Денис Башлик: Ціна на землю становитиме $1,5–3 тис. за га і вона не падатиме
Денис Башлик голова Держгеокадастру

 Ринок землі – як українцям вижити в новій реальності?. Як зміняться земельні правила на внутрішньому ринку після прийняття закону про обіг землі № 2178-10, про національну інфраструктуру геопросторових даних, нову роль Держгеокадастру в цих умовах, якою буде ціна землі та ставка оренди с/г земель, що робитимуть із державними землями? Про це та багато іншого  AgroPolit.com говорив з головою Держгеокадастру Денисом Башликом. 

Буде створена єдина система, яка об'єднуватиме взагалі всі геопросторові дані як державного, так і приватного секторів. Тобто геопортали місцевих та центральних органів будуть поєднані на одній платформі.

 AgroPolit.com: Розкажіть, будь ласка, які наслідки для аграрного сектору та пересічних українців буде мати прийнятий Верховною Радою у другому читанні закон №2370 «Про геопросторові данні»?

Денис Башлик: Для початку я хотів би пояснити, що стоїть за такою складною назвою, як «Національна інфраструктура геопросторових даних України» (НІГД). Сьогодні в Україні існує безліч геопорталів, які створюються або органами місцевого самоврядування, або на центральному рівні; безліч кадастрів, які між собою не узгоджуються.

Є містобудівні кадастри, є земельні. Наприклад, якщо спробувати об'єднати ці кадастри, то вони у низці випадків не будуть збігатися просторово. Це не означає, що хтось робить щось неправильно. Просто раніше не було уніфікованої системи і єдиних стандартів та підходів до обробки геопросторових даних. Питання створення єдиної інфраструктури з обробки геопросторових даних, наскільки я пам'ятаю, триває понад 12 років.

Спочатку було непорозуміння з приводу – що це таке і навіщо воно потрібне? Потім був етап, коли кожен отримувач даних хотів приховати їх від інших: володіти цією інформацією одноосібно і нікому не показувати. Ми його успішно подолали. Потім був етап пошуку політичної волі і сьогодні вже є готовий закон, який очікує на підпис президента.

То що ж цей закон дасть? Буде створена єдина система, яка буде об'єднувати взагалі всі геопросторові дані як державного, так і приватного секторів. Тобто геопортали місцевих та центральних органів будуть поєднані на одній платформі.

Наша принципова позиція – це має бути безкоштовно для всіх: має бути відкрито для інвесторів, аграріїв та тих, хто має бажання отримати цю інформацію. Доступ буде для всіх на єдиній основі. Ми в жодному разі не хочемо, щоб ці дані були кимось монополізовані. У свою чергу, ми надаємо єдине вікно для доступу до всіх реєстрів. Це своєрідна інформація про інформацію, як би складно це не звучало.

Закон передбачає 17 базових наборів даних, з якими ми вже зараз почали працювати. Варто зауважити, що досить довго тривали дискусії про необхідність цього порталу, про його безкоштовність. Я повторюю, що наша принципова позиція – держава не повинна заробляти на інформації, за яку вже сплатили платники податків. «Національна інфраструктура геопросторових даних України» має бути інструментом, який дасть поштовх для розвитку економіки, а не інструментом для збору податків до державного та місцевих бюджетів.

AgroPolit.com: Після того як закон вступить в силу, буде підписаний президентом, що конкретно зможе зробити чи отримати, наприклад, власник паю чи представник громади?

Денис Башлик: В законі є цікавий момент, який вступає в силу з 2021 року, а до цього йому передує велика інвентаризаційна робота (що треба зробити, що потрібно переробити, а що привести до єдиної основи). Наприклад, ви – інвестор, який вирішив вкласти кошти в землю. Для того, щоб оцінити привабливість цієї земельної ділянки, вам потрібно піти до низки установ та зібрати розрізнену інформацію про цю ділянку. Наприклад, які там обмеження є, які містобудівні умови, підземні водні комунікації та іншу важливу інформацію. З 21 року – це буде інформація про об'єкт, зібрана на одному ресурсі.

Я не хочу казати, що це буде винятково про земельні ділянки, але земельна ділянка – це буде базовий об'єкт.

Читати до теми: Аналіз закону про геопросторові дані – шість наслідків для агросектору та земельних відносин
 

Це буде багатошарова система, де будуть зібрані всі можливі дані по окремим об'єктам. Це може бути як інструментом ефективного управління, так і інструментом планування, і інвестування. В кожній країні Європи існують аналогічні інструменти.

Головний плюс «Національна інфраструктура геопросторових даних України»  – інформація має бути постійно актуальною та постійно оновлюватися. Наприклад, якщо це земельна ділянка, яка є в Держгеокадастрі, і є якісь містобудівні умови або інші нюанси, які накладає ОТГ, вони відразу будуть з'являтися у списку на єдиній основі, тобто ресурс стане додатковим інструментом прозорості.

AgroPolit.com: Скільки на рік така система потребує коштів для обслуговування?

Денис Башлик: Ця система не є дорогою, адже сьогодні вже існує безліч геопорталів, які підтримуються з місцевих та державних бюджетів. Єдине питання, що потрібно все це привести до єдиної основи. Коли ми тільки починали роботу, ми усвідомлювали, що є система Державного земельного кадастру, є певні серверні потужності. Тож додаткових ресурсів не потрібно для зведення у єдиний механізм всього цього. Звісно, ми б хотіли розширити серверну частину, але сьогоднішній стан держбюджету не дозволяє нам цього. Але ми цілком можемо утримувати систему в рамках існуючого бюджету.

Відповідно до закону про геопросторові дані, Держгеокадастр є держателем Національного геопорталу

AgroPolit.com: Яка роль в цій системі відводиться Держгеокадастру?

Денис Башлик: Відповідно до закону про геопросторові дані, Держгеокадастр є держателем Національного геопорталу. Це означає, що ми не ведемо всі геопортали, які ведуть органи місцевого самоврядування і не забираємо повноваження. Ми лише утримуємо єдину точку доступу, через яку всі охочі зможуть отримати централізовану інформацію. Також ми розробляємо стандарти, щоб це все відбувалося на єдиній основі. Наприклад, якщо у когось немає свого геопорталу, то ми надаємо можливість для його створення. На нас також лежить відповідальність за моніторинг функціональності та розвитку «Національної інфраструктури геопросторових даних України». Ми надаємо рекомендації щодо законодавчого регулювання змін у порядку ведення геопросторових даних. Фактично, ми – утримувачі та адміністратори єдиної точки доступу до всіх порталів геопросторових даних на території України.

AgroPolit.com: Які заходи безпеки передбачені для захисту та збереження інформації?

Денис Башлик: Дуже великий плюс полягає в тому, що система збереження даних є децентралізованою. Наприклад, Держгеокадастр має власний сертифікат комплексної системи захисту інформації (КСЗІ). Всі інші кадастри також мають власні системи захисту. Ми не розширюємо перелік інформації і не даємо більше інформації у відкритий доступ, ніж дають інші ресурси.

Моя принципова позиція, як голови Держгеокадастру – блокчейн має бути. Але сьогодні – це навряд чи потягне державний бюджет

AgroPolit.com: Раніше неодноразово казали про необхідність створення та запуск в Україні земельного блокчейну (англ. Blockchain, Block chain від block — блок, chain — ланцюг, – ред.), який би захистив власників та орендарів від різного штибу шахрайських дій. Чи буде в Україні щось подібне створене?

Денис Башлик: Насправді, земельний блокчейн вже прописаний в законопроекті №2194. Він чітко прописаний і це є великим плюсом у спробі захистити землевласників. Хоча це не пов’язано з «Національною інфраструктурою геопросторових даних України», моя принципова позиція, як голови Держгеокадастру – блокчейн має бути. Але сьогодні – це навряд чи потягне державний бюджет. Блокчейн – це дуже недешева система. Якщо блокчейн створювати в закритому контурі – це одне, але якщо створювати відкритий блокчейн із зовнішніми аудиторами – це зовсім інша справа.

Ще два роки тому розглядався такий варіант, але  бюджет був настільки непід’ємним, що лише був створений пілотний проект у закритому контурі і далі він не пішов суто через нестачу бюджетних коштів.

Читати до теми: Для створення українського блокчейну залучать іноземних партнерів

AgroPolit.com: З якого моменту система «Національна інфраструктура геопросторових даних України» запрацює – з 1 січня чи з 1 липня 2021 року?

Денис Башлик: Ми почали працювати над проектом ще до того, як був прийнятий закон. Ми вже розробляємо пілотний портал, пілотний проект. Буквально 2 місяці тому ми внесли зміни в постанову і запровадили поняття «Пілотний проект НІГД» і я сподіваюся. що до кінця цього року ми його запустимо і покажемо, як він працює. Ми зберемо відгуки користувачів, щоб на практиці вже 1 січні 2021 року, коли має повноцінно запрацювати Національна інфраструктура геопросторових даних України, запустити готовий та зручний сервіс.

AgroPolit.com: Станом на сьогодні, на скільки відсотків система готова до запуску?

Денис Башлик: Пілотна система для єдиного порталу геопросторових даних вже готова на 90 %. Там буде обмежена кількість даних, адже закон передбачає 17 базових та 34 тематичних набори. В пілоті буде до 10 наборів, хоча модель взаємодії та сам принцип роботи такий варіант дозволить повністю відпрацювати. Щодо повноцінного запуску, тут досить складно щось казати, адже потрібно розуміти, що слід вважати повноцінним запуском.

Наприклад, для мене повноцінний запуск – це, в ідеалі, коли кожна ОТГ має свій геопортал, який підключено до об’єднаної системи національної інфраструктури. Але ми розуміємо, що з усіх створених ОТГ лише відсотків тридцять мають свої геопортали.

Читати до теми: Земельні електронні аукціони СЕТАМ — державна земля у (не)безпеці?

Ми надамо можливість та інструментарій всім іншим ОТГ, але це така система, яка має постійно розвиватися за рахунок тих, хто створює ці дані. Тобто ми будемо проводити роз’яснювальні роботи, будемо пояснювати наскільки це корисно, що це дасть, але ми не зможемо створити портали власними силами. Тому модель, скелет буде готовий до 1 січня 2021 року, а пілотна версія тестується вже сьогодні.

Варто пам’ятати, що ефективне управління земельними ресурсами неможливе без такого інструментарію, але закон не зобов’язує громади створювати власний геопортал, хоча це б вкладалося в ідеальну картину світу, коли кожна ОТГ щось веде, а ми могли б цю інформацію звести в одному місці.

Якщо ефект для економіки сьогодні від ринку землі – нуль, то у майбутньому це буде «плюс» від будь-якої запровадженої моделі.

AgroPolit.com: 13 постанов про відміну законопроекту №2178-10 були провалені в парламенті. Документ передано на підпис президенту. Як ви вважаєте, яким буде ринок землі, зважаючи на прийняту модель в законопроекті?

Денис Башлик: Складно зараз оцінити, яким буде ринок землі. Головне, що він буде. Завжди потрібно оцінювати, що це нам дасть: яким буде ефект для економіки та пересічних громадян. Якщо ефект для економіки сьогодні від ринку землі – нуль, то у майбутньому це буде «плюс» від будь-якої запровадженої моделі. У будь-якому випадку, ми будемо підтримувати земельну реформу і сприяти ефективній реалізації земельного ринку. Насправді, сьогодні Державний кадастр ефективно обслуговує ринок оренди землі, хоча і є декілька моментів, які потрібно доопрацювати. Наприклад, коли мова заходить про інвентаризацію. Ми зараз над цим працюємо.

До запуску ринку землі ми про інвентаризуємо всю державну землю сільгосппризначення. Також ми працюємо з моментами, коли до сьогодні приватна земля не внесена до кадастру. Вирішуємо, як з цим бути. Можемо створити інформаційний шар, де ми побачимо якісь проекти формування територій, де є паї людей, які до кінця ще не оформлені. Сьогодні ми над цим працюємо.

AgroPolit.com: Як ви оцінюєте економічні наслідки для країни через запуск ринку землі?

Денис Башлик: Насправді, досить складно оцінити ефект, адже я не експерт в цьому питанні. Однак, я думаю, що це піде лише на користь економіці України.

Про ціну землі та обсяги продажів

AgroPolit.com: Як ви оцінюєте обсяг земель, який може опинитися на ринку одразу після його відкриття?

Денис Башлик: Я бачив результати соціальних досліджень, вони прогнозують, що в перший рік після відкриття близько 7 % респондентів готові продати власну землю. переважно це люди, які не працюють на землі і не користуються нею, наприклад, здаючи в оренду. Люди не поспішають продавати землю.

AgroPolit.com: Я правильно зрозуміла, що за вашими оцінками на ринок вийде не більше 10 % власників земельних ділянок?

Денис Башлик: Так. І продавати землю готові, в першу чергу, власники паїв, які мешкають у містах і хто не зацікавлений в обробці землі. Досить часто такі власники навіть не бачили цього паю на власні очі.

AgroPolit.com: Чи можна стверджувати, що в умовах права перекуповувати землю протягом 2 років, яке мають виключно громадяни України, зростуть ціни на землю, наприклад, вище $1 тис. за га?

Денис Башлик: Ціна зростати буде. Сьогодні ринок землі в особистому селянському господарстві вже відреагував. Ми бачимо, як коливаються ціни. І я думаю, що це дуже добре, коли встановлений запобіжник в нормах грошової оцінки, який не дозволить маніпулювати ціною на землю. Я думаю, що ціна на землю буде складати близько $1,5–3 тис. за га і вона не буде падати, навіть не зважаючи, що доступ до землі буде обмеженим.

Сьогодні немає сенсу відв’язуватися від НГО, адже їй немає альтернативи. Навіть, якщо взяти середню нормативно грошову оцінку по Україні – це 27200-22500 тис. грн. – вона відповідає тій мінімальній ціні, яка на сьогодні торгується на ринку за 1 га

AgroPolit.com: Чи вважаєте ви доцільним «відв’язати» нормативно грошову оцінку (НГО) від міні малки і взяти за основу для продажу землі ринкові показники?

Денис Башлик: НГО не визначає вартість земельної ділянки. НГО – це капіталізований рентний дохід, тобто потенційна оцінка доходу з 1 га. Сьогодні, на жаль, кращого інструменту для оцінки землі в Україні не існує. давайте розглянемо світову практику і українські реалії. В світовій практиці існує так поняття, як масова оцінка. Такий підхід оцінює не тільки земельну ділянку, але й нерухомість та все, що на ній знаходиться. На сьогодні, ми вже запустили таку законодавчу ініціативу, але, тим не менш, НГО розраховується за формулою капіталізованого рентного доходу і декілька років вона індексувалася. Сьогодні немає сенсу відв’язуватися від НГО, адже їй немає альтернативи. Навіть, якщо взяти середню нормативно грошову оцінку по Україні – це 27200-22500 тис. грн. – вона відповідає тій мінімальній ціні, яка на сьогодні торгується на ринку за 1 га. Десь більше, десь менше (в залежності від того чи це сіножаття, чи багаторічні насадження). Але, повторю, цей інструмент приблизно співпадає з ринковими показниками.

Нам залишається проінвентаризувати, приблизно, до 300 тис. га. Ми плануємо це зробити до 1 серпня 2020 року.

AgroPolit.com: Скільки державних земель з першого січня поточного року було передано громадам і скільки земель залишається в державній власності?

Денис Башлик: Зараз під рукою немає інформації про кількість переданих земель, але станом на перше січні 2020р., було проінвентаризовано у 2019 році 1 млн га. Відповідно до законопроекту №2194, розпорядження всіма землями с/г призначення за межами населених пунктів буде передано громадам. Ми маємо завершити всю інвентаризацію. Сьогодні до кадастру внесено 6,9 млн га державних земель с/г призначення. За нашими підрахунками нам залишається проінвентаризувати, приблизно, до 300 тис. га. Ми плануємо це зробити до 1 серпня 2020 року. Вже сьогодні роботи ведуться в усіх областях України, хоча через карантин і існує певна затримка.

Земельна децентралізація має відбутися, але на рівні закону. Тож, поки що земля не передається, очікуємо прийняття закону 2194

AgroPolit.com: То що ж відбувається сьогодні в Україні з земельною децентралізацією, земля передається громадам чи ні?

Денис Башлик: Земля очікує на прийняття закону №2194, коли вона повністю передасться громадам, тому що при передачі за допомогою постанови, як це було раніше, там виникало багато питань: не реєструвалися права власності в певних моментах та інше. Тому, наша принципова позиція – земельна децентралізація має відбутися, але на рівні закону. Тож, поки що земля не передається, очікуємо прийняття закону.

AgroPolit.com: Кабмін тестував дві електронні системи продажу прав оренди державних земель на базі ProZorro та Сетам. Як буде здійснюватися продаж прав оренди земель в умовах відкритого ринку?

Денис Башлик: Один із комплексних законопроектів земельної реформи – це законопроект 2195 – передбачає порядок здачі в оренду державних та комунальних земель. Це буде відбуватися виключно через електронні аукціони. Там чітко прописані всі критерії: учасники, виконавці, умови та інше. Я зараз не можу спрогнозувати, хто саме буде займатися електронними торгами, адже всі знають, скільки правок у нас може бути до законопроектів.

Головне, що ми зможемо бачити прозору процедуру, інформацію про переможця і про того, хто з ним змагався – все відповідно до законних процедур, які були протестовані ще до цього.

Читати до теми: Аналіз 14 земельних проектів: вільний ринок землі, Держгеокадастр, оренда, електронні аукціони, землі оборони

AgroPolit.com: Прокоментуйте, будь ласка, заяву так званого представника окупаційного «Державного комітету з державної реєстрації та кадастру Республіки Крим» Олександра Спиридонова, який заявив, що  9,75 тис. земельних ділянок, що належать українцям, підпадають під дію окупаційних указів про землю іноземців?

Денис Башлик: Мені дуже складно це коментувати, адже це не підпадає під будь-яку логіку – це приватна власність людей, які багато років володіли землею. Окупанти захопили територію і просто знущаються над власниками. Як на мене, це просто додатковий важіль тиску на Україну з боку РФ.

Найбільш ефективними шляхом використання державних земель – є здача її в оренду

AgroPolit.com: Скільки землі має залишитися у власності держави, після того, як буде передана якась частка громадам?

Денис Башлик: Як довела практика, найбільш ефективними шляхом використання державних земель – є здача її в оренду. Ми вже сьогодні бачимо, що за результатами аукціону земля більш вигідно здається в оренду, ніж за результатами домовленості між приватним землевласником та землекористувачем. Тому план використання таких земель – він завжди на поверхні. Ми бачимо це за результатами аукціонів. А як там буде вирішено громадами…

Читати до теми: Ринок землі: нардеп розповів, що буде з землями, переданими громадам в оренду

Децентралізація передбачає відсутність вертикального управління з умовного центру. Кожна громада, на мій погляд, набагато краще знає, яку земельну ділянку здати в оренду, яку віддати під будівництво школи, а яку віддати на безоплатну приватизацію.

НІГД має стати одним з інструментів для підвищення ефективності ОТГ, які будуть використовувати місцеві портали, оцінюючи, наприклад, щільність населення з кількістю шкіл або інші показники.

Читати до теми: Доповідна Кабміну: земельні електронні аукціони та державна земля — чи є контакт?

Ціна оренди державних земель буде зростати на 10-15 % щороку

AgroPolit.com: Як зміниться розмір орендної плати за використання державних земель протягом 2020 та найближчих 2 років, зважаючи на прийнятий закон 2178-10?

Денис Башлик: Моя оцінка – попит на землю як зростав, так і буде зростати, адже, як нам демонструє досвід попередніх років, кожен рік оренда державних земель зростає, як мінімум на 15 %. Чи стане ринок землі поштовхом для чергового зростання? Я думаю – так. Але тут варто зважати на питання світової економічної кризи, яка сьогодні існує, адже це впливає на кількість та можливості інвесторів. Як би там не було, мій прогноз – ціна оренди державних земель буде зростати на 10-15 % щороку. І 2020–2021 роки – не виняток. В грошовому еквіваленті – це 4-5 тис. грн. за один га.

Якщо проїхати Україною, ви навряд чи зможете побачити незасіяною землю с/г призначення. Але ж, якщо порівняти кількість податкових надходжень з тими обсягами, які використовуються насправді – це небо і земля

AgroPolit.com: Існує три законопроекти про введення податкового мінімуму на один га: №3131 (автори – Микола СольськийОлег ТарасовМар’ян ЗаблоцькийПавло Халімон та інші депутати), 3131-1 (автори – Олег Тарасов, Іван ЧайківськийДмитро Соломчук) та 3131-2 (ватор – Данило Гетманцев).  Який ефект очікується від його запровадження?

Денис Башлик: Це одна із найважливіших законодавчих ініціатив земельного пакету законів. Адже сьогодні, на жаль, багато хто впевнений, що працювати на землі в тіні – набагато вигідніше, ніж сплачувати всі податки. Один з прикладів, коли мова заходить про штраф за самовільне захоплення земельної ділянки. Він складає 1700 грн за один га. Це набагато менше за вартість оренди.

Читати до теми: Податковий мінімум на сільськогосподарські землі: як вивести з тіні 12 млн га? 

Якщо проїхати Україною, ви навряд чи зможете побачити незасіяною землю с/г призначення. Але ж, якщо порівняти кількість податкових надходжень з тими обсягами, які використовуються насправді – це небо і земля.

Зараз складно спрогнозувати ефект від введення податкового мінімуму, адже інформація від податкової не завжди відкрита, щоб побачити загальну картину, але введення цієї норми вимагають аграрії, і влада розуміє, що це найбільш адекватний шлях вирішення даного питання.

Лідери по тіньовому обробітку землі

AgroPolit.com: Які регіони України лідери за тіньовим обробітком землі?

Денис Башлик: Ми кожен тиждень збираємо інформацію, в тому числі від нашої інспекції, з’ясовуємо, де найбільше виявлено порушень. Станом на 9 квітня, найбільше порушень – Хмельницька, Вінницька та Волинська області. За ними слідують Миколаївська та Херсонська області. «Яскравого» лідера тут немає, але перша трійка регулярно фігурує серед порушників.

Читати до теми: Озвучено наслідки для фермерства запровадження мінімального податкового навантаження на 1 га сільськогосподарської землі
 

AgroPolit.com: Чи є у Держгекадастра фактичне розуміння того, скільки земель в Україні обробляється в тіні?

Денис Башлик: Восени був презентований геоквартал, який показав, де і що обробляється. Якщо порівняти з кадастровими даними, так, дійсно – це 2 млн га, але, якщо земля не внесена до кадастру, це не означає, що вона не оформлена чи самозахоплена. Там може просто лежати старий акт, технічна документація не створена та не внесена до кадастру. Тому дуже складно відразу сказати, скільки землі обробляється в тіні без перевірки даних.

AgroPolit.com: Скільки сьогодні в Україні невитребуваних паїв і чи правда, що за два роки вони перейдуть до власності громади або держави, якщо власники їх не оформлять?

Денис Башлик: В принципі – так. Я зараз не згадаю, це два роки чи три, там є певний дедлайн. Найбільш актуальна інформація з’явиться за місяць, але я вважаю, що це питання мусить бути обов’язково вирішене, щоб люди мали змогу оформити землю. Зараз найбільш повна інформація знаходиться на місцях і нам потрібно її опрацювати.

Читати до теми: Невитребувані паї – ласий шматок для сільськогосподарських підприємств і не тільки?

Холдинги мають переважно працювати на зовнішні ринки, а дрібні фермери мають забезпечувати внутрішній ринок і їм потрібно допомогти

AgroPolit.com: Чи варто очікувати зміни структури обробітку сільгоспземель у зв’язку з прийнятими законопроектами; підігрувати фермерам і відкушувати частку у холдингів?

Денис Башлик: Я вважаю, що – так. Наприклад, я завжди задавався питанням, що мені заважає займатися фермерством? Звісно, це питання оренди землі. Я розумію, що, маючи певну кількість грошей, я маю їх вкласти, але у мене відсутня впевненість у тому, що завтра буде з цією землею. Особливо чутливим це питання постає для тих, хто займається вирощуванням нішевих культур, багаторічних насаджень та інших культур. В цьому питанні головним фактором є те, що земля зможе використовуватися у якості застави в банках. Існуюча пільгова програма дасть потужний поштовх для розвитку маленьких фермерів, родинних господарств, які будуть потихеньку перебирати на себе частину ринку. Холдинги мають переважно працювати на зовнішні ринки, а дрібні фермери мають забезпечувати внутрішній ринок і їм потрібно допомогти. Так працюють у всьому світі і я думаю, що Україна не буде виключенням.

Ветерани обов’язково мають бути забезпечені землею. В середньому виділяється по 2 га землі.

AgroPolit.com: А ви можете прояснити ситуацію навколо безоплатної приватизації земель? Мова йде про 2 га, які нібито можуть відмінити всім, крім учасників АТО?

Денис Башлик: Насправді, ці чутки ходять багато років і поки що немає конкретної відповіді на це запитання, адже відповідь залежить виключно від політики, обраної вищим керівництвом країни. Що стосується бійців, станом на сьогодні, ветеранам АТО/ССО виділено, приблизно, 140 тис. га землі. Ветеранам земля виділяється. Цим питанням опікується наше головне управління. Ми всі розуміємо, що ветерани обов’язково мають бути забезпечені землею. В середньому виділяється по 2 га землі.

Читати до теми: Сім схем використання держземель агрокомпаніями в умовах «тіньового» ринку землі

AgroPolit.com: А як буде реалізовуватися виконання норми про буферну 50 км зону на кордонах України?

Денис Башлик: Програма забезпечення Держгеокадастру дозволяє створити буферну зону, на яку буде накладено заборону на продаж землі, і проблем з цим не буде. Це буде прописано, як певне обмеження в реєстрі.

AgroPolit.com: Невирішеним залишається питання земель НААН. У парламенті є два законопроекти, в тому числі і представниками академії. Чи є розуміння, що буде далі з цими землями?

Денис Башлик: Це питання дуже складне і шукати відповіді потрібно в парламенті. А питання ефективного використання цих земель ще складніше. мені сьогодні досить складно оцінити ситуацію, адже, по-перше, давайте будемо відвертими – не всі ці землі про інвентаризовані. Спеціально чи ні – це вже інше питання. Нам потрібно зрозуміти, скільки цих земель залишилося, а потім вже приймати рішення, що з ними робити. Адже ми бачимо. що держава не завжди може бути ефективним землевласником чи землекористувачем.

Наталія Білоусова, Віталій Хворостяний AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

14 квітня 2020
Портал про геопросторові дані дасть поштовх для розвитку всієї економіки, – Башлик
В Україні розпочалося створення в національної інфраструктури геопросторових даних. Це буде єдине вікно доступу до всієї інформації про будь-яку...
14 січня 2020
Денис Башлик: Держгеокадастр не повинен розпоряджатися землею
Під кінець 2019 року реформований Держгеокадастр отримав нового очільника — Дениса Башлика, який досі працював у службі та займався проектами...
6 грудня 2019
Звільнення в службі та інформатизація. Денис Башлик – про 7 кроків реформування Держгеокадастру
У перші дні на посаді голови Держгеокадастру Денис Башлик назвав 7 кроків реформування служби. Розпочати планує зі звільнення в регіонах та...

Вибір редакції

4 червня 2020
Централізація під виглядом децентралізації знову можлива, або про ініціативу утворення нових районних рад
Експерт з політики та місцевого розвитку Олександр Солонтай розповів про проект постанову уряду, яка ліквідовує райони по всій Україні з подальшим...
2 червня 2020
Вадим Чагаровський: Щороку в Україні зникає 1 велике молокопереробне підприємство
Молокопереробна галузь та тваринництво в Україні втрачають темпи розвитку. Обсяги виробництва молока, а відтак і його переробки падають. Натомість...
1 червня 2020
Місцеві вибори-2020: зміна виборчого законодавства та децентралізація по-новому доб’є сільських жителів та закріпачить місцеву владу
Місцеві вибори 25 жовтня 2020 року відбудуться за новими правилами — їх прописав у законопроєкті ідеолог «Слуги народу» 3485...