Аграрна програма майбутнього Президента України очима українців
Аграрна програма майбутнього Президента України очима українців

2019-й — рік подвійних виборів (президентських та парламентських). Сьогоднішнє інформаційне поле, білборди та заяви політиків різних партій свідчать про одне —українцям знову спробують продати «кота у мішку» і на президентських, і на парламентських виборах. Як цього уникнути? Потрібно чітко розуміти, хто і що з кандидатів пропонує. А для цього слід знати, чого ми хочемо самі.

Читайте до теми: Портрет земельного власника і очікувані ними ціни на землю

В рамках AgroPolit Детектор ми запустили серію матеріалів присвячених президентським виборам. Пропонуємо нашим читачам оцінити результати опитування, яке проводилося протягом січня 2019 року, про ідеальну аграрну програму, яку хочуть бачити у «портфелі» майбутнього Президента України респонденти. Для цього ми проаналізували результати відповідей наших читачів на 7 ключових запитань за різними темами: стратегія, держпідтримка, земельна реформа, приватизація, оподаткування, експортна політика і фінансування.

1.      Агросектор-2023 року – це:

·         41 % респондентів бачать у фокусі виробництв поступове збільшення продукції переробки та збереження статусу виробника “чистої” (без ГМО) та органічної агропродукції

·         36 % вважають, що український АПК в найближчому майбутньому  – галузь, яка виробляє додану вартість, а не сировину

·         18 %  – світовий лідер із поставок сировини на міжнародні ринки за основними позиціями

·         4 %  – сировинна гавань великих виробників, осередок органічної продукції для малих виробників

·         1 % – пермакультурне с/г виробництво брендової органічної продукції з обов’язковим відновленням оточуючуго середовища через лісосади

2.      Ринок землі:

·         29 % – відкритий з обмеженнями (право купувати землю має лише фізособа та держава)

·         28 % – відкритий з обмеженнями (право купувати зокрема й для юросіб, але лише резидентів України)

·         23 % – повністю відкритий – тобто, ліберальна модель

·         14 %  – інше (різні варіанти, які поодинці набрали менше одного відсотка)

·         1,6 %  – ринок с/г землі відкритий з обмеженнями (мають право купувати фізичні особи на рівні громад)

·         1,5 %  – право купувати землю має виключно держава

·         1,5 % – вирiшити питання надання у реальну власнiсть (2 га) всім громадянам Украiни.

·         1,4 % – землю має право купляти тільки пенсійний фонд з коштів 2 рівня пенсійної реформи.

·         1 %  – вільний доступ до персональної роботи на землі тим хто хоче, а також створення доданої вартості через виробництво широкого асортименту брендового продукту

3.      Державна підтримка аграріїв:

·         44 % – найкраща підтримка – рівні податкові умови та захист права власності

·         26 % – чинну систему отримання слід спростити й надавати підтримку всім на 1 га, як у Європі

·         19 % – підтримка має надаватися лише малому та середньому бізнесу)

·         8 % – не потрібна – це корупційний інструмент

·         3 % – інше

4.      Оподаткування:

·         38 % – диференційована система оподаткування залежно від розміру річного обороту компанії та кількості задіяних у виробництві людей

·         30 % – надати спрощену систему оподаткування фермерам, а решту – на загальну систему

·         18 % – ввести податок з обороту для всього українського бізнесу

·         12 % – повернути спецрежим ПДВ

·         2 %  – інше

5.      Держкомпанії:

·         41 % – змінити кадрову політику на цих підприємствах і заробляти, а не продавати за копійки

·         34 % – залишити у власності держави тільки важливі для продбезпеки (Держрезерв, Аграрний фонд тощо)

·         20 % – всі приватизувати

·         5 %  – залучити до управління компаніями міжнародних інвесторів

6.      Експортна політика:

·         50 % – зменшення бюрократичних перепон для освоєння експортних ринків

·         25 % – посилення якості української продукції

·         13 % – створення аграрної ради експортерів, які ініціюватимуть програму зближення торгового законодавства з різними країнами для МЕРТ

·         12 % – протекціонізм (експортні кредити, торгові представництва тощо)

7.      Фінансування:

·         48 % – цільове рефінансування НБУ під агропроекти та купівлю с/г земель для аграріїв

·         34 % – кредитні програми з міжнародними спонсорами

·         12 % – кошти від приватизації агрооб'єктів на агростартапи

·         4 % –  міжнародні бонди під держземлі

           2 % – інше

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

23 квітня 2019
Мій «зелений» президент: яких кроків очікує агробізнес від Володимира Зеленського?
AgroPolit.com пропонує вам піти далі й самим сформувати порядок денний у частині агрореформ для новоспеченого президента на наступні 5 років! Адже,...

Вибір редакції

23 вересня 2021
Огляд законопроєкту про організацію водокористувачів та меліорацію
Юрист Kosovan Legal Group Валентин Бичек проаналізував законопроект 5202 про організацію водокористувачів та стимулювання гідротехнічної...
22 вересня 2021
Аграрний комітет Верховної Ради наполягає на збільшенні майже вдвічі держпідтримки сільгоспвиробників у 2022 році
Під час засідання підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі комітету Верховної Ради України з питань...
21 вересня 2021
Аграрії отримали з бюджету 1,5 млрд грн дотацій за 2021 рік
Державна підтримка підприємствам АПК за 2021 рік виплачена аграріям в розмірі 1 млрд 551 млн грн із передбачених в бюджеті 4,5 млрд грн. Про це...