Порошенко&Зеленський — українці між двох вогнів…
Порошенко&Зеленський — українці між двох вогнів…

«Запит на нове», ефект «чорного лебедя», «червона картка» старій системі, «проти всіх»… Так пояснюють політологи, економісти та й самі українці більш ніж двократний відрив Володимира Зеленського за результатами першого туру президентських виборів. За даними ЦВК, 31 березня Зе отримав 30,24% голосів, тоді як Петро Порошенко — 15,95%.

Читати до теми: Кандидати у Президенти на 2019 рік і аналіз їхніх програм для агросектору

Чому такий відрив?

Фігура Зе — це запит на «нове», помножене на «проти всіх», бо дістала стара система. От і отримали 30,24%. За моїми даними, у штабі Зеленського перші показники екзитполів ввечері 31 березня стали великою несподіванкою: вони очікували перекіс максимум у 5%, але не вдвічі! Але українці вже у першому турі спробували вибити «старі» обличчя новим «котом у мішку». Саме так, «котом», бо що таке Зеленський і з чим його їсти — ні в кого наразі немає чіткого уявлення. Поки що Зеленський виглядає як «дуля в кишені українців», приготована «старим обличчям». І це факт.

Чи зміниться таке його сприйняття та що буде далі?

Попереду дебати! Якими вони будуть? 100% — яскравими. Чи будуть наповненими політичним та економічним змістом? Частково — так, інша частина — емоції та шоу, яких сьогодні так прагнуть українці, обдурені власними ілюзіями незавершених кількох майданів. Все просто: українці хочуть видовища і хліба, а про «далі» вони наразі не хочуть думати. Їм потрібна швидка, яскрава перемога когось такого ж зеленого, якими вони були усі 28 років. Принаймні, так думає третя частина українців, а скільки їх насправді — покаже другий тур.

Чи змінять дебати перекіс симпатиків у бік одного чи іншого кандидата?

Суттєво — навряд. Що було зроблено Порошенком, виборці бачили й знають, як і те, куди він планує вести країну в разі перемоги читайте матеріал «Бригада Плугатарів Порошенка» – аналіз аграрної «політики» БПП у парламенті». Щодо Зеленського очікування великого дива за результатами дебатів теж немає: він не економіст, не політик, тому «зеленому» кандидату готові дати великий мандат довіри просто за сам факт такої публічної сміливості й опору старому (про причини читайте вище), а разом із цим (у разі перемоги в другому турі) готові дати і значно триваліший медовий місяць, аніж усім його президентам- попередникам. Те, що далі по курсу буде формування коаліції у парламенті — про це навіть не думають зараз.

Читати до теми: Ринок землі сільськогосподарського призначення від кандидатів у президенти 2019 

Тож другий тур 21 квітня обіцяє бути цікавим. Моє відчуття: вже 22 квітня ми матимемо нового президента! Відкритим для мене наразі лишилося три питання.

Два до Зеленського:

1) Якою буде його програма політичних та економічних дій і хто її пише сьогодні з нових облич? Власне, про те ж саме сьогодні запитує Володимира Зеленського й Європа вустами представника партії Християнсько-демократичний союз Іоганна Вадефула, яку донедавна очолювала Меркель. Європейці — не українці, вони хочуть чітко знати, чи збереже Зе курс на ЄС і що він робитиме далі. «Зокрема, вони повинні чітко заявити про свою прихильність до активізації дій із посилення порядку та боротьбу з корупцією, а також — енергійнішому руху шляхом економічної консолідації», — наголошує європолітик. Не завадило б і українцям також «роззути очі» й подивитися навіть крізь емоції, а як далі пропонується жити. Особисто мене цікавить одне з ключових питань для аграрників, яке втілюватиме Президент — ринок землі. Окрім заяви, що йому бути, більше жодної конкретики. А це погано, бо де є вакууум, виростити можна що завгодно.

Радник Зеленського з політичних питань політолог Дмитро Разумков у коментарі AgroPolit.com трішки прояснив, як виглядає земельний курс політика.

Ринок землі треба відкривати, бо це право власності. І сьогодні воно обмежене. Але для цього треба створити, в першу чергу, законодавчу базу. Щоб не було, як сталося в 1991, коли роздавали майнові сертифікати, так звана ваучерна приватизація. Як казав Марк Твен: «Купуйте землю, бо її більше не виробляють!... Держава має бути над цим процесом, але не контролювати, щоб  не звернути туди, куди комусь вигідно. В основі має бути національний інтерес.  Сучасні еліти цього не роблять, бо воно їм не  потрібно. Їм зручно зберігати статус-кво», — каже  він.

Це вже добре, що є таке бачення ринку. Але ще до виборів хотілося б почути від самого Зеленського на тих же дебатах, а що ж проросте у фіналі на земельному ринку при ньому? І так за всіма базовими точками політики й економіки.

Читати до теми: Порівняльний аналіз 5-ти законопроектів про обіг земель сільськогосподарського призначення

2) Я бачу main-завдання для Зеленського на його посаді президента — боротьба з корупцією, передусім політичною. Якою  вона буде і з кого починатиметься? Це те, з чим не впоралися всі його попередники. Я не кажу одразу посадити йому трьох найліпших друзів, щоб іншим було зась. Але він має триматися світового тренду в цьому питанні: не влаштовувати полювання на відьом, а будувати дієву вертикаль з антикорупційних органів, перед якими будуть рівними й голова ОТГ, і Президент України. І перші кроки з покарання бюджетних хапуг у цьому будуть яскравим свідченням. Сісти мають не «пішаки», котрі грабували оборонні чи якісь інші підприємства, а ті, хто давав команди згори. Ще один антикорупційний маркер справжності «нового обличчя»: а що буде з такими активами, як «ПриватБанк» (чи очікувати його денаціоналізації), «Укрнафта» (чи побачимо ми відкат в її управлінні до попередніх «контролерів» із бізнесу) та «Одеський припортовий», який роками намагалися прибрати до своїх лап різні бізнес-активісти. Хочеться побажати команді економічних радників «нового» обличчя одного — боротися з корупцією в державі не так, як на картинці нижче, а діяти з іншої позиції.

За моїми даними, у таборі Зе є розуміння цих процесів. У разі проходження на посаду гаранта Зеленський ініціюватиме у парламенті низку законопроектів на цю тему: зняття недоторканості з депутатів, президента та суддів, про імпічмент, а також проведе перезапуск роботи органів по боротьбі з економічними злочинами та змінить антикорупційну вертикаль.

Найперше намагатимемося прибрати можливість контролю у СБУ за економічними злочинами... Для цього має бути створена окрема служба, або на базі іншого. Наразі це питання дискусійне. Друге — антикорупційні органи треба перезапустити…Немає невирішуваних проблем...  Є певний вплив з боку європейських колег на ці процеси (як у НАБУ, так і в САП. — Авт.). Вони мають почати працювати без конфлікту всередині цих служб», — каже у коментарі AgroPolit.com Дмитро Разумков.

Одне питання до Порошенка:

Що він робитиме у випадку програшу — залишиться у політиці, проводячи свою партію у Раду, чи піде собі? Від цього також залежить чи штормитиме і як країну!

А поки що пропонуємо пригадати, яку  ж аграрну програму очікують аграрії від нового президента — результати цьогорічного опитування наших читачів. 

Тож, українці, у вас ще є 2 тижні, щоб визначитися.

 Наталія Білоусова головний редактор AgroPolit.com

 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

22 січня 2020
Як виростити в Україні свій Давос: план із залучення інвестицій і бізнесу для Володимира Зеленського
Як привабити в Україну міжнародні інвестиції та повернути ті, котрі вже втекли? Шостому президентові України Володимиру Зеленському та його...
23 серпня 2019
Претендентів на  аграрного міністра кличуть на онлайн-дебати обговорити стратегію розвитку галузі
AgroPolit.com запрошує 28 серпня на онлайн-дебати в приміщення «Україна Інформ» 18 кандидатів на посаду аграрного міністра,...
12 травня 2019
Юрію Луценку знайшли заміну на посаду Генпрокурора – озвучено прізвище кандидата
В Україні розпочався збір підписів під петицією за повернення громадянства екс-голові Одеської облдержадміністрації, колишньому президенту...

Вибір редакції

29 листопада 2021
Іван Чайківський: Нагальним є ухвалення у парламенті закону про торгівлю
Бюджет 2022 року і держпідтримка АПК в сумі 4,6 млрд грн, прийняття закону про об’єднання водокористувачів (ОВК), державне регулювання цін на...
25 листопада 2021
Держпідтримка АПК на 2022 рік
У Мінагрополітики розробили попередній план напрямів держпідтримки для аграрного сектору на 2022 рік. Зважаючи на той факт, що невдовзі Верховна Рада...
23 листопада 2021
Зростання цін на продукти першої необхідності для внутрішнього ринку України: хліб, олія, цукор, яйця, м'ясо, борошно
Протягом 2021 року аналітики та пересічні громадяни помічають зростання вартості низки товарів харчової продукції, виготовлених в Україні. Насамперед...