«Кулю в лоб, село – в «ігнор». Аналіз політики «Народного фронту» в парламенті
«Кулю в лоб, село – в «ігнор». Аналіз політики «Народного фронту» в парламенті

«Народний фронт» і зміцнення агросектору – чи є конект між цими двома складовими? AgroPolit.com продовжує цикл публікацій з аналізом партійних агрообіцянок основних політгравців Ради. Після «Батьківщини» ми роздивилися, що ж обіцяла та зробила по факту пропрезидентська сила та «Бригада Плугатарів Порошенка» – аналіз аграрної «політики» БПП у парламенті», та проаналізували політичну діяльність другої за вагою політсили в парламенті – «Народний фронт». Аналіз почали з «голови».

АРСЕНІЙ (НЕ) АГРАРНИЙ?

Здавалося б, що, окрім розкішних маєтків із сільськими краєвидами зусібіч, може пов’язувати лідера «Народного фронту» Арсенія Яценюка – відомого українського політика, дипломата, банкіра – із сільським господарством? Зв'язок такий собі, як із війною в Чечні… Виріс у Чернівцях, у родині інтелігентів, закінчив спеціалізовану англомовну школу, потім – юридичний факультет університету. Хоча, стій: школа… Певно, читав тоді українську класику і писав пафосні твори за мотивами «Землі», «Кайдашевої сім’ї», п’єси «Сто тисяч» – із «правильними» для тієї епохи висновками: про важливість «земельного питання» у боротьбі з поневолювачами та про шкідливий вплив приватної власності на родючу українську земельку, але дорікати цим Арсенію Петровичу не варто, бо хто ж із нас, представників середнього й старшого поколінь сучасних українців, не писав таких «правильних» творів?…

Аналіз подальшої успішної юридичної кар’єри чернівецького вундеркінда (вже у 18 років став президентом компанії «Юрек-Лтд») також не виводить на зв'язок Арсенія Петровича з агросферою. Щоправда, як написав сам Яценюк у автобіографії, його фірма вела процеси в арбітражних судах, а також брала участь у «роздержавленні промислових і аграрних підприємств» (але не для себе, а на користь уже тоді впливового буковинця Михайла Папієва). Тобто, інтерес був суто теоретичним.

Отже, здавалося б, і чернівецький хлопчина Сєня, і столичний політик Арсеній Яценюк можуть, піднісши до очей доглянуті кутикули своїх довгих музикальних пальців, із гордістю сказати: «Ці руки нічого не орали…». І не копали. Хоча… Сєня, мабуть же, саджав дерева під час шкільних суботників. А Арсенієві Петровичу (треба переглянути телехроніку), можливо, довелося закопувати стовпці для свого дітища – грізної прикордонної «Стіни». І, певно, точно доводилося, за доброю чиновницькою традицією, під прицілом телекамер втикати в землю сосонку чи клена під час показових акцій, після завершення яких «зеленбудівцям» доводиться все пересаджувати.

З пов’язаними із сільгоспроботами справами Арсенія Петровича, мабуть, і все. Але не зі словами… Бо жоден політик у країні, яка настільки залежить від розвитку АПК, не може обійтися у заявах, промовах і програмних документах без риторики, пов’язаної із власним баченням стрімкого розвитку цієї сфери. Арсеній Петрович і політична сила, яку він так тріумфально привів у парламент, і разом з якою так банально «профукав» усі рейтинги, не стали винятком. Тож далі – аналіз слів і дій Арсенія Яценюка та його соратників із «Народного фронту»

СЛОВА, СЛОВА, СЛОВА…

Фото взято з: dar-slova.ru

Вже в перші місяці перебування на посаді прем’єра Арсеній Яценюк обстоював ідею формування «Нової аграрної політики України», наріжні камені якої – переробка всередині країни і продаж готової продукції. «Ми, разом з американцями й канадцями, є ключовими світовими гравцями на ринку продовольства. І експорт – це добре, але переробка всередині України та продаж продукту з доданою вартістю повинні стати основною частиною нової аграрної політики. Це, з одного боку, створення робочих місць у країні, з іншого – збільшення доходів від експорту вже переробленої продукції» –  наголосив у червні 2015-го тодішній прем’єр і лідер «Народного фронту».

Можна сказати, що підвалини такого підходу закладені ще в програмі «Народного фронту», з якою партія йшла на вибори. Далі – деякі цитати з документа:

  1. «Україна стане одним із прикладів успішної трансформації на пострадянському просторі, а також увійде за 20 років до першої двадцятки країн за Індексом людського розвитку. Запропоновані у програмі перетворення – основа реалізації цієї стратегії».
  2. «Україна має самостійно визначити точки економічного зростання, виходячи з особливостей свого геополітичного та геоекономічного становища, своїх природних і людських ресурсів. Вважаємо, що Україні до сили стати лідером на світовому ринку сільськогосподарської продукції, вийти на світовий рівень в інших галузях».
  3. «Жоден розвиток не буде можливим за умов монополізованої і «зарегульованої» економіки, відсутності вільної конкуренції, беззахисності інвесторів, податкового тягаря. Демонополізація економіки – це той необхідний крок, з якого ми повинні почати. Ми виступаємо за розширення свободи підприємницької діяльності, істотне скорочення функцій адміністративного регулювання економіки. Малий і середній бізнес повинні стати в авангарді економічного розвитку країни, середній клас – основою її соціальної структури, як це і відбувається у найрозвиненіших державах світу».

Про небайдуже ставлення політсили до аграрної сфери може свідчити (за Фройдом) і така ось картинка, якою проілюстровано партійну програму...

Те ж саме стосується і зобов’язань, які представники «Народного фронту» разом із членами БПП взяли на себе, підписавши Угоду про коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна». Серед пріоритетів – «забезпечення ефективного землекористування і захист інтересів власників земельних ділянок, запровадження ефективної системи підтримки вітчизняних сільськогосподарських виробників, передусім сімейних фермерських господарств, підвищення добробуту селян, кардинальні зміни підходів до кредитування аграріїв». Також члени коаліції багато обіцяли зробити для дерегуляції підприємницької діяльності у сфері АПК, передбачивши, зокрема удосконалення процедур отримання сільськогосподарськими підприємствами дозволів на водокористування, екологічних вимог до споруджуваних об’єктів тваринництва, лібералізацію карантинного та фітосанітарного регулювання, спрощення процедури використання земель сільгосппризначення для будівництва господарських будівель сільськогосподарського призначення, делегування окремих функцій держави саморегулівним організаціям та органам місцевого самоврядування, формування конкурентних ринків послуг зокрема із сертифікації та проведення лабораторних досліджень. Угода передбачає і «зменшення витрат, пов’язаних із реалізацією сільськогосподарської продукції, зокрема, скасування надмірних процедур обов’язкової реєстрації, сертифікації та надання дозвільних документів (карантинних та ветеринарних сертифікатів), скорочення часу та витрат, пов’язаних зі здійсненням встановлених процедур оцінки відповідності вимогам щодо безпеки споживання та фітосанітарним вимогам».

Втілювати положення партійної програми та Коаліційної угоди в «Народному фронті» розраховували за допомогою другої за кількістю фракції парламенту, а також Кабінету Міністрів. Адже, попри те, що у 2016-му «другий уряд Арсенія Яценюка» пішов у відставку, призначені за квотами НФ посадовці продовжують працювати і в нинішньому складі Кабміну.

НАРОДНА РАТЬ АГРАРНОГО КОМІТЕТУ – І ТРОЄ  В ПОЛІ «ВОЇН»!

Фото взято з: Kino-Kingdom

Що ж до Верховної Ради, то представники «Народного фронту» не мають такого широкого представництва у складі профільного комітету (парламентський комітет з питань аграрної політики та земельних відносин), як їхні колеги по коаліції: нагадаю, із 30 членів комітету 16 (!) – представники БПП).  Членів фракції «Народний фронт» у складі комітету лише троє – Валерій Лунченко, Ігор Бриченко і Ярослав Єдаков. Причому, на перший погляд, ніхто з них, окрім Бриченка (власник  ПВТФ «Агросвіт», Миколаївська область), прямого стосунку до аграрної сфери не має. Утім, опосередкований інтерес у цій галузі є і в Лунченка, і в Єдакова. Останній до виборів очолював ТОВ МП «Сотер», серед галузей діяльності якого по КВЕД вказана й «неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами». Валерій Лунченко також може бути «зацікавленою особою» – через багатопрофільний бізнес дружини. Також він (щоправда, лише упродовж кількох місяців) був головою Закарпатської облдержадміністрації. А в українських умовах складно уявити, що до господаря такого кабінету час від часу не надсилали «гінців» агробонзи – «місцевого чи загальнодержавного розливу».

Хоч як би там було, а коли взявся за справу (погодився працювати у складі одного з найважливіших для розвитку економіки країни комітетів) – маєш «тягнути воза». Тим паче, що «козирною картою» соратників Арсенія Яценюка під час ухвалення рішень є посада секретаря комітету, яку обіймає Валерій Лунченко (оскільки посада голови комітету – вакантна, це стає важливим). Тим паче, що Лунченко, кажуть, цілком реально (на рівні з Олександром Бакуменком) у разі призначення голови комітету претендує на посаду керманича (головне – завершити відповідні торги). Окрім того, спільна коаліційна програма мала би бути гарантом взаємної підтримки аграрних ініціатив представниками БПП і НФ. Чи справді це так? Не завжди. Якщо проаналізувати результати голосувань за важливі «аграрні питання», переконаємося, що ситуація в «Народному фронті» і БПП подібна – є й прихильники, і противники тих чи інших рішень (і тут уже коаліційна програма перетворюється на таку собі «Фільчину грамоту» – парламентарії голосують, не послуговуючись її положеннями, а «за покликом серця» – точніше, за вказівками керівників окремих лобістських груп). Тож апріорі робимо той же висновок, що й після аналізу аграрної політики БПП... І перша, й друга за кількістю парламентські фракції несуть спільну відповідальність за провал важливих для вітчизняних аграріїв ініціатив (і заради справедливості скажемо – причетні до ухвалення деяких інших важливих для галузі законодавчих актів). Далі про це – докладніше…

УДАР У СПИНУ ВИРОБНИКІВ ОЛІЙНИХ І ТЕХНІЧНИХ КУЛЬТУР, АБО ПОКРАЩЕННЯ ВЖЕ СЬОГОДНІ

Фото взято з: landlord.ua

Баталії довкола скасування ПДВ на експорт олійних культур – певно, найсвіжіший і найбільш промовистий приклад «уболівання» представників «Народного фронту» за долю українських аграріїв. Адже авторами сумнозвісних поправок №№180 і 182 до законопроекту №6776-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», які загрожують нашим селянам 10-16 млрд грн збитків, були якраз представники фракції цієї політсили – Вадим Сидорчук і Юрій Бабій. Нагадаю, Верховна Рада розглянула зміни до Податкового кодексу разом із ухваленням Державного бюджету-2018 ще 7 грудня минулого року. До того ж, спочатку народні обранці не підтримали запропоновані «народофронтівцями» поправки. Але за наполяганням голови профільного комітету  з податкових та митних питань – Ніни Южаніної – до голосування за положення, яким «із 1 березня 2018 року запроваджено звільнення від оподаткування ПДВ операцій із вивезення у митному режимі експорту технічних культур – соняшнику, ріпаку і сої» повернулися, в пакеті з десятком інших непідтверджених раніше правок. У підсумку, законопроект №6776-д ухвалено у цілому 252-ма депутатами. Серед них – і представники «Народного фронту» в аграрному комітеті – Валерій Лунченко, Ігор Бриченко і Ярослав Єдаков. Загалом НФ забезпечив 69 голосів «за»! При цьому жоден із членів фракції не висловився «проти». Лише 10 парламентаріїв не брали участі в голосуванні, а двоє були відсутні в сесійній залі (от вам і передбачена партійною програмою підтримка малого й середнього виробника!).

Дивитися до теми інфографіку: Результати голосування аграрних депутатів за збитки на 10 млрд грн для дрібних виробників - детальний список

Цікаво, що, майже миттєво оцінивши негативну реакцію суспільства на це голосування, представники «Народного фронту» спробували «зберегти хорошу міну за поганої гри»… Після того, як результати голосування викликали неабиякий резонанс, а його наслідки – обурення з боку аграріїв, котрі вийшли на акції протесту, послідовники Арсенія Яценюка пообіцяли виправити ситуацію. Разом із колегами з фракцій «Батьківщина» й «Самопоміч», групи «Воля народу» та деякими позафракційними народними обранцями кілька впливових членів «Народного фронту» взяли участь у грудневому Всеукраїнському аграрному віче. Водночас представники політсили в один голос запевняли, що підтримають законопроект №7403 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур», покликаний виправити ситуацію. Виступаючи перед учасниками віче, представник «Народного фронту» Тарас Кремінь «посипав голову попелом» – мовляв, підтримавши кабальні поправки (зауважте, внесені самими ж представниками НФ), народні обранці помилилися. «Народний фронт» повністю на боці аграріїв, це було фактично непорозумінням», — наголосив він, запевнивши, що фракція готова одностайно проголосувати за законопроект №7403. Проте, на практиці 19 грудня, у день віче, Верховна Рада не змогла навіть внести документ до порядку денного! Обіцянки, як-то кажуть, цяцянки: «Народний фронт» забезпечив лише 41 голос «за». Утім, уже 21 грудня в сесійній залі відбулася певна мобілізація. Тоді питання про внесення законопроекту, уже під №7403-1, до порядку денного сесії виносили на голосування двічі. Зрештою, 232 голосами підтримали («за» – 45 членів «Народного фронту»). Але за документ «по суті» так і не голосували. Як і за варіації законопроекту, котрі з’явилися потому – №7403-2, №7403-д. Остаточну крапку в цьому питанні вже поставили. Але, як у тому анекдоті: ложечки повернули, а осад лишився.

Дивитися до теми: Результати голосування депутатів за №7403-Д: пільги з ПДВ для переробників сої/ріпаку та збитки для аграріїв

Тим не менш, ініціювання таких несприятливих для вітчизняного агросектору законодавчих змін, як і голосування фракції за деякі інші дражливі питання, певно, аж ніяк не додало партії Арсенія Петровича політичних дивідендів. Її позиції останніми роками похитнулися настільки, що деякі соціологічні групи взагалі не вносять назву політсили до анкет для опитувань щодо електоральних симпатій українців. А якщо і вносять, то результат, який демонструє «Народний фронт», набагато нижчий за статистичну похибку. Тож про реальне ставлення громадян до «Народного фронту» можна судити лише з досліджень, присвячених рівню недовіри до політсил і політиків (якраз за ступенем недовіри партія Арсенія Яценюка, як і сам її лідер, мають одні з найвищих показників)!

РЕЙТИНГИ «ДОВІРИ»

За підсумками минулого року громадяни України найбільше не довіряли Арсенієві Яценюку (баланс довіри/недовіри становить -81%), Арсенові Авакову (теж представник «Народного фронту» (-75%), Олександру Турчинову (-75%), Юрієві Луценку (-75%), Андрієві Парубію (висуванець НФ) (-72%). Про це свідчать дані опитування фонду «Демократичні ініціативи» та Центру Разумкова.

Дивитися  до теми: Результати 6-ти опитувань електоральних симпатій людей за політичні партії на парламентських виборах

Автори іншого дослідження, фахівці соціологічної групи «Рейтинг», внесли до анкет до опитування прізвища лише 13-ти політиків і громадських діячів. І серед «антилідерів» – також колишній прем’єр, очільник партії «Народний фронт» Арсеній Яценюк. «Негативну першість» він ділить із Президентом Петром Порошенком та очільником «Свободи» Олегом Тягнибоком.

Щоправда, до останнього опитування, яке проводила Соціологічна група «Рейтинг» на замовлення Міжнародного Республіканського Інституту, ця політсила таки потрапила. І, прогнозовано, опинилася наприкінці списку…

ЗІПСОВАНЕ ЗЕМЕЛЬНЕ ПИТАННЯ

 «Словесний» інтерес до аграрної тематики Арсеній Яценюк продемонстрував уже в перші дні свого «другого пришестя» на прем’єрську посаду. Зокрема, «програмним» можна вважати його виступ у Верховній Раді 11 грудня 2017-го: «Публічно заявляю, що повернення ПДВ при експорті буде винятково для виробників сільськогосподарської продукції... В нас у бюджеті немає грошей, щоб годувати трейдерів», – сказав Яценюк. Водночас пільгову систему оподаткування агропромислового комплексу країни, за словами прем'єра, планувалося зберегти, попри те, що її скасування вимагають іноземні кредитори України, зокрема й Міжнародний валютний фонд. «На останній зустрічі з кредиторами я заявив про те, що коаліція і уряд не можуть із 2016 року перевести на загальну систему оподаткування весь аграрний сектор. Оскільки спецсистема з ПДВ є єдиним інструментом державної підтримки аграрного сектору», – сказав глава уряду. Тоді ж Яценюк заявив, що коаліція не готова до дискусії про ринок сільгоспземлі. Але пообіцяв ретельно вивчити це питання…

Читати до теми: У Раді розпочали розгляд 9 варіантів зняття земельного мораторію (онлайн-трансляція) – оновлюється

…Пообіцяв і, вочевидь, забув – майже на рік. Як підтвердив глава уряду на виїзній нараді у Полтаві, вже у вересні 2015 року, країна все ще ані на крок не наблизилась до відкриття ринку землі. Відтак Арсеній Яценюк звернувся до віце-прем'єр-міністра – міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадія Зубка, міністра економіки Айвараса Абромавічуса, міністра аграрної політики і продовольства Олексія Павленка та голови Держгеокадастру Максима Мартинюка в рамках робочої групи напрацювати спільний пакет законів, «щоби вже з 2016 року ми зробили реальні кроки з наведення порядку на ринку землі». Ці законопроекти, наголосив він, необхідно терміново вносити до парламенту. Арсеній Яценюк назвав кілька завдань, які мали б виконати ці закони. Зокрема, очільник уряду наголосив на необхідності максимально спростити процедуру реєстрації земельних ділянок для громадян та провести дерегуляцію в земельних відносинах.

Ми будемо передавати з Києва на місця процедури реєстрації. Зокрема, позбавляти органи державної влади функцій із реєстрації – у нас є приватні нотаріуси, у нас є органи місцевого самоврядування», – наголосив він. Потім прем’єр доручив залучити до процесу дерегуляції в земельних відносинах керівників облдержадміністрацій. «Інші завдання, які необхідно виконати, – максимальна детінізація земельного ринку і захист прав інвесторів та власників земельних ділянок», – сказав він.

Арсеній Яценюк тоді ж наголосив, що із чинною (на той момент) законодавчою базою скасування мораторію на продаж землі з 1 січня 2016 року означає, «що запрацює не земельний ринок, а базар». «Я зацікавлений в інвестиціях в аграрний сектор. Але ми не маємо права допустити розбазарювання й розпродажу землі на кшталт того, що було у перші роки української приватизації, щоб з'явилися лендлорди», – наголосив Арсеній Яценюк. «Пакет законів і формування реальної бази для повноцінного ринку земельних відносин – і тільки після цього ми запроваджуємо ринок», – сказав він. І наголосив, що ще одним завданням є обмеження права власності на землю в одних руках, прямо або опосередковано: «Не може бути нових земельних олігархів». Він також зазначив, що остаточне право власності на землю, «повинно бути закріплене за громадянами України».

Попри те, що «левову частку» поставлених завдань тоді так і не вдалося виконати, завершуючи перебування на посаді глави уряду (березень 2016-го), Арсеній Яценюк ініціював продаж мільйона гектарів державної землі. AgroPolit.com тоді писав про це.

Ініціатива прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка продати мільйон гектарів державної землі виглядає дивно на тлі об'єктивної неможливості такої операції. Про це розповів аграрний експерт Володимир Чопенко. «Уряд Арсенія Яценюка зараз у підвішеному стані. Тому робити такі тривожні заяви і дратувати людей – не дуже розумно», — сказав він. На думку аграрного експерта, не можна говорити про мільйон гектарів. «Земля чітко не врахована, не було нормальної ревізії ріллі. Я б точно не казав про мільйон гектарів», — наголосив експерт. За його словами, виконавча влада і сама не надто розторопна в питанні обороту землі. 

До 1 березня аграрний комітет Ради просив виконавчу владу — Кабмін і Держгеокадастр — подати законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення. Його немає, а керівник виконавчої влади говорить про продаж мільйона гектарів.

Думаю, законопроект вони ще якось розроблять. Але провести його через всі етапи в Раді складно, або й неможливо. Законопроект законом не стане протягом 2016 року – це точно. Це ще один аргумент до дивацтва заяви Арсенія Петровича про продаж державної землі», — додав Чопенко.

…Минув місяць. І у квітні 2016 року уряд Арсенія Яценюка відправили у відставку. Відтоді він не обіймав посад у владній вертикалі – відпочивав, брав участь у різноманітних форумах – як в Україні, так і за кордоном, зайнявся зміною іміджу. А ще – здійснював зовнішнє управління фракцією «Народного фронту» в парламенті (оскільки Арсеній Петрович не має статусу народного депутата). Та, вочевидь,  саме Яценюк несе відповідальність за усі голосування своїх однопартійців (нагадаю, за результатами позачергових виборів до Верховної Ради у 2014 році за списками до парламенту потрапили 64 «народофронтівці». Ще 18 – перемогли в одномандатних округах). Тепер фракція має 81 «депутатський багнет». Це – другий «результат» після БПП. Тож у багатьох питаннях НФ має «золоту акцію». Чим часто користується, виторговуючи собі у партнерів по коаліції ті чи інші преференції.

Ось і під час останнього голосування щодо «земельного» питання ( 7 грудня 2017-го, законопроект «Про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель», яким дію мораторію на продаж землі продовжено до 1 січня 2019 року), із 236 голосів «за» 33 забезпечили саме представники політичної сили Арсенія Яценюка. Більшість членів фракції, – вочевидь, балансуючи між заявами свого лідера, який не раз висловлювався за відкриття ринку землі, та партнерами по коаліції, котрі активно підтримали продовження дії мораторію, участі у голосуванні не брали. «Проти» були лише 9 членів фракції – Юрій Береза, Юрій Вознюк, Наталія Кацер-Бучковська, Олег Медуниця, Андрій Тетерук, Сергій Висоцький, Андрій Левус, а також – «народофронтівці-аграрії» – Ігор Бриченко й Валерій Лунченко. Ще один член аграрного комітету від фракції, Ярослав Єдаков, у день голосування був відсутній на пленарному засіданні.

ЗАКОНОДАВЧІ ПОТУГИ – СОТНЯ НА ВИХОДІ

Фото взято з: UA.News

А як же із законодавчою активністю представників політсили в аграрному комітеті парламенту? За даними сайту Верховної Ради, Валерій Лунченко був ініціатором та співавтором 94-х законодавчих актів і проектів парламентських постанов. Заради справедливості варто зазначити, що багато із них безпосередньо стосуються агропромислової сфери. Але тільки 11 із ініційованих чи підтриманих Лунченком документів стали законами. Інші – або відхилені, або перебувають на стадії розгляду.

Серед важливих документів, які були ухвалені:

Закони «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів»,

«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку виробництва терруарних вин та натуральних медових напоїв»,

«Про безпечність та гігієну кормів»,

постанова «Про проведення парламентських слухань на тему: «Регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення: пошук української моделі» (21 грудня 2016 року)».

Серед неухвалених – проекти законів «Про сільськогосподарську кооперацію», «Про деякі заходи щодо посилення ролі територіальних громад в управлінні земельними ресурсами», «Про приватну ветеринарну практику», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо права власності іноземних інвесторів на землю)», «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення системи оподаткування у сфері земельних відносин і сільського господарства» та інші.

Дивитися  до теми: Аграрна 30-ка — результати діяльності депутатів аграрного комітету за 7-му та 8-му сесію

До підготовки рівно сотні проектів законів і постанов причетний інший член аграрного комітету від НФ – Ігор Бриченко. 9 документів ухвалено. Зокрема, Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення мінімального строку оренди земельних ділянок сільгосппризначення, на яких проводиться гідротехнічна меліорація». Серед поки що неухвалених чи відхилених ініціатив – законопроекти «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству», «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій із вивезення за межі митної території України олійних культур», «Про скасування рішення Верховної Ради України від 7 грудня 2017 року про прийняття в першому читанні за основу та в цілому проекту Закону України про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель», «Про внесення змін до Закону України «Про оцінку земель» (щодо усунення протиріч при визначенні суб'єктів оціночної діяльності у сфері оцінки земель)», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання проведення деяких фітосанітарних процедур», «Про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» (щодо Аграрного фонду)», «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення системи оподаткування у сфері земельних відносин і сільського господарства», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації системи державного управління у сфері сільського господарства».

Ярослав Єдаков – особисто чи у співавторстві – ініціював лише 20 новацій (але він, нагадаю, став депутатом пізніше від колег – 21 квітня 2016 року). Лише два документи, якими опікувався Єдаков, стали законами – «Про комерційний облік комунальних послуг» і «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів». Серед поки що неухвалених – законопроекти «Про основні засади державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку», «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству», «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гарантій реалізації учасниками бойових дій та осіб, прирівняних до них, зокрема учасниками Антитерористичної операції, Революції Гідності та їхніми сім'ями пільг на одержання земельних ділянок, а також припинення корупційних зловживань у сфері розпорядження землями державної та комунальної власності».

  Останнім часом представники «Народного фронту» в аграрному комітеті парламенту активно лобіюють ухвалення законопроекту №8121 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству», серед співавторів якого – Ігор Бриченко, Ярослав Єдаков і Валерій Лунченко.

Ось як останній оцінює перспективи ухвалення документа:

Головним щодо контролю і супроводу поданого 14 березня 2018 року законопроекту є комітет з питань аграрної політики та земельних відносин. Поясню, чому акцентую увагу на необхідності такого закону. Життя засвідчило, що в нашій державі, на жаль, дуже слабо захищені майнові права власників і користувачів земельних ділянок. Такий стан, серед інших причин, мотивує різноманітних економічних злочинців вчиняти вже не просто крадіжки врожаю, а й масштабне протиправне захоплення підприємств в аграрному секторі економіки, закріплених за ними земельних ділянок і майна. Методи при цьому застосовуються різні – від банального грабунку з використанням озброєних угруповань, до юридичної фальсифікації договорів оренди, зміни складу учасників господарюючих суб’єктів, переоформлення на себе активів, акцій, часток у статутному капіталі тощо. Такі дії набувають останнім часом загрозливого для економіки країни характеру. Не можна цього терпіти, бездіяльно спостерігаючи, як країна дрейфує у бік, так би мовити, порядків на кшталт піратського узбережжя Сомалі, тільки з піратами у білих комірцях, а то й у смокінгах. Соромно навіть про таке думати, а частіше – гидко».

Читати до теми: 16 «лозин» для рейдерів – Як законопроект №8121 зупинить правову вакханалію в Україні

Авторський колектив пропонує на законодавчому рівні ухвалення низки дієвих запобіжників, які унеможливлять неправомірне заволодіння землями сільськогосподарських підприємств, будівель, споруд, техніки, урожаю, поглинання різними способами таких підприємств або їх зупинення шляхом накладення арешту на майно та активи. Розроблено низку пропозицій щодо вдосконалення процедури державної реєстрації земельних ділянок, речових прав на них, порядку взаємодії Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Наше прагнення, я маю на увазі, по-перше, авторів, по-друге – Комітет, – переконати депутатську більшість зберегти закладені у законопроекті сутність, мету та методи її досягнення…».

Що ж, погодьтеся, ініційований парламентаріями документ дійсно важливий. Утім, про його швидке ухвалення наразі не йдеться. Як і про підтримку більшості «хороших» ініціатив представників «Народного фронту» та лідера цієї політсили Арсенія Петровича Яценюка. І така ситуація, на жаль, звична для наших політиків: заявити про наміри змінити щось на краще (особливо, перед виборами) – це одне, а ось втіленню ідеї в життя завжди щось заважає. Це як із відомим висловлюванням Яценюка про «кулю в лоб». Сказано красиво. Розтиражовано у ЗМІ та соцмережах. А коли дійшло до відповідальності за зроблене і незроблене (приміром, із тією ж сумнозвісною «Стіною») – політик почав «крутитися як вуж на пательні», звинувачуючи у невдачах кого завгодно – виконавців, політичних конкурентів, державу-агресора – тільки не себе… Так відбувається і тоді, коли представники «Народного фронту» реагують на закиди щодо невиконання передвиборних обіцянок – зокрема, і в питаннях розвитку АПК.

Відомий фахівець аграрної сфери, колишній віце-прем’єр з питань АПК та екс-міністр аграрної політики Віктор Слаута говорить про повну відсутність стратегічного бачення розвитку сільськогосподарської галузі у нашій країні. На відміну під середини 2000-х, коли було ухвалено (2005 рік) рамковий Закон «Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року».

Це був надзвичайно короткий (лише п’ять статей), але дуже ємний – справді стратегічний – документ. А як важливий елемент тактичних дій можна вважати ухвалений у той же період (2004 рік) Закон «Про державну підтримку сільського господарства». І держава справді взялася за підтримку аграріїв», – говорить Віктор Слаута.

І Слаута наводить за приклади створення «трьох стовпів» для такої підтримки – Аграрного фонду, лізингової і страхової компаній. «Це почало приносити результати – селяни отримали змогу спочатку отримувати короткострокове кредитування. Потому почався поступовий перехід до довгострокового. Було передбачено цілу низку механізмів стимулювання переробки, формування доданої вартості в агросекторі, – нагадав колишній урядовець, – мова про фіксований сільськогосподарський податок, систему відшкодування ПДВ», – розповідає він.

Усе це зникло якраз під час урядування лідера «Народного фронту» Арсенія Яценюка, – стверджує Віктор Слаута. І робить висновок: тепер в аграрній сфері відсутнє як стратегічне, так і тактичне мислення. «Політики й посадовці поводяться як «лебідь, рак і щука»: одні говорять, що майбутнє – за розвитком дрібнотоварного виробництва, хтось підтримує винятково фермерство, інші погоджуються, що з урахуванням специфіки країни з її величезними земельними ресурсами потрібно забезпечити й успішну роботу латифундій – за умови збереження конкурентного середовища. А в результаті усі «добрі починання» скасовані. Немає бачення подальшого збалансованого розвитку – приміром, фактично усі державні дотації пішли «на бройлерів», – каже Віктор Слаута. І робить висновок – за таку ситуацію відповідальна уся нинішня влада – насамперед, уряд і парламентська коаліція, «золоту акцію» у складі якої нині має «Народний фронт».

Владислав Радійчук для AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

19 квітня 2018
Депутати ініціюють службове розслідування проти Южаніної та вимагають скасувати соєво-ріпакові правки
Група народних депутатів пропонує спікерові парламенту скасувати законопроект №7403-д про соєво-ріпакові правки, поданий головою податкового комітету...
2 вересня 2016
"Народний фронт" звинуватив Саакашвілі в банкрутстві ОПЗ
Депутат Верховної Ради від "Народного фронту" Олександр Дроздик звинуватив голову Одеської ОДА Міхеіла Саакашвілі в доведенні Одеського...
23 серпня 2016
Криза зі зміною уряду Яценюка повністю не вирішена
Поки що криза зі зміною уряду Яценюка повністю не вирішена, але поява кабміну Гройсмана – тимчасовий компроміс. Про це у ексклюзивному...
16 квітня 2016
Порошенко спробує "утилізувати" партію Яценюка — політолог
Петро Порошенко спробує "утилізувати" у власних інтересах "Народний фронт". Про це повідомив політолог Костянтин Матвієнко. "Припускаю, що на...
12 квітня 2016
Сьогодні нардепи вирішать долю Яценюка — джерело
У Вашингтоні стурбовані через урядову кризу в Україні. Про це заявили спікер Білого дому і представник Державного департаменту США. Ситуацію в...
30 січня 2017
Олександр Солонтай: Уряд Гройсмана має час до квітня… поки Порошенко та Яценюк розподіляють владу на двох
Новий політичний сезон для аграріїв обіцяє бути спокійнішим, у порівнні з минулим. Питання спецрежиму ПДВ та оподаткування галузі вже вирішені. Тож...
26 вересня 2017
Земельний «кодекс честі» для фермерів оновлять
Днями в парламенті зареєстрували законопроект №7060 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо...