Добре відомо, що сучасному чиновнику, аби отримати імідж рішучого реформатора, достатньо вивчити декілька модних слів, таких як «бігдейта», «аджайл», ну і, звичайно, blockchain. Потрібна чи ні ця чи інша технологія, а також – чи буде на практиці використовуватися у роботі органів влади – то вже діло десяте! Головне – затвердити «концепцію», погратися у який-небудь «пілотний проект» за кошти добросердних донорів, намалювати презентацію та похизуватися із нею перед камерами. Так, і сталося у червні 2017 року: «модні реформи» добралися і до Державного земельного кадастру, бо уряд мав необережність «погодитися» із пропозицією Мінагрополітики та Держгеокадастру щодо використання у його роботі системи зберігання та захисту даних  blockchain.

Читати до теми: Земельний Blockchain – (не) довіряти?

Для початку слід пояснити, що Державний земельний кадастр – це спеціальна інформаційна система, у якій держава має зберігати офіційні відомості про межі земельних ділянок, їх цільове призначення, обмеження у використанні земель, оцінку земель, межі адміністративно-територіальних одиниць та, навіть, державний кордон України. Інформація, що міститься у земельному кадастрі, є критично важливою для надійного гарантування прав на нерухоме майно, а також – оподаткування землевласників та землекористувачів. Всі зазначені відомості до кадастру вносяться спеціальними чиновниками – кадастровими реєстраторами, а широка громадськість може ознайомитися із частиною кадастрових відомостей на публічній кадастровій карті в Інтернеті.

Читати до теми: Держгеокадастр потрібно терміново дооцифрувати

В свою чергу, технологія  blockchain являє собою базу даних у формі вибудуваного за певними правилами безперервного ланцюжка блоків, що містять інформацію та зберігаються на безлічі різних комп'ютерів незалежно один від одного. Таким чином, коли ідея «кадастру на  blockchain була вкинута у медіа-простір, професійна спільнота після короткого періоду «офігєванія», почала шукати відповідь на ключові питання: яка ж інформація буде зберігатися у «ланцюжках»? Якщо це будуть межі ділянок, то до чого тут «ланцюжки»? Чи дійсно стане кадастр повністю розподіленим? Чи треба тепер буде запровадити принципово нове програмне забезпечення для ведення кадастру? А що робити зі старим, на яке свого часу викинули шалені гроші? Невже кожен бажаючий зможе завантажити всю кадастрову базу даних кадастру на власний комп’ютер? Що робити із комплексною системою захисту інформації у земельному кадастрі, яку ледь-ледь змогли запровадили у середині 2016 року? Ці та інші питання спочатку дуже бентежили.

Читати до теми: Озвучено ризики і проблеми запровадження земельного кадастру на базі Blockchain

Проте, після офіційної презентації «нової технології», фахівці, нарешті, зітхнули із полегшенням – як виявилося, весь  blockchain звівся до проставляння на витягах із кадастру хеш-тегу, за допомогою якого стало можливим перевірити «справжність» папірців, які видають територіальні органи Держгеокадастру. В принципі, цю, не бозна яку складну дію, можна було зробити і раніше через електронні сервіси кадастру, використовуючи серію та номер документу. Проте тепер це вже стало  blockchain!

Читати до теми: Блокчейн допоможе очистити агроринок від поганих гравців

Звичайно, на нову структуру базу даних ніхто не перевів, розподіленість її зберігання не запроваджувалася, а Transparency International урочисто отримала на «відповідальне зберігання» особливо нікому не потрібну базу виданих кадастрових виписок. Проте, очевидним досягненням проведеної «реформи» стала ціла низка пафосних презентацій для вітчизняної публіки, а міжнародним партнерам, в чергове, можна було порозказувати про «рішучі зміни» та неймовірно прогресивний український земельний кадастр. Ну а найголовніше, що земельний кадастр, в принципі, від  blockchain майже не постраждав. Навіть гірше, чим було, не стало. А це, у нинішні часи, також є безумовним досягненням.