Оригінал чи копія: як законодавчо навести лад на ринку захисту рослин
Микола Кучер, народний депутат України VIII та IX скликань, член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики

Уже декілька років тривають баталії та суперечки навколо однієї з чинних норм законодавства у сільському господарстві, зокрема про розповсюдження засобів захисту рослин. У грудні 2015 року в межах великого дерегуляційного законопроекту було внесено зміни до статті 4 Закону України «Про пестициди та агрохімікати». А в другому читанні без обговорень з учасниками та представниками українського агросектору з’явилася норма, що для завезення й застосування незареєстрованих в Україні пестицидів для проведення державних випробувань і наукових досліджень є документальне підтвердження їхньої державної реєстрації у країні, де вони виробляються.

Читати до теми: Зміна порядку ввезення пестицидів та агрохімікатів в Україну – чи варто боятися екологічних наслідків?

Чинна норма створила антиконкурентні та дискримінаційні умови на ринку засобів захисту рослин (далі – ЗЗР) у нашій країні та блокує доступ інновацій до агросектора. Більш того, вона є такою, що суперечить поширеній практиці у розвинених країнах світу! Адже вимоги підтвердження факту реєстрації продукту у країні виробництва, приміром, у законодавстві ЄС, США та інших цивілізованих країнах відсутня взагалі.

Однак для пересічних людей вигадано безліч жахалок і міфів щодо використання пестицидів у процесі виробництва сільськогосподарської продукції. Постійно чиниться спротив тим, хто хоче виправити цю «помилку».

Тому спочатку вважаю за необхідне пояснити читачеві різницю між оригінальними та генеричними засобами захисту рослин. Якщо шукати порівняння у людському світі, то засоби захисту рослин можна порівняти з ліками, вітамінами, засобами боротьби проти різних шкідників – є оригінальні, а є копії.

Це як і у випадку щеплень для дітей: батьки зазвичай виступають проти препаратів, вироблених у країнах Азії, та готові доплачувати за оригінальні європейські вакцини!».

ОРИГІНАЛЬНІ ЗАСОБИ — це ті, котрі виробляються на основі хімічної речовини, яку винайшли на науковій базі компанії-виробника (як правило, це великий хімічний завод) або у співпраці з ним.

ВІДТВОРЕНИЙ ПРЕПАРАТ (генерик) — копія, яка за ефективністю та безпекою мала б відповідати інноваційному (оригінальному) препарату, що виробляється після закінчення терміну дії патентного захисту.

Але всі ми знаємо, що у переважній більшості випадків копія — гірша за оригінал. І, звісно, дешевша.

Читайте до теми: Чи відкривати ворота для небезпечних пестицидів і хімікатів: 7 міфів про інновації законопроекту № 6606

Тепер, коли новітні технології в агросекторі – це давно вже не предмет гордості, а життєва необхідність, український аграрій продовжує користуватись «агрохімічним дустом».

Це тоді як:

  • уся Європа вкладає мільйони доларів у розробку екологічно безпечніших ЗЗРів;
  • аграрії в усьому світі запроваджують нові технології використання ЗЗР, комбінуючи хімічні та біологічно діючі речовини;
  • працюють над тим, щоби зменшити навантаження пестицидів на екологію, а також покращити захисні дії препарату.

Україна продовжує користуватися «надбаннями» минулого століття. Водночас, нам доводять і нав’язують ідею, що  нашу країну хочуть використати як полігон для випробувань. Але насправді усі дискусії про генерики — це бізнес і надприбутки тих, хто ці препарати завозить до України.

Стосовно генеричних пестицидів, хотілося б відзначити наступні недоліки, які відсутні в оригінальних засобах захисту рослин:

Агротехнологічні:

  • Непрогнозована ефективність боротьби проти шкідників
  • Ймовірна фітотоксичність на культуру
  • Ймовірна післядія на наступні культури сівозміни
  • Непередбачувана взаємодія з іншими добривами, речовинами

Екологічні:

  • Недостатньо вивчений вплив на здоров’я людей і довкілля
  • Повільніший розклад генерика пестициду в ґрунті
  • Можливі залишки діючої речовини генерика у готових продуктах харчування

Обмеження доступу до передових світових розробок у сфері засобів захисту рослин призводить до того, що на українському ринку стає все більше «старих» препаратів».

Може, це просто комусь «на руку»? Давайте розбиратися.

Після внесення змін до ст. 4 Закону України «Про пестициди та агрохімікати», вже протягом 4-х років, заблокованими для ввезення в Україну залишаються близько 95% інноваційних препаратів, які за ступенем безпеки для навколишнього середовища значно кращі. Обмеження доступу до передових світових розробок у сфері засобів захисту рослин призводить до того, що на українському ринку накопичується все більше «старих» препаратів. А це призводить до так званого звикання і виникає стійкість шкідливих організмів до діючих речовин, а також, відповідно, зменшує їхню ефективність. Хтось починає вносити більшу кількість препаратів, хтось експериментує з їхніми сполуками, а це завдає більше шкоди навколишньому середовищу, ніж якби застосовувалися новітні, більш екологічні та безпечніші ЗЗР.

Читайте до теми: Зміна порядку ввезення пестицидів та агрохімікатів в Україну – чи варто боятися екологічних наслідків?

А тепер уявіть, що вашу картоплю з’їдає колорадський жук, а замість сучасних засобів та оприскувача вам у руки дають відро зі смердючою мішаниною та старий віник: «Іди, прискай!»

Це якраз ті, хто виступає проти законопроектів6606 та № 2289, проти розвитку й науки, штовхаючи українського аграрія та фермера в минуле.

На сьогодні співвідношення на українському ринку оригінальних ЗЗР до генериків становить приблизно 65% до 35%. Водночас у грошовому еквіваленті вітчизняний ринок ЗЗР фахівці оцінюють у майже $1 млрд. Тобто $350 – це частка генеричного ринку.

Українські науковці стверджують, що у нашій країні достатньо потенціалу та засобів, щоб одночасно з  країною-виробником аналізувати нові препарати. Жодних проблем ніколи не було з тим, щоб оцінити, шкідливий новий препарат чи ні.

А  чинне законодавство жорстко регулює та контролює як процес ввезення комерційних партій ЗЗР в Україну, так і процес ввезення зразків незареєстрованих ЗЗР для державних випробувань і наукових досліджень та унеможливлює ввезення комерційних партій під виглядом зразків.

А саме:

  • Постанова Кабінету Міністрів України №288 від 4 березня 1996 р. «Про затвердження Порядку надання дозволу на ввезення незареєстрованих пестицидів і агрохімікатів, що використовуються для проведення державних випробувань та наукових досліджень, а також обробленого ними насіннєвого (посадкового) матеріалу»;
  • Наказ Мінприроди №491 від 08.11.2006 р. «Про затвердження зразка Дозволу на ввезення та застосування незареєстрованих пестицидів і агрохімікатів для державних випробувань та наукових досліджень, а також обробленого ними насіннєвого (посадкового) матеріалу»
  • Наказ Мінприроди №287 від 05.06.2008 р. «Перелік науково-дослідних установ та організацій, які проводять державні випробування препаратів»).

Вимога підтвердження факту реєстрації продукту в країні виробництва, наприклад, у законодавстві ЄС, США та інших цивілізованих країн відсутня взагалі».

Фахівці впевнені, що ця норма жодним чином не стосується ввезення комерційних партій пестицидів та агрохімікатів — їхнє ввезення дозволене лише за умови державної реєстрації в Україні. Ще раз хотілося б наголосити, що вимога підтвердження факту реєстрації продукту в країні виробництва, приміром, у законодавстві ЄС, США та інших цивілізованих країн відсутня взагалі. Вона створює антиконкурентні та дискримінаційні умови на ринку засобів захисту рослин у нашій країні та блокує доступ інновацій (оригінальних, більш безпечних засобів захисту рослин!) до агросектора.

Читайте до теми: Глухий кут для АПК — роздрібний ринок добрив і ЗЗР на 90% складається з підробок

У сучасному мобільному світі та у світовій практиці місце виробництва не дорівнює місцю його реєстрації, наука — глобальна. В Україні працюють десятки представництв європейських і світових виробників оригінальних засобів захисту рослин. Вони співпрацюють із нашими аграріями вже десятки років і ця норма є тепер лише нашою проблемою. Тому що реєстрація може виявитися недоцільною у зв’язку з відсутністю в країні виробництва об’єктів застосування цього препарату (тобто певного виду шкідників, хвороб, бур’янів та сільськогосподарських культур, які є в країні призначення такого препарату, але відсутні в країні виробництва).

Вирішити цю проблему покликаний законопроект № 2289 від 18.10.2019 року про внесення змін до статті 4 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» щодо ввезення пестицидів на митну територію України, одним із авторів якого є я. Скасування цієї норми розблокує заборону на ввезення ЗРАЗКІВ (одиничного зразку окремого пестициду в дуже обмеженій кількості) інноваційних засобів захисту рослин для наукових досліджень та випробувань, що в майбутньому дозволить аграріям отримати доступ до якісніших, безпечніших, ефективніших і прогресивніших засобів захисту рослин.

А все, що відбувається навколо цього питання в останні 3 роки, це свідчення недобросовісного лобізму на шкоду здоров’ю українців!

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

12 червня 2019
Аграріїв запрошують долучитися до обговорення законопроекту про захист рослин
Держпродспоживслужба оприлюднила проект закону України «Про захист рослин» для громадського обговорення. Про це повідомляє...
20 травня 2019
Держпродспоживслужба оприлюднила законопроект про захист рослин
Проект Закону «Про захист рослин» опубліковано для громадського експертного обговорення. Про це повідомляє Держпродспоживслужба. ...
2 червня 2016
Необхідно створити умови для співпраці НААН і бізнесу — Кучер
Потрібно створити умови для того, щоб чесно передати землі НААН бізнесу, для того, щоб половина грошей йшла на розвиток науки. Про це вчора на...

Вибір редакції

17 вересня 2020
Приречені на сМЕРТь: у міністерстві пояснили, як аграріям компенсуватимуть збитки
Декілька років поспіль українські аграрії страждають від несприятливих погодних умов і наслідків зміни клімату. Особливо дістається фермерам півдня...
14 вересня 2020
Розвиток українсько-китайської співпраці: загрози й можливості
Якщо проаналізувати стан українсько-китайського співробітництва у 2014-2019 рр., помітно, що політичний діалог із КНР уже не такий динамічний,...
11 вересня 2020
Поради уряду: як вирішити проблему посухи – агрострахування, зменшення ставки ПДВ, пільгова «нічна» електроенергія
Ще навесні 2020 року у Міністерстві розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України анонсували надання грошової компенсації...