Збільшення європейських тарифних квот – черговий крок до відкриття ринків
Ольга Трофімцева, заступник міністра аграрної політики і продовольства з питань європейської інтеграції

Cьогодні питання збільшення квот у нашій торгівлі з Європейським Союзом є одним із найбільш чутливих для українських експортерів. Підтримана нещодавно Європейською Комісією пропозиція щодо розширення дії торговельних преференцій на деякі види продукції для України є показником підвищення української якості. Для наших виробників, зокрема, це серйозний виклик та здебільшого конкурентоспроможність між собою. Отже, у своєму блозі розповім про такі аспекти, як загальна ситуація з квотами на українські товари сьогодні, як вони впливають на наш експорт до ЄС та які можливості для українського експортера на ринках Європи є на даний момент.

 Головні принципи автономних торговельних преференцій від ЄС

Одразу підкреслю, що європейські преференції у вигляді тарифних квот потрібно розглядати насамперед все ж не як обмеження на експорт продукції, а як визначення кількості, яку можна ввозити на територію країн ЄС за нульовою ставкою імпортного мита додатково до «звичайного» імпорту.

Імпорт у рамках тарифних квот здійснюється за двома основними принципами: «Перший прийшов, перший обслуговуєшся» (first come, first served). У такому разі квоти отримуються на загальних підставах на митниці. Другий – ліцензування, де імпортер в ЄС звертається до Генерального директорату Європейської Комісії із запитом на імпорт з України певної кількості продукції у певний період часу. Погляд на статистику торгівлі в рамках обох видів квот показує, що механізм отримання тарифної квоти впливу на її вибір українськими експортерами практично не має. Все залежить від імпортера. Головне для обох принципів – продукція має бути високоякісною та відповідати стандартам ЄС. Кожен виробник повинен відповідати за свій продукт і відразу, від першої поставки, працювати на свою репутацію.

 Сьогодні право на експорт до ЄС своєї продукції мають 266 українських підприємств. Серед них виробники молочної продукції, м’яса птиці, риби, яєць, меду та інші. Отримання європейських сертифікатів якості даними компаніями підтвердило відповідність української продукції міжнародним нормам та стандартам, і, більше того, такі дозволи є визнанням достатнього для європейської сторони рівня функціонування державної системи контролю та управління якістю продуктів харчування. Це надає великі можливості розширити експортний потенціал вітчизняного агросектору. Більш того, європейські сертифікати дають можливість наростити експорт продукції не тільки на європейські, а й на інші ринки, наприклад – Азії та Африки. Відкриття європейського ринку змушує по-новому поглянути на важливість підвищення якості вітчизняної продукції на рівні виробника та завершення реформування нашої Держпродспоживслужби. 

Європейська Комісія запропонувала збільшення квот для 8 українських товарів: перемога?

Декілька тижнів тому Європейська Комісія підтримала пропозицію Мінагрополітики та Мінекономіки збільшити квоти на 8 позицій українських товарів: мед, оброблені томати, виноградний сік та на групу зернових. Детальніше у таблиціі далі. 

Збільшення квот на цей перелік українських товарів надає додаткову можливість нашим виробникам отримати від торгівлі з ЄС майже на $200 млн більше щорічно. Це досить вагомий показник, але, підкреслю, що це рішення ще має бути підтримано Європарламентом та країнами-членами ЄС і буде діяти строком на 3 роки. Я особисто вважаю це маленькою перемогою не лише через потенційне збільшення обсягів експорту до ЄС, а й тому, що перемовини щодо торговельних преференцій – це довга і кропітка робота. ЇЇ було розпочато попередньою командою міністерства і вдало продовжено міністром Кутовим. Для мене це рішення Єврокомісії – етапна перемога нашої команди. Тепер ми будемо разом із виробниками та профільними асоціаціями працювати далі, для того, щоб інші продуктові групи також були включені в списки щодо розширення автономних торговельних преференцій.

Товари, які потребують збільшення обсягу тарифних квот із боку ЄС

Хочу підкреслити ще раз, що збільшення квот на експорт є результатом покрокової   дипломатичної роботи. Мінагрополітики досконально опрацьовує це питання. Наша команда проводила серію нарад із представниками галузевих асоціацій, щоб детальніше дізнатись про їхні потенційні можливості експорту продукції у рамках квот, наданих ЄС. Також керівництво Мінагрополітики проводило зустрічі з Комісаром ЄС із питань сільського господарства та розвитку сільських територій Філом Хоганом та заступником Генерального директора ГД «Торгівля» Європейської Комісії Сабіною Вейянд, під час ділової поїздки до м. Брюссель у червні цього року.

Наша команда надсилала листа до Європейської Комісії з пропозицією збільшення квоти на 15 товарних позицій. Яскравим прикладом продукту, щодо якого потрібно вести активні перемовини стосовно збільшення безмитної кількості товарів, є цукор. Наші потужності дозволяють нам експортувати більше, ніж зараз, без шкоди для внутрішніх споживачів, і ринок ЄС є для нас привабливим через географічну наближеність. Але цукрова галузь у країнах ЄС також розвинута дуже добре і має сильне лобі в Брюсселі. Тому вести переговори щодо цукру надзвичайно важко. Європейська сторона зазначає, що їхні власні виробники перебувають у кризовому стані на сьогодні. Та це не означає, що не потрібно нічого робити. На моє переконання, через ціновий тиск та високі витрати виробництва, ситуація з виробництвом цукру буде змінюватись у середньостроковій перспективі, наприклад, у Німеччині. І тому нам вже сьогодні потрібно готувати «плацдарм» для наших експортерів, ведучи перемовини щодо збільшення тарифних квот.

А, наприклад, виноградні та яблучні соки можна сміливо назвати стратегічно важливими для України, тому що вирощують сировину не тільки великі компанії, а й маленькі та середні підприємства. Соки мають досить високу якість та гарні відгуки від європейських споживачів. Окрім цього – це якраз приклад тих продуктів із доданою вартістю, коли ми не просто вивозимо сировину, а створюємо готовий продукт у себе в країні.

Із запропонованого Мінагрополітики переліку товарів на збільшення квот Європейською Комісією було підтримано вісім найменувань (на даному етапі), залишилося ще сім. Детальніше дивіться на графіці далі. 

Наприклад, сьогодні збільшується виробництво у компаній, які є основними споживачами крохмалю, зокрема в паперовій галузі. Тому наш продукт точно не буде зайвим.

У свою чергу Мінагрополітики шукає можливості для виходу на іноземні ринки нових перспективних груп товарів. А саме – ми пропонуємо відкрити або відокремити в самостійну квоту «м’ясо індика», чи зробити її додатковою до основної квоти «м’ясо птиці». Тому що за останні роки в Україні суттєво збільшуються обсяги цієї продукції. Впевнена, що цей товар матиме попит серед європейців. Відповідне звернення було відправлено до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Гусятина теж може стати наступним «хітом» нашого експорту до ЄС.

 Не менш перспективним є органічне виробництво. Сьогодні майже 300 фермерів займаються органічною продукцією, обсяги виробництва якої традиційно перевищують внутрішнє споживання в Україні. Більше 80% експорту даної продукції  йде до ЄС. Тому Міністерство аграрної політики і продовольства України буде наполягати на перемовинах щодо зниження регуляторних бар’єрів для експорту української органічної продукції в ЄС. А згодом, за умови існуючих темпів розвитку виробництва й експорту органіки у європейському напрямку, ми не виключаємо і початку діалогу щодо виокремлення квот для органічної продукції у певних групах.

Невикористані можливості

Але я б хотіла звернути увагу наших виробників на ті продукти, квоти на які не було використано взагалі. Це гриби, часник, яловичина, баранина та інші. Причини різні. Наприклад, для експорту яловичини необхідно ввести в дію на національному рівні систему моніторингу на різноманітні захворювання. Наша команда працює над цим, та це досить тривалий процес, для якого необхідне додаткове фінансування.

Ми поки не можемо експортувати  м’ясо баранини, тому що рівень її виробництва просто дуже низький на сьогодні. Для експорту деяких товарів українським виробникам необхідно проходити досить складні етапи сертифікації та отримання відповідних дозволів. Зазначу, що сьогодні Держпродспоживслужба спільно з нашою командою активно працює над удосконаленням українського законодавства в галузі контролю якості та безпечності продуктів харчування, щоб наблизити їх до вимог ЄС у рамках імплементації Угоди про ПВЗВТ між ЄС та Україною.

Впевнена, що всі ці проблеми ми здатні подолати, якщо будемо працювати спільно.
Український малий та середній фермер має безліч перспектив, працюючи з західними споживачами. По-перше, це колосальні можливості для отримання досвіду в роботі з досвідченими та потужними конкурентами, на цивілізованих та висококонкурентних ринках. По-друге, це шанс отримати європейський досвід і навчитися нових технологічних хитрощів. По-третє, це надасть розуміння, що головну ставку треба робити не на кількість ввезеного товару, а на якість і на свою репутацію. Коли європейці побачать в нас надійного та якісного виробника, автоматично зростатиме попит і на наші продукти. В цьому я абсолютно впевнена.

Взагалі, зовнішньоторговельний обіг між Україною та країнами ЄС за 7 місяців 2016 року склав $3492,4 млн, а це більше, ніж за аналогічний період 2015 року на $514,2 млн. Відзначу, що наразі частка ЄС у загальній структурі зовнішньоторговельного обігу сільськогосподарської продукції України складає 33,9%.

Цифри говорять самі за себе. Я з командою Мінагрополітики однозначно буду працювати далі над розширенням наших ринків у Європі, зокрема через додаткові автономні преференції, але я також працюватиму і над географічною диверсифікацією нашого експорту, тому що «не Європою єдиною». 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter та підписуйтесь на канал в Telegram. Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

16 вересня 2016
Україна та Індія мають розвивати IT-сектор в АПК ― Трофімцева
Співробітництво Індії та України у сфері агропромислового комплексу тільки починається. Про це сьогодні у рамках круглого столу "Індія-Україна:...
8 вересня 2016
Ольга Трофімцева стала заступником міністра з питань європейської інтеграції
Міністерство аграрної політики та продовольства України й надалі продовжує формування нової команди для проведення реформ у аграрній галузі. Про це...
1 березня 2016
Українські молокопереробники можуть постачати нішеві та традиційні продукти на ринок ЄС — Трофімцева
Українські молокопереробники можуть постачати специфічні нішеві та традиційні молочні продукти на ринок Євросоюзу. Таку думку під час...
12 вересня 2016
Ольга Трофімцева: Я дійсно не знаю усіх політичних ігор та інтриг, але це, мабуть, добре
У міністра аграрної політики і продовольства Тараса Кутового з’явився ще один заступник – з питань європейської інтеграції. Ним стала...