Іван Мірошніченко: Агросектор — це важка штанга, яку не всі піднімуть
Іван Мірошниченко, член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин

Депутатство — це спосіб покращення економічної ситуації у країні та життя співвітчизників, а не легкий шлях до наживи. Людей, які вірять і своїми вчинками доводять відданість цьому принципу, у Раді мало. Як і не багато народних обранців, які б дійсно в деталях розумілися на обраному напрямку діяльності. Їх можна порахувати на пальцях. Одним із них у галузі АПК є депутат від «Сомопомочі» Іван Мірошниченко. Він здобув профільну освіту у Національному аграрному університеті, згодом посилив знання в американській Школі бізнесу Університету Purdue. Після цього багато років працював у зерновому бізнесі. Нині він один із 30-ти «аграрних» депутатів Ради. Його постать не завжди помітна серед натовпу парламентських коментаторів і піар-«активістів». Втім предметна розмова показує, що він детально розуміється не лише на аграрних, але й на інших економічних питаннях. Сьогодні його називають одним із найімовірніших кандидатів на пост аграрного міністра. Чи справдяться прогнози? Вже скоро побачимо. Напередодні AgroPolit.сom зустрівся з народним депутатом, членом Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Іваном Мірошниченком та з’ясував його бачення подальшого розвитку АПК:

AgroPolit.com: Які практичні наслідки для сектору від прийнятих податкових змін? 

Іван Мірошніченко: Прийняті зміни до Податкового кодексу — це не реформа, а косметичні правки з деякими плюсами і мінусами. Погано, що чотиримісячна підготовча робота так і не матеріалізувалася у кінцевому підсумку в якісний проект.


AgroPolit.com: Чому тоді «Самопоміч» голосувала за податкові зміни?

Іван Мірошніченко: Тому, що окремі запропоновані зміни все ж позитивні. Наприклад, зменшення податку на Фонд оплати заробітної плати, ставки ЄСВ з 37 % до 22 %. Крім того, закладається алгоритм, що через два роки максимальне навантаження на зарплату складе 20 %. Багато позитивних змін пов'язано з адмініструванням податків. Є правильні рішення щодо ПДВ: вперше запроваджені публічні реєстри і черговість відшкодування, але, на жаль, залишилося два реєстри. Треба докласти максимум зусиль, щоб повернутися до єдиного реєстру.

AgroPolit.com: Але автоматичного відшкодування у всіх не буде?

Іван Мірошніченко: Так, питання є, бо на виході два реєстри. Повернення ПДВ для АПК було наріжним каменем під час переговорів з Міністерством фінансів України. Депутати думали: голосувати чи ні, бо спочатку виступали за один список, відкритий доступ і автоматичне відшкодування в порядку черговості подачі заявок. Кілька годин з Мінфіном сперечалися на цю тему. Але, як бачите, не все вийшло відстояти. Хоча за рахунок певних змін (якщо компанія має 40% і більше експортної виручки, тоді вона включається у перший список), ситуацію все ж вдалося згладити. І зараз головне доопрацювати і прийти до єдиного реєстру. Прийняті правки до Податкового кодексу — це менше зло, яке можна було прийняти.

Якби всю зайву «істерику» з бюджетного процесу прибрали, то «Самопоміч» проголосувала б за бюджет, а голосувати за кота в мішку — не наші методи.

AgroPolit.com: А за бюджет чому не голосували?

Іван Мірошніченко: Ми просили, щоб нам дали хоча б 2—3 дні для ознайомлення з деталями. Я особисто був на останньому засіданні Кабінету Міністрів і бюджетного комітету вночі перед голосуванням і бачив, як все відбувалося: нічого не обговорювалося, а всі документи приймалися скопом. У підсумку в бюджеті залишили «питання», які коштують держскарбниці мільярди. Голосувати за таке ми, як фракція, не могли. Тим більше, що голосів з інших фракцій було предостатньо, і мова йшла про те, які правки внесуть, а які — ні. Якби всю зайву «істерику» з бюджетного процесу прибрали, то «Самопоміч» проголосувала б за бюджет, а голосувати за кота в мішку — не наші методи.

AgroPolit.com: Якщо подивитися, скільки податків платить сектор у бюджет, то складається враження, що при всьому «розмаху», він недоплачує. «Спрощенка» (якщо образно назвати спецрежим з ПДВ) дозволяла багатьом дуже довго працювати на землі й консервувати саме сировинний характер виробництва.

Іван Мірошніченко: Спецрежим стосувався всіх галузей: тваринництва, рослинництва, садівництва. Тобто умови були рівні для всіх.

AgroPolit.com: На думку економістів, переведення АПК на єдині податкові правила стане тим чарівним стусаном, який нарешті виштовхне виробників у переробку. Що скажете?

Іван Мірошніченко: Це не так. Дія спецрежиму на всіх товаровиробників (до прийняття податкових змін) дозволяла сектору розвиватися збалансовано. Згенерований ПДВ прямував на виробництво, тобто всі сфери АПК конкурували в одному полі. Від виробничого циклу, інвестиційної привабливості, специфіки кожного напряму дуже залежала успішність, ефективність і прибутковість окремих підрозділів АПК. Наприклад, у тваринництві (птахівництво, свинарство, ВРХ та молоко) через це сформувалася різна ефективність та інвестиційна привабливість. Прийняті зміни стали меншим злом, але все одно хотілося, щоб АПК зберегли спецрежим, повертали експортний ПДВ і прийняли реальні програми держпідтримки. Це дозволило б сектору втриматися і далі нарощувати зростання.
Найбільша печаль прийнятого бюджету — у ньому не закладено жодної точки зростання на 2016 і 2017 роки. Його багато хто називає бюджетом «виживання» і «вимирання». І це при повній відсутності зовнішніх інвесторів, при повністю згорнутому і «сухому» фінансовому внутрішньому ринку, коли банківська система не працює. Гроші вже витягли з останніх «закутків». Україна могла б витягнути себе шляхом прийняття правильних фінансових рішень і реалізації необхідних проектів, що підтримують економіку. Але цього немає. А значить — попереду знову стагнація і економіка буде продовжувати падати. В умовах відсутності зовнішніх інвесторів і наявних ризиків у нашій країні можемо розраховувати тільки на себе.

Завдяки поверненню експортерам ПДВ сільгоспвиробник отримає закупівельну ціну зернових у середньому на 300 — 400 гривень вище за тонну

AgroPolit.com: Чого чекати АПК: буде зростання чи ні?

Іван Мірошніченко: Враховуючи існуючу кон'юнктуру ринків, світові ціни і очікувані прогнози, агросектор у 2016 році рости не буде, а — тільки падати. Відвойовані податкові зміни, які згладили загальний негатив від зміни механізму спецрежиму ПДВ, дозволять лише пом'якшити падіння.
У рослинництві відміна спецрежиму і повернення експортного ПДВ дозволять показати у балансі «плюс». Нехай із затримками, але експортери отримуватимуть ПДВ. Це додатковий приплив грошей у розмірі $ 1,2 — 1,5 млрд тільки для зібраного врожаю 2015 року. Експортери та виробники включать ці суми у свої бюджети і механізм ціноутворення, і з їх допомогою будуть конкурувати у закупівлях. Це додатковий дохід у кишеню кінцевого виробника. Завдяки поверненню експортерам ПДВ сільгоспвиробник отримає закупівельну ціну зернових у середньому на 300 — 400 гривень вище за тонну. Це не 20 %, тому що у трейдерів є свої витрати.

AgroPolit.com: Поясніть, що за витрати?

Іван Мірошніченко: Поки трейдер чекає відшкодування ПДВ, то змушений страхувати себе від декількох ризиків. Перший — від затримки повернення податку: щоб захеджувати ризик девальвації гривні, багато хто бере гривневий кредит. Тобто з'являється відсоток за обслуговування позики. Друге — враховує девальваційні ризики, які у багатьох випадках страхують на валютних міжбанківських ринках. Чекаючи виплати від держави ПДВ, трейдери вже витрачають певну суму на страховку ризиків. Це і з'їдає певну частину суми. У кожного з них своя структура витрат, тому зростання закупівельної ціни буде відрізнятися. Але в середньому це + 15 %.

AgroPolit.com: Що чекає тваринництво та інші напрями АПК?

Іван Мірошніченко: У тваринництві картина плачевна. Співвідношення повернення ПДВ за схемою «80 % на 20 %» — максимальний компромісний результат багатогодинної дискусії в день прийняття змін до Податкового кодексу. З урахуванням втрати російського ринку і погіршення економічної ситуації в країні виробництво молока в Україні впаде на 5 — 6 %. Могло б бути більше, якби не відвоювали і цей компроміс. Важливо розуміти, що голоси у парламенті (з некоаліційних парламентських груп) за прийняття податкових змін і бюджету були, питання полягало в тому, що можна відстояти на благо сектору. Намагалися вичавити максимум.
На інших напрямах тваринництва завдяки формулі «50 % на 50 %» падіння теж сповільниться, але воно неминуче. На птахівництво це вплине найменше, адже більшість виробництв модернізовані й ефективні.
Для свинарства зміни більш серйозні. Що станеться? Компанії, що мають сучасні комплекси, побудовані за останні 5 — 6 років за датськими, французькою та німецькою технологіями, залишаться прибутковими та ефективними. А ось ті, хто не встиг переозброїтись, підуть в занепад.

AgroPolit.com: Тобто йдеться про скорочення ринку свинарства?

Іван Мірошніченко: Я б сказав про зростання частки більш сучасних комплексів та заміщення ними зменшуваного виробництва домогосподарств. За підсумками року великого зниження напряму не буде — лише на 1 — 2 %.
У садівництві відбудуться ті ж процеси: вертикально інтегровані виробництва зі своєю переробкою і логістикою для зберігання і оптимальними умовами виходу на ринок ЄС переступлять проблему зміни режиму ПДВ. Усім іншим зробити це буде дуже важко.
Важливий момент: під час податково-бюджетної баталії щодо АПК «Самопоміч» та колеги з фракції «Батьківщина» пропонували залишити спецрежим для найдрібніших фермерів з обробкою 50 — 100 га, це класичні фермери. Але не вдалося.

AgroPolit.com: Хто найбільше виступав проти цього?

Іван Мірошніченко: Насправді спочатку всі ці формули — «80 % на 20 %», «50 % на 50 %» — ніхто не сприймав. Вони з'явилися в результаті багатогодинної дискусії. Цьому передували суперечки з цифрами та емоціями з різних боків.

AgroPolit.com: Міністр фінансів України Наталія Яресько заявила, що підтриманий бюджет може не затвердити ще головний кредитор країни — МВФ. І, мовляв, податкові конфігурації щодо АПК, швидше за все, зміняться.

Іван Мірошніченко: Нам вона теж про це говорила. Тому потрібно дочекатися фінальних результатів.

AgroPolit.com: Якщо МВФ не підтримає узгоджені пропорції, яким буде крок у відповідь?

Іван Мірошніченко: Не можу сказати. Ви бачите, яке загострення пристрастей висить у повітрі? 

Я сильно сумніваюся, що хтось ризикне повторно пройти процес прийняття бюджету і Податкового кодексу по-новому

AgroPolit.com: Чим це все може закінчитися?

Іван Мірошніченко: Мені б хотілося, щоб багато речей в бюджеті переглянули й заклали програми зростання економіки, реформи. Але треба дивитися на речі об'єктивно. Я сильно сумніваюся, що хтось ризикне повторно пройти процес прийняття бюджету і Податкового кодексу по-новому.

AgroPolit.com: Навіть під впливом МВФ?

Іван Мірошніченко: Зал може просто не проголосувати. Запал дискусії дуже серйозний. Тому я не вважаю, що бюджет значно переглянуть. «Тюнінг», окремі зміну статей, усунення певних невичитаних колізій — так, але в цілому «з нуля» — ні. МВФ наш ключовий і важливий фінансовий партнер, який нас підтримує. Але, з іншого боку, поки ми самі не займемося економікою і не будемо впроваджувати реформи, проекти, стимули на потрібних напрямках, то не почнемо підніматися потрібними темпами. 

Коли говорять «трейдери», то паралельно треба ставити дефіс і додавати «інвестор», «товаровиробник». 

AgroPolit.com: На критику натрапив пункт про повернення ПДВ трейдерам. Можливо, є сенс при перегляді бюджету залишити повернення лише виробникам?

Іван Мірошніченко: Це не правильно. Уже була дискусія на цю тему у 2014 році. Спочатку пропонували залишити податок тільки першому посереднику, пізніше — товаровиробнику. Це шлях «в нікуди». Велика перевага українського АПК — висока конкуренція в галузі. На ринку працюють національні і західні найбільші гравці. Це називається одним словом — конкуренція, яка народжує хороший продукт, високу ціну, значні інвестиції. Ліквідність ринку дає вся ця інфраструктура. У нас сьогодні товаровиробник (всі великі, середні і дрібні) у структурі експорту зернових та олійних становить 35 % — 40 % ринку. Решта 60 % — інші гравці, тобто трейдери. Але їх намагаються зробити несусвітнім злом. А даремно. Коли говорять «трейдери», то паралельно треба ставити дефіс і додавати «інвестор», «товаровиробник». Більшість із цих компаній вкладали гроші в олійно-маслову галузь, порти, баржі, закупівлю вагонів, розвиток елеваторів, внутрішню логістику, дистрибуцію насіння, засоби захисту рослин і добрива, у виробництво продуктів харчування.

AgroPolit.com: Головна претензія до трейдерів стосувалася того, що вони фактично не виробляють продукт, але отримують ПДВ.

Іван Мірошніченко: Будь-який експортер включає повернуту суму ПДВ у закупівельну ціну.

AgroPolit.com: Хотілося б, щоб включав.

Іван Мірошніченко: Звісно, він включає, адже якщо цього не зробить, то його таким же методом обіграють конкуренти. Український ринок насичений. Великих експортерів два десятки, плюс сотні інших більш дрібних. На цьому ринку я працював 18 років, тому питання ПДВ, інвестиції та виробництва мені добре знайомі. Існує омана багатьох товаровиробників, що відшкодування експортного ПДВ на руку тільки трейдерам. Це міф, адже в кінцевому підсумку він повертається в закупівельній ціні товаровиробнику. Не важливо, хто експортер (український чи західний), він порахує, у скільки обійдеться обслуговування податку, і додасть залишок у закупівельну ціну.

AgroPolit.com: Андрій Вадатурський, навпаки, переконаний, що закупівельна ціна не виросте. Його аргумент — відшкодування ПДВ відбувається непрозоро, існує великий ризик корупції на цьому шляху. Не всі захочуть бруднити цим руки.

Іван Мірошніченко: Вважаю, що треба боротися не з відшкодуванням ПДВ як з податком, який підтримує експорт і товаровиробника, а із самим фактором корупції. Конкурують десятки компаній. Якщо не повертається ПДВ компанії «Х», то це не означає, що не відшкодується компанії «У» або «Z». Ті, хто отримають його, будуть зацікавлені у завантаженні своїх терміналів, а значить — і в завантаженні своїх активів, тобто будуть конкурувати максимальною закупівельною ціну для товаровиробника. Велика конкурентоспроможність українського ринку — відмінна риса цього сектору порівняно з іншими напрямами економіки.

AgroPolit.com: Повернемося до спецрежиму ПДВ. Чи не здається Вам, що він вичерпав себе в принципі? Одна справа, коли його впроваджували для того, щоб в 90-х підняти село з колін, інша — коли галузь вже на ногах стоїть міцно. Якось несправедливо виходить: у аграріїв пільги, а, наприклад, легка промисловість працює без преференцій у жорстких умовах ринку багато років. Може, сектору пора вже подорослішати?

Іван Мірошніченко: Якщо так міркувати, тоді давайте діяти об'єктивно і щодо всього іншого, що стосується АПК. Нехай уряд тоді прибирає ручне врегулювання цін на сільгосппродукцію та продукти харчування. Згадаймо тоді також про суму експортного ПДВ, який останні два роки взагалі не відшкодовується, а це близько $2,2 — 2,5 млрд на рік. Якщо добре порахувати, то сьогодні держава винна агросектору, а не навпаки.

У цілому ж скасування спецрежиму і повернення експортного ПДВ обійдеться бюджету у 2016 році в 10 млрд гривень


AgroPolit.com: За ПДВ на 2016 рік експортерам необхідно виплатити з бюджету 16 млрд гривень?

Іван Мірошниченко: Це різниця між спецрежимом і сумою, яку треба виплатити при відшкодуванні ПДВ, товаровиробникам. У цілому ж скасування спецрежиму і повернення експортного ПДВ обійдеться бюджету у 2016 році в 10 млрд гривень. Додайте сюди регулювання цін, з якому багато років аграрії дотували населення, але цього все вперто не бачили нагорі. Ще один момент: хто аналізував сумарний мультиплікаційний ефект від інвестицій в АПК? Це також тема для підрахунків. Є ще акцизи, сплачені з продуктів, вироблених з аграрної сировини.


AgroPolit.com: Заступник міністра фінансів Ігор Уманський стверджує, що АПК платить тільки 1,2 % всіх надходжень до бюджету. Ви згодні з цією цифрою?

Іван Мірошніченко: Кінцевої цифри не знає ніхто. У 2016 році від збільшеного фіксованого податку до бюджету надійде 9 — 10 мільярдів гривень. Важливий момент — ці гроші держава отримає в будь-якому випадку, незалежно від того, буде аграрій з прибутком чи ні! Додайте регулювання цін — 7 — 10 млрд гривень на рік. Акцизи. Матеріалізується соціальний аспект від дії аграрних компаній на територіях, де вони працюють. Згадайте про забраний експортний ПДВ.

AgroPolit.com: А скільки грошей знадобиться на повернення ПДВ з бюджету у 2016 році?

Іван Мірошніченко: У бюджеті необхідно знайти близько $1,5 — 1,8 млрд на виплату експортного ПДВ. Тому, якщо говорити відверто про оподаткування сектору, то спочатку треба правильно порахувати сплачені ним податки (це не 1,2%), а також порівняти з рівнем держпідтримки в Європі, з якою наш виробник почав конкурувати у зв’язку зі створенням ЗВТ. Так от, 60 % бюджету Європейського Союзу йде на дотації! А ми чомусь цього не розуміємо і плюс забуваємо, що АПК — це єдина галузь, яка принесла в країну десятки мільярдів доларів інвестицій, продемонструвала такий значний розвиток. За роки незалежності нічого в інших галузях схожого не створили і, на жаль, нічого нового. 

Не можна вимагати від сектору прозорості і прикриватися ціновим регулюванням на продукти харчування, стримувати вільний ринок землі 

AgroPolit.com: Тобто аграрії перейшли б на загальний режим оподаткування, якби врахували всі ці «але»? 

Іван Мірошніченко: Так, аграрії б перейшли на загальний режим оподаткування. Але спочатку треба правильно порахувати їх внесок до бюджету і дати інструменти фінансування бізнесу, щоб кредити були не під 24 % річних, а дати інші альтернативні фінансові інструменти, включаючи фінансування під права оренди землі. А про ринок землі скільки говорять? Довго! А віз і нині там. Не можна вимагати від сектору прозорості і прикриватися ціновим регулюванням на продукти харчування, стримувати вільний ринок землі. Не завадило б ще зробити конкурентним і ринок добрив.

Українські добрива в 1,5 — 2 разу дорожчі, ніж у Європі

AgroPolit.com: Привіт від Дмитра Фірташа з Відня аграріям?

Іван Мірошніченко: Схоже. Сьогодні українські добрива в 1,5 — 2 разу дорожчі, ніж у Європі.

AgroPolit.com: Це камінь в город Антимонопольного комітету України (АМКУ).

Іван Мірошніченко: Приведімо тоді АМКУ до тями і почнімо говорити про справедливе оподаткування.

AgroPolit.com: А як Ви взагалі оцінюєте роботу АМКУ на аграрному ринку?

Іван Мірошніченко: Ніяк. Він не працює.

AgroPolit.com: Поясніть: повний вакуум чи хоча б якимось ринком займаються?

Іван Мірошніченко: Яким ринком АМКУ взагалі займається? Епізодично чуємо, що якщо на ринку палива «пожежа», тоді включається Комітет. Трохи пошуміли — і все заспокоїлося. І скрізь так.

AgroPolit.com: Які сфери в АПК повинні бути предметом пильної уваги саме АМКУ?

Іван Мірошніченко: Наприклад, ринок добрив 100 %. Він сьогодні — в одних руках, і ви не можете ніде більше їх купити, а імпорт з Росії фактично припинений. Монополіст надійно захищений імпортним митом на внутрішньому ринку, його заводи стоять, ціна зростає, що будемо робити навесні під час посівної? Якщо хімічні заводи не запрацюють, то весною знову буде ціна на добрива в 1,5 — 2 разу вищою, ніж світова. Це справедливо?

AgroPolit.com: Ні, однозначно. У цих умови треба знімати мито на імпорт?

Іван Мірошніченко: Або посилювати конкуренцію на противагу монополісту, або позбавити його цього статусу, регулюючи маржу.

AgroPolit.com: А як це можна зробити?

Іван Мірошніченко: Дуже просто: змусити показати всі вхідні витрати, затрати і безпосередньо встановлювати рентабельність для монополіста-товаровиробника добрив, які будуть продаватися фермеру.

AgroPolit.com: Але є ряд об'єктивних чинників, зокрема два заводи стоять, тому що розташовані поруч з територією бойових дій, наприклад, «Стирол» у Горлівці.

Іван Мірошніченко: Так, є таке. Але є й черкаський «Азот». Він повинен працювати ритмічно, виробляючи продукцію, дозволяючи товаровиробникам протягом року купувати добрива і за необхідності їх накопичувати.

AgroPolit.com: А є газ, який у Фірташа забрав Кабмін.

Іван Мірошніченко: Так, це так. Але ми не повинні забувати, що у нас 34 млн га, які чимось треба удобрювати. І від того, будуть чи ні вони засіватися, залежать долі мільйонів людей.

AgroPolit.com: А що ще треба перевірити?

Іван Мірошніченко: Про монополії можна по-різному говорити. Наприклад, в Україні є досить великі переробники олійних культур.

AgroPolit.com: «Кернел»?

Іван Мірошніченко: Так, він займає велику частку ринку. Але, з іншого боку, він не має переважаючого впливу на ціноутворення. Адже ринок дуже конкурентний, на ньому виграє той, хто дасть більшу ціну. З точки зору ринку, то він не має монопольного впливу на ринок. Інша справа, якщо наявність монополістів негативно впливає на роботу всього сегмента ринку або галузі в цілому. Якщо це трапляється, тоді такими прикладами потрібно жорстко займатися.

За 2016 рік ми повинні розробити і прийняти хороший закон «Про ринок землі» з чіткими етапами проведення повноцінної земельної реформи, з обмеженнями, «запобіжниками» від обезземелення для власників землі. Для мене це пріоритет № 1

AgroPolit.com: Які законодавчі ініціативи у 2016 році будете, у правильному розумінні цього слова, лобіювати?

Іван Мірошніченко: Перший і найважливіший законопроект, прийняття якого буду лобіювати, — закон «Про ринок землі». До березня 2016 року КМУ має подати його текст в Раду. Не можна бути сторонніми спостерігачами. Через землю з Кабміном буде та ж баталія, що і з Податковим кодексом. Чим раніше всі потенційні учасники дискусії сядуть за стіл (члени комітету, уряду, аграрного міністерства, Держземагентства, аграрії і власники землі), тим краще. Я працюю над земельним законопроектом більше півроку. Мені б хотілося, щоб до старту ринку землі запустили продаж прав оренди, застави, переуступки прав оренди землі, щоб полегшити доступ до фінансових інструментів сільгоспвиробнику. Поки на цьому напрямі нічого не вдалося зробити. Але зараз вже вибору немає: за 2016 рік ми повинні розробити і прийняти хороший закон «Про ринок землі» з чіткими етапами проведення повноцінної земельної реформи, з обмеженнями, «запобіжниками» від обезземелення для власників землі. Для мене це пріоритет №1.
Друге — якщо у 2017 році повністю йдемо від спецрежиму ПДВ для АПК, то за рік необхідно придумати наступний варіант підтримки для галузі та стратегію для АПК (кого, як підтримувати, які проекти реалізовувати в економіці країни). При цьому треба пам'ятати про обмеження в рамках СОТ — не більше 3 млрд гривень з бюджету на АПК.
Третє — продовжувати курс на дерегуляцію та створення позитивного інвестклімату.

AgroPolit.com: Ваше бачення основних пунктів земельного закону?

Іван Мірошніченко: Я не готовий поки про це говорити. Чому? Хоч завтра можна відкрити ринок землі і не треба чекати максимальних цін, як в ЄС. Для мене є тільки один ключовий момент відкриття ринку — що кожен власник отримає альтернативний вибір і рівні можливості розпоряджатися своєю землею. І тоді можна відкривати. Про що я говорю? У людини повинна бути можливість під свою землю вибрати проект «по плечу», у якому власник був би конкурентний і ефективний на ринку (міні-ферм, тепличних господарств, овочів, ягід, виробництва та переробки продуктів харчування), і під нього отримати довгострокове кредитування. Тільки тоді можна говорити про інші етапи земельної реформи (хто і скільки може купувати землі, чи буде мінімальна ціна, у кого пріоритетне право викупу землі сусідів і так далі). Я знаю багато прикладів інших країнах, де в принципі цей баланс інтересів знайшли. Але спочатку мають бути рівні можливості і альтернативність вибору для власників землі. Ринок землі — це не квиток в один кінець, коли в тебе є тільки можливість продати шматок землі за $1 — 2 тисячі, а потім — «до побачення».

AgroPolit.com: Чому в АПК тільки зараз з'явилося сильне аграрне лобі?

Іван Мірошніченко: Справді, чинний парламент вперше представлений настільки сильним аграрним лобі. До цього агробізнес розвивався, і його ніхто не помічав. Якийсь період влада в АПК не лізла. І товаровиробники — інвестори могли самостійно реалізувати свої можливості. Звідси хороші результати в галузі.

AgroPolit.com: А чому «не лізли»: не вірили, що в землі зариті гроші?

Іван Мірошніченко: Згадайте глобальний спад в АПК в 90-х роках. Сектор пройшов «сім кіл пекла» ринкової перебудови, як і інші галузі економіки. Завдяки тому, що його не помічали або не вірили в нього, в останні 10 років він істотно виріс. Важливий момент, що при всьому розмаху в секторі немає чітко виражених загрозливих монополій, а конкуренція дуже сильна у всіх сегментах. Це і народжує прогрес.
До АПК не було великого політичного інтересу, тому що агросектор — це важка штанга, яку не всі піднімуть. Це не в енергетичному або металургійному бізнесі, який має високу концентрацію в одних руках і вертикальну інтеграцію. Тут треба важко працювати з ранку до ночі. І швидкий успіх тут не світить. Агробізнес складний, дуже капіталомісткий, вимагає великих знань, в ньому зовсім інший набір ризиків. Нас сьогодні критикують, що не тим шляхом йдемо. Так, є перекоси в бік великих, та хотілося б більше сімейних ферм. Розуміння цих речей вже є і кроки до цього робляться. Але за великим рахунком всі досягнення АПК — це результат роботи великих і маленьких виробників, яким влада не заважала розвиватися.

AgroPolit.com: Назвіть три першочергові завдання агрополітики?

Іван Мірошніченко: Перше — у 2016 році виробити чітку й ефективну податкову базу для АПК програмами та проектами підтримки галузі, впровадити і не чіпати. Друге — відкриття ринку землі, бо, стримуючи його, ми самі витоптуємо гроші під ногами. Третє — знайти модель, завдяки якій бізнес і люди в сільській місцевості знайдуть комфортну формулу роботи та соціальної підтримки.

AgroPolit.com: Це Вам програма мінімум на посаду міністра.

Іван Мірошніченко: Це можна зробити за рік, якщо буде політична воля та підтримка в парламенті. Усі реформи прості і ґрунтуються на законах економіки і хорошому управлінні ризиками.
Я був би радий, якби всі аграрні партії та організації знайшли б у собі сили і можливості об'єднатися. Тільки тоді з'явиться справжня потужна політична сила. Це і стане переломним моментом в історії аграрної України.

AgroPolit.com: Політичне майбутнє України слабо уявляється без сильної галузевої політсили. Наразі в Україні тільки дві партії-претенденти: Аграрна партія України і «Заступ». Чи бачите ви місце для появи нових гравців?

Іван Мірошніченко: Багато аграрних партій не потрібно. Їх кількість прямо пропорційно відбивається на якості роботи обранців. Партія повинна ґрунтуватися на ідеології, принципах і багатьох інших речах. Коли люди з однієї політсили біжать в іншу, потім — третю, четверту, то на виході й отримуємо те, що сьогодні. Я був би радий, якби всі аграрні партії та організації знайшли б у собі сили і можливості об'єднатися. Тільки тоді з'явиться справжня потужна політична сила. Це і стане переломним моментом в історії аграрної України.

AgroPolit.com: На останньому з'їзді Аграрної партії України її лідер Віталій Скоцик заявив, що завдання на наступні вибори — завести близько 160 депутатів у стіни парламенту. Чи є в країні електоральний бекграунд для цього?

Іван Мірошніченко: Сильне аграрне лобі в Раді вже є. У нього є знання, розуміння подальшого розвитку сектору і фінансова підтримка. Але поки ще рано говорити про загальну підтримку аграрної ідеї виборцями. Все залежить від того, на якій політичній платформі вони будуть об'єднуватися.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

22 листопада 2016
Варіант довгострокової оренди має шанси пройти через Раду
Варіант довгострокової оренди має шанси пройти через Раду. Про це у коментарі AgroPolit.com повідомив народний депутат Іван Мірошніченко. За його...
3 лютого 2016
Агросектор у 2016 році рости не буде — Мірошниченко
Агросектор в 2016 році падатиме. Про це в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com повідомив народний депутат, член Комітету Верховної Ради України...
28 січня 2016
Мартинюк зпрогнозував ціни на українську землю — прес-служба
Українська земля сільськогосподарського призначення після можливого зняття мораторію на її купівлю та продаж може порівнятися в ціні з польською...
26 січня 2016
Нова система відшкодування ПДВ запрацює з 1 лютого — Яресько
Нова система відшкодування ПДВ аграріям має спрацювати з 1 лютого 2016 року. Про це на брифінгу в Кабінеті Міністрів заявила міністр фінансів України...
22 січня 2016
Деталі "по спецрежиму" від аграріїв — Новіков
Сьогодні Погоджувальна рада Страйкового комітету Всеукраїнського аграрного форуму (ВАФ) презентувала законопроект, який пропонуватиме внести...
11 серпня 2017
Іван Мірошніченко: Рейдерство сьогодні — це узаконений грабіж, який може зачепити кожного
В Україні запустили платформу з  захисту бізнесу від рейдерства та тиску — ГО «Самооборона підприємців». Ініціатор її...
1 червня 2017
Іван Мірошніченко: Створюємо земельну реформу чи кладовище?
Земельна реформа наближається до старту. Попри відкладення Конституційним Судом питання зняття земельного  мораторію, схоже, що його таки...
3 березня 2016
Ігор Білоус: Теоретично цього року можемо продати 26 аграрних підприємств. Але зробити це зможемо не раніше червня
До кінця 2016 року Мінагропрод планує передати всі державні підприємства на приватизацію у Фонд державного майна України (ФДМУ). Адже сьогодні ці...
3 січня 2017
Держпідтримка АПК у 2017 році – надія на зупинку спаду в галузі
Бюджетом 2017 року на агропромисловий комплекс України передбачено виділення значно більших коштів на розвиток програм підтримки Міністерства...
9 березня 2016
Як прибрати основні бар'єри на шляху вільного ринку землі?
Сьогодні в суспільстві дискутується ряд важливих земельних тем. Зокрема, багатьох цікавить як правильно проводити «земельну»...