Уряд та парламент мають оперативно виробити єдину модель запуску земельного ринку
Народний депутат («Самопоміч»), член комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Іван Мірошніченко

Відкриття ринку землі з урахуванням всіх «запобіжників» (від іноземної експансії, обезземелення тощо) зупинить негативні соціальні процеси в українському селі. Таку точку зору в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com висловив народний депутат («Самопоміч»), член комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Іван Мірошніченко.

Нагадаємо, він запропонував модель земельної реформи, яка складається з трьох блоків: перший – запуску механізму оренди землі, другий – розробка державних програм фінансування для середніх і дрібних виробників та фермерів, третій – власне відкриття ринку землі з усіма «запобіжниками».

Днями уряд створив міжвідомчу робочу групу, яка має напрацювати концепцію першого етапу запуску ринку землі. До її складу увійшов ряд депутатів, у тому числі, Мірошніченко.

Я не прихильник розтягування земельної реформи на невизначений час. Що ми бачимо? 15 років поспіль зволікають зі зняттям мораторію, прикриваючись благими намірами. Водночас із високих трибун нам кажуть, що люди в селі погано живуть, не можуть бути повноправними господарями своєї землі, мораторій поставив холдинги та фермерів у нерівні умови роботи, немає сімейних ферм тощо. При цьому анічогісінько не робиться для запуску ринку землі, щоб вирішити ці проблеми раз і назавжди. Повна антилогіка», описує він нинішній стан українських сіл.

На думку народного депутата, нинішній стан справ у сільській місцевості змушує також замислитися над тим, хто залишиться у селах і чи буде там взагалі кому працювати, якщо й надалі консервувати ситуацію.

Так, за даними дослідження USAID «Проект АгроІнвест», структура власників паїв виглядає дуже невтішно: пенсіонери – 60%, безробітні – 10%, підприємці або зайняті поза сільськогосподарською сферою – 2%, службовці, працівники соціальної сфери – 9,8%, сільські голови – 0,6%. Лише 13,8% – власники паїв, які працюють у сільськогосподарській сфері. Тощо ми створюємо земельну реформу чи кладовище?», – резюмує він.

Іван Мірошніченко вважає, що уряд та парламент мають оперативно виробити єдину модель запуску земельного ринку і протягом 2017 року прийняти всі законодавчі ініціативи для цього.

Якщо цього не зробити, то буде біда. Адже сьогодні земельний мораторій фактично паралізує весь ринок – під його дію потрапляє 96% сільськогосподарських земель і стосується він щонайменше16% всіх українців! При цьому від його дії страждають найбідніші верстви населення: 68% земель (27,7 млн га) перебувають у власності селян-пайовиків, тоді як 1,6 млн га (або 23,3% усіх власників) належить людям, котрим уже за 70 років, які не здатні ці землі самостійно обробляти, вони бідують, бо не можуть вигідно здати землю в оренду чи продати, або й заставити власний пай», – підсумовує він.

Як раніше повідомляв AgroPolit.com, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк виступає за відкриття ринку землі с/г призначення, але з обмеженнями на першому етапі: тільки фізособам-українцям і в обсязі не більше 200 га в одні руки. Деталі наступних етапів достеменно невідомі. Його модель обігу земель підтримує і прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

В той час, міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий каже, що основою концепції земельної реформи в Україні має стати запровадження купівлі-продажу та застави прав оренди земельної ділянки

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

До теми

13 листопада 2019
Чи варто боятися великих грошей на відкритому ринку: батл між фермерами, середніми компаніями та «чистими іноземцями»
Чи впускати іноземців на вільний ринок землі в Україні, які обмеження варто запровадити для покупців після відміни мораторію, а також чи готові...
2 жовтня 2017
Земельна реформа збільшить ВВП на 1,5% — точка зору
Скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель — сьогодні найбільше, що може зробити український уряд, щоб прискорити економічне...
7 серпня 2017
Високогірні селища мають отримати відповідний статус
Високогірні селища та їхні школи функціонують у складніших умовах, ніж решта українських ЗНЗ, а тому мають отримати особливий статус і більшу...

Вибір редакції

15 грудня 2025
Аграрні закони 2025 року: виплатна агенція, земля, тваринництво, рибальство та хміль
Парламент прийняв п’ять важливих аграрних законів протягом 2025 року. Ще чотири законопроекти чекає на схвалення від ВРУ. Як оцінити річну...
10 грудня 2025
Аграрний бюджет 2026: що отримав АПК та звідки кошти?
Уряд схвалив бюджет на наступний рік і заклав 14,1 млрд грн видатків на підтримку аграріям. Мінекономіки відзвітувало, що це аж на 4,5 млрд грн...
27 серпня 2025
Степан Чернявський: Держпідтримка АПК на 2026 рік має бути близько 5 мільярдів гривень
Уряд визначає основі цифри бюджету на 2026 рік. Скільки коштів держпідтримки отримає агросектор? Чи збережеться у бюджеті на наступний рік...