Державний агрохолдинг  «Україна» – чому с/г землі у підпорядкуванні Мінагро  використовуються  неефективно?
Державний агрохолдинг «Україна» – чому с/г землі у підпорядкуванні Мінагро використовуються неефективно?

Із майже 43 млн га землі с/г призначення, яка є в Україні, 25% і досі перебуває у державній та комунальній власності, з них 3,2 млн га – у користуванні державних підприємств. Тож якщо брати землі разом, як єдиний майновий комплекс, ми отримаємо найбільший в Україні та Східній Європі агрохолдинг, і він – у руках держави. Такі величезні угіддя могли б приносити державі значні прибутки та посилити роль України на міжнародному аграрному ринку. І, що дуже важливо, за ці землі не потрібно щорічно сплачувати орендну плату власникам ділянок. За однакових рівних умов, державні підприємства могли би бути на порядок ефективнішими за приватні холдинги. Однак, більшість із них збиткові, а половина цієї землі або не використовується належним чином, або розташована невідомо де, ніби її взагалі не існує в природі. Тому замість того, щоб приносити значні прибутки, держава щорічно втрачає десятки мільйонів доларів через корупцію та неефективне використання земельного ресурсу. AgroPolit.com дізнався, скільки конкретно землі є в державних підприємств, підпорядкованих Мінагрополітики, скільки ці підприємства заробляють та яка ефективність використання земельних ділянок, і порівняв їх із приватними компаніями. То хто ж переможе в цій битві?

Дивитися інфографіку до теми: Аналіз фінансово-господарської діяльності державних підприємств

КОНКУРЕНТ ЛАТИФУНДИСТІВ – В УПРАВЛІННІ МІНАГРОПОЛІТИКИ 470 ТИС. ГА С/Г ЗЕМЕЛЬ

Загалом Україна має 60,3 млн га, або близько 6% території Європи. Сільськогосподарські угіддя  в Україні становлять близько 19% від загальноєвропейських, зокрема, рілля – понад 27%. Показник у перерахунку на одну особу є найвищим серед європейських країн – 0,9 га, тоді як у ЄС вдвічі (!) менше – 0,44 га. Загалом, площа сільськогосподарських земель України – 42,7 млн га (70% території країни), а ріллі –  32,5 млн га (78,4% усіх сільськогосподарських угідь). Частка чорноземів оцінюється у 15,6–17,4 млн га (8% світових запасів).

Четверта частина земель с/г призначення так і не була розпайована, залишившись на балансі державі. Відповідно, станом на 2018 рік, у державній та комунальній власності є 10,5 млн га с/г земель (26%), з яких 3,2 млн га у постійному користуванні державних підприємств, 2,5 млн га – у запасі, а решта – в оренді.  

У розпорядженні державних підприємств Мінагрополітики, за даними Рахункової палати станом на 6 березня 2018 року, перебуває 470 тис. га земель. По суті, профільне міністерство – один із найбільших українських агрохолдингів. Більше лише у UkrLandFarming (570 тис. га) та «Кернел» (550 тис. га).

В уряді визнають, що в управлінні державними землями проблеми, а тому 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Стратегію вдосконалення управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними. У стратегії уряд окреслив основні напрямки державної політики в цій сфері, а саме: актуалізувати дані Держгеокадастру, оптимізувати структуру земель, удосконалити механізм управління, покращити стан земель тощо.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України повідомило, що у компетенції Мінагрополітики станом на 2017 рік було 334 підприємства, з яких 1 в зоні АТО, 32 у Криму, 206 підлягають ліквідації, 95 мають бути приватизовані та 3 збережені у державній власності.

Читати до теми: Стратегія уряду управління державними землями: ключові тези

Серед великих аграрних державних підприємств, які входять до ТОП–100 найбільших державних підприємств, прибуток показали «Артемсіль» – 212 млн грн, ПАТ «Аграрний фонд» – 94,8 млн грн, «Украгролізинг» – 122 млн грн, «Укрспирт» – 12 млн грн, «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» – 1,2 млн грн та «Конярство України» – 13(0) тис. грн.

Три підприємства отримали збиток: ДПЗКУ – 1,5 млрд грн, ДАК «Хліб України» – 32,4 млн грн, «Державний резервний насіннєвий фонд України» – 12 млн грн.

ДЕРЖАВА VS АГРОХОЛДИНГ VS ФЕРМЕР

Серед цих підприємств нас цікавлять найбільше «Конярство України» та «Центр сертифікації», оскільки вони володіють значними обсягами земельних ділянок, і за цим параметром їх можна порівняти з малими та середніми агрохолдингами.

Перший показник, який потрібно перевірити, це ефективність використання земель с/г призначення, а саме – скільки заробляють на 1 га три категорії підприємств: державні, агрохолдинги та фермери.

Читати до теми: Коні не винні, або Як працівники конезаводу намагались землі розпаювати

Найбільшим земельним банком серед державних ДП володіє саме «Конярство України» – 50,6 тис. га. На другому місці – «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» з 19,9 тис. га на балансі.

Щоб визначити їхню ефективність, потрібно співставити чистий фінансовий результат і загальну площу підпорядкованих земель. Відповідно, щодо ДП «Конярство України» ми маємо наступну ситуацію. Прибуток з 1 га у 2015 році становив 127 грн, у 20161,1 грн, у 20170,25 грн.

Читати до теми: Історія одного ДП, або Чи «доводить до ручки» Мінагрополітики Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу?

Не проявляє феноменальних результатів і ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», хоча загалом результати дещо кращі. Так, прибуток з 1 га у 2015 році становив 387 грн, у 201674 грн, а вже у 2017 році дещо збільшився – до 92 грн.

Як бачимо, результати не те що не вражають, а й викликають дуже багато запитань до ефективності використання земель. Будь-яке приватне підприємство не зможе працювати з такою мізерною рентабельністю.

Другий аспект який ми перевірили – врожайність культур на підприємствах цих трьох груп.

Ми обрали декілька категорій с/г культур: зернові та зернобобові, олійні, багаторічні плоди та ягоди, коренеплоди, овочеві культури й овочі закритого ґрунту.

Згідно з даними Державної служби статистики України (розділ «Сільське, лісове та рибне господарство, набір даних щодо урожайності с/г культур), урожайність зернових та зернобобових у 2017 році серед державних підприємств становила 33,8 ц/га, у приватних виробників – 45,8 ц/га, у фермерських господарств – 37,1 ц/га. Водночас, державні с/г підприємства обмолотили 229, тис. га земель, приватні компанії – 10,279 млн га, а фермерські господарства – 2,341 млн га. Урожайність олійних культур у державних підприємствах становить 14,3 ц/га, у недержавних – 21,7 ц/га, у фермерських господарствах – 19 ц/га.

Урожайність багаторічних плодових та ягідних культур теж найменша у державних підприємств. У 2017 році середня урожайність склала 41,2 ц з 1 гектару площі насаджень у плодоносному віці, у приватних виробників – 67,5, а найбільше у фермерів – 69,4.

Урожайність коренеплодів: 106,5 ц – державні підприємства, 241,7 – великі приватні, 189,2 – фермерські. Овочеві культури: 172,5 ц – державні, 437,8 – великі приватні, 348,4 – фермерські. Овочі закритого ґрунту: 1150,1 ц/га – державні підприємства, 2317,1 – великі виробники, 280,3 – фермерські господарства.

Така ситуація з державними землями зацікавила Національне антикорупційне бюро України. Станом на травень 2018 року Бюро відкрило 25 кримінальних проваджень щодо земельних «оборудок» на 7,36 тис. га землі, втрати від яких оцінюються у 450 млн грн.

Один із масштабних прикладів – земельна корупція в ДП «Конярство України». Детально інформацію про  це ДП ще раніше розповів радник голови МВС Михайла Апостола: близько  90% земель ДП на підставі різних сумнівних договорів передаються іншим підприємствам. Тіньова оренда 1 га коштує 1 тис. грн.  «Кажуть, використання одного гектара у такий спосіб коштує 1 тис. грн. Уявіть собі, 40 тис га – це 40 млн грн. Це кошти, які ніколи не потраплять у казну держави чи місцевих рад. Вони йдуть у чиїсь кишені. Куди ці кошти потрапляють далі? Велика частина, ймовірно, опиняється у тих, хто призначає керівників держпідприємств», – резюмував тоді в інтерв’ю «Економічній правді» Апостол.

У березні  ж 2018 року Мінагро проводило внутрішній аудит ДП «Конярство України (за зверненням Генпрокуратури). Результати аудиту не розголошуються через таємницю слідства. Втім, у поширеній ЗМІ інформації (з посиланням на проект «Марлін») сказано, що у 2015–2016 роках керівництво ДП «Конярство України» разом із приватними підприємцями умисно занижували родючість  земель та обсяги отриманого врожаю. Згодом продукцію, котра не відображалася у бухгалтерському обліку, реалізовували за готівку, яку розподіляли між службовими особами підприємства та підприємцями.

Інший приклад, який наводить Апостол, – ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу». До реорганізації у 2013 році підприємство давало 70 млн грн прибутку, а наступного року замість прибутку поставили знак «мінус» до 5 млн грн. «Ця служба досі працює, але землі у неї фактично немає. Ці насіннєві станції, які перевіряють і проводять досліди з насінням, змушені платити за землю штучно створеному підприємству. Це нонсенс – платити за діяльність на своїй землі», – зазначив він раніше у своєму інтерв’ю.

Сказати, наскільки ефективна сьогодні робота цих ДП – важко. AgroPolit.com звертався у аграрне міністерство з проханням відповісти на низку наступних питань: яка кількість землі с/г призначення перебуває на балансі с/г підприємств у підпорядкуванні Мінагрополітики станом на 1 січня 2018 року; кількість землі, яку ці підприємства здають в оренду іншим с/г підприємствам. Втім, ми отримали лише відписку про те що наш запит розглянули, але конкретної інформації, яка б показала дійсний стан речей, нам не надали.

ЧОМУ НЕЕФЕКТИВНІ?

Фото взято з: bia.ca

Як бачимо, за всіма показниками найменша врожайність у підприємств, які перебувають у державній власності, а найбільша – у великих приватних господарства, окрім групи «плодові та ягідні культури», де найбільшим врожаєм можуть похвастатися фермерські господарства.

Тим часом роботу державних ДП оцінили  експерти.

За словами заступника Земельної спілки України Андрія Мартина, в Україні залишається масова практика тіньової оренди державних земель с/г призначення. Половина прибутків від їхнього використання –у «тіні», каже він. «Залишається масова практика тіньової оренди державних с/г земель. По суті, законних шляхів передати ці землі вторинному землекористувачу немає. Усі відносини державних підприємств із реальними користувачами перебувають у сірій зоні. Реальні збитки порахувати важко, але якщо 1 га ріллі приносить операційного доходу 10 тис. грн, то щонайменше половина у «тіні», – пояснює Мартин.

Народний депутат Леонід Козаченко вважає, що землі державними підприємствами загалом використовуються неефективно. Точно зрозуміти, які масштаби нелегального бізнесу – складно, стверджує народний депутат, але за його оцінками приблизно 1,5 млн га землі нині у тіньовому обробітку. До того ж, додає він, рішення ухвалюють на різних рівнях. «Рішення щодо того, кому передати землю, приймаються на різних рівнях: від місцевого й до рівня міністерства, – пояснює Козаченко у коментарі AgroPolit.com. – Більшість підприємств підписують офіційні угоди про передачу землі в оренду, але велика кількість їх не підписує і показує, що ніхто нею не користується. Можливий також варіант, що державне підприємство частково обробляє землю, а решту віддає комусь у нелегальне використання».

Читати до теми: Андрій Мартин: Держгеокадастр і надалі залишатиметься реальним «хазяїном всія земель»

Питання приватизації цих підприємств давно назріло, потрібно щось робити з цією землею. Зараз її продати неможливо, тому слід передавати в оренду консолідовано. У нас була пропозиція. Є багато молочнотоварних ферм, тож якщо хтось купує цю ферму, то йому без застереження землю передавати в оренду років на 10 і більше. Потім, коли ринок землі відкриють, він матиме пріоритет на викуп цієї землі. Це не значить, що він її викупить, але він одержить право першої руки. Якщо ж не зможе заплатити таку суму, то він землю втратить.

Експерт з питань земельного ринку Сергій Біленко стверджує у коментарі AgroPolit.com, що близько земельних ділянок, котрі перебувають на балансі державних аграрних підприємств, передані на підставі сумнівних договорів у користування іншим компаніям. За його словами, зазвичай використовують такі інструменти, як договори про спільний обробіток та спільне користування, про що, однак, немає жодної інформації ні у реєстрі речових прав, ні у державному кадастрі. Плата за користування такими наділами може бути у формі передачі готівки в обхід бухгалтерської звітності, до того ж не лише керівництву підприємства, а й вищим за рангом органам.

Читати до теми:  Євросоюз - До 10 % земельних паїв в Україні обробляється «лівими господарями»

«Левова частка цих земель використовується де-факто не державними підприємствами, а передана у користування приватним підприємствам напівлегальними договорами», – каже Біленко.

Водночас, експерт додає, що ці державні підприємства володіють занадто великими обсягами земель і що вони навряд чи будуть прибутковими. «Така кількість землі більшості з них не потрібна. Вона була закріплена на правах землекористування ще за радянських часів, коли була зовсім інша матеріально-технічна база. Було б непогано визначити частину земель, яка дійсно їм потрібна, а іншу реалізувати через земельні торги чи права оренди», – каже експерт. Проте поки що, переконаний Біленко, ситуація влаштовує чиновників і політиків, які не мають бажання щось змінювати.

Експертні підрахунки оцінюють масштаб земельної корупції у сотні мільйонів доларів на рік. Таку думку висловив в інтерв’ю AgroPolit.com Андрій Мартин.

«Я б оцінив масштаби земельної корупції у декілька сотень мільйонів доларів на рік – це те, що втрачає держава та змушений платити бізнес через штучні складнощі із оформленням прав на землю, непрозорість адміністративних процедур і відверту недоброчесність більшості «навколоземельних» чиновників», – відзначив Мартин.

Читати до теми: Від заниженої ціни на оренду землі бюджет України недоотримав $60 млн

На думку експерта, поки існує безоплатна приватизація земель, яка на практиці у більшості випадків є формою ручного перерозподілу державних і комунальних земель, земельні відносини залишатимуться чи не найбільш корумпованою сферою державного управління.

Юрист компанії ОМП Кирило Лефтеров каже, що є ще дві причини неефективності державних підприємств. По-перше, високий податок на прибуток. Згідно із постановою Кабміну, з 2016 року державні підприємства платять найбільший податок на прибуток – 75%. По-друге, відсутність права передавати землю офіційно в оренду.

Передавати землю в оренду вони не можуть, тому робиться це шляхом укладання різноманітних хитрих господарських договорів. Основний економічний результат – не на підприємстві. І ще одна причина для цього – висока ставка податку на прибуток для державних підприємств. Вона сягає 75%. Чи може хтось при цьому не збанкрутувати і мати кошти для інвестування й розвитку? Ні, не може», – прокоментував юрист в ексклюзивному коментарі AgroPolit.com.

Читати до теми: Вартість оренди сільгоспземель через мораторій уп’ятеро нижча за ринкову, — Світовий банк

У результаті, державні підприємства у кращому разі працюють у нуль, а в гіршому – мають збитки. До всього, такі прибутки, як у приватних підприємств – 200, 400 і навіть $800 з гектару, вважає Лефтеров, абсолютно недосяжні для них.

«Причина у тому, що підприємство не може залучити гроші ні в банку, ні в іншому місці. З такою ставкою податку жоден бізнес не може працювати», – зауважив юрист.

ЛІКИ ВІД НЕЕФЕКТИВНОСТІ

Фото взято з:etcetera.media

Експерти переконують, що рішення потрібно було прийняти давно. Натомість ситуація законсервувалася та продовжує погіршуватися. Щоб її вирішити, є різні пропозиції: від приватизації до узаконення права державних підприємств передавати землі в оренду.

Леонід Козаченко, однак визнає, що продати цю землю наразі неможливо через діючий мораторій, а тому вихід один – консолідована передача в оренду.

«У нас була пропозиція. Є багато молочнотоварних ферм, тож якщо хтось купує цю ферму, то йому без застереження можна передати землю в оренду на 10 років і більше. Потім, коли ринок землі відкриють, покупець матиме пріоритет на викуп цієї землі. Це не значить, що він її викупить, але він буде мати право першої руки», – пропонує вихід із ситуації народний депутат.

Експерт Сергій Біленко вважає, що як аукціон, так і узаконення практики передачі землі в оренду, є оптимальними варіантами.

Читати до теми: З початку року державі повернуто землі на 1,4 млрд гривень

«Або ми залишаємо частину у підприємства, яка необхідна для здійснення статутної діяльності, а все інше реалізовуємо на аукціоні, або виставляємо неефективні підприємства на приватизацію разом із землею, або узаконюємо практику передачі постійним користувачам земельних ділянок в оренду, або встановлюємо нормальні умови цієї оренди», – наводить варіанти Біленко.

На думку Лефтерова, найбільш оптимальний вихід – приватизація. «Все приватизувати і зняти мораторій. Інакше «кіна не буде». Це буде просто самообман. Ми самі себе обманюємо, що у нас є державне підприємство, але воно не працює, як чемодан без ручки. Його і нести важко, і кинути шкода», – каже юрист.

Очевидно, підсумки роботи державних підприємств, які підпорядковані Мінагрополітики, не втішають. Маючи на своєму балансі 470 тис. га земель, вони ледве тримаються на плаву. У порівнянні з тими ж агрохолдингами, державні підприємства щорічно втрачають сотні мільйонів доларів. Чи це ефективно? Авжеж, ні! Замість того, щоб приносити прибуток, вони продовжують викачувати гроші з бюджету своїм неефективним менеджментом. 

Олександр Ярощук для AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus