Зернове перемир’я: наслідки та основні питання до підписаного договору у Стамбулі
Зернове перемир’я: наслідки та основні питання до підписаного договору у Стамбулі

Угоду про розблокування українських портів для експорту зерна підписали в Стамбулі представники Туреччини, ООН та України. Аналогічне візування документу відбулося з боку Туреччини, ООН та росії. «Ініціатива щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів» –  офіційна назва цього угоди. На перший погляд, документ – благо для українського агросектору, який розблоковує на 120 днів (з правом продовження) вільне проходження зернового експорту по частково розмінованій акваторії. З іншого боку, постає питання його життєздатності і виконання, бо через день зернового перемир’я в Одеський порт прилетіли російські ракети. AgroPolit.com проаналізував документ і його наслідки для АПК та України.

Основні положення ініціативи з розблокування портів

Перше – Україна не підписала жодних документів з Росією, лише з Туреччиною та ООН.  

Друге – усю діяльність в українських територіальних водах контролюватиме лише Україна.

Третє – наступний крок під егідою ООН буде створення Спільного координаційного центру (СКЦ). До його складу увійдуть представники Туреччини, України, ООН та російської федерації. Він буде забезпечувати безперешкодне пересування суден для транспортування продовольства з українських портів.

Четверте –  для дотримання домовленостей у Туреччині створять Інспекційні групи з числа представників усіх сторін, які будуть забезпечувати перевірку вантажів і персоналу, які прямують до українських портів або виходять з них.

Інспеція буде проходити винятково в гаванях, на вході та виході Турецької протоки. Спільна інспекція убезпечить наші порти від входу «троянських конів» під виглядом цивільних суден. Ще раз підкреслюю, діяльність та контроль в українських портах Одеса, Чорноморськ і Південний здійснюватиметься під владою та відповідальністю України. Тобто контроль над українськими портами повністю залишається за українською стороною. Рух жодних інших суден, окрім тих, які мають забезпечувати експорт зерна та пов’язаних з ним харчових продуктів не передбачається. Документ діятиме протягом 120 днів із дня підписання і може бути продовжений на такий самий період, якщо одна зі сторін не повідомить про намір припинити його дію», – розповів про підписаний документ міністр інфраструктури Олександр Кубраков.

П’яте – судна рухатимуться морським гуманітарним коридором, узгодженим усіма сторонами. Центр розробить план, включаючи визначення безпечних гаваней. Сторони не здійснюватимуть жодних нападів на торгові судна та інші цивільні судна і портові споруди.

Шосте – жодні військові кораблі, літаки, безпілотні літальні апарати не можуть наближатися до морського гуманітарного коридору ближче, ніж на відстань, узгоджену СКЦ, без дозволу сторін.

 

Цін питання експорту зерна  – 20 млн т зерна і $10 млрд 

Президент України Володимир Зеленський так оцінює підписану угоду:

Сьогодні наша держава й увесь цивілізований світ досягли важливої домовленості – є угода, яка дає змогу розблокувати українські порти й відновити український аграрний експорт. росія робила все, щоб не просто закрити для України доступ до моря, а знищити сам потенціал нашого експорту – портову інфраструктуру, залізницю, склади та елеватори. Ми цього не дозволили… Текст підписаного сьогодні документа опублікований, і кожен може ознайомитися з його пунктами. Вони цілком відповідають інтересам України... Крім того, вдасться уникнути голоду, який міг призвести до політичного хаосу в багатьох країнах світу, зокрема в країнах, які нам допомагають… І для всіх зрозуміло, що з боку Росії можуть бути якісь там провокації, якісь намагання дискредитувати українські та міжнародні зусилля. Але ми довіряємо ООН. Тепер це їхня відповідальність і наших міжнародних партнерів – гарантувати дотримання домовленостей».

Зеленський підкреслив, що після підписання угоди близько 20 млн т зерна торішнього врожаю зернових експортують. При цьому, за його словами, Україна вже має зерна приблизно на $10 млрд.  

За словами міністра агарної політики і продовольства Миколи Сольского, розблокування експорту зернового було критично важливо.

Фото із ресурсу liga.net

Наші фермери отримували зараз, через блокування портів, як ніколи малі гроші, бо всі затрати йшли на логістику. Дуже дорого коштувало і коштує вивезення українського зерна до польських, балтійських, румунських та інших портів… Завдяки розблокуванню портів українські фермери зможуть експортувати мільйони тонн урожаю, збір якого вже розпочався, щоб не було голоду. Вони отримають гроші і рівно через місяць матимуть змогу знову сіяти пшеницю… Угода відбулася повністю на українських умовах – рівно так, як ми звільняли з військовими Чорне море та північ України», – зазначив Микола Сольський.

Завдяки розблокуванню трьох українських портів на Чорному морі експортна виручка за місяць зросте на $1 млрд.

За оцінками заступника міністра інфраструктури та учасник української делегації на перемовинах Юрія Васькова, три розблоковані чорноморські порти України зможуть експортувати щомісяця близько 3 млн т агропродукції.  Першим в рамках деблокади може запрацювати Чорноморський порт, перше судно може пройти розблокованими коридорами протягом чотирьох діб. Другим може бути Одеськийпорт і останнім запрацює порт «Південний».

Возити зерно Україна планує у ті ж країну, до яких здійснювали експорт раніше (йдеться про Китай, Єгипет, Туреччину та інші держави).

Читати до теми: Битва за врожай: якщо не розблокуємо порти – аграрії отримають збитки в $14-15 млрд
 

Відкриті питання до угоди про зернове перемир’я

1.Чи не скористається цим послабленням росія для посилення своїх військових позицій на півдні?

З військової точки зору Україна не бачить загроз від підписання угоди про розблокування портів, запевняє керівник ГУР Кирило Буданов.

Позицію України абсолютно, 100% відстояно. Всі неприйнятні умови, які намагалася нам нав'язати Росія досить тривалий проміжок часу, тут відсутні. Жодної з цих умов не залишилося. Росія дуже хотіла супроводжувати військовими кораблями конвої, хотіла щось оглядати на нашій території і т.д. Жоден із цих пунктів не буде реалізований. І Росія з цим зрештою погодилася… Є напрацьований фарватер. Судна будуть рухатися виключно цим фарватером. Жодна ділянка узбережжя, окрім згаданого фарватеру, не буде розміновуватися», – каже він.

Ми довіряємо і віримо ЗСУ, але питання залишається відкритим, бо з іншого боку повний вакуум розуміння.

2. Що натомість отримала росія від зернового миру?

Угода з росією не оприлюднена й досі. Натомість ми чули про те, що перед укладенням угоди міністр оборони рф Сергій Шойгу з генсеком ООН підписали меморандум про сприяння поставкам російських с/г продукції та добрив на світові ринки. Крім того Шойгу заявив, підписані меморандум про сприяння ООН постачання російських продовольства та добрив на світові ринки та алгоритм із вивезення українського зерна взаємопов'язані. То це історія про що: про посилення санкцій чи особливий режим сприяння торгівлі для агресора? Без відповіді питання, чи не спростить (читай легалізує) така гуманність ООН продаж краденого росією українського зерна на світових ринках?

Старший науковий співробітник Центра досліджень сучасної Туреччини в Карлтонському університеті, Онтаріо, Канада  Євгенія Габер натомість звертає увагу на заяву очільника мзс рф Сегія Лаврова щодо згаданого меморандуму. У ній він говорить про те, що термін дії підписаного з генсекмо ООН документу – 3 роки! Вона наголошує: 

Вірити лаврову – справа невдячна. Поки занадто мало інформації, і занадто багато маніпуляцій, але це дещо пояснює».

 

Але тут треба бути уважним, щоб добре розібратися в деталях російської пропаганди і того, що є по факту. Офіційних санкцій проти російського продовольства немає ні з боку ЄС, ні з боку США! Але де-факто діяли негласні обмеження.

Головний редактор BlackSeaNews Андрія Клименко нагадує:

США та ЄС декілька днів тому офіційно зафіксували, що таких санкцій нема. Тому що є ефект «самосанкцій», коли світовий бізнес відмовляється співпрацювати з РФ – як із перестороги попасти під санкції, якщо будуть здійснювати банківські операції по угодах, а ще більше – з моральних чинників. Щодо міндобрив рф – проти них діяли не санкції, а американські антидемпінгові мита». І саме обмеження по добривах для рф скасували!

«Підписанню «зернового меморандуму» передувало певне послаблення санкцій (по російському продовольству, добривам і по запчастинам для літаків). Тому не можна виключати, що це певна двостороння гра. Зразу скажу, поки зі сторони Заходу великої зради немає, по кардинальним питанням вони стоять більш ніж твердо», — пояснює виконавчий директор Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко.

Про що він говорить? Нагадаємо, що напередодні підписання зернової угоди в Стамбулі Комісія з міжнародної торгівлі США скасувала значні антидемпінгові та антисубсидиційні мита на карбамідно-аміачно-нітратні добрива з Росії, щоб зменшити дефіцит добрив і зростання цін. Це однозначно вигідно росії.

3. Чи буде достатня кількість суден?

Директор BPG Shipping & Kronos Bulkers Геннадій Іванов звертає увагу на два моменти в реалізації зернової угоди.

У нашому галузевому «морському» чаті близько 450 чоловік і всі налаштовані скептично щодо відкриття портів, доки не закінчилася війна (хоча ми всі чудово усвідомлюємо важливість деблокади для економіки України та продовольчої безпеки світу). Крім питань військової безпеки для України у разі розмінування (можливий «троянський кінь» з боку Росії також за словами Bellingcat у складі переговорної делегації Росії в Стамбулі 3 генерала ГРУ з кров'ю Українців на руках, які навряд чи туди поїхали «з миром») – скептицизм проявляється щодо технічних аспектів процесу. Економічний – я наведу нижче», – пише він.

 Отже – технічний аспект: хто із судновласників погодиться заходити до портів?

Директор BPG Shipping & Kronos Bulkers Геннадій Іванов пояснив його так:

Якщо йдеться лише про турецький флот, то це не деблокада, а лише тимчасове вирішення довгострокової проблеми. У турків переважно приватний флот (принаймні не чув про наявність державного флоту). Тобто з приватниками Ердогану потрібно буде домовлятися крім « money talks» — питання чи захочуть вони заходити під «потенційні» ракети, особливо великий флот (у Туреччині в основному флот – це коастер вантажопідйомністю 5-10.000 т, які не ходять далі Середземного моря). Їхній великий флот – це трамповий (працює по всьому світу), і навіть якщо зібрати його весь у Чорному морі, то не вистачить для експорту (крім часу на таку передислокацію).   

Що стосується «не турецького» флоту – всі інші судновласники будуть дуже трепетно ​​рахувати військовий ризик, незважаючи на можливість заробити (як мінімум при настанні страхового випадку, наступні страхові премії для судновласника будуть вищими, що особливо відчутно, якщо флот великий; плюс судно на час ремонту буде виведено з експлуатації, тобто втрачена вигода тощо не завжди екіпаж погодиться заходити в країну де йде повномасштабна війна). 

Я особисто маю 12-річний досвід перевезень на суднах зерна до Ємену в умовах військової ескалації, зокрема наші судна були під обстрілами. Навіть з огляду на те, що в Ємені не було повномасштабної війни як в Україні, перші 5 років була дуже обмежена кількість судновласників, які готові розглядати цей бізнес. Згодом ООН створила спеціальний регулюючий орган у Джібутті, включаючи коаліцію військових судів у Червоному морі та обов'язковий захід у Джібуті на інспекцію (перед заходом до Ємену). Припускаю, сьогодні ООН піде вже по «налагодженому» шляху. Щоб звільнити причали, «першопрохідцями» можуть стати судна, які вже в портах з вантажем».

Натомість в Мінтрансі визнають – проблема з кількістю суден може бути, але!

Я точно знаю, що є компанії, які готові направити флот. Але, безумовно, аби вийти на пропускну здатність портів, треба час. Аби страхові компанії та судновласники побачили, що це працює, працює безпечно – тоді це буде простіше», – говорить Васьков. 

Читати до теми: Микола Сольський: Існує великий ризик скорочення, як мінімум на 30% посівних площ під озиму пшеницю
 
4. Якою буде вартість страхового тарифу для судновласників? 

Другий аспект – економічний: якою буде економіка такого транспортування зернових?

«Сьогодні добова оренда судна на перевезення з Росії портів (Чорне море) на $12-15 т вище, ніж наприклад з Констанци. Страхова премія за військові ризики становить у середньому $6 за тонну. І це за умови, що в Новоросійську немає мін і над портовими кранами та складами не пролітають ракети. Логічно припустити, що навіть за розмінування наших портів, але не припинення бойових дій (припинення в даному випадку – це звільнення всієї Української території, як задекларував президент) – вартість добової оренди буде вищою, ніж у порти РФ. Щодо страховки за військовий ризик – крім величезної премії синдикату в умовах бойових дій, швидше за все буде багато тексту «дрібним шрифтом» з боку страхових компаній, яким далеко не всі судновласники будуть готові слідувати», – пояснює Геннадій Іванов.

Страховики суден вимагають більше гарантій щодо українського зернового коридору.  

За словами андеррайтерів і брокерів, страховики будуть готові покривати судна, які проходитимуть запропонованим коридором для вивезення українського зерна, лише якщо будуть домовленості про супровід цивільних суден міжнародними військово-морськими силами та чітка стратегія боротьби з морськими мінами. Тільки такий підхід задовольнить страховиків і переконає, що це не просто азартна гра», – підтведжують ризик, який треба вирішувати для запуску експорту, в УЗА.

У Мінтрансі про це знають, а що роблять? «Аби його (тариф) покращити, ми провели перемовини з генсеком ООН і з головою Міжнародної морської організації, і висловили побажання, аби на підставі цієї ініціативи (щодо деблокади) переглянути північно-західну зону Чорного моря на більш м‘яку категорію відповідно до військових ризиків. Вони пообіцяли сприяти цьому питанню", – розповів учасник української делегації», – говорить Васьков.

По факту ж, говорить головний редактор BlackSeaNews Андрія Клименка, «ООН і Туреччина поклали на себе обов'язки шипменеджеров, організаторів процесу, що безпосередньо будуть перейматися і пошуком суден, і можливостями їхнього страхування (все це величезні проблеми, і не факт, що їх вдасться швидко вирішити з мільйона причин). 

Які потрібні гарантії для миру – що робити далі?

1.Розраховувати на власні сили і допомагати перемогти ЗСУ!

 2. Залишатися в діалозі з нашими міжнародними партнерами, бо вони від нас залежні так само, як і ми від них. Ця залежність особливо відчутна в агросфері.

3. Залишатися в рамках зернової угоди, але вимагати більших гарантій її виконання від Туреччини та ООН. На думку Вадима Денисенко, удар по Одесі – це демонстрація всьому світу однієї речі від путіна: «Ви змушені будете зі мною домовлятися і коли ви почнете зі мною розмовляти по-серйозному, я вже тоді прийму рішення про дотримання слова».

Попри те, каже Денисенко, що вірогідність розблокування наших портів дуже мала, з зернової угоди виходити наразі не можна.

Гарячі голови вже говорять, що потрібно вийти з зернової угоди. Це помилка. Нам потрібно змусити світ зрозуміти, що це Путін зриває цю угоду. Це неймовірно складна робота, але її потрібно вести і це шанс пробити інформаційну блокаду в Індії, Китаї та на близькому Сході», — каже він.

Паралельно, на думку виконавчого директора Українського інституту майбутнього, ні в якому разі не допустити зараз початку великих переговорів Заходу з Путіним (зверніть увагу, що про ці переговори почав голосно говорити Орбан і, я думаю, зараз з’явиться ряд інших «адвокатів диявола». «Ми маємо розуміти: переговори для Путіна це не про передишку на фронті – це спроба розколоти відносно монолітний Захід. Він не виконав жодного з планів: не вийшов на кордони Донеччини, не захопив Одесу і т.д. Нинішня «переговорна сверблячка» Путіна – це виключно спроба розколу Заходу».  І домагатися цього він спробує в тому числі й завдяки формуванню продовольчої кризи Африки, що загрожує міграційною кризою для ЄС – це і головний інструмент тиску Путіна на Європу (не енергетика, а міграція є ключовою кризою для ЄС). Тому він і надалі буде зривати цю угоду, мінімізовуючи або, зводячи до нуля, морські перевезення. 

 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

24 липня 2022
Для експорту українського зерна у трьох портах формуватимуть каравани – Мінінфраструктури  
Рух суден для експорту українського зерна морськими шляхами з портів «Одеса», «Чорноморськ» та «Південний»...
24 липня 2022
Україна готуватиме порти до експорту зерна, не дивлячись на обстріл Одеського порту – Мінінфраструктури
Не дивлячись на те, що росія обстріляла Одеський порт менш як за добу після підписання угоди про розблокування українських портів, Україна...
23 липня 2022
Чорноморський порт для експорту продовольства може запрацювати першим – Мінінфраструктури  
Після розблокування українських портів, про що вчора домовились делегації 3-х країн та ООН, першим може запрацювати Чорноморський порт. Перше судно...

Вибір редакції

25 липня 2022
Розблокування морських портів України для вивезення зерна – це пермога чи зрада?
Заступник директора Департаменту комерційної роботи «Укрзалізниці» Валерій Ткачов розповів деталі угоди про експорт зерна, підписаної...
24 липня 2022
Зернове перемир’я: наслідки та основні питання до підписаного договору у Стамбулі
Угоду про розблокування українських портів для експорту зерна підписали в Стамбулі представники Туреччини, ООН та України. Аналогічне візування...
1 липня 2022
Ринок землі – перший рік роботи: ціна землі, купівля продаж, області лідери
З моменту запуску ринку землі в Україні середньозважена ціна 1 га земель для товарного с/г виробництва становить 33 105 грн. За цей період було...