Григорій Пуга: Якщо іноземців не допустять на ринок землі, ми не змінимо Україну на краще
Пуга Григорій

Вільний ринок землі збурив українське суспільство, яке нині «кипить» пристрастями щодо допуску іноземців до придбання с/г земель. У законопроекті №2178-10 про ринок землі встановлено перехідний період для них, а вже після всеукраїнського референдуму стане зрозуміло, що робити з іноземцями. 

Хто такий іноземний інвестор на українських полях, чим він відрізняється від решти, а також – що робить для АПК та села? Про це AgroPolit.com розмовляв із генеральним директором підприємства з іноземними інвестиціями ТОВ «Краєвид Поділля» Григорієм Пугою. Його підприємство працює 12 років на Вінниччині, обробляє 10 тис га орендованої землі та вирощує зернові, олійні та бобові, які експортує до близько двох десятків країн світу (серед них – Італія, Португалія, Німеччина, Філіппіни та В’єтнам).

AgroPolit.com: Григорію Михайловичу, хто такий іноземний інвестор нині в Україні?

Григорій Пуга: Інвестор є бюджетоутворюючою ланкою. Іноземний інвестор завжди вимагає  прозорості та чесності у всіх відносинах. А оскільки ми працюємо у селах, районах та областях, то й наша компанія є бюджетоутворюючим підприємством нашого регіону, яке наповнює бюджет, працює за соціальними договорами, за проектами, котрим не сприяє держава, але підтримує іноземний інвестор. У нашому бюджеті вже закладено інвестиції на кожен рік, на кожну сільраду, на кожну громаду, в якій ми працюємо. І завдяки цьому сьогодні люди мають дороги, відремонтовані школи, садки. Інвестор прийшов здалека, але сьогодні він підіймає ту країну, в якій працює. Не кожен український фермер, інвестор, який вкладає гроші у сільське господарство, займається тим, чим займаємося сьогодні ми. Наймані в нас люди отримують своєчасно заробітну плату, тому що працюють чесно, справедливо. Усі зарплати, податки – все платимо тільки офіційно.

Читати до теми: Ринок землі в Україні: хронологія земельної реформи 

Де податки? Де зарплати? Ви ж не можете платити на 50% менше, ніж інше підприємство, тому що люди підуть. Ви платите зарплати, але в конверті».

AgroPolit.com: А які у вас зарплати у порівнянні з іншими аграрними господарствами у регіоні?

Григорій Пуга: Щодо рівня зарплат – 2 тижні тому ми збирались у районі, був присутнім начальник податкової інспекції, голова адміністрації. І голова спитав фермерів: «Чому сьогодні підприємство з іноземними інвестиціями платить зарплату на 150% вищу, ніж ви, чому середня орендна плата складає 12-13%, а по податках надходить, як за 7%. Де податки? Де зарплати? Ви ж не можете платити на 50% менше, ніж інше підприємство – тому що люди підуть. Ви платите зарплати. Але платите в конверті». Це проблема, яка найбільше нас гнітить. Так ми живемо, одне одного не поважаючи. Я не розумію, як професіонали працюють в таких людей, не думаючи про своє майбутнє, про те, що вони в старості дадуть своїм дітям, про державу у якій живуть. Чим сьогодні мене приваблює іноземний інвестор – у нас немає подвійної каси, подвійних стандартів, все в правовому полі. Ось чому я хочу працювати і працюю з іноземним інвестором.

AgroPolit.com: Тобто інвестор задає тон на ринку серед інших фермерів – демонструючи, що можна працювати без схем?

Григорій Пуга: Звичайно, іноземний інвестор власним прикладом показує усім, хто навколо нього працює, як працювати чесно, прозоро, щоб усі заробляли. Він ділиться прибутком та заохочує бути підприємцем. У нього діє бонусна система, партнерська програма. В нашій компанії є низка програм, за якими працюємо. Зокрема й такі, коли найманий працівник згодом отримує можливість вкласти власні гроші у підприємство, намагається заробити, більш якісно працювати та примножити свої кошти. Що вищий фінансовий результат компанії за підсумками року, то вищий додатковий заробіток працівників на вкладені кошти! Він практично стає підприємцем і управляє тим бізнесом, де сам працює. Водночас отримує додатковий процент на свою інвестицію, який не знайти в жодному банку світу!

Якщо ми зможемо купувати землю і будемо нею володіти, це дасть нам можливість додатково приваблювати інвестиції, вкладати у зрошення, інфраструктуру, бути більш рентабельними та цікавими нашій державі».

AgroPolit.com: Зараз у парламенті обговорюють питання про відкриття ринку землі. Що дасть ухвалення закону для бізнесу, який придбає землю?

Григорій Пуга: Не кожен інвестор, який приходить в Україну, готовий додатково вкладати у розвиток без впевненості у завтрашньому дні, бо сьогодні змінюються погодні умови, є ризики засухи. Якщо ми зможемо купувати землю й будемо нею володіти, це дасть нам можливість додатково приваблювати інвестиції, вкладати у зрошення, інфраструктуру, бути більш рентабельними та цікавими нашій державі. Відповідно, більше наповнювати місцеві бюджети. Одні тільки інвестиції у зрошування на один гектар приблизно становитимуть $1,5-3 тис. Відкриється ринок – іноземні інвестори будуть іще більше вкладати у господарства, але, звичайно, тільки за умови, якщо вони зможуть володіти землею.

Читати до теми: Фермерський погляд на ринок землі: хто виграє і програє

AgroPolit.com: Як вплине відкриття ринку землі на ситуацію в агросекторі й ті бізнес-процеси, які відбуваються в країні?

Григорій Пуга: В цілому всі бояться ринку землі. Та є велике «але» – ринок землі уже існує, наприклад, у форматі емфітевзису. Наша особливість лиш у тому, що сьогодні компанії з іноземними інвестиціями менше від усіх займаються підписанням емфітевзисних договорів. Але емфітевзис сам по собі практично є відчуженням землі. Коли підписується договір про емфітевзис, практично не сплачуються податки, бо один раз заплатили — і все, на відміну від орендарів. Не поповнюють бюджет держави, району, області. Також на сьогодні багато фермерів не підписують договори, таким чином ухиляючись від оподаткування, як ПДФО, і пайовики перебувають у нерівних умовах. Коли буде відкрито ринок, передусім залишаться відповідальні інвестори, фермери, неважливо – іноземні, українські. Залишаться і будуть працювати на цій землі, наповнюючи бюджет. Вони зможуть, купуючи землю, розуміти і рахувати економіку. Знатимуть, що за кожен гектар треба платити податок. Вона буде у власності й буде прозорою. У законопроекті передбачено податок. І цей податок стабільно та прозоро сплачуватиме кожен, незалежно від того, іноземний ти інвестор чи український.

Є чимало сільрад і районів, де не мають навіть збирання сміття – чому? Бо не можуть купити машину, яка коштує мільйон. Але що таке сьогодні мільйон для нашого району, сільради? Це мізерні кошти. Але за умови, якби всі чесно заплатили податки, не було б того сміття, яке зараз є в наших селах, на наших дорогах».

AgroPolit.com: Ви підтримуєте запровадження однакового земельного податку для великих та малих господарств?

Григорій Пуга: Так. Має бути однаковий земельний податок для всіх, хто працює на землі. У такому разі ти будеш чесно наповнювати державний бюджет. Тоді ми відійдемо від того, що у деяких громадах немає освітлення, відсутні дороги та садочки. Тоді вони зможуть або заново відбудовувати втрачене, або більш рентабельно працювати у своєму районі та сільраді. Є чимало сільрад і районів, де не мають навіть збирання сміття – чому? Бо не можуть купити машину, яка коштує мільйон. Але що таке сьогодні мільйон для нашого району, сільради? Це мізерні кошти. Але за умови, якби всі чесно заплатили податки, не було б того сміття, яке зараз є в наших селах, на наших дорогах. Що наступне після придбання землі – кожен захоче придбати рентабельну техніку. Коли буде здорова конкуренція, захочуть офіційно наймати працівників. Сьогодні ті фермери, які не підписують договори, а працюють як одноосібники на 400 га,  є підприємцями 2-ї групи, на місяць сплачують 700 грн податку і сплять спокійно. До того – 300 грн заплатив податку за 1 пай. Але ми всі розуміємо, що працюючи підприємцем на 400 га у другій групі, він має близько 1 млн грн обороту. Порахуйте, коли ми зі 100 га зберемо від 5 тон пшениці з гектара, це буде 500 тон. 500 множимо на 4, це вже кругла сума. Вони працюють на 400 га і не платять податки. А страждає кожен український мешканець. Це ненаповнення бюджету, ми невчасно виплачуємо зарплату вчителям шкіл, держслужбовцям, а також пенсії. Сподіваюся, наша країна стане більш цивілізованою.

AgroPolit.com: Сьогодні розглядають три варіанти реалізації земельної реформи. Перший – відкриття ринку без господарств з іноземними інвестиціями, другий – з іноземцями, які вийдуть на ринок з 1 січня 2024 року, та третій – вільний ринок. У Вас є уявлення, що відбуватиметься на ринку за кожного з рішень?

Григорій Пуга: Я у будь-якому випадку за ліберальний ринок землі, щоб ми всі могли брати участь. Ми не повинні казати сьогодні інакше. Я сам український фермер, і мені соромно за тих фермерів, які приїжджають на Джон Дірах, на 200-тих Круізерах на збори пайовиків, сільрад, на збори у Києві біля Верховної Ради, і кажуть, що не мають грошей на придбання паїв. Чи їм не соромно боятися іноземного інвестора? Сьогодні на ринку не встановлено економічну орендну плату. Ринок диктує дрібний фермер, але він не завжди розуміє реальний стан справ. Буквально кілька днів тому були ми на земельному віче. Прийшов молодик Олександр. Він взяв 50 га землі. Каже, що платить 9600 грн оренди, я йому порахував – це виходить $460. Собівартість пшениці – на гектар – до $600. Це $1060 доларів на один га – собівартість пшениці. Припустімо, він збере урожай 5 тонн з гектара. На сьогодні ціна за тонну становить 4 тис грн, тобто він отримає 20 тис грн за 5 тонн. Але ж $100025 тис грн. Як кажуть, досить, тату, торгувати, бо здачі нічим давати…

Читати до теми: Ревальвація гривні й наслідки для аграріїв

AgroPolit.com: У більшого господарства простіша математика?

Григорій Пуга: Так. Ми купували цьогоріч навесні продукцію, коли собівартість долара була 27,3 грн, а нині долар – 24,3 грн. Різницю в $3 вже відчули не лише дрібні, а й великі бізнесмени, які інвестували гроші більш рентабельно, а вийшов менш рентабельний ринок. Сьогодні всі говорять, що треба захищати пайовиків. Я тільки за. Пайовик – наш роботодавець. Його треба захищати тй оберігати. Але дійшло до того, що пайовик заробляє більше, ніж фермер. Пайовик отримує $140-220 на 1 га. А фермер отримує на сході країни $60-$120, у Центральній Україні – $120-$200. Виникає питання, а як тоді вести бізнес, його розвивати, оновлювати, ділитися тим, що ми робимо? Наприклад, наше підприємство має у підпорядкуванні 14 сільрад. Не хочу хвалитися, але ми за останні 3 роки запустили 5 водогонів по селу. На 1 водогін – до 150 дворів, які отримали воду до хати. Не мали води, не могли її постійно носити, у криницях вона пропадала. Плюс – за якістю була як технічна. Ми це зробили, бо мали таку можливість. І сьогодні наші пайовики вдячні, що ми їм допомагаємо. Не кожен український фермер це робить.

Інвестору ризикувати нецікаво, бо це величезні гроші, за один день ти їх не повернеш, прийде покупець, купить цю землю – і ти в мінусах».

AgroPolit.com: Якщо повернутися до трьох варіантів реалізації земельної реформи…

Григорій Пуга: Коли кажуть, що я, як іноземний інвестор, котрий має договори оренди, зможу купувати землю через кілька років, то треба врахувати, що у мене теж ці договори закінчуються, тож треба їх подовжувати, перепідписувати, щоби далі працювати. Приходить нова людина – купує землю, яку я орендував, відповідно, я буду змушений згорнути цей бізнес і вийти звідти. Не зможу бути рентабельним. А ще ризикую через погодні умови, які сьогодні змінюються, бо у нас засуха, досвід останніх років показує, що треба вводити зрошування, без нього працювати стає дуже складно. А зрошування – додатково треба знайти $3 тис на га. Інвестору ризикувати нецікаво, бо це величезні гроші, за один день ти їх не повернеш, прийде покупець, купить цю землю – і ти в мінусах. Ще один варіант – хтось купить землю у фермера дешево, тоді почекає 5-10 років, поки закінчаться наші договори, втратимо землю, і прийдуть, щоб потім нам її дорожче перепродати. Відповідно, ми втрачаємо, люди втрачають, чому відразу прозоро не купувати.

AgroPolit.com: Ще є третя ситуація, якщо іноземцям взагалі не будуть продавати – готові до такого?

Григорій Пуга: Якщо розглядати ринок без господарств з іноземними інвестиціями, то маю таке запитання – чому теза «іноземці – погані» виникає тільки зараз, а не 12 років тому? Я 12 років тому прийшов з інвестиціями працювати в Україну. Тоді не було таких пайовиків, які не згодні були б із кимось підписати договір, бо практично всі поля були у бур’янах і люди звідти взагалі нічого не отримували. Прийшовши на ці поля 12 років тому, ми землю причесали, ми за нею доглядали. Весь цей час ми чесно прозоро платили зарплату, податки, брали участь у доходах громади, ділилися доходами, наповнювали бюджети. І сьогодні сказати, що погані, бо ми іноземці? Тобто 12 років ми були хорошими, а сьогодні: «Ні, давайте не будемо іноземцям продавати!». Тоді у мене запитання до усіх можновладців, які голосують за це й бояться: чому 12 років завжди було «Ок, наповнюйте, платіть, все добре!», а сьогодні кажуть «Ні». Де логіка? Ми з ними 12 років прожили, пліч-о-пліч, одне одному допомагали, підказували. Різні моменти були, часом і сварились. Але сьогодні все устаткувалося, ніхто ні до кого жодних претензій не має. Ми всі працюємо чесно і прозоро. Якщо іноземців не допустять, ми не змінимо Україну на краще. Тому що все одно український бізнесмен працює за двома позиціями – перша «непрозоро», друга – «конверт», а по-третє постійно відправляють людей на біржу праці. У нас у господарстві люди ані дня не ходять на біржу. Цілий рік зайняті. Вони ходять у відпустки, влітку робимо їм подарунки: відробили – їдемо на море. Зимою, коли вільний час, возимо на лижні курорти. Навіть у період, коли відпочивають від роботи у полі, робимо так, щоб їхні родини отримували задоволення від того, що вони у нас працюють.

Читати до теми: Рейтинг ефективності депутатів аграрного комітету за 2014-2019 роки

AgroPolit.com: Який вплив іноземця, котрий перебуває за кордоном, на бізнес-процеси, які відбуваються у вас – він надає бізнес-стратегію, каже, яким має бути процес, питає про звітність чи інакше взаємодіє?

Григорій Пуга: Маємо зустріч з інвестором раз на рік. Ми прописуємо бізнес-плани, захищаємо їх, розповідаємо про результати роботи. Інвестор на нас не впливає, не каже, що і як сіяти. Він знає, що передав капітал в управління досвідченим професіоналам.Знає, що ці люди в курсі – що, коли і як робити на землі. Знає, що ми, українці, які тут працюють, будуємо відносини і з місцевими жителями, і з місцевими громадами. Ми знаходимо з ними спільну мову, підтримуємо соціальні проекти. Інвестор знає, що ми чесно, прозоро будемо використовувати його фінансовий потенціал, який буде чесно розподілений. Є й інші переваги. Наприклад, наша компанія працює з найкращими світовими виробниками і купує посівні матеріали та техніку напряму. Це має важливе значення. Завдяки тому, що в нас якісне насіння, якісна хімія, хороша нова техніка, яка працює на полях, ми стаємо успішнішими. Роль нашого інвестора – передати робочий капітал нам в управління. А ми його повинні не втратити, примножити, поділитися з державою, з якою ми працюємо, отримати заробітні плати, щоб наші сім’ї були раді, що ми працюємо в такого інвестора, який буде на нашому боці.

Я запитав – із цього населеного пункту, де 1000 га землі, тільки двоє людей сказали, що згодні сьогодні продавати землю. І то, хочуть величезну суму».

AgroPolit.com: За Вашими очікуваннями, у яких регіонах будуть охочіше продавати власники свої паї?

Григорій Пуга: Важко сказати, адже пайовики сьогодні налякані тим, що відбувається. Я думаю, що все залежить від сільрад, бо ситуація різниться. Є недбайливі керівники, громади, з якими ми працюємо. Там, де люди недбайливі, немає школи, садочка, освітлення, не будується комунікація з людьми. Відповідно – людивиїжджають. Ось ці люди, які виїхали в місто, я думаю, на 50% є вірогідність, що погодяться продати землю. Водночас, буквально минулого тижня самому захотілося пройтись сільськими радами. Ми проводили збори, я спілкувався з людьми. Є в нас населений пункт такий, де не стоїть порожнім жоден будинок. Навпаки, туди люди їдуть, купують хати, хочуть туди. Я запитав – із цього населеного пункту, де 1000 га землі, тільки двоє людей сказали, що згодні сьогодні продавати землю. І то, хочуть величезну суму. Бо думають, що, продавши пай, вони зможуть купити бізнес, будинок або квартиру в обласному центрі. Люди вважають, що вони моментально збагатяться і зможуть заробити. Але це, швидше, виняток.

AgroPolit.com: А Ви скільки купуватимете, якщо буде відкрито ринок землі, маєте вже плани?

Григорій Пуга: Було б що купувати. Поки що рахувати бюджети рано, бо, за нашими прогнозами, на перший час не буде багато землі на продаж. Звичайно, у кожної людини свій бюджет і фінанси. Для когось тисяча доларів – це ті гроші, які необхідні для вирішенням проблем, для когось це багато, для когось мало. Але в середньому, незалежно від того, багато це чи мало, за ці гроші вони не побудують свій бізнес і не куплять собі будинки. Тому люди не настільки сьогодні готові продавати землю, як ми всі переживаємо і боїмося. Не буде такого, що люди прийдуть і нам всю землю продадуть. На продаж виставлять не більш ніж 10% всіх паїв. І то за важких умов, наприклад, якщо виїхали з села і працюють деінде, чи поїхали за кордон працювати. У таких селах, де є інфраструктура, то 3-5% паїв на продаж, більше не буде. Так що на великий ринок ми не розраховуємо. І самі хвилюємося, як пройде законопроект, бо люди не готові сьогодні торгувати землею. Вони хочуть отримувати від цього плюси і бачать, що земля для них – батьківщина, у кого від батьків залишилась. У нас таких пайовиків багато. Я скажу всім – українським і іноземним інвесторам – нехай не літають у хмарах, що прийдуть і все скуплять. Ні. Не готові люди сьогодні активно торгувати землею.

Читати до теми: Чи варто боятися великих грошей на відкритому ринку: батл між фермерами, середніми компаніями та «чистими іноземцями»

AgroPolit.com: Працюючи на землі з іноземним інвестором, ким більше почуваєтеся – українцем, який тут працює, чи трішки іноземцем – з іноземним мисленням та підходами до бізнесу?

Григорій Пуга: Я – українець. Моя команда і всі, хто працює – українці. Ми почуваємося українцями. Ми – патріоти, беремо участь у багатьох проектах в Україні. Реалізовуємо соціальні проекти, допомагаємо й АТО, й усім.

Варто врахувати, що сьогодні пайовик, у якого є захворювання чи якісь сімейні проблеми, для якого тисяча доларів – це дуже велика сума, він хоче її використовувати. Чому він не має права користуватися своїм майном? Ми ж квартиру можемо закладати в кредити і продавати. Земля – таке ж благо, як і нерухомість».

AgroPolit.com: Що б Ви сказали тим фермерам, які стояли під парламентом на акціях протесту і стверджують, що залишаться без нічого, якщо відкриється ринок землі?

Григорій Пуга: Я знаю людину, у якої стояли Джон Діри під Радою – у нього 40 тис га землі, 2 елеватори та щонайменше 15-20 таких Джон Дірів у господарстві. Я не думаю, що він дійсно боїться, що в нього щось заберуть. Тому протести проти вільного ринку землі під Радою та по Україні – це, швидше, політичне питання, аніж позиція усіх фермерів. Але давайте запитаємо пайовиків: чи готові вони, або чи хочуть вони, щоб був ринок. Чому ми питаємо тільки тих людей, які працюють на цій землі? Я згоден, треба і їхню думку враховувати. Варто врахувати, що сьогодні пайовик, у якого є захворювання, якісь сімейні проблеми, для якого тисяча доларів – це дуже велика сума, він хоче її використовувати. Чому він не має права користуватися своїм майном? Ми ж квартиру можемо закладати в кредити і продавати. Земля – таке ж благо, як і нерухомість. Так само люди вирішують продавати землю, чи не продавати. Потрібен нам ринок, чи не потрібен – це більше політичне питання, аніж глобальне бачення нашого населення. Так політики підіймають собі рейтинг. Хоча ті політики, які виступали на трибуні, їхні люди, мажоритарники, голосували за ринок землі. Постає питання: навіщо тоді вони роблять протести, підбурюють суспільство, створюють цю атмосферу, у якій ми живемо і яка всім нам не подобається?..

AgroPolit.com: Як би, на Вашу думку, мали діяти такі фермери у період обговорення закону, щоб не втратити своїх позицій і отримати можливість придбати землю?

Григорій Пуга: Нехай усі ці політики, фермери, які там стоять, справедливо заплатять зарплату, наповнять бюджет держави, до якого вони повинні платити стабільно. Людей своїх не відправлять на біржу на осінньо-зимовий-весняний період. Не дадуть гроші в конверті, а заплатять державі чесно й справедливо. І тоді ми будемо розуміти, чи потрібен їм узагалі цей бізнес. Нехай чесно та прозоро придбають хімію, яка ліцензована, а не приїхала невідомо звідки, якою вони сьогодні гроблять свої землі та свою продукцію. А потім кажуть, що  в них екологічно чисті продукти, а ми не знаємо після цього, що там росте. Тоді буде все ясно і зрозуміло. І політики, які виступали проти, одразу стануть на своє місце, буде зрозуміло, кому це потрібно, а кому – ні. І найважливіше, коли всі все прозоро витратять, тоді питань не буде. От ми говоримо, що 4,8 млрд треба закласти на компенсацію на придбання землі, але відразу ці ж політики кажуть, що люди не зможуть нею скористатися. А чому? А тому, що вони працюють втемну, не можуть показати свої доходи, не зможуть потім показати і відчитатись, щоб отримати компенсацію від держави. От тому вони й бояться, бо працюють нечесно і несправедливо в цій державі.

Читати до теми: Передача с/г землі громад: спочатку землю місцевим, потім – заїжджим. Чи це законно?

Мене запитують – чому ти людей на службу зайнятості не відправляєш? Я кажу: «А ви готові професіонала-механізатора, від якого залежить твоє майбутнє, відпустити, щоб йому запропонували умови. Він на них може  погодитися й піти, а потім важко буде повернути?».

AgroPolit.com: Які проблеми Вас об’єднують з іншими фермерами?

Григорій Пуга: Міг би бути дефіцит кадрів. Але в нас кадри тримаються, тому що працюють увесь рік, стабільно. У колег є проблеми з кадрами, і я їм пояснював, тому що відпускаючи людину на службу зайнятості маємо усвідомлювати, що людина може не повернутись. Мене запитують – чому ти людей на службу зайнятості не відправляєш? Я кажу: «А ви готові професіонала-механізатора, від якого залежить твоє майбутнє, відпустити, щоб йому запропонували умови, а він на них може  погодитися й піти, а потім важко буде повернути? От ти готовий, питаю, бо я  не готовий відпускати людей, які сьогодні працюють». Ми постійно проводимо навчання, стажування, до нас приїздить багато спеціалістів, які розповідають, як іщо робити. Ми робимо аналіз досягнень і помилок. Намагаємося в майбутньому їх не припускатися, щоби з року в рік отримувати кращі результати.

AgroPolit.com: А що слід зробити, щоб припинили боятися іноземців і не вбачали в них загрозу?

Григорій Пуга: Загрози як такої немає. Автори закону усе передбачили. Щодо нових гравців, то прописано, що державні компанії або фермери, чи компанії, які працюють менш ніж три роки в Україні, мають відтермінування. До кінця 2024 року вони не зможуть купувати землю. Тобто страху не бачу. Ми теж такі  самі – боїмося людей, які прийдуть на ринок, не розуміючи, не читаючи, не знаючи, що таке земля і як на ній працювати. Буквально на одному круглому столі прийшла людина, розповідає, про бізнес. А сама не знає, звідки береться гумус, як його наповнювати. Розповідає про тваринництво, а я йому кажу, що сьогодні ті залишки, які є – ми їх переробляємо, переорюємо й отримуємо той гумус із рослин, при цьому не вбиваючи землю. Пояснюю йому, що ми займаємося постійно запровадженням технологій, які покращуватимуть якість землі. Але якщо будь-який фермер, неважливо хто, буде працювати, щоб землю знищувати, не зможе отримувати урожай і бути рентабельним. Відповідно, за рік він розчарується і не зможе працювати на цій землі. Немає в Україні людей, які хочуть тут просто скупити землю без толку. Не прийде сюди така людина, бо навіть не знає, що з нею зробити. Якщо ми не допускатимемо їх цими законами, наявні інвестори будуть більше боятись вкладати гроші далі в інвестиції, в цю державу, яка буде повертатися до них не обличчям.

Таке і раніше було, коли купували корпоративні права, але що від того змінювалося? Був договір оренди землі, купували корпоративні права підприємства – от вам іноземний інвестор. Невигідно – йшов геть. Три роки, яких вимагає запропонований закон, усе покажуть».

AgroPolit.com: Наскільки ймовірно, що після відміни мораторію на продаж землі на український ринок будуть заходити нові гравці з інвестиціями?

Григорій Пуга: Вони й до цього сюди заходили. Якщо розуміти, що таке аграрний бізнес, та якщо є можливості, команда працює – земельний бізнес привабливий. Коли є професіонали, можна заходити. Сьогодні ніхто просто так не заходить на цей ринок. На будь-який бізнес є гравці. Часто тимчасові. Але тоді за рік-два вони здуваються і йдуть з ринку. Таке й раніше було, коли купували корпоративні права, але що від того змінювалось? Був договір оренди землі, купували корпоративні права підприємства – от вам іноземний інвестор. Невигідно – йшов геть. Три роки, яких вимагає запропонований закон, усе покажуть.

Читати до теми: Прихильники і противники зняття земельного мораторію та вільного ринку землі — 2019

AgroPolit.com: Що виграє Україна, якщо компанії з іноземними інвестиціями зможуть спокійно й одразу купувати землю на відкритому ринку?

Григорій Пуга: Україна отримає чесне та прозоре наповнення наших бюджетів. Стабільно будуть створюватися робочі місця. Чесна, прозора заробітна плата. Завдяки цьому – знову наповнення бюджету. Україна буде розвиватися з тим, що є економіка, інвестори вкладатимуть гроші в сільське господарство. І розвиваючи свою компанію, інвестуючи в неї, будуть знову створювати робочі місця, платити зарплати, наповнювати бюджети наших сільських рад і районів, державний бюджет. Без іноземця, який вчить нас працювати чесно та любити державу, у якій живеш, ми поки, на жаль, не можемо.

Розмовляла Оксана Тупальська, журналіст AgroPolit.com.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

6 лютого 2020
Олексій Сидоров: Іноземні інвестори вже пакують валізи – терміново кличте «няню»!
Іноземний капітал і його місце на вільному ринку землі – наразі одне з трьох найдискусійніших питань земельної реформи України і...
8 січня 2020
Земельна реформа 2020 — план дій на рік уряду Гончарука, парламенту Разумкова та президента Зеленського
Ринок землі та земельна реформа — одне з трьох ключових завдань уряду, парламенту та президента на цей рік. Два інші — вирішення...
26 грудня 2019
Довірча власність — це спосіб запуску ринку землі для юридичних компаній, фондів і банків
Право довірчої власності легалізує механізм доступу на ринок землі юридичних осіб та пускає по-новому шляху земельну реформу України. Нагадаю, що...

Вибір редакції

16 листопада 2020
Парламентські деруни для аграріїв – замість допомоги в подоланні наслідків посухи
Народний депутат «Слуга народу» Олег Тарасов виступив проти запропонованого аграрним комітетом розподілу держпідтримки на апк на 2021...
12 листопада 2020
Богдан Банчук: Наше завдання – повернути борошно «Аграрного фонду» на полиці магазинів
На початку 2020 року були розмови про те, що АТ «Аграрний фонд» виходить з роздрібного ринку торгівлі борошном, однак нині ми бачимо, що...
10 листопада 2020
Як позначиться на Україні та світові призначення Джо Байдена президентом США?
Демократ Джо Байден приймає від світових лідерів вітання з перемогою на посаду президента США. Хоча офіційно його інавгурація відбудеться пізніше,...