Кулініч Олег Іванович

Народний депутат, член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, голова депутатської групи «Довіра»
Вік: 57 років

Профіль в Соц. мережах

Народився у м. Зіньків, Полтавська область.

Освіта:

1991 р. — закінчив Полтавський кооперативний інститут, спеціальність — товарознавство продовольчих і непродовольчих товарів.

Кар'єра:

1991-1992 рр. — заступник голови Желєзногорської райспоживспілки Курської області, РФ.

Жовтень 1992-вересень 1995 рр. — заступник директора з торгівлі комерційного підприємства «Торговий центр» у Курській облас, РФ.

Жовтень 1995 р. — повернувся на батьківщину й почав займатися приватним бізнесом — торгівлею паливно-мастильними матеріалами в м. Зінькові, Полтавської області.

З грудня 2001 р.-до сьогодні — засновник сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Октан» Зіньківського району Полтавської області.

2002-2006 рр. — депутат Полтавської обласної ради.Жовтень 2006-2008 рр. — директора ТОВ «Октан».

2006-2010 рр. — переобраний депутатом на другий термін.2008-2012 рр. — генеральний директор ТОВ «Октан».

2010-2016 рр. — втретє депутат Полтавської обласної ради.

2012 р. — керівник проектів Громадського об'єднання «Моя Полтавщина».

2012-2014 рр. — народний депутат України 7-го скликання по виборчому округу № 147 (м. Миргород, Диканський, Зіньківський, Миргородський, Решетилівський, Шишацький райони Полтавської області). Самовисуванець.

27 листопада 2014 р. — народний депутат по одномандатному виборчому округу № 147.  Самовисуванець. Член депутатської групи «Відродження». Член Комітету ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин.  Голова підкомітету з питань земельних відносин Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

Декларації:

Погляди:

Про АПК

Про ринок землі

Я не підтримую скасування мораторію. Якщо припустити, що Конституційний Суд розтлумачить цю норму (я не впевнений, що це станеться), тоді взагалі в Україні не буде ніяких обмежень і на ринку сільгоспземель взагалі настане хаос. Без чітко прописаних «запобіжників» (хто може купувати землю – резиденти, не резиденти,  фізособи чи юрособи, та щодо площі в одні руки тощо) позитивне рішення цього суду може відкрити скриньку земельної Пандори. На мій погляд, звернення депутатів до Конституційного Суду – не  вихід, питання землі слід вирішувати в Раді.

Про Держгеокадастр

Держгеокадастр у ролі головного державного земельного контролера викликає багато питань, якщо чесно. По-перше, за концепцією, закладеною у законопроекті Держгеокадастру, йому залишаться повноваження з розпорядження переважною більшістю державної землі. То що, він сам себе і контролювати буде? Феєрично! Я вже не кажу про надзвичайний рівень корупції в органах земельних ресурсів, тому віддавати їм ще й функції контролю — це дуже великий ризик.

Держгеокадастр всіляко впирається децентралізації і продовжує «тягнути ковдру на себе».

Про державні землі

Доки парламент прийме рішення про передачу державних земель поза межами населених пунктів громадам, їх площа зменшиться у рази.

Про земельну корупцію

Основною корупційною нормою, яка дозволяє зараз передавати державні землі без аукціонів, є дозвіл передачі земельних ділянок у такому порядку для ведення фермерського господарства. Цими землями розпоряджається Держгеокадастр. Між іншим, цю проблему визнає і сам його керівник Максим Мартинюк у своєму нещодавньому інтерв'ю

Про децентралізацію

У законопроектах №4355 та №7318 (поданих раніше до Ради) ми пропонували спрощену процедуру передачі: потрібно було встановити зовнішні межі – і спокійно передати. Процедура, запропонована Кабміном, дещо складніша... Хоча порушень немає, все робиться в межах законодавства, проте не в комплексі… Проблема в тім, що залишаються землі у колективній власності та інші, які таким чином не можна передати.

Усі, і сам Держгеокадастр, прекрасно розуміють, що процес децентралізації незворотній. Все одно повноваження з розпорядження землями мають відійти на місця, адже без матеріальних ресурсів процес створення спроможних громад неможливий. Тому проти нас була застосована практика максимального затягування вирішення питання. Мета усіх законопроектів, які пишуться Держгеокадастром, — не вирішення земельних проблем, а «заговорення теми». А тим часом процес розпорядження землями йде. Доки  парламент нарешті прийме рішення про передачу державних земель поза межами населених пунктів громадам, їх площа зменшиться у рази.

Цікава інформація:

12 грудня 2017 р. — проголосував законопроект, яким скасовувалося експортне ПДВ для виробників соняшнику, сої та ріпаку і завдавало збитків аграріям. Більше про історію соєво-ріпакових правок у парламенті читайте тут. 

У червні 2018 р. в період тихого кадрового бунту в аграрному комітеті приєднався до тих, хто підтримував введення четвертого заступника. Його кандидатуру також розглядали на роль цього зама. 

У серпні 2018 р. — опинився серед 16 аграрних депутатів, які отримали компенсацію вартості оренди житла або найму готельного номера. Ні він особисто, ні члени родини не реєстрували нерухому власність у межах Києві чи області.

26 грудня 2018 р. — Російська Федерація включила його до списку українців, на які поширюються санкції.  

 

Законопроекти

6527-Д/П | Проект Постанови про ухвалення за основу проекту Закону України про сільськогосподарську кооперацію
2639-VIII | Закон про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів
2439-VIII | Проект постанови про ухвалення за основу проекту закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств
8298 | Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» щодо спрямування додатково одержаних доходів на фінансування окремих видатків із соціального та медичного забезпечення
8282 | Проект закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зниження ставки податку на додану вартість за операціями з постачання на митній території України молока
8283 | Проект закону про внесення змін до закону України «Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину» (щодо врегулювання ставок вивізного (експортного) мита на велику рогату худобу)
4922-Д | Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації системи державного управління у сфері сільського господарства
8239 | Проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо удосконалення механізму фінансового забезпечення лісової галузі)
8246 | Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (щодо фінансового забезпечення лісової галузі)»
8242 | Проект закону про внесення змін до статті 39 Закону України «Про тваринний світ» (щодо охорони тваринного світу)

До теми

20 вересня 2016
«Аграрний день» у Верховній Раді №3
Сьогодні у Верховній Раді розпочався так званий «Аграрний день» ― розгляд аграрних законопроектів. У залі зареєструвалося 358 народних...
20 квітня 2016
Аграрні депутати та їх статки за 2015 рік
Українські депутати не поспішають відкривати громадськості свої доходи. Минуло вже 20 днів, відколи в країні завершився термін подачі податкових...
16 лютого 2016
Олег Кулініч: Доки парламент прийме рішення про передачу державних земель поза межами населених пунктів громадам, їх площа зменшиться у рази
Земельні питання для українського АПК залишаються болючими. Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру розробила пакет...

Вибір редакції

21 березня 2023
Ольга Шевченко: Ми повернулися до діалогу із колегами Китайської Народної Республіки
Як змінилася в умовах війни робота Держпродспоживслужби та бізнесу в частині аграрного експорту (зерно, продукція тваринництва та рослинництва),...
5 квітня 2023
Світовий банк, МВФ та ЄБРР закликали зупинити фінансування українських агрохолдингів
Міжнародні донори України (Світовий банк, МВФ, ЄБРР) мають змінити фокус фінансування із великого агробізнесу та «олігархів» на фермерів....
13 березня 2023
ТОП-10 найважливіших аграрних законодавчих ініціативи уряду та Мінагро
AgroPolit.com відібрав десять найважливіших постанов, наказів та порядків для роботи аграрного ринку. Серед них ви знайдете такі: механізм бронювання...