Микола Кучер: Реанімація спецрежиму коштуватиме бюджету 25-30 млрд грн, але це буде серйозний поштовх для агросектору
Микола Кучер: Реанімація спецрежиму коштуватиме бюджету 25-30 млрд грн, але це буде серйозний поштовх для агросектору

Агросектор сьогодні як мінне поле: один неправильний крок – і ти в повітрі! Мін вистачає: дубова інвестиційна політика уряду, непродумана держпідтримка галузі зі хронічним недофінансуванням, незахищеність інвестицій, корумпована судова система, недоступне банківське фінансування, список можна продовжити. На цьому тлі «успішних реформ» український агросектор вперто продовжує демонструвати живучість, підставляючи плече владі: 40% валютної виручки, майже половина загального експорту, 20% ВВП, робочі місця, сплачені податки. Чи спостерігається на горизонті реальне покращення для сектору? Про це AgroPolit.com говорив із народним депутатом, членом аграрного комітету Миколою Кучером

AgroPolit.com: Почнемо з теми №1: введення квотування на імпортні добрива: попри спротив аграріїв, тема не стихає. Ви підтримуєте це?

Микола Кучер: Я проти квотування імпорту добрив, власне, як і всі аграрії. Ми всі не в захваті від такої ідеї. Це схоже на корупцію. Ринок мінеральних добрив в Україні структурований: я кажу як про азотні добрива, так і про складні. Торішній виклик: зупинка демпінгового імпорту російських добрив вирішено. Тому сьогодні внутрішній ринок добрив працює, він структурований, якісний, і будь-які обмеження – це початок якихось корупційних дій на благо чиєїсь кишені.

Конкуренція на внутрішньому ринку міндобрив квотуванням імпорту не примножується, а навпаки – знищується.

AgroPolit.com: Хто замовив цю корупційну лазівку?

Микола Кучер: Ви бачите – все робилося класично: ще торік «Остхем» замовив це розслідування, і сьогодні нам хочуть видати його результати як вирішені речі. Але ж усі аграрії проти, бо вони хочуть нормального ринку, на якому була б конкуренція, низькі ціни на добрива. Тим більше, що в світі сьогодні знижуються ціни на газ і ми можемо купувати якісні добрива не дорого. Це факт. Якщо зробимо преференції внутрішньому виробнику (а зараз він лише один), то сформуємо умови, коли подорожчають ці добрива і аграрії втратять прибутки. Аграрії не повинні цього допустити. Всі ці антидемпінгові розслідування проводилися якось не зрозуміло. Якщо в минулому році ми десятки разів були на засіданнях комісій в Мінекономіки та Кабміні, то в цьому році ніхто й не чув, що вони відбувається. Всіх аграріїв просто хотіли поставити до відома, що буде так, але реакція ринку показала – ніхто не допустить цінового диктату внутрішнього монополіста.

Читати до теми: Ігор Петрашко & Дмитро Фірташ: курс на створення монополії чи лібералізація ринку міндобрив?
 

AgroPolit.com: МЕРТ сьогодні культивує культ корупції на прикладі кейсу із квотуванням імпорту мінеральних добрив?

Микола Кучер: Мабуть, так, якщо всерйоз піднімається це питання. Аграрії повинні отримувати якісні добрива за нормальною ціною, а це можливо лише за умови  конкуренції на внутрішньому рикну. Конкуренція на внутрішньому ринку міндобрив квотуванням імпорту не примножується, а навпаки – знищується.  

Оптимально реанімувати Мінагрополітики наприкінці 2020 року.

AgroPolit.com: Тема №2 для агросектору – це реанімація Мінагрополітики. Ви як вважаєте, це справді реанімація?

Микола Кучер: Рішення про об’єднання Міністерство аграрної політики та Мінекономіки в єдину структуру було помилковим. Неправильно було позбутися Мінагрополітики в країні, де з 40% валютної виручки дає сільське господарство та формує 13% ВВП. А тепер погляньте на ті процедури, які сьогодні відбуваються довкола реанімації Мінагро: якщо спробувати його реанімувати до моменту закінчення ліквідації старого міністерства, то не зможемо профінансувати навіть ту невелику бюджетну підтримку для АПК, яка виділена на 2020 рік. Я вважаю, Міністерство аграрної політики потрібно поновити, але робити це слід якісно, з добре продуманим практичним планом дій, а не керуючись тільки політичними заявами.  

AgroPolit.com: Як це правильно відновити?

Микола Кучер: Спочатку слід закінчити ліквідацію попереднього аграного міністерства, і тільки потім починати створювати по-новому Мінагро. На мій погляд, оптимально реанімувати Мінагрополітики наприкінці 2020 року.

AgroPolit.com: Як вам працюється в аграрному комітеті під керівництвом Миколи Сольського, якого називають другом Андрія Богдана?

 Микола Кучер: Я про такі зв’язки не знаю. Аграрний комітет дуже багато часу витратив на розгляд закону 552-IX «Про обіг земель». Через це ми втратили темп у прийнятті євроінтеграційних аграрних законів, що однозначно негативно. Адже сьогодні маємо розвинуте сільське господарство з потужним експортним потенціалом, і для нього євроінтеграція дуже важлива. Тому наразі ми повинні в комітеті спрямувати всі сили на прийняття євроінтеграційних законів.

Крім того, попереду голосування за дуже серйозний закон про кооперацію №0859. Він підтягує тих невеличких агровласників до економічного рівня великих компаній, щоби за рахунок кооперації вони освоювали нові ринки та укріплювали економіку своїх підприємств.

Окрема тема – закон про ветеринарну медицину №3318. Це не тільки ветеринарія та добробут тварин, а й експорт.

Читати до теми: Законопроєкт №3318 «Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин» «вирівнює» наше регулювання із європейським

AgroPolit.com: Як вам працюється на «зеленому полі» в раді 9-го скликання?

Микола Кучер: Сьогодні в будь-якому комітеті парламенту (зокрема в аграрному) на «зеленому полі» — більшість. Вони можуть підтримати будь-який законопроект, і це добре. Але я підтримую тільки законопроєкти, які влаштовують аграрний сектор. Адже я за натурою і покликанням – лобіст аграрного сектору. Чому я почав з євроінтеграційних законів? Для агросектору вони архіважливі.

Механізм оренди і надалі буде основним інструментом використання с/г землі в Україні. Сподіватися на інвестиційний бум від закону 552-IX не потрібно.

Читати до теми: Земля України без гриму: основні положення та наслідки закону про вільний ринок
 

AgroPolit.com: Чи дасть позитивний ефект закон 552-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення»?

Микола Кучер: Прийняття закону 552-IX про ринок землі не дасть майже ніякого економічного ефекту. Притік інвестицій після відкриття ринку землі в Україні з 1 липня 2021 року – це розмови, бо  закон не ліберальний. Проголосований закон 552-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» – виключно політичне рішення, яке дозволяє власникам паїв продавати землю. Саме тому механізм оренди  і далі буде основним інструментом використання с/г землі в Україні. Прийнятий закон про обіг землі 552-IX жодного стосунку до підтримки сільськогосподарського виробництва в Україні не матиме.

AgroPolit.com: Коли варто очікувати перших змін до закону 552-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення»?

Микола Кучер: Перші зміни до закону 552-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» з’являться у 2023- 2024 роках, коли піде мова про те, що юрособи можуть купляти землю.

AgroPolit.com: То розраховувати, що до нас на с/г землі пробіжать інвестори, не варто?

Микола Кучер: Повірте, інвесторам не потрібні інвестиційні няні. Кожен інвестор прийде, якщо йому гарантують якісні закони ведення бізнсеу, чесний суд і можливість захистити свої інвестиції.

Читати до теми: Аграрна Рада – рейтинг законодавців та лобістів агробізнесу України

AgroPolit.com: З нинішньою політикою наявні інвестори не втечуть з України до кінця 2020 року?

Микола Кучер: Я думаю, що не втечуть, тому що с/г – це досить серйозні вкладення, довгі, але великого припливу інвестицій за таких умов точно не буде. Сподіватися на інвестиційний бум від закону 552-IX не потрібно. Я б порадив владі думати, насамперед, над тим, як підтримати інвестора, зокрема свого внутрішнього.

AgroPolit.com: Який набір заходів сьогодні найбільш оптимальний для розвитку агросектору?

Микола Кучер: Потрібно створити умови, щоб аграрії отримували хороший прибуток. З цим не дуже в’яжуться реальні дії: наприклад,  квотування імпорту міндобрив – це банальне бажання підвищити ціни на добрива для с/г виробників.  Стаття міндобрива – найбільша серед усіх затрат аграрія. Якщо ми кажемо про державну підтримку, то сьогодні вона визначається тактично, але не стратегічно.

Три кроки для реанімації аграрної політики  

AgroPolit.com: Якби ви сьогодні були на місці головного керманича агрополітики в Україні, то який набір кроків ініціювали б передусім?

Микола Кучер: Стільки програм, як в Україні, мабуть, ніде в світі більше немає – близько 63. Треба брати якістю, а не кількістю.

Тому крок №1 – гарантована щорічна державна підтримка для агросектору в сумі 1-2% ВВП. Тоді на виході буде плюс 5-6 ВВП в рік від роботи агросектору.

Крок №2 – система оподаткуванн: всі платять правильно і чесно податки. Ви пам’ятаєте, яке наше с/г було 10 років тому і яке воно сьогодні? Коли я вперше побував у США і побачив тамтешні технології, техніку, насіння, соціальний розвиток – це був шок. Сьогодні ми маємо технології в с/г у багатьох випадках не гірші, ніж в американців. А знаєте чому? Бо була правильна система оподаткування: спецрежим ПДВ, на якій сектор працював 18 років. У ньому не було корупції, бо все відбувалося  автоматично: ти сплатив податки, і ти цих 20% використовуєш на добрива, гербіциди.

Крок №3 – пріоритетність державної підтримки: мале фермерство, овочівництво, вирощування фруктів, переробка. Пам’ятаєте, ми ще 10 років тому мріяли про 60 млн т зерна, а сьогодні збираємо всі  90 млн т.

AgroPolit.com: Як сьогодні держава має вчинити, щоби застрахувати себе: 40% валютної виручки, робочі місця, 20% ВВП країни?  

Микола Кучер: Щоби зберегти економічний ефект від роботи агросектору уряду, потрібно, в першу чергу, за рахунок держпідтримки підтримати аграріїв півдня країни (Одеса, Херсон, Миколаїв), адже там велика посуха. Хоча б повернути аграріям гроші за насіння для пересівів. У решті областей ситуація з посівами більш-менш нормально.

Про спецрежим ПДВ

AgroPolit.com: Яку систему оподаткування в нинішніх фінансових умовах ви бачите ідеальною для сектору?

Микола Кучер: Я думаю, потрібно повернути спецрежим ПДВ, таким чином відійдемо від багатьох корупційних речей в цьому питанні. Це режим, який працював на автоматі: заплатив ПДВ, отримав рахунок, автоматично отримав назад ці кошти і витратив їх на придбання добрив, гербіцидів, пального чи техніки. Я вважаю, що сьогодні потрібно не спотворювати конкуренцію в агросекторі, коли одні платять всі податки, а інші – ні.

І звичайно, має бути пріоритетизована система держпідтримки для агросектору.

AgroPolit.com: Скільки коштуватиме державі повернення спецрежиму в рік?  

Микола Кучер: Реанімація спецрежиму для агросектору коштуватиме бюджету 25-30 млрд грн, але це буде серйозний  поштовх для підтримки АПК та встановлення рівних правил гри. Ти сплатив ПДВ – отже, отримав назад, не сплатив – не отримав. Я не бачу нічого поганого у поверненні до практики спецрежиму в агросекторі.

Сьогодні потрібен  новий закон про державну підтримку АПК  

AgroPolit.com: Чи ініціюватимете  прийняття законопроекту про закріплення 1-2% ВВП на підтримку галузі на пару років, як це колись раніше зробив Тарас Кутовий?

Микола Кучер: Сьогодні потрібен  новий закон про державну підтримку АПК. Я підтримую його появу. Якщо зможемо його прийняти до кінця 2020 року, то буде добре. Адже закон – складний. Але, я впевнений, що оцей 1-2% вирішать багато проблем аграрного сектору.

У виробництві с/г продукції жорстка тінь становить 15%.

AgroPolit.com: Який відсоток агросектору сьогодні працює в тіні?

Микола Кучер: Я думаю, що у виробництві с/г продукції жорстка тінь становить 15%. Її розмір в областях різниться. У південних областях велика частина виробництва в тіні. У тіні й сплата податків в агросекторі. Я щороку в своєму окрузі в чотирьох районах роблю повний аналіз сплати податків всіма агропідприємствами (холдинги, середні, великі, малі, фермерські господарства). Якщо брати сплату податків (фіксований податок, податок на доходи фізичні осіб, військовий збір і єдиний соціальний внесок), то різниця між сплатою податків між ними буває в десять разів. Одні платять 3500 грн на 1 га, інші – 400 грн на 1 га. Деякі примудряються платити 78 гривень на 1 га. Є фермери, які звертаються до мене, що на них дуже тиснуть, змушують платити податки, а вони і так на 1 га сплачують 940 грн. І це при тому, що вони би мали платити в рази 4 більше. Але у них немає навіть розуміння цього. Тому я вважаю, що сьогодні тінь треба забирати з агросектору. В цьому частково допоможе утворення громад. Адже звичайна громада отримує кошти тільки за землю (фіксований податок і податок за землю), а вже ОТГ – 60% податку на доходи фізосіб, які сплачують сільгоспвиробники, що працюють у них на території. Відповідно, ОТГ буде уже зацікавлена в тому, щоб на її території чесно і правильно платилася зарплати, використання паїв, бо на них також нараховується податок на доходи фізосіб. Створення ОТГ сприятиме виведенню з тіні якраз тих сільгоспвиробників, які не платили чесно податки.

Мінімальне податкове навантаження на 1 га і детінізація с/г землі

AgroPolit.com: Ви кажете, що потрібно приймати закон про податковий мінімум на 1 га землі (у Раді є три варіанти – 3131, 3131-1, 3131-2)?

Микола Кучер: Так, відбілити ринок сільськогосподарських земель допоможе запровадження податкового зобов’язання (закон № 3131) на 1 га. Поставлене податкове зобов’язання – це правильно. Коли країна покриється ОТГ і їх бюджет формуватиметься за рахунок фіксованого податку, плати за держземлі та податку на доходи фізосіб, то саме вони ініціюватимуть виведення агросектору з тіні.

Читати до теми: Податковий мінімум на сільськогосподарські землі: як вивести з тіні 12 млн га?

ОТГ зможуть відбілити ринок с/г земель на 80%

AgroPolit.com: Скільки, за вашими оцінками, отримають місцеві бюджети від впровадження такої системи і наскільки відбілиться ринок?

Микола Кучер: Я думаю, що ОТГ зможуть відбілити ринок с/г земель на 80%. Це помітно вже на прикладі працюючих ОТГ. Вони знаходять спільну мову з тими сільгоспвиробниками, які не платили, заставляють їх платити в білу всю зарплатню та податки.  Крім того, слід давати держпідтримку лише тим, хто платить податки.

Децентралізація змусить провести адмінреформу по Україні.

AgroPolit.com: Як у найближчих кілька років зміниться структура агросектору?

Микола Кучер: Децентралізація змусить провести адмінреформу по Україні.  Якщо раніше структура була проста: в середньому в області 25 районів, у кожному районі 25-30 сільських рад. То сьогодні ми хочемо створити ОТГ. І якщо у Вінницькій області було 600 сільських рад, то сьогодні буде 53-55 ОТГ. Ці ОТГ будуть як невеличкі райончики, їх хочуть об’єднати в 3-5- райони в кожній області. Така потреба виникне, бо після утворення ОТГ  роль району уже буде ніяка. Тому адміністративна реформа в Україні має відбуватися паралельно з децентралізацією.

У процесі децентралізації зіткнулися на 90% інтереси багатьох місцевих еліт (фермерів, с/г виробників), але не холдингів. 

Читати до теми: Місцеві вибори-2020: зміна виборчого законодавства та децентралізація по-новому доб’є сільських жителів та закріпачить місцеву владу
 

AgroPolit.com: Чому вона зараз загальмувалася?

Микола Кучер: Тому що дуже багато інтересів. Дуже багато фермерів, сільгоспвиробників хочуть створити під себе ОТГ і бути там сильними,  потужними, маючи поруч зі своїм виробництвом ще й владу. Відбувається досить сильна боротьба за те, яке село куди відійде і хто з ким піде. У процесі децентралізації зіткнулися на 90% інтереси багатьох місцевих еліт (фермерів, с/г виробників), але не холдингів.

AgroPolit.com: Українські фермери перетворюються на міні-барончиків?

Микола Кучер: Не всі. Є такі.

AgroPolit.com: То зараз спостерігається тенденція до того, що в Україні фермерський клас набуває нових рис: це вже нова еліта чи ще ні?

Микола Кучер:  Кого ми називаємо фермером? Якщо подивитися на структуру, як сьогодні розподілені землі, на яких вирощуються сільгоспкультури, то 15 % – це холдинги, 15% — маленькі с/г господарства, які працюють, використовуючи свою та родини працю. Але основна маса – це ті сільгосппідприємства, які трансформувалися від 1000 до 10000-20000 га. Хто з них фермер? Але сьогодні ця структура всіх влаштовує, і фермерів, і середніх, і великих. Склалася така структура землекористування, коли всіх все влаштовує. Великі холдинги дають сучасні технології, сучасні розробки, сучасну техніку, насіння і все, що є сучасне. Маленькі навчаються, і в себе використовують. Ви знаєте, коли я починав в 2004 р., коли ми створювали підприємство, в нас були супер-технології, а фермери тільки ходили і дивилися. Повірте, сьогодні різниці між фермерами, які ходили та дивилися і тими великими виробниками великої немає. Вони користуються сучасними тракторами, насінням, добривами, переходять на ІТ-технології… Але, холдинги зі своєю роботою справилися, вони ці технології принесли. Я думаю, це повинно влаштовувати всіх. Коли ми отримуємо сьогодні 90 млн зерна, значить ми розвивалися, росли, ставали сильними і ставали сильними ці три групи, про які я казав.

Ще 10% с/г землі відійде фермерам

AgroPolit.com: Чи відкусять фермери частину земельного фонду у великих компаній? Яку?

Микола Кучер: Фермери зараз і так відкушують: хто що може, хто як бачить. На мою думку, ще  10% с/г землі відійде фермерам. Хай їх держава підтримує, створює умови, допомагає, щоб вони дійсно були сучасними. Ми хвалимося, що 90 млн зерна виробляємо – це прекрасно. Це виробляють і великі, й малі. Але ж ми купуємо овочі, фрукти, а ми можемо на малих господарствах виробляти це все, і якісно виробляти, мати свої сорти, гібриди, мати помідор, який пахне помідором, огірок, який пахне огірком, часник, до якого ми звикли. Тому фермерів слід підтримати – це їхня ніша, вони її займуть і все буде нормально. А сьогоднішня структура обробітку с/г земель  міняється в сторону малих фермерів.

Два закони – про фермерів та про локального виробника для магазинів

AgroPolit.com: Можливо, парламенту варто прийняти новий закон про фермерство, щоб причесати цей сегмент під одну гребінку? А також – закон про те, аби супермаркети закуповували певну частину агропродукцію у локального виробника, як це є в окремих країнах ЄС?

Микола Кучер: Я тільки за новий закон про фермерство. Але закон про фермерство повинні  написали дуже кваліфіковані люди, бо все, що в нас робиться в понятійному матеріалі в цій сфері, я не можу розібрати. Треба садити серйозну групу людей, яка розбирається в цій темі, потім це все обговорювати, потратити пів року-рік, їм треба допомогти.

Я також підтримую, що слід стимулювати свого локального виробника агропродукції, як і загалом – малих виробників, що виробляють овочі, фрукти.  Якщо ми вкладаємо в гектар кукурудзи $1000, то в гектар овочів ми слід $15000. Таким виробникам потрібно дати кредити, державні гарантії, слід їх навчати фінансовій грамотності, роботі з банками. В нас були потужні управління сільського господарства при Мінагрополітиці. Що сьогодні є? Нічого. А нам потрібні управління, які б вели роботу з малими фермерами, допомагали їм, роз’яснювали. Прийняли закон, що держава бере на себе плату ЄСВ, щоб люди мали пенсії. Дуже про це знають? Та ніхто не знає. Що в перший рік держава може сплачувати 90%, в другий рік – 80%, третій – 70. Чому цим не користуватися? Ні до кого ця інформація не доходить, з людьми треба працювати. Треба, щоб держава полюбила фермерів.

Я думаю, що вартість 1 га с/г землі після відкриття ринку буде максимум $2000.

AgroPolit.com: Ваша оцінка вартості с/г землі…

Микола Кучер: Сьогодні є категорія земель, яка продається. Це, коли іноземець отримав у спадщину українську землю. Він на протязі року повинен цю землю продати. Сьогодні ціна такої землі – $1500-1700 за 1 га. Я думаю, що вартість 1 га с/г землі після відкриття ринку буде максимум $2000. Що в Росії, що в Молдавії с/г землі продаються, і коштують аналогічно. Оскільки ринок землі запустили лише політично, а не економічно, то саме така ціна можлива на українську землю.

AgroPolit.com: Що буде після відкриття ринку землі з агрокомпаніями, у яких є частка іноземного капіталу?

Микола Кучер: Через 2 роки це питання виникне, бо більшість холдингів мають частку іноземного капіталу. Просто валити підприємство, через те, що ми так хочемо, теж не правильно. Поки що механізму немає.

Сьогодні потрібно розпаювати землі держпідприємств серед працівників. Те, що залишиться, потрібно продавати.

AgroPolit.com: Ще одна «біла пляма» – державні землі. У законі про землю з'явився пункт про заборону продажу цих земель, громадам передається право лише здавати їх в оренду. Чи правда, що такий пункт виник, бо попередники боялися, що під час інвентаризації держземель буде викрито земельні афери в результатів яких з 10,5 млн га лишилося як кіт наплакав?

Микола Кучер: В Україні 10,5 млн га державних земель, але потрібно розділяти ці землі, бо це різні держземлі. Є землі державних підприємств, є землі підприємств, які входять в НААН. В більшості випадків – це досить велика системна корупція. Я, наприклад, коли працював в підприємстві, не брав ні 1 га держземель, бо розумів, що це таке. Я вважаю, що сьогодні, в першу чергу, як потрібно вирішувати питання держпідприємств: у державних підприємствах, коли всі землі в Україні паювалися, держпідприємства не паювали, і виходить, що в мене в окрузі є радгосп «Олександрівський», який входить в НААН. Я думаю, що це – одне з найкращих підприємств, але, всі люди в районі отримали паї, але в Олександрівці – ні. Я вважаю, сьогодні потрібно розпаювати землі держпідприємств серед працівників. Те, що залишиться, потрібно продавати.

Читати до теми: Держгеокадастру розказали, де шукати «зниклі» державні землі

AgroPolit.com: Чи є розуміння масштабів дерибану держземель?

Микола Кучер: Є, звичайно. Коли в НААН більше 400 з лишнім тисяч га, навіщо їй ця земля? На наукові цілі? На дослідні цілі? На якісь інші цілі? Можна лишити 50-70 тис. га, все решта – для чого? Там якісь досліди проводяться, наукові розробки? Всі держземлі лишилися, їх ніхто ніяким чином не забрав, не вкрав. Просто, сьогодні вони використовують корупційним шляхом.

Ключове завдання сьогодні – сільські громади повинні отримати нормальні якісні податки від тих сільгосппідприємств, які працюють на їхній території.

Читати до теми: Парламентарі запропонували законопроект про розпаювання державних земель
 

AgroPolit.com: Агросектор потребує оновленого бачення, як його розвивати. Якою має бути оновлена стратегія сектору?

Микола Кучер: Ми повинні говорити не тільки про аграрний сектор, а й про аграрні території. Коли 2-3 роки назад була змінена система оподаткування, то в селі почалося більш-менш нормальне життя. Там будують тротуар, дорогу, ремонтують школу. Реально бюджети сільських рад були ніякі. Просто ніякі. Вони отримували 25% ПДФО, чого вистачало тільки на те, щоб нормально ця сільська рада могла виплачувати зарплати. Коли зробили оподаткування зовсім інше, коли зробили фіксований податок на землю, податок на держземлі, то для ОТГ віддали 60% ПДФО, і все почало змінюватися. В сільських радах з’явилися кошти. Тому все, ключове завдання сьогодні – сільські громади повинні отримати нормальні якісні податки від тих сільгосппідприємств, які працюють на їхній території. Це повинні бути чесні податки, виведення з тіні виробництв – ось що слід зробити. Це. ключовий елемент оновленої стратегії розвитку агросектору.

Що стосується розвитку агросектору: потрібна пріоретизована держпідтримка на суму 1-2% ВВП щороку. В ідеалі було б добре повернути сектору спецрежим ПДВ, а також провести земельну детінізацію, прийнявши законопроект 3131.  

Читати до теми: Наввипередки з часом: як за 10 років втілити в життя аграрну стратегію

AgroPolit.com: Чому Україна за 30 років і досі лишається сировинним придатком світу?

Микола Кучер: Це справді так. Тому потрібно розвивати і підтримувати переробку на державному рівні. Ми сьогодні експортуємо більше 20 млн т кукурудзи. Якби ж її переробили, то отримали б різницю у вартості прибутку в десять разів.  

AgroPolit.com: Хто зацікавлений, щоб Україна не капіталізувалася через агросектор?

Микола Кучер: Конкуренти точно не зацікавлені, їх влаштовує, що в нас – гарне виробництво, гарні порти. Всі країни, які займаються виробництвом с/г продукції – ми для них – конкуренти. І допомогти можемо тільки ми собі, створивши нормальні умови для інвесторів, ввівши нормальні кошти… В багатьох країнах європейських компенсація інвесторам за нові будівництва в агросекторові сягає до 50%. У нас, якби це зараз зробили, то кричали б за корупцію…

Читати до теми: На балансі аграрної академії перебуває 364 тис. га землі з 32,5 млн га ріллі в Україні, — Гадзало

Тому простіше повернути агросектору спецрежим ПДВ. Я впевнений, що тільки ми самі можемо собі допомогти нашою правильною політикою до АПК. Правильна політика – це підтримка інвестицій, і я думаю, рано чи  пізно в нас буде закон про підтримку, компенсацію інвестицій тим, хто їх вкладає, це дуже важливо. І навіть є такі проекти.

Три поради Зеленському

AgroPolit.com: 3 поради для президента Зеленського.

Микола Кучер: Перше – більше вникати в проблеми агросектору, він вартий того. Друге – знаходити тих держслужбовців на всі служби, які зроблять їх сучасними. Третє – потрібно, мабуть, говорити про те, що для сільського господарства  потрібен загальний закон по загальній стратегії розвитку АПК. Комунікації з держсектором стало набагато менше, ніж було. Нас не завжди слухали, але дуже багато слухали. Нас деколи використовували, але багато питань ми вирішували. Сьогодні десь кабмінівські управлінці там, а ми (сектор) – тут. Результат такого глухого ставлення до галузі – ліквідація мінагрополітики. Тому його потрібно поновити.  

Наталія Білоусова головний редактор AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

28 вересня 2020
Бюджет України-2021: завдання вижити – пошук ресурсів для покриття дефіциту
Уряд ухвалив проєкт закону про держбюджет на 2021 рік. У Мінфіні проєкт назвали «бюджетом можливостей для розвитку». Але аналіз змісту...
18 вересня 2017
Кучер наполягає на розгляді декількох аграрних законопроектів
Сьогодні на засіданні Погоджувальної ради голів депутатських фракцій, груп і Комітетів ВРУ народний депутат Микола Кучер звернувся до голови Андрія...
13 грудня 2016
Кучер: бюджетна дотація поверне тваринникам більшу частину коштів від спецрежиму ПДВ
Запровадження спеціальної держдотації замість спецрежиму ПДВ дозволить дозволить підтримати  тваринництво, яке сьогодні зазнає спаду. Про це у...

Вибір редакції

4 грудня 2020
Уряд просять ввести державне регулювання на кукурудзу – відкритий лист уряду та РНБО від трьох асоціацій тваринників
Аби уникнути на внутрішньому ринку дефіциту куркудзи та запобігти здорожчанню продукції тваринництва уряд просять  закупити 6,0 млн. т кукурдзи...
3 грудня 2020
Законопроект 2289 – спрощення процедури ввезення пестицидів та агрохімікатів в Україну
У парламенті пропонують змінити процедуру завезення пестицидів та хімікатів в Україну. Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроект №2289...
2 грудня 2020
«Масло немасляне» на полицях магазинів, або чому потрібно приймати законопроект 3516 про «відбілення» ринку молочних продуктів
На початку листопада цього року в інтернет-виданнях з’явилося повідомлення, що Антимонопольний комітет України наклав штрафні санкції на...