1 рік Тараса Кутового на посту аграрного міністра
1 рік Тараса Кутового на посту аграрного міністра

Минув рік відтоді, як на посаді міністра аграрної політики та продовольства України — Тарас Кутовий. Народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» не став великою несподіванкою для аграріїв. Адже сектор його знав як голову аграрного комітету. Втім, стиль його роботи відчув лише після приходу в міністерство. Перші 100 днів нова команда розкачувалася повільно. Потім додали темпів: на порядок денний вийшло вирішення хронічних проблем сектору з «історією» у 25 років. Серед основних — оподаткування агросектору. Далі — переорієнтація з великих виробників на малий та середній бізнес тощо. Напередодні першого року роботи команди Кутового, AgroPolit.com розпитав аграріїв, економістів, депутатів та політологів, як вони оцінюють цей рік: що він приніс галузі та які виклики надалі.

Двитися до теми: Агросектор у цифрах за рік діяльності команди Тараса Кутового

Реформа держпідтримки

Рік став переломним у питанні зміни оподаткування галузі. Всі — як вогню — боялись зміни спецрежиму ПДВ і втратити 25 млрд грн. Однак ситуацію вдалося урівноважити: агрохолдинги отримали переважну частину втрачених коштів від спецрежиму за рахунок повернення експортного  ПДВ (цю норму поновили у 2016 році), а дрібні виробники — пряму дотацію з  бюджету. Попри наполягання Мінфіну нічого не давати в обмін на скасований спецрежим, Кутовому вдалося переконати парламент законодавчо закріпити державну підтримку аграріям у розмірі 1% ВВП на наступні 5 років. В Україні таку модель застосовано вперше. Детальніше про те,  як приймався бюджет на 2016 рік, можете прочитати тут.

Читати до тем: Аграрний бюджет-2017 «віджатися» і стати ефективнішим чи «померти»?

«Стратегічно вектор розвитку АПК Кутового — правильний… Те, що Мінагрополітики «вибило» у Мінфіну 1% ВВП для АПК на 5 років у вигляді прямих дотацій — це добре. Але важливо, щоб воно спрацювало…», — говорить AgroPolit.com експерт із питань міжнародної торгівлі Ігор Гужва. Цього року за таким порядком держпідтримка становить 5,5 млрд грн. З них 4 млрд грн — прямі дотації. Решта 1,5 млрд грн спрямовується на підтримку галузі, зокрема, машинобудування (500 млн грн), здешевлення кредитів (300 млн) тощо.

Дивитися до теми: Аграрна частина проекту бюджету на 2017 рік

Тож усі «сестри» отримали «сережки». Нова система розподілу бюджетних дотацій запрацювала — перша «партія» дотацій (78 млн грн) вже надійшла виробникам.  

Порятунок гривні та рекордний експорт

Збільшується географія експортних ринків АПК, а з нею — і притік валюти. За увесь 2016 рік експорт агропродукції приніс 36,36 млрд  грн, що дозволило втримати гривню на плаву. 

«У 2016 році тільки експорт зернових забезпечив середньомісячне надходження валютної виручки на рівні $0,5 млрд і $0,33 млрд — експорт масложирової. Більше $0,25 млрд — від готової продукції харчування і тваринництва. За винятком травня й червня, сільськогосподарська продукція забезпечувала понад 43% усього товарного експорту. Більш того, якщо подивитися на платіжний баланс і взяти все надходження за рахунком поточних операцій, то агросектор забезпечив понад 28% надходження валюти», — наводить статистичні дані в ексклюзивному коментарі виданню старший аналітик ГК FOREX CLUB Андрій Шевчишин.

Він додав, що частка сільського господарства зросла з 9% до 12% в структурі номінального ВВП. «Тобто, роль агрокомплексу значно підвищилася. І тут важливо відзначити, що це стосується не лише вирощування зерна, а й тваринництва, значної частини харчової промисловості, роздрібних мереж, експорту… Загалом експорт сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки  2016 року склав 42%... У 2013 році ця частка становила всього 26,8%, а в 2007 році — всього 9,3%», — підкреслює він.

Зробити річний зріз експортної політики ми попросили голову Ради з питань експорту продовольства UFEB Богдана Шаповала.

Є глобальні  зауваження до української влади, але аграрне міністерство, зокрема Кутовий і Трофімцева, непогано працюють. Зараз вони включилися у відкриття ринку яловичини КНР. Також активно працює Мінагро над відкриттям ринку молока у Південній Кореї, який є досить цікавим та перспективним. Ведеться злагоджена робота у співпраці зі Світовим банком та IFC щодо  відкриття ринку яловичини в ЄС. Загалом є багато напрацювань у покращенні зовнішньоекономічних зв’язків», — каже він.

Читати до тем: Аграрні експортні горизонти-2017

Варто пригадати  й збільшення безмитних квот за 8-ма основними товарними групами в ЄС,  які пролобіювало Мінагрополітики  спільно із  МЕРТ.

Робота з ЄС була загалом добре спланованою. За 2016 рік деякі квоти вдалося збільшити, але міністерство на цьому не зупиняється. Воно підготує пропозиції протягом наступніх місяців для можливого наступного раунд переговорів щодо перегляду квот. Однак питання квот не залежить повністю від роботи Мінагрополітики. Це залежить від того, чи готовий Європейський Союз із нами співпрацювати й довіряти країні,  Президентові та прем’єру… Міністерство на даному етапі робить все від них залежне, щоби  правильно провести  ці переговори в комплексі з ЄС. Вони працюють з асоціаціями і намагаються аргументовано довести  європейцям навіщо  потрібно збільшення цих  квот », — говорить  Шаповал.

Що окрім того добре, підкреслює він, це що нарешті галузеве міністерство почало  об’єднувати ринок  для виходу на зовнішні ринки.  «Вони консолідують усі організації, які займаються представленням українського продукту на міжнародних ринках, і координують їхню діяльність. Раніше такого не було взагалі. Торгівельний фокус зберігається, існує і серйозно розвивається. До позитивних досягнень можна зарахувати створення робочої групи з експорту. Вона допомагає умовно швидше вирішувати питання, які існували для експортерів, наприклад, із митницею», — підсумував Шаповал. 

Органічна продукція

Змінюється підхід у розвитку органічного руху. Поки зміни більше у законодавчій площині: прийнято законопроект №5448 «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції». Учасники ринку схвалюють такий крок.

Великий плюс — те, що документ передбачає гармонізацію з іноземними стандартами.  Для нас це важливо, бо майже вся органічна продукція експортується, і ці норми  виробникам  важливо розуміти. Закон прийнято, тому ми сподіваємося, що він вирішить питання маркування продукції. Оскільки виробники знають, що напис «органічний товар» покупець сприймає позитивно, то багато хто цим зловживає. У законі передбачено, що у разі виявлення таких випадках підприємство штрафуватимуть. Це захист для виробника і плюс. Раніше це питання жодним чином не регулювалося, а в галузі маркування був безлад. Нині ж ситуація помітно покращилася», — розповідає президент Академії органічного садівництва «Ekogarden», власник органічного розсадника родини Лановенко Валентина Лановенко.

Оптимістичним виглядає й запровадження єдиного реєстру органічних виробників. «Споживач, який заходить у реєстр, може подивитися — є там такий виробник чи ні… Завдяки цій базі закупівельник розуміє, де він купує продукцію і з ким матиме справу», —  пояснює  вона. 

Читати до теми: Органічна політика у 2017 році: 5 векторів розвитку

Наразі для учасників органічного ринку невирішеними є два питання. Перше — чи потрібно скасовувати подвійну сертифікацію, адже в такому випадку існує ризик недобросовісних  виробників, які можуть таким чином зіпсувати міжнародний органічний імідж України.  Другий —  дотації виробникам.  

Міністр каже, що органічна продукція — це важливий сектор, що його потрібно активно розвивати. Але яким чином держава сприяє розвитку? Чи є дотації? У деяких регіонах (Львівська, Полтавська області) для цієї галузі кошти виділяються із місцевого бюджету. На рівні держави поки що стимулів немає…», — підсумовує  Лановенко.

Натомість Ігор Гужва вважає, що в питанні підтримки таких виробників зараз важливо  закласти  саме міцне  законодавче підґрунтя,  а далі, на наступний рік, воювати за гроші. Чому так? Щоб із цього напрямку уряд не зіскочив у стратегічному плані. «Розвиваючи  бренд «органіка» Україна в перспективі може завалити ринок ЄС такою продукцією. Для цього є потенціал і можливості. Це дуже хороша ніша. Напрямок — супер», — говорить він.

Читати до теми: Валентина Лановенко: Кожна четверта тонна органічної пшениці в Європі – з України

44,2 млрд грн інвестицій

Однак не лише рекордний експорт порадував аграріїв валютною виручкою. Країна завершила всі процедури з оформлення 400 млн євро кредиту від  ЄІБ, який піде на кредитування сектору.
Паралельно  успішно розвивалося ще одне альтернативне джерело залучення фінансування — аграрні розписки. «Програма, започаткована Мінагрополітики спільно з IFC, досі діє. Вона має й перші результати: видані аграрні розписки, більшість із яких уже навіть погашено. Щоправда, поки цей інструмент запроваджено лише у 8-ми областях України: у Полтавській, Черкаській, Харківській, Тернопільській, Сумській, Хмельницькій, Миколаївській та Вінницькій областях. Вони є основними осередками агробізнесу.

Загалом від початку дії програми було 80 агророзписок на загальну суму 467 млн грн. Сьогодні погашено вже 51 розписку, і жодної дефолтної. Приємно, що понад 50% із них видано торік», — пояснила у коментарі виконавчий директор Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Олена Коробкова. 

Читати до теми: Олена Коробкова: У 2016 році капітальні інвестиції в АПК перевищили позаминулорічні в 1,5 рази

Минулий рік приніс рекордні капітальні інвестиції — вони перевищили позаминулорічні у 1,5 разу  й сягнули 44,2 млрд грн. Це найбільші капіталовкладення в сільське господарство за всю незалежність України. Щоправда, вони могли б бути більшим, якби не ситуація на Донбасі, кажуть експерти.

Земельна реформа

«Уряд  Гройсмана — це прагматики, яких непроста економічна ситуація спустила до  землі і їм довелося братися за вирішення «відкладених» питань у різних секторах економіки», — каже про загальний стиль річної роботи урядової команди народний депутат  Олександр Бакуменко. Він наголошує, що яскравий приклад  цього — земельне питання. Наразі Мінагрополітики готує законопроект «Про обіг земель сільськогосподарського призначення». Головна мета Тараса Кутового в земельному питанні — розвивати довгострокову оренду, щоб забезпечити аграріїв кредитами та поетапно проводити ринок землі.

Втім, сьогодні це питання дуже заполітизоване. Є багато «дон кіхотів», які хочуть його  вирішити по-своєму, наприклад, у Конституційному Суді лежить подання 55 нардепів про зняття мораторію. Крім того, це одна з умов подальшої роботи з МВФ. Що переможе — політика  чи здоровий компроміс? Побачимо.

«Зняття мораторію до кінця року і поетапне введення ринку землі — це добре. Але Міністерство перебуває у складній ситуації, бо потрібно виробити єдину стратегію, модель. Нинішній команді доведеться ламати стереотипи. Однак, якщо до кінця року питання землі зсунеться із мертвої точки й вирішиться — це великий крок уперед. Раніше так далеко ніхто не заходив», — говорить про виклик номер один для команди Кутового на наступний рік виконавчий директор ЄБА Анна Дерев’янко. 

Загалом же вона вважає роботу аграрної команди позитивною.

Підтримка малого й середнього бізнесу — це чудово. Адже вони можуть дати поштовх у розвитку сектору. Великі агрохолдинги достатньо сильні для того, щоб розвиватися самостійно… Роль АПК у розвитку економічної стабільності країни — помітна. Сектор «витягував» країну на вищий рівень. А сільське господарство зіграло велику роль в утриманні стабільності валюти. Загалом перспективи в АПК — досить потужні», — підсумовує  вона.

Реформа державних підприємств

Перенесеним завданням для Мінагрополітики залишається приватизація — ФДМУ передано лише 2 об’єкти. У складі міністерства є кілька держкомпаній,  у яких  поліпшуються економічні показники: так, ДПЗКУ (історичний рекорд по заготівлі зерна — 2,7 млн, збільшена форвардна програма на суму 1,1 млрд грн) та ПАТ «Аграрний фон» (дохід компанії за 2016 рік сягнув 2,1 млрд  грн, чистий прибуток  — 48,7 млн грн, а сума сплачених дивідендів116 млн грн). Однак паралельно ми бачимо чимало об’єктів, які тягнуть на дно, із року в рік накопичуючи державі збитки, наприклад, «Укрспирт». Зараз міністерство та парламент працюють над змінами до законів, які прискорять цей процес.

Читати до теми: Перемоги та виклики ДПЗКУ – яким був для держкорпорації 2016 рік та ПАТ «Аграрний фонд». Яким був 2016 рік для держкомпанії

Боротьба  з  корупцією

З-під  пера Мінагрополітики вийшло 12 законопроектів (1 прийнято, 6 ухвалено комітетами та ще 5 — на опрацюванні) та 58 постанов. Вони різношерсті та в більшості пропонують руйнування корупційних схем у галузі.

 Так, №5445 «Про демонополізацію та впровадження ринкових засад функціонування спиртової галузі» демонополізує спиртову галузь і переставляє її з рейок державної власності на приватні.

Втім, спроба відбілити спиртову галузь наткнулася на бізнес-інтереси різних груп, які заробляють на виробництві та продажу «тіньової» горілки. Варто лише згадати «бунт» псевдопрофспілок під стінами уряду,  який закінчився нічим. Наразі документ  чекає  свого часу в парламенті. 

Читати до теми: Куди потечуть «горілчані ріки». Про підводні камені приватизації «Укрспирту»!

Окремий блок питань — земельні. Міністерство аграрної політики та продовольства вже запровадило екстериторіальність погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та подало до Ради проект закону №6017 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний земельний кадастр» щодо порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері ведення Державного земельного кадастру». На виході — історичні законопроекти «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» та «Про консолідацію земель».   

Справді революційним у питанні якості продукції, а відтак, і у відносинах виробника та контролера, є законопроект №4589 «Про внесення змін до деяких законів України щодо безпечності харчових продуктів» та №5293 «Про дитяче харчування».

Є спроби навести лад  і в ціноутворенні на продовольчі товари на внутрішньому ринку. На це направлено меморандуми про співпрацю із Антимонопольним комітетом України. Тож законодавчий кошик повний, але, як показує парламентська практика, — Рада ще боїться приймати  історичні рішення. Чому так?

Не забуваймо, що Кутовий працює у постмайданний період. А це означає, що не можна робити реформи, які не підтримує критична маса людей у державі. Яскравий приклад — земельне питання. Однак у Тараса Вікторовича в цьому плані є політична підстраховка — парламентська група УДАР,  яка є основою для БПП  в коаліції. Тому його ініціативи завжди мають досить  великі шанси на успіх. Думаю, що більша частина  їх «вистрілить», —  коментує AgroPolit.com народний депутат від БПП Олексій Мушак.

Читати до теми: Постмайданні аграрні міністри

Політолог  Микола Давидюк дає свою оцінку: «Кутовий як міністр досягнув значно більше, ніж декілька попередніх міністрів. Він — молодий і креативний менеджер. Він частково поборов корупцію у міністерстві. Звісно, є прогалини. Але це можна пояснити тим, що Кутовий витратив дуже багато часу, щоб перевернути ситуацію у питаннях, де багато «тіньових» інтересів, наприклад, демонополізація спиртової галузі. Це було складно, не все вдалося, оскільки він вирішив грати проти їхніх правил. Однак позитивно те, що Кутовий із багатьма інвесторами спілкується однією мовою та з чітким розумінням світової ситуації. Він прийшов на посаду міністра із бізнесу, де мав успіхи і був гарним керівником, тому розуміє проблеми і цього напрямку, й держави».

Коментарі

Володимир Іваничук, голова комітету з питань економічної політики

— Я позитивно ставлюся до Кутового, він дуже сильний фахівець. Його поважають на аграрному ринку. Перерахувати усе те, що він зробив на своїй посаді, йому б і за день, напевно, не вдалося. Але — зі своїм потенціалом — він міг досягти більшого. Найбільше досягнення Тараса Кутового (що не вдавалося жодному міністру до того), на мою думку, — ліквідація корупції під час експорту аграрної продукції. Раніше із цим були серйозні проблеми. А загалом він багато зробив і робить для АПК. Це  видно із того, що за рік сільське господарство втримало звання флагмана економіки.  

 

Ігор Соловей, заступник голови парламентського комітету з питань економічної політики

— За річну роботу Тарасу Кутовому я б поставив тверду 4-ку. За цей рік у бюджеті закладено низку серйозних програм, котрі пов’язані зі зміною спецрежиму, відшкодуванням ПДВ, компенсацією частини кредитної ставки за придбання вітчизняної сільськогосподарської техніки,  програми з розвитку тваринництва. Це дуже позитивні кроки. Ключове, що  надалі має  зробити Мінагрополітики, — підготувати й узгодити з усіма стейтхолдерами важливий законопроект «Про обіг  сільськогосподарських земель».

 

Олександр Бакуменко, заступник голови парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин

— Рік оцінюю позитивно. Втрата спецрежиму — це відповідальність аграрного комітету, міністерства й уряду загалом… Команда Мінагро зробила кілька важливих кроків. Перший — вдалося на 5 років зафіксувати підтримку для АПК на рівні 1% ВВП. Другий — виписали програму бюджетної підтримки для галузей, які працюють на внутрішньому ринку. Третє — взято курс на виробництво продукції з  доданою  вартістю і розвиток нішевих речей, таких, як органіка для фермерських господарств. Я впевнений, що з часом для дрібних господарств саме виробництво  органічної продукції буде конкурентною перевагою, на чому й наголошує міністр.   Їм лише потрібно  допомогти  у питанні логістики та виходу на нові ринки. Системні кроки  у цьому плані зараз започатковуються.

Леонід  Козаченко, голова підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі парламентського комітету и з питань аграрної політики та земельних відносин

Кутовий працював за більш-менш чіткою програмою дій, яка була зосереджена на підтримці малого та середнього бізнесу та протекції для вузькоспеціалізованих напрямків, таких, як нішеві культури. Зроблено також такі сміливі заяви  щодо  приватизації державного майна, насамперед «Укрспирту», та інших об’єктів, які приносили державі збитки й були неефективними. Втім, це викликало величезний спротив у тих, хто захотів контролювати «тіньові» потоки… Вдалося сформувати правильну й сильну команду.

Однак усе ще не вдалося до кінця поставити крапку в питанні ринку землі. Звісно, за тих умов, у яких працює міністерство, робити різкі кроки й ламати стереотипи — складно, але потрібно брати на себе цю відповідальність. Є питання, які не напряму залежать від Мінагрополітики, наприклад, рейдерство.  Попри  це, воно постійно мусить підіймати  це питання і говорити про нього.

Кутовий — інтелектуал, має досвід. Він уміє працювати. У нього є ще час, щоб відзначитися у хорошому розумінні цього слова.

Олексій Мушак, член парламентського комітету и з питань аграрної політики та земельних відносин:

Тарас Кутовий — професіонал. Він не зробив за час перебування на посаді жодної значної помилки. Жодна велика агрокомпанія не луснула — це важливо для позитивного іміджу країни! Разом із командою та громадськістю він розпочав розробку концепції щодо відкриття ринку землі, зробив пріоритетом підтримку фермерів у нішевих напрямках в АПК через спеціальні програми. Паралельно активно відкриваються експортні ринки для українських виробників. Хотілося б більшої активності в управлінні державними активами й підприємствами. Але це комплексне питання, яке одним бажанням Мінагро не вирішиш. Моя оцінка за рік: із п’яти балів — чотири.

Микола Кучер, член парламентського комітету и з питань аграрної політики та земельних відносин

Кутовий добре попрацював. Чому? По-перше, зібрано зерновий вал — 66  млн т.  Це свідчить про те, що його команда спрацювала ефективно організаційно та  технологічно, тобто не було затримок із поставками пального, добрив у країну. По-друге, спецрежим замінили системою державних дотацій, яка частково компенсує втрати сільгоспвиробникам від спецрежиму ПДВ. По-третє, скоординовано курс на підтримку малих і середніх виробників, введено компенсацію вартості на придбання вітчизняної техніки. А взагалі міністерству довелося вирішувати хронічні питання, які відкладалися з року в рік. Керівництво Мінагрополітики взяло на себе багато негативу, та зуміло подолати стереотипи. Звісно, є питання, які потребують вирішення, вони стосуються роботи хімічних заводів, поставок фосфорних та азотних добрив на осінь. До червня-липня їх потрібно вирішити. Також на часі проблема відкриття ринку землі.

 Наталія Білоусова головний редактор AgroPolit.com, Анатолій Величко

 

 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

1 травня 2017
Уряду Гройсмана поставили оцінку за роботу
Прем’єр Володимир Гройсман  і його  команда -  ефективні. Таку думку висловив у ексклюзивному інтерв’ю...