Два роки дедлайну — що потрібно зробити АПК для переходу на систему HACCP
З 1 січня 2019 року всі підприємства, які мають справу з тваринницькою продукцією, повинні запровадити систему HACCP

З 1 січня 2019 року настане час «Ч» для підприємств, які мають справу з тваринницькою продукцією. Вони мають запровадити систему HACCP. AgroPolit розбирався, які кроки потрібно зробити підприємствам у цьому напрямку та чи готові взагалі оператори ринку до впровадження цієї системи.

З чим «їдять» HACCP?

Євроінтеграційний курс вимагає  від України  освоєння міжнародних норм та правил ведення господарської діяльності. Сертифікація продукції за ISO вже стала звичною для багатьох підприємств, тому з  якістю у багатьох ситуація хороша. Але на ринках Європи та США, окрім поняття «якості», існує поняття «безпечності». Саме воно є ключовим у системі, призначеній для управління ризиками у галузі виробництва харчової продукції, тобто HACCP. Це абревіатура латиницею, яка розшифровується як Hazard Analysis and Critical Control Points, іншими словами — аналіз ризиків і контролю критичних точок.

Фото взято з: binkrm.ru

Суть системи: виявити усі критичні точки й чинники, які можуть вплинути на безпечність кінцевого продукту, усунути їх і постійно контролювати. Звучить, начебто, нескладно. Але, як стверджує доцент кафедри переробки сільськогосподарської продукції ІПД НУХТ, кандидат біологічних наук Андрій Соболєв, основною «критичною точкою» у впровадженні HACCP на українських підприємствах є совкова ментальність і відсутність ризик-орієнтованого мислення.

Законодавче поле й етапи впровадження

Першими на HACCP звернули увагу експортери продуктів харчування, які почали виводити свої товари на європейські ринки. Держава відреагувала, і 1 жовтня 2012 року наказом Мінагрополітики №590 було затверджено «Вимоги щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР)». А 20 вересня 2016 року набув чинності розділ VII Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». В ньому вже сказано конкретно:у всіх операторів ринку харчових продуктів мають бути принаймні програми-передумови впровадження системи НАССР. І встановлені терміни — 3 роки з моменту набрання чинності цієї норми, тобто до 20 вересня 2019 року. Втім, цей термін — дедлайн для усіх операторів ринку, водночас саме впровадження буде відбуватися у декілька етапів.

Читати до теми: Товарний безвіз для АПК. Як підняти з колін тваринництво?

Першими вимогу мають виконати підприємства з високим ступенем ризику, чия продукція містить активні компоненти тваринного походження. Зокрема, бійні, молокозаводи та підприємства з переробки й виробництва м’яса. Їм дали термін до 20 вересня 2017 року. Як вказано в Законі, НАССР упроваджується «на потужностях, які провадять діяльність із харчовими продуктами, у складі яких є необроблені інгредієнти тваринного походження (необроблене молоко, м’ясо, риба, молюски і ракоподібні, зокрема свіжі, охолоджені або заморожені, яйця, мед, їхні похідні та інші продукти, виготовлені з частин тварин, окремих їхніх органів та/або тканин, призначені для споживання людиною)». По суті, йдеться про сировину.

Фото взято з: mountclimb.pro

На запит AgroPolit.com це підтвердили й у Держпродспоживслужбі: «Серед підприємств, які мають до 20 вересня 2017 р. впровадити систему HACCP, належать, зокрема, виробники свинини, яловичини, курятини, молока як сировини. На тваринницьких фермах має бути впроваджена належна виробнича практика (GAP)».

Читати до теми: Важливі законопроекти для аграрної галузі — коли чекати їх прийняття?

Через рік — до 20 вересня 2018 року — цю процедуру мають пройти підприємства, котрі провадять діяльність із харчовими продуктами, у складі яких відсутні необроблені інгредієнти тваринного походження (кондитерські фабрики, підприємства з переробки й виробництва фруктової і овочевої продукції). По суті — готова продукція.

Перші два етапи стосуються передусім крупних підприємств. А вже до 20 вересня 2019 року систему мають запровадити на малих потужностях.

Зараз у цьому переліку не вистачає виробників кормів. А це дуже важлива ланка у забезпеченні безпечності тваринницької продукції», — говорить у коментарі старший експерт з HACCP та простежуваності Проекту ЄС «Вдосконалення системи контролю харчових продуктів в Україні» Юрій Оглашенний, — для цього виду діяльності також запровадять вимогу щодо управління ризиками». Він сподівається, що й для цього запровадять HACCP.

Хто готовий до дедлайну?

За даними Держспоживслужби, в Україні НАССР діє на 362 об’єктах, які належать до першої «хвилі» впровадження. Водночас, тих, котрі підпадають під цю категорію (але на 20 липня ще не впровадили), — 867 об’єктів. Тобто за два місяці до дедлайну понад дві третини підприємств досі не виконали норму закону!  Що це за підприємства, у Службі інформації поки немає.

Експерти заспокоюють — не варто панікувати. Юрій Оглашенний не вважає ситуацію катастрофічною. Звісно, каже він, що зараз розпочалася «гарячка» серед операторів ринку, які зазвичай залишають усе на останній момент. З іншого боку, залишаються й такі, хто сподівається або на те, що «пронесе», або, як це часто буває, що дедлайни відтермінуються.

Фото взято з: kokh.ru

Директор Інформаційного агентства «ІнфАгро» Василь Вінтоняк говорить, що понад 80% операторів переробної галузі вже запровадили у себе цю систему. До цього спонукає конкуренція і вимоги партнерів — експортерів їхньої продукції.

За даними Асоціації птахівників України, переважна більшість їхніх підприємств уже працюють за HACCP. Адже практично всі птахофабрики мають свої переробні потужності.

Роль держави

Слідкувати за тим, щоб  усі виробники  вскочили  в останній вагон  HACCP, має Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та прав споживачів. Як розказали у відомстві AgroPolit.com, вже підготували 500 інспекторів, які перевірятимуть підприємства. Також провели серію семінарів та вебінарів для самих операторів ринку. Втім, у Службі вважають, що із введенням декларативного способу господарювання підприємці самі повинні знати й цікавитися, що відбувається у законодавчій сфері їхньої галузі. Закону вже 3 роки, на сайтах Мінагропроду та Держпродспоживслужби є вся необхідна інформація, та й часу для підготовки було достатньо.

Читати до теми: До 1 січня 2019 року всі тваринницькі підприємства повинні перейти на систему HACCP

Юрій Оглашенний також нагадав, що є низка проектів, започаткованих ЄС та іншими міжнародними організаціями. Вони спрямовані на навчання та інформування фахівців і широкого загалу про системи якості й безпечності харчових продуктів. І зараз вони інтенсифікують проведення тренінгів.

Що буде з тими, хто «не встигне»?

Вже з 20 вересня 2017 року можуть  стартувати перевірки на предмет того,  які підприємства дотримуються  НАССР (ст. 20 та 21 Закону України «Про основні принципи і вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»). За результатами перевірок порушників можуть  оштрафувати (пункт 4 частини першої статті 64 вищезгаданого закону): юросіб — у розмірі від 3075 мінімальних заробітних плат (73,6 тис. — 96 тис. грн); фізичних осіб-підприємців — від 315 мінімальних заробітних плат (25,6 тис. — 48 тис. грн) та ще й загроза зупинення роботи потужності. Перевірки обіцяють проводити планово. Кого  перевірятимуть, обіцяють у Держпродспоживслужбі, внесуть до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю). Вона автоматично визначатиме підприємства, які підлягають комплексним плановим перевіркам.

Отже, якщо така значна кількість підприємств несерйозно поставилася до вимоги впровадження HACCP, їм доведеться готуватися до неприємних процедур перевірки та до не таких уже й малих штрафів.

Фото взято з: dnepr.info

Андрій Соболєв вважає, що, попри «благі» законодавчі наміри, потрібного всеохоплюючого ефекту наразі це не дасть. Впровадження системи HACCP — тривалий, скрупульозний процес. За кілька місяців його не здійснити. Найімовірніше, все закінчиться фікцією. Так само, як зараз можна купити усілякі сертифікати «якості» й «відповідності». За документами все буде чудово, у реалі — хтозна. Особливо, якщо йдеться про невеликі підприємства. Андрій Соболєв цитує Звіт Британської асоціації Демінга щодо впровадження стандартів менеджменту (СМ). Тези цього звіту, які стосуються питання «Чому не працюють згадані стандарти?», — стовідсотково підходять і HACCP

СМ створюються з метою отримання сертифіката, а не з метою побудови ефективної системи управління; сертифікат потрібен терміново (тендери, контракти тощо), а систему терміново не збудувати, тому що система управління — це, більшою мірою, люди з індивідуальною психологією, а не папери з правилами; отримавши сертифікат, керівництво вважає, що мети досягнуто і втрачає інтерес до стандартів менеджменту, не вміючи витягти з них ті значні вигоди, які в них закладені», — сказаноу звіті.

З цим згодна й аналітик Аграрного союзу України Лариса Старікова: «Насправді не держава має нести відповідальність за продукцію, а підприємець. У нас немає технологічної культури. І це стримує розвиток підприємств. Має діяти принцип простежуваності на всіх етапах виробництва і продажу продуктів харчування. У нас його також немає. Навіть деякі великі експортери, про яких ми вважаємо, що в них усе на вищому рівні, не надають значення впровадженню систем безпечності продукції. Особливо ті, котрі продають не на європейські ринки, а на африканські та деякі азійські».

А що в Європі?

У ЄС до проблеми безпечності підходять серйозно. Цього вимагали й від нових своїх членів. Наприклад, у Польщі в період обовязкового впровадження HACCP закрилися від 70 до 80% підприємств, які не впоралися із запровадженням системи. Чи будуть закривати у нас? Така норма є — щодо малих потужностей. Та навряд чи вона працюватиме сповна. На думку експертів, закрити треба 99% таких підприємств.

Читати до теми: Підбито підсумки роботи Держпродспоживслужби за перший квартал 2017 року

Андрій Соболєв вважає, що нам до Європи іще далеко. Річ не лише у можливості чи неможливості дотримуватися норм. Річ у тому, що називають ментальністю. «Поки ми не будемо дивитися на світ «одними очима», — до них не дотягнемося, — каже науковець. — Там це спільна справа. Згадую, як переймав досвід впровадження HACCP у Норвегії. І звичайний водій компанії показував мені пасовища, розповідав про те, як працює система. Ми з ним розмовляли на рівних — розуміння, обсяг інформації, погляд на проблему збігалися. У нас навіть керівники компаній зазвичай мало орієнтуються в цих питаннях. Вони просто не замислюються над цим».

Хоч як би там було, а закони виконувати доведеться.

Покроково — що треба робити

Перший крок — створити спеціальну групу співробітників для розробки плану НАССР. Вона має складатися з осіб, котрі представляють різні підрозділи, від роботи яких залежить безпечність продуктів (включно з керівниками), та які мають знання про харчові продукти, технологічні процеси і відповідний досвід роботи. Якщо необхідно, на етапі розробки можна залучити зовнішніх експертів, які мають поглиблені знання про небезпечні фактори, характерні для харчових продуктів, технологічні процеси та принципи НАССР.

Фото взято з: medvesti.com

2. Як зазначає Андрій Соболєв, обов’язковою умовою впровадження на підприємстві НАССР має бути наявність щонайменше однієї людини, яка пройшла спеціальне навчання із застосування цієї системи. Але покладати впровадження лише на неї — неможливо. Потрібна постійно діюча група.

3. Як повідомила заступник директора департаменту — начальник управління безпечності харчових продуктів та кормів Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарії Держпродспоживслужби Ольга Семенчук, сертифікація постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках, НЕ Є ОБОВ’ЯЗКОВОЮ. ОБОВ’ЯЗКОВОЮ є наявність Програм-передумов системи НАССР. У Наказі МінАПК №590 сказано, що вона має  охоплювати такі процеси:

  1. належне планування виробничих, допоміжних та побутових приміщень для уникнення перехресного забруднення;
  2. вимоги до стану приміщень, обладнання, проведення ремонтних робіт, технічного обслуговування обладнання, калібрування тощо, а також заходи щодо захисту харчових продуктів від забруднення та сторонніх домішок;
  3. вимоги до планування і стану комунікацій — вентиляції, водопроводів, електро- та газопостачання, освітлення тощо;
  4. безпечність води, льоду, пари, допоміжних матеріалів для переробки (обробки) харчових продуктів, предметів та матеріалів, які контактують із харчовими продуктами;
  5. чистота поверхонь (процедури прибирання, миття і дезінфекції виробничих, допоміжних і побутових приміщень та інших поверхонь);
  6. здоров’я та гігієна персоналу;
  7. захист продуктів від сторонніх домішок;
  8. поводження з відходами виробництва та сміттям, їх збір та видалення з потужності;
  9. контроль за шкідниками, визначення виду, запобігання їхній появі, засоби профілактики та боротьби;
  10. зберігання та використання токсичних сполук і речовин;
  11. специфікації (вимоги) до сировини та контроль за постачальниками;
  12. зберігання і транспортування;
  13. контроль за технологічними процесами;
  14. маркування харчових продуктів та поінформованість споживачів.

До речі, в Україні нині є компанії, які надають послуги з навчання персоналу чи працівників, котрі відповідатимуть за функціонування цієї системи на підприємстві. До того ж, і в Мінагропроді, і в Держпродспоживслужбі запевняють, що з готовністю надаватимуть консультації підприємствам, які візьмуться впроваджувати у себе HACCP. Було б бажання і розуміння.

Алла Гусарова для AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter та підписуйтесь на канал в Telegram. Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

30 червня 2017
Президент підписав законопроект про державний контроль у сфері безпечності та якості харчових продуктів
Президент України Петро Порошенко підписав законопроект №0906 «Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності...
22 червня 2017
До 1 січня 2019 року всі тваринницькі підприємства повинні перейти на систему HACCP
Виробники продукції тваринництва мають 1,5 року на адаптацію до міжнародної системи управління безпечністю продуктів харчування. Про це повідомила...
7 серпня 2016
Через низьку якість молочні продукти не будуть експортуватися в ЄС цього року
Українські молочні продукти не будуть експортуватися в ЄС через низьку якість. Про це повідомив генеральний директор і засновник Української...
22 червня 2017
Товарний безвіз для АПК. Як підняти з колін тваринництво?
Тваринництво гине… точніше загине, якщо влада не спохопиться. Це головний лейтмотив виїзного засідання аграрного комітету в м.Нововолинськ...
30 січня 2016
Олександр Вержиховський: Україна має експортувати більше продукції з доданою вартістю, проте на контроль її якості не вистачає бюджетних коштів
20 вересня 2015 року вступив у дію Закон «Про якість та безпечність харчових продуктів». Він передбачає прийняття багатьох сателітних...