Олег Кулініч: Доки парламент прийме рішення про передачу державних земель поза межами населених пунктів громадам, їх площа зменшиться у рази
Олег Кулініч: Доки парламент прийме рішення про передачу державних земель поза межами населених пунктів громадам, їх площа зменшиться у рази

Земельні питання для українського АПК залишаються болючими. Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру розробила пакет законопроектів, що мають регулювати земельні відносини навіть в умовах мораторію. Наскільки ці дії будуть доцільними? Що стримує прийняття необхідних законів? З чим залишаться пересічні фермери після законодавчих нововведень та яких ще «сюрпризів» чекати від парламенту у земельній сфері. Про це в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com розповів член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Олег Кулініч.

AgroPolit.com: Ви оцінюєте законодавчі досягнення парламенту за 2015 рік у сфері земельних відносин? Які плани на цей рік?

Олег Кулініч: Головним досягненням минулого року є прийняття двох документів.

Перший —Закон України № 597-19 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення прозорості у сфері відносин власності з метою запобігання корупції». Ним відкрито для публічного перегляду в режимі онлайн інформацію Державного земельного кадастру про власників та користувачів землі. Це дуже важлива подія, бо відсутність прозорості у земельній сфері зробила її однією з найкорумпованіших у державі. Коли приймався цей Закон, і раніше, коли відкривали Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, то було багато розмов про те, що цього робити не можна, бо призведе до шахрайських дій, до порушень прав власників. Але норма працює вже тривалий період, і ніяких катастрофічних наслідків ми не помічаємо.

Другий — нова редакція Закону №1952-15«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно». Як на мене, він — революційний. Мін’юст нарешті передав функції державної реєстрації на місця — міським радам та районним адміністраціям. Також була передбачена можливість брати на себе реєстраційні функції для сільських і селищних рад. Це абсолютно правильна норма, бо мають бути державні реєстратори у окремому місті або районі, і яку вони мають отримувати заробітну платню — повинні вирішувати саме на місцях, а не в Києві. Найголовніше те, що цим Законом надано можливість реєструвати будь-які права на землю та будинки нотаріусам… Людина має обирати, як саме їй реєструвати право на землю: стояти у чергах в держорганах чи заплатити додаткові кошти і зареєструвати його в нотаріуса.

Основною корупційною нормою, яка дозволяє зараз передавати державні землі без аукціонів, є дозвіл передачі земельних ділянок у такому порядку для ведення фермерського господарства. Цими землями розпоряджається Держгеокадастр.

Але були й інші суттєві законодавчі новації у земельній сфері.

На початку року прийняли Закон України №191-19«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)». Людям, які отримали земельний пай для ведення особистого селянського господарства, нарешті дозволили передавати його в оренду й одержувати орендну плату. До цього органи земельних ресурсів та юстиції відмовлялися визнавати такі договори оренди, створюючи селянам багато незручностей.

Також були суттєво спрощені вимоги до договору оренди землі і скасована вимога щодо оформлення під кожним договором папірців, кожен з яких коштував сторонам додаткових коштів.

Прибрали й абсурдну вимогу до усіх аграріїв про розроблення і затвердження державними органами проектів землеустрою, у яких, по суті, диктувалось, які саме культури мають бути посіяні на землі.

За рік через Держгеокадастр проходять сотні тисяч гектарів. Це і передача в оренду, і так звана безоплатна приватизація. Цифри хабарів можете пошукати самі в Інтернеті: від $200 —1000 за гектар (а землі, які потім можна використати під забудову, ще дорожче).

Законом № 888-19«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг» право надання витягів з Держземкадастру надали нотаріусам та органам місцевого самоврядування. Сьогодні нотаріуси підключені до кадастру, процес підключення місцевих рад триває.

Силами нашого Комітету вдалося прийняти в першому читанні ще декілька важливих законопроектів, які теж вирішують проблеми, що існують в галузі. Зокрема, № 3006, який стосується питання передачі в комунальну власність земельних ділянок відумерлої спадщини, № 2027а— удосконалення механізму переходу права на земельну ділянку при відчуженні будинку, № 2028а, який спрощує доступ громадян для зайняття фермерством. Наразі їх готують в аграрному комітеті до другого читання. Сподіваюсь, вони скоро потраплять до сесійної зали.

Однак не все задумане вдалося зробити за цей рік. Прикра ситуація сталась із ще одним законопроектом земельної тематики — № 2279, який забороняє передавати в оренду державні й комунальні землі без аукціону. З'ясувалось, що він занадто щільно закриває корупційні лазівки з розбазарювання землі. Тому під красивими гаслами щодо захисту прав селян та фермерів його успішно завалили на голосуванні. Документ направили на повторне друге читання.

AgroPolit.com: Хто саме блокував прийняття цього законопроекту?

Олег Кулініч: Не хочу називати імен, але подумаймо, кому це вигідно. Основною корупційною нормою, яка дозволяє зараз передавати державні землі без аукціонів, є дозвіл передачі земельних ділянок у такому порядку для ведення фермерського господарства. Цими землями розпоряджається Держгеокадастр. Між іншим, цю проблему визнає і сам його керівник Максим Мартинюк у своєму нещодавньому інтерв'ю. Що цікаво, він навіть чомусь називає законопроект № 2279 своїм, хоча Держгеокадастр не має жодного відношення до його написання.

AgroPolit.com: Чому стільки часу ніяк не може вирішитись питання щодо передачі державних земель за межами населених пунктів територіальним громадам? Це ж і коаліційною угодою передбачено, і уряд, говорячи про об'єднання громад, це обіцяв?

Олег Кулініч: Скажу непопулярну річ: час «вікна можливостей», на жаль, закінчився. «Система» навчилась протистояти реформаторським ініціативам.

Щодо передачі державних земель у комунальну власність, все зрозуміло. Кількість державних земель вимірюється мільйонами гектарів. За рік через Держгеокадастр проходять сотні тисяч гектарів. Це і передача в оренду, і так звана безоплатна приватизація. Цифри хабарів можете пошукати самі в Інтернеті: від $200 —1000 за гектар (а землі, які потім можна використати під забудову, ще дорожче). Хто ж добровільно відмовиться від таких грошей?

Мета усіх законопроектів, які пишуться Держгеокадастром, — не вирішення земельних проблем, а «заговорення теми». А тим часом процес розпорядження землями йде.

Протягом усього минулого року уряд проводив активну агітацію за об’єднання територіальних громад, причому як стимул було обіцяно передати об’єднаним громадам у комунальну власність державні землі за межами населених пунктів. Група народних депутатів (і я у тому числі) разом з фахівцями Асоціації міст України підготували законопроект № 3510 з цього питання. Але потім втрутився Держгеокадастр і через низку народних депутатів зареєстрував свій альтернативний законопроект № 3510-1. Землі начебто й передаються громадам, але не відразу. Спочатку місцева рада має замовити проект землеустрою із визначенням меж об’єднаної громади. Потім – ще й проект впорядкування території населеного пункту. Щоб було зрозуміліше: іноді до об’єднаної громади входять і по 10 сіл. Уявляєте, скільки коштуватиме така документація? А скільки триватиме її погодження з тим же Держгеокадастром (із урахуванням того, що, погоджуючи цей проект, він фактично сам урізає свої повноваження)?А головне — навіщо? Межі сільських рад існують ще з радянських часів. А планування використання території і так здійснюється за містобудівною документацією, без її розроблення надання землі заборонено.

Перехід переважної більшості сільськогосподарських земель (а це — близько 70 % території України) під контроль великих корпорацій і знищення середнього класу на селі — головний бар’єр для земельної реформи.

Розмови про те, що без розробки такої документації ради не будуть знати, де саме закінчуються їхні повноваження, — повна маячня. Хочу нагадати, що місцеві ради розпоряджались землями за межами населених пунктів більше 80 років (весь радянський період і аж до 2002 року, коли набрав чинності новий Земельний кодекс). І межі громад — чи, як у нас це називається, сільрад — встановлені ще з радянських часів. Саме за ними платиться до місцевих бюджетів земельний податок і орендна плата. Більше того, це майже єдині межі, які встановлювались за територією населених пунктів. Ані межі районів, ані навіть областей ніколи окремо не встановлювались, бо вони визначаються за лінією сільрад. Навіть повноваження обласних управлінь того ж Держгеокадастру з розпорядження землями визначаються саме за цими межами. І я ніколи не чув, що це якось заважає йому розпоряджатись землею. То чому це має заважати сільським радам?

Звісно, помилки та неузгодженості є завжди. Межові спори — це, мабуть, найдавніші спори між людьми. Але нічого катастрофічного в цьому немає. Для вирішення спорів є суд, і усі спірні питання мають вирішуватись саме там.

Усі, і сам Держгеокадастр, прекрасно розуміють, що процес децентралізації незворотній. Все одно повноваження з розпорядження землями мають відійти на місця, адже без матеріальних ресурсів процес створення спроможних громад неможливий. Тому проти нас була застосована практика максимального затягування вирішення питання. Мета усіх законопроектів, які пишуться Держгеокадастром, — не вирішення земельних проблем, а «заговорення теми». А тим часом процес розпорядження землями йде. Доки  парламент нарешті прийме рішення про передачу державних земель поза межами населених пунктів громадам, їх площа зменшиться у рази.

AgroPolit.com: Держгеокадастр у своєму законопроекті №3510-1 також пропонує передати йому функції державного контролю за використанням та охороною земель. Яка Ваша думка щодо цього?

Олег Кулініч: Час, коли створювались величезні владні вертикалі, минув. Цей метод управління довів свою непрацездатність. Це все в наших умовах призводить лише до існування величезних «годівничок». Я вже говорив про ситуацію, яка склалась в органах юстиції. Але Мін'юст знайшов у собі мужність відмовитись від повноважень і передати їх на місця. Держгеокадастр, навпаки, всіляко впирається децентралізації і продовжує «тягнути ковдру на себе». Дуже хочу помилитись, але складається враження, що тут мають місце звичайні торги, на кшталт того, що раз у нас забирають одну «годівничку», то дайте взамін іншу. «Баш на баш». От цією «годівничкою» і має бути державний контроль за використанням та охороною земель.

Але залишимо осторонь корупційну складову цього питання, подивимось на це з професійної точки зору. Подумаймо, чи справді якийсь орган у Києві має дивитися за тим, щоб, наприклад, сусід не переносив огорожу, чи щоб земельна ділянка, надана для городництва, не забудовувалась? Невже з цим не зможуть впоратись місцеві ради? Тим паче в умовах, коли громади об'єднуються, і їх спроможність, і фінансова, і кадрова, буде набагато вищою.

За великим рахунком, той, хто знайде ефективний механізм підтримки малих фермерів, фактично вирішить долю мораторію. Але поки що ані уряд, ані парламент такого механізму не запропонували.

Безперечно, потрібний нагляд і за законністю діяльності самих органів місцевого самоврядування, бо там теж корупції вистачає. Але методи контролю мають бути адекватні. Що пропонує Держгеокадастр? Він сам зупинятиме дію рішень місцевих рад. Вибачте, але навіть у прокуратури таких повноважень не було. Якщо ви вважаєте, що певне рішення є незаконним, звертайтесь до суду, і вже суд, якщо побачить, що для захисту законності потрібні швидкі заходи реагування, сам своєю ухвалою зупинить дію рішення.

Та і сам Держгеокадастр у ролі головного державного земельного контролера викликає багато питань, якщо чесно. По-перше, за концепцією, закладеною у законопроекті Держгеокадастру, йому залишаться повноваження з розпорядження переважною більшістю державної землі. То що, він сам себе і контролювати буде? Феєрично! Я вже не кажу про надзвичайний рівень корупції в органах земельних ресурсів, тому віддавати їм ще й функції контролю — це дуже великий ризик.

AgroPolit.com: Яких ініціатив чекати від парламенту цього року в земельній сфері?

Олег Кулініч: До квітня уряд має подати до Верховної Ради законопроект «Про обіг земель сільськогосподарського призначення». Обов’язково будуть ще й альтернативні законопроекти. Сподіваюсь на серйозну і фахову дискусію в Аграрному комітеті. Тому що зараз, на жаль, все обмежується популістичними висловлюваннями.

AgroPolit.com: Чи знімуть мораторій на продаж сільськогосподарської землі у наступному році?

Олег Кулініч: За теперішньої політичної ситуації, якщо чесно, не бачу перспектив вирішення цього питання. Та і ризиків багато.

AgroPolit.com: Що є головним ризиком введення сільськогосподарських земель в обіг?

Олег Кулініч: Перехід переважної більшості сільськогосподарських земель (а це — близько 70 % території України) під контроль великих корпорацій і знищення середнього класу на селі — головний бар’єр для земельної реформи. Тому знімати мораторій можна лише тоді, коли знайдуть та запрацює ефективний механізм державної підтримки малого фермерства. Простими змінами земельного законодавства тут нічого не зробиш.

І це, між іншим, не тільки проблема України. Європейський фермер щорічно отримує державні дотації у розмірі близько 300 – 500 євро на гектар. Таким чином, європейські держави тримають людей у сільській місцевості і якось обмежують темпи урбанізації. Звісно, в України таких коштів немає. Тому слід шукати інші засоби підтримки. І це справді складне питання. За великим рахунком, той, хто знайде ефективний механізм підтримки малих фермерів, фактично вирішить долю мораторію. Але поки що ані уряд, ані парламент такого механізму не запропонували.

Наталія Ключнікова, AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

16 лютого 2016
Мораторій можна зняти лише після того, як запрацює держпідтримка малих фермерів — депутат
Перехід переважної більшості сільськогосподарських земель (а це — близько 70 % території України) під контроль великих корпорацій і знищення...
11 лютого 2016
Мінагропрод проти поданого Держгеокадастру земельного законопроекту — Павленко
Міністерство агарної політики і продовольства України (Мінагропрод) не схвалює «земельний» законопроект авторства Держгеокадастру. Про це...
11 лютого 2016
Адміністративні послуги Держгеокадастру планується перевести у цифровий формат до 1 липня — Мартинюк
Адміністративні послуги Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) будуть переведені у цифровий формат до 1 липня...
19 лютого 2018
«Привид» аграрної «Батьківщини», або До чого готується «головний популіст» країни
«Батьківщина» гострить лижі до парламенту після гарного ляпу на останніх виборах до  ради. Так, у 2017 році вона трималася у лідерах...
12 лютого 2018
7 меседжів Геннадія Зубка про децентралізацію в Україні
Українська децентралізація — на півдорозі. Після провалу в парламенті трьох законопроектів про передачу с/г земель місцевим органам влади у...
10 лютого 2016
Максим Мартинюк: Оскільки мораторій продовжено на 1 рік, то, навряд чи щось почнеться раніше 1 січня 2017 року
Уряд продовжив дію мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення до 2017 року. Це означає, що питання ринку землі...
27 вересня 2016
Варіанти земельної реформи під мікроскопом
У своїй публікації перший заступник міністра агрополітики Максим Мартинюк представив три можливі моделі вирішення проблеми запуску ринку землі в...
9 березня 2016
Дев’ять земельних «відтінків», або як громади землю ділитимуть!
Верховна Рада зробила перший важливий крок у боротьбі з земельною корупцією — прийняла у другому читанні законопроект  №2279 про земельні...
1 березня 2016
Про «запобіжники» для безпечної земельної реформи від громадськості
Необхідно запровадити кілька «запобіжників» у рамках земельного закону. Перший — обмежити коло покупців. На мій погляд,...
26 лютого 2016
Про «листи щастя» Держгеокадастру
За ініціативою Держгеокадастру фермерським господарствам Херсонщини, які орендують земельні ділянки державної власності сільськогосподарського...