Форвардні війни – трейдери проти сільгоспвиробників під наглядом МЕРТу
Форвардні війни – трейдери проти сільгоспвиробників під наглядом МЕРТу

Форвардний стрес та з'ясування відносин між агровиробниками і трейдерами в Україні продовжує набирати обертів. До спроби вирішення проблеми було залучене профільне міністерство. Його вердикт: Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України наголошує на тому, що всі чинні зобов’язання сільгоспвиробників за форвардними контрактами, та іншими договорами мають бути виконані.

Однак фермери, які постраждали від кліматичних проблем (особливо на Одещині), фізично неспроможні виконати такі угоди, і на їхню думку, позиція – помри, а виконай – не призведе до позитивних наслідків як для фермерів, так і для трейдерів.

Аграрії пропонують меморандум

Спробою пошуку спільних знаменників (з боку фермерів та профільних асоціацій) став меморандум, який передбачає перегляд умов виконання форвардних контрактів та реструктуризацію боргових навантажень. Однак, як це часто буває, коса найшла на камінь у деталях. Фермери просять наступне:

  • скорочення розміру зобов’язань агровиробників з постачання зернових чи олійних культур у відсотковому відношенні до обсягу втраченого врожаю та поверненням агровиробниками отриманої плати (авансового внеску) за непоставлений за контрактом / договором товар, якщо така плата (авансовий внесок) були виплачені на його користь;
  • зміни строків постачання за форвардним контрактом / договором поставки з можливим відстроченням таких на наступний сільськогосподарський рік в частині поставки обсягу втраченого агровиробниками врожаю;
  • інші форми, що погоджені сторонами форвардного контракту / договору поставки (Сторони, які здійснюють купівлю сільськогосподарської продукції – Покупці, погоджуються додати наступне формулювання до контрактів: «Загальна кількість Товару: XXX тонн +/-10% за вибором Продавця».

Реструктуризація зобов’язань за укладеними між ними форвардними контрактами / договорами поставки з постачання сільгосппродукції здійснюватиметься шляхом укладання додаткової угоди до контракту / договору сторонами такого контракту / договору.

У разі, якщо сторони форвардного контракту / договору поставки з постачання сільгосппродукції не дійшли взаємної згоди щодо форми реструктуризації, то така реструктуризація  проводиться шляхом скорочення розміру зобов’язань агровиробників з постачання зернових чи олійних культур у відсотковому відношенні до обсягу втраченого врожаю такими агровиробниками.

Варто зауважити, що питання до сільгоспвиробників, які лише частково постраждали від посухи і не втратили весь врожай, а просто йдуть на збитки: «Ви ж знали на що йшли, підписуючи контракт?», – можна пояснити не лише «любов'ю» до ризикових операцій.

Читати до теми: Текст меморандуму

Я ще на початку липня бачив, що цього року рекордного врожаю не буде, тому що запас ґрунтової вологи не давав для цього підстав. Я навіть телефонував до профільного міністерства і говорив, щоб вони не робили черговий високий прогноз врожайності, адже це не відповідає дійсності. Але ж вони штучно накручували високі показники, фермери це бачили, що врожай прогнозують високий, тож високої ціни не буде, і погоджувалися заключати форвардні контракти, зокрема на кукурудзу по $145 і менше. Вони заключили ці контракти за низькою ціною, а трейдери вимагають їх виконання. Звісно, контракти треба виконувати, але треба і зважати на ситуацію. А у нас виходить, що господарство постраждало, хоча воно ще і живе, а з нього шкуру хочуть зняти… Проте, на моє переконання, якщо контракт підписаний, то його треба виконувати. У мене також була спокуса заключити форвардний контракт, адже думав, що може, наприклад, ще дощі підуть, а може воно ще вирівняється та буде врожай? А ціна така, що $145 чи $150 – можна і контракт заключити, і отримати гроші, адже у нас під час жнив ціни знижуються до мінімуму. Тож була така думка, але все-таки відмовився», – прокоментував для AgroPolit.com ситуацію ексзаступник міністра аграрної політики і продовольства України Віктор Шеремета.

 

Представники фермерства побоюються, що справа може дійти до силових заходів, якщо з представниками трейдерів не вийде знайти компромісне рішення.

Ситуація може закінчитися сумно, в першу чергу, для сільгоспвиробників. Адже із законністю в Україні справи такі, що вибивати борги почнуть так звані ріелтори, а насправді – це самі звичайні бандити. Тож мало того, що у господарства немає зерна, доведеться повертати гроші або купувати зерно, а ціни на зерно піднялися у зв’язку з недобором врожаю, і що б ти не робив, все одно селянин залишиться у списку постраждалих. Ну і чи більший збиток, чи менший збиток, скажу тільки так, що на фоні майбутнього липня і вступу в дію закону про обіг землі, у нас тепер вийде, що не тільки дрібні, а й середні господарства не зможуть купувати землю. Нам ця ситуація ще зо два роки буде відгукуватися», – впевнений президент Асоціації фермерів і приватних землевласників України Микола Стрижак.

Трейдери проти меморандуму 

Представники трейдерів наполягають на тому, що фермерські очі бачили, що купували. Вони заявляють, що спочатку варто зафіксувати заборгованість з боку сільгоспвиробників, а вже потім можна вести діалог про те, яким чином ця заборгованість буде погашатися. До того ж, представників влади просять не втручатися у процес.

«Контракт – це акт господарських відносин для обох сторін, які, переважно, вже сидять за столом перемовин без усіляких меморандумів. Сторони працюють вже чимало років поспіль, що дозволяє сподіватися про взаєморозуміння між ними.  До того ж, втручання МЕРТ у відносини між двома суб'єктами господарювання, в даному випадку, ми вважаємо неприпустимим. Міністерство може допомогти постраждалим сторонам іншим чином – субсидіями та компенсаціями, але не вказівками про те, хто і кому має щось скоротити чи збільшити і за чий рахунок це має відбутися. Дійсно, сьогодні агровиробники понесли втрати, але й трейдери несуть збитки через дефолти. Однак трейдери не можуть звернутися до якогось всесвітнього міністерства і сказати, що ми не можемо виконати свої зобов'язання, спишіть з нас борг. Ні. Ми завжди виконуємо свої обов'язки, сплачуємо вошаути, відкупаємося за поточними цінами», – заявили в Українській зерновій асоціації (УЗА).

Читайте до теми: Агросектор у піке – причини падіння виробництва сільськогосподарської продукції в Україні

Ключовим інструментів на шляху до вирішення проблеми представники трейдерів називають фіксацію заборгованості сільгоспвиробників і ніякого списання боргів.

«У якості механізму для вирішення конфлікту ми могли б запропонувати фіксацію заборгованості. А як ця заборгованість буде гаситися і якими засобами – це вже предмет для перемовин між сторонами. Наприклад, це може бути постачання товару за певною ціною і за певним графіком чи фінансова компенсація протягом якогось часу, теж за графіком. Ми категорично проти будь-якого списання боргів», – заявили в УЗА.

Трейдери кажуть, що до постраждалих від кліматичних змін господарств кардинально інше ставлення ніж до тих, хто просто намагається не втратити заробіток. Про це AgroPolit.com розповів досвідчений трейдер, народний депутат України 8-го скликання, колишній член парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин, Іван Мірошніченко.

Стосовно відносин трейдерів і виробників: трейдери як і десятки компаній, які 28 років тут працюють, вони ж не самогубці, і те що відбувається сьогодні, коли приходить виробник і показує, що у нього реально немає що постачати, то, повірте мені, я ж з більшістю спілкуюся, вони спокійно переносять їх зобов’язання або реструктуризують на наступний рік. Якщо ж приходить товаровиробник, у якого, наприклад, згоріла кукурудза (ну, як згоріла, зібрав він не 90 центнерів, а зібрав 40), але у нього є і соняшник, і пшениця, і соя – у нього там 20-40 тис. га, є ще інші підприємства, він просто хоче уникнути збитків, адже ціна виросла на 70 доларів. Трейдер на нього дивиться і каже, слухай ну ти ж доросла людина, ти ж розумів, що ти робив, коли підписував контракти, угоди, ти ж не перший раз це робиш, ти з нами вже 10 років працюєш, ти просто хочеш під цей шумок уникнути виконання контракту, адже важко пережити втрату в ціні, розумієте? Не втрату врожаю, а втрату в ціні, бо тут дуже багато спекуляції. І коли, при всій повазі до аграрних асоціацій, коли вони об’єднуються, і ще й втягують сюди уряд, який не зможе їм допомогти. Уряд не може цього виконати, бо це порушення законодавства, це регулювання цін, це порушення міжнародних угод. Тому це просто меморандум, який не несе ніякої юридичної сили, крім політичної. Тому я вважаю, що уряд сам заліз в ситуацію з якої отримає лише негатив», – прокоментував для AgroPolit.com ситуацію.

У тому випадку, якщо буде розіграно закладений у меморандумі сценарій, українські сільгоспвиробники відчують це на собі.

Трейдери виконають свої зобов'язання. Але що вони зроблять наступного року? Перше – нульовий форвард, або виключно тим, хто виконав, тобто – ніхто гроші вже під форвард не отримає, і далі ринок дисконтують, думаю, мінімум на 5, до 8 доларів на тону, всіх, і тих хто виконав, і тих хто не виконав. Чому? Бо це буде плата за ризики, тому що це буде чиясь ідея або зговір, так ринки реагують. Якщо ми понесли втрати, і Україна стає ненадійним постачальником, то коли я купую мільйон тон в Україні або два, я маю розуміти, що товар може до мене не прийти. Чому? Бо хтось так вирішив. І що я буду робити? Я не буду платити порівнянну ціну якби я купував цей обсяг продукції у Європі, або у більш надійного постачальника. Я дисконтую, це буде плата за ризик.

Тому, коли такі речі робляться, треба дивитися: 5 років був врожай – всі аплодували, всі кричали рекорди б’ємо. Але ви думаєте, що хтось взяв якісь резерви з аграріїв? Якщо 5 років врожай, може варто якийсь резерв мати? Адже буде ж і важкий час. Ні, всі щось купували, всі щось будували. Тобто ніхто прагматично (з точки зору керування ризиками) до ситуації не підходив. А зараз, я вважаю, це просто спекуляція, всі компанії ведуть дуже детальну прагматичну розмову, з кожним постачальником, вони не дітки, і трейдери теж, вони чітко знають, яка ситуація в цьому господарстві. Вони сідають і домовляються, переносять строки, тобто зменшують об’єм і т. д. Я думаю, ще й гроші дадуть, щоб він відсіявся», – запевняє Мірошніченко.

Державні трейдери 

На відміну від приватних трейдерів, у державних проблем з виконанням контрактів немає. Адже головна відмінність умов їхніх контрактів від приватних  – остаточний розрахунок за ринковою ціною по факту поставки аграрієм продукції. Як це працює на практиці, AgroPolit.com пояснили в ДПЗКУ.

ДПЗКУ займається укладанням договорів поставки зерна майбутнього врожаю, що відрізняються від класичних форвардних контрактів – остаточний розрахунок з товаровиробником здійснюється по факту поставки законтрактованого товару за ринковою ціною, що діє на момент поставки товару, а не за фіксованою ціною на момент укладання як в класичному форвардному контракті. Наразі в ДПЗКУ товаровиробники майже повністю здійснили поставки всього законтрактованого товару у вигляді зерна пшениці та зерна ячменю та тривають поставки кукурудзи 3 класу», – прокоментував для AgroPolit.com програму ДПЗКУ виконуючий обов'язки голови правління підприємства Василь Коваленко.

Читати до теми: Василь Коваленко – про реалії та плани розвитку ДПЗКУ

За його словами, в рамках програми закупівлі зерна майбутнього врожаю 2020 року було законтрактовано 109 460 тонн зернових, з яких вже здійснено поставку зерна пшениці 2-4 класів в кількості 65 855 тонн, зерна ячменю 3 класу в кількості 9143,5 тонн та кукурудзи 3 класу в кількості 10 865, 5 тонн.

В теперішній час триває поставка  кукурудзи 3 класу, а саме до 01.12.2020 року повинні бути поставлені залишкові партії кукурудзи до досягнення всього законтрактованого обсягу товару в рамках проведеної програми 2020 року», –  підкреслив Коваленко. 

Тож ми бачимо цю різницю між державними і приватними трейдерами в умовах контрактів. Тому в силу теперішніх умов у державних трейдерів непогані шанси збільшити свою присутність на зерновому ринку України.  

Реакція парламенту

Голова міжфракційного депутатського об’єднання «Депутатська аграрна рада» Андрій Богданець натомість пропонує розв'язати зерновий гордіїв вузол через законопроект про мінімальні закупівельні ціни на зернові для трейдерів. 

З огляду на ситуацію, депутатська «Аграрна рада» і я, як її голова, та аграрний комітет запропонували законопроєкт «Про внесення змін до Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», яким запроваджуються мінімальні закупівельні ціни на зернові, зокрема, на соняшник, сою та кукурудзу. Цей закон потрібен і він допоможе вирівняти цінові дисбаланси, які виникають при закупівлі зернових. Це стратегічний документ, який потрібен для стабілізації робити зернового ринку сьогодні й надалі. Його мета: створення рівних умов конкуренції на ринку, і, як наслідок, наближення до збалансування ринкових відносин між усіма суб’єктами зернового середовища. Мінімальні ціни можуть корегуватися на підставі даних отриманих у результаті проведеного державного спостереження у сфері ціноутворення на ринку зерна», – додав Богданець.

Він пояснив інші деталі свого законопроекту. «За останні роки Україна експортує рекордні обсяги зернових, що є прямим наслідком збільшення виробництва. Водночас на ринку зерна спостерігається цінова нестабільність, що пояснюється кількома факторами. Серед зовнішніх факторів такої недосконалості є волатильність цін та доходів товаровиробників, непрогнозованість політичної складової в аграрній політиці, хиткий баланс інтересів основних учасників ринку – виробників, споживачів та держави. В умовах ринкової економіки для удосконалення аграрної політики є необхідність у правильності визначення її результативності для виробників на зерновому ринку. Так, цінова нестабільність та недостатня ефективність механізму регулювання ринку зерна в Україні  для виробників зерна статистично характеризується показником співвідношення внутрішньої закупівельної ціни до світової ціни, який із 2005 року і досі має кумулятивну тенденцію до зниження – з 1,1 до 0,77», — сказано у пояснювальній записці до документа.

Читайте до теми: Невиконання форвардних контрактів – вирок фермерам чи шлях до діалогу з трейдерами?

На думку автора законопроекту Андрія Богданця, оскільки конкурентоспроможність українського зерна на світовому ринку забезпечується більш низькими цінами, експортери компенсують свої цінові втрати через нижчу якість зерна та логістичні витрати за рахунок низьких закупівельних цін. «Водночас сільськогосподарські товаровиробники компенсують цінові втрати за рахунок низьких витрат на оренду землі та заробітну плату. Загалом, нестабільність цін та доходів товаровиробників, концентрація виробництва у великих компаніях, нерівномірність розподілу ринкового виграшу, хиткий баланс інтересів суб’єктів на ринку зерна створює загрозу продовольчій безпеці та негативно впливає на його розвиток. З урахуванням зазначеного підготовлено проєкт закону України «Про внесення змін до закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» щодо цінового регулювання зернових ресурсів України. Проєктом закону запроваджується цінове регулювання зернових в Україні шляхом визначення мінімальної ціни на окремі види зернових та олійних культур на рівні, що забезпечує прибутковість виробництва відповідних видів продукції. Зазначене має на меті створення рівних умов конкуренції на ринку,  і, як наслідок, наближення до збалансування ринкових відносин між усіма суб’єктами зернового середовища», — пропонує депутат.

Народний депутат повідомив, що діалоги між урядовцями, представниками профільних асоціацій, законотворцями і бізнесом триватимуть. 

Ми маємо прийти до спільного знаменника, адже на кону – стабільність значної частини агросектору, передовсім, фермерів. Мало того, що цього року вони не отримали держпідтримки від держави, то зараз вони будуть змушені доводити, що вони мають право на форс-мажор. У цій ситуації слід спокійно розібратися, і ті, хто дійсно постраждав від посухи повинні отримати можливість вистояти, а не віддавати останню сорочку на виконання форвардних контрактів. У МЕРТі відбудеться ще одне засідання, на якому сподіваюся і будуть прийняті фінальні рішення для врегулювання ситуації з форвардними контрактами на зернові. Закликаю трейдерів змінити свою категоричну позицію та не знищувати малих та середніх аграріїв своєю вимогою «поверни, бо завтра у них не буде з ким працювати», – розповів Богданець.

Його позицію різко розкритикував Іван Мірошніченко, заодно пройшовшись і по законопроекту Богданця №4277 про встановлення мінімальних цін на зернові.

Не можна вносити законопроект, який регулює ринки, регулює ціни. Вони б ще мита як в Аргентині встановили. Аргентина була країною лідером в аграрному ринку, згадайте її показники 15 років назад. Почали регулювати ринок і де вони зараз, де Аргентина? Тому ще раз хочу сказати, трейдери відповідально ставляться до роботи, і вони теж розуміють, як вони поводяться з аграрієм. Тож якщо на законодавчому рівні вирішити і перекласти цю проблему на Державу – нічим гарним це не закінчиться. По-перше, це порушує закон, наші міжнародні угоди, зобов’язання. Ми не можемо обмежувати ринки по міжнародним угодам, ми не можемо це робити, якщо це не стосується продовольчої безпеки. У нас немає загрози продовольчій безпеці. У нас сьогодні є фермери, яким допомогти треба», – заявив Мірошніченко.

На думку Івана Мірошніченка, для запобігання таких проблем у майбутньому потрібно зосередитися не лише на інструментах компенсації збитків від кліматичних загроз, але й на відновленні іригаційної системи. Інакше, Україна може втратити свою інвестиційну привабливість через високу ризикову складову.

Також ми говоримо про зрошення (і не тільки там де все згоріло). Це питання коштів. Візьміть та виділіть 5-7-8 млрд грн, щоб люди хоча б могли відсіятися – це ті, хто дійсно постраждав. А якщо у тебе вродила пшениця, вродив соняшник, вродив ріпак, але згоріла кукурудза – вибач, ти програв 70 доларів на тоні, це ж твої ризики, ти приймав рішення. Але вони всі хочуть це скинути на державу. Кожна компанія, що продала продукцію до Єгипту, Кореї, Європи, Алжиру, не має права дефолтувати, і довідка нашого ТПП їм «до лампочки», в міжнародних експортних угодах написано, що ти маєш постачати продукцію у будь-якому випадку. Якщо немає в Україні, вези з Росії, немає в Росії, бери в Європі, немає в Європі – хоч з Австралії вези. Тому вони всі виконають свої зобов’язання.

Три пропозиції від трейдерів 

Голова наглядової ради групи компаній «Прометей» Рафаель Гороян розповів в інтерв'ю latifundist.com, які інструменти компанія використовувала в роботі з фермерами, щоб всі контракти були виконані.

«Домовленості були різні і я закликаю трейдерів і фермерів використовувати різні інструменти вирішення питання. Можу назвати три інструменти, якими ми вже користуємося, і вони дієві.

1. З однією з компаній ми зафіксували суму вошаута, заплатили, і вона оцінила це. В майбутньому дотує нас на 300 грн/т нашого продажу, поки не відпрацюємо разом суму вошаута. Вважаю, що це шикарний інструмент, адже обидві сторони практично нічого не втратили і зуміли викрутитися з цієї ситуації.

2. Зафіксувати з клієнтом вошаут і розтягнути його на 2-3 роки. Тобто частинами виплачувати певну суму.

3. Заплатити 1 тис. грн штрафу з кожної тонни і перенести контракт на наступний рік.

Тому я закликаю учасників ринку ні в якому разі не піддаватися паніці, переходити на мову економіки, знаходити компроміс і не втрачати своїх покупців і продавців. У цьому питанні потрібно бути дуже і дуже акуратними, тому що найменша іскра може призвести до великої трагедії – скандалам між трейдерами та постачальниками. Від цього розколу, повірте, виграє тільки третя сторона, якій можуть виявитися політикани, судді, система правоохоронних і силових органів або підставні компанії», – заявив Рафаель Гороян.

Чи є монополія на зерновому ринку?

Ситуація з форвардами зачепила ще один аспект роботи зернового ринку – є чи ні монополія на ньому. Народний депутат, голова міжфракційного депутатського об’єднання «Депутатська аграрна рада» Андрій Богданець попросив АМКУ розібратися в цьому і свої аргументи виклав у відповідному поданні. 

У поданні депутат зазначає, що за твердженням українських виробників експорт зерна буквально монополізований іноземними компаніями, бо сумарна частка закупівлі зерна перевищує порогові значення, передбачені ч.5 ст.12 ЗУ «Про захист економічної конкуренції». Тому Богданець просить Антимонопольний комітет аби ті вчинили антиконкурентні дії на захист вітчизняного бізнесу. 

Більшість українських сільгоспвиробників зернових уклали з вищезазначеними зернотрейдерами форвардні контракти, відповідно до яких середня ціна на кукурудзу становить $165 за одну метричну тонну. Однак, врахочуючи, що цей рік є неврожайним у зв'язку з несприятливими погодними умовами, вартість зернових на внутрішньому та зовнішніх ринках зросла», — зазначає Андрій Богданець у зверненні.

Богданець додав, що нині на внутрішньому ринку первинної реалізації вартість кукурудзи складає $230 за метричну тонну. 

«Враховуючи наведене, українські сільгоспвиробники спробували домовитися з зернотрейдерами про підвищення цін, зазначених у форвардних контрактах. Така практика взаємовідносин в аналогічних ситуаціях існувала у минулих роках, і зернотрейдери завжди виходили назустріч українським товаровиробникам. Сторони шляхом конструктивних переговорів знаходили вигідний навзаєм економічний компроміс. Однак, восени цього року попри наявність об'єктивних обставин на українських на зовнішніх ринках зернотрейдери категорично відмовляються від перемовин щодо звернення цін для товаровиробників», — сказав Андрій Богданець.

Віталій Хворостяний журналіст AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

9 грудня 2020
Артем Чорноморов: Я точно не аграрний Че Гевара
Аграрний комітет ниіншньго складу переповнений «зеленими» невідомими обличчями, які попри це активно впливають на його діяльність. Один...
30 жовтня 2020
Проблему форвардних контрактів можна вирішити без дефолту
Небажання фермерів закривати контракти за ціною, нижчою від ринкової не обов'язково має закінчуватися дефолтом форвардної програми. Хоча...
30 жовтня 2020
П'ять порад фермерам із планування форвардних контрактів та вирішення суперечливих моментів
Фахівці аграрного сектору радять українським фермерам уважно вивчити деталі форвардного контракту, перш ніж категорично відмовлятися від його...

Вибір редакції

15 січня 2021
Аграрний експорт України — 2018-2020 роки: сировина, харчова продукція, зерно, рослинництво, молочка, тваринництво
Аграрний експорт України за 9 місяців 2020 року у грошовому вимірі зменшується у порівняні з 2019 роком, але його частка у загальній експортній...
11 січня 2021
Як уберегти власну земельну ділянку чи свій аграрний бізнес від «реєстраційного» рейдерства?
Як власнику паю уберегти власну земельну ділянку чи свій аграрний бізнес від «реєстраційного» рейдерства - розповідає керівник Офісу...
1 січня 2020
Головні виклики АПК у 2021 році: ринок землі, посуха, зрошення, експорт, фермерство, елеватори, зовнішні ринки, додана вартість, форварди, залізниця, кредитування
Агросектор у 2021 році має ряд перехідних невирішених задач, які доведеться вирішувати уряду, Мінагрополітики та парламенту, якщо вони хочуть...