Олександр Мужель: Щоби витягнути ДПЗКУ з боргового зашморгу, в України лишається 18 місяців
Олександр Мужель: Щоби витягнути ДПЗКУ з боргового зашморгу, в України лишається 18 місяців

Найближчим часом уряд планує змінити керівника ДПЗКУ. За даними AgroPolit.com, один із найвірогідніших кандидатів на посаду нового очільника держкомпанії – Олександр Мужель. Наразі він працює керуючим директором компанії Renedes Investment Management (Кіпр). Олександр — один із найкращих інвестиційних банкірів, які спеціалізуються на СНД. Працюючи в банку ING, ініціював найбільш престижні для нього угоди з облігаціями з регіону, включаючи «Метінвест», ДТЕК, МХП та інші. Крім того, працював у американському банку Merrill Lynch. AgroPolit.com в ексклюзивному інтерв’ю розпитав Олександра Мужеля, як він бачить стратегію розвитку ДПЗКУ та про вирішення питання китайського боргу:

AgroPolit.com: Найближчим часом КМУ змінить голову ДПЗКУ. Ви — один із кандидатів на цю посаду. Навіщо вам іти в держкомпанію з такими великими проблемами?

Олександр Мужель: Я перебуваю на такому етапі своєї кар’єри, коли мені цікавіші складні завдання. ДПЗКУ – типова компанія з великим проблемним борговим портфелем. Я не політик і не повязаний із жодними політичними особами. ДПЗКУ для мене – це непростий виклик, який, я впевнений, можу успішно прийняти та реанімувати компанію.

Я думаю, що китайські партнери знайомі з реальною фінансовою ситуацією у ДПЗКУ, тому вони готові виробити спільно з урядом комплексне рішення.

AgroPolit.com: Як ви оцінюєте сьогоднішній стан ДПЗКУ і що з нею слід робити?

Олександр Мужель: Щодо боргів – ситуація доволі проста. ДПЗКУ позичила $3 млрд у Ексімбанк Китаю, з яких уже отримала $1,5 млрд. За моїми даними, наразі залишок кредитних коштів становить близько $1 млрд доларів. Можна по-різному дивитися на фінансові показники компанії, але ключове тут одне: компанія не в змозі виплатити такий борг. Чому? Проста математика: ми дивимося, які активи та можливості ДПЗКУ. Навіть якщо досягнемо таких показників, як у великих трейдерів ринку («Нібулон» чи «Кернел»), то боргове навантаження буде надто великим, щоб обслуговувати цей борг. Тому потрібно підходити дуже прагматично до цього питання. Я думаю, що китайські партнери знайомі з реальною фінансовою ситуацією у ДПЗКУ, тому вони готові виробити спільно з урядом комплексне рішення.

Читати до теми: Приватизація аграрних державних підприємств: які активи підуть з молотка

AgroPolit.com: У скільки разів потрібно збільшити доходи ДПЗКУ, щоби підняти компанію?

Олександр Мужель: Давайте говорити цифрами 2018 року: компанія ДПЗКУ генерувала нуль EBITDA, у 2019 році – трішки більше $1 млн. Якщо проявити дива управління, то показник компанії можна підняти до рівня $50 млн. За залишку кредиту в $1 млрд, боргове навантаження ДПЗКУ перевищуватиме його в 20 разів. Жодна компанія в світі не може вижити за таких показників. Це факт. Тут питання трішки в іншому. Запитання №1, яке варто ставити нашим китайським партнерам – про виконання поставок 5 млн т кукурудзи в рік, якщо їхній інтерес до цього зберігається. Якщо їм цікаво, тоді це інша справа. Наразі стоїть питання вибору стратегії у комунікації з китайськими партнерами.

В даній ситуації приватизувати ДПЗКУ не можна, адже питання щодо кредиту не вирішено. Крім того, не бачу наразі одного інвестора, який зайде і візьме на себе цей ризик великої китайської позик.

AgroPolit.com: Стратегія – це добре, але навіть в уряду наразі немає єдиного бачення, як розвивати загалом ДПЗКУ. Кожен новий керівник тягне компанію, як він бачить, але єдино заданого вектору немає щодо ДПЗКУ. Як ви бачите стратегію?

Олександр Мужель: На жаль, компанія, з моменту її створення в 2012 році, переважно виступала політичним інструментом вирішення певних питань. Мені здається, перші рік-півтора не було стратегії щодо цієї компанії. Це був інструмент, який лобіювала одна чи інша політична група, й використовували з його допомогою якісь фінансові схеми. Що зараз варто зробити? Держава вже прийняла рішення: компанію передали на приватизацію. Я вважаю, що в даній ситуації приватизувати ДПЗКУ не можна. Бо ж питання щодо кредиту не вирішено. Крім того, я не бачу наразі одного інвестора, який зайде, і візьме на себе цей ризик великої китайської позик. Звісно, потрібно детально ознайомитися з контрактом, але із відкритих джерел сказано, якщо держава продає ДПЗКУ приватному інвестору, тоді Китай має право попросити достроково погасити цей кредит. Це незначна проблема. Тому єдиний пріоритет, щоб сьогодні розвивати компанію, — вирішити питання з китайським кредитом. Доки. В уряду немає чіткого бачення, що робити з ДПЗКУ в наступних 2 роки, або з китайським кредитом, говорити про розвиток компанії не варто.

Читати до теми: ДПЗКУ виплатила китайcькій компанії $4 млн за рішенням суду

Зараз ситуація в ДПЗКУ непроста. З одного боку, в них є майже $400 млн депозиту в «Укрексімбанку». Для банку – це дуже добре, для компанії – ні, бо гроші не використовуються, а лише обслуговуються. З іншого обслуговування досить дорого китайського кредиту – 5% відсотки. Тож є дорогий валютний кредит від Китаю, залишок яких перебуває на депозиті під низькі ставки  в українському банку. Тож в компанії просто чекають, доки в компанії гроші закінчаться, щоб оголосити дефолт. Тоді з’явиться державна гарантія і якось держава вирішить це питання. Це неправильно. Потрібно його по-іншому розглядати.

Якщо додати 1,5 млн потужностей, можливо збільшити EBITDA на $20 млн.

AgroPolit.com: Яких потрібно вжити оперативних заходів?

Олександр Мужель: Перше – зупинити всі схематози у виведення грошей в компанії. Я дивлюся на фінансові звіти ДПЗКУ і бачу, що там – не ринкові операції, тобто зерно не продається і не купується за ринковими цінами. Це одразу впадає у вічі. Є проблема із великою заборгованістю щодо повернення ПДВ. Вочевидь, там теж є схеми з його повернення. Тому слід закрити усі схеми, через які витікають гроші з ДПЗКУ.

Друге – інвестувати, аби збільшити потужності компанії. ДПЗКУ наразі може експортувати 2,75 млн т зернових в рік, а постачає назовні 1 млн т. Це – не мало. Але я не можу сказати, що це дуже багато. За моїми підрахунками, наразі використовується менш ніж 40% потужностей компанії. Тому якнайшвидше слід реструктуризувати китайський кредит, підняти експортну потужність ДПЗКУ і потім думати про розвиток компанії.

Читати до теми: ДПЗКУ передано на приватизацію

Третє – слід спільно з МЕРТом подумати над тим, щоби консолідувати державні активи під ДПЗКУ. Це дозволить збільшити її прибутки, а потенційно на приватизацію. Компанія буде привабливішою. Як саме? Перетворити її на провідну компанію логістики. Якщо додати 1,5 млн потужностей, можливо збільшити EBITDA на $20 млн. Передати ДПЗКУ декілька додаткових елеваторів та держкомпанії, які працюють з продуктами харчування. Ці всі рішення, варто проговорювати з керівництвом МЕРТу та Державним фондом майна.

Цю компанію з часом потрібно приватизувати, продавши як мінімум міноритарний пакет.

AgroPolit.com: Яким має бути розвиток компанії, на вашу думку?

Олександр Мужель: Я думаю, цю компанію з часом потрібно приватизувати, продавши як мінімум міноритарний пакет. Залучити регіональних трейдерів, які зацікавлені зайти на український ринок. Це можуть бути наші історичні партнери в азіатських країнах, Південній Африці чи на Близькому Сході.

Для ДПЗКУ зайняти 5% експорту зернових з України – це не космічна ціль, а цілком реальна.

AgroPolit.com: Наразі компанія підв’язана під експорт 5 млн т кукурудзи до Китаю, але по факту нічого не експортуємо. Як наростити додаткові потужності ДПЗКУ?

Олександр Мужель: Україна загалом продає на зовнішні ринки 40 млн т зернових. Якби державна компанія ДПЗКУ взяла 5% від цього, хіба неможливо? Можна йти в обробіток державних земель. І нарощувати експорт за рахунок зібраного зерна. Для ДПЗКУ зайняти 5% експорту зернових з України – це не космічна ціль, а цілком реальна. Питання у бажанні та компетенції. Ці 5% в крайньому разі, дозволять наповнювати її бюджет щорічно на $50-60 млн. Тобто збиткова компанія перетвориться з дотаційної на прибуткову. Її привабливість для інвесторів зросте. Тому ДПЗКУ повинна активно виходити на внутрішній ринок та закуповувати зернові на експорт. Це одне із важливих завдань. А зараз ми бачимо, навіть якщо закупівлі проводяться, то не за ринковими цінами.

Якщо терміново не почати рятувати компанію, то через 1,5 року в ДПЗКУ не буде достатньо коштів, щоб заплатити Китаю.

AgroPolit.com: Скільки часу є в України на проведення перемовин з китайською стороною?

Олександр Мужель: Часу небагато. За моїми підрахунками, щоби витягнути ДПЗКУ з боргового зашморгу, в України є 18 місяців. Якщо терміново не почати рятувати компанію, то через 1,5 року в ДПЗКУ не буде достатньо коштів, щоб заплатити Китаю. Що таке 18 місяців? Це вже завтра. Тому хто б не прийшов на посаду нового голови, його єдиною метою буде вирішення насамперед проблеми з китайським кредитом. Плюс, паралельно, оперативна діяльність. А плани з розвитку та приватизації – третій чи четвертий кроки.

Будь-яка пропозиція щодо китайських партнерів повинна включити керівництво Мінфіну, МЕРТу, «Укрексімбанку», МЗС.

AgroPolit.com: Які умови реструктуризації?

Олександр Мужель: Я не можу відкривати вам свої карти. Скажу одне: будь-яка пропозиція щодо китайських партнерів повинна включити керівництво Мінфіну, МЕРТу, «Укрексімбанку», МЗС. Адже на цих перемовинах підійматиметься питання: щорічних поставок в Китай 5 млн т кукурудзи, у разі дефолту ДПЗКУ – виплати держгарантій, відтоку депозитів з одного з найбільших державних банків та інші питання міждержавної співпраці з Китаєм.

У Китаю в даній ситуації дуже сильна переговорна позиція, бо в них є державні гарантії з українського боку. Вони знають: якщо ДПЗКУ не вирішить проблему, то це буде головним болем держави.

Ситуація з ДПЗКУ наразі дуже проста: або погашати китайський кредит, або реструктурувати.

Якщо ми можемо показати китайським партнерам стратегію ДПЗКУ, то нам будуть легші різні варіанти: реструктуризація, списання кредиту, конвертація боргу в умовний капітал, або якісь інші варіанти.

AgroPolit.com: Ви говорите про перемовини, а може китайській стороні цікавіше забрати за копійки ДПЗКУ, і потім претендувати на частину держгарантій? Ви переконані, що Китай, як і ви, сповідує ідею реструктуризації свого кредиту?

Олександр Мужель: Забрати компанію дешево – це цікавий варіант, але я не бачу, як Китай може це фізично зробити, окрім як відправити в Україну танки. Тому цей варіант неможливий. ЦЕ державна компанія, і навіть за умови дефолту буде державна гарантія. Це не агрохолдинг «Мрія», де кредитори взяли контроль над компанією.

Що може бути? Потрібно підходити прагматично. Нам потрібно вирішувати, які в нас стратегічні цілі у співпраці з Китаєм. По-друге, нам потрібно вирішувати, що і як Україна хоче домогтися від цієї компанії. Якщо ми можемо показати китайським партнерам стратегію ДПЗКУ, то нам буде легше різні варіанти: реструктризація, списання кредиту, конвертація боргу в умовний капітал, або якісь інші варіанти. Я вірю у те, якщо є державна гарантія, можуть прийти приватні інвестори чи фонди, які будуть зацікавлені викупити в китайців частину їхніх кредитів. В такому разі ми зможемо говорити про синдикат кредиторів. В такій конструкції буде легше говорити з китайськими партнерами.

AgroPolit.com: Чи буде проблемою для цих перемовин з Китаєм те, що уряд передав компанію у список для приватизації?

Олександр Мужель: Не вплине негативно. Але й Кабмін, і Фонд, розуміють, що вони зіткнуться з реальністю. Тому доки не вирішиться питання з китайським кредитом, попит на ДПЗКУ з боку інвесторів буде дуже обмежений.

Боротьба з корупційними схемами в ДПЗКУ за 12 місяців може зекономити 2 млрд грн коштів.

AgroPolit.com: Про операційну діяльність: що є і що можемо зробити?

Олександр Мужель: Боротьба з корупційними схемами в ДПЗКУ за 12 місяців може зекономити 2 млрд грн коштів. Це буде великий успіх. Треба бути реалістом. Тому я будую плани для ДПЗКУ на 1,5-2 роки, бо зі знаком питання в нас наразі китайський кредит.

AgroPolit.com: Чому впевнені, що у вас вийде зробити те, про що ви розповідаєте? В інших не вийшло ж.

Олександр Мужель: Тому що я поставив перед собою три завдання на цій посаді.

Перша – вирішити цей складний кейс певним шляхом і посилити свій професійний рівень, бо я звик постійно підвищувати професійну планку.

Друга  у мене є чітке розуміння і план, як вивести ДПЗКУ з боргової ями.

Третя – я не належу до тих, хто наймає дорогих консультантів, щоб вони мені розказували те, що і так знаю, бо мій професійний досвід досить широкий. Я — та людина, яка зможе знайти спільну мову з політиками, урядовцями, банкірами та китайськими партнерами. Я сьогодні готовий взяти на себе відповідальність за ДПЗКУ. Досвід, сила та команда, яка мені допомагатиме у мене для цього є.

Причому команда – це дуже важливо. Мені розповідали співробітники компанії, що до них приходять кандидати на співбесіди з дорогими годинниками і згоджуються працювати на 10 000 грн на місяць. Це ж нонсенс. Дякувати Богу, в мене є люди, які зможуть допомогти мені вивести ДПЗКУ зі збитку. Я працював тривалий час з українським ринком, тому можу знайти чесних людей, які візьмуть під оперативне управління елеватори.

Завдання №1 – реструктуризація кредиту. Завдання №2 – підняти оперативну ефективність компанії. Завдання №3 – підготовка до приватизації.

AgroPolit.com: Який ви маєте досвід роботи в агро?

Олександр Мужель: У мене було багато клієнтів з агросектору, тому відчуваю себе тут дуже комфортно. Плюс в мене є сильна команда, яка може мене підсилити на технічному рівні. Тут я не бачу проблеми.

У моїй кар’єрі було укладення дуже складних угод і всі говорили: «Це неможливо». Так було, коли я допоміг реструктиризувати банк у Казахстані – всі казали, що це неможливо. Аналогічно з «Укргазбанком» у 2000-х. Щоб вийшло реструктурувати китайський кредит у ДПЗКУ слід дивитися об’єктивно на ситуацію. А вона наразі дуже проста: одна сторона – Китай, яка потребує зерна, інша – ми, і в нас є обов’язки поставити щороку 5 млн т. Можна вирішити це завдання? Так.

AgroPolit.com: Три основних перших завдання, які ви бачите для себе на посаді керівника ДПЗКУ?

Олександр Мужель: Завдання №1 – реструктуризація кредиту. Завдання №2 – підняти оперативну ефективність компанії. Завдання №3 – підготовка до приватизації. Далі планів не треба будувати, бо це не реально. На посаді голови ДПЗКУ – я бачу себе кризовим менеджером, бо компанія має багато труднощів, які одразу вирішити не можна.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

1 квітня 2020
ДПЗКУ запустить виробництво борошна на 4-х підприємствах для забезпечення попиту
На цьому тижні ДПЗКУ запустить виробництво борошна на чотирьох власних підприємствах в Житомирській, Львівській, Сумській та Тернопільській областях,...
4 березня 2020
ДПЗКУ виплатила китайcькій компанії $4 млн за рішенням суду
Найбільший державний зернотрейдер, «Державна продовольчо-зернова корпорація» (ДПЗКУ), програв судовий спір на $4 млн китайській компанії...
3 березня 2020
ДПЗКУ передано на приватизацію, – Кабмін
Сьогодні на засіданні уряд передав Фонду державного майна України 100% акцій великих державних підприємств, серед яких підприємство «Державна...

Вибір редакції

8 липня 2020
Програми держпідтримки для агросектору на 2021-2023 роки: тваринництво, рослинництво, фермерство, кредитування, сільгосптехніка
Уряд показав середньострокові програми держпідтримки агросектору на 2021-2023 роки. МЕРТ діє за принципом Мінфіну: замість плану програм на наступний...
7 липня 2020
Як відредагувати земельну реформу в Україні, скориставшись досвідом країн ЄС та США
Вже з 1 липня 2021 року в Україні запрацює ринок сільськогосподарської землі для фізичних осіб, а з 1 січня 2023 року — для юридичних (лише...
6 липня 2020
Реформа районних рад — законопроєкт №3485: парламент, президент і уряд створюють районних феодалів
Експерт з політики та місцевого самоврядування Олександр Солонтай розповідає про наслідки прийняття парламентом законопроєкту №3485: феодалізація...