Завдання для нового голови Держпродспоживслужби: боротьба з фальсифікатом, оновлення СЕС, зближення з ЄС та вихід на нові ринки
Завдання для нового голови Держпродспоживслужби: боротьба з фальсифікатом, оновлення СЕС, зближення з ЄС та вихід на нові ринки

Найближчим часом уряд має призначити нового голову Держпродспоживслужби. Нагадаємо, що конкурс на нового голову служби оголосили ще 24 жовтня 2019 року, до фіналу потрапили 4 кандидати – Ігор КузінСергій ГлущенкоГеннадій ГадзовськийГеннадій Супіханов. AgroPolit.com проаналізував, які виклики чекають на нового очільника Держпродспоживслужби, яка уже більше ніж півроку без голови.

Читати до теми: Хто очолить Держпродспоживслужбу: аналіз п’яти кандидатів

1. Імплементація українського законодавства до європейського

В рамках імплементації українського законодавства до європейського необхідно ухвалити низку законів та врахувати в них національні особливості. Це завдання Держпродспоживслужби, яка має знати особливості бізнесу в країні та потреби місцевих виробників.  В рамках проекту ЄС «Вдосконалення законодавства, контролю та поінформованості у сфері безпечності харчових продуктів, здоров’я та благополуччя тварин в Україні» вже підготовлені законопроекти «Про вимоги до предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами»,  «Про захист рослин» та  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів та інших об’єктів санітарних заходів».

Як розповіла в інтерв’ю  AgroPolit.com т. в. о. голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко, до 2021 року Україна має адаптувати до національного законодавства понад 250 актів ЄС за такими напрямками як державний контроль у системі фінансової звітності, безпечність харчових продуктів та кормів, здоров’я і благополуччя тварин, здоров’я рослин тощо. План адаптації, загалом, нараховує 1943 заходи, з яких СФЗ складає 12%

«Сьогодні імплементація законодавства ЄС дає можливість багатьом українським компаніям, які працюють в аграрному секторі економіки, отримати її європейську сертифікацію, тобто так званий єврономер. Він дає змогу працювати з Євросоюзом та багатьма іншими країнами без додаткової реєстрації та сертифікації. Більшість країн світу визнають ці сертифікати, видані в країнах ЄС. Європейські вимоги, європейські правила, європейські закони стосовно сільського господарства – це вищий рівень якості та безпеки для людей і навколишнього середовища», – сказав Леонід Козаченко.

Читати до теми: За 5 років Рада ухвалила 7 євроінтеграційних законів

Нині необхідно ухвалити законопроект 3318 «Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин». За нього проголосували у першому читанні. Законопроект передбачає більш жорсткі штрафи за недотримання норм, однак має на меті забезпечити наявність більш якісної продукції на ринку. Держпродспоживнагляду належить знайти підходи до бізнесу та впливати на якісну розробку проекту закону, щоб він не обмежував можливості розвитку для бізнесу.

На запит бджолярів у парламенті було зареєстровано ряд законопроектів, які мають врегулювати проблему застосування отрутохімікатів аграріями у період активності бджіл (3740 та 3741), один з них запроваджує кримінальну відповідальність за поводження, яке спричиняє загибель бджіл. Оскільки бджільництво – це продуктивна галузь, що орієнтується на експорт. Втілення ініціатив допоможе отримувати надходження від реалізації продукції до держбюджету.

2. Перегляд умов Зони вільної торгівлі на користь України

У 2021 році Україна зможе переглядати умови ЗВТ в межах Угоди про асоціацію. На часі пропонує європейським партнерам розширення експортних можливостей для країни.

Читати до теми: Володимир Лапа: Перевірки у багатьох суб'єктів господарювання викликають мало не психологічний шок

«ЄС говорить про формулу more for more: більше реформ і адаптації в обмін на більше доступу й інтеграції до ринку ЄС. Обидві частини цієї формули мають діяти однаково ефективно. І це буде головний підхід до оновлення Угоди про асоціацію – заради більшої та справжньої інтеграції з ЄС», – сказав заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, торговий представник України Тарас Качка.

Якщо в України буде можливість переглянути Угоду про асоціацію, передусім, відмінити дискримінаційні квоти на обмеження безмитного імпорту до Євросоюзу продукції сільського господарства», – переконаний Леонід Козаченко.

«Колеги з ЄС інколи в приватних розмовах зазначають: «У нас дрібне сімейне фермерство, тому ми не зможемо конкурувати з вашим великим індустріальним, вертикально інтегрованим виробництвом, яке розвивається практично без дотацій. У нас дотаційні витрати на утримання фермерів становлять 40% бюджету, а у вас витрати на війну – 20%. У нас фермерство витратніше, ніж війна, а ви хочете, щоб ми відкрили вам ворота? – тоді нам треба ці дотації збільшити ще на 15-20%, а Євросоюз не вистоїть і розвалиться. Спочатку нам потрібно переглянути ці норми. Є багато питань і в інших сферах та галузях – спільний інформаційний простір, спільна логістика, стандарти залізничних колій, спільні стандарти частоти електричного струму. Якщо ми об’єднаємось із Євросоюзом, у нас зміняться та стануть кращими умови життя», – заявив Леонід Козаченко.

Читати до теми: Євроінтеграція – загальмувати чи прискорити: вплив на аграрний ринок подальшого торговельного зближення з ЄС

3. Дотримання санітарних вимог та виконання заходів в рамках «Угоди про асоціацію»

За даними національного сервісу «Пульс угоди», станом на квітень (тобто у перший місяць епідемії коронавірусу) в Україні було виконано санітарні та фітосанітарні заходи у відповідності до угоди про асоціацію на 7%. Це такі напрямки, як реєстрація системи захисту рослин, здоров’я рослин, захист прав на сорти рослин та харчові продукти тваринного походження. 

На початок 2020, відповідно до норм сільського господарства, виконано 23%. Далі прогресу не спостерігалося. Основні напрямки – стандарти торгівлі рослинами, стандарти торгівлі, політика якості та стандарти торгівлі тваринами.

Рівень виконання у напрямку безпеки продукції щодо захисту прав споживачів становить 0%. Йдеться про отримання Україною доступу до системи RAPEX. Це міжнародна система швидкого оповіщення про неякісну продукцію, яка діє в країнах ЄС.  Відповідальним за виконання цілей є МЕРТ.

Відповідно до плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною передбачено виконання 1943 завдань. За напрямами сільського господарства та санітарних і фітосанітарних заходів Мінекономіки визначено головним виконавцем 571 завдання (29,4% від усіх завдань передбачених планом заходів).

Моніторинг реалізації Угоди про асоціацію з ЄС свідчить (згідно з аналітикою системи «Пульс угоди»), що реалізація плану заходів з її виконання наразі має такі показники:

«Сільське господарство» — прогрес виконання завдань на 2019 рік становить 63% за 9 місяців 2019 року. 

«Санітарні та фітосанітарні заходи» — прогрес виконання завдань на 2019 рік становить 43% за 9 місяців 2019 року.

Напрям «Санітарні та фітосанітарні заходи» на 2020 рік (64 заходи): 

  • Реєстрація засобів захисту рослин (34 заходи);
  • Здоров'я рослин (12 заходів);
  • Захист прав на сорти рослин (7 заходів);
  • Харчові продукти тваринного походження (4 заходи);
  • Здоров'я тварин (3 заходи);
  • Опромінювання (іонізація) (2 заходи);
  • Хвороби тварин (1 захід);
  • Встановлення вимог до безпечності харчових продуктів та кормів (1 захід);
  • Новітні харчові продукти (1 захід);
  • Контактуючі матеріали та вироби (1 захід).
  • На 2021 рік (3 заходи):
  • Здоров'я рослин (1 захід);
  • Композитні продукти (1 захід);
  • Добрива (1 захід).

 

Напрям «Сільське господарство» на 2020 рік (202 заходи):

  • Стандарти торгівлі рослинами (хміль, насіння, виноград, розсадництва: овочеві культури, фруктові рослини, садивний матеріал декоративних рослин, конопля (138 заходів);
  • Політика якості (виноробство) 26 заходів; 
  • Стандарти торгівлі тваринами (молоко, свинячі туші) 14 заходів;

 

Стандарти торгівлі на 2021 рік (135 заходів):

  • Стандарти торгівлі тваринами (врх — ідентифікація, маркування, забій, м'ясо яловичини) — 24 заходи;
  • Яйця, інкубаційні яйця; класифікація туш: свині, корови; вимоги до боєнь; маргарин, спред, жири, м'ясо птиці – 72 заходи;
  • Стандарти торгівлі рослинами (хміль — імпорт експорт, сухі корми, лісоматеріали, оливкова олія – 54 заходи;
  • Політика якості: спиртні напої – 9 заходів.

Читати до теми: Аграрна зона вільної торгівлі з ЄС 2014-2020 рр. від «А» до «Я»: досягнення, провали та завдання для України

Також в рамках євроінтеграції заплановано наближення до стандартів Продовольчого Кодексу Аліментаріусу. Кодекс Аліментаріус – збірник міжнародно схвалених стандартів на харчові продукти, розроблених під керівництвом ФАО та ВООЗ, спрямованих на захист здоров'я споживачів і чесної практики торгівлі їжею.

4. Поновлення Санітарно-епідеміологічної служби

Необхідність якісного функціонування санітарно-епідеміологічного нагляду в країні стала явною у березні 2020 року, коли в Україні почались прояви епідемії коронавірусу.

Ліквідована попереднім урядом Санітарно епідеміологічна служба (СЕС), частина функцій якої була покладена на Держпродспоживслужбу, виявилась не в достатній мірі забезпеченою можливостями підготовки кадрів, забракло і підготовлених лабораторій, внаслідок чого навіть намагалися поєднати технічне оснащення служб медиків із службами промислового нагляду. Тим не менш, за вимогою та рекомендацією РНБО було призначено головного санітарного лікаря країни, який мав побудувати вертикаль СЕС і реанімувати її роботу. Вочевидь, робота в СЕС виявилась не такою простою і перспективною, бо через кілька місяців роботи на держслужбі очільник СЕС, відповідальний за реанімацію, вирішив змінити професію та піти у мери Києва.

«Ми постійно живемо в ситуації, де відомства і служби то створюються, то ліквідовуються, то реформуються. Однак це ніяк не впливає на основне необхідність швидкої та якісної співпраці. Це саме стосується СЕС. Ліквідували, тепер зрозуміли, що не треба було ліквідовувати, знову поновлюють, але проблеми не вирішуються. Сьогодні уряду варто не витрачати час, працювати в системі, яка є, і шукати вихід в тій ситуації – і економічній, і в питанні планування, щоб ми не втратили експортні ринки, а не витрачати час на непотрібні речі», – сказав Павло Коваль, генеральний директор Української аграрної конфедерації.  

Відтак, розглядаються надалі дві, навіть три моделі функціонування Санітарно епідеміологічної служби: у складі Держпродспоживслужби, у складі МОЗу та в моделі розподілу функцій між першою та другим. Головне завдання — щоб служба була не корупційною, за що її критикували до ліквідації та ефективно здійснювала необхідний нагляд, в тому числі за якістю харчових продуктів.

Читати до теми: Реанімація СЕС – відновлення нагляду чи новий розплідник корупції. Оцінки експертів і парламентарів

«Ми захоплюємося ліквідацією або поновленням органів, але питання правильно слід ставити в інший спосіб — як максимально ефективно виконувати функції за мінімальних затрат або регуляторного навантаження… Зараз в епіднагляді (якщо не враховувати уповноваження заступника міністра охорони здоров’я  на виконання функції головного санітарного лікаря в сфері епідеміологічного нагляду) на законодавчому рівні ситуація навіть дещо гірша, ніж, наприклад, по ветеринарному контролю або харчової продукції, коли головний інспектор може накласти обмеження у випадку загрози життю або здоров’ю, а  лише потім звертається до суду або закріплює це рішенням ДНПК», – сказав колишній голова Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів Володимир Лапа.

5. Фіто-санітарний нагляд та боротьба з фальсифікатом

Приклад провалу боротьби з фальсифікатом молочної продукції наводить голова ради директорів Спілки молочних підприємств України  Вадим Чагаровський. На його переконання споживачам мають чітко повідомляти, де молоко, а де замінник.

«Молочній галузі для розвитку потрібні технічні регламенти. Зараз їх називають вимогами. У Болгарії сьогодні полиці торговельних мереж розділені за принципом «молочні продукти» та «імітаційні продукти». Так треба зробити і в Україні… Боротьба держави із фальсифікацією провалена. Її потрібно перезапускати. Наприклад, Харківська область — найбільший виробник сиркового фальсифікату: там щоденно виготовляється 30-40 т необлікованих сиркових виробів, які продають на базарах та місцевому рівні по 35 грн за кг. Ці цехи юридично існують, показують діяльність. Але вони використовують «інноваційні» технології виготовлення молочки, де із 1,3 т знежиреного молока роблять тонну «сиру» з додаванням рослинних білків, жирів, фіброволокон і стабілізаторів…», – сказав Чагаровський.

Таким, що вводить людей в оману, називає Чагаровський, ухвалений парламентом закон №1870-IV «Про молоко та молочні продукти», де у продуктах, у яких містяться замінники молока вимагається писати «молоковмісні продукти». Він пропонує застосовувати більш однозначні визначення.

«Я взагалі противник прийнятого закону 1870-IV «Про молоко та молочні продукти», а тим більше змін, якими додалося поняття «молоковмісні продукти». Цей термін вводить в оману споживачів і дозволяє фальсифікаторам виробляти фальсифіковані продукти. Я за вироблення вимог до молока та молочних продуктів, за внесення терміну «імітаційні продукти», але не за штучну підміну цих понять і обман споживачів», – зазначив Чагаровський.

Він додав, що ретельній перевірці мають підлягати не лише продукти, як молоко, сир та масло, а і напівфабрикати, у яких можуть їх застосовувати.

«Передусім це продукти з високим вмістом жиру – масло, сметана. Я думаю, ступінь фальсифікації по маслу 30-40%. Споживачам слід купувати масло відомих торгових марок, там фальсифікату немає. Хочу зауважити, що фальсифікація вершкового масла та сметани в основному відбувається на рівні місцевих локальних виробників. Якщо тіньовий ринок має до 20%, то такий самий відсоток фальсифікату. Друга категорія продуктів, які найбільше фальсифікуються, це сир кисломолочний. Зараз на базарах у маленьких продовольчих крамницях 95% цього продукту — фальсифікат. Із цього продукту роблять сирники, вареники з сиром…  Загалом же, 80% всієї молочної продукції України відповідає своїй назві, а 20% – підробка», – розповів Чагаровський. 

Читати до теми: Вадим Чагаровський: Щороку в Україні зникає 1 велике молокопереробне підприємство

Аби в Україні було менше фальсифікованої продукції представники молочного бізнесу не проти запровадження більш суворих штрафів за порушення. Нині такий штраф для підприємства, яке фальсифікує продукцію на десятки мільйонів гривень обходиться у 50-80 тис. грн. Замість такого покарання молочарі пропонують як одну з моделей — запровадити від $5 тис. штрафу за перше порушення, тоді вдруге у 10 разів більше, а за третє порушення — призупинення діяльності. Такі покарання радять внести у вигляді змін до уже діючих законів, а також передбачити кримінальну відповідальність за фальсифікацію, як за шахрайство.

Аби зменшити об’єми фальсифікату в Україні Вадим Чагаровський запропонував на сайті Держпродспоживслужби зробити розділ, де буде опубліковано список підприємств, на яких перевірки виявляли виготовлення фальсифікату, у другому списку – публікувати список підприємств, яким тимчасово призупинена дія експлуатаційних договорів. Третій список – перелік підприємств, яким анульовано дозволи на виробництво. 

6. Створення електронного Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, передбаченого законопроектом №2548 

Нині у Верховній раді України зареєстровано 2 законопроекти, які стосуються ввезення на територію України пестицидів і отрутохімікатів (2289 та №2548). Документами також передбачається створення електронного Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів (Державний реєстр препаратів), який буде розміщено на сайті Мінекоенерго. Сьогодні перелік публікується у вигляді текстового файлу, який використовують електронні майданчики, як, наприклад, міжнародні проекти зі сприяння розвитку плодоовочівництва.

Електронний реєстр на сайті державного відомства має бути поданий у простій доступній формі а визначати перелік засобів, які можна застосовувати на полях без додаткового погодження, а також виключати небезпечні для ґрунтів та екосистеми.

Про необхідність якісної реєстрації розповів голова підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу аграрного комітету Олег Тарасов.

«Інноваційні експериментальні препарати можуть ще не мати реєстрації в країні, де вони виробляються, та одночасно перебувати в процесі державних випробувань як в країні-виробнику, в Україні, а також в інших країнах з високим рівнем розвитку сільського господарства, для перевірки дієвості таких препаратів у різних умовах. Виробники засобів захисту рослин, зазвичай, виготовляють на одному заводі велику кількість різних препаратів, призначених для ринків різних країн. У той же час, через відсутність у країні виробництва препарату шкідників, хвороб та сільськогосподарських культур, які є в країні призначення такого препарату, реєстрація в країні виробництва компаніями не проводиться у зв’язку із фактичною неможливістю польових досліджень», – сказав Тарасов.

Читати до теми: Зміна порядку ввезення пестицидів та агрохімікатів в Україну – чи варто боятися екологічних наслідків?

На важливості дотримання євростандартів наголосила і президент Асоціації «Ягідництво України» Ірина Кухтіна.

«Більшість експорту ягідництва іде до Європи. Щоб було простіше, треба, щоб законодавство, яке стосується сільського господарства і галузі, зокрема, було якомога більше інтегровано з європейським. Інакше ми створюємо бар’єри в торгівлі й гальмуємо експорт… Насамперед, варто прийняти законодавство, якого вимагає інтеграція з ЄС – це гармонізувати історію з пестицидами, щоб було однаково, і не було історії, коли компанії, які працюють на ринку агрохімікатів, не сертифікують в Україні препарати на невеликі культури, такі, як ягоди, тому що це дорого. Також слід ухвалювати закони, які стосуються стандартів якості та маркетингових стандартів», –  сказала президент Асоціації «Ягідництво України» Ірина Кухтіна.

Читати до теми: Євроінтеграція – загальмувати чи прискорити: вплив на аграрний ринок подальшого торговельного зближення з ЄС

7. Застосування з боку ЄС принципу зонування по відношенню до України у випадку виявлення різних хвороб (наприклад,  АЧС та пташиного грипу).

Європа вже запровадила принцип регіоналізації у випадку виявлення хвороб тварин в Україні, але його слід розширити, каже один з претендентів на крісло Держпродспоживслужби Геннадій Супіханов.

«Дуже важливе питання зонування, щоб обмеження могли би бути застосовані до якомога меншої території, на якій зафіксований, наприклад,  спалах грипу у межах 20-30-кілометрової зони», – розповів Супіханов.

8. Розширення міжнародного співробітництва

Ініціювати завершення торговельних угод, прискорення виходу на нові ринки та видача ветеринарних сертифікатів в інші країни є завданням Держпродспоживслужби разом з міжнародними перемовниками МЕРТу. В умовах зміни торговельних відносин в світі під час ситуації карантинних засобів для України актуально переглядати можливості виходу на нові ринки з врахуванням зазначеного ФАО переліку країн, які перебувають під загрозою голоду та не мають продовольчої безпеки. Враховуючи, що потенціал країни складає відкриття до 100 країн світу щороку, забезпечення продукцією країни Азії та Африки у більших об’ємах, мають створюватись умови для якісного міжнародного співробітництва. Україна має вже багатолітню традицію просування своєї продукції на ринки КНР, Саудівської Аравії та Сінгапуру. В цих напрямках мають переглядатись можливості та здійснюватись запити в бік збільшення фінансових переваг для експортерів та країни в цілому.

Читати до теми: Продовольча безпека України на чотирьох – як її гарантують ДПЗКУ, Держрезерв, ДСБУ «Аграрний фонд» і АТ «Аграрний фонд»

За даними НБУ експорт зменшився у травні 2020 року таким чином:

промислових виробів — на 20,7% (24,2%)

продовольчих товарів — на 13,4% (зріс на 6,6%)

мінеральних продуктів — на 35,2% (зріс на 12,1%).

МЕРТ було анонсовано експортну стратегію країни, на часі втручатись в її розробку та реалізацію на практиці.

9. Реалізація проекту НАССР

З 2019 року в Україні було запроваджено обов’язкову систему аналізу ризиків і контролю критичних точок (НАССР). Це проект до реалізації в найближчі роки.

Першими вимогу мають виконати підприємства з високим ступенем ризику, чия продукція містить активні компоненти тваринного походження. Зокрема, бійні, молокозаводи та підприємства з переробки й виробництва м’яса. Їм дали термін до 20 вересня 2017 року. Через рік — до 20 вересня 2018 року — цю процедуру мали пройти підприємства, котрі провадять діяльність із харчовими продуктами, у складі яких відсутні необроблені інгредієнти тваринного походження (кондитерські фабрики, підприємства з переробки й виробництва фруктової і овочевої продукції). Перші два етапи стосуються передусім великих підприємств. А вже до 20 вересня 2019 року систему мали запровадити на малих потужностях.

Читати до теми: Два роки дедлайну — що потрібно зробити АПК для переходу на систему HACCP

Сьогодні в Україні великі та середні підприємства мають фахівців зі стандартів якості та впорались з завданням по запровадженню системи аналізу ризиків і контролю критичних точок, однак малі підприємства через обмежений ресурс мають проблеми з реалізацією. Про це розповів Голова Асоціації з інтеграції НАССР Владислав Веремеєнко

«Спочатку підприємство має бути зареєстровано в державному реєстрі операторів ринку. Однак не всі там зареєстровані. Великі підприємства зареєстровані на 90%, мають юристів в своєму складі, знають точно, що треба зареєструватися або отримати експлуатаційний дозвіл, середні – на відсотків 50 впровадили. Але маленькі оператори ринку, ФОПи – впродовж 4 років реєстр поповнюється, вони дізнаються про таку необхідність або їх перевіряють і вони реєструються. Однак процес триває.», – сказав Веремеєнко.

Для малих підприємств існує складність в тому, щоб розібратись самостійно в законодавстві, яке стосується стандартів якості, переконаний керівник асоціації.

«Наша асоціація веде роз’яснювальні заходи і форуми безкоштовні по всіх регіонах, але людям потрібно вивчити питання, багато над цим посидіти, вивчити вимоги законодавства. А вони не дуже зрозумілі підприємцям, бо вони думають, як маркетингові процеси налагодити, а тут ще вимоги, які треба впровадити обов’язково. Законодавство постійно змінюється, вони не можуть взяти в штат спеціаліста, менеджера з якості і безпечності чи консультанта, щоб допоміг розробити систему – це 25 тисяч грн., не всі мають таку можливість. Однак все ж таки в країні має бути безпечний продукт.», – розповів Веремеєнко.

10. Запровадження «єдиного митного» вікна для бізнесу

Із пропозицією  запустити «єдине митне вікно» для експортерів окремих груп аграрних товарів, які швидко псуються звернулися до Міністерства внутрішніх справ представники бізнесу разом з лобістами. Які саме товари можуть потрапити до такого «єдиного митного вікна» має визначити експертна група.

Читати до теми: Володимир Лапа: Уряд має ввімкнути режим максимально сприяння для аграрного експорту

«Є система єдиного вікна, класифікація товарів. Якщо це класифікація продуктів, від яких залежить проведення зараз посівних робіт, наприклад, то з технічного боку реалізувати це не проблема. Насамперед, 1-24 група товарів по КВЕДу, плюс насіння, засоби захисту рослин. Тобто з точки зору експорту багато зерна й певні обсяги олії ідуть через порти. Сухопутним кордоном – молочка. Щодо імпорту – м’ясна продукція, овочі, ягоди. І це завезення ресурсів тих самих засобів захисту рослин», – розповів колишній голова Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів Володимир Лапа.

Оксана Тупальська, AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

27 червня 2020
На Львівщині лабораторія Держпродспоживслужби почала робити ПЛР-тести на SARS-COV-2
Вірусологічний відділ Львівської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби з 16 червня розпочав проводити тестування біоматеріалу на...
24 червня 2020
На кожному п’ятому об’єкті виявлено порушення карантинних заходів, – Держпродспоживслужба
Фахівці Держпродспоживслужби провели 16932 перевірки щодо виконання дотримання вимог протиепідемічних заходів на об’єктах нагляду за період з...
28 травня 2020
МОЗ планує повернути СЕС як підрозділ свого міністерства, – Степанов
Міністерство охорони здоров'я України має намір відновити протиепідемічну службу як підрозділ свого відомства, а не окремий центральний орган...

Вибір редакції

5 серпня 2020
Земельная реформа України – основні етапи та події за всі роки незалежності
Як в Україні запускалася земельна реформа й запроваджувався ринок землі? AgroPolit.com підготував історичний екскурс щодо земельного питання за всі...
30 липня 2020
Закон №0856 – це «Конституція» сільськогосподарської кооперації в Україні
Народний депутат («Слуга народу»), голова підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері...
29 липня 2020
Результат першого року роботи парламенту Володимира Зеленського: 23 аграрних закони і низка реформ на паузі
За перший  рік роботи народні депутати парламенту імені Володимира Зеленського  зареєстрували 95 законопроєктів, які стосуються роботи АПК....