Аграрії в шоколаді, або Кого збагатили дотації?
Аграрії в шоколаді, або Кого збагатили дотації?

Минуло півроку як українські аграрії мали би бути в шоколаді. Уряд передбачив 6,3 млрд грн дотаційних коштів на пітримку та розвиток агросектору. З них: 4 млрд грн на потреби тваринництва, 1 млрд грн на розвиток фермерських господарств (розподіляється за програмами: 500 млн грн – на здешевлення відсоткової ставки за кредитами, 240 млн грн – на компенсацію вартості вітчизняного насіння, 5 млн грн – на дорадчу службу, 100 млн грн – на компенсацію вартості сільгосптехніки, 160 млн грн – на кооперативи),  1 млрд грн на компенсацію вартості сільськогосподарської техніки та 300 млн грн на розвиток садівництва й виноградарства. На що пішла та яку користь принесла аграріям державна підтримка з багатьма нулями, AgroPolit.com спробував розібратися з експертами та безпосередніми претендентами на дотації.

Тваринники – як сир у маслі?

Уряд виділив 4 млрд грн, із них: 500 млн грн на компенсацію утримання корів молочного напряму (1,5 тис. грн на голову – по 750 грн раз на півроку), 700 млн грн на утримання молодняку ВРХ (до 12 місяців) (від 300 грн до 2,5 тис. грн на голову), ще 300 млн грн на компенсацію 50% вартості племінного високопродуктивного поголів’я, а також біологічного матеріалу й ембріонів, та 2,5 млрд грн на 25% компенсації тваринникам тіла кредиту, залученого на будівництво й реконструкцію комплексів у галузі свинарства, птахівництва та ВРХ, (котрий має формувати ефективну ставку на рівні 3%). Також вирішили відшкодовувати 30% вартості введених в експлуатацію тваринницьких комплексів, побудованих без залучення кредитних коштів. До 3% будуть здешевлюватися кредитні ресурси, залучені на проекти із розвитку аквакультури, вівчарства, козівництва. Порядок розподілу - постанова КМУ від 07 лютого 2018 р. № 107
Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки галузі тваринництва.

Читати до теми: Офіційний порядок розподілу аграрних дотацій для тваринництва.

Ще на початку березня Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) опитала аграріїв, як вони ставляться до державної підтримки тваринництва. Результати показали, що із присутніх 1200 представників галузі абсолютна більшість виробників молока виступає проти цьогорічних механізмів державної підтримки галузі тваринництва у зв’язку з «ручним» розподілом бюджетних коштів через спеціальні регіональні комісії. 93,2% виробників молока висловилися проти затверджених Кабміном порядків розподілу держпідтримки АПК на 2018 рік. Натомість, на думку 74,03% молочарів, ідеальною програмою державної допомоги могла б стати виплата дотації на одиницю реалізованої продукції. Близько 14,3% виробників надають перевагу виплаті дотації на 1 га, зайнятий під вирощування дотаційних культур. Понад 97% виробників зазначили, що надають перевагу автоматичній виплаті дотацій, об’єм яких пропорційний виручці – так званій «квазіакумуляції ПДВ», але з низкою допрацювань. Близько 80% виробників молока переконані, що за розподілу державних дотацій через регіональні комісії аграріям доведеться зіштовхнутися з корупцією у вигляді вимагання «відкатів». Близько половини сільгоспвиробників стикалися з подібними випадками у попередні роки. За даними 50% опитаних, розмір «відкатів» за такої практики становив 20-30%. 46,4% виробників свідчать про «відкати» у розмірі 10%, а 3,6% представникам галузі довелося зіштовхнутись із вимогою сплатити регіональним комісіям хабарі у розмірі 30-40%.

Чимала частина аграріїв отримали першу половину за утримання ВРХ, проте чи дійде до них і друга половина – ніхто не певен. «До членів Асоціації виробників молока (АВМ) дотаційні кошти дійшли. Вони сформували й подали пакет документів. Отримали по 750 грн на голову худоби за перших півроку. Чи буде виплачена друга частина – побачимо наприкінці року та зробимо висновки. Є побоювання, що, внаслідок дефіциту в бюджеті, аграрії можуть не отримати кошти. Проте наразі про це рано говорити», – розповідає заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Денис Марчук.

Найправильніша дотація була б така – виплачувати кошти пропорційно до реалізації та різновиду продукції, яка котирується, розповідає заступник голови Всеукраїнської аграрної Ради Михайло Соколов. «Якщо держава зацікавлена у збільшенні виробництва молока, нехай платить гривню на одиницю реалізованої продукції. Таким чином можна стимулювати виробництво продукції різних галузей. Просто адмініструвати, і не буде можливості для корупції», – каже він.

Читати до теми: Мінагрополітики залишило у механізмі розподілу дотацій для фермерів корупційне «вікно».

Мінагрополітики хоч і дало дотації на тваринництво, але так складається, що вони  вирощують монополії, розповідає голова Драбівської районної організації АФЗУ Валерій Перепелиця. «Дотації за молоко та за поголів’я рівнозначні, бо врешті-решт вони опиняться у переробника. Прибуток повинен отримувати власник цієї корови. Те, що держава виплачує кошти за голову худоби, не вирішує технологічних проблем, якості молока, заготівлі кормів, переробки та збуту. Найбільший прибуток – у переробці молока, де, власне, у нас монополія. Потрібно робити прибутковою галузь, тоді й дотації не будуть потрібні. Цих 1500-2000 грн абсолютно нічого не вирішують», – зазначає аграрій.

Мінагрополітики 12 років нічого не робило, окрім того, що сприяло розвитку молочних монополій та знищенню ферм, а коли прийшов час вводити Європейські стандарти, вирішили свою бездіяльність «прикрити лопухом», тобто дотаціями з панського столу», – наголошує він.

Влада повинна перейматися проблемами більшого масштабу, аніж створення незрозумілих програм, зазначає Марчук. «Поки кошти виділяються на незрозумілі програми, Україна ризикує скоротити значну кількість поголів’я ВРХ через посуху. За період вегетації рослин в окремих районах Харківщини випало близько 30 мм опадів. Це створює неабияку проблему в питанні заготівлі силосу. Значна частина ферм може зупинити свою діяльність… Потрібно негайно продумати систему компенсації для тваринних комплексів, які постраждали внаслідок посухи. Це питання не лише продовольчої безпеки, а й величезної кількості людей, котрі ризикують втратити роботу», – каже він.

Кредити – для обраних?

Розподіл фермерських коштів викликав чимало нарікань із боку аграріїв (постанова КМУ від 07 лютого 2018 р. № 106 та наказ Мінагрополітики від 20.03.2018 №150). Відсутність ліквідної застави, проблематика отримання фінансування новоствореними кооперативами, фейкові кооперативи та монополія суттєво зменшили їхні шанси на отримання компенсації. Загалом система розподілу виглядає таким чином: 500 млн грн – на здешевлення відсоткової ставки за кредитами, 240 млн грн – на компенсацію вартості вітчизняного насіння, 5 млн – на дорадчу службу, 100 млн грн – на компенсацію вартості сільгосптехніки, 160 млн грн – на кооперативи.

Читати до теми: Програма розподілу 1 млрд грн дотацій на фермерів містить дуже багато проблем.

«Я не надто задоволений системою розподілу дотаційних коштів. За моєю попередньою оцінкою, близько 1000 господарств перебувають у процесі отримання дотацій. Протягом багатьох років утворилася велика прірва між владою та фермером. Аграрії не довіряють владі. Це чи не одна з найголовніших проблем. Міністерство фінансів та всі інші категорично не готові ламати стереотипи та погоджуватися на такі підходи. Без них ми не вийдемо на нарощування серйозної кількості сільгосппідприємств», – розповідає екс-президент Асоціації фермерів та землевласників України Іван Томич.

Розподіл коштів повинен бути прямим, автоматичним і зрозумілим для всіх без будь-якого втручання чиновників», – зазначає він.

Кошти з фермерського мільярда не використовують через неефективну схему розподілу, зазначає голова «Аграрного союзу України» Геннадій Новіков. «Порядки розподілу дотацій не те що не ідеальні, а й узагалі незрозуміло ким і для кого написані. Ми пропонували розписати умови по іншому, та від наших пропозицій просто відмахнулися. Подивіться лише, скільки грошей використано з цього мільярда? Я не володію офіційними даними, просто запитував – їх не використовують», – розповідає він.

Не вбачає позитиву й віце-президент Асоціації фермерів та землевласників України Ярослав Кардаш. Пояснює це загальною складністю роботи з державними банками та непоінформованістю аграріїв. «У цьому році система дотацій для підтримки фермерів досить складна. Вони недостатньо проінформовані щодо дії програм та механізмів розподілу. На мою думку, буде невикористання коштів із передбаченого для фермерів мільярда», – каже він.

Читати до теми: Фермери «на шпагаті» — аграрії розповіли Мартинюкові та Шереметі, що їм заважає жити.

Кардаш вважає, що фермер мусить їхати в поле – косити, орати чи збирати врожай, тому що він в одній особі виконує функції механізатора, організатора, бухгалтера, підсобного працівника та керівника господарства.

Ця фінансова підтримка зорієнтована на великі господарюючі суб’єкти, які передусім мають хорошу кредитну історію, бухгалтерів та юристів, котрі й розберуться у всіх деталях», – наголошує він.

Здешевлення відсоткової ставки за кредитами

Провальним називають фермери  і здешевлення відсоткової ставки за кредитами, на яку держава виділила 500 млн грн. «Коли пишеш програму, потрібно реально розуміти, в якій конкретній ситуації перебувають потенційні користувачі. Потрібно розбиратися у цій сфері. Проблема в тім, що фермери не користуються офіційними кредитами. Банки не працюють з фермерами, в яких менше 500 га землі, їм це не цікаво. Їхня робоча схема – Фонд підтримки фермерів. Там фермер приносить бізнес-план та отримує фінансування, існує чітка система контролю. Натомість у тій структурі залишили копійки, а основну суму направили в банки, які не працюють із фермерами. Було відомо наперед, що система не запрацює», – розповідає Новіков.

Фермерові, для того щоб отримати невеликий кредит, потрібно затратити дуже багато сил і часу, тому ця схема не працює», – зазначає він.

І справді, чи зможе фермер розібратися у всіх деталях, які вимагає банк? Так само й працівники банків не змогли б зорієнтуватися у польових роботах. Кожен повинен займатися своєю справою. На думку багатьох, банки, як і влада, не зацікавлені в тому, щоби гроші дійшли до фермерів. «Краще б узяли ці гроші й компенсували відсоткову ставку за кредитом, зробили би для фермерів 1% на рік. Вони брали б ці кредити на 5 років, а не платили по 20%, як вимагає того банк. Я вважаю, що все так закручено, щоби фермери грошей не отримали. Це лиш кістка з «панського столу», – зазначає голова організації АФЗУ Дніпропетровської області Анатолій Гайворонський.

Це не ті кошти, на які треба сподіватися фермеру для розвитку господарства, лиш кістка з «панського столу», – каже він.

Ця система сьогодні не придатна до такого напрямку діяльності вважає Томич. «Ми пропонували створення фінансово-кредитної фундації за участю зарубіжних фінансових ресурсів. Вони є, але не використовуються країною. Фундація була спеціально зорієнтована на підтримку дрібних сімейних фермерських господарств, їхні кооперації, створення робочих місць та інфраструктури у сільській місцевості. Без такого серйозного інструменту кредитування дрібного фермера є більш декларативним, аніж практичним. Я кажу про державні банки та комерційні, які підключалися», – розповідає він.

Читати до теми: Аграріям створили ще одну лобістську площадку — «Союз українського селянства».

Банкам невигідно допомогти аграріям брати кредити, зауважує Кардаш. «Вони ставлять дуже серйозні вимоги, звертають увагу на відсутність кредитної історії, створюють проблеми в оформленні документів та отриманні коштів. Замість того, щоб працівники банків щось порадили, або ж підказали, яким чином отримати державну підтримку, вони вказують лише на помилки та не працюють нормально», – каже він.

Народний депутат (БПП) Леонід Козаченко також погодився, що аграрії скаржаться в основному на банківський сектор, адже вважають, що він настільки зруйнований, що не можна отримати навіть короткотермінове фінансування. «Повинне бути середньострокове кредитування, якого в Україні немає взагалі. Фермерам на покупку техніки потрібен кредит хоча б на 5 років. В Україні такого банку не знайдеш. Я не знаю, що робитимуть аграрії, коли відкриють ринок землі. Адже жоден банк не дасть на це кредит», – підсумовує депутат.

Компенсація вартості вітчизняного насіння

Розмір компенсації вартості вітчизняного насіння покриває до 80% витрат на посівний матеріал. Загалом уряд передбачив 240 млн грн. Сума компенсації не перевищуватиме 30 тис. грн на одне господарство. На початку цього року заступник міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета заявив про те, що компенсуватиметься вартість лише вітчизняного насіння, оскільки галузь українського насінництва потребує підтримки. У наступному році не виключається поширення програми компенсації на імпортне насіння.

На думку аграріїв, якість вітчизняного насіння – далеко не досконала. «Питання вітчизняної селекції досить проблемне, тому на посівний матеріал використано невеликі кошти. У Черкаській області, та й в Україні загалом, більше використовують гібриди закордонної селекції: соняшнику, кукурудзи, сої», – каже Перепелиця.

Читати до теми: Українська селекція нічого не виграє від дотацій на насіння – думка.

Минулого року не було цієї програми, тому фермери зацікавлені спробувати. «Цьогоріч плануємо закуповувати насіння вітчизняного виробництва: ріпаку та пшениці. Будемо подаватися. Подивимося, яка буде компенсація», – розповідає Гайворонський.

Виділення коштів на дорадчу службу

Поки не було фінансування з боку держави, робота дорадчої служби призупинилася. Провідні фахівці, які навчалися у Європі, США та Канаді, звільнилися та перейшли у великі компанії. У 2018 році уряд профінансував дорадчі служби для агросектору, виділивши 5 млн грн бюджетних коштів (наказ Мінагрополітики від 20.03.2018 № 149) . Часткова компенсація витрат сільськогосподарським дорадчим службам, пов’язаних із наданням дорадчих послуг за напрямами: агрономія, ветеринарія, зоотехніка, бухгалтерський облік, маркетинг, юридичні консультації (у розмірі 90% вартості, але не більш ніж 10 тис. грн), надається в порядку, визначеному Мінагрополітики.

За словами фермерів, їм дійсно потрібна служба дорадництва, яка б допомагала людям та супроводжувала кооперативи від створення до стабільного функціонування. «Щоб дрібні та середні фермери розвивалися, потрібна стимулююча податкова політика, насамперед має бути врегульоване питання податків, ПДВ/ПДФО та державної підтримки дорадництва й кооперації», – зазначає Перепелиця.

На його думку, влада зацікавлена в тому, щоб дорадництво в Україні не мало розвитку. «Гадаю, виділення коштів на дорадництво також умисно гальмують. Адже це саме той інститут, який може спростити доступ до певних грантів, фінансів та технологій», – каже він.

Читати до теми: В Україні створюють систему дорадчих служб для агросектору.

Розвиток кооперативів

Планувалося, що ключовим напрямом державної підтримки у 2018 році буде створення молочних кооперативів, що дозволить змінити технології доїння та зберігання молока, а отже, дасть можливість виробникам отримувати більший дохід. Одним із механізмів такої підтримки є відшкодування фермерським кооперативам 70% вартості обладнання. Також передбачаються додаткові преференції на покупку с/г техніки, ще плюс 15%, що в сумі становить 40%. Загалом на програму уряд виділив 160 млн грн.

Програма себе не виправдала, адже державної компенсації недостатньо, щоб покрити витрати навіть на найнеобхідніше, зазначає Перепелиця. «Запустити кооператив дуже важко, він безприбутковий. Відшкодування частини вартості за обладнання для кооперативів без ПДВ нічого не дає. Щоб закупити елементарне обладнання: танк для охолодження, експрес-лабораторію та машину з бочкою для перевезення молока, потрібен мінімум 1 млн грн. Держава відшкодує 500-600 тис, а решта? Люди не зберуть цих грошей. Пасовища розорані, заготівля кормів, ветеринарне обслуговування – це комплекс проблем, якими також ніхто не займається. Череда настільки зменшилася, що вже й нема з ким створювати кооператив», – розповідає він.

На його думку влада не зацікавлена у розвитку кооперації, щоб не розвалити монополії на ринку. «В парламенті лобіюють проект закону №6527-д «Про сільськогосподарську кооперацію», котрий викривляє усі її принципи. Його підробляють під великі сільгосппідприємства. Наші провідні науковці постали проти нього. У сотню найбагатших людей України входять власники великих постачальницьких фірм, переробних підприємств, трейдерів, але фермера ви там не знайдете, і кооператива фермерського там також немає», – наголошує він.

Якби держава підтримала кооперації та дала їм розвиток, як це робиться у світі, то це зруйнувало б монополії: на можливість обробітку земель, доступ до сучасних технологій, реалізацію продукції та й взагалі на нормальне заможне життя», – каже аграрій.

Читати до теми: Аграрії проти виділення 500 млн грн на компенсацію витрат будівництва тваринницьких комплексів — заява.

Фермер розповідає, що Україні потрібна інституція, котра чітко визначала б кооперативи, які відповідають принципам кооперації. «Повинна бути чітка відповідність міжнародним принципам кооперації. Далі проблеми ринкової інфраструктури – монополізовані переробка та збут. Яка людина піде в кооператив здавати молоко, щоб показати, що вона отримала тисячу гривень, а потім її позбавлять субсидії? Це гачки, які тримають селянство в пазурах.. Кооперація – єдиний безальтернативний шлях, щоби вивести зі злиднів дрібних та середніх с/г виробників та запустити розвиток територій. Проти кооперацій чітко та жорстко працюють олігархи, холдинги та парламент», – каже він.

Компенсація за с/г техніку застопорилася

На компенсацію 25% вартості вітчизняної сільськогосподарської техніки уряд передбачив 1 млрд грн (порядок розподілу у постанові КМУ від 07 лютого 2018 р. №86
Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва). За перші п’ять місяців фермери закупили 953 одиниці техніки на суму 354,6 млн грн. Компенсацію вже отримали 667 сільгосптоваровиробників на суму 70,7 млн грн. За розрахунками Мінагрополітики, виплата компенсації лише за травень 2018 року становитиме близько 50 млн грн. По суті, це єдина з програм, яка дійсно працює. Хоча й вона повна нюансів, які можна і треба було покращити до того, як виділяти бюджетні кошти на допомогу та розвиток фермерства в Україні.

Читати до теми: Аграрії «дивом» мають купити сільгосптехніки на 4,5 млрд грн, щоб отримати компенсації — заява.

«Якщо подивитися на розподіл, який відбувається в фінансових частинах та с/г підтримці, то побачимо, що програма компенсації не працює. Вона стартувала з 25%, але так само, як і минулого року, не є ефективною. Вже стало 40%. Це роблять, щоб роздути ситуацію і вибрати ці кошти. Їх дійсно можна було б спрямувати на людей, які займаються тваринництвом, але конкретно з квазіакумуляції, а не прямих дотацій на голову. Випадків більш ніж достатньо, які є суперечливими відносно керування аграрного бюджету 2018 року», – розповідає Марчук.

Розмір компенсації не може перевищувати 30% вартості закупленої техніки, а отже, стає цілком зрозуміло, що скористатися цією нормою зможе не малий чи середній аграрій, а хтось інший», – каже він.

Поки аграрії подаються на дотації, ціни на вітчизняну техніку суттєво підскочили. «У цьому році, за офіційними даними, на компенсацію вартості техніки використали 112 млн грн. Аграрії неодноразово говорили, що відколи програму було вперше запущено, ціни на техніку на вітчизняному ринку виросли на 20%. А це саме той відсоток, який держава мала відшкодовувати», – зазначає він.

З техніки, яку пропонує вітчизняний виробник, можна обрати лише агрегати простішого напряму, адже якість поступається закордонним виробникам, розповідає Валерій Перепелиця. «Як формувався перелік фірм-постачальників вітчизняної техніки, котра підлягає відшкодуванню? Єдина програма, яка більш-менш працює, це програма компенсації витрат на придбання вітчизняної с/г техніки. Щодо простішої, то згодиться техніка й вітчизняного виробництва. В основному купують причіпні та навісні агрегати: борони, культиватори. А трактори та комбайни, в кого вистачає коштів, обирають б/у, проте закордонного виробництва, не чекаючи на відшкодування», – каже він.

Програма з отримання дотацій за с/г техніку якоюсь мірою працює завдяки тому, що вона діє уже не перший рік, вважає Геннадій Новіков. «Програма діє вже 2-й рік, за цей час до неї підключилися понад 120 підприємств, які вже використали 30 млн грн, що становить 30%», – розповідає він.

Читати до теми: Аграріям нарахують за травень 43 млн грн компенсації за придбану техніку, – Мінагрополітики.

За словами безпосереднього претендента на отримання компенсації, директора сільськогосподарського ТОВ «Надія» Ігоря Романова, не зайвим буде бухгалтер на підприємстві, а також допомога працівників банку. «Ми купували вітчизняну техніку для обробки земель. Поки що очікуємо на компенсацію 25% вартості вітчизняної с/г техніки. У мене бухгалтер зібрала всі документи досить швидко – і ми їх подали. Звернулися до послуг «ПриватБанку». Тобто, надали документи купівлі/продажу, оформили форму заявки, банк нам допоміг і відправив усе на розгляд, адже заявку подає саме він. Компенсація не прийшла, чекаємо до кінця року», – зазначає він.

                                                            Садок вишневий для мажорів

На розвиток садівництва та виноградарства уряд передбачив 300 млн грн. Компенсація становить 80% від суми вартості саджанців (постанова КМ У від 07 лютого 2018 р. №104
Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства).

Поширення на садівництво і ягідництво повної ставки ПДВ відіграло негативну роль, зазначив голова Асоціації «Укрсадпром» Дмитро Крошка. Не сприяло покращенню ситуації в галузі й те, що Мінагропрод проігнорував ініціативу Асоціації створити спеціальну комісію з оцінки збитків, нанесених весняними заморозками, яку, до речі, підтримали народні депутати профільного комітету ВР України.

Найгіршою, за його словами, для садівників також була відміна спецрежиму ПДВ. «Якщо в Україні вирощувалося 2 млн т фруктів і ягід, за реалізації яких нараховувалося близько 4 млрд грн ПДВ, яке виробники могли використати на власний розвиток, то сьогодні ми маємо цільової підтримки всього 300 млн грн. І це враховуючи те, що така цільова програма підтримка існувала й раніше. Отже, можна констатувати, що нові зміни негативно позначаться на фінансовому стані підприємств галузі», – розповідає експерт.

Звичайним фермерам не бачити компенсації, зазначає Перепелиця. «Підтримку отримають ті, в кого є кошти, щоб швидко посадити сад. Тобто люди, які також наближені до влади. Звичайним фермерам не так просто закласти сад, щоб потім отримати дотації», – каже він.

Читати до теми: Садівникам можуть знизити ПДВ до 7% – законопроект.

Дотації як черговий обман передвиборчої кампанії

Експерти та фермери часто погоджуються з тим, що система не те що недосконала, а й узагалі побудована таким чином, щоби створити бутафорію допомоги. Фермерам не вистачає ані знань, ані досвіду, ані допомоги, щоби претендувати на підтримку держави. Красиво розписані програми так і залишаться лише на папері.

«У державному бюджеті грошей немає, і ніхто їх не дасть. Це все передвиборча кампанія. Визначили суму, передбачену на дотації, та якщо й виплатять, то лише комусь зі своїх наближених. Простому фермеру вони навряд чи дістануться», – упевнений Гайворонський.

Щоб програма запрацювала, необхідно розвиватися в трьох напрямках: структурувати підприємства, забезпечити стабільність і спростити процедуру для фермерів, вважає Козаченко. «По-перше, потрібно забезпечити стабільність дотаційних програм. Не робити щороку нову програму. По-друге, потрібно структурувати с/г підприємства: за розміром, обсягом валової продукції, яку вони виробляють, та диференціювати їм дотації. По-третє, треба спростити процедуру отримання коштів, використовуючи іноземний досвід», – розповідає він.

Ефективність була б вищою, якби в Мінагрополітики більше дослухалися до фермерів чи фахівців аграрної сфери, адже хто як не вони краще знають усі тонкощі та особливості фермерської справи, розповідає Перепелиця. «Програми не вирішують жодної із системних проблем у сільському господарстві. Холдинги займаються агробізнесом, вичавлюють прибуток із земель, а фермери у той час длубаються на своїх діляночках. Ці дотації – гумова кістка, яку кинув уряд, аби фермери не бунтували перед виборами. А та кістка виявилася неїстівна», – наголошує він.

Холдинги отримали 5 млрд грн дотацій, а фермери – 1 млрд грн, і той не буде освоєний, як ми з самого початку й говорили», – каже Перепелиця.

Читати до теми: На півдорозі до вільного ринку, або проект Концепції обігу земель сільськогосподарського призначення.

Підхід формування дотацій на 2018 рік не повністю відповідає умовам, які чекають аграрії щодо державної підтримки, зауважує Марчук. «Наша позиція полягає в тому, щоб діяв принцип формування системи підтримки – спецрежим ПДВ. Якщо не повернення спецрежиму ПДВ, то квазіакумуляцію ПДВ, але не за тією формулою, яку запропонував Мінфін, коли вони розділили на великих і маленьких, а підтримку отримали тільки великі господарства. А реально, коли людина реалізує свою продукцію певних категорій та має можливість претендувати на повернення ПДВ на свої рахунки й фактично працювати в цьому напрямі», – наголошує він.

«Ми виступали проти запровадженої в цьому році системи дотацій. Вважаємо, що неправильно було відміняти, замість того, щоб навпаки – вдосконалювати механізм квазіакомуляції ПДВ. Нових показників того, як розподіляються дотації, у нас немає. Ми звернулися до народних депутатів, вони надіслали відповідний запит у Мінагрополітики. Терміни всі минули, а відповіді про те, як використовуються бюджетні кошти, ми та народні депутати й досі не отримали», – розповідає Соколов.

Читати до теми: Аграрний день — 11 законопроектів: як депутати голосували за фермерів, землю, органіку та цукор.

Найбільшим мінусом є широкий вибір програм, пов’язаних із будівництвом, які на ділі користі не принесуть, зазначає він. «Виділено значні кошти, проте насправді ні малі, ні середні с/г виробники не мають до них доступу. За фактом, це дотації для великих підприємств. Вважаємо це неправильним», – каже заступник голови ВАР. Тож дотації бажають  кращого розподілу та освоєння,  вважають опитані експерти та аграрії.

Лілія Половинко для AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

18 червня 2018
Дотації за утримання телят склали 6,7 млн грн, – Мінагрополітики
Міністерство аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики) нарахувало дотації фізичним особам за вирощування молодняку великої рогатої...
30 березня 2018
Термін подання документів для отримання дотації на корів подовжено до 1 травня, — Мінагрополітики
Уряд прийняв рішення подовжити термін подання документів для отримання дотації у розмірі 1500 грн на одну корову в рік  до 1 травня. Про це...
26 березня 2018
Держдотації потрібно давати дрібним сільгоспвиробникам, а не агроолігархам, – УКРОП
Народні депутати від УКРОПу пропонують обмежити бюджетні дотації великим агрохолдингам і спрямувати державні кошти на підтримку дрібних та середніх...
19 березня 2018
Дотації фермерам на 2018 рік розподілятимуться у ручному режимі – заява
Запропонований урядом та Міністерством аграрної політики та продовольства порядок розподілу 1 млрд грн для фермерів на 2018 рік містить низку норм,...
7 березня 2018
Фермери попереджають: бюджетні дотації готуються освоювати псевдокооперативи
Фермери України закликають уряд звернути увагу на механізм розподілу бюджетних дотацій. Про це вони заявили на 28-му з’їзді Асоціації фермерів...
1 березня 2018
Стимулювати попит на вітчизняну с/г техніку потрібно не дотаціями, а підвищенням її якості ― точка зору
Задля збільшення попиту на вітчизняну сільськогосподарську техніку, потрібно розвиватий удосконалювати рівень та якість виробництва. Про це заявив...
4 грудня 2017
Мінфін пропонує закласти нуль на дотації в бюджет на 2018 рік — джерело
Міністерство фінансів України (Мінфін) пропонує змінити розподіл коштів аграрної частини бюджету на 2018 рік. Про це повідомляє джерело...
29 листопада 2017
На дотації аграріям потрібно 6 млрд грн
Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин звертатиметься в Кабмін із проханням підняти рівень дотацій, адже 2 млрд грн недостатньо на...
30 жовтня 2017
Дотації виплачуватимуть лише за вчасно зареєстрованих тварин
Дотації з державного бюджету будуть надаватися виробникам тільки на тварин, які ідентифіковані та зареєстровані в установленому порядку. Про це...
3 жовтня 2018
Бюджет-2019 для агросектору – виклики та можливості
18 - 19 жовтня парламент розглядатиме у першому читанні бюджет на 2019 рік. А в аграрному комітеті вже розгорілися жваві дискусії на тему, як...
7 вересня 2018
#Go за АгроДотаціями!
Менше 10% дотацій отримав агросектор за 8 місяців із закладеної у бюджет держпідтримки на цей рік. 459 млн грн з обіцяних 6,3 млрд грн – саме...
10 серпня 2018
Чому фермери закликали в.о. аграрного міністра Максима Мартинюка піти? Деталі.
Фермерський мільярд так і лишився лакмусовим папірцем – грошей арарії і досі не побачили. З такою заявою публічно виступив голова комітету...
20 лютого 2018
Дотації роздору – як Мінагрополітики підкилимно ділить 6,3 млрд грн для агросектору
Мінагрополітики та МЕРТ завершують вносити зміни у механізми розподілу бюджетних коштів для агросектору. Нагадаємо, вже другий рік аграрії живуть за...
12 лютого 2018
Фермерам не варто спати спокійно – деталі механізму розподілу «мільярду» на дотації
Уряд готує бюджетну «бімбу» для фермерського сектору. Нагадаємо, що наразі в напівтаємному режимі без участі громадськості (як це...
7 лютого 2018
Дотації та їх наслідки
Уряд сьогодні оприлюднив порядки розподілу бюджетних коштів для АПК. Але чомусь Міністерство  аграрної політики та продовольства України...
17 січня 2018
Дотації «в мішку» — деталі нових порядків розподілу 6,3 млрд грн для АПК від уряду
Уряд накидав «чернетку» розподілу бюджетних коштів для агросектору. Як уже писав AgroPolit.com, її презентували вчора на закритій...
27 грудня 2017
Хто «наклює» на дотації у новому році?
Прямих бюджетних дотацій для АПК у 2018 році не буде. Уряд не заклав під цю програму жодної копійки. Однак експерти галузі побоюються: левова частка...
7 квітня 2017
Аграрії можуть спати спокійно – дотації будуть!
У березні аграрії здійняли галас: де обіцяні державою гроші й коли вони будуть? AgroPolit.com розбирався, хто винен у затримці бюджетних дотацій...
6 березня 2017
Бюджетні дотації АПК – як, кому та скільки?
З 1 січня 2017 року введено нову систему розподілу дотацій для агровиробників. Над її розробкою працювали Мінфін, Мінагрополітики та депутати...