Влада змінюється: хто очолить Держгеокадастр та які питання доведеться вирішувати новому керівнику
Влада змінюється: хто очолить Держгеокадастр та які питання доведеться вирішувати новому керівнику

Розпорядженням Кабінету міністрів України 25 травня 2020 року було звільнено з посади голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Дениса Башлика, який провів на службі майже півроку (3 грудня 2019 р. – 26 травня 2020 р.).

Варто зазначити, що призначення Башлика пройшло одночасно із заявою Володимира Зеленського про необхідність реформування Держгеокадастру, як одного з найкорумпованіших органів влади в країні.

Провести повне кадрове перезавантаження найбільш корупційних для бізнесу і громадян органів державної влади: Держгеокадастр, Держгеонадра, Держекоінспекцію, Укртранбезпеку і Укравтодор. Термін – до 1 січня 2020 року, а якщо буде можливо, то зробити це раніше. Відповідальний – прем'єр-міністр України Олексій Гончарук», – заявив президент України.

AgroPolit.com спробував розібратися, наскільки ефективною була робота екс-очільника відомства та які найактуальніші питання доведеться вирішувати новому голові Держгеокадастру.

Читати до теми: Денис Башлик – ціна на землю становитиме $1,5–3 тис. за га і вона не падатиме

Результати роботи Дениса Башлика

Вже 10 грудня 2019 року (за тиждень після призначення на посаду) Денис Башлик презентував програму змін.

Під час презентації були названі такі пріоритети у роботі:

  1. Комплексне перезавантаження та перевірка діяльності Держгеокадастру і територіальних органів, ліквідацію розпорядчих функцій, забезпечення відкритості роботи дорадчих органів, приватизацію та оптимізацію роботи державних підприємств тощо.
  2. Відкриття даних про координати поворотних точок меж земельних ділянок та доповнення Публічної кадастрової карти новими інформаційними шарами.
  3. Створення електронного кабінету сертифікованих інженерів-землевпорядників із наданням функції оновлення кваліфікаційної інформації, уніфікація вимог до документації із землеустрою, запровадження відкритості розроблених проектів землеустрою за кожним суб'єктом тощо.
  4. Планується оновлення методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів та не сільськогосподарського призначення, впровадження переходу до масової оцінки земельних ділянок (нерухомості) тощо.
  5. Посилення контролю за охороною земель з метою недопущення негативних екологічних наслідків, а відповідно, збільшення розмірів штрафів за шкоду, завдану самовільним зайняттям земель.
  6. Очікується осучаснення звичного регулювання топографо-геодезичної діяльності та створення Національної інфраструктури геопросторових даних.

Деякі пункти з цього списку вдалося частково реалізувати, щось залишилося на стадії реалізації.

Читати до теми: Аналіз закону про геопросторові дані – шість наслідків для агросектору та земельних відносин

Сьогодні кадастр в Україні об'єднує дві складові:

1. Систему відомостей про земельні ділянки, їхнє цілове використання, форму прав на землю, наявність обмежень у використанні, обтяжень тощо (ст.1 ЗУ «Про державний земельний кадастр»)

2. Державну службу у вигляді виконавчого органу щодо питань земельних відносин

За час роботи Дениса Башлика на посаді голови Держгеокадастру ключовою зміною та не аби яким досягненням можна назвати прийняття Верховною Радою у другому читанні закону № 554-ІХ (реєстраційний номер 2370) «Про геопросторові данні».

Завдяки закону створюється єдина система, яка об'єднає взагалі всі геопросторові дані як державного, так і приватного секторів. Тобто геопортали місцевих та центральних органів будуть поєднані на одній платформі.

Читати до теми: «Земельний довідник України 2020» – база даних про земельний фонд країни

Відповідно до закону про геопросторові дані, Держгеокадастр є тримачем Національного геопорталу. Це означає, що він не «веде» всі геопортали, які створили органи місцевого самоврядування і не перебирає на себе їх повноваження. Держгеокадастр лише утримує єдину точку доступу, через яку всі охочі зможуть отримати централізовану інформацію. Також у Держгеокадастрі розроблятимуть стандарти, щоб це все відбувалося на єдиній основі. Наприклад, якщо у когось немає свого геопорталу, то кадастр надає можливість для його створення. На структурі також лежить відповідальність за моніторинг функціональності та розвитку «Національної інфраструктури геопросторових даних України». 

Варто зазначити, що практична реалізація деяких норм закону вже зіштовхнулася з реальними проблемами. Наприклад, з 1 травня 2020 року набула чинності постанова Кабінету міністрів України від 3 березня 2020 р. №208 «Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 31 серпня 2016 р. №580», яка передбачає погодження усіх видів документації із землеустрою територіальними органами Держгеокадастру за принципом екстериторіальності. Передбачено, що документація на погодження подаватиметься лише в електронній формі та через особистий кабінет, у такий спосіб вдасться зменшити часові затрати розробників та забезпечити комфортні умови надання адміністративних послуг. Зі свого боку висновок про розгляд документації із землеустрою надсилатиметься розробнику на електронну пошту, скріплюватиметься лише ЕЦП та міститиме QR-код. 

Читати до дому: Земля України без гриму: основні положення та наслідки закону про вільний ринок

Але…

До редакції AgroPolit.com звертаються землевпорядники, які повідомляють, що реформа залишилася винятково на папері. Та й інші приклади кострубатої реалізації благої ідеї, передбаченої законом, викликають низку запитань.

Наприклад, чергова проблема практичної реалізації закону полягає в тому, що раніше дані про масиви земельних ділянок можна було отримати одним кліком. Тепер – це кропітка праця над кожною земельною ділянкою, складна механічна робота. По суті, в результаті запиту отримуються ті ж самі дані, але для цього потрібно витратити не 1 хвилину, а тиждень (залежно від кількості земельних ділянок). витрачається дорогоцінний час при користуванні оновленим та «покращеним» сервісом. 

В той час, коли усі електронні сервіси прагнуть полегшити роботу їхніх користувачів, у нас відбувається зворотній процес. Невдоволення землевпорядників одностайне. Одні пишуть звернення в Держгеокадастр з проханням відкрити доступ, інші діляться досвідом полегшення кропіткої праці баз доступу», – коментує ситуацію голова спілки «Центр розвитку земельних правовідносин в Україні» Леонід Корейба. 

Тож у теорії ми бачимо позитивні зміни, а на практиці – є над чим працювати.

Читати до теми: Земельна реформа 2020 — план дій на рік уряду Гончарука, парламенту Разумкова та президента Зеленського

Відомо, що земельний кадастр в Україні, як система відомостей, недосконалий, попри проведену колосальну роботу щодо створення електронних даних. Сьогодні щодо цього є декілька проблем:

1. Система відомостей, якою на сьогодні є український кадастр, не містить усіх необхідних даних про земельних фонд України: дивлячись на кадастрову карту, ми бачимо лише ділянки, що отримали кадастровий номер, ніяких відомостей про їхній якісний стан, угіддя, рельф. Спроба показати в окремих шарах кадастрової карти інформацію про лісові угіддя, корисні копалини, посіви озимих та ярих культур доводить досить поверхневий підхід до наповнення таких кадастрових даних, адже користуватися такою інформацію складно і практично неможливо.

2. Невідповідність меж кадастрових районів та зон істинним та встановленим проєктами землеустрою межам населених пунктів та інших адміністативно-територіальних одиниць. Внаслідок цього – невідповідність кадастрового номера та номера кадастрового кварталу.

3. Наявність помилок у самих відомостях про земельні ділянки.

4. Наявність неправильних відомостей про грунтові ресурси України. Тримаючи в руках карту агровиробничих груп ґрунтів, створену на основі ґрунтових карт 1963-1965 років (саме тоді було проведено останнє широкомасштабне обстеження ґрунтів), неможливо знайти схожих ґрунтових контурів з даними кадастрової карти. Зовсім інші дані, іноді більш схожі на правду, дає сайт нормативної грошової оцінки.

5. Не збігаються кадастрові й електронні дані меж ґрунтів із картографічними матеріалами, які використовувалися при розпаюванні на території сільських та селищних рад.

6. Грошова оцінка землі не враховує невідповідність ґрунтових меж у кадастрі та істинному їхньому місцю розташування. А отже, неправильно відображає вартість земельного ресурсу. Таким чином, не враховується основний базовий компонент формування ринкових відносин.

Завдання для майбутнього очільника Держгеокадастру

Варто пам'ятати, що існує низка завдань для Держгеокадастру, які поки що залишаються в стадії реалізації:

Завдання 1.  До кінця 2020 року зробити обліт всієї території України та завершити створення цифрової моделі території України.

Завдання 2. До 1 серпня 2020 року інвентаризувати всю землю, включаючи 10 млн га сільськогосподарських земель державної власності, внести дані в кадастр і підготуватися до відкриття ринку сільгоспземель.

Завдання 3. Забезпечити прозорість та оприлюднення рішень територіальних органів Держгеокадастру онлайн.

Завдання 4. Забезпечити якісну співпрацю з громадянами щодо надання відомостей про земельні ділянки та їх внесення.

Завдання 5. Формування якісної бази даних. А на сьогодні – її детальне розширення з можливістю подальшого використання даних для потреб моніторингу, розвитку територій тощо.

Завдання 6. Залучення до роботи висококваліфікованих фахівців у сфері землеустрою та кадастру, які розуміються на правилах роботи з географічною просторовою інформацію.

Читати до теми: Реформування Держгеокадастру: ліквідація чи перерозподіл функцій?

На посаду нового голови Держгеокадастра  ймовірно висунуть Романа Лещенка

Як стало відомо AgroPolit.com з власних джерел, на посаду нового голови Держгеокадастру, швидше за все, висунуть уповноваженого президента із земельних питань Романа Лещенка. Варто зауважити, що в межах закону про зміни до бюджету №3279-д послабили процедуру відбору керівників держорганів, відтепер — жодного конкурсу, лише співбесіда. 

Лещенко був лобістом прийняття земельного закону на етапі його підготовки та розгляду у Верховній Раді України. Також він відстояв збереження держпідтримки аграріїв на 2020 рік на рівні 4 млрд грн. 

Читайте до теми: Перезавантаження Держгеокадастру – на посаду голови претендують 11 осіб

Раніше в інтерв’ю AgroPolit.com Роман Лещенко розповідав, що відчуває себе компетентним у галузі фінансового права, адже мав практичний юридичний досвід у цій сфері та здійснював викладацьку діяльність. Лещенко озвучив 4 базові напрямки де він вільно орієнтується в межах своєї компетенції: міжнародне оподаткування, публічні фінанси, земельне та аграрне право.

Тож, найімовірніше, саме Романові Лещенку доведеться вирішувати, з чого починати роботу в «авгієвих стайнях» Держгеокадастру. І хоча ми бачимо тенденцію до покращення роботи Держгеокадастру (наприклад, через відкриття доступу до координат ділянок, внесених до кадастру, що полегшило роботу землевпорядників), але, на жаль, основні проблемні питання зараз залишаються поза кадром, коли піднімається питання реформування такої служби, як Держгеокадастр.

Віталій Хворостяний, журналіст AgroPolit.com 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

21 липня 2020
Держгеокадастр відбілюється: проміжні результати аудиту державних земель під безкоштовну приватизацію за 2013-2020 роки
Голова Держгеокадастру Роман Лещенко прозвітував за перший місяць роботи на посаді. Він презентував проміжні результати технічного аудиту державних...
26 травня 2020
Романа Лещенка пропонують на посаду голови Держгеокадастру
Очолити Держгеокадастр може уповноважений президента із земельних питань Роман Лещенко. Про це повідомило джерело AgroPolit.com у Кабміні....
3 лютого 2020
Український Держгеокадастр на європейський лад – чим вони відрізняються і що запозичити у ЄС?
Держгеокадастр перетвориться на тримача геопросторових даних і скоро позбудеться всіх функцій управління та розпорядження землею. Такі плани ставить...

Вибір редакції

3 грудня 2020
Законопроект 2289 – спрощення процедури ввезення пестицидів та агрохімікатів в Україну
У парламенті пропонують змінити процедуру завезення пестицидів та хімікатів в Україну. Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроект №2289...
2 грудня 2020
«Масло немасляне» на полицях магазинів, або чому потрібно приймати законопроект 3516 про «відбілення» ринку молочних продуктів
На початку листопада цього року в інтернет-виданнях з’явилося повідомлення, що Антимонопольний комітет України наклав штрафні санкції на...
1 грудня 2020
Закон про держпідтримку та аграрний реєстр: які зміни запровадив парламент
Верховна рада ухвалила закон України № 3295, який запроваджує ряд змін для забезпечення аграріїв державною підтримкою. Зокрема, йдеться про створення...