Віктор Шеремета: Фермер потребує підтримки першим, бо працює на ринок країни та заробітком годує родину
Віктор Шеремета, колишній заступник міністра аграрної політики і продовольства України

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль зустрівся з фермерами, щоб поговорити про проблеми галузі. Зокрема, спілкувалися про проблему засухи через нестачу дощів та держпідтримку аграріїв. Денис Шмигаль заявив, що хоче чути фермерів і розуміти, чого вони потребують передусім. А от із якими враженнями повернулись із зустрічі фермери та чого очікують від уряду, AgroPolit.com розпитав колишнього заступника міністра аграрної політики і продовольства України, власника фермерського господарства Віктора Шеремету.

AgroPolit.com: В урядовому звіті після проведення зустрічі з фермерами зазначається, що розмовляли про держпідтримку аграріїв та, зокрема, фермерів. Про які проблеми говорили у першу чергу?

Віктор Шеремета: Ми з боку фермерів говорили про те, щоби програми, які працювали останніх 2 роки, продовжили працювати. Зараз в уряді говорять про програму «5-7-9%», яка має забезпечити фермерів кредитами. Але в нас була програма про відшкодування відсотків – і 1% залишався для фермерів. Тоді наголошували, що будуть повернуті борги за програмами держпідтримки за 2019 рік, які не закриті. Обіцяли, що їх покриють у 2020 році. Водночас ми наполягали на тому, щоб продовжили дію торішніх програм. Це спростило б доступ до них спільноти фермерів. Якби залишились попередні програми, то не у січні 2020-го, але вже у перші місяці року ми отримали б держпідтримку, поки там би погодили бюджетні програми, паспорти, це було б трошки пізніше. Та все ж не під кінець року. Бо за новими програмами отримаємо підтримку ще нескоро, через те що сьогодні вся бюрократична процедура стосовно змін до цих постанов триває, нові програми держпідтримки ще не погоджені, паспорти бюджетних програм не затверджені. Все це затягує час. Відповідно, фінансування буде на останній квартал. А воно могло б значно раніше відбутися.

Ті, хто працює на внутрішній ринок, забезпечує країну продовольством – як правило, це дрібні фермери».

AgroPolit.com: У Верховній Раді України готують до розгляду законодавче запровадження мінімального податкового навантаження на землю, тож мають обрати один із трьох законопроєктів – говорили про цю новацію з урядовцями?

Віктор Шеремета: Ми не підтримуємо таку пропозицію у запропоновані формі. В усьому світі, зокрема у ЄС, фінансування чи оподаткування малих виробників є таким, аби вони тільки працювали та забезпечували свою сім’ю. А ставити в однакові умови велике господарство і малого виробника – це несправедливо, тому що в них різні умови господарювання. Великий працює на експорт, отримує експортне відшкодування за експорту продукції, і продукція йде у валюті. Ті, хто працює на внутрішній ринок, забезпечує країну продовольством – як правило, це дрібні фермери. Внутрішній споживач переважно слабо забезпечений фінансами, відповідно, ціни тут не такі, як у великих господарств. Тим більше нині, коли коронавірус, доступ до ринків у фермерів обмежений, вони не можуть свою продукцію реалізувати через великі торгові мережі, а тільки на ринках. Ринки не працювали – весною багато продукції, особливо плодоовочевої, фермери не змогли реалізувати, її повикидали.

Читайте до теми: Податковий мінімум на сільськогосподарські землі: як вивести з тіні 12 млн га?

AgroPolit.com: Запитували про можливості покращити доступ до кредитів?

Віктор Шеремета: Стосовно кредитів, я говорив, що програма Національного банку для комерційних банків виписана так, що коли вводять дані дрібного фермера, він не відповідає критеріям позичальника. І банк такого фермера одразу викидає, відштовхує з цієї програми, такі як він не можуть отримати кредит. Хоча це найбільш надійні позичальники. Бо ганьба громаді, якщо місцевий фермер – банкрут. Ми раніше говорили з банкірами, наголошуючи, якщо десь на Печерську ти отримав кредит або маєш борг, і не повернув – ти просто крутий перець у тому середовищі. А на селі це ганьба. Тому селяни – це найкращий позичальник. З ними треба працювати. У 2016 р. і 2017-му вимоги в них були дуже високими для отримувачів кредиту – якщо в тебе немає 300, 400, 500 га, то банки це навіть не розглядали. Зараз же дрібні банки знизили цю планку до мінімуму. Тепер через них фермери можуть отримувати кредити. Але система все ще складна.

Я фермерів просив виходити з тіні й реєструватися. Вони зареєструвалися, а тепер без кредитів».

AgroPolit.com: Програма «5-7-9%», розрекламована урядом, не є для вас надією на покращення ситуації?

Віктор Шеремета: Вона створена для всіх. Але в нас у минулому й позаминулому році працювала програма 1%. Вона врешті виправдала себе, особливо в 2019-му, коли фермери побачили, що це працює, й ефективно працює, тож почала користуватися великою популярністю. Але її дію припинили.  Тому це неправильно. І прем’єр погодився, що державні програми повинні бути стабільними та послідовними. Тоді є довіра до держави та до влади. Прем’єр дав доручення профільному заступнику, ми говорили з головою профільного комітету парламету Миколою Сольським, що все мусить працювати. Нагадали про спецрежим ПДВ, який для малих блокується. Я фермерів просив виходити з тіні та реєструватися. Вони зареєструвалися, а тепер без кредитів. Мені кажуть: «Ви ж просили – ми зареєструвались, а тепер не можемо оформити податкові розрахунки». Бо у податковій такий критерій, що вони автоматом блокують їхні розрахунки.

Читайте до теми: Олена Коробкова: Реального кредитування на покупку землі можна очікувати з 2024 року

Коли помирає власник, на якого була оформлена земля, якщо він не виконав певні процедури, починаються проблеми з прокурорами».

AgroPolit.com: Яке найбільш гостре питання звучало на зустрічі?

Віктор Шеремета: Ми порушували питання про землі постійного користування. Якщо фермер помирає, то прокурори, як шакали, накидаються на сім’ю та відбирають у них земельні ділянки. Викидають сім’ю на вулицю. Є недобросовісні прокурори, котрі собі потім приписують, що вони повернули до державної власності землю. А фактично цю землю отримують потім потрібні люди, а сім’я залишається без нічого. І у нас таких прикладів в Україні багато. Коли помирає власник, на якого була оформлена земля, якщо він не виконав певні процедури, починаються проблеми з прокурорами. Вирішення дуже складне, виняткове, але воно існує. Ми наголошували фермерам: робіть щось, бо заберуть. Але вони думають, що на землі треба тільки працювати з лопатою і трактором. А у правовому вимірі думають, що земля за ними вічно. Треба ще в прокурорів відвоювати.

AgroPolit.com: А на яких підставах забирають землю?

Віктор Шеремета: Зазначають, що землю отримував фермер як фізична особа. А він свого часу отримував її як фізична особа і на підставі цієї землі створював фермерське господарство. Вони говорять, що треба було, щоб фермерське господарство отримувало землю, а не фермер. Але у 1990-ті роки така була ситуація, що тобі давали відразу наділ як фізичній особі-фермеру, а потім ти лише на підставі цієї земельної ділянки міг створити фермерське господарство. Хоча ми подавали запит до Конституційного суду і суд підтвердив, що ця земля перебуває у користуванні фермерського господарства, бо вона у первинних документах була прописана у довічне користування саме так. Ми про це на зустрічі з урядовцями також говорили. Це трагічна і драматична подія для багатьох сімей. Вони думають, що вічно на цій землі працюватимуть, а прокурор приїжджає і ще й притягає їх до кримінальної відповідальності за те, що вони незаконно займають земельну ділянку. Ми говорили про це з попереднім віце-прем’єром Степаном Кубівим, ще 2 роки тому, коли так само прокурори налітали та робили спробу відібрати. Тоді була домовленість, що прокуратура не втручатиметься. Голова аграрного комітету пообіцяв, що до кінця року врегулюють. Чи вірити?.. У законі поки що це не прописано, а неродиві прокурори чинять свою чорну справу. Бо звітують: «Дивіться, ми повернули до державної власності землю». Хоча на ту землю вже кинули чужим оком. Тож однією рукою повертають, а другою вона йде за певним призначенням. Для багатьох це трагедія. Законодавчо можна було б усе визначити. Але ж фермери – це колишні колгоспники, відвоювати своє не можуть. Її розпаювати можна було цю землю, кадастровий номер призначити. А прокурори не сплять, усе тягнуть і тягнуть.

Читайте до теми: Валерій Перепелиця: В Україні відбувається економічний геноцид фермерства

AgroPolit.com: Мінекономрозвитку анонсувало запровадження квот на імпорт мінеральних добрив. Чи підтримують фермери таку ініціативу та які наслідки це матиме для ринку?

Віктор Шеремета: Звісно, фермери хочуть, щоби все було дешевше. Бо внаслідок збільшення пропозиції виробники встановлювали б менші ціни   на добрива. Але фермери – найбільш патріотичний прошарок суспільства, який навіть готовий жертвувати фінансовим станом, щоби не завозили російські добрива в Україну. Тому й не заперечують ініціативі запровадження квот.

Компанія ЄвроХім – це великий російський холдинг, який постачав до України добрива, а зараз вони створили перевалку у Литві».

AgroPolit.com: Представники ВАР виходили у містах України на акції протесту, аби не дозволити квотування, бо казали, що обмеження стосуватимуться і добрив зі США та країн ЄС, а не лише Росії?

Віктор Шеремета: У цьому трохи є маніпуляції. Часто кажуть: «Чому з Прибалтики не можна завозити добрива?». Компанія ЄвроХім – це великий російський холдинг, який постачав до України добрива, а зараз вони створили перевалку у Литві. І через Литву завозять нібито європейські добрива до України. Але це російське добриво, як і компанія EuroChem Technology. Так само я знаю, що понад рік тому розглядали добрива, які завозилися з Туреччини, не знаю, наскільки правильною була інформація, але нам говорили працівники Одеського припортового заводу, що вони робили аналізи та з’ясували, що ті азотні добрива, які йшли під маркою Туреччини чи Грузії йшли, були російськими. Америка до нас не повезе. Ми в полі застосовуємо добрива таких європейських виробників, як Yara, Arvi, тому, звісно, проти, щоб такі провідні європейські виробники були заборонені чи заблоковано їхнє постачання в Україну. Але ми знаємо, хто лобіює і за що російську компанію ЄвроХім.

Читайте до теми: Оригінал чи копія: як законодавчо навести лад на ринку захисту рослин

AgroPolit.com: Розмова сьогодні проста – про встановлення мит на добрива з Росії і створення поля, чи теплої ванни для внутрішнього виробника, Ostchem?

Віктор Шеремета: Я теж не у захваті, щоби Фірташ тут був у комфортних умовах. Але, з іншого боку, Фірташ купує газ трішки дорожче, ніж російські виробники. І він не буде конкурентом. Якщо ми знищимо нашого внутрішнього виробника добрив, то може змінитись ситуація. Сьогодні нам імпорт пропонують дешевше, але якщо потім не буде внутрішнього виробника, ми отримаємо все значно дорожче. Тому, знаючи думку багатьох фермерів, вони не сильно підтримують, щоб російські добрива були присутніми на ринку. Я знаю фермерів, які ще до заборон, десь 3, 5 років тому, віддавали перевагу будь-якому добриву – польському, українському дорожчому, але не брали російський імпорт. Великі ж компанії готові на дешевше – не має значення походження добрив. 

Ввізне мито на добрива має повністю йти на здешевлення українських добрив».

AgroPolit.com: Чи не вважаєте Ви, що запровадження таких імпортних квот поставить у непрості умови аграріїв. Бо у такому випадку внутрішній виробник, компанія Ostchem зможе регулювати ціну та оперувати нею, а це може призвести до порушення виробничого аграрного циклу?

Віктор Шеремета: Ризик присутній. Але я свого часу пропонував – заборонияти не треба, лише запровадити мито на ввезення сюди добрив. Щоб мито не просто йшло кудись, а щоб його назад повернули аграріям. Якщо подорожчання отримали, мають додаткові надходження від ввізного мита, то воно повинно залишатися. Ввізне мито на добрива має повністю йти на здешевлення українських добрив. 

AgroPolit.com: Що потрібно зробити державі, щоби внутрішній виробник не розгулявся та не вживав своє монопольне положення на ринку?

Віктор Шеремета: Азотні добрива у нас у двох виробників – якщо за прізвищами: Фірташ і Коломойський, два підприємства. Але останнім часом і я брав їхні добрива складні. Також у Львові купував у хлопців – вони з Єгипту возять фосфати та виготовляють комплексні добрива, я їх теж застосовував. Це «Нітроамофоска-М». Запровадження обмежень може дати таким виробникам поштовх, котрі налагодили виробництво з єгипетських компонентів. Нам слід відновлювати наше українське добриво. Подивіться, Польща не має власних ресурсів, корисних копалин. А ми звідти експортуємо більшість добрив. Тому необхідно налагоджувати власне виробництво.

Оксана Тупальська, журналіст AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

19 травня 2020
Саакашвілі зустрінеться з фермерами для обговорення основних проблем галузі
Голова Виконавчого комітету Національної ради з питань реформ Міхеїл Саакашвілі 19 травня має зустрітися з фермерами, аби поговорити...
7 листопада 2018
Невдовзі аграріям видаватимуть дотації на гектар – Шеремета
Найближчим часом в Україні запрацює механізм надання фермерам державної підтримки на гектар землі та на працівників. Про це заявив  заступник...
31 жовтня 2018
Віктор Шеремета: Цього року дотації точно не будуть використані повністю
У 2018 році дотації точно не будуть використані повністю. Про це заступник міністра аграрної політики України Віктор Шеремета заявив під час...

Вибір редакції

26 жовтня 2020
Невиконання форвардних контрактів – вирок фермерам чи шлях до діалогу з трейдерами?
Аналіз осінніх ринкових цін на зернові, а також динаміка виконання форвардних контрактів українськими фермерами демонструє, що український АПК...
20 жовтня 2020
Роман Лещенко – про передачу державних земель народу, інвентаризацію, корупцію, детінізацію, безоплатну приватизацію та реформу Держгеокадастру
Голова Держгеокадастру, уповноважений президента із земельних питань Роман Лещенко в інтерв'ю Latifundist.com розповів про те, як передаватиметься...
21 жовтня 2020
Земля громадам від Президента: де її шукати?
Під час земельного форуму «Земля – народу», організованого під час візиту на Чернігівщину, Президент Володимир Зеленський озвучив...