Коні не винні, або Як працівники конезаводу намагались землі розпаювати
Коні не винні, або Як працівники конезаводу намагались землі розпаювати

На початку травня працівники та пенсіонери філії «Дібрівський кінний завод № 62» (ДКЗ) ДП «Конярство України» звернулись із відкритим листом до влади з проханням розпаювати землі конезаводу, а підприємство — віддати на приватизацію. Причини для цього дві: поголів’я коней зменшується, які і робочі місця; люди Дібрівської філії — чи не єдині, хто не мають земельного паю, а отже – і матеріальної допомоги. Та чи отримають полтавчани свій клаптик землі? Адже ДП «Конярство України» перебуває у списку підприємств, які не підлягають приватизації, а проект закону № 4536 — ще не прийнятий. Без цього Міністерство аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики) фактично не може передати підприємство у розпорядження Фонду державного майна України (ФДМУ), а тим паче — розпаювати землі. Цікаво, що начебто всі виступають за приватизацію, проте «віз і нині там». AgroPolit.com вирішив розібратись у ситуації та з тим,  що робити із таким «монстром», як «Конярство України».

«Принцеса без приданого»

Колись філія «Дібрівський кінний завод» ДП «Конярство України» була гордістю Радянського Союзу, а окремі породи заводу мали понад 100-річну історію селекції.

Проте останні 10 років ситуація значно погіршилася: «Зникли МТФ в с. Глибоке та в с. Стовбино, відгодівельний комплекс в с. Дібрівка, тракторна бригада в с. Показове, 29 приміщень різного сільськогосподарського призначення. Поголів'я коней скоротилось більше ніж на 200 голів. Різко зменшилася кількість робочих місць — на 350 чоловік. Щорічні збитки підприємства сягають понад 2,8 млн грн, покривати які вдається повністю за рахунок оренди земель. Поки що завод виплачує зарплати та якось існує, це враховуючи те, що бюджетна підтримка не надходить вже давно», — сказано в листі-зверненні працівників і пенсіонерів філії до прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана, голови парламенту Андрія Парубія і міністра аграрної політики та продовольства Тараса Кутового.

Спілка активістів та працівників філії зібрались для вирішення цих питань. Загалом за отримання паїв висловилися 250 людей із кількох сіл, які входять до Дібрівської сільради. З них 113 пенсіонерів кінного заводу та 20 нинішніх працівників. Люди чекають, що нарешті реалізують своє законне право на отримання земельного паю та влада не допустить залишків виробництва конезаводу.

Позиція ініціативної групи

Громада боїться, що приватизацію проведуть тихцем, й замість розпаювання буде акціонування. Тобто замість земельних наділів люди отримають акції, які знеціняться і будуть скуплені в одні руки. У випадку приватизації підприємства й розпаювання його земель 10-15 % із неї за законом передаються в резервний фонд сільради.

Голова ініціативної групи Олексій Яременко говорить, що тоді й працівники соціальної сфери зможуть отримати наділи до 2 га. «Матеріальна допомога, що виплачується працівникам та пенсіонерам, мізерна порівняно з виплатами на паї в сусідніх селах, а то й взагалі не виплачується, — зазначає він газеті «Рідне Село», — у 2013 році люди не отримали матеріальної допомоги взагалі, а торік видали по 300 кілограмів пшениці й кукурудзи. А вчителям та лікарям дали лише пшеницю. Для порівняння: в інших селах, де люди здають в оренду паї, отримують за них по 2,5 тонни збіжжя або 8 тисяч гривень».

У свою чергу працівники висловили недовіру керівнику кінного заводу Миколі Радченку, який, за їхніми словами, залякував їх і позаочі виступає проти розпаювання.

Позиція голови філії «Дібрівський кінний завод»

Керівник філії «Дібрівський кінний завод» Микола Радченко, який перебуває на посаді 15 років, зізнався AgroPolit.com, що не подавав звернень до уряду з приводу приватизації. Мовляв, його завдання як голови кінного заводу — зберегти підприємство.

«Найбільше мене лякає те, що завод можуть розпродати олігархам. Філії ДП «Конярство України» не мають юридичного права, все керується фізичною особою в Києві. Повинен бути прозорий механізм роздержавлення, щоб і люди щось мали, і генетика порід коней залишалась», — повідомив Радченко у коментарі AgroPolit.com.

За його словами, громаду підбурюють не місцеві жителі, а приїжджі із Полтави, які обіцяють всім жителям клаптик землі. «Проте ми розуміємо, що прості люди її не отримають, вони відійдуть у володіння сільських рад. Право на земельний пай мають лише ті, хто працює на заводі, і пенсіонери, а не всі підряд», — говорить Радченко. Він підкреслює: якщо інвестування у підприємство не буде, то, звісно, оптимальний варіант — розпаювати землі.

У чому проблема?

Незважаючи на курс «тотальної приватизації», «Дібрівський кінний завод» включений до переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації».

Як нам пояснили у Мінагрополітики, відповідно до ч. 9 ст. 11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» майно конезаводу наразі не може бути приватизовано, адже якщо об’єкта немає у списку приватизації, то його «не може бути відчужено, вилучено, передано до статутного капіталу господарських організацій».

«Розпорядженням № 2305 Мінагрополітики зобов’язано вжити вичерпних заходів для недопущення відчуження майна державних підприємств, зазначених у додатку 1 до цього розпорядження, яким визначено перелік державних підприємств, діяльність яких пов'язана з розвитком конярства, що включені до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, до якого, зокрема, включена і ця філія, до внесення відповідних змін до переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», — йдеться у відповіді Мінагрополітики на запит AgroPolit.com. Тобто приватизувати кінний завод можливо, якщо парламент підтримає законопроект № 4536.

Але й без виключення підприємства із згаданого списку до моменту приватизації треба вирішити ще одне питання. За оцінками експертів ринку, більше половини земель ДП «Конярство України» юридично не оформлені. Чи справді це так — відповіді ні в Мінагропроді, ні у ФДМУ, ні у філії не знайшли. Тож це ще відкрите питання. Чи є ця проблема у конкретній філії, з’ясовували у Радченка, який запевнив, що всі земельні акти оформлені на ДП «Конярство України» у Києві, мовляв, а не на самому підприємстві.

У ФДМУ теж розводять руками: поки ДП «Конярство України» перебуває у списку підприємств, які не приватизуються, про розпаювання земель не може бути й мови.

«ФДМУ наразі не може дати відповіді, оскільки не володіє усією інформацією про підприємство, що перебуває в управлінні іншого відомства. У будь-якому разі, за чинним законодавством, підприємство має пройти передприватизаційну підготовку, у тому числі — підготовку необхідної документації», — говориться у повідомленні.

Порушена мешканцями Полтавщини проблема дуже актуальна і стосується всіх філій ДП «Конярство України», вважає народний депутат та член аграрного комітету Олег Кулініч. Коментуючи вказану проблему, він зазначив, що «подібна ситуація відбувається по всіх філіях держпідприємства — землі належать невідомо кому».

«Загалом землі ДП «Конярство України» становлять понад 40 тис га, більшість із них обробляються іншими підприємствами. Вважаю, що Кабмін і Верховна Рада мають спільно напрацювати конструктивну позицію, яка дозволить зберегти конярство як галузь і поголів’я коней при приватизації», — зазначає нардеп. Він наголосив на важливості залучення представників Аграрного комітету ВРУ до цього процесу, особливо якщо подібні проблеми є у них в області або  мажоритарному окрузі.

Алгоритм для розпаювання 40 тис. га земель

Ми поцікавилися у президента Центру ринкових реформ Володимира Ланового, чи є шанси у працівників філії отримати паї, який був налаштований не надто оптимістично навіть у разі прийняття законопроекту № 4536.

На думку експерта, алгоритм для ДП може бути такий:

Прийняти закон про виключення ДП із забороною приватизації.

Далі варіантів розвитку подій може бути декілька:

- Оголосити тендер на придбання ДП і тільки тоді можливе розпаювання земель.

- Визнати ДП банкрутом, після цього оголошується конкурс на придбання.

На думку Ланового, кожен із варіантів реальний, але у нинішніх умовах і конкурсах, які проводить Мінагрополітики, — це навряд чи можливо. У будь-якому випадку чисто відчужити землі не вдасться.

«Серед можливих сценаріїв — перетворення підприємства в акціонерне товариство або оголошення його банкрутом. У будь-якому разі, потрібно проводити тендер, щоб процедура приватизації була прозорою», — говорить експерт.

За словами Ланового, працівникам і пенсіонерам навряд чи слід розраховувати на отримання своїх наділів, хіба якщо тільки влада нарешті «змилується» над селянами. Хоч би що говорили і як підтримували громаду чиновники і депутати, проте насправді людям допомагати не спішить ніхто.

Ключнікова Наталія, AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

5 травня 2016
КМУ пропонує дозволити приватизацію 374 агропідприємств — офіційно
Кабінет Міністрів України вніс на розгляд Верховної Ради законопроект, у якому пропонується виключити з переліку заборонених до приватизації 374...
1 травня 2016
Радник міністра інфраструктури озвучив плани щодо приватизації «Укрзалізниці»
"Укрзалізницю" не будуть продавати. Про це в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com розповів радник міністра інфраструктури Олександр Кава. ...
30 квітня 2016
Кабмін хоче приватизувати Державний земельний банк — офіційно
Держзембанк одержав шанс уникнути ліквідації, шляхом приватизації або реорганізації. Про цей йдеться у внесеному до парламенту урядовому...