Стратегія розвитку економіки від аграріїв: про дотації, податки, землю, ціни, експорт і приватизацію

Упродовж місяця представники аграрного сектору пропонували свій погляд на стратегію розвитку економіки та галузі, яку варто було б розробити уряду та МЕРТ. Основні питання стосувались держпідтримки, приватизації, земельної та податкової політики та експортних орієнтирів. Актуальність опитування, яке ініціював AgroPolit.com – влітку уряд двічі провалив і не отримав затвердження у парламенті програми розвитку економіки.

Поки тривало голосування, у серпні 2020 року уряд запропонував третій проєкт – Державну регіональну стратегію розвитку на 2021-2027 рр. Щоправда, до неї не потрапили низка аграрних питань, які турбують галузь, а це гарантування вчасної фінансової підтримки сектору, сприятлива податкова політика, доля аграрних держпідприємств, які або вносять до списку приватизації, або мають реструктуризувати, розмитою є запропонована перспектива розвитку експортної політики. Тож, працювати є над чим.

До вашої уваги детальний опис того, що вдалося отримати AgroPolit.com із vox populi. Опитування громадської думки тривало з 24 липня до 24 серпня 2020 року. Учасникам голосування, а це представникам сектору, аграрним лобістам і небайдужим до розвитку аграрної економіки країни, пропонувалось відповісти на понад 10 запитань та обрати один із чотирьох запропонованих варіантів, або ж описати власне бачення й запропонувати шлях вирішення проблеми.  

Читайте до теми: 18 аграрних законів нового парламенту: держпідтримка, земля, соєві правки та карантин

На запитання про те, якими проблемами має передусім опікуватись оновлений МЕРТ, більшість опитаних вказали «розробкою програм держпідтримки». Також у розділі «інше» радили займатись розвитком громад, щоб ті були самодостатніми, заохочували створювати умови для виробництва більш якісної продукції та підтримувати переробку агросировини:

В Україну повинні їхати за доступними та якісними харчами, а не ми бігати, щоб їх купили», – зазначив один із опитаних.

Також говорили про розробку методології для безкризового розвитку економіки країни, створення безкорупційної програми прямої підтримки та повернення експортного ПДВ. Також лунала пропозиція лобіювати розвиток підприємств, які обробляють до 2 тис. га землі, та створювати умови для інвестицій і нових робочих місць.

На запитання, які механізми запуску ринку землі підтримують учасники опитування, більшість відповідали, що найбільш актуальним є завершення децентралізації та передача земель на місцях. Додатково у розділі «інше» зазначали, що державі необхідно створювати фінансові інструменти для інвесторів та підтримувати малий та середній бізнес «у поєднанні з прийняттям програми розвитку малих фермерів та сільських територій, як це було, коли працювала Концепція розвитку фермерських господарств на 2018-2020 рр.».

Читайте до теми: Як відредагувати земельну реформу в Україні, скориставшись досвідом країн ЄС та США

Також радили державі викупити незатребувані паї місцевою владою та передати їх в оренду через аукціон. Пропонували продавати землю тільки фізособам, створити державний банк земель та запровадити аукціони продажу прав землекористування. Були й такі учасники опитування, які заявляли, що продажу землі не має бути взагалі, поки не буде створено в державі для цього економічних передумов та доступу усіх до ринку:

Потрібні механізми надання та вилучення землі тільки на умовах її покращення або погіршення користувачем», – зазначали учасники опитування.

На запитання, де пропонувалось обрати дієву форму державної підтримки сільських господарств, більшість зазначила, що дотації слід надавати виключно малому та середньому бізнесу.

Читайте до теми: Держпідтримка АПК: фокус у 2020 році та стратегія на 2021-2023 роки

Також рекомендували ліквідувати ПДВ або зменшити його до 8%, надавати товарні кредити на 10-25 років під програми з виробництва найбільш необхідної продукції, давати держпідтримку виключно малим та середнім на нішеві культури та тваринництво.

Зменшити ПДВ до 8% і вся проблема з ПДВ відійде на другий план. Чи потрібні дотації? Ні, потрібна справедливе оподаткування», – зазначали учасники опитування.

Щодо того, яка політика щодо державних компаній є виправданою, більшість респондентів відповідали «реалізувати пропозиції програм приватизації до 2025 року, але виключити з них перелік аграрних ДП». У розділі «інше» пропонували покращити менеджмент підприємств-монополістів:

Державне підприємство може бути в рази краще забезпечене науково та матеріально-технічно. Красти треба менше, і призначати кваліфікованих керівників. Якщо державне підприємство неефективне, отже, ним 100% керують корупціонери», – зазначив один з учасників опитування.

Інший пропонував роздати майно підприємств у приватні руки та дати новим господарям можливість показати реальну дохідність підприємств.

Читайте до теми: Приватизація аграрних державних підприємств: які активи підуть з молотка

Учасники опитування, котрі відповідали, що робити з перспективою приватизації ДПЗКУ, яка ще рік тому була прибутковою, переважно відповідали, що слід домогтися реструктуризації китайського боргу та не продавати компанію.

Читайте до теми: Олександр Мужель: Щоби витягнути ДПЗКУ з боргового зашморгу, в України лишається 18 місяців

У відповідях «інше» пропонували використовувати усю суму китайського кредиту на передбачені проєктом форвардні закупівлі у с/г виробників зерна та повернути прибутковість підприємства. Були й такі, котрі зазначили, що «ДПЗКУ є центром корупції та безвідповідальності» та радили продати активи частинами на аукціонах.

Про те, якою має бути вдала експортна політика на 2020-2023 рр., більшість опитаних зазначили «Підписати низку торговельних угод з країнами Азії та Африки».

Читайте до теми: Аграрний експорт-2020: молоко, м'ясо, овочі, зернові, нішеві культури та добрива

У пункті «інше» писали, що варто підтримувати експортоорієнтовані переробні підприємства:

Переглянути експортну політику продажів сировини, яка може і повинна перероблятися на внутрішньому ринку, для того, щоб торгувати не сировиною, а продукцією переробних підприємств України». Також зазначали, що слід сприяти розвитку кооперації: «(Варто) стимулювати і допомогати кооперації малих власників з метою формування експортного потенціалу (бабуня має стати експортером)».

Як забезпечити транспорт і логістику, зробити їх безпечними та зручними для бізнесу – відповідали у більшості, що слід «створити на конкурентних умовах систему приватних перевізників». Від себе додавали, що необхідно ремонтувати автошляхи в Україні, створити логістику для малих та середніх господарств, відмінити реєстрацію транспортних засобів, ввезених з-за кордону для приватних осіб, залишивши реєстрацію для юросіб.

Читайте до теми: Державна регіональна стратегія розвитку на 2021-2027 роки: децентралізація, експорт, бізнес, транспорт і логістика

Говорили також про необхідність побудови системи зберігання продукції у регіонах:

Розбудувати систему зберігання збіжжя на місцях для його використання задля продовольчої безпеки садиб, територій, держави, для створення більшої доданої вартості якісного продукту під брендами».

Вдповідаючи, як діяти у форс-мажорних обставинах, що впливають на аграріїв, більшість опитаних зазначили, що слід запровадити агрострахування для аграріїв. Також пропонували посилити просвітницьку роботу для аграріїв щодо агрострахування, створити страховий фонд для фінансування відновлення виробництва, зробити доступнішими і надійнішими програми страхування ризиків, запроваджувати системні заходи.

Читайте до теми: Врожай-2020 – гра на випередження: основні механізми продажу аграріями, ціна й обсяги

Була й така думка, що уряду не варто займатися проблемою форс-мажорів, лише не заважати:

Аграрії самі дуже правильно захистять свій бізнес, тільки до них руками не лізьте. Бо є такі «аграрії», що у них кожного року «форс-мажор», тільки вони самі багатіють і багатіють…».

На запитання «які основні проблеми слід вирішити у земельних відносинах між державою та учасниками ринку» переважно відповідали «організовано здавати землі с/г призначення в оренду».

Читайте до теми: Результат першого року роботи парламенту Володимира Зеленського: 23 аграрних закони і низка реформ на паузі 2020

Від себе додавали, що слід вивести землю з тіні, запровадити єдиний податок з 1 га, створити умови, що допоможуть викупити фермерському господарству землю, яке воно орендує, проводити аукціони з продажу прав землекористування та зробити автоматизованими процеси обліку земель:

(Слід) надати землю всім охочим самостійно на ній трудитися, створивши ефективні механізми фнансування, започаткування й ведення бізнесу».

Також додавали, що нині на часі покарання чиновників і землекористувачів за порушення, що має бути невідворотним.

На запитання, за яких умов можливе гарантування продовольчої безпеки країни через Держрезерв, більшість відповідали, що слід «збільшити нагляд за корупційними діями та розкраданнями, а тоді зберегти Держрезерв».

Читайте до теми: Меч над Держрезервом України. Як довго проіснує державна компанія?

Від себе зазначали, що варто залишити Держрезерв, але розібратися з кадрами, радили розбудовувати мережу продовольчої безпеки в громадах і навіть збільшити запаси:

Держрезерв повинен забезпечувати основні потреби населення країни у харчуванні щонайменше на 3, а бажано на 5 років, та, звісно, з урахуванням темпів можливого зменшення виробництва підсобними господарствами населення».

Оцінюючи, як має діяти система оподаткування для аграріїв, більшість опитаних обрала варіант «Запровадити пропорційний податок для всіх і реалізовувати програми». Також рекомендували уряду звільнити від оподаткування малих товаровиробників сімейного типу, які обробляють до 50 га землі:

«Вони забезпечать себе й тисячі людей доступними харчами і стримуватимуть апетити латифундій до монополізації всього. До того ж різко збільшиться зацікавленість у поверненні в село як безпечніше середовище для проживання. Зросте самодостатність громад у продовольчій, екологічній, соціальній царині, а також безпека держави в цілому».

Читайте до теми: Мінімальне податкове навантаження на 1 га сільськогосподарської землі: що підготували власникам паїв та орендарям у законопроєкті №3131-д?

Заохочували оподатковувати й ті напрямки, які мають прибутковість вищу за середню в сільському господарстві, та максимально звільнити від податку малих, навпаки, підтримуючи їх таким чином, як це є у ЄС:

Ті напрями, які є збитковим, треба субсидіювати й дотаціями допомагати розвитку виробництва необхідної продукції для населення».

На запитання, яким має бути державний вплив на ціноутворення, більшість обрала варіант «Посилити антимонопольні заходи, ухваливши новий закон про торгівлю».

Від себе додавали, що нині актуальною є політика податків, субсидій і дотацій, а також зменшення кількості посередників між виробником і споживачем.

Читайте до теми: GoЗаАгродотаціями-2020. Що дісталося фермерам за програмою держпідтримки

На запитання, якою має бути державна політика щодо ринку добрив, найбільше опитаних відповіли, що «слід впускати на український ринок  добрива з різних країн світу без обмежень».

Читайте до теми: Аграрна Рада – законодавці та лобісти агробізнесу України

У розділі «інше» додавали, що варто підтримувати українського виробника добрив та встановлювати мито на імпортну продукцію, посилити контроль якості пестицидів, а ще – розвивати тваринництво, щоб забезпечити біоцикл в природі та натуральні добрива для аграріїв:

Максимально втілювати систему замкнутого біологічного циклу. Вироблена рослинна продукція переробляється на харчі, а відходи переробки – на корми. Усе пропускається через шлунок тварин і отримується м'ясо та продукт життєдіяльності, який переробляється на біогаз і добрива. Біогаз іде на енергозабезпечення, а добрива – на відновлення процесу. Все інше від лукавого, бо порушуються природні трофічні цикли, це призводе до збільшення проблем через зростання витрат, а далі – недоступність харчів, екологічних проблем, за ними ж – знищення середовища, де ми живемо...».

Сподіваємось, в Україні знайдуться урядовці, які прислухаються до думки аграріїв та втілять принаймні частину їхніх пропозицій у життя.

Оксана Тупальська, AgroPolit.com.