За умови дотримання якості продукції за конкурентною ціною Україна має шанс вибороти місце ключового постачальника олійних культур та продуктів їхньої переробки до держав – членів Європейського Союзу. Про це заявив науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Артем Педорченко, повідомляє сайт інституту..

За данимиМіністерства сільського господарства США (USDA), у 2019 році європейські країни виробили 12,4 млн т соєвого шроту, 4,7 млн т соняшникового та 12,8 млн т ріпакового шроту.

«Водночас потреби ЄС становлять 30,9 млн т соєвого шроту, 7,9 млн т – соняшникового і 13,1 млн т – ріпакового, зауважив Артем Педорченко. Таким чином, місцеві виробники лише на 58% покривають потреби ЄС у цьому виді агропродукції», – вважає експерт.

Він зауважив, що внаслідок цього країни регіону щороку імпортують близько третини – 21-22 млн т – насіння споживаних в ЄС олійних культур: сої – до 15 млн т, ріпаку – до 6 млн т, соняшнику – до 0,5 млн т, , а також майже половину олійних шротів – близько 22 млн т, які використовуються як корм для тварин.

Протягом останніх шести років характерною рисою в експорті олійних з України є стійка тенденція до збільшення поставок до країн ЄС та Азії з одночасним зменшенням частки експорту до країн СНД, — зазначив науковець.

Він додав, що у січні-червні 2020 року, за даними Державної служби статистики України, обсяги вітчизняних поставок до Євросоюзу склали: олійних культур на 145 млн дол. США (74 % до відповідного періоду 2019 року.), олій та жирів – на 957 млн дол. США (130 %), залишків і відходів харчової промисловості – на 227 млн дол. США (75 %).

Хоча в цілому для України показники зовнішньої торгівлі сільськогосподарською продукцією з Євросоюзом у І півріччі 2020 року погіршились, це не є критичним. Адже у третьому і четвертому кварталах ймовірні помітні зрушення в її обсягах як у грошовому так і у кількісному виразі, що диктуватимуться поставками з урожаю нового сезону, який починається для ріпаку з липня, а для сої та соняшнику – з вересня, а також ростом цін на згадувані види агропродукції на світових ринках, – підсумував Артем Педорченко.

Нагадаємо, що бізнес закликав уряд доопрацювати перелік аграрної продукції, що підпадає під зниження ПДВ.