Земельні електронні аукціони СЕТАМ — державна земля у (не)безпеці?
Земельні електронні аукціони СЕТАМ

Півроку в Україні діє пілотний проект (затверджений постановою Кабміну) про проведення земельних аукціонів для продажу права оренди на державні землі через майданчик ДП СЕТАМ. Оцінки цього процесу різні. AgroPolit.com з’ясовував, що наразі відбувається із земельними аукціонами, і накопав цікаві речі!

Земельний експеримент

Початок хронології питання земельних електронних аукціонів сягає приходу в уряд Володимира Гройсмана. На посаді віце-прем’єр-міністра – міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ він 8 жовтня 2014 року доручив Держземагентству з 15 жовтня цього ж року забезпечити проведення відкритих публічних земельних аукціонів з надання земельних ділянок с/г призначення державної власності (окрім тих, які перебувають у користуванні) для ведення фермерського господарства та особистого селянського господарства. Переліки ділянок на торги мали розміщувати на офіційному сайті агентства. Не вийшло – не зробили, буває. Не перший уряд, не перша реформа, яка канула в Лету. Вже на посаді прем’єра Володимир Борисович повторно закинув «вудку» реформ у бік Держгекадастру з цього питання. Так, 7 червня він доручив запустити земельні аукціони (аукціони мали би запрацювати з 1 вересня 2018 року). На тому засіданні КМУ ухвалив постанову від 7 червня 2017 р. №413 «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними».

Фото: взяте з сайту 24tv.ua

Вже 21 червня 2017 року на наступному засіданні Кабміну ухвалили постанову про впровадження технології Blockchain (№688) для захисту даних Держгеокадастру та переведення земельних аукціонів в електронний формат з 1 вересня 2018 року. Розповідаючи тоді про проект постанови, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України, екс-виконувач обов’язків агроміністра (колишній очільник Держгеокадастру) Максим Мартинюк  анонсував, що для запуску електронного формату земельних торгів розроблять спеціальне програмне забезпечення та додаток до мобільного телефону (смартфону).

Читати до теми: Електронний глухий кут земельних торгів

А вже 25 червня в Мінагро відрапортували, що запуск пілотного (не загального продажу права оренди всіх держземель, як доручав прем’єр)  проекту із земельними електронними аукціонами відбуватиметься на платформі ProZorro.Продажі. Втім, із горем пополам аукціони таки запустили. Пілотний проект з продажу прав оренди державних земельних ділянок почали через майданчик СЕТАМ: 17 вересня ДП та  Держгеокадастр уклали відповідний договір про співпрацю. А вже 18 вересня відбувся перший аукціон. В системі зареєстрували перші десять лотів. У середньому стартовий розмір річної орендної плати по виставлених ділянках становив 8,3% від нормативної грошової оцінки, кількість учасників за лотом була 2-6, а отримана середньорічна орендна плата сягнула 34,3%, повідомили за підсумками в Держгеокадастрі. За оцінками ж гендиректора ДП СЕТАМ OpenMarket Віктора Вишньова, електронні торги підвищать ціни на права оренди земельних ділянок на 20%.

Як ця система працює? Щоб узяти участь в аукціоні, необхідно зареєструватися на сайті, де розміщено усі правила: як подати заявку на торги, завантажити документи, необхідні для підтвердження заявки, сплатити гарантійний внесок тощо. Лоти розміщуються на порталі OpenMarket за адресою land.setam.net.ua. Сукупна вартість земельних ділянок, проданих на OpenMarket, сягнула 40 млн грн.

Позиція влади: все працює

З урядових кабінетів та ДП лунає лише позитив  і прозорість про роботу аукціонів.

За словами міністра юстиції України Павла Петренка, торги відбуваються виключно з використанням сучасної технології Blockchain, яка унеможливлює будь-які маніпуляції та корупційні ризики.

Суть запропонованих змін полягає у встановленні умов розпорядження землею в частині передачі її в оренду – тільки через електронний аукціон», – розповідав про її запуск прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

І «вишенька» на торті від директора СЕТАМ.

Перевага продажу землі саме через онлайн-аукціон є очевидною: система запроваджує конкуренцію серед покупців, що у свою чергу дає значне підвищення ціни від оціночного рівня в процесі торгів. Висока конкурентність – основна перевага електронних аукціонів. Як результат – різке зростання ціни від оціночного рівня. Таке перевищення означає, що власник, здаючи в оренду через наш сервіс, отримує більше грошей, ніж за будь-яких альтернативних умов», — додає Віктор Вишньов.

Ще раніше в інтерв'ю AgroPolit.com Віктор Вишньов прогнозував, що електронні аукціони збільшать вартість оренди с/г земель на 10-20%. Бачимо з  офіційної статистики  СЕТАМ, що він не помилився: під час торгів ціна в середньому збільшувалася на 180%. 

Позиція аграріїв: проблеми є

Втім, не  все так просто та прозоро, кажуть учасники торгів, які відчули на собі дію електронних земельних аукціонів.

Є фермери, які намагалася придбати право оренди на землю за допомогою системи електронних торгів на платформі www.land.setam.net.ua ДП СЕТАМ, але зіткнулися з низкою проблем. Так, за їхніми даними, окремі з них намагалися придбати права оренди на земельну ділянку, але в процесі торгів були перебої роботи самої платформи СЕТАМ. Інший випадок ― участь в аукціоні підставних господарств, кажуть учасники.

В одному випадку фермер зареєструвався на електронні торги на цій платформі, та коли під час торгів йому потрібно було відгукнутися й запропонувати свою ціну за оренду земельної ділянки, в нього чомусь не працювала відповідна кнопка, а звернення за телефоном до організаторів торгів нічого не дало: кнопка так і не запрацювала, тож він залишився ні з чим, — розповідає агроном «Дунай-Агро» Григорій Опанесенко. — Фермери з Кременчуцького району Полтавської області, котрим повідомили, що укладення нових договорів оренди з ними обласне відділення Держгеокадастру планує лише через електронні торги, не були попереджені, що на земельних ділянках, які вони орендували досі, ними з осені була посіяна озимина, на частині внесені мінеральні добрива під весняний засів і всі ділянки виорані, тобто мають незавершене виробництво, вкладені гроші, а їх збираються забрати».

Також Григорій Опанасенко розповів про ще одну схему в рамках цих аукціонів. «На торги, окрім самого фермера, реєструють ще кілька суб’єктів господарювання. Під час торгів дві фірми за ціною оренди пішли далеко вперед, а третя назвала ціну, яка незначно перевищувала ту, котру зміг заплатити фермер. І от одна з цих двох фірм виграла торги, а потім вони обидві відмовилися від оренди ділянки, тож переможцем виявилася третя фірма, котра представляла агрохолдинг і запропонувала ціну, яка на копійки перевищувала ту, котру називав фермер», — каже він.

Ми розшукали фермера з Полтавщини: ним виявився Сергій Іванись, який і нарікав на торги, тож розпитали його детальніше (лот №462).

Я зареєструвався на майданчику днів за 20 до торгів, зробив електронний підпис через «ПриватБанк», мені прийшло повідомлення про те, що я успішно зареєструвався і можу брати участь у торгах... 22 січня о 9-й годині ранку розпочалися торги. Я зайшов в систему о 8:40 і чекав початку. Розпочалися торги: бачу, роблять інші учасники ставки, а я не можу зробити ставку. Кнопка не працювала. Подзвонив на гарячу лінію, сказали: «Можливо, щось не так робите». Ще минуло хвилин 15 – без змін. Тоді я зателефонував на інший телефон (до тих, що послуги надають). Мені сказали подзвонити на гарячу лінію СЕТАМ. Коли я звернувся туди, сказали, що вони про такі проблеми не знають і це я щось не так роблю. Я кажу: «Ну, як не так? До мене повідомлення від Вас прийшло, що я зареєструвався і там все розписано», — розповідає учасник цього лоту Сергій.

Після торгів Сергій Іванись дізнався у сільській раді, що виграв лот один агрохолдинг.  «Також мені повідомили, що гроші перерахували в повному обсязі. За участь у торгах я заплатив 1870 грн. 1000 грн вони мені повинні повернути, а ті 870 — за послуги, якими я «скористався». Але, фактично, участі я так і не взяв…», — додає він.

Офіційних запитів у СЕТАМ чоловік не писав: «Мало б бути чесніше, та не знаю, чому технічно так склалося. Водночас, коли заходять агрохолдинги і платять 7000-10000 за га, простий смертний не може конкурувати. Я можу дати ціну до 4-х тисяч за га. Ніхто не зацікавлений у таких, як я, маленьких аграріях. Всі зацікавлені у великих. Тому, думаю, нічого хорошого не буде».

З подібними технічними збоями під час проведення аукціону за лотом №201 СЕТАМ повідомили ще три компанії (ТОВ «Більковці», ТОВ «ДМагро» та СТОВ «Сільгосптехніка»), а згодом написали туди ще й  колективного листа, куди прикріпили скрін екрану комп’ютера, коли система не пустила  їх далі брати участь  у торгах, вибивши помилку. Люди наголошують, що нікого не хочуть звинувачувати, а їхні дії — це спроба розібратися у ситуації, щоб такого уникнути надалі.

19 листопада ми зареєструвалися як учасники аукціону. Протягом місяця бачили, що додаються нові. На момент початку аукціону їх було 4. Ми мали намір продовжувати робити ставки, та це було неможливо, тому що система «зависла». Спочатку написали в СЕТАМ. Коли прийшли за місяць (22 січня) дівчина тільки побігла писати відповідь щодо нашого питання», — розповідає у коментарі AgroPolit.com співвласниця компанії ТОВ «Більковці» Олена Цица.

Далі була процедура пошуку правди в держустановах. «Перший раз нам дали відповідь  у СЕТАМ, що збою у роботі системи не було, коли скаргу написало тільки наше підприємство. Заступник директора СЕТАМ, який зустрівся із нами, показав папірець-висновок свого технічного відділу та був здивований, що в двох інших також схожа ситуація, коли ми розповіли про аналогічні збої  при торгах  у двох інших учасників. Далі ми подали колективного листа (ПРИКРІПЛЮЄМО ЙОГО). Наразі ситуація лишилася без змін: оголошений переможець торгів уже зареєстрував договір оренди у системі, але ми подаватимемо до суду, адже вважаємо, що діяли правильно і не могло у трьох різних учасників одного аукціону одночасно  виникнути проблеми з  інтернетом», — говорить співвласниця компанії ТОВ «Більковці».  

За словами Олени Цици, вся ця ситуація з аукціоном має два пояснення.

Перше – система програмного забезпечення електронних земельних торгів на базі СЕТАМ недосконала, тому й дає збій. Керівництво  держпідприємства не зацікавлене  у будь-якій критиці своїх  аукціонів, тому помилок  не  бачать. Потрібно переробити. Не маємо ні ми страждати, ні інші учасники. Друге пояснення – це просто приховані хабарі, які були й раніше. Але зараз їх роблять у сучаснішому вигляді та системніше «нагорі», а по факту все списують на проблеми з інтернетом в учасників», – говорить  Олена Цица. За словами пані Олени, від такого проведення земельних електронних аукціонів зазнають шкоди  і місцеві бюджети, які недоотримують кошти. «Якби  кнопка спрацювала, ще не відомо, на якій позначці вартості оренди зупинився б аукціон у нашому лоті. Але вона була б однозначно вищою, тобто бюджет уже недоотримав кошти, а хтось, мабуть, їх отримав на якісь свої цілі», — підсумувала у коментарі AgroPolit.com співвласниця компанії ТОВ «Більковці» Олена Цица.

Читати до теми: Віктор Вишньов: Я виключаю варіант, що система земельних електронних торгів працює некоректно

Ці дві ситуації ми попросили прокоментувати Віктора Вишньова.

Наші спеціалісти перевірили обидва лоти, про які ви говорите. Можу сказати, що жодних проблем із роботою системи не було виявлено. Майже всі учасники, які були зареєстровані, в процесі торгів робили свої ставки. Тобто, все з технічної боку, працювало так, як мало б працювати. Щодо моментів оскарження – є для цього виконавець і організатор торгів, якщо у когось є підстави вважати, що торги відбувалися з порушеннями, можна оскаржувати до обласного управління Держгеокадастру. Щодо перебігу торгів, можу сказати, що по обох лотах відбувалося значне зростання ставки. У Полтавській області лот зріс у ціні з 22-х до майже 73-х тисяч гривень. Торги відбувалися жваво і завершилися більш ніж за півгодини. Інші торги – з 42-х тисяч зросли до 65-ти. З боку системи жодних помилок виявлено не було. Чому якісь технічні неполадки можливі в учасників – потрібно дивитися на інтернет-з’єднання, можливо, проблеми спостерігалися, або, у Житомирській області наприклад, остання ставка була на декілька кроків вищою, ніж попередня ставка. Можливо, вони намагалися зробити ставку більшою, ніж найвища ставка переможця, а цю ставку могла система не приймати, відповідно, ставка кожного наступного учасника повинна бути принаймні на крок вище, ніж у попереднього. Якщо ж учасник робить свою ставку на декілька кроків, то пропозиція наступного має перебувати над ставкою того, хто подав найвищу», — сказав Вишньов.

За словами Вишньова, програма працює технічно ідеально (більше про його позицію читайте в інтерв’ю тут).

Позиція експертів

Експерти теж мають більше питань до аукціонів. Про них детальніше розповів раніше в інтерв’ю AgroPolit.com заступник голови ради асоціації «Земельна спілка України» Андрій Мартин, який не поділяє переможних реляцій «верхів» у цьому питанні.  Він також, як і аграрії-учасники торгів, вказує на ризик «друзів, які домовилися» і грають  в один  аукціон.

Поширена схема, яка дозволяє «надурити систему», досить проста — приходите на аукціон із двома «друзями», які після вашої ставки починають шалено торгуватися, піднімаючи орендну плату до нечуваних висот. Звичайно, всі інші потенційні орендарі від таких скажених «торгів» тихо «відпадають». Але «переможець» і другий фіналіст потім банально відмовляються підписувати протокол, їхні ставки анулюються, а ви, як третій «призер», отримуєте землю в оренду за своєю ставкою. Причому, недорого. Коли ж аукціон електронний (хоча земельне законодавство таких торгів узагалі не передбачає, тож тут маємо чергову самодіяльність уряду), можливі інші «хитрощі» — то «кнопка» інтерфейсу, яка відповідає за ставку, раптом перестане працювати у найбільш відповідальний момент, то зв’язок раптом «втратиться» тощо. А потім ходи й доводь, що в тебе «не вийшло ставку зробити», — пояснює він.

Ще один знак питання — хто виграє. «Зрозуміло, що на аукціоні має перемогти той, хто запропонує більшу орендну плату. Але вищу оренду, зазвичай, можуть запропонувати великі сільськогосподарські підприємства, агрохолдинги. За таких умов дрібні фермери повсюдно почали втрачати землю. А тут починає діяти інша математика: від того, що землю в оренду взяв агрохолдинг, громада у кращому випадку отримає лише орендну плату. Адже офіс агрохолдингу зареєстровано десь далеко в Києві, основні податки він заплатить там, його працівники приїдуть хтозна-звідки обробляти землю вахтовим методом, а місцеві мешканці хіба що приєднаються до армії одержувачів допомоги по безробіттю. Місцеві ж фермери, які може й не пропонують захмарних ставок орендної плати, натомість дають роботу для земляків, платять податки у рідному селі та залишають у ньому зароблені гроші. Врешті-решт, коли після снігопаду треба почистити дорогу до школи, місцевий фермер її почистить, бо він тут живе і в цю школу ходять його діти. А от, цікаво, чи те ж саме робитиме агрохолдинг — питання риторичне», — наголошує експерт.

Земельний Blockchain із вінницькою пропискою! 

Тож працюють на 100% чи збої таки можливі у роботі електронних земельних торгів на базі СЕТАМ? AgroPolit.com поцікавився думкою IT-спеціаліста, віце-президента УСПП, голови Комісії з питань науки та ІТ Івана Пєтухова.

Читати до теми: Земельний Blockchain — (не) довіряти?

«Нарешті ми стали свідками впровадження сучасних інформаційних технологій у державному секторі, але, як виявилося, радіти цьому ще зарано. Яскравий приклад — це земельний аукціон від ДП СЕТАМ. З одного боку — це перевага в зручності та заощадження часу. А з іншого — скарги користувачів на роботу системи й сумнівна схема реалізації самого проекту з присмаком корупційних оборудок.  «Як знайти межу між впровадженням сучасних технологій держаними чиновниками для спрощення бізнесу та звичайнісінькім розпилом державних коштів за ширмою сучасних ІТ та й ще із порушенням законодавчих норм?», — спитаєте ви. Відповідь дуже проста: «Уважно подивиться та перевірити, що та як зроблено, і тут, як кажуть, — Гугл нам у допомогу», — говорить  він після аналізу системи роботи електронних аукціонів ДП. 

Читати до теми: Blockchain-кадастр, як Держгеокадастр народив мишу!

Далі пропонуємо уважно прослідкувати ланцюжок експертних висновків та запитань, які озвучує Іван Пєтухов.

Для початку перевіримо місце розташування (локації) самого ресурсу, на якому розміщено земельний аукціон —  https://setam.net.ua/. У пошукової системи для цього достатньо можливостей. Визначимо ІР-адресу цього ресурсу і хостинг-провайдера, де він розташований: ІР адреса — 91.197.59.34, яка належить компанії «GARUDA NETWORKS LLC» з місцем локації в Україні «blvrd. Lesi Ukrainki 34».  Блок ІР-адрес зареєстровано — 2017-02-15T10:28:57Z, останні зміни внесено — 2017-08-28T10:02:08Z . Отримавши цей результат, спробуємо перевірити ТОВ «ГАРУДА НЕТВОРКС»  за допомогою або публічного ресурсу YouControl, або на сайті держреєстратора, ми бачимо що це товариство має кінцевих бенефіціарів в Лімасолі на Кіпрі. Дивіться самі:   https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/40939160/. Основний вид діяльності товариства: 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність.  Тобто, це пересічний надавач послуг хостингу, який, скоріше за все, було куплено під конкретне завдання, на це натякає зміна назви компанії 07.11.2016 р., а наявність офшорного коріння може вказувати про створення схеми для  виведення бюджетних коштів. Відсутність цього товариства в переліку захищених вузлів доступу до мережі інтернет, як це вимагає чинне законодавство для державних ресурсів, — окрема тема для відповідних контролюючих органів та самого Держспецзв'язку», — говорить Пєтухов.

Другий момент, на який звертає увагу Пєтухов, стосується роботи ще однієї важливої складової торгів. «Задля сталої роботи система електронних торгів використовує  «інноваційну децентралізовану технологію Blockchain», про це свідчить інформація  на сайті http://blockchain.gov.ua/  —  «Електронний аукціон Openmarket, створений Міністерством юстиції України у партнерстві з Державним агентством з питань електронного урядування, Фондом «Східна Європа» та американською компанією BitFury Group першими в світі розпочали використовувати інноваційну децентралізовану технологію Blockchain».  Цікаво, а Міністерство юстиції має знати, що ця технологія повинна пройти сертифікації в ДСС ЗЗІ, чи для міністра Петренка виконання державних норм і нормативно-правових актів – це риторичне питання?», — каже Пєтухов.  

Читати до теми: Озвучено ризики і проблеми запровадження земельного кадастру на базі Blockchain

Третій, знову ж таки, у бік Blockchain.

Зацікавившись державним ресурсом  http://blockchain.gov.ua, я вирішив перевірити його належність. Для цього скористаємося сервісом whois ТОВ «Хостмайстер» і подивимось, хто його реєстрував на сайті https://hostmaster.ua/ . Згідно з отриманими даними цей домен подавала на реєстрацію Вінницька міська рада ще 2017.07.28. Дуже цікаво, а навіщо Вінницькій міській Раді ресурс державного значення?! Чи, випадково, не тому, що «хтось» у Кабміні має вінницьке коріння?», — каже він.

Тож  що це все означає?

На мій погляд, все це нагадує низькоякісну «мутку» з використанням іноземних грантів, що зроблено абияк і з єдиною метою — розпиляти спочатку грант, а потім – гроші на щомісячну підтримку ресурсу ДП СЕТАМ, але це вже справа контролючих та правоохоронних органів. Я сподіваюся, що невдовзі у них на це з'явиться і час, і натхнення....», — припускає Пєтухов.

Читати до теми: Блокчейн допоможе очистити агроринок від поганих гравців

AgroPolit.com надіслав запити голові Вінницької міськради (зокрема, нас цікавить, чому ресурс державного значення зареєструвала саме міськрада, та хто є сьогодні реальним адміністратором http://blockchain.gov.ua), керівнику Держспецзв'язку з проханням прокоментувати моменти, які підіймає Іван Петухов. Ми також готові дати позицію щодо них й інших учасників (СЕТАМ та Мін'юст). 

10 млн га землі на кону!

Ми починали цей матеріал, аби побачити, як працює система електронних торгів держземлями. І з'ясували, що наразі уряд тестує два варіанти здачі в оренду своїх угідь – на базі ДП СЕТАМ та ProZorro.Продажі (нещодавно у МЕРТ заявили про зрив  Держгеокадастром проведення земельних  аукціонів). Коли і як поставлять фінальну крапку у цьому виборі – поки невідомо. Обидва варіанти «протестують», подивляться плюси і мінуси, а потім оберуть один чи обидва, або й далі продовжать шукати оптимальний. AgroPolit.com вивчатиме і далі тему електронних земельних аукціонів,бо від надійності їх проведення та прозорості механізму залежить ефективність здачі в оренду потенційно 10 млн га державних земель (зокрема й 1,5 млн га переданих ОТГ). Тож далі буде. 

Наталія Білоусова головний редактор AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

17 квітня 2019
Сім схем використання держземель агрокомпаніями в умовах «тіньового» ринку землі
Цього року Кабмін передасть землі с/г призначення за межами населених пунктів ще 141 об’єднаній громаді. За минулий рік 650 ОТГ уже отримали...
12 квітня 2019
В Україні продовжили строки запуску електронних земельних торгів
Кабінет Міністрів України до кінця року продовжив пілотний проект щодо електронних земельних торгів. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням...
9 квітня 2019
На електронних аукціонах реалізували 594 права оренди на землі сільськогосподарського призначення
У І кварталі 2019 року територіальні органи Держгеокадастру на земельних торгах реалізували 594 права оренди на земельні ділянки...

Вибір редакції

17 квітня 2019
Сім схем використання держземель агрокомпаніями в умовах «тіньового» ринку землі
Цього року Кабмін передасть землі с/г призначення за межами населених пунктів ще 141 об’єднаній громаді. За минулий рік 650 ОТГ уже отримали...
17 квітня 2019
Рейтинг ефективності депутатів аграрного комітету за 2014-2019 роки
За 5 років роботи в Раді 30 депутатів аграрного комітету проштовхнули через сесійну залу 35 законів. Таку статистику AgroPolit.com отримав,...
15 квітня 2019
Доповідна Кабміну: земельні електронні аукціони та державна земля — чи є контакт?
Кабмін продовжив пілотний проект із проведення електронних земельних  аукціонів – вніс зміни до постанови №688 «Деякі...