Програма діяльності Кабінету міністрів Дениса Шмигаля. Спроба №2: аналіз положень з розвитку агросектору

Кабінет міністрів України Дениса Шмигаля показав оновлений проект своєї програми діяльності. Її анонсував Денис Шмигаль на позачерговому засіданні 11 червня. AgroPolit.com отримав проект документу зі своїх джерел та пропонує вам ознайомитися детально з основними положеннями, які стосуються розвитку агросектору.  Всю програму можете переглянути у файлі нижче. 

Читати до теми: Операція інтерпеляції – парламент спрощує процедуру звільнення міністрів та Кабміну за вимогою
 
Тож, програма діяльності Кабміну складається з 85 сторінок. Її розділи поділені за напрямками, які співпадають із профілем діяльності конкретного міністерства.

На відміну від попереднього варіанту програми Кабміну, де ключові завдання були винесено на шести слайдах, цього разу МЕРТ подало детальний розпис розвитку агросектору у трьох ключових блоках (продовольча безпека, земельна реформа та експортна політика). Крім того, у інших розділах є пункти-задачі, які також стосуються АПК.

Спочатку пригадаємо програму, яку парламент зарубав, аби розуміти прогрес літературної урядової думки!

Тепер перейдемо до проекту урядової програми №2.  Почнемо із трьох ключових розділів для агросектору.

Читати до теми: Як мінімізувати негативні наслідки для українського АПК у 2020 році: посуха, карантин, світові ціни

Продовольча безпека країни

1. Сприяння розвитку українського фермерства як основи для відродження села шляхом державної підтримки, зокрема через реалізацію програми здешевлення кредитування і механізмів гарантування кредитів, програм технологічного супроводу та дорадництва.
2. Врахування практики держав — членів ЄС та інших держав під час визначення поняття “фермер” та оподаткування діяльності фермерів.
3. Створення умов для молоді і молодих сімей, які мають бажання займатися фермерством.
4. Залучення інвестицій в аграрний сектор, сприяння експорту продукції сільськогосподарського виробництва.
5. Сприяння збалансованому нарощуванню експортного потенціалу тваринницьких галузей, виробництва доданої вартості, насамперед в сільськогосподарському виробництві та фермерській переробці, за рахунок закріплення пріоритетності та пропорцій надання прямої підтримки у сільському господарстві.
6. Забезпечення доступним кредитним ресурсом виробників сільськогосподарської та продовольчої продукції через запровадження механізму компенсації відсоткових ставок.
7. Підтримка становлення та розвитку нових експорто- та внутрішньоорієнтованих галузей виробництва сільськогосподарської та продовольчої продукції, а також альтернативних видів енергетики, формування “точок росту”.
8. Здешевлення страхових платежів (премій) за договорами страхування сільськогосподарських культур від ризику загибелі та тварин від інфекційних захворювань.
9. Створення державного аграрного реєстру сільськогосподарських підприємств з метою автоматизації виплати державної підтримки та кращого таргетування державної підтримки в агропромисловому комплексі.
10. Оптимізація процедури приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій шляхом часткового розпаювання земель та передачі їх в оренду на земельних торгах.
11. Створення нормативно-правової бази для забезпечення прозорих та конкурентних умов передачі в оренду земель державних підприємств як інструмента боротьби з тіньовим використанням державного майна та джерела наповнення бюджетів.
12. Завершення реформи сфери безпечності і якості харчових продуктів, посилення захисту інтересів споживачів харчових і нехарчових продуктів.
13. Запровадження і вдосконалення на основі вимог законодавства ЄС державного регулювання у сфері здоров’я і благополуччя тварин, дитячого харчування, застосування матеріалів та предметів, що контактують з харчовими продуктами, захисту рослин (включаючи обіг і застосування пестицидів), новітніх харчових продуктів, державного контролю за генетично модифікованою продукцією у сільському господарстві та харчовій промисловості.
14. Створення ефективної системи державного контролю у сфері безпечності харчових продуктів, кормів, здоров’я та благополуччя тварин завдяки посиленню інституційної спроможності Держпродспоживслужби, перегляду контрольних функцій і скороченню надлишкових, переходу Держпродспоживслужби на широке консультування, навчання і надання допомоги суб’єктам господарювання у виконанні вимог відповідного законодавства, повноцінному переходу до ризикоорієнтованого контролю, діджиталізації всіх можливих адміністративних послуг і найважливіших процесів, дерегуляції у сфері здійснення державної санепідекспертизи, реєстрації експортерів, затвердження уніфікованих актів для всіх сфер і напрямів державного нагляду (контролю).
15. Створення умов для визнання в Україні застосовуваних у ЄС переліків харчових добавок, харчових ароматизаторів, харчових ензимів, тверджень про користь для здоров’я та про споживчу цінність, кормових добавок; впровадження системи добровільної сертифікації продукції тваринного походження, що виробляється без використання антибіотиків; істотного зменшення частки фальсифікованих харчових продуктів; впровадження дієвої системи швидкого оповіщення про небезпечні харчові і нехарчові продукти, корми.
16. Створення можливостей для подання споживачами скарг на невідповідність харчової і нехарчової продукції в електронному вигляді з подальшим їх оперативним розглядом.
17. Впровадження постійного моніторингу стосовно всіх постачальників харчових продуктів до навчальних закладів.
18. Охоплення системою простежуваності 100 % продукції тваринного походження, що перебуває в обігу в Україні.
19. Удосконалення нормативно-правового регулювання відносин щодо допуску інноваційних рішень та продуктів у сфері виробництва сільськогосподарської продукції, а саме: доступ новітніх засобів захисту рослин, насіння, сільськогосподарської техніки та інших інноваційних рішень.

Очікувані результати та показники:

• збільшення кількості зареєстрованих фермерських господарств, у тому числі сімейних фермерських господарств, за рахунок залучення фінансових ресурсів у здійснення їх господарської діяльності
• збільшення кількості суб’єктів господарювання агропромислового комплексу, яким надано часткову компенсацію відсоткової ставки за кредитами
• збільшення обсягів інвестицій в аграрний сектор
• здатність агропромислового комплексу постійно забезпечувати населення продуктами харчування на відповідному рівні, адекватно реагуючи на кон’юнктуру продовольчого ринку
• захищеність вітчизняного ринку продовольчих товарів від імпортної залежності як в продовольстві, так і в ресурсному забезпеченні
• зменшення кількості випадків харчових отруєнь і випадків токсикоінфекцій до 30 на 1 млн. населення
• зменшення кількості випадків заподіяної шкоди споживачам від неякісних товарів та послуг до 50 на 1 млн. споживачів
• визнання в Україні застосовуваних у ЄС переліків харчових добавок, харчових ароматизаторів, харчових ензимів, кормових добавок, тверджень про користь для здоров’я та про споживчу цінність
• впровадження електронної системи швидкого оповіщення про небезпечні харчові і нехарчові продукти
• суттєве зменшення випадків заподіяної шкоди споживачам від неякісних товарів та послуг
• покращення епізоотичного і фітосанітарного стану
• отримання Україною статусу вільної від BSE (губчастоподібна енцефалопатія великої рогатої худоби
   

Земельний довідник України 2020 — інфографічний навігатор по ринку землі

Скачайте довідник українською або англійською мовою.

Земельна реформа

1. Поетапне запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення із конкурентними правилами гри на умовах, що сприятимуть розвитку аграрного виробництва та сільських територій, а саме: рівні права та обов’язки для всіх учасників ринку, електронні торги для реалізації прав на землі державної та комунальної власності (за винятком продажу земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності), захист прав землекористувачів.
2. Запровадження системи моніторингу земельних відносин з публічним висвітленням інформації щодо власників та землекористувачів земельних ділянок, цін на сільськогосподарські угіддя в розрізі адміністративних одиниць.
3. Завершення інвентаризації земель державної власності.
4. Здійснення перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні, зареєстровані до 1 січня 2013 року у Державному реєстрі земель.
5. Передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність територіальних громад.
6. Запровадження нової уніфікованої методики нормативної грошової оцінки земель в межах територій територіальних громад.
7. Дерегуляція процедури погодження документації із землеустрою та оцінки земель, запровадження механізму консолідації земель сільськогосподарського призначення.
8. Створення електронного реєстру інженерів-землевпорядників та надання їм повноважень із здійснення державної реєстрації земельної ділянки.
9. Забезпечення функціонування національного геопорталу геопросторових даних шляхом розроблення і затвердження Порядку функціонування національної інфраструктури геопросторових даних.
10. Запровадження прозорого механізму реалізації прав на землі державної та комунальної власності на електронних торгах.
11. Визначення механізмів повернення самозалісених сільськогосподарських угідь до стану, придатного для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відновлення меліоративних систем.
12. Створення законодавчих умов для передачі меліоративних систем у користування сільськогосподарських товаровиробників та створення об’єднань водокористувачів.
13. Унеможливлення тіньової оренди землі через запровадження прозорого, єдиного для всіх оподаткування на гектар.
14. Делегування окремих функцій держави у сфері землекористування, контролю за використанням та охороною земель органам місцевого самоврядування.
15. Забезпечення ефективного механізму використання земель як кредитного ресурсу для суб’єктів господарювання аграрного сектору.
16. Припинення корупційних механізмів тіньової оренди земель державних та комунальних підприємств.

 Очікувані результати та показники:

• забезпечення рівних прав та обов’язків для всіх учасників ринку земель сільськогосподарського призначення
• реалізація прав на землі державної та комунальної власності через електронні торги
• збільшення ресурсу, яким будуть розпоряджатися органи місцевого самоврядування, а саме земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів
  створення та забезпечення функціонування національного порталу геопросторових даних, який об’єднає усі існуючі кадастри та реєстри

Читати до теми: Коронавірус-2020 та харчова безпека: чи буде Україна з продовольством, а бізнес із гривнею

Підтримка експорту 

1. Сприяння спрощенню здійснення зовнішньоекономічної діяльності.
2. Державна підтримка українського експортера для розширення присутності української продукції на зовнішніх ринках, зокрема на ринку ЄС.
3. Забезпечення ефективного функціонування спеціальних (вільних) економічних зон.
4. Захист українського виробника від субсидованого та демпінгованого імпорту через механізми СОТ.
5. Проведення переговорів щодо поглиблення торговельної лібералізації з ЄС.
6. Запровадження експортного кредитування, реалізація “промислового безвізу” та активне просування українських товарів.
7. Повноцінний запуск Експортно-кредитного агентства.

Очікувані результати та показники:

□      середньорічне зростання фізичних обсягів експорту щонайменше на 5  відсотків

□      збільшення питомої ваги експорту товарів до ЄС в загальному обсязі експорту товарів

□      здійснення переходу від експортно-сировинної спрямованості до технологічної

□      впровадження сучасної інтерактивної платформи інформаційного забезпечення суб’єктів експортної діяльності, обробки їх бізнес-пропозицій та пошуку партнерів

□      диверсифікація потоків вітчизняного експорту на нові перспективні ринки
 
 Є ще три розділи, які опосередковано стосуються роботи АПК. У них наведемо лише окремі завдання.

Читати до теми: Експортна стратегія – як Україна має реагувати на втрату ринків

 
Розвиток підприємництва

1. Створення сприятливих умов для розвитку та відновлення малого та середнього підприємництва, у тому числі шляхом зменшення регуляторного тиску та запровадження програм підтримки.
2. Запровадження нових та розширення існуючих програм кредитної підтримки суб’єктів малого та середнього підприємництва.
3. Врегулювання тарифів монополій в інтересах споживачів.
4. Демонополізація ключових галузей, реформування Антимонопольного комітету для державного захисту конкуренції, забезпечення рівності умов доступу до ринків та ресурсів.
5. Залучення інвестиційного капіталу для розвитку інноваційних та пріоритетних секторів малого та середнього підприємництва шляхом створення доступних інструментів залучення інвестицій 

 Відновлення вітчизняної промисловості

1. Створення фіскальних, регуляторних та адміністративних умов для розвитку української промисловості, орієнтованої на виробництво високотехнологічної продукції.
2. Фіскальне стимулювання виробництва і реалізації нового виробничого обладнання на території України або його імпорту для виробничих потреб українських резидентів.
3. Стимулювання діяльності національного товаровиробника, в тому числі шляхом застосування механізмів публічних закупівель.
4. Збільшення долі українського компоненту в товарах, роботах і послугах, які закуповуються за рахунок держави, в тому числі під час здійснення інфраструктурних проектів, закупівлі продукції машинобудування тощо.
5. Спрощення ведення промислової діяльності (дерегуляція), спрощення процедур підключення до інженерних (електро-, газо-, водопостачання) та транспортних мереж, отримання земельних ділянок під будівництво.
6. Сприяння розвитку індустріальних парків як інвестиційних майданчиків з усією необхідною інженерно-технічною та транспортною інфраструктурою.

Розвиток ринку праці

1. Осучаснення трудового законодавства та формування нової сучасної системи трудових відносин.
2. Вжиття заходів щодо подолання незадекларованої праці.
3. Впровадження міжнародних стандартів та забезпечення виконання міжнародних зобов’язань у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
4. Посилення безпеки життя та здоров’я працівників, впровадження принципів аналізу ризиків та інвестування у безпеку праці.

Ефективні державні підприємства

1. Проведення приватизаційних процедур на умовах повної прозорості, максимальної економічної вигоди та стратегічної доцільності для інтересів держави.
2. Створення умов для залучення ефективних власників шляхом приватизації об’єктів державної власності.

Повний текст програми уряду