Податковий мінімум на сільськогосподарські землі: як вивести з тіні 12 млн га?
Податковий мінімум

Вивести з тіні 12 млн га землі, яка обробляється в Україні, та повернути до бюджету 70 млрд грн на рік пропонують запровадженням мінімального податкового мінімуму для тих, хто працює на землях сільськогосподарського призначення. У Верховній Раді України зареєстрували три законопроєкти №3131, 3131-1 та 3131-2, які мають посприяти «відбіленню» податків.

Податковий мінімум незалежно від розмірів бізнесу

Суть законопроєктів №3131 та №3131-1 полягає у пропозиції сплачувати сумарно 1200-1400 грн усіх податків для малого та середнього бізнесу, №3131-2 запроваджує обов’язкову декларацію земель, яка обробляється, з фіксованим податком, а в разі відсутності обробітку – значно більшу суму податку, що має мотивувати показувати реальний обробіток.

№3131 «Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції». Автори: Микола Сольський, Олег Тарасов, Мар’ян Заблоцький, Павло Халімон та інші депутати.

Запроваджують податковий мінімум поставленим податковим зобов’язанням. Пропонують механізм оподаткування доходів фізичних та юридичних осіб – власників і користувачів земельних ділянок с/г призначення, який передбачає рівень сплати податків з доходу від використання таких земельних ділянок, не нижчий, аніж мінімальний розрахунковий податок.

Це стимулюватиме їх (фізичних та юридичних осіб, – прим.) до офіційного оформлення відносин оренди та праці, унеможливить приховування доходів від оренди та реалізації сільгосппродукції та ухилення їх  від оподаткування, а  також утворить рівні умови ведення бізнесу для всіх сільгосптоваровиробників», – вказано у пояснювальній записці до законопроєкту.

Читайте до теми: Мінімальне податкове навантаження на гектар – деталі законопроєкту №3131 про детінізацію виробництва сільськогосподарської продукції

№3131-1 «Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо удосконалення системи оподаткування у сфері земельних відносин і сільського господарства». Автори: Олег Тарасов, Іван Чайківський, Дмитро Соломчук.

Законопроєктом встановлюють мінімальне податкове зобов'язання. Зокрема, 1% від НГО земель і решту відсотків від НГО, що сплачується протягом 10 календарних днів, які настають за останнім днем для подання річної податкової декларації.

На сьогодні в Україні гострою є проблема тіньової оренди земель та тіньового ринку с/г продукції. Відповідні земельні ділянки здають в оренду за готівковий розрахунок, при цьому договори оренди не оформляються, а відповідні доходи власників ділянки ніде не враховуються, що дозволяє їм претендувати на отримання субсидій та інших видів соціальної допомоги… Метою законопроєкту є виправлення ситуації щодо тіньової оренди земель та тіньового ринку сільськогосподарської продукції», – вказано у пояснювальній записці до нього.

№3131-2 «Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання оброблення сільськогосподарських угідь». Автор – Данило Гетманцев.

Законопроєктом пропонують запровадити у Податковому кодексі «додаткову ставку податку» для тих, хто не обробляє землю. Розрахунок – у відповідності до НГО.

Станом на 01.01.2020 р. середня НГО сільськогосподарських угідь в Україні становить орієнтовно 28 000 грн. Таким чином, на земельні ділянки сільськогосподарських угідь, які не обробляються, встановлюється додатковий земельний податок у сумі ≈ 560 грн з 1 га», – вказано у пояснювальній записці до законопроєкту.

Читайте до теми: Сім тез Романа Лещенка про земельну реформу: ринок землі, тінь, податки, скупка та державна земля

Експерти AgroPolit.com розповіли про актуальність запровадження податкового мінімуму та переваги кожного із законопроєктів, один з яких має бути «обраний» голосами депутатів парламенту.

Коментарі експертів про 3 проєкти законів

Втрати бюджетів усіх рівнів з 1 га тіньового обробітку експерти оцінюють у 2200 грн».

Микола Сольський, народний депутат від фракції «Слуга народу», голова комітету з питань аграрної та земельної політики, автор законопроєкту №3131

«Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції реєстр. №3131 від 27.02.2020, як і два альтернативні до нього законопроєкти (№3131-1 від 17.03.2020 та №3131-2 від 17.03.2020), спрямовані на вирішення давньої проблеми у сільськогосподарській галузі – тіньового обробітку землі та виготовлення сільськогосподарської продукції.

Під тіньовим обробітком землі мають увазі виготовлення с/г продукції на земельних ділянках, котрі фактично орендуються, але щодо яких не оформляються договори оренди. У такому випадку орендну плату виплачуються готівкою, з неї не сплачують податок на доходи фізичних осіб, військовий збір. Як наслідок, вирощену продукцію за такою схемою не декларують та не оподатковують, продають теж за готівку. Заробітна плата у цій сфері аналогічно перебуває в тіні.

Втрати бюджетів усіх рівнів з 1 га тіньового обробітку експерти оцінюють у 2200 грн. Для розуміння масштабу проблеми: обсяг тіньового обробітку становить від 12 до 16 млн га земель сільськогосподарського призначення.

Наслідком цього є:

  • мільярдні ненадходження до бюджетів;
  • гірше економічне становище добросовісного сільськогосподарського виробника, оскільки продукція такого виробника є дорожчою, аніж тіньового.

Читайте до теми: Податки-2020: основні зміни для АПК від уряду та парламенту

Законопроєктом №3131 пропонують запровадити поставлене податкове  зобов’язання власника та користувача землі. Таким підходом держава встановлює, якщо особа є власником або користувачем землі, то є певний мінімум податків, які мають бути сплачені за рік. Проєктом передбачається 5% від нормативної грошової оцінки. За середньої НГО 28 тис. грн з 1 га це становить 1400 грн на рік.

Це означає, що власник чи орендар з 1 га (в залежності від обраної системи оподаткування) має сплатити за рік сукупно 1400 грн ПДФО, ЄСВ, військового збору, земельного податку, податку 4 групи. Якщо ж такий власник чи користувач податків не сплатив – він має доплатити до розміру поставленого податкового зобов’язання.

Для всіх добросовісних платників податків таке зобов’язання взагалі не вплине на розмір податків, що ними сплачуються. Для тіньовиків, однак, виникне обов’язок доплатити.

Такий підхід дозволить вирівняти умови конкуренції на ринку й отримати додаткові надходження до бюджетів усіх рівнів, передусім місцевих громад».

Ми хочемо це змінити та захистити тих, хто платить «білими». Вводимо таке поняття, як «поставлений дохід».

 

Мар’ян Заблоцький, народний депутат «Слуга народу», голова підкомітету з питань місцевих податків і зборів комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики 

Я не вірю, що можна щось виростити на землі – кукурудзу, пшеницю, – якщо не затратити 1500 грн на гектар у вигляді ПДФО на оренду, ПДФО і ЄСВ на зарплату, не заплатити фіксований податок. Асоціації бачать різні цифри – чув суми близько 3 тис. грн на га. Почати варто з базового мінімуму, аби наповнити бюджети сіл. Податки не скасовуються, нові – не запроваджуються, ми просто хочемо посилити контроль над сплатою податків.

Ми порахували, що зараз на ринку ціна оренди в Україні в середньому перевищує 4 тис. грн за га, сягає 5 тис. грн. Якщо б сплачували ПДФО з цієї суми, то громада мала б отримувати тільки ПДФО близько 700-800 тис. грн. Однак оскільки ці кошти часто йдуть у тінь, громада і державний бюджет надходження втрачають. Також часто, зокрема у сільському господарстві, не сплачують податки на заробітну плату. Ми порахували, що це щонайменше 700 грн на 1 га – це і ПДФО, і ЄСВ, а коли зовсім у тіні працює підприємство, часто не сплачується і земельний податок. Адже якщо договори не оформлені та стосовно людей поширюються пільги зі сплати земельного податку, то не платиться і цей. Таким чином, мінімальне податкове навантаження, що мало б бути на гектар з урахуванням усіх податків, становить близько 1,5 тис. грн, які втрачає переважно місцевий бюджет, частково – державний. Це створює нерівність. Бо аграрії, які хочуть конкурувати з іншими, намагаються не платити податки, щоб заплатити більшу оренду.

Ми хочемо це змінити та захистити тих, хто платить «білими». Вводимо таке поняття, як «поставлений дохід». Тобто кожен гектар приносить певну суму прибутку і сума податку з га не може бути меншою, ніж визначена законом. Ми не хочемо запроваджувати нові податки, але намагаєось зробити так, щоб аграрії платили мінімальні чинні. Це буде додатковим стимулом, щоб аграрії будували ферми і запроваджували нові засоби виробництва, розширювали свій бізнес.

У 2019 році обсяг тіньової оренди с/г  земель в Україні складав від 19 до 69 млрд грн. При цьому втрати бюджетів усіх рівнів від недоотримання податків та інших платежів становили 6-22 млрд грн на рік.

 

Іван Чайківський, секретар комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, народний депутат із групи «За майбутнє»

«Ні для кого не є таємницею, що в Україні сформований тіньовий ринок оренди с/г земель. Це означає, що всі однаково заробляють, але зобов’язання перед бюджетами – різні. Відтак, це впливає і на формування конкурентної кінцевої ціни продукції. Для того, щоб внормувати та звести до єдиного прозорого показника сплати податку і підготовлено законопроект №3131-1, співавтором автором якого є я та низка депутатів аграрного комітету.

Тіньовий ринок оренди земель сільськогосподарського призначення, за оцінками експертів, нині становить 28% від загальної площі сільськогосподарських земель або близько 12 млн га з 42 млн га сільгоспземель України. При цьому  в офіційній оренді перебуває близько 25 млн га сільгоспземель. За результатами експертних досліджень, у 2019 році обсяг тіньової оренди сільськогосподарських земель в Україні складав від 19 до 69 млрд грн. При цьому, втрати бюджетів усіх рівнів від недоотримання податків та інших платежів становили 6-22 млрд грн на рік.

Усі ці кошти можна і треба вводити в легальний обіг.

Суть законопроекту: ми підвищуємо ставку земельного податку до 3-4%, але даємо можливість її знизити аж до 1% за рахунок сплати інших податків (ПДФО від продажу с/г продукції або ПДФО орендодавців та працівників (для платників ЄП) або єдиного податку третьої групи, або податку на прибуток підприємства).

Цей механізм буд мати мінімальний вплив на легальних сільськогосподарських товаровиробників, оскільки вони вже сплачують усі належні податки, однак збільшить податкове навантаження на «тіньовиків», спонукаючи їх виходити в легальне поле».

Масштаби земельної тіні по Україні різні. Наприклад, у Чернігівській області таких паїв практично немає, а от у Хмельницькій – майже 80% обробляється в тіні».

Павло Халімон, народний депутат від фракції «Слуга народу», один з авторів законопроєкту №3131

«Законопроєкт покликаний зобов’язати власника паю чи орендаря землі платити встановлений податок. Тобто не залежно від того, чи обробляєш ти за документами свій пай, з нього слід сплатити цей податок – його величина коливатиметься у межах 600-800 грн з 1 га.

Масштаби земельної тіні в залежності від регіонів України різні. Наприклад, у Чернігівській області таких паїв практично немає, а от у Хмельницькій – майже 80% обробляється в тіні.  Як це відбувається: власник паю іде до фермера й усно з ним домовляється про оплату – грішми чи продукцією, тож на рівні усних домовленостей встановлюють розмір орендної плати.

Запровадження такого податкового мінімуму з 1 га позитивно позначиться на роботі дрібних аграріїв, зокрема фермерів. Встановлений податок допоможе відбілити ринок і покращить умови роботи фермерів із державними та комерційними установами. Адже фермери зможуть легально задекларувати свій земельний банк і після цього отримають доступ до дешевих грошей – комерційного чи пільгового за держпрограмами кредитування, бо всі банки та держустанови  звертають увагу на активи та реальну діяльність підприємця. Фермери від цього виграють.

Крім того, цей крок допоможе прискорити інвентаризацію земель. Дані співставлять із даними держгеокадастру, тоді побачимо, хто і що обробляє, і де є дірки».

Читайте до теми: Мар’ян Заблоцький: Мінімальне податкове навантаження на гектар має становити приблизно 1,5 тис. грн

Це, можливо, стане своєрідним шоком для багатьох селян, але поступово змусить усіх офіційно оформлювати орендні відносини, тому що не оформлювати оренду буде банально невигідно для самого власника – він тоді стає платником податку».

Андрій Мартин, заступник голови Ради Асоціації «Земельна спілка України»

«У нас фактично передано в оренду 63-64% пайових земельних ділянок. Там, де їх офіційно беруть в оренду, землекористувач сплачує усі податки. Він сплачує єдиний податок, 4 групи за землю, плюс орендну плату, і є податковим агентом для власника земельної ділянки. Таким чином, 18% буде складати податок на доходи фізичних осіб від орендної плати. А сьогодні для сільських громад саме ПДФО від орендної плати є доволі вагомим джерелом надходжень.

Можна стверджувати, що близько чверті земельних ділянок пайових, які маємо в країні, використовуються за тіньовою орендою.

Основний удар приймуть (а за моїми оцінками це буде 1 млн 300 тис.1 млн 400 тис. осіб), власники земельних ділянок, котрі не передають свої ділянки офіційно в оренду. У них вийде так: якщо середній розмір паю по Україні – 4 га, виходячи з середньої НГО, то по 1500 грн за га буде мінімальний податок, для тих селян, які мають ділянку, не здають її офіційно в оренду та податків не платять, зрештою, податкове навантаження очікується близько 6000 грн на рік з однієї земельної ділянки. Соціальний ефект буде не сильно приємним. Ті люди, які звикли тривало неофіційно передавати свої земельні ділянки в оренду, або не передавати їх взагалі – будуть змушені сплачувати в середньому 5000-6000 грн на рік. І так у різних регіонах. На заході ділянки маленькі, на південному сході – великі, тож більшою буде їхня нормативна грошова оцінка. Тому це, можливо, стане своєрідним шоком для багатьох селян, але поступово змусить усіх офіційно оформлювати орендні відносини, тому що не оформлювати оренду буде банально невигідно для самого власника – він тоді стане платником податку.

Читайте до теми: Все буде ПДВ — як парламент забрав у малих аграріїв 10 млрд грн і віддав багатим

Легальний бізнес не має страждати через те, що він легальний, не втрачати конкурентні переваги, будь-які землевласники та землекористувачі мають сплачувати певний мінімальний розмір податку, тому що ми мусимо розуміти, що, наприклад, для сільських громад, податки від сільського господарства, агробізнесу, на сьогодні є головним джерелом надходжень для сільських бюджетів. Якщо мінімальне оподаткування в розмірі 1500 на га буде запроваджено, це на 20-30% дозволить збільшити місцеві бюджети.

Це законопроєкти, які ще навіть не розглядалися у першому читанні, їх до другого читання цілком можна буде доопрацювати. Незалежно від того, який з них буде взятий за основу, його цілком можна буде модифікувати. Агробізнес сам повинен сказати про мінімальний рівень податкового навантаження. Але податки мають платити всі».    

Проєкт закону не має цілі підвищувати ставку податку на землю. Земельний податок розглядається як складова інших виплат.

Леонід Корейба, голова спілки «Центр розвитку земельних правовідносин в Україні»

«Зроблю аналіз основних пунктів нового законопроєкту №3131 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції». Спочатку пропоную порівняльний розрахунок земельного податку за наявною формулою та за новим зразком.

Відповідно до ст. 174 діючого на сьогодні Податкового кодексу, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі для сільськогосподарських угідь — не менше 0,3% та не більше 1% від їх НГО.

Якщо припустити, що грошова оцінка 1 га земельної ділянки площею 2 га становить 10000 грн, то податок на неї має бути сплачений у розмірі  до (20000*0,01) 200 грн.

Формула, яку пропонує нам проект закону, виглядає дещо інакше. За новими правками платники податків мають опиратися на податкове зобов'язання. Проведемо розрахунок для такої ж ділянки за новими вимогами:

ППЗ (податкове зобов'язання)= НГО*S*0,05*М/12= 10000*2*0,05*12/12= 1000 грн

Якщо особа, яка оподатковуться, має у власності чи користуванні декілька земельних ділянок, то нараховується загальне податкове зобов'язання, яке утворююється за сумою усіх податкових зобов'язань на окремі ділянки:

ЗППЗ (загальне податкове зобов'язання)= Ʃ ППЗ усіх ділянок, що є у власності чи користуванні

Отже, є помітною є різниця величини податку на одну земельну ділянку. Якщо провести розрахунок податку на земельну ділянку більшої площі, різниця буде ще більшою.

Таким чином, податок на землю за новими нормами закону збільшується, про що свідчать наведені розрахунки. Але проєкт закону не має на меті підвищити ставки податку на землю. Земельний податок розглядається як складова інших виплат.

Читайте до теми: Коронавірус атакує український бізнес – наслідки та екстрений сценарій порятунку для аграріїв

Основними під час формування податків сільськогосподарських виробників є суми наступних платежів:

  • податок на прибуток від реалізації власної сільськогосподарської продукції;
  • військовий збір;
  • загальнодержавне страхування;
  • земельний податок.

Маємо формулу, яка визначає суму надходжень до державного бюджету у випадку перевищення нарахованого ЗППЗ над загальною сумою виплат за вище зазначеними статтями:

Доплата=Ʃ ППЗ — Ʃ податків 1,2,3,4

Крім того, у проєкті закону вказано, що податок платитимуть власники ділянок, орендарі та емфітевти, про що не зазначено у сучасному Податковому кодексі.

Податкове зобов'язання не нараховується на земельні ділянки, надані фізичним особам для садівництва, на присадибні ділянки, для  індивідуального дачного будівництва, особистого селянського господарства, на  земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 га.

Позитивним є також врахування помісячного розрахунку податку за новою формулою, що дозволяє вирахувати його величину на момент передачі права користування чи власності іншим особам оподаткування.

Таким чином, запропоновані розрахунки показують, кому вказана система оподаткування буде вигідною, а кому – ні. Але податок, розрахований за новою формулою, є обов'язковим».

Якщо ви, офіційно працюючи, сплатили 9 500 грн податку, то вам залишається сплатити 500 грн.

Леонід Козаченко, президент Української аграрної конфедерації

«В Україні 40% оренди землі перебуває в тіні. Тому це один із шляхів, як вивести аграрний бізнес з тіні та подолати проблему. З трьох законопроєктів, на мою думку, перший трошки обтяжує суб’єктів господарювання. Треба по-іншому підійти. Є два інших законопроєкти, зареєстровані народними депутатами, котрі трошки м’якші, тож цього достатньо, щоб виводити з тіні. Мова про те, що обробляєте ви цю землю чи ні, маєте за неї платити. Якщо ви не в тіні, то у вас віднімають те, що ви вже платите, і залишається до сплати дуже маленька сума.

Умовно, ви платите 100 грн за сотку, або 10000 грн за га. Якщо ви, офіційно працюючи, сплатили 9500 грн податку, то вам залишається сплатити 500 грн.

У першому законопроєкті дуже велика загальна сума оподаткування. Вона значно вища, ніж потрібно. Платив податки – не думай про різницю, плати. Навіть якщо ви досі працювали набіло, то вдвічі більше будете платити податків, аніж зараз. Це дуже сильно обтяжує. Якщо трошки пом’якшити, цього буде достатньо, щоби вивести з тіні. Також у законопроєкті про ринок землі передбачався механізм фінансування фермерів, котрі купуватимуть землю, то отримати кредит зможе фермер, який здавав звіти про те, як використовував землю. Якщо сидів у тіні, обробляв землю, нікому нічого не платив, ховаючись, то попрацюй 2 роки, надавай звітність, і тільки після цього тобі дадуть кредит на купівлю землі. Це був запобіжник.

Читайте до теми: «Земельний довідник України 2020» – база даних про земельний фонд країни

У 3131-1 є норма про звільнення від податку для фізосіб з малими доходами, однак я би не звільняв. Бо я, наприклад, маю 50 га ділянку. Для малого й мікрофермера це чимала ділянка. Але візьму батька-матір, сестру-братів і скажу, що у них в кожного по пів гектара, а сам все одно буду обробляти. Там не буде малого обсягу, але його просто не побачать. Тому треба для всіх це зробити. Варто поставити 3 законопроєкти на обговорення всієї громадської спільноти. А вся спільнота підтримує необхідність поставити крапку в цьому безладі».

 

Те, що податки залишаються у громадах, це дуже хороший стимул. Тому що в ОТГ відомо кожному сільгоспвиробнику – цей платить стільки, а цей платить стільки».

Микола Кучер, народний депутат, член депутатської групи «За майбутнє». Член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики

«Усі сільські громади – об’єднані, не об’єднані – живуть переважно за рахунок тих податків, які отримують від аграрного сектору. Буває, що бюджети необ’єднаних громад на 80% формуються за рахунок фіксованого податку 4 групи, за рахунок податку на землю запасу, і на землю, які платять сільгоспвиробники. В об’єднаних громадах ще додається податок на доходи фізичних осіб. Також громади, які мають багато державних земель, дуже залежать від податку. Якщо хоч один із цих законів буде ухвалений, має бути чіткий підхід – слід урівняти у обов'язках тих, хто сплачує податки і не сплачує. У нас є більша проблема – багато сільгоспвиробників незаконно обробляють землю. Люди віддають їм паї, договору не оформляють, не платять навіть на 4 групу, нічого. Тому питання непросте.

Те, що є на сьогодні – якби правильно та чесно працювало законодавство, то чинного закону було б досить. Але у нас є договори, які підписали на державні землі 10 років тому, де поставили цифру. Там, припустімо, є цих 100 грн, хтось платить ці 100 грн, які юридично важко довести. Він каже – у мене є договір – чекайте, вибачте. Тому тут не так питання законодавства, як питання совісті тих, хто обробляє землю. Але багато з тих, хто має договір на 100 грн, перезаключив, на тих 10% чи 12%, а дехто як платив копійки, так і платить. І юридично він правий. Йому не доведеш».

Те, що податки залишаються у громадах, це дуже хороший стимул. Тому що в ОТГ відомо кожному сільгоспвиробнику – цей платить стільки, а цей платить стільки. Я знаю громади, де після їхнього об’єднання ситуація кардинально змінилася. В мене колись був такий випадок, коли звернулися – великий фермер, з образою, що платить за державні землі 950 грн за гектар, а змушують більше платити. Однак якщо говорити про 10-12%, це не 950 грн, це 3000, 3200, 3500 грн».

Читайте до теми: Земельний податок для «Укрзалізниці»: хто виграє і програє від його скасування?

Податки мають платити всі. І потрібно наповнювати державний бюджет. Але  не шляхом зрівнялівки!»

Вадим Івченко,  народний депутат від фракції ВО «Батьківщина», член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики

«Законопроект потрібен не у такому вигляді. Його слід серйозно доопрацювати та забезпечити диверсифікацію податків.

Зрозуміло, що податки мають платити всі. І необхідно наповнювати державний бюджет. Але  не шляхом зрівнялівки! Адже господарства, які працюють на землі – різні! Це вирок для  сімейних фермерських господарств, які займаються тваринництвом або вирощуванням органічної продукції, чи хочуть вирощувати сади...

Для фізичних осіб-землевласників податкове навантаження зросте майже в 11 разів – з 140 до 1500 грн на рік з розрахунку на один гектар. Фізичні  особи, які орендують земельні паї, будуть вимушені сплачувати  за  рік податків на 1260 грн більше. Враховуючи, що площа середнього земельного паю в Україні 4,3 га, для фізособи-орендая додатковий податковий тягар складе 5,4 тис грн на рік. А якщо родина обробляє 10-12 га і використовує цю землю для забезпечення тварин кормами? – Навпаки, держава мала б стимулювати створення та розвиток органічного виробництва, зменшуючи податкову базу, бо у нього від 5-7 років потрібно тільки вкладати кошти – у землю, виробництво, сертифікацію тощо, а прибуток можна очікувати лише після 10  років господарювання!

Підприємство, яке  перебуває на спрощеній системі оподаткування (є платником 4-ї групи єдиного податку) і орендує 100 га, муситиме   додатково сплатити до бюджету податків на 3,85 тис.грн більше, а при оренді 1000 га – на 38,5 тис. грн більше, аніж за діючою системою оподаткування.  Це неймовірні кошти для сільської місцевості!

У розвинених країнах вже давно податкове поле працює на диверсифікації податків. Хто має великі прибутки – сплачують більший відсоток податків. Та ж Польща дозволяє малим формам господарювання до певного рівня доходу взагалі не сплачувати податки...»

Щоби вивести бізнес із тіні, треба створити вигідні умови, звабити їх звідти вийти».

Микола Стрижак, президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України

«Якось приїхали до Кіровоградської області італійці та вирішили тут розпочати аграрний бізнес. Коли порахували, виявили, якщо платити все офіційно – вони у збитку. Але наші фермери живуть, і родини утримують. Отже, щось у наших законодавствах неправильно.

Щоби вивести бізнес із тіні, необхідно створити вигідні умови, звабити їх звідти вийти.

Треба виписати коротку концепцію аграрного розвитку держави, вказавши, що державі слід повністю допомагати фермерським господарствам сімейного типу до 20 га, до 50 га – надавати преференції, до 100 га – надавати преференції, плюс допомогу, до 300 га – на поворотній основі, після 500 га – повинні платити або акциз, або диференційований податок.

Якщо подивитись, як надавалася підтримка: двом людям по 4 млрд, решті – на всіх 1 млрд, то тепер, якщо всіх поставити в однакові умови, це неправильно».

Читайте до теми: Оновлена внутрішня агрополітика та розширення експортної стратегії – умова виживання агросектору

Легальні виробники сплачують 2,5 тис. грн на га, а хто не хоче, сплачує 150 грн за га».

Михайло Соколов, заступник голови «Всеукраїнської аграрної Ради»

«Ніхто не може остаточно визначити, скільки зараз землі перебуває у тіньовій оренді. Можна робити відповідні оцінки. За нашими оцінками, від 11 млн з га до 16 млн з га. Якщо взяти дані ДФС за 2018 рік, середня несплата всіх податків, окрім ПДВ складала 1500 грн. Це середня занижена, тому що вона містить дані по господарствам, які частину своєї власності приховують.

Навіть якщо мінімальна оцінка 10 млн га, множимо на 1500 грн – отримаємо 15 млрд грн недоплати до бюджету. В реальності втрати складають від 20 млрд грн несплачених податків на рік. Без урахування крадіжки ПДВ. Це ПДФО, ЄСВ, Військовий збір і податок на землю. Якщо ще ПДВ, то цифра виросте в півтора-два рази.

У цих законопроєктів одна ідея, але різні способи рішення проблеми. Дійсно, необхідно у вигляді мінімального податку запровадити вимогу для всіх сплачувати. Передовсім, у вигляді ПДФО, коли фізичні особи реалізовують продукцію – вони сплачують, або коли земля здається в оренду та обробляється найманими працівниками, треба сплачувати ПДФО з орендної плати та зарплати робітників.

Усі законопроекти вимагають мінімум заплатити. Легальні виробники сплачують 2,5 тис. грн на га, а хто не хоче, сплачує 150 грн на га. Ми вітаємо всі три законопроєкти, вважаємо, що їз можна ухвалювати. Існують аргументи, що ці законопроекти підвищують податки, але це неправда. Бо вони вимагають той мінімум, який вже сплачують ті, хто зараз працює легально. Для тих, хто працює чесно, нічого не зміниться, або ж мінімально. Ми рахували, що у них вийде додатково 14 грн із га. Податок на землю зараз мінімальний 150 грн з га, а податок 4-ї групи – 300 грн із га. Тому неправильно стверджувати, що це збільшення податкового навантаження. Це лише можливість вивести на світло.

Першим законопроектом (№3131) пропонують запровадити нове поняття – «податкове зобов’язання». Розраховуємо: це 5% НГО, якщо у нас НГО в середньому 28 тисяч – 5% від неї – 1400 грн. Відповідно сума ПДВФО, ЄСВ, податку на землю, податку 4 групи та податку на прибуток, в залежності від того, який платник обробляє землю – сумарний податок становитиме 1400 грн з га. Якщо ви заплатите менше, на різницю виникне доплата, яку додасте до основного податку. Якщо ви платник податку на прибуток на загальних умовах, на цю суму збільшиться податок на прибуток, і так з кожним податком. Для нас це трохи заплутане рішення, де можуть бути юридичні проблеми.

Читайте до теми: Аграрний комітет – скільки законопроектів встигли зареєструвати депутати у новому році 2020

Ми запропонували інший підхід, законопроектом №3131-1:

Збільшуємо податок земельний і 4 групи на 2%. Робимо мінімум 1%, а в сумі – на 3%. З них 1% сплачується упродовж року, а 2% – у наступному році. За умови, якщо ви як податковий агент або платник-фізична особа заплатили ПДФО на меншу суму. Тобто існує певний рівень податку земельного та 4 групи, ми його підвищуємо, та дозволяємо зараховувати виплату цієї надбавки сплатою ПДФО.

Якщо ви працювали легально, то зараз цього ПДФО сплачуєте набагато більше, аніж до підвищення, яке очікувалося. Тому, коли ви віднімаєте, виявляється, що будете платити стільки ж, як зараз. Але якщо працюєте нелегально, то вам віднімати немає чого. Ми не чіпаємо усі податки, але підвищуємо податок на землю 4 групи та дозволяємо залік. Завдяки цьому обов'язкова до сплати максимальна підвищена ставка складатиме 3-4%, і 1% впродовж року, в грошах це 3% НГО – 900 грн, 4% – 1200 грн. Сумарне навантаження може бути 1200-1400 грн. Для тих, хто легально працює, нічого не зміниться.

Третій законопроєкт (№3131-2) – голови податкового комітету. На нього варто звернути увагу. Він застосував цікаву концепцію: сказав так: якщо у вас земля обробляється, то з неї є реалізація, а якщо ви юридична особа, то має бути мінімальний ПДФО з оренди та зарплати, тоді у вас звичайний податок. Якщо ви її не обробляєте – тоді підвищена ставка податку на землю та підвищена ставка податку 4 групи. Людям дають право декларувати все, що вони хочуть. Але для того, щоб задекларувати землю, що вона обробляється, треба показати, що у вас існує реалізація з цієї землі. Ви не можете декларувати, що обробляєте ділянку, але при цьому немає реалізації. Тоді зазначать, що вона обробляється або частково не обробляється, і дадуть підвищену ставку податку. Досить оригінальне рішення. Його треба вивчити. Жодних звітів чи нових понять у Податковому кодексі – але результат досягається той же».

Оксана Тупальська журналіст AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

8 травня 2020
Мінімальний земельний податок може підняти навантаження для фізосіб майже в 11 разів
Запровадження мінімального земельного податку може підняти навантаження для фізичних осіб у 11 разів. Про це у коментарі для AgroPolit.com розповів...
18 березня 2020
Тіньова оренда сільськогосподарських земель в Україні складає 70 млрд грн
Обсяг тіньової оренди земель сільськогосподарського призначення складає за оцінками експертів 20-70 млрд грн при недоотриманні податків з неї до 22...
24 січня 2020
Разумков розповів, як вирішити проблему з тіньовим обігом землі
Проблему з тіньовим обігом землі треба вирішити до того, як набуде чинності закон про ринок землі, але для цього необхідно вжити цілий комплекс...

Вибір редакції

30 листопада 2020
Екологічні агротренди: Україна запроваджує підтримку для виробників органічної продукції, а ЄС робить ставку на споживачів
Поки Україна тільки запроваджує державну підтримку для органіків, тобто органічних виробників, будує плани на збільшення площ під органічним...
27 листопада 2020
Законопроект 2194 – каталізатор завершення земельної децентралізації та передачі державної землі громадам
Прийняття законопроекту 2194 – це каталізатор завершення земельної децентралізації та передачі державної землі громадам, пише у блогові на...
27 листопада 2020
Олена Корогод: Я очікую появу Реєстру виробників органічної продукції у лютому-березні 2021 року
Уряд затвердив нові правила сертифікації  органічного виробництва та продукції, парламент схвалив закон 3295 про держпідтримку органічного...