – Авт.) на 20-30%, і я вже не кажу про належне обладнання харчоблоків, інвентар, дезінфекцію, медичні книжки, температурні режими, товарне сусідство і так далі

AgroPolit.com: Чи розуміє це бізнес?

Володимир Лапа: Мені видається, що далеко не всі господарюючі суб’єкти розуміють це, зокрема якщо взяти до уваги випадки масових отруєнь. На жаль, таких випадків достатньо багато у закладах відпочинку як у минулому, так і в цьому році. Не всі дотримуються навіть формальних вимог законодавства, таких як реєстрація потужностей. Якщо здійснюєш харчування людей, потужність має бути зареєстрована в реєстрі операторів ринку харчових продуктів. Навіть формальні вимоги не дотримуються на 20-30%, і я вже не кажу про належне обладнання харчоблоків, інвентар, дезінфекцію, медичні книжки, температурні режими, товарне сусідство і так далі. Тут, м’яко кажучи, є над чим працювати. Наше завдання – проконтролювати виконання і якщо закон не виконується винести припис і накласти штраф. Ми бачимо, зокрема і за тими наслідками які є цьогоріч, що просто так не доходить. «Закон схвалили, але можна не виконувати» - такої історії у майбутньому не буде.

AgroPolit.com: Як переконати бізнес працювати відповідно до стандартів і не труїти людей?

Володимир Лапа: Якщо говорити про торгівлю, то великі мережі знають і значною мірою виконують законодавство. Проблеми можливо на рівні маленьких магазинчиків. Більш того імплементований європейський досвід, коли є вимоги як державні, так і корпоративні: у таку-то мережу не попадеш, якщо не будеш відповідати певним вимогам. Має право мережа встановлювати такі вимоги!? Має. Єдине вони повинні бути недискримінаційними: якщо є такі вимоги, то з точки зору антимонопольного законодавства вони повинні стосуватися усіх постачальників. Це нормальна практика, коли є базові правила, які гарантують безпечність, а на корпоративному рівні вони інколи навіть більш високі.

AgroPolit.com: Але ж, наприклад, на ринках ситуація може бути гіршою. Невже там перевіряється вся продукція?

Володимир Лапа: На ринках дозволяється реалізація м’ясної і молочної продукції від населення, але якщо є лабораторний контроль. Якщо ви звертали увагу, на кожному ринку є лабораторія Держпродспоживслужби і найпростіші дослідження, зокрема паразитологічні проводяться. Тому з високим ступенем імовірності ця продукція є безпечною.

AgroPolit.com: Чи можете Ви сказати, що продукція стала безпечнішою після реформування служби?

Володимир Лапа: Декілька років у нас був не те що негативний, але не дуже позитивний тренд. Ми звикли обливати себе брудом, але коли приїжджають іноземці і харчуються українською продукцією, у них, в переважній більшості, ні до безпечності, ні до якості, ні до смакових властивостей немає претензій. Але тенденції були не дуже позитивні. Ми це бачимо по випадках масових отруєнь, що частково пов’язані не безпосередньо із харчами, а з питанням захворюваності серед колективу, або в дошкільних чи шкільних закладах – тобто це більш комплексне питання. Але зараз ситуація стабілізувалася і через проведення перевірок я думаю, що ми змінимо цей тренд на позитивний.

Читати до теми: Володимир Лапа: Із 1 січня Держпродспоживслужби планує виходити на перевірки на 2-3 дні після скарг

Зрозуміло що буде спротив, що той хто не хотів виконувати законодавство у нього не буде великого бажання і надалі, і багато хто на цьому спекулює, але, будь ласка, чимось не задоволені у діях інспектора, по закону маєте право здійснювати відео-фіксацію і написати скаргу. Якщо у діях інспектора є упереджене ставлення, до нього будуть застосовані дисциплінарні стягнення. «Крити» бізнесу немає чим - перевірки є і будуть, і треба звикати виконувати Закони України.

8450 «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів»

AgroPolit.com: У першому читанні Верховна Рада схвалила один з останніх законопроектів у сфері безпечності продукції - № 8450 «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». Чому цей закон важливий і яких змін варто очікувати як бізнесу і споживачам?

Володимир Лапа: Вперше коли законопроект розглядався у першому читанні він не був схвалений і направлений на доопрацювання в аграрний комітет. Це було більш ніж півроку тому. Після цього була проведена велика комунікаційна робота з усіма зацікавленими сторонами, зокрема з бізнес-асоціаціями. Ми вивіряли кожне речення, кожен абзац, пояснювали розуміння тієї чи іншої норми, пояснювали як це працює в Європі. Велику допомогу і підтримку зробив проект ЄС «Адаптація законодавства у сфері безпечності харчової продукції». Вони виконали основну технічну роботу з узгодження норм цього законопроекту. І в ході такої роботи, я думаю, ми зняли 95% питань, які були до цього законопроекту. Мені видається, що він достатньо неконфліктний, правильний і орієнтований на інтереси споживача. Можливо із тієї реакції, яку ми бачимо зараз, певні речі можна буде підкоригувати до другого читання, але це технічні речі, вони не змінюють філософію законопроекту.

AgroPolit.com: А що ж важливо для споживача? Це черговий набір норм чи орієнтований на споживача законопроект?

Володимир Лапа: Для споживача важливий шрифт, яким пишуться інгредієнти продукції. У мене непоганий зір, але коли я читаю і намагаюся зрозуміти що міститься у тій чи іншій продукції, то мені інколи важко зрозуміти. Повертаючись до філософії європейського законодавства: відповідальність бізнесу і держави – безпечність. Якість продукції – це питання взаємовідносин між виробником і споживачем. Ти можеш виробляти більш якісні товари і пропонувати їх дорожче споживачеві, можеш виробляти менш якісні і відповідно ціна має бути нижча. Але ключовий елемент у цій парадигмі – коректне інформування споживачів. Споживач повинен розуміти: якщо це масло – то це масло, якщо це спред – то це спред.

AgroPolit.com: Тобто будуть встановлені чіткі вимоги до маркування продукції.

Володимир Лапа: Вимога інформування є і зараз. Питання у тому як це відбувається. Якщо раніше розмір тексту мав бути не меншим за 0,9 мм, то зараз 1,2 мм. Якщо ви ці тексти порівняєте, ви візуально побачите різницю. 1,2 мм - це текст, який можна прочитати, тоді як до тексту зі шрифтом 0,9 мм треба дуже сильно придивлятися. Це – культура ставлення до споживача. І загалом філософія цього законопроекту – уважне ставлення до споживача. Я ж у цьому плані не сильно відрізняюся від інших споживачів, я так само ходжу і купую продукцію, бачу ті чи інші недоліки і потім використовую ці приклади при комунікації з бізнесом. Коли йдеться про заморожену рибу чи креветки, іноді складно зрозуміти чого там більше – продукції чи льоду. Ніби несеш додому якусь вагу, але після розморожування залишається горстка на тарілці. Тому у законопроекті пропонується європейська норма – маркування повинно бути у фізичній вазі або у відсотках. Має бути зазначено, що маса нетто – 100 грам, а безпосередня вага продукту – 60 грам. Тоді споживач може порівняти не просто пакетик з чимось, а скільки продукції він купує. Багато інших деталей на перший погляд можуть видатися дріб’язковими, але це культура поважного ставлення до споживача, яка роками напрацьовувалася у ЄС. Наприклад, механізми розрахунку калорійності тощо. На відміну від інших законопроектів, у ньому напряму у додатках зафіксовані вимоги. Це спрощує його імплементацію, тому що не потрібно приймати їх у формі постанов і наказів. А, по-друге, це стале законодавство, зрозумілі правила гри на рівні закону і для компетентного органу, і для споживача, і для бізнесу.

Читати до теми: Bon appetit!? 4 промахи реформи харчової безпеки в Україні

AgroPolit.com: Коли ви очікуєте на схвалення законопроекту у другому читанні?

Володимир Лапа: Це компромісний законопроект, який важливий для українського споживача, тому ми розраховуємо на те, що він буде підтриманий Радою у другому читанні. Хотілось би вірити в те, що це буде наприкінці вересня або на початку жовтня. Але питання в тому коли буде можливість включити цей законопроект до порядку денного.

AgroPolit.com: Якщо він буде прийнятий, коли він почне діяти?

Володимир Лапа: Перехідний період достатньо тривалий - 3 роки. Логіка в тому, що є продукція тривалого зберігання, де термін зберігання взагалі необмежений, і така продукція вже промаркована. Для того щоб не відкликати її з ринку і не змінювати маркування, тому що це надзвичайно великі витрати, ми даємо перехідний період, необхідний для того щоб ця продукція була реалізована. І це, знову ж таки, європейський досвід. Маркувати по-новому бізнес зможе і після прийняття закону, але такий обов’язок настане лише через 3 роки. Я думаю що деякі виробники по мірі того як буде закінчуватися стара упаковка, будуть вводити нову. Тим більше, що для таких виробників це буде конкурентною перевагою і на цьому можна будувати і комунікацію зі споживачами.

AgroPolit.com: Чи передбачені штрафи за невиконання вимог закону і які?

Володимир Лапа: Вони напряму передбачені у законі. За різні види порушень різні штрафи, але типовий їхній розмір – 10, 20, 30 мінімальних заробітних плат. Я думаю що більш правильно якщо розмір штрафу залежить від обігу компанії – для більших це більше порушення і для більшої кількості споживачів, а для менших – менші. Але поки що ця ідея не сприймається на рівні Верховної Ради. Тому розмір штрафу буде фіксованим у цьому діапазоні. Хоча в його рамках буде можливість застосовувати різні штрафи в залежності від розміру підприємства.

ПРО РОБОТУ ПРИВАТНИХ І ДЕРЖАВНИХ ЛАБОРАТОРІЙ

AgroPolit.com: Які передбачені зміни у сфері фітосанітарного контролю?

Володимир Лапа: Схвалений законопроект  № 6673 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання проведення деяких фітосанітарних процедур». Він ще не підписаний Президентом, але я переконаний, що він буде підписаний, тому що я не бачу жодних причин, щоб накладати на нього вето. Закон передбачає залучення до фітосанітарного контролю приватних лабораторій через інструмент уповноваження. Господарюючий суб’єкт на вибір зможе направляти зразки на аналіз у державну або приватну лабораторію. У кого є упереджене ставлення до державних лабораторій, будь ласка, направляйте у приватну. Арбітраж залишається тільки за державними лабораторіями. 

Є санкції для приватних лабораторій. Якщо протягом 365 днів ми отримаємо 2 нотифікації від наших закордонних партнерів щодо того, що продукція не відповідає вимогам, то це означатиме, що дослідження проводилося неякісно і буде підставою відкликати уповноваження.

Це доволі збалансована система, яка з одного боку дозволяє зробити більш гнучкою сферу лабораторних досліджень, а з іншого залишає можливості впливу компетентного органу у частині контролю за діяльністю таких лабораторій.

У Європі в деяких країнах лабораторні дослідження 100-відсотково державні, а в інших використовуються приватні лабораторії нарівні з державними. Ключова позиція у тому, що в будь-якому випадку держава повинна залишати за собою інструмент державного контролю. За наслідками результатів досліджень фітосанітарний або карантинний сертифікат видає державний інспектор і делегуючи повноваження потрібно залишати за собою інструменти контролю.

AgroPolit.com: Хто визначатиме які саме приватні лабораторії мають право на проведення таких досліджень?

Володимир Лапа: Вони повинні бути акредитовані Національним агентством акредитації і уповноважені нашою службою. Критерії напряму прописані у законі. Відмова від уповноваження на основі інших критеріїв неможлива.

AgroPolit.com: Чому залучення приватних лабораторій до проведення фітосанітарного контролю настільки важливе?

Володимир Лапа: Скоріш за все це певна рефлексія на історичні проблеми, які були у сфері фітосанітарного контролю. Треба відверто сказати що вони були. Протягом останнього року глобальних скарг на дієвість фітосанітарного контролю ми не мали. Якщо і були скарги, то лише незначного характеру, точкові і без системного характеру. Тому у цілому система, порівнюючи з тим що ми мали 2-3 роки тому, працює краще. Але я розумію, що історично були проблеми. Бізнес апелював до того що треба зробити систему лабораторних досліджень більш гнучкою. Ми подивилися на досвід країн ЄС. По-перше, законодавство ЄС передбачає можливість уповноважувати лабораторії і навіть делегувати окремі інспекторські функції за певними критеріями. А, по-друге, деякі країни користуються цією можливістю, а деякі ні. Наприклад, у Нідерландах більшість таких робіт виконуються приватними лабораторіями, натомість у країнах Балтії лише державний контроль. Я не бачу пересторог, щоб зробити інструменти контролю більш зручними і гнучкими для бізнесу. Для нас, як для компетентного органу, важлива дієвість державного контролю. Ми побачимо як ця система запрацює, чи будуть нотифікації за результатами діяльності приватних лабораторій і якщо так, то будемо позбавляти їх повноваження. Так само будемо працювати і над тим, щоб до роботи державних лабораторій не виникало нарікань, тому що конкуренція – це шлях до підвищення якості.

АЧС – СТАТИСТИКА, КАРАНТИН, ПОШИРЕННЯ І ПРОТИДІЯ

AgroPolit.com: Яка ситуація з АЧС? Чи вдалося зупинити його стрімке поширення?

Володимир Лапа: У 2017 році ми зареєстрували 163 випадки, за півроку 2018-го – 85. По видам тварин у минулому році у домогосподарствах був 91 випадок, у поточному – 33, товарні господарства – 28 і 16 відповідно, дикі тварини – 38 і 21, інфіковані об’єкти – 6 і 7. Якщо порівняти статистику, за більшістю напрямків кількість випадків зменшилася. Єдине де кількість збільшується – це дика фауна. Якщо у минулому було 33, цього вже 28 випадків за 6 місяців. Мабуть за підсумками року ми вийдемо на більш високий показник.

Читати до теми: Україна побила антирекорд із кількості спалахів АЧС

Наша політика спрямована на більш ефективний моніторинг, особливо у дикій фауні. Чим менше буде там вірусу, тим менший ризик занесення у товарний сектор і домогосподарства населення. Це політика, яка проводилася під час зимового періоду, коли був сезон полювання, і ми продовжимо її після відкриття сезону полювання восени - активний моніторинг у дикій фауні, щоб виявляти хворих диких кабанів і локалізувати поширення вірусу. Вочевидь саме це є одним з основних факторів поширення вірусу.

На фінальному етапі в Кабміні постанова про спрощений порядок відшкодування вартості вилучених свиней. Зараз кошти відшкодовуються з місцевих бюджетів, а все таки хотілося б мати більш швидкі і надійні інструменти, в тому числі з використанням коштів державного бюджету. Усі центральні органи влади вже погодили її і зараз ми закінчуємо узгодження останніх технічних деталей. Тому я сподіваюся, що найближчим часом ця постанова вже буде винесена на голосування.

Ситуація непроста. Якщо говорити глобально, ми її стабілізували: немає збільшення кількості випадків захворювання, за певними категоріями є навіть зменшення, але далекі від самозаспокоєння. Наприклад, дуже складна ситуація в Одеській області, де зафіксовано 15 випадків за останні 2 місяці. Зрозуміло що вірус і надалі буде давати про себе знати. Проблема у тому що немає вакцини. Якщо від більшості хвороб можна убезпечитися через вакцинацію, то в даному випадку ні. Тому залишається лише один чинник – біобезпека. Робимо приписи що потрібно вдосконалити. З домогосподарствами є лише один інструмент – роз’яснювальна кампанія, тому що забезпечити біобезпеку на рівні домогосподарств нереально. Саме тому ми фіксуємо найбільшу кількість випадків у господарствах населення.

AgroPolit.com: У яких регіонах продовжує діяти карантин?

Володимир Лапа: Карантин продовжує діяти у 32 неблагополучних пунктах в Одеській (11), Донецькій (4), Рівненській (3), Тернопільській (2), Черкаській (2), Херсонській (2), по одному в Київській, Чернівецькій, Запорізькій, Волинській, Полтавській, Закарпатській, Дніпропетровській та Сумській областях.

AgroPolit.com: Скільки коштів вже відшкодовано?

Володимир Лапа: За цей рік я ще не готовий говорити, а в минулому – понад 90%. Якщо буде прийняте рішення про відшкодування з державного бюджету, ситуація покращиться, тому що це більше гарантій і більша оперативність.

AgroPolit.com: Які заходи проводяться для боротьби з АЧС?

Володимир Лапа: Ми проводимо всі заходи, які визначені в Інструкції з профілактики та боротьби з АЧС, затвердженою Мінагрополітики у 2017 році. Відповідно це: визначення меж неблагополучного пункту, зон захисту та нагляду, встановлення карантину, карантин за переміщенням вантажів, карантинні пости та дезінфекція автотранспорту на в’їзді в такий неблагополучний пункт, вилучення і знищення сприйнятливого поголів’я, дезінфекція і дератизація в осередку захворювання, зменшення щільності диких кабанів, моніторинг у дикій фауні та роз’яснювальна робота серед населення.

AgroPolit.com: Наскільки мені відомо однією з перешкод у боротьбі з вірусом у дикій фауні є позиція Міністерства екології та природних ресурсів. На якому етапі узгодження цього питання?

Володимир Лапа: Їхня позиція еволюціонує: якщо раніше вона була дуже консервативна, то в останньому листі вони повідомили, що якщо за результатами моніторингу в ареалі, в тому числі у заповідних зонах, є хворі дикі кабани, потрібно проводити активний відстріл з подальшим їх дослідженням. Позиція логічна, адже якщо вірус є у дикій фауні, то кабан рано чи пізно захворіє. Немає часу чекати поки хвороба буде розноситися лісом і спричиняти ризик перенесення хвороби у господарства населення. Ми розуміємо їх мотивацію, у них на меті охорона природи і популяції, але мені здається, що вони з розумінням ставляться до нашої позиції і тому у більшості питань знаходимо збалансовану позицію.

Про забій свиней у особистих селянських господарствах

AgroPolit.com: Найбільша кількість випадків, як ви сказали, у домогосподарствах. Чи зможе заборона приватного забою вирішити цю проблему?

Володимир Лапа: Поки що ми йдемо еволюційним шляхом. Треба розуміти що працює ціла система, частково легально, а частково не зовсім легально. Але зрештою кінцевим реципієнтом цих коштів є люди, які проживають у сільській місцевості. Тому це питання чутливе з соціально-політичної точки зору.

Читати до теми: Свинини не їсти, молока не пити!

У минулому році зменшена кількість голів, які можуть забиватися на подвір’ях, а давайте говорити відверто, що у більшості випадків це не «подвір’я», а незареєстровані бійні, які не мають експлуатаційного дозволу. Якщо раніше можна було забивати 5 голів удень, то зараз 5 голів у тиждень. У 7 разів зменшені можливості з використання таких незареєстрованих пунктів забою. Що таке 5 голів у тиждень? Це 240 голів у рік. Складно собі уявити домогосподарство, яке буде вирощувати у себе 240 голів. Навіть ця норма – це більше, ніж достатньо. Але еволюційно слід і далі зменшувати норми. Максимум скільки може тримати домогосподарство, а не маленька товарна ферма, це – 10-15. Інакше це перетворюється на ферму. І варто було б зменшувати норми до 10-15 у рік, щоб люди, які дійсно самі вирощують не постраждали від обмежень. А хто займається бізнесом по забою, має ним займатися відповідно до закону: потрібно мати на руках експлуатаційний дозвіл і працювати у рамках чинного законодавства. Але поки що відповідних законодавчих пропозицій немає, «переварюємо» зменшення лімітів, які були запроваджені минулого року. Повторюся, жодних проблем із цим ми не відчуваємо. Це правила, які діють у всіх європейських країнах, тому до них потрібно іти.

Дивитися  до теми: Динаміка виробництва, споживання, продажу та імпорту молочних продуктів 2005-2017 роки

Ми зараз працюємо над наказом Мінагрополітики щодо гігієнічних вимог до якості і безпечності молока, який регулюватиме вимоги щодо бактеріального забруднення, соматичних клітин тощо

AgroPolit.com: Яка ситуація з молоком? Коли Україна перейде на нові стандарти якості?

Володимир Лапа: З 1 липня молоко негатункове, в тому числі і II гатунку, буде прийматися молокопереробними підприємствами. Разом з цим, Держпродспоживслужба підтримує ДСТУ 3662:2015 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови» в частині виключення молока II гатунку, що надасть можливість підвищити гігієнічні вимоги при доїнні, зберіганні та транспортуванні сирого молока та забезпечити його належну якість та безпечність.

Читати до теми: У Держпродспоживслужбі спростували інформацію про те, що українці п’ють радіоактивне молоко

Ми зараз працюємо над наказом Мінагрополітики щодо гігієнічних вимог до якості і безпечності молока, який регулюватиме вимоги щодо бактеріального забруднення, соматичних клітин тощо. Але він передбачає перехідний період до 2020-2022 років, тому що ми хочемо еволюційно запроваджувати більш жорсткі вимоги. Логіка ще і в іншому. У цьому році запроваджено достатньо масштабні програми державної підтримки, тому з точки зору середньострокової перспективи тим, хто хоче займатися молочним бізнесом, варто об’єднуватися у кооперативи, за рахунок державної підтримки дооснащуватися, брати обладнання для доїння і охолодження та продавати молоко належної якості. Можливості такі є і багато хто міг би ними скористатися. Якщо заявки будуть відповідати формальним вимогам, то вони мають бути задоволені.

AgroPolit.com: Чи оптимальний такий період?

Володимир Лапа: З психологічної точки зору «як бідному одружуватися, так і ніч мала». Кожен задумується в останній момент перед тим як запроваджуються норми і потім починаються розмови «а ми не готові». Як на мене 3 роки – достатній період щоб адаптуватися. Але якщо починати у 2021 році, то звичайно буде пізно.

AgroPolit.com: Як контролюватимуться нові вимоги?

Володимир Лапа: По-перше, повинен бути відомчий контроль на самих підприємствах. Ми зараз із швейцарським проектом Safoso відпрацьовуємо пілотні проекти у декількох областях – поставили лабораторне обладнання і подивимося на результати. Ми будемо ефективно здійснювати контроль за новими параметрами, тим більше що лабораторна база дозволяє робити це і зараз. Нам потрібно лише наблизити ці дослідження до сировинних зон і переробних підприємств, можливо не в усіх випадках потрібно використовувати обласні лабораторії, а буде потрібно дооснащувати міжрайонні.

Читати до теми: «Селянські» молоко і м’ясо до стандартів не дотягують, але без них — ніяк

AgroPolit.com: Що за нові параметри?

Володимир Лапа: Ми виходимо на ті нові параметри, які є в ДСТУ, але після перехідного періоду. Показники забруднення будуть поступово зменшуватися поки не відповідатимуть європейським стандартам.

Інструкція щодо утримання бджіл (Інструкція щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєння бджіл прийнята у 2001 році) застаріла

AgroPolit.com: Однією з найбільших проблем цього року є відмор бджіл в усіх регіонах. Пасічники нарікають на фермерів, а останні кажуть, що вони не мають до цього відношення. Яка позиція Держпродспоживслужби з цього питання?

Володимир Лапа: Ми опрацювали понад 80 зразків і з них у 53% підтверджувалася наявність хімічних речовин. Проблема є і вона комплексна. Потрібно почати з того, що Інструкція щодо утримання бджіл (Інструкція щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєння бджіл прийнята у 2001 році) застаріла. У ній є норми щодо висоти паркану, кольору вуликів і багато інших які зараз навряд чи виглядають реалістичними Наші спеціалісти працюють над пропозиціями до інструкції і якщо не буде підтримки від експертів, ми самі зможемо вийти з пропозиціями щодо спрощення цього документу.

Потрібно спростити процес отримання дозвільної документації. Зараз є реєстрація пасіки і отримання паспорту. Можна було б обмежитися реєстрацією і веденням реєстру, в якому відмічати дату ветеринарних оглядів. І тоді не треба цей папірець, а в публічному реєстрі усі зможуть бачити інформацію про пасіку.

Я про це згадую, тому що більшість пасік незареєстровані. У нас ускладнені бюрократичні процедури і коли пасічники дивляться на інструкцію, вони розуміють що її не виконають, а запрошувати ветеринарного спеціаліста на пасіку не дуже приємно в такому разі.

Читати до теми: Бджолярі створили петицію щодо заборони застосування інсектицидів

Другий момент – повідомлення. На рівні закону має бути визначено що с/г підприємство повинно повідомити органи місцевого самоврядування про те що воно обробляє поля. Надавати потрібно таку інформацію: я буду обробляти поля таким препаратом, такою діючою речовиною, таку територію, відстань, період, за таким методом (повітряний, чи трактором). Зараз норма рамкова і слабо здатна досягти цілі, яка за нею малася на увазі. Тому ми готуємо законодавчі пропозиції щодо більш детальної регламентації: що треба надавати, кому, і якщо інформація надається в органи місцевого самоврядування, то повинен бути обов’язок посадових осіб останніх інформувати зареєстрованих бджолярів. Я сподіваюся, що коли ми змінимо ці накази та інструкцію кількість зареєстрованих пасік збільшиться.

Відповідно, перше – реєстрація бджолярів і повідомлення де вони розміщують пасіки, друге – визначення інформації, яку повинні надавати господарюючі суб’єкти і обов’язок посадових осіб інформувати бджолярів. Тоді ми отримаємо замкнуте коло, яке починає працювати. У цьому колі не вистачає ще одного елементу – розмір штрафів. Штраф за порушення у цій сфері – від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів - 85-170 грн. З такими штрафами говорити про те що хтось буде боятися не виконувати законодавство не доводиться. Тому без актуалізації штрафів все це працювати не буде. На жаль, скоріше за все, ми говоримо про результативність цих змін не на цей рік, а на наступний. Хотілося б зробити висновки з ситуації, яку маємо цього року. Вона не нова, були ці проблеми і минулого року, але цьогоріч масштаб проблем збільшується і нам хотілося б, щоб на наступний рік все було чітко регламентовано, щоб була чітка відповідальність та інструменти контролю.

Ще один момент, який пов’язаний з перевіркою с/г підприємств. Навіть якщо ми отримуємо скаргу від бджоляра, ми її погоджуємо з Мінагрополітики. Затримок немає, але поки документ розписався, завізувався, поки надійшло погодження – пройшло декілька днів. І відповідно вийти день у день на перевірку ми не можемо. Щоб перевірити на наявність діючої речовини, ми повинні знати що це за речовина. Для цього ми повинні вийти на перевірку у господарства, які розташовуються поруч, зрозуміти чим вони обробляли поля і шукати саме цю речовину. Проводити на кожній пробі дослідження на 80 діючих речовин дуже дорого. Крім того, проблема і в тому, що у багатьох видів пестицидів період розпаду, протягом якого можна ідентифікувати наявність або відсутність засобів агрохімії, складає від декількох днів до декількох годин. Через тиждень немає що перевіряти. Усе це в комплексі спричиняє достатньо об’єктивне незадоволення бджолярської спільноти. Хоча у деяких областях здійснюються комісійні перевірки. І в нас є випадки, коли комісії перевіряють, виявляють що поля оброблялися і підприємства погоджуються відшкодувати втрати. Але далеко не в усіх випадках. 

AgroPolit.com: В яких регіонах?

Володимир Лапа: Івано-Франківська та Волинська області.

За весь 2017 рік та за три місяці 2018 року ми погодили 30 форм міжнародних ветеринарних сертифікатів на експорт… Кількість підприємств, які отримали право експорту харчових продуктів тваринного походження збільшилося із 690 до 836

AgroPolit.com: Які результати у сфері експорту? Які ринки вдалося відкрити і за якими товарними позиціями?

Володимир Лапа: За весь 2017 рік та за три місяці 2018 року ми погодили 30 форм міжнародних ветеринарних сертифікатів на експорт об’єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду в Японію, Ізраїль, Йорданію, Чорногорію, Саудівську Аравію, Бразилію, Ірак, Чехію, Молдову, Марокко, Македонію, Албанію, Гану, Таджикистан, Туреччину, Гонконг та Анголу. Також погоджено 34 форми ветеринарних сертифікатів на імпорт об’єктів в Україну з Азербайджану, Албанії, Бельгії, Бразилії, Великобританії, Данії, ЄС, Ірландії, Канади, Латвії, Литви, Молдови, Німеччини, Польщі, Румунії, Сербії, Угорщини, Франції, Чехії та Швейцарії. Робота у цьому напрямі триває постійно.

Читати до теми: Максим Мартинюк – рік за кермом – провали є, а досягнень zero

В цілому, кількість підприємств, які отримали право експорту харчових продуктів тваринного походження збільшилося із 690 (жовтень 2017) до 836 (1 липня 2018), в тому числі 321 – м’ясо та м’ясопродукти, 215 – молоко, 75 – яйця, 108 – риба, 74 – мед, 19 – майонез та соуси, 5 – желатин, 16 – охолоджені молюски.

Також мають можливість експорту 1014 виробників неїстівних продуктів, а саме: 721 – корма, премікси та кормові добавки, 69 – вовна та шкірсировина, 51 – технічний казеїн, 87 – пух і перо, 29 – нехарчові субпродукти, 13 – віск, 10 – технічний желатин, 10 – ветеринарні препарати, 8 – органічні добрива, 3 – кишкова сировина, 9 – племінні ресурси, 4 – рогокопитна сировина (трофеї).

До країн ЄС можуть експортувати 289 підприємств

AgroPolit.com: Як зростає експортний потенціал до країн ЄС?

Володимир Лапа: До країн ЄС можуть експортувати 289 підприємств, з яких 109 – виробники харчових продуктів, а саме: 19 – молоко та молочні продукти, 7 – м’ясо птиці, 2 – продукти з м’яса птиці, 23 – риба та рибопродукти, 4 – яйця та яйцепродукти, 52 – мед, 1 – харчова кишкова сировина, 1 – коллаген. Решта 180 підприємств мають право експорту нехарчових продуктів тваринного походження.

AgroPolit.com: Які основні пріоритети?

Володимир Лапа: Принципова річ – ключові ринки збуту. Ми багато говоримо про ЄС, але потрібно розуміти, що він самодостатній по більшості видах продовольства і ми конкуруємо з європейськими фермерами, що не завжди просто робити. По багатьох видах продукції ми конкурентоспроможні, але роль також грає наявність квот. За межами квот, враховуючи імпортні тарифи, не вигідно постачати. Мед, до речі, приємне виключення, тому що ми конкурентні на ринку ЄС навіть з урахуванням імпортного мита.

Тому ми бачимо три основні напрямки. Перший – Китай з населенням 1,4 млрд і загалом Південно-Східна Азія. Другий - країни Африки, третій - Близький Схід. Це три основні напрямки, які цікаві з точки зору бізнесу.

Мова не йде лише про продукцію тваринного походження, наприклад - у 2017 році ми надіслали аналітичні матеріали по квасолі у Бразилію та Гватемалу, по яблуках і лохині – в Індію.

По експортних ринках ми намагаємося бути demand-driven (орієнтуватися на попит) – тобто працювати там де є зацікавленість в українській продукції. Тому у нас достатньо тісна співпраця з асоціаціями. Ми просимо щоб вони чітко артикулювали пріоритети і ми розуміли де нам треба докладати максимум зусиль і де може бути користь для економіки. Тому що через вихід на експортні ринки ми можемо дати додану вартість, робочі місця і соціально-економічний ефект для с/г галузі.

Експорт  у Китай -  прогнози

AgroPolit.com: По яких напрямках вдалося домовитися з Китаєм?

Володимир Лапа: З Китаєм у минулому році ми домовилися про експорт шроту і бурякового жому. З точки зору ціни, економічний ефект для України має бути суттєвий. Продовжуємо працювати по яловичині. Протокол підписаний, знаходимося у стадії погодження форми сертифікату. Розраховуємо що вже восени прийматимемо місію, яка перевірятиме конкретні підприємства. Починаємо працювати по м’ясу птиці. Також очікуємо місію вже у цьому році. Продовжуємо працювати на рівні погодження форм сертифікату та інформування інспекторів, які будуть підписувати сертифікати по рибі і яєчних продуктах.

Була місія по черешні, очікуємо на її результат.

AgroPolit.com: Які види тваринної продукції в пріоритеті?

Володимир Лапа: Якщо говорити по пріоритетах, то з точки зору тваринної продукції це птиця, тому що потенціал з нарощення виробництва найбільший. Галузь ВРХ більш консервативна, але я сподіваюся що через приріст експорту це буде давати додаткові економічні стимули. Зокрема декілька тижнів тому відкрився турецький ринок і ще працюємо над тим, щоб відкрити цілу низку ринків для яловичини. Тому що традиційно вивозять живу худобу, а тут вже продукція з доданою вартістю. Достатньо велика кількість запитів на рибу і рибну продукцію, яйця, яєчний порошок. Зараз маємо можливість експорту молочної продукції в Китай і ЄС.

В принципі, вимальовується нормальна, збалансована і географічно, і товарно лінійка експорту. Є екстравагантні види продукції. Мало хто знає що Україна постачає осетрову ікру у Францію, равлики.

AgroPolit.com: Яка ситуація з експортом садово-ягідної продукції?

Володимир Лапа: Останнім часом ми також активно працюємо над відкриттям ринків для продукції ягідництва і садівництва. Ми вже починаємо отримувати більшу кількість запитів на вихід на ринки збуту з цими видами продукції. У деяких випадках це відбувається автоматично – є вимоги країни, фітосанітарний сертифікат і починаємо експортувати. У деяких випадках процедури складніші – треба робити аналіз ризику, надсилати пропозиції і лише після акцептування починається експорт. Можливо бачили новину, що три роки була заборона на імпорт пшениці до В’єтнаму, але вирішили і це питання. Очікуємо, що на найближчі роки велика робота чекає по фруктах і ягодах.

AgroPolit.com: За якими напрямками співпрацюєте з ФАО?

Володимир Лапа: У нас є проект з навчання і моніторингу на базі наших регіональних лабораторій спеціалістів профільних вищих навчальних закладів. ФАО надало лабораторне обладнання і розхідні матеріали для діагностики. Студенти, які проходять практику, мають можливість навчитися проведенню досліджень у наших лабораторіях.

Є співпраця у фітосанітарній сфері. ФАО допомагала у візиті представників єгипетської фітосанітарної служби до України. Ми ознайомили їх із системою державного контролю і після цього умови імпорту до Єгипту були дещо лібералізовані.

Обговорюємо експертну підтримку разом з ФАО і ЄБРР по наповненню нашої системи дистанційного навчання. Ми переходимо на електронну систему навчання ветеринарних лікарів та інспекторів. Платформа уже розроблена за допомогою європейського проекту, а ФАО допомагає наповнювати його сучасним матеріалом.

Варто збільшити видатки на проведення ринкового нагляду, тому що законопроект №7010 передбачає скасування санепідконтролю на кордоні країни

AgroPolit.com: Чи достатньо цього року виділено фінансування? Які пропозиції у законопроект про бюджет пропонуватимете на наступний рік?

Володимир Лапа: Фінансування це така цікава штука, що скільки коштів не буде їх завжди мало. По-перше, я б хотів подякувати за той бюджет, який був схвалений на цей рік, тому що це вперше в історії України коли запит, який ми надавали на протиепізоотичні заходи, був урахований повною мірою. Якщо на початку роботи ми не мали коштів для проведення діагностики і змушені були звертатися до донорів, то за підсумками цього року ми маємо кошти на основні потреби, а по критичних напрямках створимо резерв на наступний рік, наприклад по вакцинах. Дещо менше, ніж планували, виділено коштів на установи ветеринарної медицини, у зв’язку з цим є певне невдоволення спеціалістів, тому що в розмір заробітних плат не надто відрізняється від мінімальної. Це не та мотивація, яка дає можливість натхненно працювати. Тому це буде основне питання під час обговорення законопроекту про бюджет у нашій частині.

Плюс актуалізуємо потребу в протиепізоотичних заходах, можливо з урахуванням інфляційних чинників.

Також варто було б збільшити видатки на проведення ринкового нагляду, тому що законопроект №7010 передбачає скасування санепідконтролю на кордоні країни. Це нормальна практика, оскільки мало хто здійснює паперовий контроль на кордоні. Як правило, контроль здійснюється фізично на місці через елементи ринкового нагляду. Продукція відбирається, досліджується і перевіряється фактичним вимогам закону, а не на відповідність наявності папірця. Для бізнесу це буде великий плюс, тому що знімається цілий вид контролю на кордоні, але зрозуміло, що його треба компенсувати більш ефективним ринковим наглядом на внутрішньому ринку.

Ми хотіли б повністю запровадити електронний документообіг. Зараз він працює у центральному апараті, залишається повністю підключити територіальні органи

AgroPolit.com: Які ставите завдання на найближчі декілька років?

Володимир Лапа: Ми хотіли б повністю запровадити електронний документообіг. Зараз він працює у центральному апараті, залишається повністю підключити територіальні органи. У нас на стадії пілотного впровадження ІТ система, яка дозволяє повністю автоматизувати протиепізоотичні заходи, і система державного контролю по операторах ринку харчових потужностей аж до того що вводяться критерії ризику і в нас за результатами попереднього контролю формується план перевірок на наступний рік. У системі є інформація і автоматично формується пакет документів на встановлену дату перевірки. Іде удосконалення програми з забезпечення ідентифікації худоби. Також після цього проведемо низку роз’яснювальних семінарів і тренінгів.

У сфері ринкового нагляду ми працюємо над пілотним проектом електронної системи, яку адмініструє Мінекономрозвитку. Ми як один з органів підключені до цієї системи, що повністю автоматизує ринковий нагляд, включаючи швидкі нотифікації, щоб можна було вилучати всі частини партії.

Якщо у сфері безпечності ми вже бачимо кістяк з законів, то над сферою карантинного захисту рослин ми продовжуємо працювати з нашими європейськими партнерами. Розробляється законопроект про ветеринарну медицину, зареєстрований про удосконалення санітарно-епідеміологічного нагляду, тому що нинішній закон написаний під СЕС, яких вже немає. Тому зрозуміло, що потрібна нова законодавча база.

Планів багато. Десь виставляю для себе критично важливі речі, в першу чергу це ІТ системи, тому що з папірцями ми довго не попрацюємо, а повинна бути система, яка забезпечує максимальну автоматизацію всіх процесів. Говоримо із ЦНАПи про взаємодію в частині скарг на перевірку. Працюємо також над автоматизацією адміністративних послуг, щоб можна було відійти від опускання листів у скриньку.

Підвищення ефективності контролю, і це не просто збільшення штрафів. Там де є перегиби у регулюванні (наприклад у бджільництві) навпаки треба зробити крок назад і запровадити більш ліберальну систему. Там де ми бачимо потребу в тому щоб підвищувати санкції та штрафи і робити більш зрозумілі законодавчі норми, ми також виходимо з такими пропозиціями. Тобто, це – ефективність законодавства, сучасна електронна система і третій компонент – тренінги, стажування, система дистанційного навчання, тому що законодавство міняється швидко і треба щоб інспектори розуміли його не гірше, а навіть краще за бізнес. Важливість людського капіталу важко переоцінити.

AgroPolit.com: Дякуємо за цікаву розмову!  

Олександр Ярощук для AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

22 липня 2018
У 2019 році перевірку харчових продуктів проводитимуть раз на три місяці – Держпродспоживслужба
У 2019 році Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів  (Держпродспоживслужба) проводитиме перевірку...
20 липня 2018
Держпродспоживслужба має право проводити перевірки бізнесу без попередження – рішення суду
Київський апеляційний адміністративний суд, за результатами розгляду апеляційної скарги Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській...
17 квітня 2018
У 7 містах України пройдуть безкоштовні семінари щодо вимог системи НАССР
З метою роз’яснення законодавчих змін, які стосуються впровадження процедур НАССР на вітчизняних зернозберігальних та зернопереробних...
27 жовтня 2017
Володимир Лапа: Із 1 січня Держпродспоживслужба планує виходити на перевірки за 2—3 дні після скарг
Рішення про створення Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) прийнято по суті три роки...
2 лютого 2017
Володимир Лапа: Ми зняли вертикаль, «доходи» від якої йшли на формування «золотих батонів»
Пішов уже третій рік із того моменту, коли було дано відлік створенню Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту...
16 липня 2018
ТОП-5 тез голови Держпродспоживслужби Володимира Лапи про систему контролю в Україні
1. Про проведення позапланових перевірок у відповідь на скаргу покупців Ситуація змінилася з 4 квітня цього року, коли набув чинності закон...