Іван Чайківський: Не можна в даній ситуації дозволяти вільний обіг землі, інакше можемо втратити країну
Чайківський Іван

Як вистояти агросектору та утримати 40% притоку валютної виручки в країну в умовах епідемії коронавірусу та глобального економічного шторму, який поступово насувається? Чи можна в таких умовах приймати законопроєкт про ринок землі №2178-10 та супровідні до нього законопроєкти? Як налагодити систему держпідтримки агросектору в 2020 році та чому особливий акцент потрібно зробити на тваринництві? Про це та інше в ексклюзивному інтерв’ю розповів секретар комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, народний депутат із групи «За майбутнє» Іван Чайківський:

Боятися слід не порожніх прилавків, а падіння аграрного експорту у випадку поглиблення епідемії коронавірусу.

AgroPolit.com: Як позначиться на агросекторі фактор коронавірусу?

Іван Чайківський: Найважливіше, що слід розуміти нині всім: панікувати не потрібно. Паніка – найбільший ворог у даній ситуації.

Перше: українці мають розуміти – продуктів харчування достатньо. Адже Україна – аграрна держава, тому прогодувати себе ми можемо безперечно, а заразом іще кілька десятків мільйонів людей: за різними оцінками, наша харчова стеля – близько 600 млн людей. Тому порожніх прилавків не буде.

Друге: для агросектору можливий лише один серйозний ризик – закриття для продовольства транснаціональних кордонів. Головні наші торговельні міжнародні партнери працюють у штатному режимі на пропуск і прийом продукції, в тому числі аграрної. Тому панікувати, що зупиниться експорт, наразі не варто. Як не варто цього робити і з приводу пункту про те, що уряд отримав право обмежувати експорт харчових продуктів – це крайній захід, який повинен бути в арсеналі. Навряд чи ним скористаються, бо ж усі знають, що АПК формує 40% валютної виручки держави.

Тож боятися слід не порожніх прилавків, а падіння аграрного експорту у випадку посилення епідемії коронавірусу.

Читайте до теми: Коронавірус атакує український бізнес – наслідки та екстрений сценарій порятунку для аграріїв

Третє: зараз час зайнятися розвитком внутрішньої переробки агропродукції та перепрофілюванням частини виробництв на імпортозаміщення окремих груп товарів. Україна щороку збирає урожай близько 70 млн т зернових, плюс 20-25 млн т олійних культур (у 2019 році зібрали: сої – 3,5 млн т, соняшнику – 14,9 млн т і ріпаку – 3,3 млн т, разом – 90-95 млн т). А споживаємо зернових всередині країни – 20 млн т та олійних 14,12 млн т (у 2019 році сої переробили 1,5 млн т, соняшнику – 12,3 млн т, ріпаку – 0,32 млн т), тобто сумарно 34,12 млн т. Тож решту 55-61 млн т щороку продаємо. Ось цю надлишкову сировину потрібно частково продавати, а іншу частину переробляти на додану вартість, що збільшить доходи виробників і зменшить залежність країни від імпорту.

Сьогоднішня пандемія коронавірусу – це тест для українського машинобудування та інших виробників на те, як швидко вони зможуть себе перепрофілювати.

Щодо імпортозаміщення, тут увага потрібна до виробництва окремих комплектуючих для с/г техніки. Наразі Україна дуже багато використовує комплектуючих і запасних частин до імпортної сільгосптехніки – китайських, європейських, американських тощо. Навряд чи фактор коронавірусу наразі суттєво вплине на посівну через це. Адже на цьогорічні весняно-польові роботи, за моїми прогнозами, техніки і запчастин вистачає. Щоправда, пізніше будуть ще жнива і комплекс осінньо-польових робіт, а ми не знаємо, як розвиватиметься ситуація. Якщо ж вона погіршиться і буде обмеження на рух товарів, тоді цей ризик зростає. Тому доки цього не сталося, зараз саме час українським виробникам подумати над імпортозаміщенням і розвитком в Україні своїх власних потужностей із виробництва с/г техніки та комплектуючих до неї.

Не буде проблем із ЗЗР, бо їхніх запасів достатньо на цю весну. Ми розуміємо, що фактично вони теж уже стоять на складах дистриб’юторів та агропідприємств. Дефіциту не очікується. Багато препаратів-замінників виробляють на території України, тому, знову ж таки, аграріям немає чого боятися. 

Але для пониження градусу імпортозалежності сьогодні державі та виробникам варто спрацювати командно, розвиваючи максимально «українське». Для цього все є: заводи, обладнання, споживчий попит. Сьогоднішня пандемія коронавірусу – це тест для українського машинобудування та інших виробників на те, як швидко вони зможуть себе перепрофілювати.

Читайте до теми: Володимир Лапа: Уряд має ввімкнути режим максимально сприяння для аграрного експорту

Четверте – ціна нафти. Хочемо чи ні, але ми прив’язані до неї. Падіння вартості нафти призводить до зниження на кілька відсотків дизпалива для аграріїв, але на експортній вартості зернових і технічних культур це позначається значно більше, бо ріпак і кукурудза прив’язані до біоетанолу. Щойно нафта почала падати, то ціни на с/г продукцію почали знижуватися.

Враховуючи всі ці фактори, уряду потрібно вибудовувати свою політику щодо агросектору. Не можна допустити розгойдування галузі необдуманими кроками, бо він приносить 40% валютних надходжень, а відтак це впливає на всю економіку. 

Кому варто непокоїтися, то це тваринникам, які закуповують вакцину за кордоном (свинарство, ВРХ, птахівництво).

AgroPolit.com: Чи варто очікувати проблем із закупівлею імпортного насіння?

Іван Чайківський: Посівний матеріал в основному виробляється в Україні, за винятком окремих сортів та гібридів, які імпортуються для подальшого розмноження тут. Тому проблем із закупівлею насіння у аграріїв навесні не буде. Чи виникне така проблема на осінь – стане зрозуміло у липні-серпні, а до того багато чого зміниться. Кому варто непокоїтися, то це тваринникам, які закуповують вакцину за кордоном (свинарство, ВРХ, птахівництво). І з цим можуть очікуватися проблеми, якщо буде обмеження на кордонах для товарів. Наразі кордони для торгівлі відкриті, тому рух товарів вільний і гострих питань не повинно бути. Але це не означає, що потрібно заспокоїтися. Знаєте, як говорять: якщо хочете миру, то маєте готуватися до війни. Тож аграрії мають готуватися до розвитку найгіршої ситуації і перезапускати своє виробництво на імпортозаміщення.

Падіння акцій українських холдингів – загальносвітова тенденція, яка стабілізується, як тільки ситуація з коронавірусом буде контрольована.

AgroPolit.com: Як пояснити падіння акцій публічних агрокомпаній на біржах: це недовіра інвесторів до країни, глобальний вірус страху інвесторів чи щось інше?

Іван Чайківський:  Через коронавірус і нафтову кризу акції у всіх публічних компаній на міжнародних біржах падають, ділова активність знижується. Тому падіння акцій українських холдингів – загальносвітова тенденція, яка стабілізується, як тільки ситуація з коронавірусом буде контрольована. Україна інтегрована в світову економіку, тому ми падаємо з усіма синхронно. 

Читайте до теми: Олексій Сидоров: Іноземні інвестори вже пакують валізи – терміново кличте «няню»!

Я – за повне приєднання Санітарно-епідеміологічної служби до Держпродспоживслужби та передачу її функцій і обов’язків цьому відомству.

AgroPolit.com: Епідемія коронавірусу винесла на поверхню питання нереформованої Держпродспоживслужби та відсутності дієвої Санітарно-епідеміологічної служби (СЕС). Було рішення РНБО про поновлення роботи СЕС. Як нам у цій ситуації діяти?

Іван Чайківський:  Держпродспоживслужба застрягла на етапі реорганізації, це помітно якраз у частині функцій СЕС. Потрібно якнайшвидше завершити її реформування та прийняти закон «Про санепідемблагополуччя», щоби розділити функції в частині СЕС між МОЗ і ДПСС. Санітарно-епідеміологічна служба повинна запрацювати не на папері, а в реальності. Підрозділ СЕС мав бути перезапущений у складі ДПСС ще 4 роки тому. Але доки грім не вдарив, нічого не робили. Тепер всі шукають, хто винен і як запустити службу.

AgroPolit.com: Ви підтримуєте варіант реанімації Санітарно-епідеміологічної служби як окремого органу чи у підпорядкуванні ДПСС?

Іван Чайківський: Я – за повне приєднання Санітарно-епідеміологічної служби до Держпродспоживслужби та передачу її функцій і обов’язків цьому відомству. Не потрібно вирощувати ще один орган, який битиме бізнес по руках.

Читайте до теми: Реанімація СЕС – відновлення нагляду чи новий розплідник корупції. Оцінки експертів і парламентарів

AgroPolit.com: Через епідемію коронавірусу Рада працює в комітетах, тож законопроект про ринок землі №2178-10 не голосуватимуть як мінімум до квітня 2020 року. Чи потрібно цей земельний дедлайн зміщувати ще більше, зважаючи на всі глобальні та внутрішньодержавні події? Що робити із земельним законом?

Іван Чайківський:  Перше – Україні потрібно витримати карантин, який запровадили. І не факт, що він завершиться 3 квітня. Рада проголосувала законопроєкти, які стосуються життєдіяльності нашої країни на період обмежень, щоби можна було забезпечити громадян усім необхідним на період карантину. Уряд отримав можливості швидко реагувати на виклики. Якщо в нас не буде здорової нації, люди гинутимуть від пандемії, то про який земельний закон говорити?

Друге – Україна, як і інші держави, стоїть на краю світової економічної прірви. Парламент пройшов 3700 земельних поправок, лишилося розглянути 720. Нам ці правки, безумовно, слід пройти та прийняти, або відхилити земельний закон №2178-10. Така процедура: якщо зайшли в розгляд закону, то не виходитимемо з нього, доки не розглянемо. Але з огляду на загрозу пандемії коронавірусу, наближення світової кризи, введення закону про ринок землі варто відкласти мінімум до 2023 року. Не можна на краю економічної прірви приймати закон про обіг земель й пускати вільний обіг с/г землі. Тому я та мої колеги й однодумці будемо робити все, щоби цей земельний закон №2178-10 не запрацював ані в такій редакції, ані в такі терміни.

AgroPolit.com: Яким чином це зробити? Адже за процедурою з голосу вже не можна внести поправку в залі. Лише президент Володимир Зеленський може у випадку підтримання парламентом у другому читанні земельного закону повернути його до Ради на доопрацювання з поправкою відкласти введення в дію із 1 січня 2023 року.

Іван Чайківський:  Я думаю, що президент може повернути закон зі своєю поправкою. Такий варіант можливий. Та можливий і інший – продивитися решту 700 правок, які залишилися на підтвердження, і серед них може бути така, яка говорить про запуск землі не з 1 жовтня 2020 року, а, умовно, з 1 січня 2023 року.

Читайте до теми: Сім тез Романа Лещенка про земельну реформу: ринок землі, тінь, податки, скупка та державна земля

Не можна підігрувати міжнародним спекулянтам і компаніям, які мають кошти та не перебувають у середині українського фінансового та економічного шторму, тому можуть спокійно скупити с/г землі й агрокомпанії, акції яких дешевшають, за мізерні гроші.

AgroPolit.com: Якщо до такої перестороги не прислухаються і випустять українців «без штанів» (без грошей) на вільний ринок землі, то що з цього вийде?

Іван Чайківський: Я думаю, зараз ніхто не дозволить (ані парламент, ані президент, ані суспільство) випустити закон про ринок землі. Я в цьому впевнений. Зараз не можна приймати закон про ринок землі, бо це – межа.

Ми повинні розуміти: від того, що сьогодні є економічна криза, це не означає, що кудись щезли гроші на купівлю землі (нафтові, чорні, білі та інші). Кошти є, але не в українців. Їх ми, аграрії, не маємо. Ви уявіть, що сьогодні частина покупців, яких ми не знаємо й не чули, але для яких ситуація ідеального фінансового шторму та кризи  – найкращий варіант для інвестування у придбання різних об’єктів та землі за заниженими цінами. Всі умови склалися для цього. Тому грабежу серед білого дня не можна допустити. Ми маємо захистити своїх співгромадян від таких речей. Не можна підігрувати міжнародним спекулянтам і компаніям, які мають кошти та не перебувають у середині українського фінансового й економічного шторму, тому можуть спокійно скупити с/г землі та агрокомпанії, акції яких дешевшають, за мізерні гроші.

Сьогодні є конструкція оренди землі – будь ласка, давайте ми нею покористуємося ще рік.

AgroPolit.com: Чи є механізми отримання доступного кредитування для аграріїв під придбання землі?

Іван Чайківський: Де має взятися дешевий ресурс? Його немає. У світі криза. Нафта дешевшає. І всі говорять про ціну $20 за барель. Ми розуміємо, що коштів дешевих не буде. Тобто потрібен час, щоб розібратися, що буде завтра з світовими трендами, а також цінами на продукцію. І взагалі, якою буде модель економіки. А час – це спокій, не треба хвилювати ринок різними заявами. Сьогодні є конструкція оренди землі – будь ласка, давайте ми нею покористуємося ще рік. Все працює. Аграрії платять пайовикам орендну плату, до речі, співмірну з європейською. Фермери, сільськогосподарські аграрні підприємства сплачують державі податки. Інакше кажучи, конструкція земельних відносин працює. Завдяки їй, повторюю, 40% валютних надходжень до держбюджету забезпечує наразі саме агросектор та близько 17% формування ВВП. Навіщо це ламати сьогодні? Давайте переживемо кризу, подивимося, якою буде ситуація та кон’юнктура на світових ринках. А потім приймати закон про ринок землі та механізми. За даної ситуації, коли є монобільшість для президента Володимира Зеленського – це взагалі не проблема. Але треба бути господарями на своїй землі. Зараз потрібно втримати українську землю та підтримати українських виробників.

AgroPolit.com: Чи варто залучати іноземний капітал під земельну іпотеку для фінансування різних агропроектів?

Іван Чайківський:  Ніхто нам грошей зараз не дасть під жодні агропроєкти. А якщо дадуть, то такі копійки й під такі умови, що це не варіант.  

Моє розуміння земельної реформи: не можна в даній ситуації дозволяти вільний обіг землі, інакше можемо втрати свою країну.

Читайте до теми: Держпідтримка аграріїв 2020. Кредити, тваринництво, фермерство, техніка, садівництво

AgroPolit.com:  Як ви оцінюєте пакет інших земельних законопроектів (2280, 2194, 2195)?

Іван Чайківський:  Пакет земельних законопроєктів обов’язково потрібний, бо  вони регулюватимуть вільний ринок землі в цілому. №2178-10 – короткий законопроєкт, який говорить тільки про ринок землі без ніяких регуляторних законів. Всі моменти, що стосуються обігу земель, обміну, продажів, кадастрів і так далі – вони є в законопроєктах 2280, 2194, 2195. Прийнявши №2178-10, ми мусимо доопрацювати ці законопроєкти й обов’язково їх приймати, бо ринок не буде без них працювати, він не буде правильно і, головне, справедливо регульований.

AgroPolit.com: У Раді з’явилася ініціатива про скасування договорів емфітевзису під час запуску ринку землі. Ваша позиція: що робити з договорами емфітевзису?

Іван Чайківський:  Ця ідея на сьогодні не підтримується ні на рівні комітету, ні у сесійній залі.

Багато іноземних інвесторів в Україні, які  працюють у сільському господарстві. Я не бачу, куди ще запрошувати іноземців.

AgroPolit.com: Чи будуть інвестувати в агросектор іноземці за умови, що парламент не прийме закон про землю?

Іван Чайківський:  Український фермер сьогодні один із найефективніших в світі. Чому? В Україні за 20 років побудовані сучасні агропідприємства, взяті кошти в банках, закуплена сучасна техніка, тобто вони технічно оснащені на сучасному рівні.

Я вважаю, що сьогодні є багато іноземних інвесторів в Україні, які  працюють в сільському господарстві. Я не бачу, куди ще запрошувати іноземців. Якщо запрошуємо іноземців, то куди ми маємо випровадити своїх аграріїв? Наприклад, підприємство в Чернігівській області, яке працює, створило робочі місця, сплачує податки, пайовикам орендну плату, заробляє кошти, в такому разі рано чи пізно почує від держави: «Давайте запросимо дядечка, який прийде й у нас орендує земельну ділянку? Бо він дядя Сем». Наразі приблизно 98% всіх чорноземів України обробляється. Решта – землі НААН та ДП, ефективність яких викликає питання і їхній правовий статус не завжди врегульований, бо немає закону про обіг землі. Але коли ми закінчимо процес децентралізації, тоді громади самі цей процес завершать і земельна шахматка зникне. Тому я не бачу, як вчорашній аграрій, засновник компанії, як нинішній народний депутат, член аграрного комітету, потреби заходу на територію України нових іноземців на вільні землі. Немає в країні вільних площ.

Тобто конструкція аграрного бізнесу щодо землі сформована, а от в окремих підгалузях АПК є пробіли, наприклад, у тваринництві.

Після прийняття закону про ринок землі сядемо й напишемо програму з підтримки аграрного сектору щонайменше на 3 роки.

AgroPolit.com: Як видалити цей «пробіл» у тваринництві?

Іван Чайківський:  Потрібно на законодавчому рівні трохи простимулювати наших аграріїв, щоб вони більше ризикували і не боялися займатися тваринництвом. Адже воно було й залишиться великим ризиком для с/г виробництва в Україні.

З чого почати? Із рослинництва, котре, як я вже згадував, продукує сумарно 90-95 млн т усіх зернових. Так от, лише 30% з усього зібраного врожаю виробляється додана вартість в нашій країні, а мало б бути 70% щонайменше. Щоби перевернути цю виробничу сировинну піраміду, слід збільшити розвиток тваринництва в рази. Бо наразі воно дуже на слабкому рівні.

Якщо проаналізувати, що мають наші сусіди в тваринництві, то лише за вирощуванням бройлерів ми маємо лідируюче місце, а по свинині, ВРХ, вівчарству, козівництву – це все на примітивному рівні.

AgroPolit.com:  Як це зробити?

Іван Чайківський: Нарощувати переробку зернових, тобто комбікормів. Для тваринників основне завдання взяти рослинні білки й перетворити їх на тваринні. Це про макуху, шрот, які йдуть на комбікорм – і все це у підсумку створює додану вартість.

Для чого Україні експортувати зернові, а потім купувати продукцію тваринництва, якщо ми самі здатні робити все це у себе? Щоправда, наразі в галузі спостерігається нестача спеціалістів через недолугу політику з підтримки тваринництва попередніх років. Але це можна виправити. Держава має зіграти провідну роль у цьому.

Читайте до теми: GoЗаАгроДотаціями-2018. Як розпиляли 6,3 млрд грн

AgroPolit.com: За допомогою яких заходів держава може стимулювати відновлення тваринництва й формування ним продукції з доданої вартості?

Іван Чайківський: Ми в аграрному комітеті обговорювали це з представниками виконавчої гілки на одному із засідань і запланували, що після прийняття закону про ринок землі сядемо й напишемо програму з підтримки аграрного сектору щонайменше на 3 роки. Для того, щоб ця програма почала працювати в реальності, а не на папері. Щоб аграрій розумів, що він з допомогою цієї програми може планувати виробництво та інвестиції на 3-5 років, тобто довгостроково, а не був у шоці від зміни правил з приходом нової команди в уряд.

Про програми держпідтримки для аграріїв і їх «драконів»

AgroPolit.com:  Яка начинка цього тваринницького пирога?

Іван Чайківський:  Програми державні певним чином працюють. У фермера  всі ці роки було на вибір дві «козирні» програми: а) відшкодування вартості зданого в експлуатацію тваринницького комплексу, б) компенсація за племінною справою 30%. Але ви знаєте, що за благими намірами завжди є «дракон». Програма з компенсації на будівництво комплексів – не виняток. У ролі «дракона» — «Архітектурно-будівельна інспекція», яка починаючи з дозволу, котрий ти мав отримати, й закінчуючи введенням в експлуатацію комплексу, брала «мзду» за кожен метр, два, постійні «додай», «задай» тощо.  Аграрії реально не хочуть зв’язуватися з цим, бо хтось поважає себе, хтось не міг переступити через себе, а хтось казав: «Я для країни роблю, бо хоча це бізнес, але великий ризик». І коли людина наважується створити щось нове, держава має прийти, взяти блюдечко і сказати: «Дякуємо, беріть підтримку і будуйте». А в нас, коли ти вирішив будувати, з усіх боків намагаються відтягнути свою частку. Тільки коли держава почне дійсно вболівати за економіку, організовувати всі процеси прозоро й надавати держпідтримку без «драконів», тоді державний чиновник зрозуміє, що він допомагає, а не оббирає підприємця, який прийняв для себе важке рішення йти і працювати. Отоді корупційний вузол розв’яжеться і механізм держпідтримки працюватиме як годинник.

Читайте до теми: GoЗаАгроДотаціями-2019. Заплановано 5,9 млрд грн. Виділено 701,1 млн грн

Наразі існує домовленість, що комітет підготує новий закон про отримання держпідтримки за програмою компенсації 80% вартості придбання нетелів у племінній справі.

AgroPolit.com:  Яких заходів потребує сьогодні галузь тваринництва?

Іван Чайківський:  Я вважаю, підтримка має бути, але коли в держави будуть гроші. Наразі в бюджеті закладено 4 млрд гривень, з них 1 млрд – на тваринництво (для покриття боргу забрали 112 млн грн, 100 млн грн – на бджільництво, 400 млн – на племінну справу і 388 мільйонів на компенсацію будівництва). Наразі існує домовленість, що комітет підготує новий закон про отримання держпідтримки за програмою компенсації 80% вартості придбання нетелів у племінній справі. Це дуже важливо. Адже затрати на сучасне виробництво досить значні, не всі можуть собі на початкових етапах дозволити купувати якісний генетичний матеріал.

Читайте до теми: Аграрний комітет – скільки законопроектів встигли зареєструвати депутати у новому році 2020

AgroPolit.com:  А скільки коштує створити одне місце у тваринництві?

Іван Чайківський: Якщо взяти ВРХ, то одне корово-місце коштувало в попередніх роках приблизно 5 тис. євро (з доїльним залом), та на придбання нетеля (з ПДВ) – 2,5 тис. євро, тобто разом – 7,5 тис. євро. Коли фермер збудує за свої кошти приміщення, він витратить 5 тис. євро. Якщо запускається програма  компенсації придбання нетелів для племінної справи, то держава з 2,5 тис. євро поверне йому за такою програмою, як ми пропонуємо, 80%. Фермер купить дійсно високопродуктивного нетеля, і він це буде цінувати. Водночас покращяться показники розвитку галузі автоматично. Адже нетель забезпечить до 11 тис. літрів молока на рік замість 5-6 тис. літрів. Тому виграють обоє – держава і фермер. Виграш: реанімація тваринництва, покращення виробничих показників, додаткові робочі місця на селі, збільшення сплати податків до бюджетів місцевих рівнів та покращення соціальної інфраструктури на селі. Крім того, фермер через 3 роки зможе продавати племінний матеріал із придбаного раніше високопродуктивного нетеля. Додайте до плюсів збільшення експортної виручки.  

Сучасна ферма на тисячу дійного стада в перспективі створює  35-40 робочих місць. Але з цих 40 робочих місць кожне створює 5 додаткових.

AgroPolit.com: Який економічний ефект від появи тваринницьких ферм загалом для галузі та економіки?

Іван Чайківський: Сучасна ферма на тисячу дійного стада в перспективі створює 35-40 робочих місць. Але з цих 40 робочих місць, кожне створює 5 додаткових робочих місць у місті. Адже це молоко везе на молокозавод водій, потім його переробляють на готовий продукт, і далі – доставка й реалізація в магазині. Тобто цілий ланцюг кадрів. Можна порахувати кількість корів, які нам потрібно наростити мінімум в Україні, зважаючи на темпи спаду в галузі. За минулий рік тваринництво скоротилося на 50 тис. голів, тобто втратили 2,5 тис. робочих місць і ще 12,5 тис. у супровідних галузях. Люди втратили заробітні плати, які є цілком конкурентними. Так, середня зарплатня на молочній фермі – від 25 тис. і вище.

Тепер про інвестиційну арифметику. Будівництво сучасної ферми на 1 тис голів коштуватиме 5 млн євро. Плюс завести 1 тис нетелів., тобто 2,5 млн євро. За нашим задумом, мала би бути програма з підтримки фермерів саме щодо закупівлі племінного стада – нетелів (80% вартості). Тобто акцент держпідтримки слід змістити з компенсації за здані комплекси саме на закупівлю племінного стада. Чому? Бо в програмі компенсації за здані комплекси закладено корупційну складову: фермери розуміють особисті мотиви отримання цієї компенсації і для держави закладають завищену вартість будівництва. А у програмі по нетелях все чітко – прозоро: купив стадо, показав інвойси від міжнародних програм. Скористатися нею мають право всі ті, хто хоче займатися розвитком тваринництва.

Ця програма має поширюватися й на вівчарство, козівництво, тобто стосуватися загалом всієї  племінної справи. Що кращий племінний матеріал завеземо, то краще буде для галузі та агросектору. Держава має підтримувати це.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

13 квітня 2020
До Великодня плануємо досягти цифри у 4 тисячі костюмів для лікарень Тернопільщини
Народний депутат Іван Чайківський розповів розповів про те, як з громадськими активістами забезпечує лікарів районних лікарень Тернопільщини...
24 березня 2020
Офіс президента просить органи місцевого самоврядування безоплатно забезпечувати військові частини продуктами харчування через епідемію коронавірусу
Через епідемію коронавірусу Офіс президента просить обласні та міські адміністрації на безоплатній основі надавати допомогу військовим частинам у...
2 вересня 2019
Володимир Зеленський: До 1 жовтня подати законопроекти, а до 1 грудня парламенту зняти мораторій та ухвалити закон про обіг землі
Земельна реформа буде реалізована у середині наступного року, а закон про обіг с/г земель та скасування мораторію повинні подати в Раду до 1 жовтня....

Вибір редакції

2 червня 2020
Вадим Чагаровський: Щороку в Україні зникає 1 велике молокопереробне підприємство
Молокопереробна галузь та тваринництво в Україні втрачають темпи розвитку. Обсяги виробництва молока, а відтак і його переробки падають. Натомість...
1 червня 2020
Місцеві вибори-2020: зміна виборчого законодавства та децентралізація по-новому доб’є сільських жителів та закріпачить місцеву владу
Місцеві вибори 25 жовтня 2020 року відбудуться за новими правилами — їх прописав у законопроєкті ідеолог «Слуги народу» 3485...
29 травня 2020
Влада змінюється: хто очолить Держгеокадастр та які питання доведеться вирішувати новому керівнику
Розпорядженням Кабінету міністрів України 25 травня 2020 року було звільнено з посади голови Державної служби України з питань геодезії, картографії...