Роман Лещенко – про передачу державних земель народу, інвентаризацію, корупцію, детінізацію, безоплатну приватизацію та реформу Держгеокадастру
Роман Лещенко – про передачу державних земель народу, інвентаризацію, корупцію, детінізацію, безоплатну приватизацію та реформу Держгеокадастру

Голова Держгеокадастру, уповноважений президента із земельних питань Роман Лещенко в інтерв'ю Latifundist.com розповів про те, як передаватиметься державна земля ОТГ до кінця 2020 року, що буде з Держгеокадастром, які результати аудиту відомства, як реорганізують безоплатну приватизацію по 2 га в одні руки, що буде із держземлями НААН та інших держпідприємств та відомств, хто з його попередників поставив під удар всю базу даних кадастру, чим запамяталася вінницька команда, а також ще багато цікаво. AgroPolit.com пропонує далі вам націкавіше з цієї розмови.

Читати до теми: Земельная реформа України – основні етапи та події за всі роки незалежності


 

Інвентаризація Держгеокадастру – сім висновків земельних процесів та використання держземель.
 

Перший – з 2013 до 2020 року виявлено факт виведення з державної у приватну власність через механізм безоплатної приватизації 700 тис. га землі. Це територія однієї маленької європейської країни.

Другий – проведений технічний аудит виявив, що вся інформаційна земельна база України (земельний кадастр) перебуває на прострочених системах зберігання даних. Тобто ми фактично зберігаємо всі кадастрові дані про українську землю на серверах, які можуть впасти будь-якої миті, і ніхто за це не відповідатиме. Ці сервери вже не обслуговується постачальником, і гарантійних зобов’язань ні у кого немає. Причина цього – фіктивна схема, яку реалізувало попереднє керівництво Держгеокадастру. У грудні 2019 року виписали тендер під конкретного учасника для зберігання цих даних, і він недобросовісно поставив обладнання, яке не відповідає навіть заявленим технічним вимогам в підписаному договорі.

Третій – аудит показав, що перфоменс прем’єра Олексія Гончарука про те, що «За рік ми зробимо ортофотозйомку всій країни і піднімемо літаки в небо!» – виявився лише словами. Знову ж таки, все в цьому випадку відбулося банально і за накатаною схемою: тендер під конкретний літак 1982 року випуску, оформлений на компанію з виходами на посадових осіб «УкрДГП», які мають, за дивним збігом обставин, походження з Вінницької області.

І взагалі Вінниця стала певним наративом для голови Держгеокадастру за останні 3 місяці.

Четвертий – це компанії-одноденки, які виграли тендери на проведення інвентаризації державної землі за заниженими цінами. Як з’ясувалося, вони не мають належного досвіду роботи, потрібного штату працівників, геодезичного обладнання. Вони навіть фізично не планували виїжджати в поля і робити інвентаризацію держземель. Натомість все знову звелося до банальної схеми, яка взаємодіє з Держземкадастром. Інвентаризатори займалися викраденням або купівлею (в тіньовий спосіб) даних ДЗК з відповідними контурами, накладали їх на публічну карту і отримували державні кошти за це. Просто вимивалися гроші. Саме це і стало частково причиною затримок із проведенням інвентаризації.

П’ятий – компанія «УкрДГП», яка відповідає за демаркацію та лімітацію кордону, здійснювала ці роботи неналежним чином. Мільйони гривень списувалися на бензин, паливо та автомобілі, які технічно несправні та не могли нікуди виїжджати. Делімітація та демаркація кордону в певних частинах і відрізках робилася фіктивно, без належного виїзду.

Шостий – нормативна грошова оцінка (НГО) проведена за програмою «Земельна реформа в 2018 році», закінчилася тим, що виділені на це 198 млн грн просто вимили через «Інститут землеустрою» Держгеокадастру. Жодного аналізу ґрунтів ніхто не проводив. Чисто фейкова історія. Це вводить нас в шок, бо в 2018 році нам демонстративно розповідали, що НГО по всій Україні зробили, а по факту – тільки на папері.

Сьомий – за кілька тижнів до мого приходу на посаду з ДП «Картографія» на підставні компанії вивели більше ніж 30 млн грн. НАБУ відкрило провадження, зараз з’ясовуємо деталі цієї історії.

 Читати до теми: Стратегія розвитку економіки від аграріїв: про дотації, податки, землю, ціни, експорт і приватизацію

Стан 54 підприємств Держгеокадастру

А взагалі в структурі Держгеокадастру – 54 підприємства. З них 17 чинних. Всі ці роки кожне підприємство фактично доводилося керівництвом Держгеокадастру до банкрутства з метою його викупу за копійки. Адже багато таких підприємств розташовані в хороших локаціях – Вінниця, Київ і так далі. Далі дуті підприємства-банкроти передавалися у Фонд держмайна, а звідти ці активи дешево викуплялися із мінусовими балансами.

Наразі майже всі держпідприємства з орбіти Держгеокадастру доведені до ручки і збитків: «УкрДГП», ДП «Картографія», інститути землеустрою. Схема із банкрутства, наприклад, інститутів дуже проста: всі привабливі замовлення для інститутів забирали приватні підприємства-посередники, де працюють чинні або колишні співробітники інститутів. А весь непотріб, проблеми і збиткові проєкти віддавались на інститут землеустрою. Наразі повернути вкрадені об’єкти складно. Передані до Фонду держмайна вже не повертають. Наявні ж у нас інститути спробуємо зберегти та об’єднати в єдину систему координат під назвою ДП «Інститут землеустрою України». Інститути будуть філіями, а центральне ДП куруватиме їх. Ми ідемо на такий крок, бо інфраструктурно розкидані по Україні інститути без належної системи обліку, контролю та аудиту – не можуть працювати нормально.

Читати до теми: Земельний «куратор» – перший рік Максима Мартинюка в Мінагрополітики

До речі, аудит встановив, що кожне державне підприємство працювало за своєю системою управлінського і бухгалтерського обліку. Тобто Держгеокадастру вони фактично не підпорядковувалися. Кожен жив в своїй системі координат, на кожному ДП був свій «царьок», який просто грабував підприємство. При цьому більшість керівників цих інститутів та ДП були походженням з Вінницької області. Наприклад, керівник, який за Максима Петровича Мартинюка був виконувачем обов’язків «Інституту землеустрою», після звільнення став лідером «Стратегії» Володимира Гройсмана Вінницької області і далі сповідує цінності класичної вінницької команди. Аналогічна ситуація і з колишнім керівником департаменту топографії і геодезії, бухгалтерами, аудиторами. У Держгеокадастрі за часів Максима Мартинюка навіть прибиральниці були з Вінницької області.

 Про «заслуги» попередніх керівників Держгеокадастру

Такі сумні тенденції (мається на увазі сім висновків інвентаризації Держгеокадарстру – Авт.) розпочалися з того моменту, коли чинний міністр екології Роман Абрамовський, будучи в 2015 році заступником міністра регіонального розвитку, представив пана Мартинюка Максима Петровича головою Держгеокадастру. З 2015 року до 2019 року вінницька команда повністю контролювала Держгеокадастр. Навіть незважаючи на те, що ця особа потім була виконувачем обов’язків міністра АПК. Все рівно всі його люди залишалися. І вони до сьогоднішнього дня частково там залишаються. Ми їх звільняємо, а топових «менеджерів» забирає собі все той же пан Абрамовський. З останнього: звільнений мною заступник голови Держгеокадастру Краснолуцький за 6 годин після того став заступником міністра екології. Тому кадри не втрачаються. Вінницька команда продовжує переходити з однієї площини в іншу, але зберігає свої кадри і всіляко стверджує, що ще повернеться та наведе тут лад.

Лендлорди з народу

Дуже багато таких лендлордів із народу. Дерибанять все. Багато прибережних територій та природно-заповідного фонду пішло через механізм безоплатної приватизації по 2 га в одні руки. За усіма такими критичними точками будемо оприлюднювати прізвище, ім’я, по батькові.

 Земельна приватизація: на Хмельниччині 35 громадян замість 2 га отримали по 4 га і більше

Об’єднання двох земельних реєстрів – Мінюсту речових прав та Держгеокадастру

Об’єднання реєстру Мінюсту прав на нерухоме майно та Держгеокадастру на землю – це один зі стовпів земельної реформи. Об’єднання цих двох реєстрів – завдання на 2021 рік. Це відбуватиметься таким чином: перейдемо з держгеокадастрівської системи документообігу («ДокПроф») на мінюстівську. Це уніфікує всі дані в одну систему координат з обміну документами. Це потрібно зробити, аби протягом року синхронізувати в єдину систему реєстр речових прав і земельний кадастр. Окрім України ще Німеччина має такий складний кадастровий реєстр, і це абсурд, коли громадянин України реєструє окрему земельну ділянку, а об'єкт нерухомості реєструє окремо. І кожен живе в своєму виборі. У світі інший підхід: все, що є на земельній ділянці, слідує за нею в плані реєстрації, а не навпаки.

Наразі у нас є порозуміння з Міністерством юстиції. Міністр визнає той факт, що це слід робити. Відкрите питання – хто буде адміністратором цього єдиного реєстру (Держгеокадастр чи Міністерство юстиції). Для мене це питання непринципове. Важливо – прозорість і публічність цього реєстру. 

Про позов опозиційних сил парламенту до Конституційного суду України щодо закону про землю

Парламент має право оскаржувати будь-який закон у рамках судової вертикалі, якщо вважає це за доцільне. Тільки суд дасть відповідь на те, чи є підстави скасовувати закон про обіг землі, чи ні. На мій погляд, земельну реформу в Україні вже не зупинити, бо її проведення давно вже перезріло. Володимир Зеленський відкрито говорив своїм виборцям, що в цьому питанні слід проводити зміни – і його підтримали люди.

Тому яке б рішення КСУ не було, курс на земельну реформу в Україні триватиме в рамках компромісу по закону 2178-10, погодженого між 5-ма парламентськими фракціями та профільними асоціаціями з агросектору.

Я нагадаю ключові положення цього компромісу:

  1. Державна та комунальна земля не є об’єктом купівлі-продажу, вона лише може здаватися в оренду.
  2.  Обіг земель сільськогосподарського призначення запускається в Україні поетапно з концентрацією не більше ніж 100 гектарів в одні руки лише для громадян України.
  3. Іноземці не будуть допущені до ринку. Змінити ситуацію можна лише на всеукраїнському референдумі.

Вільний ринок землі – це можливість для України посилити свою інвестиційну привабливість, економічну міць та збільшити притік інвестицій. Наразі у нас вимальовується польський варіант реалізації земельної реформи: поетапно, з великою кількістю обмежень. Ринок за таких умов буде консервативний. При цьому ми ж пам’ятаємо, що в крані діє тіньовий ринок землі всі ці 30 років, і вигодонабувачі цього процесу не дуже хочуть зміни цієї ситуації.

Антирейдерські кроки напередодні запуску ринку землі

Глобально питання рейдерства вирішує антирейдерский закон № 0858, ухвалений в рамках земельної реформи.

Що ще потрібно? Ключове питання в протидії земельному рейдерству – нотаріальна форма засвідчення кожної операції, реєстрація і будь-яке здійснення угод відбувається виключно в письмовій формі.

Крім того, потрібно захистити Держземкадастр від протиправного втручання третіх осіб у його базу даних. А з цим наразі є питання. В межах проведеного аудиту ми виявили факти, що за деякими об'єктами нерухомості у великих містах (Київ, Одеса, Харків) відбувалася зміна статусу об'єкта будівництва з комерційного призначення на промислове, і місцевий бюджет недоотримував більш ніж половину доходів від зданої під об’єкт землі. Причому такі зміни відбувалися зсередини системи кадастру завдяки діям якогось чорного програміста. Аби виправити всі ці слабкі технічні місця, наразі ми чекаємо висновків аудиту системи Державного земельного кадастру за останні 10 років від Світового банку. Він завершиться до кінця 2020 року. Світовий банк перевірить систему Держгеокадастру на предмет його захищеності від витоку даних, наявності протиправних втручань в попередніх періодах, зміни контурів, меж, ануляції кадастрових реєстрацій, зміни кодів цільового призначення. Тобто він виявить слабкі місця у програмному забезпеченні ДЗК і надасть свої рекомендації щодо їх виправлення та подальшого захисту. Ці рекомендації стосуватимуться наведення порядку в ДЗК та поетапного впровадження системи блокчейн в земельному кадастрі України.

Земельний блокчейн

Так, земельний блокчейн, розроблений нашими попередниками, – це вінницький схематоз із використанням підставних підрядних компаній. За результатами аудиту Світового банку ми побачимо реальну картину з впровадженням також і земельного блокчейну. Мене цікаво створити реально захищену систему даних про всю землю України. Для цього слід: а) оцифрувати всю державну землю, в тому числі й передану за механізмом безоплатної приватизації, в) захистити весь цей масив даних в ДЗК.

Читати до теми: «Земельний» Blockchain зареєструвала вінницька міськрада 

 

Безоплатна приватизація

Ми не маємо юридичних підстав не здійснювати безоплатну приватизацію землі громадянами, тому так – вона триває.

Про створення спеціальної земельної комісії у парламенті

Це хороша ідея – я за. Але запуску тимчасової слідчої комісії має передувати напрацювання Держгеокадастром спільно з правоохоронними органами відповідних матеріалів. Ця комісія повинна оперувати конкретними фактами та доказами. Організувати роботу в цьому напрямку мають двоє моїх профільних заступників, які відповідатимуть за роботу з правоохоронними органами.

Інвентаризація землі  

Інвентаризація триває, плануємо завершити її до кінця року. Цьогоріч проінвентаризуємо 200 тис. га. Певні затримки були через те, що попереднє керівництво фактично виписало умови інвентаризації під фіктивні компанії на тендер, а реально у поля ніхто не виїжджав. Тому нам доводиться виконувати план за себе і за них заднім числом. Ми спростили тендерну процедуру допуску компаній до проведення інвентаризації.

Вже завершили інвентаризацію Київська, Луганська, Полтавська, Миколаївська, Івано-Франківська, Тернопільська та Чернівецька області.

Читати до теми: В Україні автоматично скасовуватимуть держреєстрацію земельної ділянки


 

Чому провалилась передача держземлі за часів уряду Володимира Гройсмана?

У 2018 році колишній прем’єр-міністр Володимир Гройсман сказав, що є політична воля передати землю народу, але на практиці це робилося за дискримінаційною умовою: тільки якщо громада об’єднана. Тобто запустили механізм індивідуально-правової дії залежно від ситуації: от ви створили ОТГ, а ми дивимося на вас, а потім передаємо або не передаємо.

Наша інвентаризація виявила дивну ситуацію: попри постанову КМУ і запевняння віддати землю громадам, частина ОТГ, які отримали державну землю у 2018-2019 роках, так і не оформили її у комунальну власність. Таких громад наразі по всій Україні 25. Вся ця історія із передачею землі була штучною. А необ’єднані громади взагалі опинилися за бортом процесу. Їхню землю за межами населених пунктів чиновники з центру справно «нарізали» по 2 гектари «своїм» українцям за механізмом безоплатної приватизації. При цьому громада навіть не знала про це, бо за законом їх не повинні були інформувати та отримувати якісь погодження від них. На цьому тлі сформувалися дуже великі соціальні конфлікти та проблеми, бо земля з сільських рад почала просто зникати. Так вивели за 7 років вже згадані 700 тис. га землі. Лідер цих земельних процесів – Вінницька та Київська області, де особливо цінні ґрунти та чорноземи. За дивних обставин такі самі земельні ділянки вздовж основних магістралей в країні також роздали по схемі по 2 га в одні руки.

 Коли ми все це побачили, то одразу відмовилися продовжувати весь цей політичний земельний фарс і повідомили, що в рамках земельної реформи ухвалимо законопроєкт 2194, яким передаємо всю державну землю громадам. Для цього ми синхронізували процес децентралізації шляхом створення укрупнених адміністративних районів та громад. Однак ми розуміємо, що № 2194 – наймасштабніший законопроєкт, який пройшов перше читання, і триває підготовка до другого, а там більше ніж 800 сторінок тексту. Тож процес цей буде тривалим. Аби не затримувати реалізацію нашої ідеї, Президент Володимир Зеленський виступив з ініціативою підготувати Указ про передачу державної землі громадам після місцевих виборів. Отже після формування нових виборчих органів об’єднаних територіальних громад державна земля перейде з державної в комунальну власність громадам. Саме народ через громади має розпоряджатися землею, а не чиновники.

Програма «Державна земля – народу!»

Згідно з Указом Президента, відповідно до статті 117 Земельного кодексу України, всі держані землі після 25 жовтня Держгеокадастр передасть громадам. Це займе близько 2-х місяців. Фактично Держгеокадастр добровільно відмовиться від державних земель та передасть їх громадам, а вони зареєструють їх як свою комунальну власність в рамках нових адміністративно-територіальних меж і стануть повноцінними власниками цієї землі. Передавши землю громадам, ми також нівелюємо корупційні ризики, які були пов’язані напряму з Держгеокадастром з 2013 року, коли йому передали ці землі в управління.

Термін передачі держземель громадам – до кінця 2020 року

Навіть швидше. Все залежатиме від того, як швидко громади будуть її приймати. Який вигляд це матиме? Голова Держгеокадастру дає доручення територіальним управлінням, а вони напряму працюють з головами громад – реєструють і передають землю. Тобто це бюрократичний процес: чим швидше громади відреагують – тим швидше перереєструємо. Ми оперативно 100% всієї державної землі передамо народу, тобто громадам.

Читати до теми: Названо членів аграрного комітету, які виступили проти передачі державної землі громадам

Важливий момент: ми передаватимемо землю вже після місцевих виборів новосформованій владі на базі громад, яку обере український народ! Це наша принципова позиція. Паралельно фіналізуємо ухвалення законопроєкту 2194, який пропише правовий статус комунальної землі, врегулює питання земельних аукціонів, випише всі регламентні процедури переважного права та всі інші аспекти правового врегулювання в земельних питаннях.

Мета програма «Державна земля – народу!»

Передача державних с/г земель народу – це відновлення історичної справедливості для українців. Процес передачі земель народу – логічний і потрібний крок, який потрібно було зробити раніше. Але в жодної влади на це не вистачило сміливості, бо вони просто цинічно заробляли на державній землі. І наш аудит це підтверджує: нагадаю – ми зафіксували багатомільярдні збитки. Багатьом не подобається така ініціатива Президента і Держгеокадастру, тому ми і бачимо намагання завадити ухваленню в парламенті законопроєкту 2194. Ці люди просто не зацікавлені в реалізації земельної реформи.

Розуміючи всю політичну турбулентність та маніпуляції довкола цього питання, Володимир Зеленський прискорює завершення децентралізації, щоб лише громади якнайшвидше стали повноцінними розпорядниками державних земель, а не корумповані чиновники. Президент Зеленський переконаний: один із елементів успішного функціонування ОТГ – її повноцінне право розпорядження землею. Жоден чиновник з Києва чи області не повинен вирішувати, як розпоряджатися сінокосами і пасовищами за межами населеного пункту, або скільки, де і кому землі в межах громади передавати в режимі безоплатної приватизації. Загалом завершення децентралізації і передача земель громадам – це два серйозні кроки, які посилять економічну самостійність всіх громад країни.

Читати до теми: Указ президента Володимира Зеленського про передачу державних сільськогосподарських земель об’єднаним територіальним громадам
 

Громади і комунальна земля

Із 1,7 млн га переданої ОТГ державної землі зареєстрували 1,4 млн га. Причому цікавий момент: левову частину переданих ОТГ земель здано на 10-49 років в оренду. Тобто громади не отримали повноцінного права розпоряджатися цими землями, їх просто закріпачили.

Землі промисловості, лісів, водного плеса, дороги та лісосмуги

Згідно із законопроєктом 2194, вони також будуть передані громадам. Все, що є на території громади, стане її комунальною власністю. Законопроєкт 2194 повністю врегульовує всі ці питання.

Держземлі на балансі держпідприємств

У Держгеокадастру на балансі є землі, які перебувають у користуванні іншими відомствами. В управлінні та обробітку НААН, Міноборони, Пенітенціарної служби, МОС, аграрних держпідприємств наразі перебуває понад 750 тис. га с/г землі. Зараз триває внутрішня дискусія з приводу подальшої долі цих земель. Сьогодні вся ця земля перебуває фактично в тіньовому обробітку (вирощуються зернові) за схемою договорів про спільну діяльність. З неї фактично не сплачуються податки.

Є дві позиції, як бути надалі з цими землями.

Перша – законопроєкт голови аграрного комітету Миколи Сольського: приватизувати за формулою 40% – трудовому колективу, 20% – учасникам АТО, 40% – на аукціон.

Друга – провести інвентаризацію, передати їх на баланс новоствореного Національного агентства управління земельних ресурсів чи Держгеокадастру без права відчуження цих земель (окрім здачі в оренду на публічних, прозорих аукціонах). Кошти від здачі в оренду направляти в бюджет – це мільярди гривень.

При цьому певний земельний баланс для потреб аграрної науки слід залишити. Держава у такому випадку контролює відповідну профільну установу на предмет цільового використання землі та сплати з цих ресурсів податків повною мірою.

Читтаи до теми: 40% земель Міністерства оборони не внесені до Державного земельного кадастру, – Лещенко
 

Земельна детінізація – 1 млрд доларів в бюджет щороку

Детінізація використання державних земель через оренду може принести до бюджету мільярд доларів щороку. Йдеться про плату за землю, податки та відбілення ринку зернових. Адже в основній масі вирощена на цих землях продукція продається в тіні. Такі яскраві приклади ми бачили на с/г землях Міністерства оборони. Наприклад, на танкових полігонах Миколаївської області вирощується кукурудза – і ніякі податки не сплачуються, все реалізовується в тіні, продається за готівку, потім через різні податкові скрутки проводять схеми з відшкодуванням ПДВ, а держава рахує збитки.

 Земельна детінізація державних с/г дасть державі близько 30 млрд грн щорічно фінансового ресурсу, які можна направити на держпрограми підтримки АПК,  кредити під викуп землі аграріями, на компенсацію вартості сільськогосподарської техніки, реінвестувати в системи зрошення. В такому разі автоматично відпадає питання про те, як виконати закон про 1% ВВП на держпідтримку АПК. Відповідь – під ногами. Будь ласка давайте створимо елементарний порядок в рамках земельної реформи, детінізуємо всі процеси і агросектор  отримає великий фонд фінансування на свої потреби. Детінізація земельна – це  шлях розвитку АПК та формування додаткової вартості. Земельна децентралізація та детінізація  – це стратегічний курс на 2021 рік в урядовій економічній політиці.

Читтаи до теми: Зеленський підписав закон, за яким громади не залежатимуть від районів
 

Земля по за межами територіальних громад – механізм посилення ОТГ

Після місцевих виборів з’явиться дуже чітка система адміністративних координат, яка базуватиметься на  децентралізації, де сильні регіони дорівнює сильна держава. Щоб регіони були сильними їм потрібні відповідні економічні ресурси. Земля по за межами територіальних громад – один із таких  механізмів посилення ОТГ. Крім того, я вже говорив, що громади отримають  також лісові, водні, і всі інші природні ресурси в своє розпорядження  після прийняття законопроект 2194. Всі ці важелі дадуть можливість громадам релізовувати свої регіональні інфраструктурні та інші проекти. А держава на рівні уряду, президента та Верховної Ради організовуватиме масштабні інфраструктурні будівництва доріг, мостів, шкіл, садочків, лікарень та іншого. Зараз це вже робиться в рамках президентської ініціативи «Велике будівництво».

 Державна земля

У держави немає 10,5 млн га землі і ніколи її не було. Доки триває процес інвентаризації державних земель про точну цифру говорити зарано. Але, за нашими попередніми підрахунками, на даний момент у державній власності знаходиться понад 4 млн га землі, з яких  1,7 вже передали ОТГ, ще понад 2 млн га буде передано і 0,75 млн га – це землі на балансі Держгеокадастру, які наразі знаходяться в управлінні ряду держорганів.

Законопроєкт № 3131-Д

Цей законопроєкт через механізм оподаткування кожного гектару с/г землі ідентифікує всіх тих, хто обробляє землю в країні. В ньому найбільше зацікавлена Державна податкова служба, яка хоче детінізувати ринок землі та збільшити надходження від земельного податку до державного бюджету.

Держгеокадастр в цьому випадку цікавить належна реєстрація ділянок у кадастрі. Наша логіка проста: кожен гектар української землі має бути проінвентаризований, він повинен мати власника з конкретним прізвищем, ім’ям, по батькові. А вся країна через національні інфраструктури геопросторових даних, яка запускається наразі, має право бачити, хто та скільки і за яку земельну ділянку сплатив податків.

Земля – це актив, який має працювати і приносити дохід власнику і державі. Коли я побачив, скільки податків сплачується з землі у великих містах, то одразу зрозумів, чому так сильно борються за владу у великих містах. Одні люди платять повністю податки за використання землі, а інші через схеми змінюють цільове призначення комерційних об’єктів нерухомості і в рази менше платять податків до місцевого бюджету. Мільярди гривень доходів щороку втрачають місцеві бюджети через це.

Читати до теми: Чи вирішить законопроєкт №3131 питання з тінізацією доходів об’єктів оподаткування
 

Землі АТОшникам


Передача землі учасникам АТО триває. До кінця року віддамо їм ще кілька десятків тисяч гектарів землі.

Але тут існує одна багаторічна проблема, яку потрібно вирішувати. Багато учасників бойових дій роками не можуть отримати землю, але є окремі люди, які встигли це зробити двічі і навіть тричі. Ми показували публічно такі випадки. При тому є кричущі факти, коли один і той самий учасник бойових дій в рамках однієї області в різних районах отримував земельні ділянки по 2 гектари. Відповідні матеріали передали правоохоронним органам, вони займаються індивідуально по кожному з таких суб’єктів. З цим ми також наразі розбираємося.

Принцип екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок

Бачимо позитивну динаміку. Ми мінімізували контакт чиновника і громадянина з погляду взаємовідносин. Адже там завжди виникала корупційна історія, коли тільки відповідний реєстратор міг здійснювати реєстрацію. Екстериторіальність дала можливість децентралізувати цей процес.

Були певні нюанси з Донецькою, Луганською областями, але їх відрегулювали. Зараз ми в режимі реального часу моніторимо, як здійснюється реєстрація і чи немає там зловживання.

Читати до теми: Принцип екстериторіальності: як відбуватиметься державна реєстрація земельної ділянки з 10 червня 2020 року
 

Оновлена методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок

Методику змінили, бо, навіть сплативши штраф за її порушення, людині було економічно вигідно в кінцевому випадку незаконно займати ділянку і вести на ній бізнес. Адже прибуток із землі міг вдвічі чи втричі перевищувати цей штраф. З 2007 року розміри штрафів не переглядалися. Зараз нам вдалося пролобіювати підвищення штрафів за самовільне зайняття земель втричі. В київській області це до 8 тис. грн за гектар. Плюс ми посилили юридичну відповідальність за такі порушення. Наступний етап боротьби – запровадити систему супутникового моніторингу в режимі реального часу. Так виведемо мільйони гектарів с/г землі з тіньового обігу. Всі порушники отримають штрафи.

Читати до теми: Аналіз закону про геопросторові дані – шість наслідків для агросектору та земельних відносин

Земельна протидія – про «третю силу» у владі

В рамках парламенту є кілька груп політичного впливу, які з різних «причин» не зацікавлені у децентралізації і дерегуляції земельних відносин. Відкритий Держгеокадастр, прозора система моніторингу і чесні аукціони позбавлять багатьох тіньовиків серйозної корупційної земельної ренти. Корупційна рента в масштабах України полягає у тіньовому обробітку близько 10 млн га с/г землі. З цього обсягу землі фактично не сплачуються податки, або дуже мала їх частка. Вся отримана сільськогосподарська продукція з цих 10 мільйонів га землі йде на тіньовий ринок. Яскравий приклад – тіньовий ринок зерна, який тисне на загальний його обіг в країні. Це породжує податкові «скрутки», фіктивний зерновий експорт і відшкодування ПДВ, а держава отримує збитки на десятки мільярдів грн. Тому, безумовно, є частина суб’єктів, незацікавлених в прозорості земельних відносин в Україні та у наведенні в цій сфері законодавчого ладу. От вони і намагаються блокувати всі детінізаційні земельні законопроєкти через своїх лобістів та агентів впливу у парламенті.

Я б сказав, тіньовики, які працюють на землі, роблять все, аби зупинити ухвалення земельних законів та не дати створити прозорий Держземкадастр. Вони також блокуватимуть передачу землі громадам. Адже значно простіше отримати свою корупційну ренту через центральні органи виконавчої влади або їх територіальні підрозділи, змінюючи «чиновників на зарплаті», аніж домовитися з громадою, її депутатами, головою.

4 земельні законопроекти 

Для нормальної роботи Держгеокадастру та загалом всієї системи земельних відносин потрібно, щоб парламент ухвалив, окрім названих, ще кілька законів. Серед них такі:

  • про інтеграцію супутникового моніторингу в загальну систему земельних відносин України;
  • про об’єднання земельного кадастрового реєстру і реєстру речових прав на нерухоме майно Мін’юсту;
  • про монетизацію безоплатної приватизації землі;
  • про використання земель Держгеокадастру, які перебувають на акті постійного користування (землі НААН, Міноборони, Міносвіти і так далі – в обсязі 750 тис. га).

Монетизація безоплатної приватизації землі

Ми розуміємо, що процес безоплатної приватизації землі по 2 га в одні руки перетворився на корупційний бізнес. З іншого боку, не у всіх громадах є вільна земля. Ми хочемо у рамках окремого закону затвердити механізм, коли замість 2 га с/г землі під ОСГ учасники АТО та інші категорії пільговиків отримують фіксовану грошову суму – виходячи з середньозваженої вартості 2 га землі по ринку, залежно від НГО.

Після передачі державної землі на місця цим питанням (право для інших громадян на 2 га ) опікуватимуться органи влади ОТГ. Саме вони вирішуватимуть – роздавати по 2 га землі чи ні. На мій погляд, безоплатна приватизація є докорінно неправильною, бо вона породжує лише корупцію і соціальну напругу в суспільстві. Адже якщо у вас обмежений земельний ресурс, значить, у чиновника є повноваження комусь дати землю, комусь не дати. Найкращий варіант в цій ситуації – це здача в оренду землі ОТГ, а пільговим категоріям населення громади можуть робити відповідні виплати залежно від їхніх потреб.

Нова структура Держгеокадастру

Наразі Держгеокадастр в процесі дискусії щодо цього із різними органами державної влади та з ОТГ. З нового року відділи Держгеокадастру формуватимуться відповідно до нової територіально-адміністративної карти України як в областях, так і в громадах. Логіка реформування проста: наближення сервісів Держгеокадастру до населення, мінімізація контакту чиновника і громадянина у всіх процесах.

Функції Держгеокадастру після передачі земель громадам

Ми віддамо право розпорядження землями ОТГ, відповідно Держгеокадастр втратить права розпорядження землями. Тобто автоматично зникає підґрунтя для корупції. Основна функція реформованого Держгеокадастру буде сервісна із наповненняю кадастру, з реєстрації земельних ділянок, з реалізації топографо-геодезичної діяльності, а також – здійснення контрольно-наглядової функції за всіма землями в Україні. Оскільки у структуру Держгеокадастру буде інтегрований Інституту охорони ґрунтів до кінця року, ми стежитимемо за дотриманням законодавства про охорону ґрунтів.

Наталія Білоусова головний редактор AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

Вибір редакції

2 грудня 2020
«Масло немасляне» на полицях магазинів, або чому потрібно приймати законопроект 3516 про «відбілення» ринку молочних продуктів
На початку листопада цього року в інтернет-виданнях з’явилося повідомлення, що Антимонопольний комітет України наклав штрафні санкції на...
1 грудня 2020
Закон про держпідтримку та аграрний реєстр: які зміни запровадив парламент
Верховна рада ухвалила закон України № 3295, який запроваджує ряд змін для забезпечення аграріїв державною підтримкою. Зокрема, йдеться про створення...
27 листопада 2020
Олена Корогод: Я очікую появу Реєстру виробників органічної продукції у лютому-березні 2021 року
Уряд затвердив нові правила сертифікації  органічного виробництва та продукції, парламент схвалив закон 3295 про держпідтримку органічного...