Використання технології Blockchain для роботи Держгеокадастру містить серйозні ризики і призведе до ряду проблем. Таку думку висловив доктор юридичних наук, адвокат Руслан Чернолуцький.

Нагадаємо, що вчора Мінагрополітики презентувало роботу цієї системи.

На думку експерта, є 4 ризики, які потребують прискіпливої уваги:

- ризик введення даних; Інформація, занесена в блокчейн-реєстри, не є достовірною. Блокчейн гарантує незмінність даних, однак не їх правильність. Тому для переходу державної системи на блокчейн-технологію дуже важливо розробити юридично вивірений і гранично контрольований механізм перекладу оффлайн даних в держреєстри. Ефективна робота перш за все залежить від точності заповнення реєстрів громадян, нерухомості, компаній.

- ризик керування доступом;
Для забезпечення достовірності даних і повного контролю за їх зміною цифрова екосистема e-Government повинна початково – на рівні програмного ядра – містити механізм управління правами доступу до держреєстру і контрактами. Причому істотно, щоб права доступу, приписувалися не вузлам мережі або користувачам, а смарт-контрактами.

- ризик ідентифікації споживачів.

Для реалізації механізму управління правами доступу, а також для взаємодії громадян із блокчейн-платформою необхідно створити надійну, багатофакторну систему ідентифікації користувачів, бажано на основі біометричних особистих параметрів.

- ризики при глобальної синергії (синхронізації) бази даних.

Для реалізації однозначності роботи смарт-контрактів необхідно забезпечити синхронізацію всіх реєстрів в системі. В успішно працюючих блокчейнах – наприклад, таких як, блокчейн Bitcoin, – ця синхронізація досягається за допомогою механізму консенсусу, що забезпечує абсолютну тотожність баз даних всіх валідних вузлів.

Для роботи e-Governmet необхідна абсолютна гарантія того, що виконання деякої операції в будь-який момент часу на будь-якому з вузлів дасть однаковий результат. Без цієї синхронізації всі переваги блокчейн-технології зведуться до «нуля».

Також Чернолуцький вважає, що поряд із ризиками, можуть виникнути ще й 4 серйозні проблеми, які заважатимуть системі безперебійно працювати:

- валідація інтерфейсів (достовірность відображення інформації на стороні користувача);

- брак потужності для безперервної роботи держави (вузли цифрової екосистеми навіть невеликої держави повинні розміщуватися в сучасних Data-центрах);

- незахищеність системи в інфраструктурі мережі (адміністратор не може відслідкувати, куди і як перевелися контрольні суми ланцюга операції, фіксуючі цілісність реєстру);

- розподілені бази даних мають ті ж проблеми, що і централізовані (серед них – неможливість заздалегідь передбачити всі сценарії при програмуванні системи).