Аграрний день — 11 законопроектів: як депутати голосували за фермерів, землю, органіку та цукор
Аграрний день — 11 законопроектів: як депутати голосували за фермерів, землю, органіку та цукор

Парламент нарешті «розродився» аграрним днем — не довелося чекати обіцяного три роки. Попередня спроба протиснути через Раду низку галузевих законів укотре завершилася провалом 5 липня — не було достатньо депутатів у сесійній залі. Сьогодні на розгляді — 11 законопроектів. AgroPolit.com подає найцікавіше у режимі онлайн.

Загальний перелік аграрних законопроектів, планованих на розгляд сьогодні, виглядає так:

1.    8450 «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів»

2.    5448-д «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції»

3.    6490-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств»

4.    6049-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні»

5.    4532 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України щодо державного регулювання виробництва і реалізації цукру»

6.    6673 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання проведення деяких фітосанітарних процедур»

7.    8121 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству»

8.    8171 «Про основні засади державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку»

9.    6527 «Про сільськогосподарську кооперацію»

10.  6527-1 проект н.д. Ю.Тимошенко надано на заміну

11.  6527-д подання Комітету та доопрацьований проект.

Першим із них розглянули проект закону народного депутата Олександра Бакуменка №8450 «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». Проте депутати не поспішають голосувати, зробивши перерву в 30 хвилин попити кави. 

Доки більшість нардепів чаює, учасники антирейдерської громадської організації "Бізнес-Варта" виступають у прес-поінті Ради. Так, народний депутат від "Самопомочі" Іван Мірошніченко публічно звернувся до правохоронних органів із проханням зупинити хвилю рейдерства у країні  і закликав  аграріїв всієї країни прийти на антирейдерський форум 31 липня.

Великий антирейдерський форум відбудеться 31 липня. Його організовує «Бізнес-Варта» разом із ВАР та членами ІТ-індустрії, де будуть присутні фермери, переробники, ІТ-компанії, портовики та інші. Ми говоритимемо про конкретні випадки рейдерства і прізвища людей, які стоять за цим беззаконням», – пояснив Мірошніченко. Більше про це дивіться у відео далі.

  

Одразу після перерви депутати продемонстрували дива голосування – № 8450 з першого разу 226 голосів!  Бінго! Йдемо далі. 

Ми всі говоримо про те, як захищаємо споживача... У цьому законі описано все, щоб захистити українського споживача та дати розвиток бізнесу. Подивимося, як голосують окремі фракції», – так прокоментував прийнятий документ Бакуменко.

Другим на розгляд  поставили документ №5448-д про органічну продукцію – і 237-ма голосами дозволили накладати на виробників-порушників значні штрафи. Підстава для фінансового батога – порушення процедури маркування органічної продукції. Він також запускає реєстр органічної продукції та загалом зближує українське та європейське законодавство у цій сфері. Документ ставили на затвердження двічі. Першого разу він набрав 210 голосів, тому спікер повторно поставив його на розгляд. 

Третій – №6490-д про фермерські господарства набрав 229 голосів. Що змінює цей документ? Ним пропонується:

  •  поширити статус сільгосптоваровиробника на сімейні ферми, зареєстровані як ФОП, а саме – можливість добровільної реєстрації за спрощеною системою оподаткування у 4-й групі платників єдиного податку;
  • передбачити можливість протягом 10 років пільгової сплати єдиного соціального внеску членами сімейних ферм із зарахуванням їм повного страхового стажу;
  • спростити бухоблік та податкову звітність для сімейних ферм;
  • спростити та унормувати процедуру державної реєстрації сімейного ферм, зокрема передбачити можливість набуття ними статусу сімейного господарства;
  • встановити сплату податку на доходи фізичних осіб з орендної плати за земельні ділянки (паї) до місцевих бюджетів за місцезнаходженням таких земельних ділянок.

Четвертий – № 6049-д (про зрошення) з легкої руки голови земельного підкомітету Кулініча також злетів... прямо на підпис в Адміністрацію Президента. За нього дали  236 голосів. Законопроект пропонує:

 – передати до комунальної власності землі колективної власності ліквідованих КСП;

  –  надати можливість колишнім членам тих КСП, у яких паювання вже відбулося, але які не ліквідовані, до 2025 року допаювати сільськогосподарські угіддя (якщо такі залишилися). До того ж у процесі допаювання усі несільськогосподарські землі мають бути передані у комунальну власність.

   – якщо до 2025 року такі рішення колишніми членами КСП не прийняті, місцеві ради можуть звернутися до суду із заявою про передачу земель до комунальної власності в порядку визнання майна безхазяйним. Це стосується як сільськогосподарських так і несільськогосподарських угідь.

Землі працюючих КСП законопроект не чіпає. Вони продовжуватимуть користуватися землями колективної власності. Але законопроект встановлює, якщо такі КСП будуть у подальшому паюватися, то несільськогосподарські землі мають бути передані до комунальної власності», — говорить  Кулініч, який представляв документ.

 Депутатів вистачило на розгляд тільки 4-х документів — і вони  взяли знову перерву. Закінчили на ліквідації державного регулювання виробництва та реалізації цукру (№4532). Спроба його поставити на голосування провалилася, тому лишили на вечір. Після цього аграрні депутати пішли на засідання свого комітету (що в останні два місяці було великою рідкістю — про причини читайте у матеріалі «Григорій Заболотний іде: чи стане друг Президента кадровим детонатором в аграрному комітеті?». Решта слуг народу розбрелася по своїх комітетах та до їдальні. 

Продовжимо інформувати вас про те, чи ухвалять іще 7 законопроектів після 16.00. А поки чекайте гарячих новин із засідання аграрного комітету. 

Депутати повернулися і почалося продовження великого голосування. Вони чотири рази намагалися повернути на повторне голосування та направлення на друге читання до агрокомітету законопроекту №4532, який дозволив би позбутися офіційно державного регулювання виробництва та реалізації  цукру. Однак не вийшло. На цукор у більшості парламентарів була така  ж реакція, як у бика на червону ганчірку.

Після цього ключову норму (позбутися держрегулвюання для цукровиків) з законопроекту №4532 спробували протягнути  під іншим соусом. Олег Кулініч, презентуючи з трибуни ради законопроект №6673 (врегулювання проведення деяких фітосанітарних процеду), вніс з голосу відповідну цукрову правку. Але зал не  вдалося обдурити  і депутати знову показали «червону картку» лобістам цукровиків – тож законопроект про  фітосанітарні процедури набрав аж 185 голосів.  Зрозумівши, що зараз завалять цей документ в цілому, спікер парламенту Андрій Парубій заявив, мовляв, давайте переголосуємо без «цукрової» поправки. Але депутати так розігналися, що не додали 4 голоси і на табло висвітлилося у його підтримку тільки 222 голоси.  Розпач блукав по обличчю  спікера. Ситуацію виправило тільки переголосування за повернення даного законопроекту без правки лобістів цукрової галузі та в законодавчий арсенал аграріїв сьогодні додався ще один закон, за який віддали 234 голоси.

Загалом же законопроектом №6673 пропонується:

  •  залучення приватних лабораторій до процедури проведення фітосанітарної експертизи та відбору зразків;
  •  створення Реєстру уповноважених лабораторій та виданих ними висновків та Реєстру фітосанітарних сертифікатів;
  • функцію проведення арбітражної фітосанітарної експертизи залишити винятково за державою;
  • встановити відповідальність посадових осіб фітосанітарних лабораторій за неналежне виконання ними своїх функцій.

 Підтримали нардепи за основу і так званий антирейдерський законопроект №8121 – 232 голоси. У його прийнятті зацікавлений увесь аграрний сектор країни, який сьогодні потерпає від рейдерських нападів, нещодавно  заявила голова ГО "Бізнес-Варта" Ольга Матвіїва. Метою законопроекту є забезпечення захисту майнових прав власників і користувачів земельних ділянок, запобігання протиправному поглинанню і захопленню підприємств в аграрному секторі економіки; запровадження дієвих запобіжників, проти неправомірного заволодіння землями зокрема шляхом подвійної реєстрації договорів; захоплення майна сільськогосподарських підприємств та інше. Цей законопроект дає власнику право вносити до реєстру прав вносити заборону реєстрації оренди без наторіального посвідчення договору, забов’язує відцифрувати усі документи на землі, які на сьогодні присутні в паперовому вигляді, тобто ті, що складалися до 2004 року за державний рахунок, тощо. 

Не пощастило авторам №8171 — Рада відмовилася голосувати за нього за скороченою процедурою. Хоч документ і нахвалювали з трибуни,  але більшість так і  не зібралася на обіцянку дати  АПК найкращі основні засади державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку. Тож документ попросили на вихід. Розуміючи, що голосів на його прийняття немає,  Парубій провів рейтингові голосування за решту законопроектів і всім стало зрозуміло — пора закруглятися, бо більшості немає. Тож три альтернативні законопроекти (№6527, №6527-1 та №6527-д) залишилися без розгляду. Їх розгляне парламент іншим разом. 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

Вибір редакції

14 серпня 2024
Що буде з цінами на кукурудзу, пшеницю, соняшник, ріпак, сою та ячмінь?
Вартість зернових та олійних нового врожаю зросте. Скільки коштуватиме соняшник, кукурудза, ріпак, соя, ячмінь та пшениця розповів у ексклюзивному...
26 серпня 2024
Як розрахувати мінімальну експортну ціну на пшеницю, кукурудзу, ріпак, ячмінь, сою?
Критерії визначення мінімальних експортних цін на пшеницю, кукурудзу, ячмінь, соняшник, сою, ріпак6 волоські горіши, макуху, мед. Детальніше про...
3 вересня 2024
Віталій Коваль: Дерибану державної землі більше не буде, всі – на електронні аукціони
Електронні аукціони з продажу права суборенди на державні землі – нова сторінка земельних відносин, яку перегорнув на 33 році незалежності...