Іван Чайківський: Першочергове завдання для парламенту – ухвалити пакет земельних законів, аби дати старт безпечній земельній реформі
Іван Чайківський секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, член депутатської групи «Партія «За майбутнє»

Парламент якнайшвидше має прийняти два важливі земельні закони (2194 та 2195), аби з 1 липня 2021 року стартував цивілізований вільний ринок землі. Окрім земельної теми за перше півріччя депутатам слід «розкачатися» в питанні посухи (закон про агрострахування, підтримка розвитку зрошення Півдня України та інше), а також – дошліфувати земельну детінізацію (№3131 та його альтернативні варіанти) та вирішити подальшу долю земель державних установ (НААН, Пенітенціарна служба та інші). А також спільно з урядом та Мінагрополітики виробити дійсно дієву стратегію розвитку агросектору та систему розподілу держпідтримки (в жодному разі не підтримувати той експеримент, що  презентувало Мінекономрозвитку на засіданні аграрного комітету) з акцентом на створення доданої вартості, починаючи з тваринництва. Як це все встигнути та які очікування в аграрного комітету наразі від нового аграрного міністра Романа Лещенко? Про це AgroPolit.com говорив із секретарем Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, членом депутатської групи «Партія «За майбутнє» Іваном Чайківським:

 

Земельна реформа – потрібно ухвалити три законопроєкти: про земельну децентралізацію – 2194,  про електронні аукціони з продажу права оренди на державну землю – 2195 та про земельну детінізацію 3131

AgroPolit.com: Який план законопроєктів на цю сесію перед аграрним комітетом?

Іван Чайківський: З 1 липня набуває чинності закон 552-IX (2178-10) про ринок землі. Аби він повноцінно запрацював, потрібно ухвалити мінімум ще два важливі законопроєкти: про земельну децентралізацію – 2194 та про електронні аукціони з продажу права оренди на державну землю – 2195. Вони усувають значну частину можливих земельних зловживань на вільному ринку обігу земель. Обидва законопроєкти аграрний комітет схвалив і рекомендував парламенту до голосування у другому читанні.

Окрім того, у парламенті перебуває законопроєкт 3131 про земельну детінізацію. Він надійшов ще влітку і за якийсь час спричинив бурхливе обговорення з боку невеликих агровиробників. Насправді 3131 – законопроєкт, який надзвичайно потрібен сьогодні нашому суспільству, бо через тіньовий обробіток земель місцеві бюджети недотримують мільйони коштів, а відтак страждають самі сільські жителі. Я думаю, що найближчим часом цей законопроєкт також надійде на розгляд депутатам і ми проголосуємо його у першому читанні. Адже він спрямований, в першу чергу, на поліпшення фінансового становища територіальних громад та виведення аграрного сектору з тіні. Його суть: власник земельної ділянки або той, хто її обробляє, має сплатити мінімальну суму податку, встановлену державою. Сумарно сплачені орендарем податки з 1 га не можуть бути нижчими за цей мінімуму. Якщо фермер сьогодні обробляє 100 гектарів землі і в нього немає жодної людини на роботі, то він відповідно платить повністю всю суму. Якщо він офіційно влаштовує на роботу своїх працівників, він платить меншу суму – за мінусом сплаченого ПДФО. Якщо ж він ще й займається створенням доданої вартості, то сумарна сплата податків теж включатиме і податок з діяльності. Держава стимулює таким чином аграріїв виходити з тіні в легальний сектор, юридично оформляти свою діяльність, працівників, договори оренди тощо.

 Якщо ми хочемо мати багаті громади і села, які вирішуватимуть проблеми людей на місцях – потрібно починати з виходу з тіні і зі сплати податків усіма

Читати до теми: Земельна реформа 2021 – дорожня карта запуску ринку землі

AgroPolit.com: Тобто обезземелення власників паїв, яким так лякають, не буде?

Іван Чайківський: Це ніяке не обезземелення селян, а боротьба з тінню на українських полях. Якщо ми хочемо мати багаті громади і села, які вирішуватимуть проблеми людей на місцях – потрібно починати з виходу з тіні і зі сплати податків усіма. Не може бути так, що земля є, за документами вона не обробляється, а за фактом – засіяні поля. І це ж всі бачать. Несплачені з кожного га с/г земель податки – це недобудовані школи, дитсадки, дороги та загалом соціальна інфраструктура кожного села, селища чи міста. Підприємці, які працюють в наших селах, мають почати платити всі податки у місцеву казну. Сьогодні в Україні немає такого голови громади, який би виступив проти цього закону, бо це легальні доходи до місцевого бюджету для соціально-економічного розвитку території. З іншого боку, місцеві посадовці мають ефективно управляти коштами, щоб бізнес бачив зрушення і знав, що це зроблено за його податки.

Читати до теми: Земельна реформа України: ринок землі, оренда, паї, емфітевзис, передача землі громадам, ціна 1 га

AgroPolit.com: Отже основне завдання депутатів на цій сесії – завершити законодавче оформлення земельної реформи у вигляді ухвалення трьох земельних законопроєктів – 2194, 2195 та 3131?

Іван Чайківський: Так, першочергове завдання для парламенту – ухвалити пакет земельних законів, аби дати старт безпечній земельній реформі та запропонувати фінансовий ресурс громадам для їхнього розвитку. Чи зроблять це три названі законопроєкти: 2194, 2195 та 3131? Так, безперечно.

Законопроєкт 2194 – це суттєва земельна дерегуляція: передача від Держгеокадастру громадам повноважень розпоряджатися державними землями, які переходять їм у комунальну власність

 

Читати до теми: Сім аграрних законопроєктів у новому році: агрострахування, дерегуляція земельних відносин, пестициди, земельна реформа, електронні аукціони, державні землі і реформа Держгеокадастру

AgroPolit.com: Якщо копнути більше у суть цих законів: навіщо потрібен 2194?

Іван Чайківський: Законопроєкт 2194 – це документ про передачу від Держгеокадастру громадам повноважень розпоряджатися державними землями, які переходять їм у комунальну власність. Тобто це, без перебільшення, суттєва земельна дерегуляція.

Крім того, законопроєкт 2194 вирішує питання застосування переважного права на придбання с/г ділянки (паю). Для того щоб збільшити гарантії при використанні переважного права на купівлю землі сільськогосподарського призначення та уникнути можливих шахрайських готівкових схем (в т.ч. легалізації коштів сумнівного походження), я вніс пропозицію до повторного другого читання законопроєкту 2194. Її суть полягає в тому, щоби право продажу земельної ділянки (якщо сторони: той, хто продає, і той, хто купує і має переважне право на неї – не дійшли згоди) реалізовувалося виключно на аукціоні. Це і є цивілізований ринок та ринкові відносини, бо все вирішить попит і пропозиція, а не можливі спекуляції. На початках впровадження вільного ринку землі може бути сплеск ціни за рахунок новизни процесу. Але ми розуміємо, що ціна попиту і ціна пропозиції рано чи пізно збалансуються. Я і пропоную цей баланс закріпити законодавчо і надати незалежний аукціонний майданчик для продажу землі сільськогосподарського призначення, яка є, в тому числі, паєм, за умови, що продавець і покупець, який має переважне право, не домовилися при прямому продажу. Це дозволить уникнути критичних конфліктних перерозподілів на аграрному ринку після запуску земельної реформи.

Законопроєкт 2195 визначає порядок торгівлі правом оренди державними та комунальними землями на електронних аукціонах

AgroPolit.com: А законопроєкт 2195?

Іван Чайківський: Законопроєкт 2195 визначає порядок торгівлі правом оренди державними та комунальними землями на електронних аукціонах. Там визначено, що проводитися такі торги можуть на системі «Прозоро» або на інших дворівневих системах. Має бути обов’язковий гарантований внесок перед стартом торгів.

Тобто законопроєкт 2194 та 2195 разом із законом про землю фіксують чіткі та зрозумілі правила українського ринку земельних відносин. Вони встановлюють дуже чіткі, прозорі та зрозумілі правила обігу сільськогосподарських земель в Україні з 1 липня 2021 року.

Читати до теми: Зміна підходу до розрахунку нормативної грошової оцінки землі  – що зміниться для аграріїв та власників паїв?
 

Нормативно грошова оцінка

AgroPolit.com: Наразі дуже значна дискусія довкола розміру НГО – він буде відправною точкою при визначенні ціни продажу с/г земель. Так от, є ініціатива переглянути розмір НГО або взагалі надати це право громадам. Ви що скажете?

Іван Чайківський: Дискусій довкола цього дійсно багато. Але ми маємо розуміти: вже викристалізувалася певна структура НГО по країні. Є правила її розрахунку, що працюють. Не можна це ламати напередодні запуску ринку. На переправі коней не міняють.

Щодо такого права для громад: щоб зробити розрахунок нормативно-грошової оцінки, потрібно мати певних кваліфікованих фахівців. Звідки у громади ці фахівці сьогодні? Рішення зі зміни НГО в такому разі залежатиме від голови громади та депутатського корпусу. Що ми тоді породимо? Земельні клани в тій чи іншій громаді? Адже будь-яке аграрне підприємство, яке обробляє наразі певний об’єм землі в громаді, робитиме все для того, щоб голова та депутатський корпус стали для них ручними. Це правильно? Ні. Не можна цього робити. Якщо є таке бажання – то треба це робити на загальнодержавному рівні і точно не в авральному режимі за пару місяців до запуску ринку землі.

Розпорядження державними землями: здача в суборенду і розпаювання між трудовими колективами  

AgroPolit.com: А що робити із землями НААН, бо є два різні варіанти поводження з ними? У повітрі зависло й питання розпаювання цих земель.

Іван Чайківський: Я сьогодні запропонував би на базі цих земель модель приватно-державного партнерства. Тобто є сьогодні землі держави, які перебувають в Національній академії аграрних наук чи в пенітенціарній службі. Я би віддав їх у суборенду аграрному бізнесу на умовах ринкової орендної плати. Якщо платить сьогодні фермер за гектар землі умовно 5 тис. грн, то за державні землі має надходити від оренди не менше, а то і більше, залежно від того, які це землі. Будь ласка, обирайте суборенду на 3-5 років, і ці гроші мають бути в бюджеті.

Але частину земель НААН слід віддати на розпаювання трудовим колективам колишніх радгоспів, які досі так і не отримали свого земельного паю. Такі випадки є і на Тернопільщині, звідки я родом. Люди звертаються до мене як народного депутата з проханням їм допомогти. Під тим чи іншим «соусом» раніше у них забрали землі, заплановані під розпаювання, і досі вони їх не можуть отримати. Таким землям присвоїли статус «особливо цінних», тому наразі цю землю розпаювати серед людей не можна. По всій Україні таких радгоспів набереться близько ста. Люди ображені, бо з ними вчинили негарно, і вони хочуть хоча б зараз добитися справедливості та отримати сертифікати про власність на землю. Це питання десятиліттями не вирішується. Цього року Україна святкуватиме тридцяту річницю незалежності, а ми з вами говоримо про затяжну земельну історію тривалістю в 25 років. На мій погляд, депутати мають законодавчо допомогти вирішити це питання і повернути таким людям їхню землю та відновити справедливість.

Читати до теми: Зелена угода Європи, або основи Green Deal: що принесе агросектору України курс на екологічність

AgroPolit.com: Які ще законопроєкти планує розглядати найближчим часом комітет. Чи буде, наприклад, розглядатися питання «зеленої енергетики», адже ми бачимо, як гостро наразі на передній план виходить питання тарифів.

Іван Чайківський: Сьогодні у комітеті є багато хороших і потрібних законопроєктів, які можна дуже швидко видати на-гора. Для розуміння: в тій же зеленій енергетиці є бачення, як і куди рухатися, але під це у бюджеті немає ресурсу – ми це бачимо. Особливо якщо зважити, що на держпідтримку аграріям виділили фактично копійки – 4,7 млрд грн. У ЄС цю ж альтернативну енергетику розвивають, бо є ресурси під це. 15 років тому Німеччина мала програму з розвитку сонячної енергетики, за якою 100% з державного бюджету відшкодовувалося за встановлення на тваринницьких фермах сонячних батарей. Ця програма у них працювала 5 років. Зараз на кожній німецькій тваринницькій фермі встановлено сонячні батареї. А коли я проїжджаю українськими селами, тією ж Тернопільщиною і бачу, що на наших городах, на нашому прекрасному родючому чорноземі стоять сонячні батареї, повірте, серце розривається. Люди роблять, що можуть своїми силами, але для переломного моменту в цій сфері потрібна участь саме держави. В аграрному комітеті та в секторі є чітке розуміння і бачення, як можна аграрний сектор вивести з тієї кризи в сегменті тваринництва. Саме на тваринництво слід сьогодні уряду робити масштабну ставку: це робочі місця, додана вартість, надходження валюти, міцні тили країни, зрештою, продовольча безпека держави.

Читати до теми: Держпідтримка АПК – програми на 2021 рік: тваринництво, компенсація придбання с/г техніки, кредити, фермери, кооперативи, посуха, зрошення, органічна продукція, картоплярство

Наразі український агросектор працює фактично на ентузіазмі, а мав би – на всі 200% для забезпечення української і світової продовольчої безпеки.

AgroPolit.com: Як правильно державі підтримувати тваринництво?

Іван Чайківський: Тваринництво – це галузь, яка потребує тривалішого (у порівняні з рослинництвом) періоду окупності інвестицій. Тому ефект від вкладень буде помітний не так швидко. Але він однозначно буде. Закладених у бюджет на 2021 рік 4,5 млрд грн не вистачить ні на що. Це тільки щоб щось підсолити. Мінімум 1% аграрного ВВП – ось що потрібно передбачити та реально виплачувати агровиробникам. Я твердо переконаний, що якщо б ми направляли більше ресурсу, повірте, що через три роки ми б мали досить серйозну віддачу в країні. Я мав зустріч з послом Республіки Узбекистан. Ми довго спілкувалися про інтерес Узбекистану в Україні і інтерес України в Узбекистані. Знаєте, мені настільки було приємно те, що Україну розглядають як перспективну країну, яка може бути одним з провідних постачальників м’ясної сільськогосподарської продукції на ринок Узбекистану. Це дуже добре. Однак, коли ми заговорили про держпідтримку в наших країнах, то стало зрозуміло – про їхній рівень ми можемо лише мріяти. Наразі український агросектор працює фактично на ентузіазмі, а мав би – на всі 200% для забезпечення української і світової продовольчої безпеки.

Читати до теми: Положення про діяльність Мінагрополітики: Ігор Петрашко таки «віджав» собі контроль за Держпродспоживслужбою
 

Три завдання для аграрного міністра Романа Лещенко: стратегія, зрошення та реанімація українського машинобудування

AgroPolit.com: Нещодавно призначений міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко серед основних своїх завдань на посаді називав і написання стратегії. А які ще завдання, на ваш погляд, наразі мав би виконати в першу чергу аграрний очільник?

Іван Чайківський: Перше – домогтися порозуміння між усіма галузевими асоціаціями і тоді спільно розробити аграрну стратегію на 10-15 років за кожним із напрямів АПК. Якщо писати агростратегію для тваринництва, то її слід розділити на кілька підгруп: ВРХ, свинарство, мала худоба і так далі. Вислухати всіх учасників кожного напряму, знайти найоптимальніший шлях для виробництва продукції саме з доданою вартістю і прописати кроки як з боку держави, так і з боку бізнесу. Правильна стратегія розвитку АПК – це поступове зменшення частки зернових у загальній структурі експорту та нарощення власної переробки та експорту готової продукції.

Друге завдання – комплекс кроків для протидії посусі на півдні України та загалом по країні. Аграрії півдня у 2020 році отримували 3-4 т кукурудзи з 1 га. А за наявності систем зрошення ця цифра б зросла до 10-12 т в сухому зерні кукурудзи. Що сьогодні потрібно аграріям півдня? Недорогий кредит, дешева електроенергія для поливу (наприклад, нічний тариф на атомну електроенергію), компенсація відсотків з придбання техніки для відновлення зрошувальних систем на 3-5 років та інше.

Читати до теми: Потреба зрошення в Україні: інвестиції, протидія наслідкам посухи, фінансова складова

Словом, завдання №2 – державна програма підтримки зрошення. За рахунок поливу ми отримаємо збільшення загального обсягу врожаю в Україні на кілька мільйонів тон. Врожай для України – це ВВП. Це створення робочих місць. Чому б нам спільно з урядом не створити програму підтримки українського виробника обладнання для поливу? Потреба у такому обладнані є. І це зовсім не складно зробити країні, яка виготовляє космічні кораблі, двигуни для літаків. Крім того, слід ухвалити закон, який би передав всі поливні системи у власність (в форматі ТОВ) тим же аграріям, які їх утримуватимуть і за них відповідатимуть.

Третє завдання – реанімація українського машинобудування. Мільярди доларів щорічно аграрний сектор витрачає на закупівлю імпортної сільськогосподарської техніки самохідної і причепної. Якби я був прем’єр-міністром, то зробив би все, аби ми виробляли український трактор. І я б цей трактор сам розкручував публічно і показував би, як він працює на землі. Є інший спосіб – сформувати такі умови, аби світові лідери-виробники техніки прийшли виробляти її в Україну. Це ж не китайська граматика – це можна і потрібно зробити. Це додаткові податки, робочі місяця в Україні.

Мінагрополітики слід відновити в тому вигляді, яким воно було до його ліквідації влітку 2019 року, та повернути всі функції, які у нього були раніше

AgroPolit.com: Що скажете про підпорядкування Держпродспоживслужби – хто її має контролювати – Мінагрополітики чи МЕРТ?

Іван Чайківський: Регулювання ветеринарної та санітарної медицини за логікою – це відповідальність Мінагрополітики. МЕРТ до цього не має жодного відношення. Чим швидше повернуть Держпродспоживслужбу в підпорядкування агроміністерства – тим краще. Мінагрополітики слід відновити в тому вигляді, яким воно було до його ліквідації влітку 2019 року, та повернути всі функції, які у нього були раніше.

Роман Лещенко має запровадити open space у всіх напрямах і процесах. Якщо йому це вдасться – шанс на зміни в АПК є

AgroPolit.com: Що особисто ви очікуєте від Романа Лещенка?

Іван Чайківський: Я очікую від аграрного міністра найперше, що він буде патріотом аграрного сектору та виведе український продукт на нові ринки.

AgroPolit.com: Ви йому вірите?

Іван Чайківський: Вірю.

AgroPolit.com: Чому? Бо в нього чесні очі?

Іван Чайківський: Романа Лещенка я знаю вже дуже давно. Так склалося, що я був у нього на господарстві та бачив, що і як там працює. Ферма добре облаштована, скрізь порядок. Це все говорить про людину. Коли в людини є порядок на господарстві, на фермі, то й в іншому ця людина є відповідальною. Я наголошу, що сьогодні дуже мало аграріїв хочуть займатися тваринництвом, бо це нелегка і не така прибуткова справа, як рослинництво. На мій погляд, Роман Миколайович добре розуміє аграрний сектор, що є дуже важливо для аграрного міністра. Раніше ми мали багатьох міністрів, які до аграрного сектору не мали жодного відношення і не розуміли, як ним управляти та де влада може бути корисною для сільгоспвиробників.

AgroPolit.com: Ваша йому порада.

Іван Чайківський: Зараз в нього є унікальний шанс зробити дійсно ефективне Міністерство аграрної політики та продовольства з новим, сучасним підходом. Старий міністерський мотлох у підходах формування політики слід просто викинути на політичний смітник історії і розвивати нове – повна прозорість. Роман Лещенко має запровадити open space у всіх напрямах і процесах. Якщо йому це вдасться – шанс на зміни в АПК є. Побілити у Мінагро, зробити генеральну дезінфекцію, щоб звідти витравити всю радянщину, яка там «квітла» ще донедавна. Нове сучасне українське міністерство аграрної політики має працювати на розвиток економіки України і на благо аграріїв. Тому я бажаю Роману Миколайовичу слухати всіх, але робити висновки і жити тільки своїм розумом. Тому що в таких ситуаціях дуже багато є порадників, які радять і нараджують.

Перезавантаження Держрезерву – три кроки для уряду

AgroPolit.com: Уряд ініціює призначення чергового керівника Держрезерву без конкурсу. Які зараз ключові завдання стоять перед Держрезервом і які кроки наразі допоможуть перезавантажити його роботу?

Іван Чайківський: Зараз склалася ситуація, коли держава повинна своїми функціями регулятора принести користь вітчизняним товаровиробникам.

Дефіцит кукурудзи на світовому ринку призводить до її відтоку з ринку України і, як результат, до зростання ціни на кукурудзу, до збільшення вартості кормів, а в подальшому – м’яса, молока, яєць та інших продуктів тваринництва та птахівництва.

Влада має розуміти, що тваринництво та переробка – це галузі, що продукують додану вартість та несуть на рівні з державою соціальне навантаження: створюють робочі місця на селі та формують податкову базу для новостворених громад.

А скорочення поголів’я ВРХ та свиней набуло загрозливої тенденції: за останні роки кількість худоби зменшувалася на 5-6,5% щорічно.

Зараз важливо підтримати галузь тваринництва та переробників, оскільки це питання напряму стосується продовольчої безпеки нашої країни та відпускних цін на соціально важливу продукцію.

Це можна зробити трьома шляхами:

  1. Держава як регулятор обмежує експорт кукурудзи, тим самим залишає її частину для виготовлення комбікормів на внутрішньому ринку, втримуючи баланс потреби;
  2. Держава в особі структур Держрезерву продає кукурудзу виключно на підприємства з виготовлення кормів, на тваринницькі і птахокомплекси;
  3. Держава підтримує представників галузі цільовими коштами з бюджету.

 За таких обставин ми маємо думати про наслідки, які настануть і після яких на відновлення цього напряму економіки можу піти роки.

Скорочення поголів’я – найбільш критичний, оскільки відновлення його потребуватиме не стільки грошей, скільки часу. А зараз ми не маємо ні одного, ні іншого.

Якщо ж говорити глобально, то уряд має не допускати критичних ситуацій та реагувати на них завчасно. Одне з рішень, яке має бути пропрацьовано та ухвалено негайно, – це наведення порядку з контрабандою готових продовольчих товарів з-за кордону. Саме контрабанда не дає можливості розвивати власну переробку через неконкурентність в ціні. І замість того, щоб латати проблеми, уряд мав би усувати причини цих проблем!

Читати до теми: Зона вільної торгівлі з ЄС: як не здати Україну при переписуванні угоди – квотування, тарифні бар’єри, доступ на ринок

На наступні 5 років у угоді про ЗВТ з ЄС слід записати дзеркальні квоти на більшість аграрних позицій або безмитне ввезення аграрної продукції. Тоді це будуть «двері» на європейський ринок.

AgroPolit.com: Україна наразі розпочала перегляд умов ЗВТ з ЄС. Які позиції слід включити в частині торгівлі агропродукцією?

Іван Чайківський: Зона вільної торгівлі з ЄС має бути «дверима» для української агропродукції в Європу, а не «вікном» нереалізованих можливостей. Наявні в угоді безмитні квоти – це радше навіть вузька «кватирка», через яку агробізнес «лазив» всі 5 років. Зараз у нас є чудовий шанс змінити ситуацію і як всі цивілізовані країни відстояти свою позицію в частині квот як мінімум. Що би я порадив уряду? Кабмін має ініціювати запровадження дзеркальних квот за всіма позиціями аграрного експорту. На наступні 5 років у угоді про ЗВТ з ЄС слід записати дзеркальні квоти на більшість аграрних позицій або безмитне ввезення аграрної продукції. Тоді це будуть «двері» на європейський ринок. Інакше ризикуємо і далі грати в одні ворота: вони нам все, а ми – обмежене коло продукції. Я би навіть поставив переговірникам такий KPI, за яким би оцінював успішність їхньої роботи в цих перемовинах. Зрозумійте: Україна не має боятися говорити з сильної позиції з ЄС. Якість нашої продукції відповідає їхньому ринку. Ми маємо вчитися говорити на рівних, бо з сильними – рахуються.

Нам треба відстоювати свого товаровиробника і вести жорстку протекціоністську політику щодо аграрного імпорту

AgroPolit.com: Але ж європейці «пищать», що їхні фермери бояться бездотаційних наших.

Іван Чайківський: Значить – до побачення. Нехай шукають собі ринки в Африці, і немає чого їх сюди пускати. Нам треба відстоювати свого товаровиробника і вести жорстку протекціоністську політику щодо аграрного імпорту. Світ уже взяв курс на політику протекціонізму для свого виробника. Подивіться на кроки американського президента Джо Байдена і його законодавчі ініціативи в цьому питанні.

Читати до теми: Відставка голови аграрного комітету Миколи Сольського...
 

AgroPolit.com: І закінчуємо ми нашою депутатською темою. Іване Адамовичу, ми знаємо, що в комітеті був «бунт на кораблі». Ви в ньому участі не брали: вас не було серед 13-ти «брутів». Що зараз відбувається в комітеті: всі працюють чи і далі інтригують?

Іван Чайківський: Останні засідання аграрного комітету були дуже конструктивні. Я, відверто кажучи, коли все те сталося, про що ви кажете, навіть не дуже зрозумів, які можуть бути претензії до голови комітету Миколи Сольського. Я вважаю, що він на своєму місці. А кому щось не подобається, ми живемо у вільній країні – комітет можна завжди змінити.

AgroPolit.com: А чому так і не дібрали двох нових депутатів до аграрного комітету (Колихаєв найближчим часом складе повноваження депутата)? Це б змінило розстановку сил у комітеті однозначно.

Іван Чайківський: Це питання адресуємо тим, хто має чи не має наміру входити в комітет.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com 

 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

5 лютого 2021
Прийняттям закону про ветеринарну медицину Україна синхронізує українське законодавство з європейським – Чайківський 
Прийняттям законопроекту про ветеринарну медицину та благополуччя тварин у 2-му читанні та вцілому №3318 Україна синхронізує українське...
21 грудня 2020
Чайківський повідомив, що отримають аграрії від прийняття закону про про зниження ставки експортного ПДВ до 14%
Законопроект №3656, який прийняти вцілому, містить низку позитивних та прогресивних змін, від яких очікується як економічний ефект, так і підтримка...
19 вересня 2020
Закон про 15% ПДВ для окремих видів сільськогосподарської продукції знизить ціни на вітчизняні продукти, – Чайківський
Законопроєкт №3656, який знижує ПДВ для окремих видів сільськогосподарської продукції,  дозволить знизити ціни на вітчизняні продукти. Про це...

Вибір редакції

13 травня 2021
Недореформований Держгеокадастр – невирішені питання: категорії та види земель і їх цільове призначення
Анатолій Шумський, заступник голови Центру розвитку земельних правовідносин в Україні у блозі на AgroPolit.com розповів нереформований...
5 травня 2021
Детектор аграрних законопроєктів: публічні декларації та реальні голосування депутатів аграрного комітету
Обіцянки аграрних депутатів – членів аграрного комітету підтримувати лінію партії та робити все від них залежне для втілення у життя земельної...
28 квітня 2021
Чи потрібен у селі інститут старост: Верховна Рада ухвалила законопроєкт №4535
15 квітня 2021 року Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому проєкт закону про внесення змін до деяких законів України щодо...