Бюджет-2019 для агросектору – виклики та можливості
Бюджет-2019 для агросектору: виклики та можливості

18 - 19 жовтня парламент розглядатиме у першому читанні бюджет на 2019 рік. А в аграрному комітеті вже розгорілися жваві дискусії на тему, як дошліфувати документ, щоб агросектор був у шоколаді.  AgroPolit.com пропонує  вам найцікавіше з пропозицій нардепів щодо аграрного пирога.

2019 РІК - АПК ДОДАЛИ НА 600 МЛН ГРН БІЛЬШЕ

Тож у законопроекті №9000 «Про Державний бюджет на 2019 рік» загальні видатки для Міністерства аграрної політики та продовольства України становлять 15,7 млрд грн (по загальному фонду – 13,3 млрд грн, спецфонду – 2,4 млрд грн). На програми підтримки галузі – 6,9 млрд грн (тобто на 600 млн грн більше,ніж за 2018 рік): за загальним фондом – 6,9 млрд грн, за спеціальним – 54,3 млн грн. Розподіл  цих програм має такий вигляд:

  • тваринництво – 4 млрд грн. (обсяг видатків не змінився);
  • фінансова підтримка сільгосптоваровиробників – 1,4 млрд грн (у порівняні з 2018 роком +436,8 млн грн);
  • на розвиток фермерства – 800 млн грн (відповідно -200 млн грн). P.S: на ці  200 млн грн збільшено програму надання кредитів фермерським господарствам, вона становитиме 244,5 млн грн;
  • розвиток хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними – 400 млн грн (+100 млн грн);
  • фінансова підтримка заходів шляхом здешевлення кредитів – 127,2 млнгрн; (збільшення майже удвічі – цього року 61,2 млн грн);
  • фінансова підтримка заходів в АПК – 5млн грн за спецфондом (змін немає);
  • фінансовий лізинг – 4,7 млн грн (+ 954,6 тис. грн).

Дивитися графіку до теми: Розподіл видатків Державного бюджету у 2018 та 2019 (проект) роках

Озвучуючи цифри членам аграрногокомітету директор господарсько-фінансового департаменту Мінагрополітики Баграт Ахіджанов попросив, щоб рада подумала над тим, як не змінювати щороку радикально умови держпідтримки.

Кожного року ми радикально міняємо умови надання підтримки. Суб’єкти господарювання до цього не підготовлені, не бачать перспективи й не очікують того, що ми дамо їм допомогу в тих чи інших випадках, тому це треба обов’язково передбачити вже у поточному році. Було б доцільно в законі про бюджет прописати те, як ми надаватимемо допомогу, субсидуватимемо фермерів, щоб у найближчі роки не змінювати ці умови надання державної підтримки», – зазначив він.

Також урядовець наголосив, що потрібно структурувати суб’єкти господарювання АПК на дві чи три групи: «Маленькі сімейні, середні, великі вертикальні інтегровані, та прописати в законі, як держава надаватиме допомогу всім цим суб’єктам, бо допомога повинна відрізнятися». «Кожен із них має знати, що це за допомога та як він її буде отримувати у наступному році й у наступні років п’ять», – говорить Баграт Ахіджанов.

Читати до теми: «Абетка Агродотацій» — в Україні запустили «платформу» з деталями отримання бюджетної підтримки агросектору

КОЖНОГО РОКУ КОНЕЙ НА ПЕРЕПРАВІ НЕ ЗМІНЮЮТЬ  

Голова парламентського підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі, голова міжфракційного депутатського Аграрного об’єднання Леонід Козаченко говорить, що основне завдання бюджету-2019 – створювати, зокрема через бюджетні пропозиції, привабливий інвестиційний клімат.

Ми не повинні кожного року змінювати правили гри, адже сільське господарство має більш тривалий цикл, ніж інші галузі економіки, крім того, селянин дивиться, що відбулося збоку, зліва, праворуч, у сусіда, й тільки тоді подає свою пропозицію щодо  бюджету… Чи треба нам відшкодовувати аграрному бізнесу ті інвестиції, які вкладаються? Так! Чи треба заохочувати залучати кредитні ресурси в банківському колі? Так!», – пояснює він.

Водночас Козаченко наголошує, що ні для кого не секрет, скільки «кіл пекла» потрібно пройти, щоби розробити проектно-кошторисну документацію. До того ж, цей процес займає від шести до дев’яти місяців.

Читати до теми: Уряд визнав неефективність розподілу 1 млрд грн для фермерів

ФЕРМЕРІВ НА УЗБІЧЧЯ,АБО ЧИ ДІЙДУТЬ КОШТИ ДО «ДРІБНИХ»

Цьогоріч на програму підтримку  фермерів передбачено 1 млрд грн, проте фактично не використано ані копійки. Нещодавно під час засідання уряду в.о. аграрного міністра Мартинюк визнав, що програма «провалилася»й запропонував змінити порядок дотування. Розуміючи, що така практика цілком можлива і наступного року,депутати комітету пропонують не закидати фермерські кошти  у Держфонд,  як того хоче Мінагрополітики. Причина таких сумнівів, на їхню думку, – тривалі конкурси в областях,а відтак –затягування процесу розподілу коштів.

Читати до теми: Аграрії назвали ще одного винного у зриві виконання програми фермерського мільярда

Напередодні про такий ризик попереджав уже член Асоціації  фермерів та землевласників України Іван Слободяник:

Програма із самого початку була виписана таким чином, щоб виконати її було неможливо. Фермери не беруть кредити, на які була спрямована ця програма, бо умови для них непідйомні. Фактично, цього року фермери залишаються без державної підтримки. Ніякого фермерського мільярда немає – це повна імітація».

На думку в.о. голови аграрного  комітету Олександра Бакуменка, підтримка дрібного виробникаповинна бути. «Підтримка дрібного товаровиробника має бути, адже вньогоускладнений доступ докредитних  ресурсів,  немає кредитної  історії...  Та це мусять бути  прозорі, «білі» товаровиробники…Перший крок до їхнього«відбілення» уже зроблено в парламенті: держава компенсує 90% ЄСВ, якщо сімейна ферма реєструється як підприємець. Другий готується – детінізація через сплату податку на землю на 1 га.  Далі – легальні виробники матимуть доступ до держпідтримки», – пояснює він.

Читати до теми: За 8 місяців 2018 року уряд видав аграріям на дотації менше 10% з обіцяних 6,3 млрд грн

ДОТАЦІЇ – ЦЕ НЕВІД'ЄМНИЙ ЕЛЕМЕНТ  МІЖНАРОДНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ

Ще одна пропозиція, яку озвучили депутати, – залишити риторику про дотації (у світі їх активно  використовують, наприклад,  у ЄС),  та покращити механізми їхнього розподілу.

Програма держпідтримки  має  даватся білому, прозорому та  чесному бізнесу,  який має зареєстровані активи,  який платить офіційну зарплату, податки.  Давати комусь  іншому підтримку за кошти платників податків  не логічно», – пояснює Бакуменко.

Він детально пояснює,  як це досягнути на практиці. «Точка зростання в АПК – це створення доданої вартості. Тому позиція держави має фіксуватися на виділенні коштів для збільшенні цієї  вартості», – підсумовує він.

Читати до теми: Фермери володіють 10% всіх аграрних земель в Україні

ДЕШЕВІ ДОБРИВА

До сказаного колегами народний депутат Іван Мірошніченко хоче додати ще одне – здешевлення добрив. Як це зробити через бюджет – у нього є два варіанти.«Держава у рамках дотацій з бюджету здешевлює газ для виробництва добрив аграріям (по суті, йдеться про адреснудотацію на готовий продукт) і водночас контролює його виробництво монополістом, щоб кінцеву вартість добрив не було завищено. Тобто, українські  хімічні підприємств мають жорстко контролюватися на предмет кінцевої ціни добрив для аграрія. У такому разі виробник отримує на конкретних пільгових умовах газ для переробки у добрива,  аграрій – здешевлений продукт (добрива). Другий варіант – здешевити газ для хімічних добрив (без прив’язки до бюджету) для виробництва певного обсягу добрив», –розповідає  він.  Вибрати один іздвох таких кроків, на думку Мірошніченка, уряд  змушує  цьогорічна невдала практика здешевлення добрив і невтішні прогнози щодо ринкової вартості газу (йогоціна не зменшуватиметься, відтакі виробництво добрив).

Навітьякщо відкриємо всі імпортні бар’єри, у нас не змінитьсяситуація звартістю добрив. Яким має бути рішення? Треба дати дешевий газ українському виробникові для їхнього виробництва й суворо контролювати кінцеву вартість, за якою продаватиметься цей продукт аграрію. Щоб монополіст не робив накруток і ціна була адекватною», –пояснює він.

Читати до теми: Аграріям відшкодують вартість будівництва тваринницьких ферм в розмірі 220 млн грн – Мінагрополітики

Народний депутат додав ще аргументи, чому державі слід узятися за вирішення цього питання. «Хімічні заводи розташовані в Україні. На них працюють  українці, тож важливо, щоб підприємства надавали їм робочі місця, атисячі людей мали зарплату. Тому в рамках сьогоднішніхреалій завдання держави забезпечити мудрі рішення та фінансові механізми, щоб стратегічні для АПК підприємства працювали. Імпортний газ у нас дешевим бути не може, тому або дешевий газ власного видобутку, або дотації на добрива для товаровиробників з жорстким  контролем за підприємствами монополіста», – підсумовує Мірошінченко.

ВІТЧИЗНЯНЕ НАСІННИЦТВО –  ПІДТРИМАТИ

Заступник голови аграрного  комітету, народний депутат від  БПП Григорій Заболотний наголосив на необхідності підтримки насінництва. «Сьогодні транснаціональні компанії практично знищили наш насіннєвий ринок. Подивіться, що робиться, згідно з офіційною статистикою: кукурудза – 65% іноземної селекції, гібриди соняшника – 71%, цукрові буряки – 83%, інші сорти іноземні – третина! Все імпортне. Ми скоро виліземо на дерево й «хвоста відрубаємо», і так будемо сидіти там. А де підтримка української науки? Селекції? Як вона має функціонувати, якщо за минулий рік наші дослідні станції, наші селекціонери дали в бюджет через Академію наук 1 млрд грн,а їм запланували з бюджету тільки 340 млн грн. Як жити науковцям та як чекати високих результатів від науки?», – резюмує  він  у бік Мінагро.  За його словами, частина підтримки на 2019 рік має піти на фінансування роботи Державного насіннєвого фонду при  НААН.

Нардеп озвучив ще один момент, який накипів усім членам комітету. Так,  Заболотний розкритикував роботу Мінагрополітики і наголосив, що жоден із заступників, не тещоб навіть в.о. міністра, не прийшов на це засіданнящодо бюджету.

Щоб ви просто розуміли – це оцінка роботи міністерства та всіх його структур. Ви там так і передайте, бо ми намагалися лояльно будувати роботу з міністерством, але коли вже й заступникиміністра не прийшли на засідання комітету! Ми можемо викликати сюди й поставити питання так, щоб звідси пішов уже не заступник. І це дуже правильно, тому що заступник повинен приходити сюди. Хоча б заступник», – говорив він у бік представників Мінагро.

Читати до теми: Механізм розподілу дотацій для аграріїв виявися провальним

НЕЕФЕКТИВНЕ САДІВНИЦТВО,  АБО ЧОМУ ДОТУЮТЬ  ВИСАДЖУВАННЯ «ДРЮЧКІВ»

Народний депутат Сергій Лабазюк  каже, що  змін потребує бюджетна програма на садівництво. «Сьогодні ми втрачаємо промислові сади й отримуємо дрова... Замість того, щоб дотувати технологію, а це – полив, шпалера, сітка, все те, що дасть змогу вирощувати 80-90 тяблук з 1 га (як вирощують наші конкуренти на світових ринках), ми тільки говоримо, що пробуємо завоювати нові ринки. Україна вирощує за недостатньогозволоження 7-8 т.Водночас 90 грн максимально відшкодовується за один висаджений саджанець. І це за вартості українських саджанців на ринку в 35-40 грн! Як результат, фермери «малюють» документи на 90 грн, купуючи при цьому саджанці, котрі інакше як «дрючками» не назвеш, і йдуть за компенсацією. Але 90 т такий сад не дасть, бозакупили не те, що мали б.Відповідно український фермер стає  вже «неконкурентним»,бо собівартість фруктів неконкурентна. Вирощений на таких саджанцях сад  викорчують за 2-3 роки. Для чого ми витрачаємо бюджетні кошти? Ми повинні направляти державні кошти на ту програму, яка буде стратегічно цікава для держави, й економічно обґрунтована в майбутньому!», – підсумовує він.

Читати до теми: 30-45% українських фермерів працюють у «тіні»

ВИБІР ІЗ ЗАВ'ЯЗАНИМИ ОЧИМА,  АБО ЧОМУ «РЕВУТЬ» АГРАРНІ АСОЦІАЦІЇ

Від  аграрних  асоціацій Мінагро теж дісталося «на горіхи»,й ось чому.

Не можна було вносити Міністерству аграрної політики своїх пропозиційщодо бюджету без обговорення на комітеті асоціаціями. Тільки у спільному обговоренні мали б напрацювати проект,а тоді його вже вносити!», –пояснює  голова «Аграрного союзу України» Геннадій Новіков

Через «недочування» позицій галузевих асоціацій,  переконаний він,  сьогодні агросектор зіткнувся з проблемою невибраних  коштів на підтримку. 

Нагадаємо, як показав моніторинг AgroPolit.com в рамках проекту «Абетка Агродотацій», використання цьогорічної суми на підтримку АПК відбувається дуже повільно, тож на кінець року аграрії аж ніяк не встигнуть вибрати закладену в казні фінансову підтримку. «У бюджеті на 2018 рік на підтримку АПК виділено 6,3 млрд грн, а в проекті на 2019 рік –на 600 млн грн більше, тобто 6,9 млрд грн. Багато це чи мало? Мало, якщо пригадати, що на спецрежимі аграрії в рік накопичували на спецрахунках 22-23 млрд грн. Добре, що хоч ці кошти в проекті є… Чи можна збільшити цю суму? Так. Наш моніторинг використання бюджетних коштів показав, що на 20 серпня 2018 року аграріям виділено з бюджету 777,3 млн грн (із 6,3 млрд грн). Тобто тільки близько 11%. Якщо додати невикористані 5,5 млрд грн цьогорічні та 6,9 млрд на 2019 рік, отримуємо 12,4 млрд грн. Ці кошти можна перенести в бюджет на наступний рік, було б бажання, а механізми можна знайти», – вважає головний редактор AgroPolit.com Наталія Білоусова.

Читати до теми: Бюджетні дотації — страховка від експансії на український ринок імпортного продовольства

В.о. голови аграрного комітетународний депутат Олександр Бакуменко напередодні запропонував перенести на наступний рік невикористані кошти, наголосивши, що, можливо,є для цього механізм. Цю ж думку підтримали представники асоціацій.

Зокрема, вони  вказали, щозакладені на сільськогосподарську техніку кошти також не будуть  використані.

Ми підтримуємо пропозицію про те, щоби всі кошти, які не використали, стали «перехідними»,– сказав голова Аграрного союзу України.

Генеральний директор «Українська аграрна конфедерація» Павло Коваль вказує ще на одну білу пляму бюджету цього та наступного року. На його думку, суттєвих змін потребує і програма щодо сільськогосподарської техніки.

«На цей рік – мільйон чотириста по техніці… Та немає в Україні на 6 млрдтехніки української! Не спрацює програма, це ж очевидно, для чого другий рік підряд її нарощувати?»,– обурився він.

Читати до теми: Дотації слід давати підприємствам, які створюють робочі місця і платять податки, – фермер

Чим закінчаться «бюджетні танці» довкола аграрного пирога? Варіантів три: пропозиції сектору врахують, не врахують, і все лишиться на своїх місцях. Який варіант оберуть? Слідкуймо.

Інна Ткаченко для AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

2 жовтня 2018
Компанія Хомутинніка отримала майже 5 млрд грн бюджетного відшкодування ПДВ
З початку року агрохолдинг Кернел отримав з бюджету понад 4,6 млрд грн відшкодування податку на додану вартість (ПДВ). Про це свідчать дані Державної...
2 жовтня 2018
Уряду пропонують підтримувати через бюджет-2019 виробників готової продукції
Державну підтриму для АПК потрібно надавати аграріям, виробництва яких утворюють додану вартість. Такої думки дійшли нардепи, представники...
26 вересня 2018
Дотації слід давати підприємствам, які створюють робочі місця і платять податки, – фермер
У фермерів з різних регіонів України запитали як вони ставляться до урядової підтримки аграрного сектору. Про це йдеться в матеріалі «Фермери...
24 вересня 2018
З’явився розподіл видатків державного бюджету в АПК на 2018-2019 роки
АgroРolit.com проаналізував видатки Державного бюджету України на 2018 рік та проекту держбюджету на наступний рік в агропромисловому комплексі....
10 жовтня 2018
Бюджетний пиріг-2019 – можливості та виклики
Систему держпідтримки для АПК у 2019 році треба зберегти, але слід удосконалити  механізми отримання коштів аграріями. До такої думки дійшли...
5 вересня 2018
Агросектор&ДФСУ — час платити в бюджет і партійну касу?
Агросектор і Державна фіскальна служба України (ДФСУ) — чи є контакт? Поставити так питання сьогодні змушує дві речі — заява...
13 липня 2018
Аграрії в шоколаді, або Кого збагатили дотації?
Минуло півроку як українські аграрії мали би бути в шоколаді. Уряд передбачив 6,3 млрд грн дотаційних коштів на пітримку та розвиток агросектору. З...
21 березня 2018
Звіт Міністерства фінансів про виконання бюджету за 2017 рік
Міністерство фінансів презентувало звіт про виконання державного бюджету України на 2017 рік....
31 січня 2016
Правда й міфи про аграрні дотації в ЄС. Частина 2.
Продовжуючи тему про відмінності фінансової підтримки сільськогосподарських виробників у Європі та Україні, варто виділити кілька важливих...