Військові втрати агросектору – російська агресія завдала непрямих збитків у $34,25 млрд

Через військову агресію росії проти України агросектор зазнав непрямих втрат в сумі $34,25 млрд. Про це свідчать дані «Огляду непрямих втрат від війни в сільському господарстві України», підготовленого Центр досліджень продовольства та землекористування (KSE Агроцентр) і Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Підтримайте наші агромедіа

Будь-яка сума допоможе працювати на інформаційному аграрному фронті для вас.

Сума в $ 34,25 млрд складається із таких видів втрат:

•  логістика та зниження цін на експортно-орієнтовані товари – $ 18,5 млрд (у середині вересня середньозважені внутрішні ціни на основні експортно-орієнтовані культури були на 60,7% нижче, ніж до вторгнення РФ);
• зниження виробництва с/г культур – $ 14,2 млрд (скорочення виробництва однорічних культур – соняшника, пшениці, кукурудзи, ячменю, та інших однорічних культур у 2022 календарному році, а також –  озимих культур у 2023 календарному році);
• зменшення виробництва продукції тваринництва – $ 348,7 млн (розраховано скорочення виробництва у живій вазі, а також річне зменшення виробництва молока, яєць та продукції бджільництва – очікуваний спад на рівні 10%);
• збільшення витрат на виробництво – $ 862 млн (збільшення вартості добрив та пального);
• скорочення виробництва багаторічних культур – $ 322 млн.

Читати до теми: У Мінагро озвучили компроміс аграріям щодо валютних депозитів експортерам — Сольський
 

Ключовими драйверами втрат, порівняно з попереднім випуском огляду є:

• зниження внутрішніх цін через порушення експорту ($3,1 млрд)
• врахування втрат озимих у 2023 році ($3 млрд, єдина категорія втрат, що не була включена в попередній випуск огляду)
• зростання втрат через зниження виробництва продукції рослинництва у 2022 році ($4,7).

 Читати до теми: Ринок зернових України – попит та пропозиція: кукурудза, пшениця і ячмінь

Структура непрямих втрат агросектору за категоріями:

• зниження внутрішніх цін на експортноорієнтовані культури 54%
• зниження виробництва сільськогосподарських культур у 2022 році 34%
• зниження виробництва озимих культур у 2023 році 9%
• здорожчання факторів виробництва 2%
• зменшення виробництва продукції тваринництва 1%

Втрати виробників через порушення логістики

Одним з наслідків вторгнення рф є зниження цін на експортно-орієнтовані культури (пшениця, кукурудза, ячмінь та соняшник). Першочергове скорочення внутрішніх цін на ці культури було викликано морською блокадою українських портів військовими силами рф. Морська блокада змушувала експортерів перебудовувати логістичні ланцюжки від експорту морем до експорту залізницею, річковими портами та вантажівками. Це призвело до суттєвого зростання цін на доставку (з орієнтовних $30 за тонну продукції аж до $170 — 200 за тонну) та суттєвого скорочення попиту на експортноорієнтовані культури через фізичні обмеження каналів експорту.

Читати до теми: Зернове перемир’я: наслідки та основні питання до підписаного договору у Стамбулі
 

Якщо до вторгнення РФ середньомісячні обсяги експорту коливались в діапазоні 5-7 млн тон сільськогосподарської продукції – в перші місяці після вторгнення обсяг експорту скоротився у пʼять разів. Скорочення попиту та суттєве зростання вартості транспортування привело до середньозваженого скорочення цін на експортно-орієнтовані культури на 33,7% на момент підготовки попереднього випуску цього Огляду. З того часу – підписання зернової угоди з ООН та Туреччиною дозволило розширити експортні можливості. Разом з цим – в Україні почалися жнива, що збільшило пропозицію на внутрішньому ринку. Поточні експортні можливості не задовольняють потреби експортерів, а витрати на транспортування залишаються високими. У поєднанні зі зростанням пропозиції через надходження нового врожаю – це створює додатковий тиск на внутрішні ціни, збільшуючи розрив між внутрішніми та світовими цінами на експортно-орієнтовані культури. Враховуючи високий рівень невизначеності щодо подальшого функціонування зернового коридору, що викликаний безпідставними звинуваченнями РФ, а також – неможливістю продовжувати експорт з портів, що не входять до зернової ініціативи – ми вважаємо малоймовірним суттєве зростання внутрішніх цін в найближчій перспективі. В середині вересня середньозважені внутрішні ціни на основні експортно-орієнтовані культури були на 60,7% нижче, ніж до вторгнення рф, що призводить до $18,5 млрд втрачених доходів українських сільгоспвиробників.

Втрати у рослинництві через зниження врожаю

Рослинництво через спад виробництва у 2022 році стратило $11,2  млрд. Найсуттєвіше зниження прогнозованого врожаю 2022 року у ячменю (порівняно з базовим сценарієм, зниження врожаю у 2022 році оцінюється у 38,8%), пшениці (зниження на 33,3%) та соняшнику (зниження на 30,9%), оскільки значна частка цих культур виробляється на територіях, які безпосередньо постраждали від війни. Порівняно з базовим сценарієм – у 2022 році врожай кукурудзи знизиться на 18,3%. Порівняно невеликий спад врожаю кукурудзи переважно викликаний тим, що кукурудзяний пояс України розташований у центрі.

Читати до теми: Хочеш експортувати – поклади в банк 15% від суми контракту
 

Структура втрат рослинництва

• Соняшник 26%
• Інші культури 23%
• Пшениця 22%
• Кукурудза 19%
• Ячмінь 7%
• Фрукти і ягоди 3%

Посівна 2023 року

Втрати через зменшення урожаю озимих у 2023 році очікуються у сумі $ 3 млрд. Війна суттєво впливає на посівну кампанію озимих культур 2022 року. Оцінюючи втрати через зниження виробництва озимих 2023 року внаслідок війни, ми робимо сміливе припущення: рівень виробництва озимих культур наступного року залишиться на тому ж рівні (такі ж урожайність та площа збирання), як і під час збиральної кампанії озимих цього року. Натомість фактичні втрати через скорочення виробництва озимих культур наступного року можуть бути значно вищими через зниження врожайності, спричинене нижчою якістю посіяного носіння, меншим застосуванням засобів захисту рослин та добрив, а також можливим зменшенням посівних площ через нестачу обігових коштів в аграріїв внаслідок різкого падіння внутрішніх цін на експортно-орієнтовані культури. Наразі, найбільший обсяг втрат через зниження обсягів виробництва через озимих культур 2023 року у пшениці – $ 2,4 млрд. Втрати озимих ріпаку та ячменю становлять $ 318 млн та $ 312 млн відповідно.

 Втрати тваринництва

 Тваринницька галузь зазнала непрямих втрат на суму $ 348,7 млн. Припускаючи незмінну продуктивність, ми очікуємо порівняно помірний спад виробництва у галузі тваринництва в межах 10% в порівнянні з базовим сценарієм.

Структура втрат тваринництва

• Виробництво молока 31%
• Свинарство 29%
• Виробництво яєць 21%
• Велика рогата худоба 7%
• Бджільництво  7%
• Птахівництво 5%

Виробництво багаторічних культур

Аналогічно оцінкам зниження виробництва у тваринництві, для оцінки виробництва продукції багаторічних культур ми використовуємо результати оцінки пошкоджень. Відтак – ми використовуємо розрахунки щодо зменшення площ багаторічних насаджень, разом з припущенням про незмінну продуктивність виробництва для оцінки скорочення виробництва продукції багаторічних  культур. Враховуючи, що нові багаторічні насадження не будуть плодоносити протягом наступних кількох років після насадження, для ягідних культур ми оцінюємо втрати за три роки скороченого обсягу виробництва, для всіх інших багаторічних культур – за пʼять років скороченного виробництва.

Сукупні втрати через зниження виробництва продукції багаторічних культур склали $ 322 млн:

•  $ 59,2 млн – це результат скорочення виробництва зерняткових
• $ 89,5 млн – ягідних культур
• $ 173,4 млн – скорочення виробництва виробництво кісточкових культур.

 Читати до теми: Мінагрополітики напише новий порядок видачі міжнародних сертифікатів на харчові продукти
 

Втрати АПК від здорожчання факторів виробництва

Перебої з постачанням, а також зростання вартості енергоносіїв призвело до суттєвого зростання вартості факторів виробництва, в тому числі – на мінеральні добрива та паливо. Навіть після врахування скорочення посівних площ внаслідок агресії РФ та тимчасової окупації – зростання витрат на внесення добрив призводить до $ 377,1 млн втрат для сільськогосподарських виробників. Розрахункове зростання вартості палива на 39 центів за літр дизельного пального призводить до додаткових $ 485,1 млн втрат українських сільгоспвиробників.