Зона вільної торгівлі з ЄС: як не здати Україну при переписуванні угоди – квотування, тарифні бар’єри, доступ на ринок
Зона вільної торгівлі з ЄС: як не здати Україну при переписуванні угоди – квотування, тарифні бар’єри, доступ на ринок

Україна та Європа готуються внести правки в діючу угоду про Зону вільної торгівлі з єврозоною на наступні 5-ть років. Вікно нових можливостей з ЄС для нашої країни офіційно відкриється з 1 січня 2021 року, а неофіційно – перемовини про перегляд стартували ще на початку 2020 року. Сьогодні відбувається неформальне засідання Ради асоціації між Україною та ЄС,  а 3 грудня – зустріч, на якій європейці оголосили свої побажання з перегляду квот в рамках угоди про ЗВТ. Українська позиція не зрозуміла – ні з точки зору вимог європейців, ні в частині запропонованого пакету змін.

Читати до теми: Аграрна зона вільної торгівлі з ЄС 2014-2020 рр. від «А» до «Я»: досягнення, провали та завдання для України

Вони мовчать, а ми з вами пройдемся детально по тому, що отримала Україна за 5 років дії угоди, як готувалася і чи готувалася до її перегляду та промоніторимо заяви офіційного Києва напередодні великих перемовин.

Отже! Кілька цифр про п’ятирічну торгівлю між Європою та Україною, яка почала діяти з 1 січня 2016 року.

Загальний звіт Єврокомісії з оцінками угоди про ЗВТ з Україною не дуже оптимістичний і міститьряд критичних зауважень.

Аграрна частина угоди про ЗВТ з ЄС та України (Звіт Єврокомісії)

Законопроект про основні принципи державної політики в галузі аграрного та сільського розвитку (АCР) був перереєстрований у парламент (на момент публікації звіту парламент його вже прийняв –  985-IX) і, але ще має бути доопрацьований, зокрема щодо статусу малих фермерських господарств.

Шість підзаконних актів, що регулюють сертифікацію органічного виробництва та державний реєстр органів сертифікації, були прийняті між січнем та серпнем 2020 року (найцікавішими є –  «Порядок сертифікації органічного виробництва та/або обігу органічної продукції» та вищеназваний закон про держпідтримку таких виробників).  

Україна продовжує посилювати свою систему географічних зазначень (ГІ – законопроект про створення Державного реєстру географічних назв). Рамковий Закон про ГІ набув чинності в січні 2020 року (Закон України «Про правову охорону географічних зазначень»), а указ, що регламентує уповноважені органи з контролю характеристик продукції, був прийнятий Кабінетом Міністрів у червні 2020 року. Для забезпечення системи ГІ, як і раніше, вимагаються численні закони та підзаконні акти. Cпеціалізовані законопроекти, що регулюють ГІ для спиртних напоїв, вин та ароматизованих вин, сільськогосподарської продукції, харчових продуктів та традиційних делікатесів.

Закон, що регулює державний контроль за генетично модифікованими продуктами (№7186), переробляється з метою його повного узгодження з вимогами ЄС. Його прийняття було відкладено парламентом на кінець 2020 року.

Після майже 20 років, протягом яких продаж і купівля сільськогосподарських земель були заборонені, закон про оборот земель (552-IX), що змінює Земельний кодекс, був прийнятий парламентом 30 березня 2020 року та затверджений президентом на початку травня. Відкриття ринку землі передбачається на 1 липня 2021 р. До 1 січня 2024 року оборот землі буде обмежений для фізичних осіб максимум до 100 га, а продаж державної землі буде заборонено. Після 2024 року державна земля буде продана через електронні аукціони, а земельні реєстри об’єднані та оцифровані.

Для забезпечення прозорої та всеохоплюючої земельної реформи, три закони, що регулюють захисні заходи щодо децентралізації землеустрою (№2194) та державного електронного аукціону (№2195) та створення незалежного Фонду часткового кредитування для збільшення доступу малих фермерських господарств до гнучкого фінансування все ще очікує на прийняття парламентом (два варіанти наявні — 3205 і 3205-1). У новому Земельному кодексі іноземні громадяни, іноземні юридичні особи та українські юридичні особи з іноземною участю не матимуть права купувати сільськогосподарські землі, якщо інше не буде вирішено на референдумі».

Ось і вся оцінка з боку європейців.

Економічні результати ЗВТ з ЄС для України

Всі вони за  років на картинках.

 

 

Тобто економічний приріст ми бачимо – це добре.  Чи дозволив він перекрити втрату російського ринку виробникам? Ні. Це теж факт. Сита і дорога Європа не поспішала впускати українську агропродукцію, адже ще не встигла пережувати вироблене поляками.

Читати до теми: Перегляд умов зони вільної торгівлі з ЄС – нові можливості чи втрата позицій?
 

План  КМУ з перегляду угоди про ЗВТ з ЄС

Серед запланованих кроків перегляду умов асоціації з ЄС виділені наступні:

  1. Проведення необхідних заходів для перегляду умов Угоди про асоціацію з Євросоюзом.
  2. Визначення формату участі України в ініціативі Європейської комісії «Європейська зелена угода».
  3. Узгодження з ЄС індикативних програм, які відображають погоджені пріоритети державної політики, потреби України, галузеві спроможності, прогрес у здійсненні реформ та попередні обсяги допомоги.
     

Позиція МЕРТу напередодні перегляду умов угоди про ЗВТ з ЄС. Її озвучив у інтерв’ю «Європейській правді» заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства – торговий представник України Тарас Качка.

Так, у МЕРТі кажуть, що вже за рік діалогу добилися «політичного сприйняття з боку ЄС» і пояснили, що «інтерес України полягає в посиленні угоди» і «ми хочемо інтенсивнішої співпраці, кращих умов доступу, і що це не просто порожня претензія».

Чесно кажучи такого от роду формулювання наших чиновників – це показник беззубості всіх наших переговірників. Рік пройшов, а вонивсе просять. Рік! І що значить «просимо»? Ви що стоїте на обочині європейського торговельного шляху  «з простягнутою рукою»? Час усвідомити – Україна ПОВНОПРАВНИЙ учасник цієї угоди, крапка – і ні якого приниження, баста.

Далі більше: «нам тепер треба поміняти логіку діалогу з ЄС, щоб у наступні 10 років ми вже були у рівних умовах» і якось розвіяти у європейських фермерів «страх», що в «Україна абсолютно невиправдано стала монстром», «щоб не були деколи заручниками того, що відбувається в Брюсселі».

Знову ж таки: позиція переговірників не надавати психологічні консультації, а ВІДСТОЮВАТИ ІНТЕРЕСИ СВОЄЇ КРАЇНИ. Чи бояться українських виробників європейські? Так – це факт, бо навіть без такого рівня внутрішньої держпідтримки (у 2020 році в Україні – це 4 млрд грн), як є в Європі, наші агровиробники конкурентоздатні. Оце називається конкурентна перевага, яку просто треба аргументовано відстоювати. Як? Ініціюючи введення квотувань на європейські продукти на важливі для європейців позиції, а не відкривати «за вимогою» Європи навстіж внутрішній ринок України. Якнайшвидше слід відмовитися від принизливої практики мізерних квот для української агропродукції, в які навіть блоха не пролізе.  Має бути взаємовигідна торгівля.

Активніше треба послуговуватися практикою дзеркальних квот: де це варто було б запровадити – для органічної продукції, для молочних та окремих видів м’ясної продукції.

Читати до теми: Зелена угода Європи, або основи Green Deal: що принесе агросектору України курс на екологічність

Що добре у озвученій позиції МЕРТом?

Нарешті на рівні окремого міністерства кажуть про необхідність чіткої стратегії розвитку галузі та – про єдність з ЄС в частині переходу на принципи Green Deal.

Нам тепер треба поміняти логіку діалогу з ЄС, щоб у наступні 10 років ми вже були у рівних умовах… Що це означатиме для бізнесу? Це відповідь на питання українського аграрного бізнесу, якою у них має бути стратегія на наступні 10 років. Як будувати агрономію? Яка технологія обробітку землі? Яку хімію використовувати?, — каже Качка. – Наша амбіція (в питанні Green Deal – Авт.) полягає в тому, щоб ситуацію України Євросоюз враховував при формуванні своїх цілей та завдань, своїх норм. На сьогодні саме це є найбільшим викликом. Ми готові до амбіцій. Це позиція і влади, і бізнесу, і експертного середовища. Тобто у нас цей консенсус є».

Слідкуємо, про що ж домовляться.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

19 січня 2021
План Маршала для АПК — сюжет «Чародіїв» Стругацьких у 2021: реформа Мінагрополітки, ринок землі, стратегія розвитку та міжнародні союзники
План Маршала для АПК і його складові (економічна ситуація в країні, дефіцит бюджету, погашення звонішніх боргів, реформа Мінагрополітки, план дій...
22 серпня 2020
Незалежність-29: над прірвою – як залишитися в живих
Відбулися, в процесі, дерибан – ці три вирази означають  основні досягнення України на 29-му році незалежності. Як незалежній Україні...
27 липня 2020
Держгеокадастр імені Романа Лещенка: завдання для нового голови — від штучного інтелекту до спеціальної комісії у парламенті
Держгеокадастр України реформують і зроблять прозорим — обіцяє призначений голова Роман Лещенко. Клятву земельного «гіппократа»...

Вибір редакції

22 липня 2021
Закон №1601-ІХ про страхування сільськогосподарської продукції – вирішення проблеми фермерів чи чергова декларація намірів?
Президент Володимир Зеленський підписав закон 1601-ІХ (реєстраційний номер законопроєкту №5104) «Про внесення змін до Податкового кодексу...
30 червня 2021
Чи загрожує ринок землі створенням «феодальних князівств», або поля маркіза де Карабаса
Заступник голови «Центру розвитку земельних правовідносин в Україні» Анатолій Шумський розповів про те, чи загрожує ринок землі...
1 липня 2021
Ринок землі — правила продажу та купівлі сільськогосподарської землі в Україні
На старті обігу земель сільськогосподарського призначення AgroPolit.com підготував дайджест матеріалів, які стануть у нагоді всім учасникам...