Чи варто боятися великих грошей на відкритому ринку: батл між  фермерами, середніми компаніями та «чистими іноземцями»
Земельне віче

Чи впускати іноземців на вільний ринок землі в Україні, які обмеження варто запровадити для покупців після відміни мораторію, а також чи готові українські агрохолдинги до нових умов на ринку. Про ці та інші питання розмовляли під час онлайн-батлу #ЗемельнеВіче між фермерами, середніми компаніями та «чистими іноземцями»

Організатори віче — радник прем’єр-міністра, депутат парламенту 8-го скликання Олексій Мушак та AgroPolit.comLatifundist.comKurkul.com.

«У кожного бізнесмена своє враження, ставлення до ринку землі та завдання уряду й парламенту зробити цю реформу на користь громадян і всієї держави… Особливість цієї дискусії, концепція і позиція наступні: хай бізнес, аграрії, фермери самі скажуть, яким вони бачать майбутнє найважливішої реформи в Україні. Сьогодні ми зібрали представників різних класів: фермерів, середні компанії і компанії з іноземним капіталом. Щоб вони сказали, яким бачать майбутній ринок землі та відповіли на три питання: чи варто відкривати ринок землі, чи варто допускати сюди іноземців та які обмеження повинні бути. І чи взагалі вони потрібні», – сказав радник прем’єр-міністра, депутат парламенту 8-го скликання Олексій Мушак.

Зустріч відбулася за кілька днів до запланованого розгляду в парламенті законопроектів № 2178 та № 2178-10, які передбачають відміну мораторію. Перш ніж почалося обговорення, учасникам показали результати дослідження, щоб побачити, хто ж сьогодні обробляє землю.

AgroPolit.com і сервіс автоматичного аудиту земельних ділянок Feodal.online проаналізували статистичну звітність, подану товаровиробниками трьох категорій — ОСГ, фермерами та холдингами — за 2017-й, 2018-й та на 1 червня 2019 року. Що ми побачили? Кількість усіх с/г земель, які перебувають у легальному обробітку, поступово зростає. Так, у  2017 році загальна площа під посівами сільськогосподарських культур становила 27,046 млн га, у 2018 році — 27,682 млн га і на 1 червня 2019 року — 27,842 млн га. Тобто кількість оброблюваних офіційно земель зростає. Наразі частка ОСГ із цих 27,842 млн га — 8,393 млн га, юросіб — 19,449 млн га та в обробітку фермерів 15,9 млн га. За прогнозами експертів, запуск вільного ринку збільшить кількість легально оброблюваних земель», — розповіла редактор AgroPolit.com Наталія Білоусова. Більше дивіться в інфографіці.

За відкритого ринку виграє якість продукції…

Вільний ринок землі дозволить великим агропідприємствам робити довгострокові інвестиції у виробничі потужності та розвивати власний бізнес. А отже, виробляти якісну продукцію. У цьому запевнила директор з юридичних питань компанії «Астарта-Київ» Лілія Тімакіна. Її компанія 25 років працює в Україні.

Мета придбання землі: щоб обробіток став більш інтенсивним… щоб кожен інвестор розумів, що через 5-7 років має можливість сконцентрувати право власності на земельні ділянки та вкладати в переробну галузь, елеватори відбудовувати іригаційне землеробство, виготовлення не ГМ-продукції… Для того, щоб сертифікувати землю й завтра отримати екологічно чисту продукцію, правильно вирощену, треба як мінімум 3 роки користування полями. Маючи 7-річне користування за договором оренди, це дуже проблематично», – сказала Лілія Тімакіна.

Читайте до теми: Вільний ринок землі від «А» до «Я» — енциклопедія реформи

Обмеження виженуть закордонних інвесторів…

В український АПК, за даними профільного міністерства, іноземці щороку вкладають близько $2,5 млрд. ТОП-10 закордонних інвесторів: Кіпр, Віргінські Британські острови, Німеччина, Данія, Велика Британія, Польща, Франція, США, Словаччина та Швеція. Агрокомпанії, створені за участю іноземних інвестицій, орендують в Україні великі площі по 350-500 тис га та впродовж багатьох років вирощують тут ріпак, сою, соняшник, зернові та інші культури. Є чимало компаній із меншим земельним банком, але вони щороку показують активний приріст продукції.

Обмеження на ринку землі навіть можуть призвести до ліквідації підприємств з іноземними інвестиціями. Адже чи залишиться земля в оренді з виплатами 1-2 рази на рік, чи піде на продаж та принесе швидкі гроші — буде вирішувати пайовик. Зазначив генеральний директор підприємства з іноземними інвестиціями ТОВ «Краєвид Поділля» Григорій Пуга. Його підприємство було створене 12 років тому й обробляє 10 тис. га орендованої землі.

Якщо до нас прийде пайовик, який здає нам землю в оренду, та захоче її продати, ми, своєю чергою, не зможемо її викупити через обмеження. Але це зможе зробити хтось інший. Тоді нам доведеться згорнути свою діяльність та займатися чимось іншим… Чому ми далі не можемо працювати тут, інвестувати в землю? Ми хочемо працювати», – сказав Пуга.

Більше іноземних гравців – прозоріший бізнес…

Компанії з іноземними інвестиціями так само чекали відміни мораторію на продаж землі, як і аграрії без закордонних грошей. Бо для них це можливість конкурувати на ринку, де всі однаково працюють «у білу» та немає рейдерства, розповів директор зі стратегії та розвитку AGROMINO та RESILIEN  Олексій Сидоров. Остання працює в Україні з 2007 року.

«Через багаторічну дію мораторію… Люди, бізнес, а особливо аграрії — постраждали. Земля не могла стати заставою у банку, бізнес не міг брати кредити, розвиватися, використовувати потенціал і динаміку ринкових відносин у земельній сфері. Як наслідок, корупція та рейдерські схеми стали повсякденням, частина бізнесу пішла у тінь. Відсутність приватної власності на землю – відсутність довгострокового планування та інвестування. Водночас, якщо говорити про доступ до ринку землі іноземних компаній, мусимо розуміти, що це, передусім, компанії, які працюють в Україні, за українськими законами, де працевлаштовані українці», – сказав Сидоров.

Читайте до теми: Земельний банк України 2017-2019 роки: скільки землі обробляють холдинги, фермери та ОСГ 

Ринок має існувати в інтересах середнього класу українців…

На обмеженні ринку землі для іноземців на 10 років наполягає голова об'єднання «Агро-Продовольча рада» Іван Слободяник. Мовляв, в Україні варто застосувати досвід Польщі та Литви, де ринок землі було відкрито виключно для вітчизняних гравців у перші роки після скасування мораторію.

Я — за дотримання традиції національного інтересу для створення середнього класу, через створення заможного українського селянства, де на початковому етапі буде заборона доступу для іноземців не на 4, 5, а хоча б на 10 років. І з обмеженням доступу до певної кількості землі. Польща запустила ринок, 10 років іноземці не мали доступу до ринку землі, хоч ЄС вимагає вільного ринку. Через 10 років дозволили купувати іноземцям, та запровадили обмеження, діють обмеження на площі, дружини чи діти мають мати місцеве громадянство. У Литві в перші роки ринок теж було закрито для іноземців», – сказав Слободяник.

Побоюється великих гравців ринку представник господарства, яке обробляє 2 тис. га землі, Юрій Крутько.

«Чи зможемо ми кредитуватися, чи будуть рівні умови малого й великого бізнесу? Ні, вони будуть нерівними. Я у того ж Кернела беру гроші під 14%. Вдячний, якихось 4-5 місяців рятують. Потім забирають соняшником. Але умови хороші, звичайно – вони беруть під 7=8%. Чи допоможуть нам 4,4 млрд грн компенсації на придбання землі – не певен. Програми поки немає», – сказав Крутько.

Читайте до теми: Вартість землі в Європі та Україні — від найменшої до найбільшої за 1 га

Сприяти іноземним інвесторам – зберегти робочі місця для українців

Більшість працівників господарств з іноземними інвестиціями – українці. А компанії з іноземним капіталом працюють «у білу», забезпечуючи соціально своїх співробітників. Тому й служать національному інтересу. Заперечив Іванові Слободянику гендиректор ТОВ «Краєвид Поділля» Григорій Пуга.

«Ми створили компанію світового рівня. Працюємо чесно, офіційно, прозоро, платимо чесно. Водночас кістяк команди – українці. Ми взаємодіємо з громадами, допомагаємо їм, співробітники компанії мають право бути співінвесторами компанії», – сказав Пуга.

Підтвердила тезу колеги Лілія Тімакіна. Вона зазначила, що «Астарта», МХП («Миронівський хлібопродукт»), «Кернел», NCH сьогодні є донорами, які фінансують маленькі агропідприємства, намагаються об'єднувати навколо себе фермерів, давати товарні кредити, тож завдяки цьому отримують продукти для своєї переробки.

«Якщо не буде холдингів, буде складно й фермерам», — зазначила вона. Та додала:

«Астарта-Київ не має жодної своєї одиниці за кордоном, у нас 10 тисяч працівників, 1 млрд 890 млн тільки за 9 місяців сплачено податків».

Якщо великі агрокомпанії дадуть збій, їхні співробітники навряд чи швидко адаптуються до нових умов ринку, бо не буде вдосталь роботодавців, сказав виконавчий директор агрохолдингу Resilient та представник агрохолдинга  Agromino Олексій Сидоров.

«Із 1000 співробітників у компанії — 990 українців. Модель відкриття ринку з обмеженням досвіду іноземців робить нас мішенню як для фермерів, так і для рейдерів. Поля, які ми обробляємо, рватимуть на частини. А ми будемо дивитися, адже не є суб’єктами цього ринку. А що робити з людьми, котрі працювали в компанії? Їх візьмуть на роботу фермери?», – запитав Сидоров. 

Читайте до теми: Реакція ринку та профільних експертів на законопроект про скасування земельного мораторію

Навіть якщо до наявних іноземних компаній на ринок прийдуть нові гравці з-за кордону, українське село виграє, переконаний співзасновник компаній із сільгоспвиробництва, логістики та переробки  Дмитро Мотузко.

Села вимирають, їх треба буде кимось заселяти через років 10. Немає інфраструктури, медицини – нічого. І немає грошей для національної інфраструктури… Я мрію, щоб в Україні з’явилися німецькі,чеські фермери або навіть китайські. Нехай їдуть. Ці люди швидко стануть українцями за 1-2 покоління. І їх буде не відрізнити від українців…», – сказав Мотузко.

Українські фермери теж не проти у майбутньому стати почесними роботодавцями, проте бракує грошей, зазначив керівник господарства «Славутич Агро», голова Аграрної партії України Юрій Крутько .

«Чому українські аграрії категорично проти присутності іноземців – немає грошей. Тому, навіть якщо отримають доступне кредитування, для українських фермерів це буде 20-30% річних», – сказав Крутько.

Читайте до теми: Обіг с/г земель — досвід Латвії та п’ять паралелей для України

Де проходить межа компромісу

На аргументи представників компаній з іноземними інвестиціями Іван Слободяник відповідає, що компромісне рішення без дискомфорту не прийняти.

«Компроміс – це коли дві сторони незадоволені результатом… Якщо дивитися з точки зору державницького інтересу, у будь-якому випадку хтось постраждає: чи фермери, чи холдинги, чи держава. Так було в усіх державах… Звичайно, важливо, що там працівники.. Але давайте створимо можливості для фермерів купити цю землю», – сказав Слободяник.

Фермер хоче купити, а пайовик – продати на вигідних умовах. Зазначила генеральний директор компанії «Агро-Регіон», яка має шведські інвестиції, Катерина Рибаченко.

В Україні 7 млн пайовиків. Кожен четвертий – старший за 75 років, кожен другий – старший за 65. При тому, що 65 років – це межа, після якої людина вважається людиною похилого віку… Чи відкривати землю іноземцям? Так, нам дуже потрібні прямі іноземні інвестиції, але прямі інвестції – це перш за все верховенство права і все, що з цим пов'язане. По-друге – повага до вже існуючих інвестицій, третє – успішні кейси інвестицій. А в нас в Україні їх дуже мало.  У нас є багато поганих кейсів, коли є великі компанії, але успішних не так багато, над цим треба працювати», – сказала Рибаченко.

Рівні податкові умови відбілять ринок  

Українські фермери будуть привабливішими гравцями та конкурентами на аграрному ринку, коли цьому сприятиме податкова система, переконаний Юрій Крутько. Він розповів, що нині ПДФО сплачують одні – 3%, другі – 12%, треті уникають сплати податків. Тому більшість аграріїв підтримують запровадження єдиного податку з га. Тоді більше господарів вийдуть із "тіні".

Катерина Рибаченко розповіла, що агрохолдинги сплачують $250 за 1 га землі. Це $110 податків та $140 за оренду 1 га землі.

«Платимо і за себе, й «за того хлопця». Варто припинити демонізацію агрохолдингів», – сказала Рибаченко.

Водночас, щодо обмеження ринку для іноземців, Катерина зазначила, що не бачить проблеми, якщо кілька років не можна буде виходити на ринок землі.

Україна має зрозуміти, яке багатство ми маємо та як нам треба це не розбазарити. Я говорю, як українка, котра народилася в Донецьку. Зараз Донецьк – непідконтрольна територія. І треба розуміти, що триває війна і нема нічого поганого, що ми зробимо на якийсь період обмеження, дозволивши купувати землю тільки українським громадянам. Це допоможе нам створити прошарок українців, які будуть заможними»,– зазначила Рибаченко.

Порекомендував вивчити досвід країн, де вдале господарювання після вільного ринку, Олексій Сидоров. Це на прикладі Естонії, Чехії, Великої Британії, Німеччини та Нідерландів, де працювали ліберальні моделі та, зрештою, земля дорожча.

Читайте до теми: Земельний детонатор: вільний ринок — через відкриті конкурси з обов’язковою локалізацією переробки 

Обмеження володіння с/г землею в одних руках

Серед ключових питань земельного віче, окрім можливості участі іноземців – актуальність запровадження обмежень на ринку землі, а якщо так, то яких саме.

Щонайменше 5 років після придбання паїв – жодного права перепродати землю. Таке обмеження вважає за необхідне запровадити Юрій Крутько. Він запропонував також обмежити продаж землі до 200 га в одні руки доти, поки представникам бізнесу та уряду не стане зрозуміло, за якими механізмами працює ринок. Також не радить Крутько продавати державну землю.

Дмитро Мотузко питання обмеження придбання землі в одні руки назвав дискусійним, адже що більше землі орендує господарство, то більше захоче придбати.

А Лілія Тімакіна порадила знайти механізми, котрі не дозволять фермерам купувати шматки землі, які орендують агрохолдинги та які розташовані посеред поля. Адже користуються великі компанії широкорядною технікою, тож незручно буде об’їжджати відібрані шматки.

А може, ринок не відкривати?

На запитання про актуальність відміни мораторію усі учасники земельного віче відповідали, що робити це треба «на вчора». Бо таким чином господарі отримають можливість розвивати свій бізнес та гарантію того, що вкладені у землю гроші не підуть іншим людям. А це можливість впровадження більш якісних технологій та ефективного землеробства.

Ринок землі дасть можливість створювати підприємства, які будуть мати додану вартість та сприятимуть розвитку економіки. Це величезний драйвер економіки. Підприємство стало використовує землю, тож завтра вкладатиме в виробництво продукції», – сказала Тімакіна.

«Якщо говорити про відкриття ринку землі чи ні — це питання не дуже коректне, оскільки це все одно що прийти на море і питати, рухати воду в морі чи ні. Фактично ринок землі існує. Але він викривлений. Він є завдяки відсутності державної політики в цьому питанні», – сказав Іван Слободяник.

Читайте до теми: Комплексний законопроект про ринок землі — 27 основних положень документа

Таємне опитування учасників дискусії та глядачів онлайн-віче показало, що «за» відкриття ринку землі виступили 57 % глядачів, «проти» — 39%, «не визначилися» — 4%.

На запитання «Чи допускати на ринок компанії, в яких мають контроль іноземці», відповіли «так» — 43%, «ні» — 57%, «не визначилися» — 3%

Натомість, на запитання «Обмежувати чи ні розміри володіння с/г землею в одні руки?», «так» відповіли 88% глядачів, «ні»10%, «не визначилися»2%.

Оксана Тупальська, журналіст AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

24 вересня 2019
Земельне віче — як бачать цивілізований вільний ринок землі в Україні: ризики/можливості, присутність іноземців та доступ до кредитів
Як закони необхідно ухвалити, перш ніж відкривати ринок землі, хто зможе купувати паї на постійне користування, а також, як уберегти стратегічний...
2 червня 2017
Земельна реформа – страховка від вимирання села
Відкриття ринку землі з урахуванням всіх «запобіжників» (від іноземної експансії, обезземелення тощо) зупинить негативні соціальні...

Вибір редакції

16 жовтня 2023
Аграрні закони та законопроекти за 2023 рік
Ринок землі, передача державних земель Фонду держмайна, земельні пільги для учасників бойових дій, ринок ГМО, агроекспорт, сухопутні коридори,...
13 листопада 2023
Аграрний експорт з України – уряд змінив правила
Аграрний експорт України з 11 листопада 2023 року почав здійснюватися за новими правилами. Підстава – в дію вступили дві урядові постанови: №...
8 грудня 2023
Агроінтеграція: чи проковтне український АПК європейських виробників після вступу в ЄС?
Входження України до Євросоюзу радикально оновить реформу Спільної аграрної політики (САП) ЄС, або «розірве» з середини аграрний бюджет...