Агросектор України під час війни – інфографічий довідник за 2023 рік

З чим прожив 2022 рік агросеткор – детальний аналіз ринку презентовано у щорічному інфографічному довіднику «Агробізнес України під час війни». АgroРolit.com пропонує вам пригадати, які основні тенденції минулого року в експорті, логістиці, фінансах, а також – у кожному напрямку галузі (рослинництво, тваринництво, переробка, інфраструктура).

Підтримайте наші агромедіа

Будь-яка сума допоможе працювати на інформаційному аграрному фронті для вас.

 Основні тенденції агроринку за 2022 рік

Світові ціни на зерно дещо знизилися. При цьому внутрішні ціни на зернові лишаються низькими через логістичні проблеми, які виникли через війну.

Втрата ринків збуту. Через ускладнену логістику, наприклад, Індія збільшила імпорт соняшникової олії з росії та Аргентини, а Китай планує наростити закупівлі кукурудзи із  Бразилії.

Загроза голоду в країнах третього світу через розірвані експортні ланцюжки постачання українського продовольства. Наприклад до початку війни Україна забезпечувала  близько 50% світового  виробництва соняшникової олії та  13% експорту зерна. Потенційно ж наша країна може прогодувати до 400 млн людей у всьому світі і лише 50 країн у світі не купують українську агропродукцію.

Читати до теми: Агросектор – як Україні в час війни зберегти економічну геополітичну зброю?
 

Загальна структура українського аграрного виробництва

Перше місце традиційно вже багато років поспіль належить рослинництву – це зернова група (кукурудза, пшениця, ячмінь). Вона приросла на 33%.

Друге місце належить технічним культурам (+21%) – соняшник, цукровий буряк, соя, ріпак.

Третє – за фруктами та овочами (картопля, інші овочі, фрукти, ягоди, виноград). Тут ми бачимо незначний підйом +3% по року.

У інших двох позиціях першої п'ятірки бачимо спад.

Четверте місце – продукти переробки (соняшникова олія, пиво, борошно, цукор,  хлібобулочні вироби) з -11%.

Замикає основну групу агротоварів на п’ятому місці тваринництво (молоко, м’ясо, яйця, мед) і — 5% за рік війни.

Читати до теми: Аграрні закони 2022-2023 – земля, валютна виручка, євроінтеграція

Що виробляли найбільше у областях, де були або тривають  військові?

• Київська – яйця, вівці, кози.
• Чернігівська – кукурудза, ВРХ, зернові та зернобобові.
• Сумська – кукурудза, ВРХ, соняшник.
• Харківська – соняшник, пшениця, ВРХ, овочі.
• Луганська – соняшник, пшениця.
• Донецька – свині, мед.
• Запорізька – кози, вівці, соняшник, ячмінь і пшениця.
•  Херсонська – овочі, ячмінь, ріпак, соя.
• Миколаївська – ячмінь, мед, виноград,  соняшник.

На 27% зменшилися посівні площі  у 2022 році у порівнні з 2021 роком.

Загалом у п’яти найбільш постраждалих від війни областях вироблялося і вирощувалося:

• 35% овець та кіз
• 32% пшениці
• 29 % соняшнику
• 26% ячменю
• 25% овочів
• 23% меду

Основні виробничі проблеми АПК по країні

Збільшення вартості МТР

Перебої з електроенергією

Зміна сівозміни

Дефіцит робочої сили

Проблеми у областях з військовими діями 

• Брак ресурсів
• Пошкодження та руйнування агроінфраструктури та техніки
• Окупація підприємств і крадіжки
• Неможливість проведення технологічних операцій
• Негатвині наслідки для земельного фонду

 Читати до теми: Удосконалення механізму видачі міжнародних сертифікатів – ще один крок до євроінтеграції
 

Трейдинг та логістика

Ключова проблема – блокада портів. Нагадаємо, що до 95% всього агроекспорту здійснювалося  морськими шляхами. З кінця лютого заблоковано фактично всі порти окрім Дунайських. Частково пробелму вирішила «зернова угода» за посередництва ООН та Туреччини, однак порти Миколаїва залишаються заблокованими.

Загалом вартість логістики у гривневому еквіваленті зросла у 2-3 рази.

Укрзалізниця – прийняла овновне експортне навантаження

Уряд розширює експортний коридор залізницею, однак все ще відчутня проблема із європейським вагонним парком,  існує різна ширина колій і відтак – обмежена пропускна здатність залізничиними станціями на кордоні. Попри це 18,2 млн т зернових вантажів відправлено «Укрзалізницею» у експортному напрямку з березня 2022 року.

Варто підкреслити, що основними експортними напрямками зернового експорту за 2021 рік були:

• Європа
• Азія
• Африка
• Середній Схід

Читати до теми: Зернове перемир’я: наслідки та основні питання до підписаного договору у Стамбулі  

Зерновим коридором в овсновному експортувалися: кукурудза, пшениця, соняшникова олія, шрот, ячмінь, ріпак, соя.

Наразі експорт поступово відновлюється, але важливо розмути: через військове вторгнення у 4,8 разів збільшилися  кінцеві запаси основных с/г культур на внутрішньому ринку.

Збитки АПК від війни

Через військову агресію росії проти України агросектор зазнав непрямих втрат в сумі $34,25 млрд:

• логістика та зниження цін на експортно-орієнтовані товари – $ 18,5 млрд
• зниження виробництва у  с/г культур – $11,2  млрд
• втрати через зменшення урожаю озимих у 2023 році очікуються у сумі $ 3 млрд.
• підвищення виробничих витрат $  0,9 млрд
• зменшення виробництва продукції тваринництва $ 0,3 млрд

Читати до теми: Військові втрати агросектору – російська агресія завдала непрямих збитків у $34,25 млрд
 

Робота земельного ринку в умовах війни

З 1 липня 2021 року по 31 грудня 2022 року під операції купівлі продажу потрапили 171 тис. га землі. Укладено 51 тис. операцій продажу. Середній розмір  проданої ділянки – 3,3 га. Середньозважена ціна 33,4 тис. грн за 1 га землі.

За рік війни замінованими є орієнтовно 15% всіх сільськогосподарських угідь. Для їх розмінування, за оцінками Feodal потрібно від $ 5 млрд. Наразі 70,4 тис. га деокупованих територій  обстежено та очищено  службами ДСНС. При цьому 13,6 млн га потенційно небезпечні території, де відбувалися, або проходять воєнні дії.

Читати до теми: Земельне законодавство 2023 – три новації для власників паїв та орендарів
 

Інвестиції та кредитування 

Так, рік агросектор отримав 22 тисячі кредитів на загальну суму 86 млрд грн. Більше половини цих коштів видано у рамках програми  «Доступні кредити  під 5-7-9%». У серпні Мінагрополітики запустило Державний аграрний реєстр, як платформу для отримання  державної та міжнародної донорської допомоги аграріям.  

З інвестиціями ситуація очікувано погана. Так, за 2021 рік у сектор прийшло  $1,1 млрд інвестицій і $ 0,2 млрд у виробництво харчових продуктів  та тютюнових виробів. Інвестори в основному вкладали гроші у: вирощування однорічних і дворічних культур, тваринництво та виробництво напоїв. Більше. – у графіках.

Читати до теми: Бюджетна підтримка агросектору та об’єднаних громад у 2023 році  

Щодо вартості капіталізації українських агрохолдингів, то одразу після початку війни вона суттєво знизилась. Але вже у березні у деяких компаній спостерігалась позитивна динаміка.  В цілому з  листопада 2021 року капіталізація агрокомпаній значно знизилась – від 30 до 70%. Це спровокувала війна та уповільнення (і входження в фазу рецесії) світової економіки. Наразі за оцінками експертів, після весняної посівної протягом 2023 року ми побачимо хвилю дефолтів серед агрохолдингів. Перші великі дефолти побачимо після посівної – на весні, а до кінця 2023 року спостерігатимемо дефолтний каскад. В зоні ризику 50 тис. га плюс – до десяти компаній. Витягуватимуть середнього та малого – це класична західна модель.